Переклад назв новинних сюжетів

Зміст

Вступ………………………………………………………………………….……3

1. Новини як вид міжкультурної комунікації…………………………………...5

1.1. Новина та її суть.....................................................................................5

1.2. Міжкультурна комунікація……………………………………………6

2. Назва новинного сюжету. Її особливості та переклад……………………...10

2.1. Поняття перекладу та важливість його адекватності……………...10

2.2. Euronews – новинний гігант……………………………....................12

2.3. Назва як основний факт. Особливості, види та функції…………..13

2.4. Функції назв новинних сюжетів…………………………………….18

2.5. Семантичний аспект функціонування назви новинного

сюжету при перекладі……………………………………...…................24

3. Проблеми перекладу назв новинних сюжетів…………………………..…30

3.1. Граматичні трансформації при перекладі…………………………30

3.2. Лексичні трансформації……………………………………………..32

3.3. Опущення і доповнення………………………………….................36

3.4. Особливості перекладу абревіатур у назвах

новинних сюжетів……………………………………………………..38

4. Рекомендації перекладачеві……………………………………...................42

5. Висновки………………………………………………………………………45

6. Résumé…………………………………………………………………………47

7. Список використаної літератури………………………………...................50

Вступ

Переклад має давню історію, яка сягає корінням у часи, коли виникла потреба в людях, які володіли б декількома мовами і могли б бути посередниками при спілкуванні різних мовних націй. Але як самостійна наука, переклад сформувався лише на початку ХХ ст. В умовах розширення міжнародних зв'язків і обміну інформацією перекладознавство швидко розвивалось, цей процес триває і дотепер, оскільки мова постійно оновлюється за рахунок неологізмів і запозичень. З'являються нові теорії, погляди на проблеми перекладу.

У наш час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає  на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямопропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а  саме до якісних параметрів.

Матеріали інформаційного жанру складають основний зміст  новинних сюжетів. Перекладачу інформаційних випусків новин часто доводиться перекладати новини та назви новинних сюжетів інформаційного характеру з французьких телеканалів і йому слід добре знати стилістичні особливості таких матеріалів.

Перекладати можна все: художню  літературу, науково-технічні тексти, газетно-інформаційні матеріали, а  також суспільно-політичні і офіційно-ділові тексти і документи, але з розвитком телебачення та інтернету з’являються й такі способи передачі інформації, переклад яких потребує особливої уваги перекладача.

Найбільш популярним, серед відносно нових способів передачі інформації, є переклад назв новинних сюжетів.

Отже, тема даного дослідження: «Переклад назв новинних сюжетів за матеріалами Euronews».

Актуальність теми полягає у визначенні особливостей назв новнних сюжетів в українській і французькій мовах та значення перекладу назв і збагачення знань перекладача.

     Новизною роботи є аналіз назв новинних сюжетів та можливих варіантів їх перекладу українською мовою.

Об’єктом дослідження є особливості перекладу назв новинних сюжетів.

Предметом даного дослідження є телеканал «Euronews». Були викристані назви новинних сюжетів з березня по червень 2011 року.

Мета роботи, присвяченої особливостям назв новинних сюжетів, полягає в тому, щоб показати розвиток сучасного викладу новин,  дослідити лексико-граматичні аспекти перекладу, показати особливості номінації абревіатур у випусках теленовин, а також розкрити стилістичні засоби та лексико-граматичні засоби, що найбільш вживаються в інформаційних випусках новин.

Завдання:

1. Визначити роль назв новинних сюжетів в сучасних ЗМІ.
2. Звернути увагу на актуальні проблеми перекладу назв новинних сюжетів
3. Розглянути особливості перекладу назв новинних сюжетів та їх види.

В процесі досліджень було використано такі методи: метод суцільної вибірки та порівняльно-зіставний метод. Методи обумовлені поставленими завданнями та теоретичною спрямованістю роботи і мають комплексний характер.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що отримані результати можуть використовуватись студентами при підготовці до занять (семінарських і практичних) з теорії і практики перекладу, написанні рефератів, курсових робіт, виконанні студентських наукових досліджень з проблем перекладу телеінформації, а також під час проходження різних форм перекладацької практики.

1. Новини як вид міжкультурної комунікації

1.1. Новина та її суть

Країна, де немає новин, викликає недовіру. Цей, майже крилатий вислів, зайвий раз підкреслює суспільну значимість такого поширеного інформаційного продукту як новини. Зміст новин певною мірою віддзеркалює рівень демократичності суспільства. В наші дні новини, насамперед телевізійні, виконують різні функції. Вони стали не тільки заобом отримання інформації, а й засобом пізнання світу, здобуття життєвого досвіду, формування світогляду, ціннісних орієнтацій та ідеологій.

Що ж таке новини? У загальному розумінні – це суспільно значима інформація, яка через комунікативні засоби оперативно доноситься до громадської думки з метою осягнення нею суспільних реалій [10;34]. Новини, по суті, моделюють інформаційну картину дня, а ширше – локальну картину світу, перетворюючи пересічного громадянина на опосередкованого (віртуального) учасника важливих суспільно-політичних подій та процесів. Зрештою, новини є своєрідним пульсом навколишнього світу, віддзеркаленням реального життя, емоційним лакмусом суспільства. Помічено, що в період резонансних подій чи процесів зростає громадська увага до програм новин. Крім того, новини про події, на думку експертів Агентства гуманітарних технологій, впливають і на самі події. [10:36].

Телевізійні новини мають бути різноплановими, щоб глядач на основі зіставлення спожитої інформації мав можливість самотужки зробити для себе висновки та визначити світоглядні орієнтири. Проте, реально в процесі формування та подачі новин переважає тенденційність, зумовлена різними чинниками (політичними, бізнесовими, соціальними тощо.) Останнім часом у пресі навіть виникають дискусії з приводу так званих “позитивних новин”. Керівники деяких відомих телеканалів проголошують доцільність виробництва новин зі знаком +, тобто насичення новинних програм лише позитивним змістом. Але що робити з непривабливими для влади повідомленнями? «Прикрашання» дійсності, як підтверджує соціальний досвід, – справа вельми безперспективна. Більше того, умови комерціалізації інформаційного простору вимагають інформаційної об’єктивності, що сприяє розширенню аудиторії, а отже, зростанню рекламного обсягу.

Як відомо, не кожна інформація, навіть суспільно значуща, може бути новиною. Такою вона стає лише в процесі інформаційного виробництва, тобто, її “занурення” в подієвий контекст. Важливо, щоб новий факт приносив щось нове у цей контекст, збагачував його. Щоб аналізувалися наслідки та перспективи події [3;80] .

Науково-технічний прогрес, глобалізація в різних сферах діяльності людини суттєво змінили взаємини між людьми та державами: розширюються та зміцнюються контакти між діловими партнерами; від відвертого протистояння державні діячі, правління та організації переходять до ділового співробітництва, культурної співпраці; «залізна завіса» поступилася інтересу до вивчення життя інших народів. Водночас сьогодні простежується «розмивання» культур економічно залежних країн та глобалізація культур. Всі ці процеси тісно пов’язані із засобами спілкування, з мовою у мові, в тому числі, у мові новин, знаходять свій відбиток.

Разом з тим культура –  це також процес і результат духовного  виробництва, що й робить її суттєвою частиною сукупності загального виробництва  та соціальної регуляції поряд з  економікою, політикою і соціальною структурою. Духовне виробництво забезпечує формування, підтримку, розповсюдження та впровадження культурних норм, цінностей, значень і знань, що втілені в різних компонентах культури (міфи, релігія, художня культура, наука и т.д.). Важливою проблемою для культурології стало формування дієвих принципів міжкультурного взаєморозуміння.

1.2. Міжкультурна комунікація

Важливо, аби відбувалося  взаєморозуміння, а не «зіткнення»  двох культур.   Останні роки міжкультурній  комунікації приділяється значна увага: відбувається культурний обмін між  країнами, створюються різні культурні центри та місії з вивчення культурних особливостей інших країн, що дає можливість успішніше вирішувати політичні та економічні питання і задачі. Переклад в сфері професійної комунікації чи професійно орієнтований переклад це передача тексту письмового чи усного мовлення, в області професії, засобами іншої мови [18; 44].

Ділові відносини між  партнерами представляють різновид міжкультурної комунікації і успіх співпраці залежить від взаєморозуміння між партнерами. Стало зрозуміло, що міжкультурна комунікація вимагає не тільки добрих знань іноземної мови, але й знань культурологічних особливостей партнерів.

Переклад фактів  у сфері професійної комунікації виконує різні функції. Він, з одного боку, передає різні реалії засобами іншої мови, а з іншого, приносить в текст реалії культури, мовою якої передається інша стихія. Так, «чуже» слово стає «своїм», тобто зрозумілим реципієнтам іншої країни.    Таким чином переклад стає своєрідним містком між різними країнами та культурами, сприяє встановленню духовних взаємозв’язків і контактів, а ширше – формує спільний соціальний і культурний простір.

 XXI століття ставить нові завдання в інформаційному просторі людства. Завдяки масовій інформації роль перекладу в житті суспільства неухильно зростає. Сьогодні перекладацькі зв'язки охоплюють майже всі сфери людської діяльності. Рух інформаційних потоків не знає меж ні в часі, ні в просторі. Нескінченна різноманітність сучасного світу передається за допомогою засобів інформації у відчуттях і інтерпретаціях численних учасників міжнародного інформаційного процесу – журналістів, кореспондентів, коментаторів, телеоператорів. Тому постійно зростає значення перекладацької діяльності, і разом з ними виникають і перекладацькі проблеми. Загострення мовних проблем спонукає пошук нових рішень. Якщо раніше перекладацька діяльність розглядалася тільки у зв'язку з перекладом художньої літератури, то сьогодні все більш важливе місце - і за об'ємом, і за соціальними цінностями - стали займати переклади текстів спеціального характеру – інформаційні, економічні, юридичні, технічні.

Практика перекладу знає немало випадків, коли при порівнянні перекладу з оригіналом щось «додавалось», а щось «втрачалось» або змінювалось. Сучасні реалії примушують нас уважніше відноситися до перекладу новинних сюжетів з погляду їх психологічного впливу на масову аудиторію.

Адже не треба забувати, що назва сюжету – це ніби «передінформаційний період» він починає впливати на потенційного глядача, формуючи ефект очікування і прогноз щодо новини у цілому. До того ж в деяких новинах назва визначає проблему, вирішення якої можна знайти лише в повному викладі новини.

Безперечно, назва сюжету в самому тексті виступає однією з найсуттєвіших  ознак, вона є авторським концептом  і конденсатом усього змісту, а  також вона корелюється із семантикою тексту, з певними стійкими домінантами, які утворюють в новині смислову та емоційну єдність.

Найчастіше, назва новинного сюжету – це рядок тексту, що постійно біжить внизу екрану в деяких інформаційних програмах або під час випуску новин. Він вперше з’явився на кабельних новинних телеканалах під час висвітлення терористичного нападу в Америці 11 вересня 2001року. ( До того місцеві канали використовували підписи тільки у надзвичайних ситуаціях – в екстрених оголошеннях про погоду чи про закриття шкіл). Незабаром після цього такі назви почали регулярно з’являтися  у новинах про війну в Іраці. Оскільки завдяки таким новинам на екрані водночас може вміститися щонайменше дві історії, це викликає супротив у деяких глядачів, які не можуть концентрувати увагу одночасно на різних носіях інформації. Втім, більшість все ж таки вдячна за можливість отримати додаткову інформацію.

Назва новинного сюжету  – це засіб інформації, а також засіб впливу на широку та неоднорідну аудиторію глядачів. Оскільки,назву такого новинного сюжету, або рухомий рядок, зазвичай читають в умовах, коли важко зосередитись на повному викладі новин, або ж якщо немає належних умов для повноцінного перегляду новин, саме тому існує необхідність подавати матеріал стисло, але вмістиіши всю необхідну інформацію.

 Матеріали інформаційного жанру складають основний зміст новинних сюжетів. Перекладачу інформаційних випусків новин (в тому числі, і новинних сюжетів) слід добре знати стилістичні особливості таких матеріалів.

Отже, не можна не зазначити, що нам складно уявити наше сьогодення без новин, вони займають надзвичайно важливе місце, не лише для пересічних громадян, але й для світових держав взагалі. Новини допомагають нам ширше ознайомитися з іншими народами та культурами. Міжнародні зв’язки розвиваються з надзвичайною швидкістю, тож збільшується й попит на якісний переклад. Оскільки перекладач виступає як посередник не просто між мовами, але й між культурами, то він має пам’ятати, що за допомогою різноманітних засобів він може впливати на аудиторію, і одним з таких сучасних найпопулярніших засобів є назва новинного сюжету.

2. Назва новинного сюжету. Її особливості та переклад

2.1. Поняття перекладу та важливість його адекватності

Перекладач має добре розуміти зміст назви новинного сюжету та вміти гарно та правильно його передати з мови оригіналу на мову перекладу.

Відомий перекладознавець А.Д. Швейцер визначає переклад, як: «Однонаправлений і двофазний процес міжмовної та міжкультурної комунікації, при якому на основі підданого цілеспрямованому («перекладацькому») аналізу первинного тексту створюється вторинний текст (мегатекст), замінюючий первинний в іншому мовному і культурному середовищі; процес, який характеризується установкою на передачу комунікативного ефекту первинного тексту, що частково модифікується відмінностями між двома мовами, між двома культурами і двома комунікативними ситуаціями». [37;44] У цьому визначенні А.Д. Швейцер з перекладом пов'язує такі поняття як - «мова і соціальна структура» та «мова і культура». Дане А.Д. Швейцером поняття перекладу, має безпосереднє відношення до теми особливостей перекладу назв новинних сюжетів.

Як відомо, в умовах стрімкого розвитку економіки права, соціології, психології, форсованого розвитку реклами виникла особлива необхідність у перекладачах цієї галузі знань. Сьогодні переклад інформаційно-новинних  текстів став не тільки необхідним, але і повсякденним явищем життя світової спільноти. При цьому знання теоретичних основ процесу є не тільки обов'язковою умовою, але й гарантією якості перекладу.

Базові теоретичні поняття  перекладу включають адекватність перекладу і неминуче пов'язану  з нею прагматичну адаптацію. «Адекватним перекладом називається  переклад, здійснюваний на рівні необхідному  і достатньому для передачі незмінного плану змісту, при дотриманні норм мови перекладу» [37;46]. В зв'язку з цим А.Д. Швейцер пише: «Адекватність спирається на реальну практику перекладу, яка часто не допускає вичерпної передачі всього комунікативно-функціонального змісту тексту. Вона виходить з того, що рішення, яке приймається перекладачем, нерідко носить компромісний характер, що переклад вимагає жертви.» [37;47]. Цим А. Д. Швейцер хоче сказати, що адекватність часто носить компромісний характер, і що досягнення перекладацької адекватності пов'язане з деякими смисловими втратами в змісті тексту. Далі Швейцер припускає, що «теоретично оптимальним можна рахувати переклад, в якому разом з відтворенням функціональних характеристик тексту передаються всі функції тих, що входять в його одиниці» [37;48]. Під функціональними характеристиками А.Д. Швейцер розуміє властивості висловів (функція, яка служить для опису предметів і зв'язку між ними) і експресивну функцію (функція, яка виражає відношення того, хто говорить, до вислову) . Проте на практиці такий переклад не завжди можливий. Перекладачу нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. У такому разі досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що і визначає комунікативний ефект новинних сюжетів.

Отже, адекватний переклад - це переклад, який забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності.

У даній роботі в процесі дослідження новинних сюжетів ми припускаємо, що цільова аудиторія розмовляє іншою мовою, а також має інші специфічні особливості соціокультурного середовища. У зв'язку з цим, прагматична адаптація – це зміни, що вносяться перекладачем в текст перекладу з метою досягнення необхідної реакції з боку цільової аудиторії, іншими словами, слід правильно передати основну комунікативну функцію оригіналу. 

Знання теоретичних основ  перекладу і екстралінгвістичних  реалій також є дуже важливою і необхідною умовою адекватності перекладу.        Особливістю французьких новин є, звичайно, й назви новинних сюжетів. Автори новин докладають максимум зусиль аби назва їхнього сюжету складалася з якомога меншої кількості слів, при цьому передавала інформацію, про яку йдеться, і привертала до себе увагу глядача так, аби глядач, побачивши назву, вже був зацікавлений  у перегляді повного випуску новин та, насамперед, переглянути саме ту новину, назва якої йому видалася цікавою з інформаційної точки зору. Як приклад можна навести наступні назви новинних сюжетів:

SYRIE: Les opposants au régime d’Al-Assad apellent à manifester ce vendredi. (Euronews 29.04.11)

CИРІЯ: Опозиціонери режиму Аль-Ассад закликають до демонстрацій цієї п’ятниці.

ALLEMAGNE: Une tempête de sable provoque un carambolage meurtrier sur une autoroute. (Euronews 01.05.11)

НІМЕЧЧИНА: Піщана буря спричинила смертельне зіткнення на одній з автомагістралей.

2.2. Euronews – новинний гігант

Однією  з найпопулярніших альтернатив глобальних мереж, які надають можливість глядачеві переглядати не просто новини будь-якою мовою, але й паралельно читати рухомий рядок, що транслюється на території Європи та країн Середземноморського басейну, а також Близького Сходу, Африки, Південної та Північної Америки, є Euronews [44], що є потужною міжнародною регіональною телевізійною мережею, яка прагне до глобального розповсюдження своїх програм.

Euronews розпочала своє мовлення 1 січня 1993 року. До того часу європейська співдружність вступила в фазу інтенсивної інтеграції і власна супутникова телемережа для ЄС стала необхідністю. Телекомпанії не доводиться тримати бюро за кордоном , оскільки вона користується готовим телепродуктом: відеоматеріал та інформацію для  Euronews поставляють провідні медіакомпанії:  APTN, Reuters, ITN, а токож 18 мовних компаній Європи  та  Середземноморського басейну,вони ж є і акціонерами EURONEWS і входять до складу SECEMIE (Societe Editrice de la Chaine Europeenne Multilingue d'Information Euronews). Серед них СуВС (Кіпр), ERT (Греція), ERTU (Єгипет), France 2 та France 3 (Франція), RAI (Італія), RTBF (Бельгія), RTP (Португалія), RTVE (Іспанія), ТМС (Монакко), YLE (Фінляндія), SSR-SRG (Швейцарія), ERTT (Туніс), ENTV (Алжир), RTVSL (Словенія), СТ (Чеська Республіка), RTV (Румунія) и РТР (Росія).

Euronews ведуть мовлення в реальному часі, програми телемережі супроводжуються звуковими та рухомими рядками, що й виступають як назви новинних сюжетів, які ведуться різними мовами.  Переваги цієї мережі перед глобальними мережами  полягають у тому, що у глядачів є можливість отримати об’єктивний огляд всіх новин в Європі. Глобальні універсальні телемережі не дають такої можливості, оскільки спектр висвітлення подій значно ширший, включаючи передачі та ток-шоу. Euronews виступає «самим новинним» каналом.

 На Euronews, новини, та назви до них, відбираються з різних джерел,наприклад, з одного з популярних французьких телеканалів France 2[44] :

 ITALIE: Roma va délivrer des visas temporaires aux migrants tunisiens.

( France 2 27.04.11)

ІТАЛІЯ:  Рим скасує тимчасові візи для мігрантів з Тунісу.

У тому числі – з інформаційних розсилок і сюжетів власних репортерів. Частіше за все назви пишуться великими буквами у теперішньому чи минулому часі, як і більшість звичайних новин.

 RUSSIE : Un homme tué en faisant exploser une grenade dans un supermerché à Moscou. (Euronews 29.03.2011)

 РОСІЯ: Одна людина загинула внаслідок вибуху гранати в супермаркеті Москви.

2.3.  Назва як основний факт. Її особливості, типи та функції.

У полі зору працівників  засобів масової інформації (газет, інформаційних програм радіо і телебачення) потрапляє не будь-яка, а нова та актуальна інформація. Професійною мовою журналістів – це "гарячі факти": нові, невідомі суспільству факти, та факти, що пояснюють, доповнюють, коментують, розгортають, аргументують, конкретизують нову інформацію. "Факти у тексті мають різне підпорядкування, тобто є ієрархічно і системно різнорідними"[16;46].

У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації, коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не в цілому[17;170].

Для визначення конструкцій, в основі утворення яких лежить певний вид розподілу єдиного цілого на частини, використовуються терміни  „сегментовані”, „приєднувальні”, „парцельовані”, „сепарировані” конструкції. Але в  основі усіх різновидів утворень такого типу лежить єдиний процес – членування, що здійснюється різними способами, найчастіше – це:                    

а) крапка:

 Euronews affiche de nouvelles ambitions. 7,5 millions de téléspectateurs par jour. (Euronews 21.03.11)

Євроньюз оголошують про  нові цілі. А саме, 7,5 мільйонів телеглядачів щодня.

б) знак питання:

Que sont devenues les promesses de Nicolas Sarcozy? (Euronews 6.05.11)

Чим стали обіцянки Ніколя Саркозі?

Le lac Tchad, en voie de disparision? (Euronews 23.04.11)

Озеро Чад на шляху до зникнення?

 в) двокрапка:

Réchauffement de l’Arctique: les pays riverains réunis au Groenland. (Euronews 20.04.11

 Потепління в Арктиці: прибережні країни зібралися в Греноблі.

 Jeune femme tuée par une voiture: la conductrice déférée au parquet. (Euronews 5.05.11)

Молода жінка загинула в ДТП: жінка-водій – під слідством.         

Сегментованим конструкціям властива надзвичайна лаконічність та змістовна ємність, тому вони не випадково стали активно вживатися в назвах новинних сюжетів.

Деякі особливості основного факту. Оскільки  автори новин намагаються привернути увагу глядача і зробити так, щоб він-таки переглянув саму новину, то сама назва новинного рядку  часто не передає змісту новини, а навпаки, буває лише в незначній мірі пов’язана з нею. Наприклад:

LIBYE: Raids aériens de l’OTAN sur Tripoli, Aziziyen, Syrie. (Euronews  15.04.11)

Лівія: Повітряні атаки від НАТО на Тріполі, Азізіен,Сирію.

На прикладі такої новинної назви ми не знаємо точно з якого приводу проводяться повітряні атаки на ці міста, тому це лише підвищує увагу та цікавість глядача і спонукає його до перегляду повного новинного рядку, для отримання більш об’ємної інформації.

Тому, не завжди вдається перекладачу перекласти назву новинного сюжету з першого погляду, оскільки або бракує інформації, або назву можна перекласти декількома, абсолютно не поєднаними між собою за змістом способами.

Перекладач має постійно пам’ятати  про особливості вживання часових  форм в назвах новинних сюжетів.

При перекладі французьких назв новинних сюжетів перекладач має  враховувати, що для французьких новин характерними є іменні назви новинних сюжетів:

HAITI: La publication de résultats électoraux contestés répoussée. (Euronews  15.04.11)

Для українських телевипусків новин дієслівні назви новинних сюжетів не є характерними і перекладач має це враховувати при перекладі. На українську мову вищенаведена назва буде перекладатись як:

Гаїті: Публікацію оскаржених результатів виборів відкладено.

Більшість назв новинних сюжетів  складаються з одного короткого речення:

NIGER :3 otages libérés reçus par Sarkozy.(Euronews 2.04.2011)

Нігерія: Саркозі зустрів 3 звільнених заручників.

Іноді буває важко уникнути дієслова при перекладі, наприклад, дієслово буде зберігатись, навіть якщо в назві воно взагалі відсутнє:

UKRAINE: Le président russe à Tchernobyl mardi pour le 25 anniversaire de l’accident. (Euronews  23.04.11)

Україна: Президент Росії відвідає Чорнобиль цього вівторка з нагоди 25 річниці катастрофи.

Оскільки подія стосується ще й  майбутнього часу, то без дієслова в перекладі обійтися неможливо.

 Також дієслово буде зберігатися, якщо назва складається з питального речення:

AFRIQUE DE L’OUEST: Burkina Faso – Nouveau 1^er Ministre. Cette nomination marque-t-elle la fin de la crise? (Euronews 18.04.11)

Українською цю назву новинного сюжету можна перекласти так:

Новий прем’єр-міністр Західної Африки. Чи означає це кінець кризи?

Коли мова йдеться про дію, яка  вже відбулась, але в недалекому минулому, тоді використовується теперішній час, така форма ніби наближує глядача  до певних подій:

 Fillon: la croissance de l'économie était  0,8% au 1er trimestre, (Euronews 16.04.11) перекладати назви новинних сюжетів такого плану було б доречнішим в теперішньому часі: Франсуа Фійон: на перший триместр року економічний підйом досягає 0,8%.

При перекладі на українську мову таких назв, коли дія на момент випуску новин закінчилась, переклад робиться у минулому часі, за виключенням тих, де необхідно зберегти дієслівну форму. Passé Composé використовується, якщо в самому заголовку є обставина часу, або глядачу добре відомо, що дія відбулась в минулому, наприклад:

Libye: un Français tué par balle jeudi à Benghazi. (Euronews 12.05.11).

Лівія: одного жителя Франції застрелено цього четверга в Бенгазі.

 У процесі дослідження журналістських та перекладацьких матеріалів інформаційних програм  можна виокремити такі типи повідомлень про основний факт[13;151]:

1. Назва події  – іменником та залежними від нього словами:

MAROC: Le roi gracie 190 détenues dont les islamistes et des politiques. (Euronews 12.04.2011)

 Марокко: Король помилував 190 затриманих, серед яких ісламісти та політики.

Для перекладу такої новини перекладач має звернути увагу, що сутнісний  факт новини стоїть на початку новинного  сюжету (le roi gracie-помилування короля), а далі йде розгортання – супровідні факти, які конкретизують, пояснюють головний факт (190 détenues dont les islamistes et des politiques- 190 затриманих, серед яких ісламісти та політики). Використання цієї схеми робить текст мобільнішим, бо перша частина речення, що презентує головний факт, як правило, коротка. Вона інтригує глядача програми. Однак, такий вступ до речення неодмінно потребує пояснень. І найчастіше, вже далі йдуть супровідні факти, що поширюють речення.

2. Назва події  – її прояв (іменник – дієслово):