Складське господарство підприемства

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Одеський Національній Економічний університет

Диплом

Складське господарство підприемства

Одеса 2012

План

Вступ

Розділ 1

Місце і роль складського господарства на підприємстві

1.1 Складське господарство як технічна база накопичення і забезпечення матеріальних ресурсів

1.2. Вплив складського господарства на роботу підприємства

1.3.Основні операції,що виконуються у складському господарстві

Розділ 2

2.Організація складського господарства на підприємстві «Техно парк Хемо-поль»

2.1.Загальна характеристика підприємства(складське господарство )

2.2.Порядок планування і виконання робіт у складському господарстві підприємства

2.3.Головні недоліки у роботі складського господарства підприємства.

Розділ 3

3.Шляхи підвищення, ефективності складського господарства підприємства.

3.1.Оптимальне перепланування складів

3.2.Впровадження засобів механізації

3.3.Використання нових інформаційних технологій у діяльності складського господарства.

3.4.Економічна ефективність

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Однією з сучасних базових управлінських технологій є логістика. У вузькому сенсі поняття логістика включає організацію, планування і управління транспортними, постачальницькими, складськими операціями і різними комунікаціями компанії. Проте в ширшому сенсі під логістикою розуміється організація взаємодії і спільне планування різнорідних за своєю природою господарських процесів і систем.

Складське господарство є необхідним елементом суспільного виробництва, воно властиво всім галузям народного господарства і має складну структуру. Основні завдання складського господарства полягають в збереженні споживчих якостей продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку, раціональному розміщенні запасів матеріальних ресурсів, виконання всіх необхідних операцій вантажопереробки продукції на різних етапах її просування.

Ринкова стратегія розвитку економіки передбачає збалансований розвиток всіх галузей народного господарства – як галузей матеріального виробництва, так і інфраструктури. До галузей інфраструктури відносять такі галузі, які забезпечують зберігання, доставку продукції, як у сфері виробництва, так і у сфері обслуговування. Це – транспорт, зв’язок, торгівля, матеріально-технічне забезпечення. Матеріально-технічну базу забезпечення виробництва необхідними ресурсами представляє складське господарство. Також варто зазначити, що особливої актуальності логістика складування набуває в сучасних умовах ринкової трансформації економіки України.

Метою написання дипломної роботи є вивчення теоретичних підходів до проблеми організації складського господарства та методів, які пов’язані з ефективною організацією складського технологічного процесу і обробки інформації.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення в роботі таких основних завдань:

-                     дослідити основні теоретико-методологічні аспекти організації складської логістики;

-                     з’ясувати суть технологічного і логістичного процесів на складі;

-                     проаналізувати організацію складської логістики в сучасних умовах;

-                     проаналізувати ефективні функціонування складу і основних параметрів у ТОВ «Техно Парк ХЕМО-ПОЛЬ»;

-                     обґрунтувати пропозиції щодо шляхів удосконалення та перспектив складської логістики.

Об’єктом дослідження є організація складського господарства на сучасному етапі.

Розділ 1.

1.Місце і роль складського господарства на підприємстві

Часті зміни на сучасному ринку наводять не лише до жорсткої конкурентної боротьби. Така ситуація вимагає від кожного підприємства, фірми, компанії забезпечення усе більш високого рівня якості вироблюваних продуктів або послуг, що надаються. Інакше вони ризикують бути витисненими з ринку. Одним з сучасних засобів досягнення таких результатів служить використання логістичного підходу до управління компанією або фірмою.

Логістика – це процес планування, реалізації і контролю технологічно і економічно ефективних операцій накопичення, зберігання, транспортування і передачі сировини, напівфабрикатів, готової продукції і відповідної інформації від місця виробництва до місця вжитку з метою максимального задоволення вимог споживача.

Як видно з визначення, предметом логістичного управління є переміщувані матеріальні і інформаційні потоки і управління запасами продукції. Переміщення будь-яких матеріальних потоків неможливе без концентрації в певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких призначені об’єкти інфраструктури, що називаються складами. Рух через склад пов’язаний з витратами живої і матеріалізованої праці, що збільшує вартість товару. У зв’язку з цим проблеми, пов’язані з функціонуванням складів, роблять значний вплив на раціоналізацію руху матеріальних потоків в логістичному ланцюзі, використання транспортних засобів і витрат від повернення.

Сучасний крупний склад – це складна технічна споруда, яка складається з численних взаємозв’язаних елементів, має певну структуру і виконує ряд функцій по перетворенню матеріальних потоків, а також накопиченню, переробці і розподілу вантажів між споживачами.

При цьому можливе різноманіття параметрів, технологічних і об’ємно-планувальних рішень, конструкцій устаткування і характеристик всілякої номенклатури вантажів, що переробляються на складах, відносить склади до складних систем. В той же час склад сам є всього лише елементом системи більш високого рівня – логістичного ланцюга, який і формує основні і технічні вимоги до складської системи, встановлює цілі і критерії її оптимального функціонування, диктує умови переробки вантажу.

Складське господарство підприємства є ланкою, якій треба приділяти особливу увагу. Підтвердженням важливості цього елементу служить рис. 1.1.

Рис. 1.1. Кругообіг фінансових і матеріальних потоків у фірмі

Червоні лінії означають фінансові потоки, а сині – матеріальні потоки. Те, що у вигляді фінансового потоку вирушає до постачальників, повертається до фірми у вигляді матеріальних цінностей (наприклад, товарів) і входить в склад. З іншого боку, все, що вирушає до клієнтів (виходить із складу), повертається у фірму як фінансовий потік.

Звичайно, схема надто умовна, вона не відображає, наприклад, послідовність потоків, в ній немає комерційного відділу, без якого немислимий процес. І проте схема наочно показує роль складу.

Як відомо, фінансові потоки компанії регламентовані майже на 100% законами, а матеріальні потоки в більшості – внутрішніми процедурами. Склад є точкою зіткнення двох основних типів матеріальних потоків – що входять і виходять. Іншими словами, склад – це ланка, в якій сконцентровані процедури, що стосуються не лише самого складу, але і його взаємодії з останніми ланками компанії. Тому склад повинен розглядатися не ізольовано, а як інтегрована складова частина логістичного ланцюга , в якому передбачено накопичення, переробку, розподіл матеріального потоку. Лише такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності всієї системи

При цьому необхідно мати на увазі, що в кожному окремо взятому випадку, для конкретного складу, параметри складської системи значно відрізняються один від одного, так само як її елементи і сама структура, заснована на взаємозв’язку цих елементів. При створенні складської системи завжди потрібно керуватися наступним основним принципом: лише індивідуальне рішення з врахуванням всіх випливаючих чинників може зробити її рентабельною. Передумовою цього є чітке визначення функціональних завдань і ґрунтовний аналіз переробки вантажу як усередині, так і поза складом. Це означає, що будь-які витрати мають бути економічно виправданими, тобто впровадження будь-якого технологічного і технічного рішення, пов’язане з капіталовкладеннями, повинне виходити з раціональної доцільності, а не з модних тенденцій і пропонованих технічних можливостей на ринку .

Про економічні вигоди можна говорити, коли використання одного або більшої кількості складів веде до безпосереднього скорочення загальних логістичних витрат. Економічні вигоди тісно пов’язані з основними функціями, які виконують склади .

Консолідація вантажів. Складування створює економічні вигоди за рахунок консолідації відправки. Склад отримує від виробничих підприємств продукцію, призначену певному замовникові, і формує з неї більш крупну змішану (консолідовану) партію відправки. При цьому вигоди полягають в максимальному скороченні транспортних витрат і в тому, що на розвантажувальному майданчику замовника не виникає транспортних заторів. Таким чином, склад вбирає в себе товарно-матеріальні потоки, що поступають від виробників, і випускає їх у формі крупних відправок споживачам Аби забезпечити ефективність операцій по консолідації відправок, кожне підприємство повинне використовувати склад як наступне на шляху до споживача пункту зберігання виробленої продукції, а також як пункт сортування і комплектування вантажних відправок. Головна перевага консолідації полягає в можливості укрупнювати партії товарів, що відправляються в певний район збуту. Консолідуючий склад може використовуватися однією фірмою або спільно декількома компаніями, що дає можливість всім виробникам або вантажовідправникам, користуватись послугами складу, скорочувати витрати на розподіл своєї продукції в порівнянні з варіантом, коли кожен з них здійснював би доставку своїх продуктів споживачам індивідуально.

Розукрупнення і перевалка вантажів в дорозі. Ці операції схожі з тими, які виконує консолідуючий склад, лише в них не входить функція зберігання. При цьому на сортувальний термінал (склад розукрупнення) доставляються вантажі від виробників, призначені декільком замовникам, їх сортують на дрібніші партії відповідно до замовлень і відправляють (доставляють) кожному споживачеві. Вантажі на сортувальний термінал доставляють великими партіями, що забезпечує економію транспортних витрат і полегшує організацію транспортування. Перевалочний термінал надає аналогічні послуги, проте завжди працює з декількома виробниками. Використання перевалочних терміналів характерне для постачання роздрібної торгівлі ходовими товарами. Економічна вигода цієї схеми полягає в тому, що транспортування від виробників на склад і із складу роздрібним торговцям здійснюється із завантаженням транспортних засобів по повній транзитній нормі, а оскільки продукція на складі не зберігається, економляться ще і складські витрати, а завдяки повному завантаженню транспортних засобів досягається оптимізація використання навантажувально-розвантажувальних майданчиків складу.

Доопрацювання/відтермінування. Склад можна використовувати і для того, щоб затримати процес остаточного доопрацювання або збірки продукції легкої промисловості. Склад, що має в своєму розпорядженні устаткування для маркування або постачання продуктів етикетками, дозволяє відстрочити остаточне виготовлення продукту до тих пір, поки на нього не буде пред’явлений реальний попит. Економічні вигоди подібної послуги зв’язані, по-перше, з мінімізацією риски, оскільки остаточне доопрацювання і упаковка здійснюється лише після того, як з’явився певний замовник зі своїми вимогами до маркування і упаковки, по-друге, із скороченням запасів, оскільки на одні і ті ж товари можна клеїти різні етикетки і по-різному їх упаковувати. Зниження риски і рівня запасів часто веде до скорочення загальних витрат логістики, не дивлячись на те, що наклейка етикеток і упаковка на складі обходиться дорожчим, ніж на підприємстві-виробнику.

Накопичення запасів. Ця функція характерна для деяких галузей, продукція яких носить сезонний характер і вимагає тривалого зберігання. Накопичення запасів створює свого роду захисний бар’єр, що дозволяє налагодити ефективне виробництво в умовах обмежень, пов’язаних з джерелами ресурсів і коливаннями споживчого попиту. Таким чином, здійснюється згладжування асинхронності виробничого процесу. Сервісні вигоди – друга група функцій складів. Сервісні переваги від роботи складів можуть супроводжуватися, а можуть і не супроводжуватися зниженням витрат. Про сервісні вигоди складу говорять в тому випадку, якщо основне завдання складу полягає в посиленні здатності всієї логістичної системи в цілому створювати корисність місця і часу. Це насилу піддається прямій кількісній оцінці, оскільки вимагає зіставлення витрат і рівня сервісу.

Складування забезпечує п’ять видів сервісних функцій :

-       наближення запасів до ринку. Найчастіше використовують у фізичному розподілі. До цього удаються виробники сезонного або обмеженого асортименту продукції замість того, щоб зберігати запаси на торгівельних складах круглий рік або забезпечувати ринки безпосередньо з виробничих підприємств. Це дозволяє в будь-який зручний момент просувати запаси до основних ринків, аби скоротити терміни постачання. Прикладом служать постачальники добрив і отрутохімікатів, які звертаються до такої практики в періоди вирощування урожаю. Після закінчення сезону нерозпродані запаси продукції повертають на центральний склад;

-       формування ринкового асортименту. Асортиментний склад – склад, який можуть використовувати і виробник, і оптовий, і роздрібний торговець. Він нагромаджує ринковий асортимент в очікуванні замовлень споживачів. Це може бути змішаний асортимент, що складається з безлічі видів продукції, що поставляються на ринок різними виробниками, або спеціальний асортимент, складений за бажанням конкретного замовника. Формування ринкового асортименту відрізняється від наближення товарів до ринку інтенсивністю і тривалістю використання складських потужностей. Наближаючи товар до ринку, фірма зазвичай тримає в запасі вузький асортимент продуктів і розміщує їх на тривалий термін на безлічі малих складів, розташованих поблизу конкретних ринків. Асортиментні склади, навпаки, небагато чисельні, розташовані в стратегічно важливих пунктах, працюють круглий рік і тримають широкий асортимент товарів;

-       комплектування змішаних відправок на складі. Нагадує процес розукрупнення і сортування, лише дана операція може охоплювати декілька відправок від виробника. Коли підприємства розосереджені, пересортовування і транзитне комплектування вантажів на проміжному складі дозволяє понизити транспортні витрати і об’єм складських запасів. Економічність комплектування змішаних відправок на проміжних складах традиційно підтримується спеціальними тарифами, що є різновидом транзитної знижки. Склад, що здійснює транзитне комплектування вантажних відправок, забезпечує скорочення сукупного об’єму запасів в логістичній системі. Ця функція розглядається як сервісна вигода, оскільки партії відправок підбирають в точній відповідності із специфікацією замовника;

-       матеріально-технічне забезпечення виробництва. Економічні особливості виробництва інколи вимагають досить великого запасу деяких компонентів. У таких випадках склади здійснюють поступове постачання матеріалів і деталей на складальне підприємство. Створення страхових запасів продукції, що купується у зовнішніх постачальників, може бути виправдане або тривалістю терміну постачання, або коливаннями виробничих потреб. У таких випадках економічним рішенням є створення достатніх запасів на складі матеріально-технічного забезпечення виробництва, звідки матеріали, деталі і готові вузли своєчасно і з невеликими витратами поступають на складальну лінію;

-       ефект присутності на ринку. Даний ефект ґрунтується на виставі, що місцевий склад дозволяє з більшою гнучкістю реагувати на запити споживачів і здійснювати постачання, чим в тому випадку, якщо операції ведуться з віддалених складів. Отже, розміщення складів поблизу місцевих ринків сприяє збільшенню ринкової долі і зростанню прибутку.

Таким чином, складські послуги вельми всілякі і не зводяться до простого зберігання запасів. Більш того, багато хто з них фактично скорочує потребу в поточних запасах.

1.1 Складське господарство як технічна база накопичення і забезпечення матеріальних ресурсів

Перш ніж говорити про методики організації складського господарства на підприємстві необхідно розглянути структуру і класифікацію.

Умови ведення бізнесу сьогодні вимагають для ефективного виконання функцій по обробці матеріальних потоків використання сучасної складської інфраструктури, активного вживання прогресивних технологій, прикладних комп’ютерних програм і систем автоматизації технологічних процесів, впровадження системи контролю якості послуг, що надаються, оскільки це значним чином впливає на стратегію рішень, що приймаються, і організацію руху матеріальних потоків .

Склади є одним з найважливіших елементів логістичних систем. Об’єктивна необхідність в спеціально улаштованих місцях для вмісту запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку, починаючи від первинного джерела сировини і кінчаючи кінцевим споживачем. Цим пояснюється наявність великої кількості всіляких видів складів.

Їх можна класифікувати за такими ознаками :

-       по відношенню до функціональних базових областей логістики: склади постачання, виробництва, розподілу;

-       продукції, що по вигляду зберігається: склади сировини, матеріалів, комплектуючих, незавершеного виробництва, готової продукції, тари і упаковки, залишків і відходів, інструментів;

-       за формою власності: власні склади підприємств, комерційні склади (загального користування), склади, що орендуються;

-       за функціональним призначенням: склади сортувально-розподільні, розподільні, сезонне або тривале зберігання, транзитно-перевалочні (вантажні термінали), постачання виробництва (виробничі), торгівельні;

-       за продуктовою спеціалізацією: спеціалізовані, неспеціалізовані, спеціальні, універсальні, змішані;

-       за технічною оснащеністю: частково механізовані, механізовані, автоматизовані, автоматичні;

-       за наявністю зовнішніх під’їзних шляхів: з причалами, з рейковими під’їзними шляхами, з автодорогами;

-       за виглядом складських будівель споруд:

   за технічним влаштуванням (конструкцією); відкриті склади (майданчики), напівзакриті склади (майданчики під навісом), закриті склади;

   за поверховістю будівлі: багатоповерхові, одноповерхові (з висотою до 6 м), висотні (понад 6 м), висотно-стелажні (більше 10 м), з перепадом висот).

Виробничі склади обробляють продукцію відносно постійної і однорідної номенклатури. Продукція поступає на склад і вирушає із складу з певною періодичністю і малим терміном зберігання. Потрібний в основному високий рівень механізації і автоматизації складських робіт.

Склади сировини і матеріалів оперують однорідною продукцією, великими партіями постачання. Продукція характеризується відносно постійною оборотністю.

Склади готової продукції, регіональні розподільні склади виробників (філіальні склади) виконують обробку тарної і штучної продукції. Розподільні склади (центри) перетворюють виробничий асортимент в торгівельний асортимент. Забезпечують різних споживачів, включаючи роздрібну мережу. Призначені в основному для переміщення і обробки продукції (консолідація, комплектація, фасування і маркування товарів), а не для її зберігання. Можуть бути крупним автоматизованим складом, призначеним для прийому продукції від різних постачальників, прийому замовлень, їх обробки і постачання продукції замовникам.

Сортувально-розподільні склади призначені для накопичення поточних запасів продукції. Одиниці зберігання знаходяться на цих складах нетривалий час. До основних функцій таких складів відносяться приймання продукції по кількості і якості, сортування і підготовка її до відпустки і відправки споживачам. Сюди відносять склади оптових торгівельних баз, а також склади роздрібних торгівельних підприємств.

Транзитно-перевалочні склади розміщуються на залізничних станціях, водних пристанях і служать для прийняття вантажів на зберігання. Це пов’язано з необхідністю перевантаження вантажів з одного вигляду транспорту на іншій. Склади здійснюють приймання вантажів, короткострокове зберігання і відправку їх цілими партіями.

Склади оптової торгівлі в основному забезпечують постачання товарами роздрібну мережу. Такі склади концентрують запаси товарів широкої номенклатури і нерівномірної оборотності (сезонні товари), що реалізовуються різними партіями постачання (від об’єму менш одного піддону до декількох одиниць піддонів однієї групи товарів). На таких складах здійснюється механізована обробка товару.

Оборотний склад – виконуються операції перевантаження комплектних одиниць зберігання з одного транспортного засобу на інше. Склади характеризуються високою оборотністю складованої продукції, короткими термінами зберігання і високою інтенсивністю транспортних операцій.

Склади зберігання призначені для складування, зберігання, охорони і захисту продукції.

Склади комплектації призначені для комплектації замовлень споживачів. Для таких складів характерні середній рівень оборотності і середній термін зберігання.

Накопичувальні склади здійснюють приймання дрібних партій продукції від промислових підприємств і у вигляді крупно партійних відправок направляють їх в райони вжитку.

Експедиційні склади призначені для централізованого постачання роздрібних торгівельних підприємств, а також приймання продукції, що поступає на базу, і короткочасного її зберігання.

Склади сезонного зберігання – сховища для картоплі і овочів, а також інші склади, на яких здійснюється обробка і зберігання продукції сезонного характеру.

Загально-товарні склади призначені для зберігання непродовольчої і продовольчої продукції, що не потребує створення особливого режиму зберігання.

Універсальні склади призначені для зберігання широкого асортименту непродовольчої або продовольчої продукції.

Спеціалізовані склади служать для зберігання продукції однієї або декількох подібних товарних груп.

До спеціальних складів відносяться овочесховища, холодильники.

Відкриті склади влаштовуються у вигляді ґрунтових майданчиків і майданчиків на стовпах або стрічкових фундаментах. Призначені для зберігання будівельних матеріалів, палива, продукції в контейнерах.

Напівзакриті склади є навісами для зберігання будівельних матеріалів і інших видів продукції, що вимагають захисту від атмосферних опадів.

Закриті склади є основними, типом складських споруд, будучи відособленим одно – або багатоповерхова будівля із складськими приміщеннями. Склади можуть бути опалювальними і не опалювальними (що утеплюють і не утеплюють). Склади можуть бути опалювальними і не опалювальними (що утеплюють і не утеплюють).

Опалювальні склади мають опалювальне устаткування і пристрою для вентиляції повітря. Призначені для зберігання продукції, що вимагає підтримки температури і відносної вологості повітря в певних межах.

Не опалювальні склади призначені для зберігання продукції, що не втрачає своїх властивостей при температурі нижче 0 Со.

Детальніше розглянемо класифікацію складів за ознакою місця в загальному процесі руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції на рис. 1.2 .

За цією ознакою склади можна розділити на дві основні групи:

1. Склади на ділянці руху продукції виробничо-технічного призначення.

2. Склади на ділянці руху товарів народного вжитку.

У свою чергу, перша група складів підрозділяється на склади готової продукції підприємств-виробників, склади сировини і вихідних матеріалів підприємств-споживачів продукції виробничо-технічного призначення і склади сфери звернення продукції виробничо-технічного призначення.

Склади другої групи підрозділяються на склади підприємств оптової торгівлі товарами народного вжитку, виробництва, що знаходяться в місцях, цих виробів, і склади, що знаходяться в місцях їх вжитку. Склади торгівлі в місцях виробництва належать так званим вихідним оптовим базам. Склади в місцях вжитку – торгівельними оптовими базами.

1.2. Вплив складського господарства на роботу підприємства

Взаємодія відділу логістики з виробництвом - це управління матеріальних запасів для роботи всіх технологічних процесів, управління технологічним транспортом, складським господарством і контролем на всьому рухом готової продукції на підприємстві. Завданнями логістики є скорочення покупки всіх матеріальних ресурсів для виробництва зі збереженням гарантованого залишку щоб уникнути дефіциту, максимально швидке пересування продукції по всіх ланках виробництва до складу, оптимізація загальних витрат при обліку виробництва сезонного залишку продукції.
Взаємодія з інвестиційним менеджментом полягає у співпраці розвитку технологічної і технічної політики фірми. Інвестуючи у виробничі потужності, нові технології виробництва, відділ логістики повинен бути готовий до змін в закупівельної логістики, потреби додаткових матеріальних ресурсах, у зміні внутрішньовиробничих логістичних операціях, підготовці дистриб'юторів до додаткового сервісу.
Взаємодія логістики з фінансовим відділом полягає в достовірному обміні інформації про залишки товару на складах, на виробництві, замовлених матеріалах в дорозі, і що найголовніше, прогнозі майбутніх закупівель матеріальних ресурсів. Ефективність правильних рішень в управлінні запасами безпосередньо пов'язане з прискоренням оборотності фінансів, які можуть бути інвестовані фінансовим менеджментом в потрібному напрямку. Транспортні витрати займають в компаніях більшу частину, в зв'язку з цим зусилля спрямовуються на пошук шляхів зниження витрат на закупівлю товару, транспортування, зберігання.
Робота між логістикою і HR менеджментом в сьогоднішній час займають не останню роль в досягненні поставлених цілей перед підприємством. Кваліфікований, високо мотивований і прихильний компанії співробітник є ключовою умовою в досягненні лідируючих позицій на ринку. Правильні рішення, стратегічний напрямок, політика досягнення цілей можливі тільки за однієї умови - якщо вони підтримуються персоналом. Причини невдач криються не в відсутність ринку збуту або слабкому технологічному оснащенні, а неправильно побудованої політики управління персоналом. У зв'язку з цим, співробітників логістики обов'язково потрібно піднімати знання в технології виробництва продукту, експлуатації транспорту, технології складської логістики, сучасних інформаційних комп'ютерних інформаційних систем, економічних та юридичних основ. Головне - вчити персонал системно аналізувати роботу в логістичного ланцюжка і координувати логістику з іншими областями компанії.

1.3.Основні операції,що виконуються у складському господарстві

Складське господарство включає комплекс складів, спеціалізованих за видами матеріальних ресурсів і організованих з урахуванням вимог щодо їх зберігання та переробки.
Склад є одним з основних елементів логістичної системи, тому він повинен розглядатися не ізольовано, а лише як інтегрована складова частина всієї системи логістики, яка і формує організаційні, технічні та економічні вимоги до складської системі, встановлює цілі та критерії її оптимального функціонування, диктує умови переробки вантажу.
Склади зустрічаються у всіх функціональних областях логістики: постачальницької, виробничої, розподільної. У кожній з них функціонування складу пов'язано з певною спеціалізацією і призначеннями, і має свої особливості, які багато в чому визначають політику технічної оснащеності складу.
Ефективне функціонування складського господарства і входять до нього складів у системі логістики, незалежно від їх призначення і виду діяльності, можливе лише при успішному вирішенні цілого ряду проблем. До основних таких проблем, з якими фірми стикаються при створенні складського господарства та раціоналізації діючих складів, можна віднести: вибір між власним складом і складом загального користування; визначення кількості складів і розміщення складської мережі; вибір місця розташування складу; визначення виду і розміру складу; розробка системи складування.
Особливо актуальними дані проблеми стають при входженні фірми на нові ринки збуту, при зміні обсягів споживання і територіальному розподілі покупців, що підсилюється конкуренції та цілого ряду інших факторів.
Більшість з них вирішується при стратегічному плануванні діяльності фірми в сфері розподілу або постачання. Проблема розробки системи складування стоїть досить гостро як при будівництві нового складу або реконструкції діючих складських потужностей, так і при пошуку найбільш раціональних технологічних рішень постійно функціонуючого складу.
Сукупність складських технологічних операцій по: розвантаження, переміщення, розпакуванні, приймання, розміщення, укладання, зберігання, відпуску товарів складає зміст усередині складського технологічного процесу.
Кількість і характер складських операцій залежать від асортименту, фізико-хімічних властивостей, умов приймання та відпуску товарів, ступеня механізації і автоматизації операцій та інших факторів. Загальна схема технологічних операцій з обробки товарів на складі наведена на Схемі 1.

Схема 1. Технологічні операції з обробки товарів на складі.

Раціональна організація складського процесу грунтується на дотриманні наступних основних принципів:
• механізації та автоматизації технологічних операцій;
• оптимального використання площі і ємності складських приміщень;
• організації наскрізного "прямоточного" товарного потоку;
• планомірності і ритмічності складських робіт;
• повного збереження товарів.
Всіма операціями по руху товарів на складі керує менеджер (завідувач складом), що є в ряді випадків одночасно і матеріально відповідальною особою. З урахуванням можливого великої кількості одночасно вироблених операцій, пов'язаних з прийманням і відпуском товарів, структурно можливо поділ матеріально відповідальної персоналу складу, що працює безпосередньо з товарами (вантажами) на наступні групи: приймання, комплектації, відпуску (відвантаження), інвентарного контролю. При прийомі на роботу з даними персоналом укладають договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Звільнення будь-якого матеріально відповідальної особи від роботи здійснюється тільки після суцільної інвентаризації та передачі матеріальних цінностей іншій особі.