Статистичне моделювання квартальних бюджетів

РЕФЕРАТ

Загальний обсяг  дипломної роботи складає 86 аркуш, робота містить 21 рисунок, 8 таблиць, 30 літературних джерел, 12 додатків.

Ключові слова : БЮДЖЕТНА СИСТЕМА, БЮДЖЕТ, МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ, ДОХОДИ, ВИТРАТИ, ПРОГНОЗУВАННЯ БЮДЖЕТУ.

Об’єкт дослідження  – місцевий бюджет смт. Станиця Луганська у квартальному розрізі за 2009-2011 роки.

Мета роботи  –  аналіз джерел формування, динаміки надходження та використання коштів та розробка комплексу моделей прогнозування динаміки надходження та використання коштів місцевого бюджету смт. Станиця Луганська.

Методи дослідження  – методи економічного аналізу, математичної статистики, системний підхід.

Основні результати дослідження: визначено теоретико-суттєву  характеристику місцевих бюджетів; проведено  ґрунтовний аналіз на базі використання системи логічних, економічних, математичних методів щодо виконання місцевих бюджетів; визначено механізм фінансового забезпечення реалізації бюджетної політики, ефективність підходу щодо виконання місцевих бюджетів; застосовано математичні моделі та методику її розв’язання з використанням комп’ютера та спеціалізованої програми.

Практичне значення одержаних результатів полягає  в тому, що вони можуть бути використані  на практиці на різних стадіях бюджетного процесу.

ЗМІСТ

ВСТУП

Місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів  місцевого самоврядування, належить особливе місце в бюджетній системі  нашої держави. Важлива роль відводиться  місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки на соціальний захист населення.

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а звідси – видатків кожного виду бюджету, і що саме головне – розподіл доходів між різними ланками бюджетної системи. При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вони тісно взаємопов’язані, і жоден із цих елементів не може бути реформованим без врахування двох інших.

Метою дипломної роботи є аналіз джерел формування, динаміки надходження та використання коштів та розробка комплексу моделей прогнозування динаміки надходження та використання коштів місцевого бюджету смт. Станиця Луганська.

Основними завдання дипломного дослідження були:

- теоретичний аналіз сутності бюджету як фінансової категорії та законодавчі основи бюджетного устрою України;

- теоретичний аналіз джерел та порядок формування доходів місцевого бюджетів України;

- теоретичний аналіз складу та структури видатків місцевих бюджетів;

- практичний аналіз структури та динаміки надходження коштів в місцевий бюджет смт. Станиця Луганська у квартальному розрізі за 2009 – 2011 рр.;

- практичний аналіз структури та динаміки видатків з місцевого бюджету смт. Станиця Луганська у квартальному розрізі за 2009 – 2011 рр.;

- прогнозування динаміки дохідної та видаткової частини бюджету смт. Станиця Луганська;

- побудова імітаційної моделі аналізу бюджету смт. Станиця Луганська.

Предметом дипломної  роботи є теоретичні та практичні  аспекти оцінки формування доходної і видаткової частини місцевого бюджету смт. Станиця Луганська.

Об’єктом дослідження  дипломної роботи є місцевий бюджет смт. Станиця Луганська у квартальному розрізі за 2009-2011 роки.

Теоретично-методологічну основу написання дипломної роботи складають законодавчі та нормативні акти, що стосуються питань формування та виконання місцевих бюджетів (Бюджетний Кодекс України, Закон України „Про місцеве самоврядування”, Закони України про Державний бюджет України у 2009-2011 роках), інформаційну – дані квартальних звітів Станично-Луганської селищної ради за 2009-2011 роки.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі  та нормативні акти з питань реалізації фінансово-бюджетної політики в Україні, матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, органів державної влади та місцевого самоврядування, Інституту бюджету та соціально - економічних досліджень, вітчизняна та зарубіжна література.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані на практиці на різних стадіях бюджетного процесу.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВИКОНАННЯ І  ПЛАНУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗРУШЕНЬ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

1.1 Теоретико - суттєва характеристика місцевих бюджетів

Бюджетна  система України – це об’єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах. Правові засади бюджетної  системі становлять Конституція  України, виданий на її основі Закон “Про бюджетну систему України”, інші законодавчі акти.

Бюджетна  система України складається  з державного бюджету України, республіканського  бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Структура бюджетної системи наведена у додатку А.

Місцеві бюджети займають одне з центральних місць в економічній системі кожної держави, в них зосереджується значна частина державних фінансових ресурсів. Місцеві бюджети є також найбільш чисельною ланкою бюджетної системи країни, вони відіграють важливу роль у перерозподілі валового національного продукту, фінансуванні державних видатків, перш за все, соціальної спрямованості.

Місцеві бюджети  здійснюють безпосередній вплив  на задоволення різноманітних потреб населення, стан та якість надання державних  послуг. Видатки місцевих бюджетів найбільш яскраво віддзеркалюють їх значення у функціонуванні місцевого господарства, утриманні об'єктів соціально-культурного призначення, проведенні інвестиційної політики, здійсненні соціального захисту населення, охороні навколишнього природного середовища.

Стосовно визначення поняття „місцеві бюджети” в економічній літературі немає єдиної точки зору.

В перші роки організації бюджетної системи  місцеві бюджети розглядались як сукупність завдань, доручених місцевим органам, і сукупність коштів, якими вони володіють для їх задоволення.

Н.А. Ширкевич так  визначає сутність місцевих бюджетів: „це частина основного річного фінансового плану країни – державного бюджету, крім того, місцеві бюджети утворюють централізований фонд грошових коштів місцевих рад, яким вони розпоряджуються з метою здійснення заходів, які щорічно передбачаються планом економічного і соціального розвитку ”[30] .

Деякі вчені  за основу визначення місцевих бюджетів приймають територіальний принцип, розглядаючи їх як бюджети окремих адміністративно-територіальних одиниць. Ряд економістів характеризують місцеві бюджети як економічні відносини. Наприклад, І.Н. Ходорович характеризує місцеві бюджети як „сукупність економічних відносин, що забезпечують фінансову базу місцевих Рад щодо розвитку і утримання головним чином галузей господарства, які безпосередньо спеціалізуються на підвищенні добробуту населення ” [8] .

В офіційних  документах, зокрема в Бюджетному Кодексі України дається таке визначення бюджету: „Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду ” [5].

Бюджет як самостійна економічна категорія є формою існування реальних, об’єктивно обумовлених розподільних відносин, які виконують специфічне призначення – задоволення потреб як суспільства в цілому, так і його адміністративно-територіальних структур у фінансових ресурсах.

Сутність бюджету  реалізується через його функції. Основних, чітко структурованих функцій є дві – розподільна і контрольна.

Через розподільну  функцію держава зосереджує у  своїх руках усі джерела бюджетних  надходжень, щоб потім використати  їх з найбільшою ефективністю. Сфера  дії розподільної функції досить значна. Це пояснюється тим, що в бюджетних відносинах беруть участь практично всі члени суспільства. Основою бюджетного розподілу є чистий дохід, який утворюється у суспільстві.

Сутність контрольної  функції полягає в тому, що суспільство в особі специфічних державних або недержавних структур контролює і вирівнює бюджетний розподіл. Виконання контрольної функції сприяє оптимальному рухові бюджетних ресурсів як в частині їх зберігання, так і розподілення.[15]

Функціонування  бюджету здійснюється у взаємодії двох його особливих форм – доходів і видатків, кожна з яких має специфічне суспільне призначення.

За рахунок  доходів формується фінансова база діяльності держави, а за рахунок  видатків забезпечуються економічні та соціальні потреби всіх членів суспільства.

Плановість  бюджету є однією з його основних ознак. В Україні, яка трансформує  свою соціально-економічну систему, здійснює перехід до ринкових умов господарювання, бюджет (як загальнодержавний, так і  його місцеві частини) виконує роль основного регулятора цих процесів. Як фінансовий план він має передбачати виконання всіх функцій держави на загальнодержавному і місцевих рівнях – економічної, соціальної, управлінської, військової, міжетнічної, судової, міжнародної тощо.

Сутність бюджету, його економічну природу відображають певні економічні відносини. Учасниками цих відносин є держава, суб’єкти господарювання всіх форм власності та населення [26].

Останніми роками приблизно 60-70% бюджетних ресурсів зосереджується саме у Державному бюджеті України, відповідно у місцевих бюджетах акумулюється від 30 до 40%. Спрямування достатньо значних коштів у місцевих бюджетах відповідає їх місцю в складі бюджетної системи і завданням, які покладені на місцеві бюджети, у фінансуванні державних видатків і забезпеченні функціонування органів місцевого самоврядування [6].

Провідне місце  в системі регулювання економіки  держави, створення сприятливого фінансового  середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету.

Бюджет є  невід’ємною частиною ринкових відносин і одночасно важливим інструментом реалізації державної політики. Бюджет як одна з ланок фінансової системи  відображає виробничі відносини, відтворює  відносини розподілу і перерозподілу, опосередковує рух грошової маси.

Бюджету належить важлива роль у фінансовій системі  держави. Через бюджет здійснюється фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що мають  загальнодержавне значення, а також  стосуються міждержавних відносин. За його допомогою перерозподіляється частина фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями України з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. Бюджет є важливим інструментом держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому[20].

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної  влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду[1].

Місцеві бюджети  включають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети  районів у містах та бюджети місцевого  самоврядування.

Бюджети місцевого  самоврядування — це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Місцеві бюджети  — це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань  і функцій, що покладаються на органи самоврядування. Як складова бюджетної  системи держави і основа фінансової бази діяльності органів самоврядування місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади управління на відповідній території[18].

Через місцеві  бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їхній території, і населенням даної території у зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.

Органам місцевого  самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 43 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи [16].

Частка місцевих бюджетів у перерозподілі валового внутрішнього продукту, а також у  зведеному бюджеті поряд з  економічним і соціальним має  важливе політичне значення. Вона свідчить про участь місцевого самоврядування у розв'язанні актуальних проблем розвитку держави, певну обмеженість функцій центральних органів влади. У цьому зв'язку необхідно враховувати, що однією із важливих передумов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування [15].

Прийняття Бюджетного кодексу України є важливим кроком у напрямі наближення до загальноприйнятих  стандартів у цій сфері. Однак  ряд важливих питань реального забезпечення незалежності органів місцевого  самоврядування ще чекають на своє вирішення. Насамперед це стосується фінансової бази місцевого самоврядування [19].

Без перебільшення  фінансовий бік економічної самостійності  місцевих органів влади є визначальним, від фінансових можливостей залежать в кінцевому підсумку їхні реальні  владні функції. Не можна бути справді, а не формально самостійним, будучи залежним фінансово[2].

Ступінь фінансової самостійності органів місцевого  самоврядування характеризує незалежність держави в цілому, потенційні можливості її економічного розвитку, рівень демократичних прав і свобод громадян. Держава не може успішно розвиватись і процвітати, не даючи гарантій фінансової незалежності органам місцевого самоврядування.

Основним у  місцевих бюджетах і міжбюджетних відносин має бути проведення бюджетної політики, спрямованої на забезпечення гармонійного поєднання принципів бюджетного унітаризму з елементами децентралізації, реформування цих відносин з удосконаленням порядку розподілу трансфертів із державного бюджету на основі прозорих та об'єктивних критеріїв, що ґрунтуються на чіткому розмежуванні бюджетних повноважень і стабільній системі закріплення дохідних джерел за бюджетами[3].

1.2 Джерела та порядок формування доходів місцевих бюджетів в Україні

Доходи бюджетів відіграють важливу роль у соціально-економічному розвитку суспільства. Доходи бюджетів є результатом розподілу вартості валового внутрішнього продукту між різними учасниками відтворювального процесу та виступають об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості, тому що остання використовується для формування бюджетів різних рівнів[27].

Сукупність усіх видів  доходів бюджетів, що формуються різними  методами, їх взаємопов’язане застосування становлять систему доходів бюджетів.

Ця система покликана  вирішувати не тільки фіскальні, а й регулюючі завдання: стимулювати зростання виробництва і підвищення його ефективності, сприяти прискоренню науково-технічного прогресу, забезпечувати соціальні гарантії населенню та розвиток соціальної сфери.

Згідно статті 64 Бюджетного Кодексу України [5] до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на  доходи фізичних осіб у частині,  визначеній статтею 65 цього Кодексу;

2) 50 відсотків  збору за спеціальне використання  лісових ресурсів в частині  деревини, заготовленої в порядку  рубок головного користування, що  зараховується до міських бюджетів  міст Києва та Севастополя;

3) 50 відсотків  збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору;

4) 50 відсотків  плати за користування надрами  для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

5) плата за  використання інших природних ресурсів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

6) плата за  ліцензії на певні види господарської  діяльності та сертифікати, що  видаються виконавчими органами  відповідних місцевих рад; 

7) плата за  ліцензії та сертифікати, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;

8) плата за  ліцензії на виробництво спирту  етилового, коньячного і плодового,  спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;

9) плата за  ліцензії на право експорту, імпорту  та оптової торгівлі спиртом  етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим ректифікованим  виноградним, спиртом етиловим  ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем  виноградним, спиртом-сирцем плодовим, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;

10) плата за  ліцензії на право експорту, імпорту  алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;

11) плата за  державну реєстрацію (крім реєстраційного  збору за проведення державної  реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

12) реєстраційний збір  за проведення державної реєстрації  юридичних осіб та фізичних  осіб - підприємців, що справляється  виконавчими органами відповідних місцевих рад;

13) плата за ліцензії  на право оптової торгівлі  алкогольними напоями та тютюновими  виробами, що зараховується до  міських бюджетів міст Києва  та Севастополя ліцензіатами, які  здійснюють діяльність на території  міст Києва та Севастополя; 

14) плата за ліцензії  на право роздрібної торгівлі  алкогольними напоями та тютюновими  виробами, що зараховується до  міських бюджетів міст Києва  та Севастополя ліцензіатами, які  здійснюють діяльність на території  міст Києва та Севастополя; 

15) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам.

Вищезазначені податки  і збори (обов'язкові платежі), складають  кошик доходів, що закріплюються  за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Згідно статті 65 Бюджетного Кодексу України [5] впроваджені наступні нормативи відрахувань від прибуткового податку з громадян до бюджетів місцевого самоврядування :

1. До доходів бюджету міста Києва зараховується 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території міста Києва. До доходів бюджету міста Севастополя зараховується 100 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території міста Севастополя.

2. До доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на території цих міст.

3. До доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України  на відповідній території.

Згідно статті 66 Бюджетного Кодексу України [5] затверджений наступний склад доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать:

1) 25 відсотків податку на доходи фізичних осіб;

2) 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування;

3) 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого значення), що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів користувачами води за місцем її забору;

4) 50 відсотків  плати за користування надрами  для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони);

5) плата за  використання інших природних  ресурсів;

6) акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (крім акцизного податку, що зараховується до спеціального фонду державного бюджету згідно із законом про Державний бюджет України), що сплачується платниками, які зареєстровані в Автономній Республіці Крим, - до доходів бюджету Автономної Республіки Крим;

7) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними державними адміністраціями;

8) плата за ліцензії та сертифікати, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

9) плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

10) плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

11) плата за ліцензії  на право експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

12) плата за державну реєстрацію (крім реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

13) плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

14) плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності;

15) плата за надані в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення.

Згідно статті 69 Бюджетного Кодексу України [5] - до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:

1) фіксований податок, що зараховується до місцевих бюджетів у порядку, визначеному статтями 65 і 66 Бюджетного Кодексу для податку на доходи фізичних осіб;