Управління лізинговими операціями

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1: Теоритичні аспекти функціонування лізингу на ринку фінансових        послуг

         1.1. Необхідність, сутність та види лізингових операцій………………..

         1.2. Характеристика лізингових угод та їх правове оформлення…………

         1.3. Методика оцінки лізингових операцій…………………………………

РОЗДІЛ 2: Розвиток лізингових операцій на сучасному етапі

         2.1. Еволюція лізингу на світовому ринку………………………………….

        2.2. Аналіз лізингових операцій підприємства ALD Automotive (ТОВ

       “ Перша лізингова компанія”)……………………………………………..

      2.3. Пропозиції  щодо  розвитку лізингових операцій на підприємстві…

         2.4. Оцінка дохідності та рентабельність лізингових операцій                                                      

         підприємства………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 3: Напрямки розвитку лізингових операцій в Україні

         3.1. Сучасний стан і проблеми розвитку лізингу в Україні………………..

          3.2.  Шляхи удосконалення  нормативно - правового ззабезпечення лізингових операцій в Україні……………………………………………………..

          3.2. Загальна концепція лізингу з використанням зарубіжного досвіду…. 
 
 
 
 
 
 
 
 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра фінансів підприємств 
 

Дипломна  робота 
на тему: “ Управління лізинговими операціями” 
 

Виконала: студентка V курсу 
економічного факультету 
спец. "Фінанси"

Міхновська  Наталія Михайлівна

_________________________________

(підпис) 

Науковий  керівник:

Д.е.н., проф..Павловська О.В.

_________________________________

(підпис)

 
 
 
Робота  допущена до захисту, протокол № __ від _____________ 2012 року                        Завідувач кафедри  __________________Павловська О.В.

                          (підпис)

Київ-2011

 
 
 
Затверджую:

Зав. каф. фінансових дисциплін

____________________________

“________”____________ 2010 р.

План-графік 
виконання дипломної  роботи студента V курсу

_____________________________________________________________

(прізвище, ім'я та по-батькові)

Тема  роботи _____________________________________________________

На матеріалах____________________________________________________

(назва  підприємства, банку, інш. установи)

Науковий керівник

_____________________________   ______________

          (прізвище, вчений ступінь, звання)    (підпис)

Студент        ______________

                                                 (підпис) 
 
 
 
 

ВСТУП

     Дана  дипломна робота написана на тему: ”Управління лізинговими операціями”, тому що теперішня ситуація в Україні, на думку багатьох експертів, управління лізинговими операціями дає можливість прогнозувати процеси розвитку виробництва, конкретизує шляхи досягнення і подолання перешкод, лізинг є необхідною складовою ринкової економіки.

     Актуальність  розвитку лізингу в Україні, включаючи  формування лізингового ринку, обумовлена передусім несприятливим станом парку устаткування: значна питома вага морально застарілого устаткування, низька ефективність цого використання, немає забезпеченості запасними  частинами тощо. Одним з варіантів  рішення цих проблем може стати  лізинг, який об’єднує елементи зовнішньо  – торгівельних, кредитних та інвестиційних  операцій.

          У сучасних умовах лізинг –  це альтернативна форма фінансування, в якій поєдналися орендні  відносини, елементи кредитування  та фінансування.

      У наш час широке використання лізингу  стає дуже потрібним, виходячи з техніко - економічних передумов і формуванням державної політики, направленої на виробника, його фінансування, здійснення технічного обслуговування наданих в оренду засобів праці.

      Для розвитку лізингу існують передумови, зокрема, історичні, соціально - економічні, наукові, юридичні тощо.

      Згідно  із Законом України « Про лізинг », який набрав чинності 10 січня 1998 року, лізинг – це специфічна, додаткова форма перспективного фінансування капіталовкладень, альтернативна банківському кредитуванню, і передбачає використання своїх власних фінансових ресурсів.

      Ця  форма фінансування дає можливість усім суб’єктам господарювання одержувати необхідні машини і обладнання без  значних витрат, а також не мати проблем із старінням засобів  виробництва. Лізинг є найперспективнішою формою оренди, яка широко застосовується в західних країнах, тобто це - довгострокова  оренда машин, устаткування. Вона є  по суті новим способом фінансування та активізації збуту, що ґрунтується на збереженні права власності на товар за орендодавцем.

      До  початку 60-х років лізинг в зарубіжних країнах в основному зачіпав  роздрібні компанії, які часто  орендували свої приміщення. Протягом останніх трьох десятиріч популярність лізингу різко зросла; замість  того, щоб займати гроші для  купівлі аероплана, комп'ютера, реактора або супутника, та інше,  компанія може взяти його в лізинг. Авіаційні  і залізничні компанії беруть в лізинг величезну кількість устаткування, багато які компанії і мотелі беруть в лізинг своє майно, а різні магазини – будівлі і склади. Навіть підприємства комунальних послуг звернулися до лізингу, оскільки для них все важче  стає брати гроші в кредит.

      Мета дослідження: перед усім, потрібно з’ясувати в чому ж суть лізингу, яка його природа та потенціал, види, принципи та організаційні форми. Лише повне впізнання економічного механізму та переваг, закладених в лізинговій системі, дозволить широко використовувати його в практичній  підприємницькій діяльності.  Широко розповсюджений у розвинутих країнах, лізинг є досить складним і багатогранним економічним явищем, оскільки в ньому поєднуються операції купівлі й продажу, оренди, кредитування та інвестування, підприємницька і фінансова діяльність.

      Актуальність  теми та доцільність її дослідження: лізинг є необхідною складовою ринкової економіки. Це - одна з найперспективніших форм кредитування в Україні, здатна забезпечити нові технологічні передумови для виходу нашої економіки з кризи. Великі потенційні можливості в цьому плані надає лізинг.

      Об'єктом  лізингу може бути будь - яке рухоме і нерухоме майно, яке за діючою класифікацією належить до основних засобів, крім майна, вільний обіг якого на ринку заборонений. Об’єктом лізингу  може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно, що може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами, майно, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

      Суб'єктами лізингу можуть бути: лізингодавець, лізингоодержувач та продавець лізингового  майна (постачальник). [17. C. 31-36]

          Перетворення під впливом науково - технічного прогресу сфери виробництва і обігу, глибокі зміни економічних умов господарювання викликають необхідність пошуку і упровадження нетрадиційних для народного господарства нашої країни методів оновлення матеріально - технічної бази і модифікації основних фундацій суб'єктів різних форм власності. Одним з таких нетрадиційних методів є лізинг. Місце лізингового бізнесу в міжнародній діяльності визначається перш за все самими об'єктами лізингу, що є найважливішими елементами активної частини основних функцій . Лізинг є однією з найцікавіших форм інвестування, що здатні значно пожвавити процес оновлення виробництва і посприяти входженню економіки країн.

         Співдружності до структури світового ринку: лізинг може дати потужний поштовх процесам приватизації, конверсії, оновлення технологічного парку існуючих підприємств і створення нових виробництв, оптимізувати використання наявного машинного парку і на вигідних умовах отримати найсучасніше вітчизняне та зарубіжне устаткування.

        Мета роботи: з’ясувати необхідність  і суть лізингу, здійснити аналіз  лізингових операцій підприємства.

        Завдання дослідження:

   - виявити суть, необхідність та проблеми лізингу, як способу інвестування економіки;

   - висвітлити природу, потенціал, та види лізингу;

   - охарактеризувати лізингові операції підприємства;

   - показати пропозиції та перспективи розвитку лізингових операцій на підприємстві.

    Успіх лізингового бізнесу в будь - якій галузі багато в чому залежить від правильного розуміння його змісту та специфічних особливостей, їх адекватного відображення в методичних рекомендаціях та практичних рішеннях. Ще Декарт підкреслював, що чітке визначення слів зможе позбавити людство від половини його помилок.

 ундацій  підприємств: устаткування, транспортні  і інші засоби.

    Структура дипломної роботи: визначена логікою дослідження та його метою. Курсова складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсягроботи складає 116 сторінки.

    Саме  тому значну увагу я приділила  висвітленню теми: ” Управління лізинговими операціями ”, так як нині в Україні перед підприємствами стоїть нагальна необхідність пошуку інших джерел фінансування, форм і методів їх використання.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРИТИЧНІ  АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛІЗИНГУ НА РИНКУ  ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

    1.1. Необхідність, сутність та види лізингових оперцій. 

    В законі України "Про лізинг" дано таке визначення цьому поняттю: лізинг - це підприємницька діяльність, яка  спрямована на інвестування власних  чи залучених фінансових коштів і  полягає в наданні лізингодавцем  у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або  набувається ним у власність  за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови  сплати лізингоодержувачем періодичних  лізингових платежів. Тобто лізинг можна розглядати як форму забезпечення вкладень, як прогресивний метод матеріально - технічного забезпечення, як активний інструмент маркетингу, як одну із форм кредитних надходжень, як альтернативу банківському кредиту

      Як у будь-якого складного економічного  поняття у лізингу є безліч  визначень. Перш за все, лізинг, — слово англійського походження, похідне від дієслова to lease — брати  і здавати майно в тимчасове  користування.

    Необхідність  полягає у  збільшенні об'єму лізингових операцій в Україні та вимагає оновлення основних фондів і структурної перебудови економіки, не дивлячись на позитивні тенденції, що намітилися, темпи зростання лізингового ринку України є незвичайно малими порівняно з потребами економіки – лізинг в Україні помітно відстає за темпами розвитку від банківського і страхового бізнесу. Рівень зношення основних фондів в Україні зараз складає в середньому 50%, а в сільському господарстві, промисловості, будівництві, водному і авіатранспорті – 60% і більше. За експертними оцінками, зношення рухомого майна (автомобілі, устаткування, транспортні засоби) ще вище – до 90%, Серед інших проблем, стримуючих розвиток лізингу в Україні, це необхідність зміни податкового режиму, який сьогодні є дискримінаційним по відношенню до лізингодавців, і необхідність усунення між цивільним і господарським кодексом.

    Лізингова операція, у свою чергу, є сукупністю договорів, необхідних для реалізації договору лізингу між лізингодавцем, лізингоотримувачем і продавцем (постачальником) предмету лізингу. [13. C. 12].       

   Лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності (у тому числі банківська або небанківська фінансова установа), який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.

     Лізингоотримувач — суб'єкт підприємницької  діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.

   Лізингодавцями  можуть бути:

- лізингові  компанії;

- комерційні  банки;

- філії,  підрозділи підприємств-виробників  обладнання;

- державні  й місцеві органи (комітети з  управління майном; відділи постачання).

       Лізингоодержувачі - це:

- юридичні  особи, зайняті виробництвом тієї  чи іншої продукції;

- фізичні  особи, що займаються підприємницькою  діяльністю. До категорії продавців майна належать:

- виробники  машин та обладнання;

- оптово-збутові  організації;

- торгові  фірми;

- власники  майна та інші учасники угоди.

    Крім  основних учасників, у лізинговому  бізнесі беруть участь посередники, тобто особи, що репрезентують економічні інтереси як продавців, так і покупців об'єктів лізингу.

    До  таких належать:

- страхові  компанії;

- брокерсько - дилерські фірми;

- сервісні  центри з обслуговування машин  та устаткування;

- інші  посередники.

       Залучення посередників у лізинговий бізнес приводить до скорочення терміну оборотності капіталу, унаслідок чого підвищується дохідність виробництва. [18. C. 355]

     Типова лізингова операція виглядає  наступним чином:

    1. Користувач (після вступу до лізингових  відносин лізингоотримувач) повідомляє  лізингову компанію, яке устаткування  йому необхідно).

    2. Лізингова компанія, переконавшись  в ліквідності проекту, купує  це устаткування у фірми - виготовлювача,  або іншого юридичного, або фізичної  особи, що продає майно, що  є об'єктом лізингу.

    3. Лізингова компанія (лізингоотримувач), ставши власником устаткування, передає його в тимчасове користування з правом подальшого викупу (визначається договором) лізингоотримувач, одержуючи замість лізингові платежі.

                                                Лізингова компанія

Договір купівлі - продажу                                                 Договір лізингу 

               Виробник                       Лізингоотримувач

    Мал.1. Складна схема трибічної лізингової операції знаходиться на схемі (додаток  № 1).

    На  сьогоднішній день вже беззаперечними є перспективність лізингових операцій та їх необхідність для української  економіки. Проте лізинг поки що залишається  новим фінансовим інструментом і  не всі розуміють його переваги, основні риси та відмінності порівняно  з банківським кредитуванням. Упродовж останніх років ринок лізингу  набуває все більшої популярності серед українських підприємців, що підтверджується швидкими темпами  його зростання.

    Використання  лізингу обумовлює можливість зміни  чи поновлення матеріально-технічного забезпечення, товаровиробникам відкривається  доступ до сучасної передової техніки  і технологій, як правило, особливо дорогих і з швидким моральним  старінням. Загалом вигода лізингу полягає в можливості використовувати товар зараз, а оплачувати через певний період.

    Особливе  значення розвиток ринку лізингових послуг має і для держави, яка  при цьому отримує такі переваги: пожвавлення інвестиційної активності, мобілізацію фінансових коштів саме під інвестиційні проекти, гарантоване  їх використання для переоснащення  виробництва тощо. Держава через  використання механізмів стимулювання лізингової діяльності (податкові пільги, прискорена амортизація) може значно зменшити бюджетні витрати на фінансові інвестиції, сприяти збільшенню виробничого  й експортного потенціалу країни, а також розвитку малого й середнього бізнесу.  
Під лізингом розуміється договір, за яким лізингоодержувач на своє замовленні отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший строку, за який амортизується 60% вартості цього об'єкта, визначена в день укладання договору. [29. C. 2-6]

    Лізинг  є альтернативою придбанню майна  за рахунок власних коштів користувача, яких у сучасних умовах катастрофічно  не вистачає, або кредитів, що за умовами  отримання не влаштовують підприємців. Даний вид господарських зв’язків, що давно відомий у світі, ще не набув у нас належного поширення. Проте саме з ним пов'язують певні  надії на розв'язання проблеми нестачі  коштів для переозброєння новою  технікою промисловості, сільського господарства і транспорту, на забезпечення інтенсифікації і структурної перебудови економіки.

    На  сьогодні лізингова діяльність стала  сферою прибуткового промислового і  банківського бізнесу у розвинутих країнах світу. [6. C. 220]

    Це - один із найефективніших сучасних фінансових інструментів розширення інвестиційної діяльності. В Україні поки що лізинг застосовується в незначних масштабах. Вітчизняні комерційні банки, по суті, не беруть участі у лізинговому кредитуванні. А вузькоспеціалізовані лізингові компанії, які проводять лізингові операції з одним видом товару або з товарами однієї групи стандартних видів, як правило, самі здійснюють технічне обслуговування обладнання та підтримують його в нормальному експлуатаційному стані.

    Лізинг  у сучасних українських умовах має  триєдину економічну основу та зберігає ознаки кредитної угоди, інвестиційної  й орендної діяльності, які є взаємопов'язаними  та утворюють при цьому нові економіко  – правові відноснии.

        В Україні вже є компанії, які  мають можливості не тільки  надати в користування предмет  лізингу, але й запропонувати  клієнту його якісне та своєчасне  обслуговування. Звичайно, така послуга є перевагою лізингу порівняно з банківським кредитуванням.

        Проблемою в умовах України є високі банківські ставки за кредити, постійне непередбачуване збільшення витрат лізингодавця, які той перекладає на лізингоодержувача, а також не сприятлива податкова політика.

         Економіка України перебуває  у стані ринкової трансформації  і потребує величезних фінансових  ресурсів з метою придбання  існуючими та новостворюваними  підприємствами необхідної техніки,  новітні хтехнологій. 

Частково  ці потреби можуть бути задоволені за допомогою використання лізингових операцій.

    За  своєю природою лізинг хоча і може бути формально ідентифікованим як оренда, є значно складнішим та функціонально багатоцільовим економічним явищем. За характером та функціональним призначенням лізинг має багато спільного з кредитними операціями. Він може бути елементом виробничого кооперування або переростати у цей процес. Нарешті, лізинг має спільні риси з експортно-імпортними операціями (як стосовно торгівлі товарами, так і торгівлі послугами), зокрема з великомасштабною міжнародною торгівлею на компенсаційній основі, яка пов'язана з будівництвом або монтажем об'єктів за кордоном. [12, ст. 31-36]

     Сутністю  лізингових оперцій є: розвиток техніко-технологічної  бази виробництва (діяльності), який за належних умов господарювання має супроводжуватися систематичним її оновленням, потребує значних інвестиційних ресурсів.

     Проте сучасний етап господарювання для переважної більшості його суб'єктів позначено різким спадом або цілковитим припиненням інвестування виробництва (діяльності) за рахунок власних коштів. Ось чому в разі тимчасового браку чи нестачі власних інвестицій і сучасних засобів праці підприємства та організації можуть скористатися для оновлення й розвитку своєї технічної бази таким поширеним у світі методом фінансування, як лізинг (оренда на тривалий термін рухомого й нерухомого майна).

     Згідно  із Законом України «Про лізинг», який набрав чинності 10 січня 1998 року, лізинг — це підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, і яка полягає в наданні лізингодавцем (юридичною особою або індивідуальним підприємцем, які здійснюють лізингову діяльність) у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу (особі, котра одержує майно за договором лізингу) майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність (з доручення і за погодженням з лізингоодержувачем) у продавця (постачальника-виробника майна), за умови сплати лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів. [22. C. 13-15]

     Об'єктом  лізингу може бути будь-яке нерухоме й рухоме майно, що належить до основних фондів, у тім числі машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо, стосовно яких немає обмежень щодо передавання їх у лізинг (оренду). Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти (мисливські угіддя, ліси, водоймища тощо).

     Дуже  важливим є усвідомлення сутності та дії економічного механізму лізингових операцій. За сучасних умов господарювання головною вимогою до розробки й реалізації проектів лізингу необхідних засобів праці є швидка окупність інвестиційних ресурсів. Як підтверджує зарубіжна практика господарювання, окупність таких фінансових коштів не повинна перевищувати три роки.

     Загальновідомо, що віднесення лізингових платежів на собівартість продукції, з одного боку, скорочує оподатковувану базу, а з іншого — збільшує валові витрати виробництва і може призвести до зростання ціни продукованих виробів. Ось чому, оцінюючи ефективність лізингових операцій, передусім (з допомогою економічного аналізу) необхідно встановити межі збільшення собівартості та можливої ціни продукції, що виготовляється. [11, ст. 51-54]

     Оскільки  кожне підприємство (організація) за умов ринкових взаємовідносин має можливість придбати виробничо - господарське майно за рахунок банківської позики або взяти його в лізинг, необхідно порівняти загальні витрати за можливими варіантами й визначити ефективність лізингових операцій. Тому в процесі економічного аналізу насамперед потрібно  порівняти обсяг витрат на продуктування товарів (послуг) за умови використання лізингу (з урахуванням плати за банківський кредит) з витратами на придбання майна на підставі звичайної операції купівлі-продажу.