Вплив зміни податку на прибуток на фінансовий стан підприємства

АНОТАЦІЯ

Бакалаврська робота на тему «Вплив зміни податку на прибуток на фінансовий стан підприємства» складається з трьох розділів.

У теоретичній частині розглянуто  загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел. Викладено теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи.

У аналітичній  частині наведена загальна характеристика об’єкта дослідження. Проведено аналіз облікових і звітних форм об’єкта дослідження, здійснено прогнозування двох фінансових  показників із використанням статистичних методів.

У спеціальній частині оцінено вплив показників на діяльність та фінансовий стан об’єкта дослідження в попередніх періодах. Визначено вплив заданої в завданні зміни показників на фінансовий стан об’єкта дослідження.

ANNOTATION

  Bachelor work on "Impact of changes in income tax on financial position consists of               three               sections.

Theoretical part The general approaches to the study subject, using a variety of literary sources.Theoretical justification, the nature, value, classification specifications, history and current trends object of research, methodological approaches.

In the analytical part of the general description of the object of research. An analysis of accounting and reporting forms object research, predicted the two financial performance using               statistical               methods.
 In a special performance of the estimated impact on the financial activities and the status of research in previous periods. The influence of the set task parameters change in the financial position of the object of research.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. Теоретична частина …………………………………………………

1.1. Фінансовий стан підприємства

1.2. Податок на прибуток

    1.3. Вплив податку на прибуток на фінансову діяльність підприємства

РОЗДІЛ 2. Аналітична частина

2.1. Загальна характеристика ДП «ДОБРОТА – АВТО»      

       2.1.1. Аналіз зовнішніх фінансових зв’язків ДП «ДОБРОТА – АВТО»      

       2.1.2. Аналіз облікових і звітних форм ДП «ДОБРОТА – АВТО»      

    2.2.  Розрахунки   прогнозу  зміни  показників  чистого прибутку та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на ДП «Доброта-авто» статистичними методами

РОЗДІЛ 3. Спеціальна частина

       3.1. Аналіз впливу зниження ставки податку на прибуток на загальний фінансовий стан підприємства

        3.2. Оцінка впливу зниження ставки податку на прибуток на показники фінансового стану ДП «Доброта-авто» за 2009 р.

        3.3 Аналіз впливу зниження ціни на сировину на загальний фінансовий стан підприємства 

        3.4. Оцінка впливу зниження ціни на сировину на показники фінансового стану ДП «Доброта-авто» за 2009 р.

ВИСНОВКИ                                                                                                          

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                            

ДОДАТКИ                                

ВСТУП

   В умовах ринкових відносин та насамперед в перехідний до ринку період податкова система є одним  з найважливіших економічних регуляторів, основою фінансово-кредитного механізму державного регулювання економіки.

Дана робота написана на тему “Вплив зміни податку на прибуток на фінансовий стан підприємства”. Кожен погодиться, що дана тема є дуже актуальною зараз.

По-перше, питання податків взагалі турбують усіх. Зараз майже всі в один голос говорять, що підприємства просто гинуть під податковим тягарем. А специфікою податку на прибуток як прямого податку є те, що він відшкодовується за рахунок прибутку, кінцевого фінансового результату, що залишається у розпорядженні підприємств після сплати непрямих податків, відшкодування валових витрат та відрахувань до амортизаційного фонду, і є єдиним джерелом фінансування розвитку виробництва.

По-друге, прямі податки, хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою у формуванні бюджету, але мають суттєве значення в податковій системі України. Кожного року Ми чуємо про дефіцит бюджету, невиконання доходної його частини. Провідним елементом системи прямих податків є податок на прибуток підприємств. А отже, держава постійно бореться за “вдосконалення” оподаткування прибутку, розуміючи те, що податок на прибуток підприємств, як і прибутковий податок з громадян, є одними х провідних джерел наповнення бюджету.

Об’єктом  дослідження у даній бакалаврській роботі визначено – ДП “Доброта-Авто”. Предметом  дослідження в роботі є вплив зміни податку на прибуток на фінансовий стан підприємства.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1.    Фінансовий стан підприємства

У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватись у складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства, так і підприємств-партнерів.

  Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями [9, с. 302].

Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності.               У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан  підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями. [11, с. 353-354] Фінансовий стан підприємства – це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами [12, с. 283].Фінансовий стан підприємств залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передо­всім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація    високоякісної продукції.

Основними факторами, що визначають фінансовий стан є: виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку, а також швидкість оборотності оборотних коштів. Сигнальним показником в якому проявляється фінансовий стан є платоспроможність підприємства, тобто його здатність своєчасно задовольнити платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки згідно з господарськими угодами, повертати банківські кредити проводити оплату праці персоналу, вносити платежі в бюджет [7, с. 173].

Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами:

                       прибутковість роботи підприємства;

                       оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків і обов’язкових платежів;

                       наявність власних фінансових ресурсів не лише мінімально-необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;

                       раціональне розміщення основних і оборотних фондів;

                       платоспроможність та ліквідність [11, с. 65-66].

  Аналіз фінансового стану — це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.

Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства [20, с. 22-26].

1.2                  Податок на прибуток

Кожна держава для  виконання  своїх  функцій  повинна  мати  відповідні кошти, які концентруються в  державному  бюджеті  та  інших  централізованих фондах. Джерелами  формування  цих  коштів  можуть  бути,  по-перше,  власні доході держави, які вона одержує від виробничої  та  інших  форм  діяльності або  у  вигляді  надходжень  платежів  за  ресурси,  що  згідно   з   діючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які  сплачують  юридичні та фізичні особи із своїх доходів.

Перехід  до  ринкових  відносин  насамперед  передбачає  зміну  форм  і відносин власності в напрямі розвитку її приватної та колективної  форм.  Це

означає  і  втрату  державою  значної  частини  власних  доходів.   Оскільки

безпосередньо вилучити доходи у власника, держава вже не може, вона  повинна законодавчо  регламентувати  процес  формування  доходів  держави.  Основним методом  формування  доходів  держави  за  провідної   ролі   приватної   та колективної форм власності є податок, що й  визначає  її  місце  у  ринковій економіці. Встановлення державою податків – це форма  прояву  її  державного суверенітету і здійснення належних їй функцій владності. Адже податки  –  це не тільки метод формування бюджету, а і інструмент впливу на  різні  сторони діяльності їх платників.

Отже, податок – це встановлений вищим  органом  державної  законодавчої влади обов’язковий платіж, що сплачується юридичними  та  фізичними  особами до бюджету відповідного рівня або до державного цільового фонду  в  розмірах і строках, що визначаються законами про оподаткування.

В умовах ринкових відносин та насамперед у перехідний до ринку період податкова система є одним із найважливіших економічних регуляторів. Податкова система України поєднала в собі принципи двох податкових систем,

найбільш характерних для світової практики – європейської й американської. Жорсткість української податкової системи визначена еклектичним поєднанням обох систем із метою ліківідації дефіцитності бюджету [16 с. 212].

Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та підприємствами всіх форм власності прибутку як головного джерела інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств є податок на прибуток підприємств, що входить до складу податкової системи України. [8, c. 142].

Податок на прибуток підприємства можна визначати як загальну суму його прибутків від усіх видів діяльності за звітний період, отриману як на території України так і за її межами, яка відображена у звіті і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі прибуток відгалужень, що обслуговують виробництво, та невиробничої сфери, які не мають статусу юридичної особи, а також від здачі в оренду основних фондів, від наявних нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, позареалізаційних операцій.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток визначено прибуток, який обчислюється шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань [ 24, с.63-64].

Податок на прибуток підприємств будемо розглядати виходячи з Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 16.06.1997 року.   Згідно з цим Законом платниками податку на прибуток є:

  - З числа резидентів - суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші організації (їх філії та відділення, що не мають статусу юридичної особи), які здійснюють діяльність спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами;

-   З числа нерезидентів - фізичні та юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерел їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус згідно з міжнародними договорами України або законом;

- Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Вони зобов’язані вести окремий облік своєї діяльності та мати банківський рахунок;

- Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські   (представницькі)   функції  стосовно   таких нерезидентів або їх засновників.

Платниками податку на прибуток, одержаний від основної діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Національний банк України і його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються в загальному порядку) сплачують у Державний бюджет України суму перевищення валових прибутків консолідованого балансу над валовими витратами і частиною валових витрат років, що передують звітному (у випадку, якщо вони не відшкодовані валовими доходами таких років), по закінченні фінансового року. У випадку перевищення за підсумками року затверджених витрат Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України.

Установи пенітенціарної системи та їх підприємства,  які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Міністерством внутрішніх справ України, на  фінансування основної діяльності таких установ  та підприємств з включенням  сум  таких  доходів  до  відповідних  кошторисів  їх фінансування, затверджених Міністерством внутрішніх справ України [14, с. 228.]

Податок на прибуток за своєю економічною сутністю є прямим податком.  Головною перевагою прибуткового оподатковування є пряма залежність розміру податків від розміру отриманого прибутку (доходу). Ніякі інші податки, у тому числі і прямі, не мають такої залежності від кінцевих результатів діяльності суб'єктів, що господарюють, і громадян, як прибуткові податки.

В Україні цей податок почали застосовувати з 1991 року, проте в окремі періоди перевага надавалась податку на доходи. Підтвердженням цього є розвиток податкового законодавства України в 1991 – 1995рр. Протягом цього періоду відповідний фінансово-правовий акт неодноразово удосконалювався, вносилися певні корективи в об’єкт оподаткування

Податок на прибуток на сьогодні є найвагомішим із групи прямих податків у податковій системі України. За підсумками 2008 року цей податок становить близько 23% в обсязі фактичних надходжень зведеного бюджету України.   

Податок на прибуток, який стягується в Україні, має дуже велике фіскальне значення, чим відрізняється від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах. Податок на прибуток підприємств, крім великого фіскального значення, має й широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. Цей вплив може здійснюватися як завдяки диференціації ставок оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у виробництві пріоритетних товарів. Але в нашій країні можливості щодо використання податку на прибуток як регулюючого фактора дещо обмежено його великим бюджетним значенням, внаслідок чого і застосовується єдина ставка податку на прибуток підприємств. У результаті проведення реформування податкової системи України у 2002-2005 роках змінилися методика, ставка та порядок адміністрування податку на прибуток підприємств [17, с. 132].

Що ж стосується ставки податку, то необхідно розглянути практику зарубіжних країн. У світовій практиці податок на прибуток підприємства є однією з основних частин бюджету будь-якої країни, причому у більшості країн ставка податку не є єдино визначеною, існують знижені, мінімальні й максимальні ставки податку [18, с. 238].

Оподаткування прибутку здійснюється за допомогою відповідного механізму, який може бути охарактеризований як система спеціально розроблених і законодавчо закріплених форм і методів оподаткування юридичних і фізичних осіб для забезпечення економічного зростання та матеріального добробуту громадян. При цьому механізм прямого оподаткування включає комплекс правових, організаційних і методичних заходів, які забезпечують перехід частини новоствореного продукту із власності окремих платників у власність усієї держави для досягнення певних завдань і цілей, що стоять перед державою в той чи інший історичний період [21, с. 54].

Сформований в Україні податковий механізм за формою є тотожним податковим механізмам країн із розвиненою ринковою економікою, хоча за [13, с. 238] змістом має істотні розбіжності. І дійсно, фактично всі діючі підприємства тепер по організації несуть у собі в більшій мірі ознаки колективної форми власності, тобто їхній прибуток має явні ознаки колективного прибутку. Проте на відміну від Європейських держав прибуток підприємств, заснованих на приватному капіталі, оподатковується податком із прибутку також, як і акціонерних товариств. В Україні відношення власності ще не прийняло такого рівня розвитку, щоб можна було чітко визначити об'єкт оподатковування, виходячи з застосовуваного підходу в країнах із розвиненою ринковою економікою.

Використання податку на прибуток як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання або порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово-господарських рішень як на мікро, так і на макрорівні. За допомогою податку на прибуток можна регулювати:

- вибір тієї або іншої правової форми організації бізнесу;

- напрямки розподілу прибутку (накопичення або споживання);

- вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування, залучені і позичкові засоби);              

- розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності;

- розподіл і перерозподіл ВВП;

- темпи економічного зростання на макрорівні.

  Регуляторна функція податку на прибуток полягає у впливі на господарську кон’юнктуру через маніпулювання рівнем податкових ставок, надання податкових преференцій, режими податкового адміністрування тощо. За допомогою зазначених інструментів може забезпечуватися прискорення чи гальмування економічного розвитку в окремих галузях, на окремих територіях чи щодо окремих видів економічної діяльності, перерозподіл коштів між галузями та секторами економіки.

Стимулююча функція є функцією вищого порядку, яка випливає з регуляторної. Окремо податок на прибуток як такий за своєю суттю не може мати стимулюючої функції, бо він є вилученням коштів в економічного суб’єкта. Стимулюючу роль може виконувати цілісна система оподаткування прибутку. З огляду на її всезагальність, податкові преференції, які надаються, виглядають як прямий перерозподіл коштів на користь суб’єктів, які цими преференціями користуються. Відтак відповідне поєднання важелів податкового регулювання може стимулювати економічне зростання чи необхідні структурні зрушення [8, с. 142-143].

Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва входять суми податків на додану вартість, сплачені у складі цін придбання товарів вартість яких належить до валових витрат такого платника податку.

Податок на прибуток має величезний регулюючий потенціал, але існуюча в Україні податкова система використовує його неповну потужність, натомість акцентується увага на його фіскальному значенні.

Відсутність реальних зрушень у цій сфері засвідчує надзвичайну складність та комплексність цієї проблеми, труднощі узгодження реформування системи оподаткування прибутку підприємств із поточними завданнями економічної політики, які потребують щоденного вирішення [8, c.145.].

Установлюючи єдину ставку податку на прибуток, держава переслідує виключно фіскальні цілі, без вагомих елементів регулювання та стимулювання підприємницької діяльності.

1.3 Вплив податку на прибуток на фінансову діяльність підприємства

Політика оподаткування прибутку, яка сьогодні проводиться в Україні, має низку істотних вад, які суттєво позначаються на фінансовому стані підприємств і через що не змогла стати надійним джерелом прогресивних починань незалежної держави. Нинішній системі прибуткового оподаткування притаманні такі проблеми:

- наявність двох паралельних обліків – бухгалтерського та податкового;

- безсистемне, необґрунтоване надання пільг.

Що стосується першої проблеми, яка найістотніше впливає на фінансовий стан підприємства (виходячи з податку на прибуток) то взаємозв’язок бухгалтерського обліку з нормами податкового законодавства є однією з найважливіших бухгалтерських проблем сьогодення, котра вже декілька років обговорюється обліковцями. Цей конфлікт змушує піднімати питання про виділення податкового обліку із єдиної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиної методики розрахунку податкового зобов’язання заданими бухгалтерського обліку тощо. Головними причинами, що спричиняють розбіжності показників фінансової і податкової звітності є: дата визнання доходів і витрат у бухгалтерському обліку та відповідно до податкового законодавства, обмеження щодо віднесення затрат до валових витрат. Розглянемо кожен із названих факторів. Момент визнання доходів (витрат) підприємства є одним із ключових питань обліку. Основними причинами різниці у часі між доходами (витратами) бухгалтерського обліку і відповідними їм валовими доходами (витратами) є:

- застосування правила “першої події”;

- коригування витрат на залишки запасів;

- застосування різних методів амортизації.

  А друга проблема полягає у тому, що надання економічно необґрунтованих пільг в оподаткуванні у жодному разі не можна назвати ефективними стимулами чи регуляторами підприємницької діяльності. У цілому пільги щодо податку на становлять 31% від загальної кількості пільг в оподаткуванні (згідно з довідником пільг) [22, с. 4-5].

За допомогою податку на прибуток можна регулювати: вибір тієї або іншої правової форми організації бізнесу; напрямки розподілу прибутку (накопичення або споживання); вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування, залучені і позичкові засоби); розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності; розподіл і перерозподіл ВВП; темпи економічного зростання на макрорівні.

Одним із головних недоліків чинного порядку оподаткування прибутку є малий відсоток дозволених витрат на покращання основних фондів (10 відсотків на рік від їх балансової вартості). Система оподаткування прибутку підприємств не передбачає інвестиційного податкового кредиту, а також пільг на частину прибутку, що інвестується (реінвестується) у виробництво [10,с. 132].

Також варто пам’ятати, що до недоліків цього податку слід віднести досить складний порядок його визначення, що створює проблеми як для платників, так і для контролюючих органів, значні можливості щодо ухилення від сплати. Крім того, прибуток у ринковій економіці -  це                              величина нестабільна, його розмір постійно коливається на різних фазах економічного циклу, а тому, оподаткування прибутку, з однієї сторони, є “вбудованим стабілізатором” економічного розвитку, тобто автоматично пом”якшує циклічні коливання економіки, а з іншої – створює проблеми для фомування бюджетних надходжень у періоди економічного спаду [23, с. 47].

Отже, податок на прибуток підприємств є одним із найбільш активних важелів державного регулювання соціально-економічного розвитку, інвестиційної активності, зовнішньоекономічної діяльності, структурних змін у виробництві, забезпечення прискореного розвитку пріоритетних галузей. Однак існуюча в Україні податкова система використовує його не на повну потужність, бо застосовуються не всі інструменти регулювання. Тому, удосконалюючи податкову систему України, основну увагу необхідно сконцентрувати на зміні функціональної спрямованості податку на прибуток підприємств із фіскальної на регулюючу [15, с. 213].

Проте зниження податкових ставок містить у собі загрозу скорочення бюджетних надходжень, що може призвести до порушення виконання державою покладених на неї функцій, зокрема у соціальній сфері. Реформа системи оподаткування прибутку підприємств має вирішувати зазначену суперечність, забезпечити раціональний баланс між фіскальною та регуляторною функціями податку на прибуток підприємств в Україні, підпорядкованість податкової політики стратегічним завданням довгострокового економічного зростання та якісної структурної перебудови національної економіки, лібералізацію при підвищенні чіткості і ясності податкового законодавства, ліквідацію численної і суперечливої нормативної бази, складних і невизначених податкових процедур, забезпечення прямого механізму стимулювання інвестиційно-інноваційної активності [8, с.136].

Іншою вадою чинної податкової системи є нерівномірне податкове навантаження. Нині податковий тягар в Україні на платників порівняно з іноземними країнами є досить помірним. Однак у нас у державі склалася така практика, коли тягар податкового тиску перекладається на ті підприємства, які працюють легально і доволі прибутково. Таким чином, можна стверджувати, що порушуються одні з основних принципів функціонування системи оподаткувння, які підтверджені світовим досвідом, а саме: загальність, рівність і визначеність[19, с.235].

Огляд законодавчо-нормативної бази що регулює діяльність підприємства наведена  у Додатку А.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

2.1. Загальна характеристика ДП “ДОБРОТА - АВТО”

ДП “Доброта-Авто” -  одна з перших гуртовень м.Львова з продажу будівельних матеріалів. Його було засновано 30 вересня 1996 року.

ДП ”Доброта-Авто”, як самостійний суб’єкт підприємницької діяльності, є учасником холдингу в структурі ЗАТ ” Холдингова компанія ”Доброта”, перебуває в правовій залежності від фірми-засновника в межах, які передбачені статутом, по відношенню до фірми-засновника виступає як дочірнє господарське утворення.

Метою створення і діяльності підприємства є одержання прибутку на вкладений капітал шляхом здійснення виробничо-господарської та іншої діяльності, згідно з Статутом, а також задоволення на основі одержаного прибутку соціально-економічних інтересів власника та членів трудового колективу підприємства. Предметом діяльності підприємства є торгова і торгово – посередницька діяльність:

- торгівля промисловими товарами і будівельними матеріалами:

- торговельно-закупівельна тата посередницька діяльність, на підставі угод, договорів, комісій, доручень, агентських та членських угод.

  - оптова торгівля і роздрібна промисловими виробами, будівельними матеріалами 

- здійснює доставку будівельних матеріалів та надає транспортні послуги;

Як господарюючий суб’єкт, має право юридичної особи та здійснює і комерційну діяльність, має самостійний баланс, поточні, валютні та інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

В основу діяльності ДП ”Доброта-Авто” покладається план господарської діяльності фірми-засновника.