Акцизний податок в системі митних платежів

Акцизний податок  в системі митних платежів.

Під час переміщення  через митний кордон України товарів  і транспортних засобів, а також  в інших випадках та відповідно до діючих законів України справляються такі податки: 
1) податок на додану вартість під час здійснення експортно-імпортних операцій;

ПДВ – це непрямий податок, який є часткою новоствореної  вартості, входить до ціни реалізації товарів і сплачується споживачем до державного бюджету на кожному  етапі виробництва товарів.

 Порядок сплати та нарахування регламентується в розділі V Податкового кодексу України. 
2) акцизний податок із товарів, що ввозяться на митну територію України;

Акцизний податок на товари, що переміщуються через митний кордон України, є загальнодержавним  податком на високорентабельні та монопольні товари, який нараховується та справляється за ставками, що діють на день подання митної декларації. Йому присвячен розділ VІ Податкового кодексу України

3) мито;

Згідно Ст. 271 Митного  Кодексу України

Мито - це загальнодержавний  податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 В Україні застосовуються такі види мита:

а) ввізне мито;

б) вивізне мито;

в) сезонне мито;

г) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне. 
4) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

Згідно Закону Украіни Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України

Єдиний збір — це збір, який установлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, які перетинають державний кордон України і справляється за здійснення у пунктах пропускання через державний кордон України відповідно до законодавства України при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними шляхами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням визначених розмірів загальної маси, осьових навантажень та(або) габаритних параметрів. Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.  
5) Митні збори - збори, що стягують митні органи у встановленому порядку при переміщенні товарів через митний кордон даної країни. Митні збори також стягуються за зберігання товарів на складах митниці, знаходження товарів під митним контролем, за митне оформлення, за видачу ліцензій і в інших випадках установлених законодавством. Із вступом України до СОТ митні збори регулюються з 16 травня 2008 року Світовою організацією торгівлі.

За юридичною природою митні платежі можна систематизувати на ті, які надходять згідно з Митним кодексом (мито та митний збір), та платежі, що стягуються відповідно до Податкового Кодексу (податок на додану вартість та акцизний податок).

Залежно від каналу надходження  митні платежі можна систематизувати  на ті, які надходять до дохідної частини Державного бюджету (мито, акцизний податок, податок на додану вартість), та ті, які надходять до фондів Міністерства доходів і зборів України  (митні збори). Тому з точки зору порядку зарахування митні платежі в основному є директивними (закріпленими), оскільки вони повним обсягом надходять до одного рівня — Державного бюджету (рівень держави).

Законодавство України  з питань акцизного збору було дуже розпорошене, його потрібно було відслідковувати в багатьох законах, що призводило до незручності в користуванні. Тепер розділ VІ Податкового кодексу України "Акцизний податок" поєднав у собі всі законодавчі акти, щоб досягти прозорості та стабільності законодавства з питань оподаткування акцизним податком. В ПКУ передбачено всі норми щодо оподаткування підакцизної продукції, встановлено ставки акцизного податку та визначено особливості оподаткування. Розділ VI ПКУ "Акцизний податок" має зручну і зрозумілу структуру.

Акцизи - це непрямі податки, що включаються у ціну товару і сплачуються покупцями. Як правило, вони встановлюються на дефіцитну і високорентабельну продукцію, призначену для населення, виробництво якої, як правило, є монополією держави.

Акцизний податок встановлюється на товари, які держава вважає за потрібне оподатковувати за вищими ставками, ніж інші товари: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн  та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

На відміну від ПДВ:

1) акцизним податком  оподатковуються тільки товари, і не оподатковуються роботи  і послуги; 

2) об’єктом оподаткування є повна вартість товарів;

3) кожна група підакцизних  товарів має визначену ставку;

4) акцизний податок  сплачується лише один раз  (ПДВ на всіх етапах руху  товарів).

Платниками акцизного  податку в основному є національні  виробники підакцизних товарів  та суб'єкти господарювання, що імпортують чи реалізують ці товари.

Із набуттям чинності Податкового кодексу України  коло платників акцизного податку розширено. Поряд із виробниками та імпортерами підакцизних товарів до його переліку віднесено:

• особу, яка реалізує підакцизні товари, які конфісковані, є безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;
• особу, яка не забезпечила цільове використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено нульову ставку податку (зокрема спирт для виробництва продукції, визначеної у статті 229 Податкового кодексу України, легкі та важкі дистиляти для виробництва етилену), або не підлягають, або звільняються від оподаткування.

Крім того, при імпорті  підакцизних товарів платниками є:

• фізична особа-резидент або нерезидент, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;
• особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України зі звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України;
• особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування у разі порушення таких вимог.

Замовники, за дорученням яких виробляються підакцизні товари (продукція) з давальницької сировини (сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї продукції або її частини до країни власника або вивезенням до іншої країни), сплачують податок виробнику.

Всі платники акцизного  податку повинні бути зареєстровані. Реєстрація з органах державної  податкової служби як платника податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов'язані надати органу державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п'ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Інші платники підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб'єктів у місячний строк  із дня початку господарської діяльності.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є 1) операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); 2) операції з реалізації (передачі) підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до статутного капіталу, а також своїм працівникам; 3) операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України; 4) операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції) за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави; 5) операції з реалізації або передачі у володіння користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування; 6) обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат.

Податковим кодексом України встановлений широкий перелік  операцій, які не підлягають та звільняються від акцизного оподаткування. Так, не підлягають оподаткуванню операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. До операцій, які звільняються від оподаткування акцизним податком Податковий кодекс України відносить: придбання за кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загально-обов’язкового державного страхування легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, Міністрерства охорони здоров'я, Міністерства надзвичайних ситуацій; ввезення підакцизних товарів для офіційного та особистого використання дипломатичними та консульськими представництвами іноземних держав.

Ставки акцизного податку  є єдиними на всій території України і встановлені статтею 215 Податкового кодексу України. База оподаткування залежить від виду застосовуваної ставки акцизного податку. Передбачено три види податкових ставок:

1) адвалорні, що встановлюються у відсотках або до вартості реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без ПДВ та з урахуванням акцизного податку або до вартості товарів (продукції), що ввозять на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без ПДВ та з урахуванням акцизного податку.

2) специфічні, базою оподаткування  якими є величина вироблених на митній території України або ввезених на територію України підакцизних товарів, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єми циліндрів двигуна автомобіля або інших натуральних показниках.

3) адвалорні та специфічні одночасно (змішані) встановлюються одночасно за ставками у відсотках до вартості товару та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Застосовуються до тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Ставки акцизного податку, визначені в Податковому кодексі України, не є постійними, а щорічно переглядаються. Передбачається щорічне внесення Кабінетом Міністрів України до 1 червня до Верховної Ради України проекту закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо абсолютних ставок оподаткування акцизним податком з урахуванням індексів споживчих цін та цін виробників промислових товарів.

У залежності від напрямку використання підакцизних товарів  передбачається встановлення податкових пільг. Під податковою пільгою щодо даного податку розуміється застосування нульової податкової ставки. Новацією Податкового кодексу України є встановлення пільг з оподаткування нафтопродуктів. Зокрема, встановлено, що легкі дистиляти та важкі дистиляти можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою.

Визначення дати виникнення податкових зобов'язань наближено  до вимог бухгалтерського обліку та залежить від виду операцій, що здійснюються з підакцизними товарами:

• щодо підакцизних товарів, вироблених на митній території України, – дата їх реалізації виробником;
• щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару – дата складання відповідного акта;
• у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України – дата подання митної декларації або дата нарахування податкового зобов’язання митним органом;
• при передачі підакцизних товарів, вироблених з давальницької сировини, – дата їх відвантаження виробником замовнику або за його дорученням іншій особі;
• при використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб – дата їх передачі для такого використання.

Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку  самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Податок із підакцизних  товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату подання митному органу декларації до митного оформлення.

Встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або  імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.

Декларація про максимальні  роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі декларація), встановлені  виробником або імпортером товарів (продукції), подається відповідно центральному органу державної податкової служби або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи у формі, визначеній такими органами. У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни.

Строки сплати акцизного  податку становлять:

• для виробників підакцизних товарів на митній території України – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації за місяць;
• для алкогольних напоїв, при виробництві яких використовується спирт етиловий неденатурований, – при придбанні марок акцизного податку;
• для власників продукції, виробленої з давальницької сировини, - не пізніше дати відвантаження готової продукції;
• для імпортованих підакцизних товарів (крім маркованої продукції) – до або в день подання митної декларації;
• для імпортерів маркованої підакцизної продукції – при придбанні марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Платник податку з  підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів повинен подати щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку.

Певні особливості оподаткування  акцизним податком встановлені для алкогольних напоїв та тютюнових виробів.  Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий не денатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку. Марка акцизного податку є спеціальним знаком, яким маркіруються алкогольні напої та тютюнові вироби, наявність якого на цих товарах підтверджує сплату акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.  Крім того, на підприємствах – виробниках спирту та лікеро-горілчаних виробів з метою забезпечення повноти сплати акцизного податку передбачено створення акцизних складів.

Акцизний склад — це приміщення на обмеженій території, де виробляються, обробляються, змішуються, розливаються, пакуються, зберігаються, отримуються чи видаються підакцизні товари.

Обов’язковою умовою є присутність на акцизному складі представників органу державної  податкової служби. Основним завданням  представника податкового органу на акцизному складі є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.