Аналіз ділової активності підприємства. 2

 

1. Види фінансового аналізу: повний, тематичний, попередній, поточний, ретроспективний

 

       Фінансовий аналіз є одним із основних елементів фінансової політики підприємства. 
      Для забезпечення якісного та докладного фінансового аналізу потрібно оволодіти загальними концептуально-методичними принципами у його підходах і трактуваннях. 
        Фінансовий аналіз — це процес дослідження фінансового стану і основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку, це засіб накопичення, трансформації й використання інформації фінансового характеру. 
Фінансовий аналіз є суттєвим елементом фінансового менеджменту та аудиту.

Він виступає прерогативою найвищої ланки управлінських структур підприємства, спроможних впливати на формування фінансових ресурсів і потоки грошових коштів, ефективності управлінських рішень, пов’язаних із визначенням ціни продукції, заміною устаткування чи технології, економічного зростання підприємства.

     Основні напрями аналізу фінансового стану підприємства наведено на рис. 1.. 
    Основу інформаційного забезпечення оцінки фінансового стану складає бухгалтерська звітність. Крім того, може використовуватись додаткова інформація, в основному оперативного характеру, однак вона має допоміжний характер.

 

 

 

 

Рис. 1 Схема  аналізу фінансового стану підприємства

 

 
            Існує кілька видів фінансового аналізу, класифікацію яких подано на рис. 2.

Рис. 2 Класифікація видів фінансового аналізу за різними ознаками

 
 
      1. За організаційними формами проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз. 
Внутрішній аналіз проводять фахівці самого підприємства. 
Зовнішній аналіз здійснюють аналітики, які є сторонніми особами для підприємства, і тому не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази підприємства. Такий аналіз більш формалізований і менш деталізований. 
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:

• значна чисельність суб’єктів аналізу користувачів інформації про діяльність підприємства;
• різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу;
• наявність типових методик аналізу, стандартів обліку і звітності;
• орієнтація аналізу тільки на публічну зовнішню звітність підприємства;
• обмеженість завдань аналізу;
• максимальна доступність результатів аналізу для користувачів інформації.

Основним  змістом зовнішнього фінансового  аналізу є: 
1) аналіз показників прибутку; 
2) аналіз показників рентабельності; 
3) аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства. 
4) аналіз ефективності використання позикового капіталу; 
5) економічна діагностика фінансового стану підприємства і рейтингова оцінка емітентів. 
Фінансовий аналіз за даними фінансової звітності називають класичним аналізом. 
Основний зміст внутрішнього фінансового аналізу такий самий, як і зовнішнього, проте в ньому використовують як джерело інформації оперативні дані системного бухгалтерського обліку, нормативну і планову інформацію. 
Він включає аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв’язку витрат, обороту і прибутку, а також оцінку ефективності господарської діяльності. 
2. За обсягом аналітичного дослідження розрізняють повний та тематичний фінансовий аналіз підприємства. 
Повний фінансовий аналіз проводять з метою вивчення усіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі; 
Тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом фінансового аналізу може бути ефективність використання активів підприємства, оптимальність залучення фінансових ресурсів з окремих джерел, стан фінансової стійкості та платоспроможності підприємства, оптимальність фінансової структури капіталу тощо. 
3. Залежно від об’єкта фінансового аналізу можна виділити такі його види:

аналіз фінансової діяльності підприємства в цілому. У процесі такого аналізу об’єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення  окремих його структурних одиниць  та підрозділів;

аналіз фінансової діяльності окремих підрозділів підприєм- 
ства. Цей аналіз ґрунтується в основному на результатах внутрішнього аналізу підприємства;

аналіз окремих  фінансових операцій підприємства. Предметом  такого аналізу можуть бути окремі операції, пов’язані з коротко- або довгостроковими фінансовими вкладеннями, з фінансуванням окремих реальних проектів.

4. Залежно від періоду проведення виділяють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз. 
Попередній фінансовий аналіз пов’язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому або здійснення окремих фінансових операцій підприємства. Наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності отримання банківського кредиту. 
Поточний (оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі поточної фінансової діяльності з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується невеликим періодом часу (місяць, квартал). 
Прогнозний (ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за певний перспективний або звітний період (місяць, квартал, рік). Він дає змогу глибше та повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства порівняно з попереднім та поточним аналізом, оскільки ґрунтується на звітних матеріалах, а також спрогнозувати діяльність підприємства на перспективу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз ділової активності підприємства

 

      Стійкий фінансовий стан підприємства в ринкових умовах значною мірою обумовлюється його діловою активністю.

Ділова активність підприємства проявляється через розширення ринків збуту продукції, підтримання ділової репутації (іміджу), вихід на ринок праці і капіталу тощо.

       Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності.

       Коефіцієнти оборотності – система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності. 

 

Основні показники ділової активності 

 

      Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

·коефіцієнта  оборотності активів;

·коефіцієнта  оборотності дебіторської заборгованості;

·коефіцієнта  оборотності кредиторської заборгованості;

·тривалості обертів  дебіторської та кредиторської заборгованостей;

·коефіцієнта  оборотності матеріальних запасів;

·коефіцієнта  оборотності основних засобів (фондовіддачі);

·періоду обороту чистого робочого капіталу;

·коефіцієнта  оборотності власного капіталу.  

 

Коефіцієнт  оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.  

 

Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.  

 

Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.  

 

Строк погашення  дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.  

 

Коефіцієнт оборотності  матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.  

 

Тривалість операційного циклу визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості (в днях) і періоду обороту виробничих запасів (в днях).  

 

Тривалість  фінансового циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості. 

 

Коефіцієнт  оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.  

 

Період  обороту чистого робочого капіталу – розраховується як відношення кількості днів у році до коеефіцієнту оборотності чистого робочого капіталу. Коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу дорівнює відношенню чистого доходу від реалізації до розміру чистого робочого капіталу середнього за період.

 

Коефіцієнт  оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.  

 

Оцінка  показників ділової активності

Ефективність  управління підприємством визначається темпами прискорення обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні відповіднихпоказників. Нормативного значення показників не має, але чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще. Підвищення обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю другим важелем підвищення фінансового благополуччя підприємства. Низький рівень коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів. 

 

Показник оборотності активів показує, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи підприємства. Ріст даного показника говорить про підвищення ефективності їхнього використання.

Ще одним  параметром, що оцінює інтенсивність використання активів є показник періоду обороту в днях, що розраховується як відношення тривалості обраного періоду до оборотності активів за даний період.

Оборотність чистих активів є узагальнюючим показником, що характеризує інтенсивність використання активів. Крім того, цей коефіцієнт використовується в оцінці фінансової діяльності компанії.  

 

Період  обороту чистого робочого капіталу - харктеризує час, протягом якого здійснють оборт оборотні кошти підприємства (цикл від оплати сировини і матеріалів, знаходження їх у вигляді виробничих до отримання платежу за реалізовану продукцію).

Від'ємне значення показника говорить про відсутність  оборотних коштів, а його розмір характеризує мінімальну суму на поповнення оборотних коштів. Високе значення показує, що ресурси заморожені в оборотних коштах (розміри запасів надмірні, або підприємство відпускає значну частину продукції у кредит). При раціональному управлінні період обороту позитивний але близький до нуля, тобто структура дебіторської і кредиторської заборгованостей збалансована. Близька до нуля від'ємна величина періоду обороту говорить про роботу підприємства на кредитах постачальників і відсутності власних оборотних коштів. Ріст тривалості обороту говорить або про збитковість, або про відтягення коштів. І в тому, і в іншому випадку кредитування не вирішить проблем підприємства 

 

Важливим для  оцінки господарської діяльності підприємства є визначення тривалості операційного і фінансового циклу. В цілому немає нормативних значень для тривалості цих циклів, але чим вони коротші, тим краще працює підприємство. Для різних галузей тривалість операційного циклу є різною. Базою для порівняння є різні періоди діяльності одного підприємства і середньогалузеві показники.  

 

Використання результатів аналізу для підвищення ефективності діяльності підприємства

    Підвищення ефективності діяльності підприємства здійснюється за рахунок прискорення обертання ресурсів і скорочення періоду їх обороту.

Збільшення  числа обертів можливе шляхом скорочення періоду виробництва або скорочення періоду обігу.

Скорочення  періоду виробництва потребує вдосконалення  технології, модернізації і автоматизації  виробництва.

Скорочення  періоду обігу потребує більш  еефктивного і раціонального  використання ресурсів, прискорення документооброту і розрахунків.

 

      Коефіцієнти оборотності (ділової активності) безпосередньо впливають на фінансові результати діяльності підприємства, його платоспроможність. Як результат прискорення обороту вивільнюються матеріальні елементи оборотних активів (менше потрібно запасів сировини, матеріалів, палива, незавершеного виробництва та ін.) і таким чином зменшуються затрати, пов'язані з їх зберіганням. При цьому вивільнюються грошові кошти, які були вкладені в ці запаси, що врешті-решт сприятиме покращенню фінансового стану підприємства.

 

 

3. Практична частина

Коефіцієнт  для розрахунків по завданнях: 1, 02.

Завдання 1.

Розрахуйте  розмір власних оборотних засобів  підприємства на початок й кінець року, визначте ступінь покриття матеріально-виробничих запасів власними оборотними засобами й джерелами формування запасів. За результатами розрахунків надайте оцінку фінансовому потенціалу підприємства та зробіть висновки про фінансову стійкість підприємства.

Таблиця 1

Розрахунок  власних оборотних засобів підприємства

п/п	Показники	На початок  звітного періоду	На кінець звітного періоду		Відх. (+/–)
		тис. грн.		тис. грн.
	1 варіант
1	Власний капітал	50251,6		49738,2	513,4
2	Довгострокові зобов'язання	8 881,1		14 419,4	+ 5538,3
3	Поза оборотні активи (нерухоме майно)	46 228,5		48 092	+ 1863,5
4	Разом, власні оборотні засоби	105361,2		112249,6	+ 6888,4
	2 варіант
5	Поточні активи	23131,5		21845,7	1285,8
6	Короткострокові зобов’язання	10 227,3		5 780,1	4447,2
7	Разом, власні оборотні засоби	33358,8		27625,8	5733

 

Таблиця 2

Оцінка покриття матеріально-виробничих запасів власними оборотними засобами й джерелами  формування запасів

№ п/п	Показники	На початок  звітного періоду	На кінець звітного періоду	Нестача коштів (джерел) (–)/ залишок (+)
1	Матеріально-виробничі  запаси	12465,3	12524,2		+ 58,9
2	Власні оборотні засоби 1 варіант 2 варіант	105361,2 33358,8	112249,6 27625,8	5733	+ 6888,4
3	Джерела формування матеріально-виробничих запасів	17808,5	28589,8		+ 10781,3

      

У більшості сфер деятельности  необхідно підтримувати певний обсяг запасів для забезпечення  відповідного обсягу продажів. З іншої сторони надлишкові запаси відволікають кошти , які можна використати більш прибутково для інших цілей.

У керуванні запасами існує  підхід, що називається "точно в строк", тобто підтримка запасів на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продажів. 

Висновок:   обертаються  запаси швидко,  ефективно використаються.

Фінансова стійкість  підприємства – нормальна.

 

 

Завдання 2.

На основі даних  визначте коефіцієнти:

• поточної ліквідності (покриття);
• забезпеченості активів власними засобами;
• відновлення (втрати) платежеспроможності.

Вартість необоротних  активів – 16877 тис. грн.;

вартість обігових коштів підприємства складає 2263 тис. грн.;

власний капітал  – 3124 тис. грн.;

розмір короткострокових зобов’язань – 24782 тис. грн.;

коефіцієнт  поточної ліквідності на початок  – 1,9.

 Розв’язання:

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) дорівнює відношенню вартості мобільних (усіх обігових) коштів підприємства до розміру короткострокових зобов’язань.

К п. л. = 2263 тис. грн.    =  0, 09

              24782 тис. грн.     

    

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами визначається як відношення різниці між обсягами власних капіталу  і фактичною вартістю необоротних активів до фактичної вартості оборотних коштів, що перебувають у наявності в підприємства.

К з.в.з. = 3124 тис. грн. – 16877 тис. грн.: 2263 тис. грн..) = - 6,08

    Коефіцієнт поточної ліквідності менше  2; а коефіцієнт забезпеченості власними засобами менше 0,1, то в цьому випадку розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності за період, установлений рівним шести місяцям.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності визначається як відношення розрахункового коефіцієнта  поточної ліквідності до його заданого значення. Розрахунковий коефіцієнт поточної ліквідності визначається як сума фактичного значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного періоду й зміни значення цього коефіцієнта на кінець і початок звітного періоду в перерахуванні на період відновлення платоспроможності, установлений рівним шести місяцям.

,

де     - задане значення коефіцієнта поточної ліквідності (2);

- значення коефіцієнта поточної  ліквідності на кінець періоду;

      .- значення коефіцієнта поточної ліквідності на початок періоду;

       Тв -  заданий період відновлення  платоспроможності, 6 місяців;

Т – звітний  період з дати складання балансу, 12 місяців.

Кв.п. =  0,09 +(6: 12) х (0,09 – 1,9) = 0, 61

                                2

Висновок: Коефіцієнт відновлення платоспроможності менше 1, це свідчить про те, що у підприємства немає реальної можливості відновити свою платоспроможність.

 

Завдання 3.

Визначити розмір виробничих запасів, якщо величина оборотних  активів складає  12 506 (12261 тис. грн. х 1, 02), а коефіцієнт швидкої ліквідності в 2,5 рази менше коефіцієнту поточної ліквідності.

Розв’язання:

Коефіцієнт  поточної ліквідності (покриття) дорівнює відношенню вартості мобільних (усіх обігових) коштів підприємства (без витрат майбутніх  періодів) до розміру короткострокових зобов’язань (без доходів майбутніх  періодів, фондів споживання та резервів витрат та платежів).

Коефіцієнт  швидкої ліквідності визначається відношенням швидкореалізуємих  активів до величини короткострокових зобов’язань.

Співвідношення  цих показників вказує на питому вагу швидкореалізуємих активів в  складі оборотних.

К п.л. = 2,5 К ш.л

Розмір  виробн. зап. = ОА – ОА    = 12506 -  12506   = 7 504 тис. грн..      

                                                  2,5                       2, 5

 

Висновок: Розмір виробничих запасів складає 7 504 тис. грн..

 

Завдання 4.

    Оцінити фінансову стійкість підприємства, використовуючи такі дані:

1. Всього господарських  коштів – 21616 тис. грн.

2. Власний капітал – 11480  тис. грн.

3. Залучений  капітал – 10136 тис. грн.

4. Власні оборотні  засоби – 2134 тис. грн.

 

Розв’язання:

Фінансова стійкість  підприємства характеризується коефіцієнтом фінансової автономії (незалежності), фінансового ризику, маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт  фінансової автономії (незалежності) характеризує частку власного капіталу у загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність (обсяг господарських коштів). Критичне значення коефіцієнта автономії – 0,5.

К ф.авт. =   Власний капітал       =  11 480    = 0, 53

                    Всого госп. коштів       21616

Фінансовий  стан – нормально стабільний.

Коефіцієнт  фінансового ризику показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Критичне значення даного коефіцієнта  – 1.

К ф. риз. = Залучені кошти       =  10136    = 0, 88

                    Власний капітал        11 480

 

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. Коефіцієнт розраховується як відношення власних оборотних засобів до власного капіталу. Коефіцієнт повинен бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних засобів підприємства.

К маневреності   2 134 тис. грн.. = 0, 18

                               11480 тис. грн..

Висновок: Фінансова стійкість підприємства стабільна.

 

Завдання 5.

Оцінити стан оборотності  матеріально-виробничих запасів підприємства (табл. 3).

Таблиця 3

Аналіз стану  оборотності матеріально-виробничих запасів

Показники	Базисний період	Звітний період	Відхил. абс.
1.Середньорічні матеріально-виробничі запаси, тис.грн. з них: виробничі запаси, готова продукція	917   389 528	949   498 451	+32   +109 -77
2.Собівартість  реалізації продукції, тис.грн.	2537	6369	+ 3832
3.Оборотність  матеріально-виробничі запасів з них: виробничі запаси, готова продукція	2,8   1,2 1,6	6,7   3,5 3, 2	+ 3,9   +1,3 +1,6
4.Термін зберігання  запасів, дні з них: виробничі запаси, готова продукція	129   55   74	54 28 26	- 75 - 27 - 48

 

Розв’язання:

Для розрахунку коефіцієнта оборотності запасів  необхідно собівартість реалізованої продукції розділити на середньорічну вартість запасів підприємства.

К обор. запасів = Соб. реал. продукції     =     2537 = 2, 8 6339  = 6, 7.

                          Середньорічна в. зап.          917               949

 

Кофіціент оборотності  за базисний період: 2, 8

Кофіціент оборотності  за звітний період: 6, 7.

Коефіцієнт  показує, скільки оборотів за рік зробили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.

Показник тривалості обороту запасів характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються в реалізовані товари (враховуючи тривалість періоду 360 днів).

        Тоб.з =         Кількість днів періоду  =  360 = 129;   360  = 54.

                                                     К об.з                 2,8                6,7            

Показник характеризує період часу, протягом  якого запаси перетворюються в реалізовані товари. Показники оборотності запасів призначені для того, щоб показати, наскільки успішно адміністрація використала ресурси компанії.

Висновок: Чим вище коефіцієнт оборотності запасів (коефіцієнт вище в звітному періоді ніж у базисному), а отже, менше період обороту запасів, тим менше засобів зв'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних коштів, тим більше ліквідну структуру мають оборотні кошти й тем стійкіше фінансове становище підприємства (за інших рівних умов).

 

Завдання 6.

У банківський  депозит вкладені гроші в сумі 10, 2 тис. грн.. (10 тис. грн. х 1,02) на 2 роки з піврічними нарахуваннями відсотків під 20 % річних. У цьому випадку нарахування відсотків проводиться 4 рази (2 рази на рік протягом  2 років) по ставці 10 % на півріччя (20 % / 2).

Розрахувати суму депозиту до кінця дворічного періоду.

Розв’язання:

Розрахунок  ведеться по формулі складних відсотків по інтервалам і по ставці, рівній пропорційній частці вихідної річної ставки:

,     

де  m - кількість  нарахувань у році,

n - період реалізації  інвестицій, років.

Згідно розрахунку сума депозиту до кінця дворічного періоду =

Р_n  = 10, 2 х (1 + 0,20) ^2∙2  = 10, 2 х 1, 4641 (1,1 х 1, 1 = 1,21 х 1,21) =

                                2

= 14,93 тис. грн.                             

Сума депозиту до кінця дворічного періоду = 14,93 тис. грн..

де 0,20/2 - норма  прибутковості в долях одиниці розраховуючи на  одне півріччя.

Висновок: чим частіше нараховуються відсотки, тим більша буде підсумкова сума при використанні формули складних відсотків.

 

Завдання 7.

У приватного підприємця є можливість одержати позичку на різних умовах:

1) на умовах щоквартального  нарахування відсотків з розрахунку 80% річних;

2) на умовах піврічного  нарахування відсотків з розрахунку 85 % річних.

Визначте кращий варіант.

 Розв’язання:

    Щоб з'ясувати, який варіант більше кращий, необхідно розрахувати відносні витрати підприємця по обслуговуванню позички, величина яких оцінюється ефективною річною процентною ставкою.

     Чим вона нижче, тим більше кращий варіант (відносні витрати самі маленькі):

.

;

.

Висновок: Другий варіант є більше кращим.

 

Завдання 8.

Підриємець має на рахунку в банку 40,8 тис. грн..(40 тис. х 1,02). Банківський відсоток на внесок – 25 % річних. Підприємець одержує пропозицію ввійти своїм капіталом в організацію підприємства. Представлені підприємцеві розрахунки показують, що через 7 років його капітал зросте в 4 рази. Визначте, чи варто погодитися із пропозицією.

Розв’язання:

Необхідно зрівняти дві суми: одержувану в результаті вкладення у підприємство й у банківську установу.

Перша сума визначається виходячи з суми на рахунку й умов зростання за період. Представлені підприємцеві розрахунки показують, що через 7 років його капітал зросте в 4 рази (Р_n = 4 х 40,8 = 163,2 тис. грн.)

Друга розраховується по формулі:

 , ^{тому що}  ,

де  – дохід, планований до одержання в n- му році;

        – поточна (наведена) вартість (оцінка величини доходу з позиції сучасний момент);

        – коефіцієнт дисконтування.

= Р ∙ (1 + 0, 25)⁷ = 40,8 ∙ (1 + 0, 25)⁷ = 40,8 ∙ 1, 25⁷ = 40,8 х 4, 7684 =

= 194,55 тис. грн..

Висновок: З пропозицією погоджуватися не треба. Однак, навіть у випадку ухвалення позитивного рішення за результатами рахунку (тобто  якщо доход від вкладення капіталу вище доходу від вкладення в банк) необхідно врахувати фактор ризику.