Аналіз показників розвитку Донецького регіону за 2008/2009 р.р
Індивідуальна робота
на тему:
«Аналіз показників
розвитку Донецького регіону за 2008/2009
р.р.»
м.Київ
2010р.
Зміст
1.Загальна характеристика Донецького регіону:
- Донецька область
- Луганська область
2. Система показників розвитку туристичної діяльності регіону :
- Донецька область
- Луганська область
3. Показники вагомості туризму у регіональній економіці :
- Донецька область
- Луганська область
Розділ I. Загальна характеристика Донецького регіону
Українська Донщина (іноді також Подоння) — найсхідніша історико-географічна земля України, обіймає землі на правобережжі Нижнього Дону, а також майже повністю (крім найпівнічніших районів) територію Донецької та Луганської областей площею понад 50 тис. км². На її території розташований промисловий регіон — Донбас.
Найвидатнішою культовою спорудою Донецького краю є надзвичайно ефектні, розташовані на крейдяних скелях над Сіверським Дінцем, будівлі Святогірського Успенського монастиря (перші згадки про який датуються 1624 р.), нещодавно освяченого як третя в Україні (після Києво-Печерської та Почаївської) православна лавра. На Донщині збереглося декілька храмів кінця 18 - початку 19 ст., адміністративні та громадські споруди часів Російської імперії та багато пам’яток радянської епохи, серед яких видатні меморіальні комплекси часів Великої Вітчизняної війни («Міус-фронт», «Саур-Могила» та ін.), десятки різноманітних музеїв і монументів.
На
теренах Донщини створено 2 природних
заповідники, філії (або ділянки) яких
розкидано по різним районам Донецької
та Луганської областей. Найстарішою ділянкою
заповіданою ще в 1931 р. був «Стрільцівський
степ» (Міловський район) - невеличкий
шматочок (нинішня площа 5.22 км²) колись
широких Старобільських степів на відрогах
Середньоросійської височини, де опікуються
збереженням найбільшої в Україні колонії
байбака європейського. Зараз це одна
з трьох ділянок Луганського природного
заповідника, створеного в 1968 р. Інші його
філії - Станично-Луганська (або Придонецька
заплава), розташована в однойменному
районі на площі 4.98 км² і опікується збереженням
заплавних екосистем лівобережної частини
Сіверського Дінця та Провальський степ,
утворений в Свердловському районі в 1975
р. на площі 5.87 км² у найбільш підвищеній
частині Донецького кряжу. Український
степовий природний заповідник, заснований
в 1961 р., більшість ділянок якого розташовані
у Донецькій області на значному віддаленні
одна від одної репрезентує різноманітні
степові ділянки. Це і Хомутівський степ
(Новоазовський район, площа 10,3 км²) - країна
ковили, єдине місце в Україні де можна
зустріти 12 її видів, і Кам’яні Могили
(Володарський район, площа 4.56 км²) - кам'янистий
варіант сухих різнотравно-типчаково-
На
Донщині в 1997 р. створений, напевно,
один з наймальовничіших національних
природних парків рівнинної України
- «Святі Гори». Своєрідний ландшафтний
комплекс парку (загальна площа - 405.89 км²)
включає крейдяні останці, балки та
яри корінного правого берегу головної
водної артерії Донщини - Сіверського
Дінця і її майже трикілометрову заплаву
та борову терасу на протилежному березі
ріки.
Донецька область
Область розташована в степовій зоні південно-східної частини України. На південному заході і заході вона граничить із Дніпропетровською і Запорізькою, на північному заході - з Харківською, на північному сході - з Луганською областями України, на сході - з Ростовською областю Російської Федерації, а з півдня омивається Азовським морем. Територія області складає 26,5 тис.кв.км - 4,4% від усієї території України.Поверхня області - переважно хвиляста рівнина, розчленована ярами і балками. На північному сході - Донецька височина. Клімат області помірковано континентальний.
На території області 334 ріки довжиною більш10 км кожна. Озер мало. Є солоні озера - Слов'янські. В області - 69 територій і об'єктів природно - заповідного фонду і 10 пам'ятників природи державного значення.
В
області є дивовижні місця
та цілющі родовища. Бальнеологічне значення
мають Слов’янські солоні озера та джерела
мінеральних вод. Національну цінність
складають заповідні зони - Хомутівський
степ та Святогір’я, Азовське морське
узбережжя. Унікальні природні лікувальні
властивості має соляна шахта у м.Солідарі,
де створено спелеологічний санаторій.
Цікаві і пам'ятні місця області
Бахмут – городок Донецької обл. Тут знаходяться – Миколаївська церква, 1798р. Над р. Бахмутка. Дерев'яна. Споруджена в стилі слобожанських традицій.Церква усіх Святих, поч. 20 ст.
Колекція картин Н. Реріха (у місцевому музеї - вул. Пушкінська, 23).
Макіївка - місто, у 15 км від Донецька. Засноване на місці запорізького форпосту і поселення над р. Кривий Торець - Храм одигитрийської Богородиці, 19-20 ст. У візантійському стилі. По розповідях, чудотворну ікону Богородиці, названу Одигитрієй, намалював євангеліст Лука. Нею благословляв візантійський імператор Костянтин 9-й Мономах (1042-54р.) дочку, віддану за князя Всеволода, сина Ярослава Мудрого.
Маріуполь- місто, біля устя р. Кальміус, на березі Азовського моря, у 112 км на південь від Донецька - Краєзнавчий музей: 1-го травня,30; Художній музей ім. А.Куїнджі: ін. Металургів, 25; Російський драматичний театр: побудований на місці церкви св. Марії Магдалини (Пл. Театральна).
Серед пам'яток історії Донеччини особливо виділяється Савур — Могила як пам'ятка старовини (курган, давнє поховання) і героїчного українського епосу. Але її ім'я та слава засяяли ще яскравіше у роки Великої Вітчизняної війни, коли вона стала свідком величі і мужності воїнів-визволителів Донбасу.
На Донеччині за роки незалежності отримав розвиток релігійний туризм. Тисячі паломників відвідують Святогірський монастир.
Донецька земля багата пам'ятками історії, що пов'язані з життям видатних політичних, церковних, військових діячів, народних героїв, діячів науки, літератури і мистецтва. Так, у селі Красному Донецької області у 1884 році народився великий композитор С.С. Прокоф'єв. Селище Сєдово Новоазовського району — місце народження мужнього полярника Г.Я. Сєдова, місто Маріуполь — батьківщина видатного художника А.І. Куїнджі.
Донецький край має величезні можливості для розвитку промислового туризму. Унікальним є широко відомий у країні і за кордоном Артемівський завод шампанських вин, який розташований під землею на глибині 70-80 м у виробках раніше діючих шахт для видобутку гіпсу. В Донецьку створюється музей історії промисловості під відкритим небом.
Рекреаційний комплекс Донецького регіону складають санаторії та пансіонати з лікуванням, будинки відпочинку, санаторії-профілакторії, бази відпочинку, готелі, туристичні заклади.
Рекреаційне господарство Донецької області сформувалося під впливом місцевих рекреаційних потреб і орієнтується на задоволення попиту населення з усіх основних видів короткочасного та довготривалого відпочинку.
Природнокліматичні ресурси регіону сприяють розвитку екологічного туризму. На Донеччині збереглися екосистеми, які не зазнали істотного впливу господарської діяльності людини і які можна використовувати в наукових цілях або для естетичної насолоди. Такими місцями є:*
- ботанічні природні заповідники: Хомутовський степ, Кам'яні могили, Азовська дача, Чердакли та ін.; *
- ландшафти Білосарайської коси; *
- ряд зоологічних та орнітологічних заказників: Кривокоський лиман, Білосарайська та Крива коса; *
- етимологічні заказники: Старченківський та Кальчинський.
Світове визнання завоював первісток вітчизняного степового лісорозведення — Великоанадольський ліс. Лісовий масив протягнувся з північного заходу на північний схід між селом Благодатним і містом Волновахою; його площа — 2543 гектари. Історія виникнення Великоанадольського лісу у 1845 році пов'язана з ім'ям його засновника В.С. Граффа.
На Донеччині є і дивні геологічні пам'ятки природи. Серед них виділяються Дружківські скам'янілі дерева (Костянтинівський район). Прекрасним і унікальним куточком Донеччини є крейдяні Святі Гори, на яких збереглися рідкісні рослини давнини.
Першотравневий
район Донеччини має добру
базу для розвитку мисливського та
рибальського туризму. Кліматичні умови
Азовського моря та Сіверського Донця
сприяють розвитку яхтингу, катання на
водних лижах, греблі, віндсерфінгу та
інших видів водного туризму.
Луганська область
Луганська область розташована в південно-східній частині України в басейні середнього плину Сіверського Дінця, знаходиться на перехресті основних транзитних шляхів між країнами Європи і Кавказьким регіоном, займає вигідне географічне положення.
Межує з областями Росії: Білгородською, Воронезькою, Ростовською. Довжина державних кордонів – 776 км. Прикордонні області України: Донецька і Харківська.
Ландшафт Луганської області степовий. Поверхня області являє собою хвилясту рівнину, що підвищується від долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташовується Донецький кряж. Лісів мало – близько 7% території області. Клімат області помірно-континентальний. Найвідвідуваніший туристами пам’ятник природи є річка Сіверський Донець.
Основні визначні пам'ятки: меморіальний музей К.Е. Ворошилова, музей російського письменника, лексикографа й етнографа В.І.Даля (народився в Луганську). У скарбницю пам'ятних місць Луганщини входить одне з найдавніших міст України Беловодськ, його гордість - Троїцький соборний храм, побудований митецькими майстрами і який є одним із кращих в Україні пам'ятником архітектури середини XIX сторіччя.
Туристичний
інтерес викликає Луганський обласний
державний краєзнавчий музей - заснований
у 1920 році. В передвоєнні роки мав
значну колекцію живопису, скульптури,
декоративно-житлового
У
місті Свердловську на повний хід
йдуть роботи з створенню Парку
часу, у якому будуть розміщені зменшені
копії культурних символів, створених
людством за всю історію його розвитку.
Крім пірамід і національної гордості
французів, тут можна буде побачити київські
Золоті ворота, собор Василя Блаженного,
Колізей і колоси острова Великодня.
Розділ II.Система показників розвитку туристичної діяльності регіону
Донецька область
На кінець 2009 року Донецька область мала у своєму розпорядженні 79 підприємств готельного типу, з яких 56 готелів, 2 мотелю, 2 готельно-офісних центри, 12 гуртожитків для приїжджих та 7 підприємств інших типів
Необхідну для присвоєння «зоряних» категорій сертифікацію пройшли 20 готельних підприємств регіону. З них восьми присвоєна одна зірка, двом готелям - дві, восьми - три, по одному готелі мають чотири і п'ять зірок.
Всі готелі області налічують 3274 номери на 5676 місць. Найбільше номерів (39,1%) - двомісні, 31,4% - одномісні, 21,8% - люкс або напівлюкс. Решта 7,7% номерів розраховано на три і більше місць.
Протягом 2009 року загальна кількість номерів зменшилася на 97, або на 2,9%, у тому числі номерів на три і більше місць стало менше на 9,7%,порівняно з 2008р. Багато готельних підприємства у зв'язку з підготовкою до Євро-2012 займаються переобладнанням, ремонтом і переплануванням готельних номерів. У той же час масштаби робіт є поки недостатніми. У 2009 році інвестиції в будівництво, переобладнання і розширення готелів, склав 36,5 млн грн, скоротилися в порівнянні з попереднім роком в 2,7 рази (у порівнянних цінах)
Готельні підприємства області розташовані в 24 населених пунктах, але основна їх частина зосереджена в Донецьку і у великих містах. Так, в обласному центрі є 29 підприємств готельного типу, одноразова місткість яких становить 2316 місць, або понад 40% всього готельного фонду. У Маріуполі розташовано 11 готелів на 860 місць, в Слов'янську - 7 на 409 місць, у Горлівці - 6 готелів на 350 місць, в Єнакієве і Артемівську - по 4 готелі, відповідно на 312 і 258 місць.
Наслідком економічної кризи стало те, що в 2009 році загальна чисельність проживаючих в готелях області, склавши 116,1 тис. чоловік, скоротилася в порівнянні з 2008 роком на чверть, а іноземних громадян - на 14,6%. Загальна чисельність зупиняються в готелях іноземних громадян склала 29,1 тисячі.
Близько
40% приїжджих іноземців
Більше
половини всіх приїжджих зупинялося
в готелях обласного центру - 62,3
тисячі осіб (в тому числі 22 тисячі іноземних
громадян, або три чверті всіх скористалися
готельними послугами іноземців), Маріуполя
- 16,1 тисячі, Волноваського району - 6,4 тисячі,
Макіївки - 5,8 тисячі, Горлівки - 5,5 тисячі.
Луганська область
Аналіз сучасного стану основних сегментів індустрії туризму Луганського регіону, проведений в дослідженні авторами, дозволив виявити позитивні і негативні сторони розвитку галузі. За матеріалами державних органів в регіоні за 2009 рік було обслуговано 76931 осіб екскурсантів і туристів (туристів – 59096 осіб, екскурсантів – 17385 особи) . Окремо виділимо загальну кількість обслугованих дітей та підлітків, що складає більше 10437 тисяч осіб . Туристичний потік у 2009 році розподілився таким чином: іноземний туризм склав 0,21% , зарубіжний туризм –29,07%, внутрішній туризм – 70,72%. Основний іноземний туристичний потік був представлений громадянами Російської Федерації. Також країну відвідали громадяни Білорусі, Німеччини, Естонії, Польщі, Сполучених Штатів та Вірменії.
Найбільша завантаженість була в будинках, пансіонатах та базах відпочинку. Основний потік був представлений громадянами України, доля обслугованих іноземних туристів мала. Загальна кількість туроднів, наданих туристам становила – 329735 тис. діб, у тому числі на внутрішній туризм 203250 тис. діб.
У 2009 році туристичну діяльність в області здійснювали 150 ліцензіатів, з яких 6 – туроператори. У порівнянні з 2008 роком кількість суб’єктів туристичної діяльності збільшилась на 35 одиниць, що складає 30,44%. У 2009 році обсяг наданих туристичних послуг склав 16168329 грн. Іноземним туристам реалізовано туристичні послуги на 75,982 тис. грн, на туристів, що виїжджали за кордон обсяг реалізації туристичних послуг склав 7774,881 тис. грн. До бюджету від туристичної діяльності надійшло 723,281 тис. грн. Балансовий прибуток суб’єктів туристичної діяльності області склав 4379,516 тис. грн. На розвиток матеріально-технічної бази було спрямовано 599,225 тис. грн. Середньооблікова кількість працівників суб’єктів туристичної діяльності складає 263 одиниці, у тому числі з вищою освітою 243 особи.
Проаналізувавши динаміку показників туристичної діяльності можна зробити висновок, що всі показники 2009 року в порівнянні з попередніми роками значно знизились. Це обумовлено економічною кризою в країні.
У регіоні працює 29 засобів розміщення гостей. Незважаючи на велику кількість місць, загострюється проблема розміщення туристів. В регіоні лише три готеля мають категорію "три зірки", які є основними для прийому іноземних туристів. Такий жалюгідний стан приймаючої бази не може сприяти залученню туристів, а навпаки відштовхує їх. Важливе значення у розвитку туризму мають підприємства громадського харчування. Кількість даних закладів, а також якість послуг впливають на туристську привабливість того чи іншого регіону. В даний час в області достатньо підприємств харчування, щоб повністю задовольнити попит туристів. Гірше йдуть справи в районах області, де мала кількість підприємств харчування доповнюється низькою якістю обслуговування. Багато підприємств харчування співпрацюють з туристським фірмами, обслуговуючи групи туристів. Для неорганізованих туристів необхідно поширювати рекламу ресторанів та кафе в готелях. Але так як більшість готелів мають у своєму розпорядженні ресторанами, вони можуть бути не зацікавлені в рекламі конкурентів. Тому тим кафе і ресторанам, які готові працювати на туристів, слід дати інформацію про свої послуги.
Прогнозна оцінка обсягів реалізації послуг підприємствами
туристичного бізнесу Донецької області на 2007-2010 рр.
| Рік |
Прогнозна
оцінка
факторів виробництва |
Прогноз обсягу реалізації туристичних послуг, млн. грн. | |||
| Прибуток,
що направляється на розвиток,
млн. грн. |
Середньооблікова
чисельність зайнятих,
осіб |
Реальний варіант | Песимістичний варіант | Оптимістичний варіант | |
| 2007 | 368,6 | 587,0 | 379,6 | 284,1 | 436,8 |
| 2008 | 262,4 | 640,0 | 434,2 | 406,6 | 516,8 |
| 2009 | 307,6 | 628,0 | 578,6 | 554,0 | 676,8 |
| 2010 | 338,5 | 629,0 | 757,6 | 748,9 | 877,4 |
Донецький Регіон
Донецька область
| Роки | Кількість обслугованих туристів суб’єктами тур. діяльності України – усього | Із загальної сукупності | Кількість екскурсантів | ||
| Іноземні туристи | Туристи – громадяни України, які виїжджали за кордон | Внутрішні туристи | |||
| 2008 | 151924 | 1720 | 64507 | 85697 | 20469 |
| 2009 | 125568 | 1263 | 54585 | 69720 | 25520 |
Луганська область
| Роки | Кількість обслугованих туристів суб’єктами тур. діяльності України – усього | Із загальної сукупності | Кількість екскурсантів | ||
| Іноземні туристи | Туристи – громадяни України, які виїжджали за кордон | Внутрішні туристи | |||
| 2008 | 50881 | 162 | 5154 | 39958 | 18860 |
| 2009 | 59096 | 158 | 7595 | 44850 | 17385 |
Готелі та інші місця для тимчасового проживання
Донецька область
| Роки | 2008 | 2009 |
| Кількість готелів та ін.. місць для тимчасового проживання | 75 | 70 |
| Кількість номерів | 3371 | 3350 |
| Житлова пл.. всіх номерів, тис. м. кв. | 71,9 | 70,4 |
| Одноразова місткість, місць | 5805 | 5764 |
| Обслуговано приїжджих, тис. осіб | 207,1 | 154,7 |
| Коефіцієнт використання місткості (%) | 0,23 | 0,20 |
| Кількість туро днів обслугов.,тисяч | 1371 | 967 |
Луганська область
| Роки | 2008 | 2009 |
| Кількість готелів та В.. місць для тимчасового проживання | 83 | 101 |
| Кількість номерів | 2134 | 2476 |
| Житлова пл.. всіх номерів, тис. м. В. | 43,5 | 50,6 |
| Одноразова місткість, місць | 4722 | 5785 |
| Обслуговано приїжджих, тис. осіб | 86,2 | 10,2 |
| Коефіцієнт використання місткості (%) | 0,20 | 0,12 |
| Кількість туро днів обслугов.,тисяч | 330 | 336 |
Санаторно-курортні та оздоровчі заклади
Донецька область
| Роки | Санаторії та пансіонати з лікуванням | Будинки і пансіонати відпочинку | Кількість осіб,оздоровлених у цих закладах разом протягом тривалого часу(осіб) | Кількість проведених людино-днів усіма оздоров. у цих закладах(тисяч) | |
| Усього | У них ліжок | Усього | |||
| 2008 | 18 | 4239 | 50 | 262648 | 3622,1 |
| 2009 | 18 | 3950 | 50 | 275295 | 3845,2 |
Луганська область
| Роки | Санаторії та пансіонати з лікуванням | Кількість осіб,оздоровлених у цих закладах разом протягом тривалого часу(осіб) | Кількість проведених людино-днів усіма оздоров. у цих закладах(тисяч) | |
| Усього | У них ліжок | |||
| 2008 | 12 | 1613 | 40504 | 866,2 |
| 2009 | 12 | 1099 | 42073 | 894,3 |
Розділ III. Показники вагомості туризму у регіональній економіці
Донецька область
1.Податкові надходження до державного та місцевих бюджетів від туристичних підприємств (ПНт) у грошових одиницях, та їх частка (UПНт) у загальному обсязі податкових надходжень (ПН) у відсотках:
ПНт (2008) = 11675,1 тис. грн.. ПНт (2009) =8109, 5 тис. грн..
ПН (2008) = 2243,5 млн. грн.. ПН (2009) = 1468,3 млн. грн..
UПНт (2008) = 11675тис. грн.. /2243500* 100% = 0,52%
UПНт (2009) = 8109,5 тис. грн.. /1468300 млн. грн.. *100% = 0,55%
2.Частка туризму
у формуванні валового
О (2008) = 105583,2 тис. грн.. О (2009) = 102476,4 тис. грн..
ВВП (2008) = 906503 млн. грн.. ВВП (2009) = 864720 млн. грн..
UВВПт (2008) = 105583,2 тис. грн../906503000* 100% = 0,012%
UВВПт (2009) =102476,4
тис. грн../864720000 *100% = 0,011%
3.Частка туризму
у формуванні валового
Пчт (2008) = 1013,673 тис. грн.. Пчт (2009) = 2165,236 тис. грн..
ВНД (2008) =
8,5
UНДт (2008) = 1013,673 тис.грн. /8,5%*100%=11,7
UНДт (2009) = 2165,236
тис.грн./11,2%*100%=8,9
4.Рівень зайнятості в галузі туризму (UЧзт), що характеризує питому вагу облікової чисельності працівників, зайнятих в галузі туризму (Чот), у загальній чисельності працюючих осіб даної області (Чз), у відсотках:
UЧзт = Чот/Чз*100%
Чот (2008) – 320
Чз (2008) – 19558 мл.ос Чз (2009) – 19860млн.ос.
UЧзт (2008) = 320/19558 * 100% = 1,6%
UЧзт (2009) = 542/19860* 100% = 2,72%
5.Туристичний
баланс області (Бт), як різниця
між кількістю іноземних

- Аналіз правового регулювання толінгових схем торгівлі та операцій з давальницькою сировиною
- Аналіз причин криз та сильних і слабких сторін підприємства
- Аналіз професійної поведінки ведучого програми «Профутбол». Телеканал 2+2
- Аналіз раціону харчування
- Аналіз реалізації продукції
- Аналіз ринку безалкогольних напоїв України
- Аналіз ринку реклами та Інтернет-реклами
- Аналіз обороту основних засобів
- Аналіз організаційної структури Управління праці та соціального захисту населення (2)
- Аналіз підприємства
- Аналіз поведінки компанії «Вім-Біль-Данн» на стадії зрілості
- Аналіз податкового законодавства з питань реструктуризації податкової заборгованості
- Аналіз показників ліквідності і платоспроможності
- Аналіз показників ліквідності і платоспроможності