Аналіз рівня розвитку співробітництва України і Фінляндії

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

Контрольна робота

з менеджмент ЗЕД

на тему:

« Аналіз рівня розвитку співробітництва  України і Фінляндії»

Виконав: студент 1 групи 5 курсу

                                                          спец. Менеджмент організації

                                                     заочної форми навчання

Богатко Р. А.

ЖИТОМИР 2012

План

1.Організаційно правовий та економічий устрій

А) Площа, населення, форма  правління, політичний режим

Б) Ріівень розвитку економіки

В) Виробнича інфраструктура

Г)Державний сектор економіки

2. Співробітництво з  Україно.

А) співробітництво в  історичному контексті

Б) співробітництво в  політичному контексті

В) спільна участь в  інтеграційних групуваннях

Г) міжурядові та міждержавні  угоди

Д) Інвестиції в Україну

Е) Ексорт та імпорт

3. Перспективи співпраці

1.Організаційно правовий та економічий устрій

А) Площа, населення, форма правління, політичний режим

Офіційна назва - Фінляндська Республіка - Suomen Tasavalta Republiken Finland- фінською мовою, Republiken Finland- швед. мовою, Republic of Finland- анг. мовою.

Площа території - 338,1 тис. кв. км.  

Населення - 5,326 млн. осіб (2008 рік).

Столиця - Гельсінкі (Helsinki) - 576,6 тис. мешканців (2008 р.).

Інші великі міста: Еспу (224,4 тис. мешканців), Тампере (199,2 тис.), Вантаа (186 тис.), Турку (176,6 тис.), Оулу (122,9 тис.).

Адміністративний поділ - 5 ляні (laani - губернія), без Аландських островів, які з травня 1991 р. мають статус самоврядування. Ляні поділяються на 448  комун (kunta).

Фінляндія - парламентська республіка . Діє конституція, яка набрала чинності 1 березня 2000 р.

Глава держави - президент, який обирається шляхом прямих і таємних виборів усіма громадянами країни, які мають право голосу, строком на 6 років. У випадку неспроможності виконання президентом своїх обов'язків його функції покладаються на прем'єр-міністра.  Президент Фінляндської Республіки - Саулі Вяйняме НІІНІСТЕ (Коаліційна партія), обраний 5 лютого 2012 р. Став на посаду 1 березня 2012 р. Колишній Президент Фінляндської Республіки Тар'я ГАЛОНЕН (Tarja Halonen, жін.).

Законодавча влада здійснюється однопалатним парламентом - Едускунта, що складається з 200 депутатів, які обираються прямим і таємним голосуванням за системою пропорційного представництва строком на 4 роки. На кожній сесії парламент зі свого складу обирає голову і двох його заступників. Останні вибори в Парламент країни (Eduskunta Riksdagen) відбулися 17 квітня 2011 р. Голова - Ееро ХЕЙНЯЛУОМА (Eero Heinäluoma), обраний 23 червня 2011 р.

Виконавча влада здійснюється президентом і урядом. Уряд складається з міністрів, яких очолює прем'єр-міністр, який в свою чергу обирається парламентом. Нинішній  уряд сформований 18-21 червня 2011 р. Уряд коаліційний: Національна коаліційна партія(НКП), Соціал-демократична партія Фінляндії (СДПФ), Лівий союз Фінляндії (ЛСФ), Шведська народна партія(ШНП), Союз "зелених"(СЗ), Християнсько - демократична партія  Фінляндії (ХДПФ) . Прем'єр-міністр Фінляндської Республіки - Юркі КАТАЙНЕН (Jyrki Katainen).

Б) Ріівень  розвитку економіки

Економіка Фінляндії  базується на приватному підприємництві, але уряд контролює ряд галузей  економіки і навіть монопольно володіє  деякими з них. Після Другої світової війни Фінляндія була переважно аграрно-індустріальною країною, краще були розвинуті лісівництво, гірничодобувна промисловість. Упродовж перших післявоєнних десятиліть економіка була переорієнтована зі сфери виробництва на сферу послуг. Країна стала своєрідним торговельним мостом між країнами Західної Європи і СРСР.

У соціально-економічній  сфері три квартали 2009 року характеризувався значним негативним впливом світової фінансової кризи на економіку країни. 
 За оприлюдненими на початку року прогнозами Центробанку та Мінфіну Фінляндії, передбачалось скорочення ВВП на 5%, обсягів фінського експорту – на 20%, а рівень безробіття зросте до 9 %.

Однак економічна рецесія  виявилася більш глибокою та затяжною. Впродовж року тенденції подальшого скорочення ВВП та падіння промислового виробництва посилилися. Середній курс $/Є за січень - вересень 2009 року за даними Банку Фінляндії становив 1,3655  
 Відповідно до фінської статистики у вересні 2009 року, порівнюючи з відповідним місяцем попереднього року, ВВП Фінляндії скоротився на 11,6%.  

Промислове виробництво  станом на 1 листопада 2009 року порівняно  з відповідним періодом попереднього року впало на 18,9%. Падіння виробництва  спостерігається в усіх галузях  промисловості. Так, воно становило у: електронній – 35,5%; металообробній та металургійній галузях – 28,3%;хімічній – 14%; лісопаперовій промисловості – 6,9%; харчовій промисловості – 6,1%

За інформацією Статистичного  Управління Фінляндії, такого рівня  місячного зниження обсягів промислового виробництва не спостерігалось навіть за часів економічної депресії 90-х років, коли найбільший рівень падіння обсягів промислового виробництва було зафіксовано у 1991 році на рівні 14,5%.  

Протягом січня - жовтня 2009 року відбувається значне зменшення  обсягів торгівлі. За цей період порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяги торгівлі скоротились на 17,2%, у тому числі відбулось скорочення обсягів оптової торгівлі на 20,2%, роздрібної торгівлі – на 2,4%.  становив 43,53 млрд. доларів США та скоротився на 34%. Торгове сальдоімпорт Фінляндії становило 0,73 млрд. доларів США.Протягом трьох кварталів 2009 року відбулось помітне скорочення у сфері зовнішньої торгівлі. У цей період експорт склав 44,26 млрд. доларів США та зменшився порівняно з вереснем 2008 року на 36%. 

Основними споживачами фінського  експорту у  2009 рокці, як і торік, були: Німеччина (10,5%), Швеція (9,8%), РФ (9,2%), США (6%), Нідерланди (5,8%), Великобританія (5,5%), Китай (4,3%)

Основними імпортерами до Фінляндії є: Росія - 15,7%, Німеччина - 14,6%, Швеція – 9,8%, Китай - 8,2%, Франція – 4,6%, Нідерланди - 4,5%. Імпорт в основному складається з: харчової продукції, нафтопродуктів, хімічної продукції, транспортного обладнання, металопрокату та сталі, продукції машинобудування, текстильної продукції, зерна.

За скоригованими прогнозами Центрального банку Фінляндії, ВВП  країни в поточному році може знизитися  на 8%. У 2009 році збільшилася кількість банкрутств. За даними Статистичного Управління Фінляндії, у період із січня по червень п.р. збанкрутувало понад 1700 фірм, що на 40% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більшість з цих підприємств працювали в будівельній галузі.

У травні та червні 2009 року темпи зростання  інфляції припинились (у квітні п.р. рівень інфляції становив  0,8% ). У липні почався зворотній процес – дефляція, яка у листопаді 2009 року становила 0,9%.

Рівень безробіття у Фінляндії  впродовж останніх років залишається  досить високим. Так, станом на 1 грудня 2009 року він склав 8,5% та зріс порівняно  з відповідним періодом попереднього року на 2,5%. Порівняно з попереднім місяцем поточного року також відбулось його зростання на 0,3%.    

Протягом 2009 року уряд здійснював необхідні  заходи для зменшення негативного  впливу світової фінансової кризи на економіку країни, насамперед для уповільнення темпів скорочення промислового виробництва та запобігання зростанню рівня безробіття. Ще на початку поточного року Уряд ухвалив Програму стимулювання економіки Фінляндії, обсяг якої склав 2 млрд. євро. Як зазначалось у урядовому повідомленні стосовно затвердження цього документу, реалізація зазначеної програми забезпечить зайнятість у розмірі 25 тисяч працюючих у рік та зростання ВВП у 2009 та 2010 роках у розмірі приблизно в 1%. У програмі були визначені основні цілі, на які спрямовувались передбачені нею заходи, зокрема, будівництво, модернізація транспортної інфраструктури, податкові пільги для малих підприємців та підприємців, що працюють у сільському господарстві та ряд інших. Крім того, згідно з рішенням керівників країн євро зони від 12 жовтня 2008 року, уряд Фінляндії створив стабілізаційний фонд у розмірі 50 млрд. євро, збільшив розміри гарантованих вкладів з 25 до 50 тис. євро та взяв на себе зобов’язання гарантування незабезпечених кредитів строком від 3 місяців до 5 років. Однак ці зобов’язання були підкріплені рядом спеціальних застережень, які не давали б змоги безпідставно вимагати від уряду забезпечення таких кредитів. Додатково до вищезгаданих гарантій Міністерство фінансів запропонувало в разі потреби здійснювати державні капітальні інвестиції у ті банківські установи, які їх потребуватимуть, однак протягом 2009 року такої необхідності не було.

В) Виробнича інфраструктура

Державні залізниці Фінляндії  сконцентровані в південній частині  країни. Їх загальна довжина - 5900 км, причому електрифіковані лише 1600 км. Хоча система автомобільних доріг була розширена, а парк приватних автомашин значно зріс у 1960-1970-х роках, інтенсивність дорожнього руху у Фінляндії все ще невелика порівняно з іншими скандинавськими країнами. Автобусне сполучення влітку здійснюється аж до крайніх північних районів. Довжина автомобільних доріг сягає 80 тис. км. Мережа судноплавних водних шляхів довжиною 6,1 тис. км, що включає канали між численними озерами, має винятково важливе значення для пасажирських і вантажних перевезень. Взимку судноплавство по каналах здійснюється за допомогою криголамів. Порти: Гельсінкі, Турку, Коккола, Котка, Ловіса, Оулу, Порі, Раума, Усикаупункі, Варкаус.

Корпорація "Нокіа", заснована  у Фінляндії, є найбільшим світовим виробником мобільних телефонів. Фінляндія лідирує також у розвитку системи Інтернет. Особливо високим рівнем використання цієї системи зв'язку відрізняються університети.

Місцеві лінії - широко розвинута мережа кабельного, радіорелейного і стільникового зв'язку, що забезпечує всі місцеві потреби. Міжнародні лінії - 1 морський кабель, доступ до системи Інтелсат забезпечується через шведський супутник, 1 супутник Інмарсат (над Атлантикою й Індійським океаном). Цей супутник Фінляндія використовує разом зі Швецією, Норвегією, Данією та Ісландією.

Г)Державний  сектор економіки

Економіка Фінляндії  базується на приватному підприємництві, але уряд контролює ряд галузей  економіки і навіть монопольно володіє  деякими з них.

2. Співробітництво  з Україно.

А) співробітництво в історичному контексті

Регулярні контакти України з Фінляндією формуються з 9 ст. по Р. Х. — з утворенням стабільного торгового шляху «Із варяг у греки», який поєднав Київську державу із торговими факторіями вікінгів на території фінських племен суомі, хяме і тавасті. З появою Рюриковичів на київському престолі та їх шведських військових дружин, вихідці з фіно-балтійських країн постійно перебувають на українському Подніпровї, беруть участь у військових походах князя Святослава на Візантію.

Князь Володимир проводив активну  політику у фіно-балтських країнах, князь Ярослав Мудрий взагалі  заснував у Естонії фортецю Юр'їв (Тарту), вістря якої було спрямовано на опанування водами Фінської затоки. Археологи відмічають факти переселень груп фіно-угорського населення Балтики в межі України, зокрема на притоки рр. Сула, Псел. У цих потоках були й предки сучасних фінів.

Військовий союз України  та Швеції, укладений 1708 року, призвів до фрагментарної активізації фіно-українських зв'язків. Мова про солдат армії короля Карла ХІІ, значну частину якої складали вихідці з Фінляндії (на цей час — володіння Шведського королівства). Частина фінського призову загинула під Полтавою у бою з військами московського князя Петра Романова.

Відомості про Фінляндію  в Україні збільшувалися в  геометричній прогресії після побудови на березі Фінської затоки фортеці  Санкт-Петербург та входження Фінляндії до складу Російської імперії 1809. Відтак більшість української шляхти, літераторів, військових, що жили в Петербурзі ХІХ ст., мали особисті контакти з фінами, регулярно навідувалися до Великого князіства Фінляндського (М. Гоголь, Є. Гребінка, Т. Шевченко). Фіно-українські контакти утворювалися і на території російської Карелії, зокрема тут зробив перші переклади рун Калевали український поет Гнідич (це взагалі один із перших в історії перекладів фрагментів «Калевали», яка ще не була укладена Е. Леннрутом в окремий епічний твір).

Українці — випускники вищих навчальних закладів Санкт-Петербурга — прислужился розвитку фінської науки. Так, Максим Антонович (1835, м. Білопілля, Україна — 1918), більше відомий як філософ-матеріаліст, провів ґрунтовне дослідженнями геол. будови Фінляндії та Карелії. Його праця «Льодовикова гіпотеза і льодовикові явища в Фінляндії і в Повенецькому повіті» (1876) стала класичною у природознавчій царині.

Зв'язки між українськими і фінськими діячами пожвавилися  на поч. ХХ ст., зокрема Сергій Булгаков — брат відомого філософа Ніколая Булгакова — написав 1903 цілу поему з посвятою волелюбному фінському народові. 1917 на території Фінляндії почали діяти українські військові комітети, у Гельсінкі проведено низку демонстрацій під синьо-жовтими прапорами. Приязне ставлення уряду Фінляндії до українців визначалося давньою дружбою маршала Карла Маннергейма та Гетьмана України Павла Скоропадського, які підтримували взаємини аж до 1945.

Одним з популяризаторів  українського питання у Фінляндії  був історик римського права, дипломат Герман Ґуммерус, перший посол Фінляндії в Україні 1918. посольство УНР у Ф. очолювали 1918 — 1920 К. Лоський, М. Залізняк. У Ф. між двома світовими війнами існувала нечисленна українська громада, в житті якої брав участь учасник Визвольних змагань Юрій Горліс-Горський. 1942 — 1944 діяв Комітет допомоги українським полоненим та Українське Інформаційне Бюро під проводом члена ОУН (м) Б. Кентржинського. Офіційний представник Фінляндії (пан Песонен) був членом міжнародної експертної групи, яка досліджувала факти масових розстрілів мирного населення у Вінниці працівниками НКВД СРСР (1943).

У часи М. Хрущова СРСР стимулював українсько-фінські культурні взаємини. 1954 Фінляндію відвідав український поет Павло Тичина, де мав зустріч із Президентом Паасіківі. Поет залишив щоденникові записи про фінську мандрівку (частини надруковано у книзі "Павло Тичина. Із щоденникових записів", м. Київ, 1981, С.180-188). 1961 у Києві влаштовано виставку фінського мистецтва м. Тампере, згодом на честь цього міста названо вулицю у лівобережному районі столиці; подекуди відбувається обмін мистецькими ансамблями між Фінляндією й УРСР. Молодий український композитор-баяніст Володимир Зубицький бере участь у Міжнародному Конкурсі баяністів і акордеоністів в Гельсінкі (1975), де нагороджений «Coupe mondiale» IMC-UNESCO за виконання мініатюри-реквієму «Сім сльозин».

У бібліотеках Гельсінкі зберігаються цінні колекції українських дореволюційних видань.

Б) співробітництво  в політичному контексті

Дата визнання незалежності України: 30 грудня 1991 року. Встановлення дипломатичних відносин: 26 лютого 1992 року, шляхом обміну листами Міністрів закордонних справ.

Дата відкриття Посольства Фінляндії в Україні: 1 квітня 1992 р.

Дата відкриття Посольства України у Фінляндській Республіці: 18 грудня 1992 р. 

Українсько-фінські відносини мають партнерський характер, відзначаються високим рівнем політичного взаєморозуміння, інтенсивними темпами нарощування торговельно-економічного та наукового співробітництва. 

Політичний діалог  між Україною та Фінляндією за останні роки

28-30 вересня 2005 р. спікер Парламенту Республіки Фінляндія П.Ліппонен здійснив офіційний візит в Україну, в рамках якого відбулися переговори з Головою Верховної Ради України В.М.Литвином. Сторони відзначили традиційні довготривалі дружні стосунки між обома народами, обопільну зацікавленість двох держав в активізації всебічного співробітництва.

У 2006 р. міністри закордонних  справ України та Фінляндії обмінялися візитами: у березні Україну відвідав Е.Туоміоя, у серпні візит до Фінляндії здійснив Б.І.Тарасюк. Основною темою переговорів керівників зовнішньополітичних відомств України та Фінляндії була реалізація пріоритетів європейської інтеграції України під час головування Фінляндії в Європейському Союзі у другій половині 2006 року.

25-27 жовтня 2006 р. відбувся  офіційний візит Президента України  В.А.Ющенка до Фінляндської Республіки  у поєднанні з участю Глави  Держави у Десятому саміті  Україна - ЄС. Під час візиту  були проведені переговори Глави  Української держави з Президентом Фінляндської Республіки Т.Галонен віч-на-віч та у складі офіційних делегацій обох країн, а також відбулися зустрічі Президента України В.А.Ющенка з Прем'єр-міністром Фінляндії, Головою Європейської Ради М.Ванганеном та Спікером Едускунти Фінляндії П.Ліппоненом.

Офіційний візитПрезидента України В.А.Ющенка до Фінляндської Республіки засвідчив динамічний та партнерський характер двосторонніх відносин, відкрив можливості для просування до якісно вищого рівня двостороннього співробітництва на взаємовигідних засадах. У ході українсько-фінських переговорів на рівні керівництва держав було погоджено низку заходів ("дорожня карта)", спрямованих на посилення політичного, торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва України та Фінляндії на наступні два роки.

15-16 січня 2008 року, Міністр  закордонних справ Фінляндії  І.Канерва у якості діючого  Голови ОБСЄ здійснив візит  в Україну. В Києві главу  зовнішньополітичного відомства  Фінляндії прийняли Президент  України В.А.Ющенко, Голова Верховної  Ради України А.П.Яценюк, Віце-прем'єр-міністр України Г.М.Немиря, були проведені переговори з Міністром закордонних справ України B.C.Огризком. Під час бесід обговорювалися питання, пов'язані з діяльністю ОБСЄ, відносини Україна - ЄС, двосторонні питання співробітництва між Україною та Фінляндією, а також актуальні міжнародні питання.

13-14 травня 2009 року Президент Фінляндської Республіки Т.Галонен здійснила офіційний візит в Україну. Главу фінляндської держави супроводжували Міністр зовнішньої торгівлі та розвитку П.Вяюрюнен, а також більш ніж 200 представників фінляндських ділових кіл. Президенти України та Фінляндії провели переговори у вузькому колі та у розширеному форматі. Відбулися зустрічі Президента Фінляндії з Прем'єр-міністром України Ю.В.Тимошенко та з Першим заступником Голови Верховної Ради України О.В.Лавриновичом. Офіційний візит в Україну Президента Фінляндії Т.Галонен засвідчив високий рівень українсько-фінляндського політичного діалогу, підтримку з боку Фінляндії курсу України на європейську інтеграцію.

5-7 жовтня 2009 року відбувся візит в Україну делегації фінляндських парламентаріїв на чолі із головою Комітету у закордонних справах Парламенту Фінляндії П.Е.Салолайненом. У ході візиту було обговорено питання активізації міжпарламентських зв'язків з метою реалізації існуючого потенціалу співробітництва між Україною та Фінляндію. Фінляндську делегацію було поінформовано про хід переговорного процесу щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також про бачення української сторони ролі Фінляндії в підтримці євроінтеграційних прагнень України.

7-8 липня 2010 p. відбувся офіційний візит в Україну Міністра закордонних справ Фінляндської Республіки А.Стубба. У ході візиту було відзначено, що двосторонні відносини "розвиваються у дусі довіри і партнерства", що створює необхідні передумови для переведення українсько-фінляндських взаємин на якісно новий рівень. Фінляндська сторона наголосила на незмінності своєї підтримки інтеграції України в ЄС, готовності передати свій досвід інтеграції до ЄС та зацікавленості у співробітництві з Україною у галузі екологічно безпечного використання ядерної енергії, запровадження енергозберігаючих технологій та використання відновлювальних джерел енергії.

6-7 жовтня 2010 р. відбувся офіційний візит до Фінляндської Республіки Прем'єр-міністра УкраїниМ.Я.Азарова. Глава Уряду України провів переговори з Прем'єр-міністром Фінляндії М.Ківініємі, а також зустрічі з Президентом Т.Галонен, Спікером Парламенту С.Нііністе та Міністром закордонних справ А.Стуббом. М.Я.Азаров зустрівся також з представниками Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), Північного інвестиційного банку (NIB) та фінляндських ділових кіл. Досягнуто домовленості сприяти започаткуванню двосторонньої співпраці у галузі енергоефективності, енергозбереження, використання відновлювальної енергії та сучасних екологічних технологій, активізації діяльності фінляндських інвесторів в агропромисловому комплексі нашої держави.

Офіційний візит Прем'єр-міністра України підтвердив, що Україна та Фінляндія мають значний потенціал для суттєвого поглиблення двосторонніх відносин. Результати переговорів у ході візиту продемонстрували обопільну заінтересованість сторін у розвитку політичного діалогу, активізації торговельно-економічної співпраці. Фінляндська сторона поновила свою готовність продовжувати надавати практичну підтримку євроінтеграційним зусиллям України. 

29 серпня 2011 р. Міністр  закордонних справ України К.І.Грищенко  здійснив робочий візит до  Фінляндії з метою участі у  зустрічі міністрів закордонних справ Північних і Балтійських країн (NB8) та проведення двосторонніх переговорів з керівництвом Фінляндії. Під час перебування у Гельсінкі Міністр К.І.Грищенко провів переговори з Прем’єр-міністром Фінляндії Ю.Катайненом, Міністром у європейських справах і зовнішньої торгівлі А.Стуббом, Міністром закордонних справ Е.Туоміоя. Під час зустрічі міністрів закордонних країн Північних і Балтійських країн К.І.Грищенко наголосив на прагненні України поглиблювати взаємодію і політичні консультації з таким форматом регіональної  співпраці, як NB8.

Головним результатом  робочого візиту Міністра К.І.Грищенка до Фінляндії стало підтвердження  послідовної і дієвої підтримки  з боку Фінляндії та інших держав NB8 щодо просування євроінтеграційних  інтересів України, насамперед, з метою успішного завершення вже до кінця 2011 року переговорного процесу між Україною та ЄС щодо Угоди про асоціацію, а також констатація взаємної зацікавленості України і NB8 у поглибленні консультацій та практичної взаємодії.

В) спільна  участь в інтеграційних групуваннях

Керівництво Фінляндії підтримує реформи, які Уряд проводить в Україні, та європейські прагнення України, а також зацікавлене в активізації двостороннього співробітництва. «Наші фінські колеги підтримують Україну в тих переговорних процесах, які зараз відбуваються між Україною та Європейським Союзом. Вони готові активізувати наше співробітництво практично в усіх сферах. Зокрема, сьогодні сторони домовилися про  активізацію українсько-фінського співробітництва у науково-технічній галузі та хай-тек.

 Г) міжурядові та міждержавні угоди

Членство у міжнародних організаціях - ООН, СОТ, МБРР, ОБСЄ, МВФ, МФЧХіЧП, РЄ(1989), ЄКА, ЄМС, ЄС(1995), ПР(1956), ЗЄС(Н), ОЕСР(1968) та інші.

Перелік чинних міжнародних угод між  Україною та Фінляндією

Д) Інвестиції в Україну

Фінські бізнесмени дуже неохоче вкладають гроші в Україну. За 20 років незалежності обсяг прямих інвестицій з Фінляндії в нашу країну склав всього кілька десятків мільйонів доларів. Разом з тим, Кранобудівна компанія Konecranes - це найбільший фінський інвестор в Україну (володіє компаніями «Запоріжкран» і «Konecranes України»).

Е) Ексорт та імпорт

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Фінляндією протягом останніх років  динамічно розвивається. За результатами 2008 року обсяги двосторонньої торгівлі товарами та послугами збільшилися у 6,7 рази у порівнянні з 2000 роком (123,8 млн.дол.США) і склали 830,3 млн. дол. США.

За результатами 2008 року Фінляндія займає 18 місце у торгівлі товарами та послугами між Україною та країнами Європи, її частка складає 1,4% у торгівлі з Європою та 0,5% - з країнами світу.  

Показники двосторонньої  торгівлі товарами та послугами 

за даними Держкомстату України (млн.дол.США) 

Основними рисами товарообігу  між Україною та Фінляндією є значне перевищення обсягів імпорту над експортом та, як наслідок - значний обсяг від’ємного для України сальдо, а також незначна частка послуг у загальному товарообігу (у 2008 році – 10,2%).

За даними Держкомстату України  у 2008 році товарообіг товарами та послугами між Україною та Фінляндією склав 830,31 млн.дол.США, в т.ч. експорт склав 107,85 млн.дол.США (на 38% більше в порівнянні з минулим роком), імпорт – 722,46 млн.дол.США (на 29% більше в порівнянні з минулим роком).