Бартерні операції

  МІНІСТЕРСТВО  НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

  ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

  Кафедра політології и права. 
 
 
 

Самостійна  робота

з підприємницького права

 на  тему: Бартерні операції 
 
 
 
 
 

  Виконала:                                                                  Студентка гр. 3МО1   

                                                                                     Шевелюк Олександра

  Перевірив:                                                                Стеценко М.В. 
 
 

Херсон 2009

   План

1. Визначення бартерних операцій…………………………………………..3
2. Основні положення укладення бартерного договору……………………5
3. Строки бартерних операцій………………………………………………..7
4. Обмеження щодо бартерних операцій……………………………………10
5. Ліцензування………………………………………………………………..12

Висновки………………………………………………………………………..13

Список літератури……………………………………………………………...16 
 

Визначення  бартерних операцій

  Операції  купівлі-продажу, за якими у єдиному  документі, що підписується сторонами, передбачаються взаємні зобов'язання сторін або провести безгрошовий обмін товарами рівної вартості, або прийняти в оплату поставлених однією зі сторін товарів частково кошти і частково товари, називаються зустрічною торгівлею. Другий варіант характеризує найбільш загальну ознаку зустрічної торгівлі, перший — її окремий випадок, іменований бартером.

  Поширеність бартерних операцій в Україні  викликана економічною кризою, що супроводжується кризою неплатежів, що і змушує підприємців обмежувати розрахунки грошима і здійснювати зустрічний обмін товарами.

  Специфіка правового регулювання бартерних операцій   знайшла  своє  вираження  у Законі  України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23.12.98 р. (далі — Закон). Він виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартери акції економіки, що спричиняє скорочення валютних надходжень в Україну.

  Цей Закон установлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм і визначає повноваження і функції державних органів при здійсненні контролю за проведенням товарообмінних (бартерних) операцій.

  Поняття "бартер (товарний обмін)" і "бартерна (товарообмінна) операція" визначені  як у вгаданому вище Законі, так  і в Законі "Про оподаткування прибутку підприємств".

  У Законі України "Про оподаткування  прибутку підприємств" бартер (товарний обмін) визначений як господарська операція, що передбачав проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

  Відповідно  до ст. 1 Закону "Про регулювання  товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності — це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Таким чином, бартерна операція припускає  обмін визначеної кількості одного або кількох видів товарів    на    еквівалентну    за    вартістю    кількість іншого товару або видів товарів. Відмінною рисою бартеру є невикористання грошової форми розрахунків.

  Визначення  у Законі передбачає можливість оформляти  бартерну операцію договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі. До видання цього Закону можливість часткової оплати коштами в межах бартерні операції вже була передбачена у п. 4.2 Закону України "Про податок на додану вартість".

  Крім  того, у визначенні поняття "товарообмінна (бартерна) операція" безпосередньо передбачений обмін не тільки товарами, а й роботами (послугами). Слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" товар — це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі). 

Основні положення укладення бартерного договору.

  Оцінка  товарів за бартерними договорами Здійснюється з метою створення умов для  забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін (ст. 1.1).

  Бартерний договір був визначений як єдиний договір між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не опосередкований рухом коштів. Це визначення відповідає загальноприйнятому визначенню бартерного договору (договору про зустрічні Поставки) як угоди між комерційними підприємствами про взаємну поставку товарів в обмін на еквівалентну за вартістю кількість інших товарів. За своєю правовою природою договір бартеру є різновидом договору міни.

Переваги  

>спрощення  розрахунків 

>розширення  можливостей просування на ринок  країни-контрагента 

>додаткова  можливість отримання обладнання в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов

>пом'якшення  проблеми інвалютного фінансування  імпорту  

Недоліки 

>обов'язковість  збігу потреб партнерів 

>складність  переговорів щодо узгодження  ціни і кількості зустрічних товарних потоків

>ускладнений  контроль узгодженої якості товарів 

>односторонність  вигоди в бартерній угоді 

>значні витрати  часу, пов'язані з підготовкою  і виконанням угоди  

При віднесенні операції до бартерної слід враховувати  її характерні особливості:

> разовий характер;

> участь двох  сторін;

> оформлення  угоди одним контрактом;

> визначення  кінцевої специфікації і обсягу  угоди до підписання контракту; 

> термін розрахунків  не повинен перевищувати 90 днів. Продовження зазначеного терміну бартерної операції можливо при отриманні суб'єктом зовнішньоекономічного разового індивідуального дозволу ліцензійної комісії при Головному управлінні з питань зовнішньої торгівлі;

> на кількість  товарів, що обмінюються не  впливає зміна цін на світовому ринку.

  Бартерний контракт за його структурою та змістом  вважають ніби здвоєним контрактом купівлі-продажу  з усіма властивими йому особливостями взаємовідносин сторін.

  Відповідно  до ст. 1.2 Закону у бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

  У Законі закріплено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства України. Водночас, Закон передбачає, що з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонене проведення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 1.4).

  Постановою  Кабінету Міністрів України "Про  деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 29.04.99 р. № 756 у виконання ст. 1 і 2 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" затверджені переліки товарів (робіт, послуг), із використанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності забороняється згідно з додатками 1 і 2 до цієї постанови.

  Строки  бартерних операцій

  Важливе значення має встановлення в Законі строків бартерних операцій —  тимчасових меж дії, виконання бартерних  операцій. Відповідно до Закону граничний строк між експортом товарів за бартерним договором та зустрічним імпортом  90 календарних Днів. Відповідно до ст. 2.1 Закону товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів,, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг — з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

     Закон установлює скорочені строки бартерної  операції у разі експорту високоліквідних  товарів — строки ввезення на митну  територію України імпортних  товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.

     Постановою  Кабінету Міністрів України "Про  деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 29.04.99 р. № 756 затверджений перелік високоліквідних товарів, у разі експорту яких за бартерним договором строки введення на митну територію України не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення ввізної вантажної митної декларації.

     За  окремими видами товарів (наприклад, каучук натуральний, синтетичний тощо) встановлений строк 150 календарних днів для здійснення бартерних операцій.

     Перевищення встановлених Законом строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

  На  плин цього строку не впливає переоформлення бартерного договору — цей термін не переривається і не поновлюється.

  Якщо  за іншими зовнішньоекономічними договорами строк 90 календарних днів встановлений для зарахування виручки резидентів в іноземній валюті, то в бартерних  операціях у той самий строк  має бути завезений імпортований товар.

  У Законі детально врегульована процедура  дій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при переоформленні бартерного договору.

  У разі, коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України — сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором є подання зазначеним суб'єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору в установлені законодавством України строки на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), зазначених у договорі, та копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.

  У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов'язань щодо оплати товару іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.

  У Законі передбачена санкція за порушення 90-денного строку ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором,— пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

  Якщо  заборгованість за бартерним договором  виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, зазначені строки зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується. Настання та закінчення дії обставин непереборної сили має бути підтверджене довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку.

  У разі прийняття судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, вказані вище строки зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

  У разі прийняття судом, арбітражним  судом рішення про відмову  в позові повністю чи частково або припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду вказані вище строки поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було припинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки, в тій частині, в якій було відмовлено.

  У разі прийняття судом, арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення зазначених строків не сплачується з дня прийняття позову до розгляду судом, арбітражним судом.

контрагентом  у грошовій формі на зобов'язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.

Обмеження щодо бартерних операцій

Держава може запроваджувати обмеження на імпорт чи експорт товарів  при бартері. Таке обмеження здійснюється в розрізі кодів, що визначені товарною класифікаційною схемою Митного тарифу України (товарною номенклатурою), встановленою Законом України від 05.04. 2001 р. N 2371-III «Про митний тариф України». У нормативних документах вказується перелік товарів (по цих кодах), на які поширюються зазначені обмеження.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови N 756, КМУ щокварталу уточнює переліки товарів (робіт, послуг), з використанням яких здійснюються ЗЕД-бартерні операції, та перелік високоліквідних  товарів. Такі переліки формуються на основі поданих до КМУ пропозицій від Мінекономіки, Мінпромполітики, Мінагрополітики та МФУ.

Ще донедавна  в Україні була обов'язковою державна реєстрація договорів (у т. ч. тих, предметом  яких були товари, експортовані за бартером), її здійснювали: Мінекономіки України, уповноважене ним Мінекономіки Криму та відповідні структурні підрозділи обласних, Київської і Севастопольської міськадміністрацій. Державна реєстрація ЗЕД-угод істотно гальмувала строки підписання таких договорів, а отже, негативно впливала на результати господарської діяльності вітчизняних експортерів. Для здійснення зовнішньоекономічної бартерної операції необхідно укласти договір.

При укладанні  бартерного (товарообмінного) договору (контракту) слід чітко визначити  номенклатуру зустрічних поставок, а також збалансувати за вартістю експортну та імпортну частини угоди.

Визначення сторін в бартерному контракті відрізняється  тим, що кожна з них є одночасно  і продавцем, і покупцем. Тому в  контракті звичайно вказується тільки назва фірми. В тих випадках, коли заздалегідь відомо, яка із сторін першою здійснить поставку товару, іноді вводяться поняття "перший постачальник" та "другий постачальник".

Предмет контракту  визначає зобов'язання сторін обмінюватися тільки товарами із зазначенням їх назв, коротких характеристик та фізичного обсягу поставок з кожної сторони. Якщо предметом обміну є декілька товарів, то робиться посилання на додану специфікацію. В цьому ж розділі вказуються базисні умови взаємних поставок, які можуть бути різними для кожної із сторін.

Ціни бартерного контракту узгоджуються на однакових  базисних умовах поставок, а потім  до них робляться поправки, що враховують реальні витрати, пов'язані з процесом поставок. Загальна сума контракту  підраховується сторонами після  внесення до ціни поправок, що враховують базисні умови, а обсяги взаємних поставок коригуються таким чином, щоб їх вартості були однакові. Мито, податки та збори кожна з сторін контракту сплачує в своїй країні самостійно без будь-яких взаємних розрахунків.

Порядок пред'явлення претензій за строками поставок, за кількістю, номенклатурою та якістю товарів, а також методи підрахунку збитків та штрафних санкцій за неналежне виконання сторонами зобов'язань .по бартерному контракту аналогічні тим, які були викладені для контрактів купівлі-продажу. Бартерні контракти можуть містити узгоджені сторонами умови, які передбачають, що відшкодування доведених збитків та виплата нарахованих штрафних санкцій здійснюється в грошовій формі. Якщо такі умови в бартерному контракті відсутні, то у відношенні сторін можуть виникнути різні ситуації.

В тому випадку, коли претензії пред'явлені фірмі, яка  першою доставила товари, інша сторона  за умовами контракту може:

> зменшити  вартісний обсяг своєї поставки  на величину узгоджених збитків  та нарахованих штрафів;

> зменшити  вартісний обсяг своєї поставки  на вартість недоплачених товарів; 

> зменшити  вартісний обсяг своєї поставки  на узгоджений розмір уцінки  отриманого неякісного товару;

> призупинити  або відмовитися від виконання  своїх зобов'язань, якщо очевидно, що перший постачальник не в змозі виконати прийняті на себе зобов'язання, та вимагати відшкодування збитків.

Більш складним є стан першого постачальника, який виконав свої зобов'язання і зіткнувся  з тим, що другий постачальник не тільки запізнився з поставкою, але і відвантажив товар, який не відповідає передбаченим в контракті характеристикам. Вимога поставити товар для покриття понесених збитків часто є безглуздою. Це найбільш типова ситуація, яка трапляється при бартерному обміні. На жаль, достатньо ефективного виходу із такої ситуації не передбачено.

Ліцензування

Товарообмінні (бартерні) операції у сфері ЗЕД, що здійснюються без розрахунків  через банки, підлягають ліцензуванню у порядку, встановленому законодавством. Процедура отримання ліцензії передує митному оформленню товарів, яке, своєю чергою, потребує наявності оригіналу ліцензії на товар, що експортується (імпортується). Копія ліцензії прикріпляються до ВМД під час декларування товарів, експорт (імпорт) яких підпадає під режим ліцензування, і є однією з підстав для пропуску таких товарів через митний кордон України.

Залежно від  того, чи встановлено квоти (кількісні  або інші обмеження) для товарів, які експортуються (імпортуються), їх ліцензування може бути автоматичним або неавтоматичним. Автоматичне ліцензування дає дозвіл на експорт (імпорт) товарів протягом визначеного терміну, в разі якщо на такий товар не встановлено квоти (кількісного або іншого обмеження). Інакше запроваджується неавтоматичне ліцензування. При автоматичному ліцензуванні термін отримання ліцензії не повинен бути більшим за 10 робочих днів з дати одержання заявки та інших необхідних документів, а при неавтоматичному термін збільшується до 30 днів з дати одержання заявки (а подекуди - 60 днів).

Загалом режим ліцензування експорту (імпорту) товарів, а також встановлення квот (кількісних або інших обмежень) запроваджується рішенням КМУ за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. На кожен вид товару, що підлягає ліцензуванню, встановлюється лише один вид ліцензії. Для її отримання підприємство подає заявку встановленої форми до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики або до відповідного органу АРК, структурного підрозділу обласної, Київської і Севастопольської міських держадміністрацій (у рамках їх повноважень). Послуга видачі ліцензії є платною.

Про здійснення бартерних взаєморозрахунків у  сфері ЗЕД слід повідомляти орган  ДМС (якщо імпортуються або експортуються  товари) чи орган ДПС (якщо імпортуються або експортуються роботи чи послуги). При цьому, оскільки саме органи ДМС контролюють надходження товарів за імпортною частиною бартерного договору, то до їхніх обов'язків входить необхідність інформувати органи ДПС про порушення строків надходження товарів. А органи ДПС, своєю чергою, здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором, тож повинні інформувати органи ДМСУ про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, які мають бути імпортовані.

Повідомляти держоргани про проведення бартерної операції треба протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг у рамках бартерних відносин.

Висновки:

1. Загальна вартість товарів, імпортованих та експортованих за договором бартеру, може бути виражена у будь-якій валюті , віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземної валюти.
2. Строки ввезення на митну територію імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів у разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів, які обчислюються з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.
3. У разі зміни умов договору бартеру, що передбачає заміну зобов’язань щодо оплати іноземним контрагентом у грошовій формі на зобов’язання з постачання товарів (робіт, послуг), український постачальник подає копії договору та додаткових угод до органу державної податкової служби України.
4. Строки, встановлені Законом (90 днів, а для високоліквідних товарів — 60 днів) припиняються і пеня за їх порушення не стягується, якщо: а) заборгованість за бартерним договором виникає через обставини непереборної сили або форс-мажору; б) у разі прийняття судом, арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, у тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором.
5. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснили експорт або імпорт товарів, робіт, послуг за бартерним договором, протягом п'яти робочих днів із дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, зобов'язані повідомити органи державної митної служби України (при імпорті або експорті за договором товарів) або органи державної податкової служби України (при імпорті або експорті роботи або послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). За кожний день неподання або несвоєчасного подання зазначеної інформації нараховується пеня в розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.

Список  літератури 

1. Цивільний кодекс України. ГК - Господарський кодекс України.
2. Закон України від 23.12.98 р. N 351-XIV “Про врегулювання товарообмінних (бартерних) операцій в сфері зовнішньоекономічної діяльності”.
3. Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента: Учебное пособие. - СПб.: Лань, 2000.
4. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринимателя. – Х.: Одиссей, 2003. –
5. Прокушев Є. Ф., Пазиніч О. В., Біловол Р. І. Основи зовнішньоекономічної діяльності споживчої кооперації. – К.: НМЦ «Укроптспілка», 1995
6. Внешнеэкономическая деятельность предприятий. Основы. Учебник дял ВУЗов / Под ред. Стровского. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1996 г.
7. Внешнеторговые сделки / Составитель И. С. Гринько. – Сумы: фирма «Реал», 1994 г.