Документ аналізу політики у галузі розвитку самоорганізаціії населення у м. Миколаєві

ДОКУМЕНТ АНАЛІЗУ ПОЛІТИКИ У ГАЛУЗІ РОЗВИТКУ САМООРГАНІЗАЦІІЇ НАСЕЛЕННЯ У М.МИКОЛАЄВІ

Зміст

  1.    Головні аспекти проблеми діяльності органів самоорганізації населення у м. Миколаєві.

2.          Вступ

3.     Результати аналізу проблеми діяльності органів самоорганізації населення у м. Миколаєві.

      3.1.        Основні параметри проблемної ситуації

      3.2.        Сутність та зміст проблеми

3.3.  Характеристика органів самоорганізації населення у м. Миколаєві та інтересів громади міста

3.4.     Наслідки існування проблеми

4.          Результати існуючої політики в галузі самоорганізації населення

5.          Можливі способи розв’язання проблеми

6.          Рекомендації з розвитку самоорганізації населення у Миколаєві

7.          Шляхи виконання рекомендацій з розвитку самоорганізації населення у Миколаєві

Головні аспекти проблеми діяльності

органів самоорганізації населення у м. Миколаєві

Якщо аналізувати проблему без зайвих упереджень, на шляху розвитку структур самоорганізації населення у місті існують такі перепони:

       На даний момент досить слабка активність самих городян – громадянська ініціатива є, переважно, прерогативою обмеженого кола осіб, які з тих чи інших причин потребують на самовираження.

       Існування певних бар’єрів (організаційного, матеріально-фінансового, та й психологічного характеру) між виконавчими органами місцевого самоврядування та структурами самоорганізації населення.

       Деякі прорахунки у законодавчій базі стосовно самоорганізації населення.

       Слабкість ресурсів органів самоорганізації населення.

Запропонований проект висуває деякі з рекомендацій, спрямованих на подолання зазначених проблем.

Вступ

Насамперед, треба звернутись до співвідношення понять «самоорганізація населення» та «політика». На сторонній погляд, між ними мало спільного. Адже, начебто, самоорганізація має на меті суто утилітарні завдання забезпечення життєдіяльності громад без жодного натяку на політику, а політика означає входження до системи отримання та утримання влади. Проте, протиріччя удаване, оскільки «політика» від глибокої давнини спрямована на розвиток саме «полісу» (міста), а найдієвішим способом цього є мобілізація громадськості, що нині почасти може виражатися у створенні різноманітних схем самоорганізації. Існує й інший зріз цієї аналогії – органічна залежність способів розв’язання проблем самоорганізації населення від орієнтації як загальнодержавної, так і муніципальної політики.

Історично і генетично в Україні самоорганізація населення пов’язана із самоврядуванням.. Дійсно, важко розмежувати функції сільської ради минулого сторіччя із повноваженнями самоорганізації.  Але доречно розрізнити два важелі, що забезпечували дієвість обох гілок самоврядності зараз: систему повноважень і систему ресурсів. Тут  обидві структури явно розходяться, в основному у юридичному ракурсі. Якщо органи самоврядування за законом мають чітко визначені повноваження і їм надаються певні ресурси (чи то вони  їх заробляють), то органи самоорганізації населення аналогічних прерогатив переважно позбавлені. Закон України «Про органи самоорганізації населення» хоча й наділяє відповідні структури певними повноваженнями, не вирішує їх головних питань.

Розв’язання проблем  діяльності органів самоорганізації населення у річищі вищезазначеного слід шукати:

       У плідному співробітництві з органами місцевого самоврядування.

       У забезпеченні взаємодії з комерційними організаціями.

       У налагодженні та підтриманні контактів з громадськими (неурядовими некомерційними) організаціями.

       І, головним чином, в подальшому підвищенні соціальної активності городян.

Даний документ є результатом дослідження зазначеної проблеми, а також наміром її ретельно описати та дати рекомендації з її розв’язання.

При проведенні вивчення використовувались такі загальнонаукові методи дослідження, як соціологічний, документальний та статистичний аналіз. При цьому до роботи брались публікації у пресі, матеріли звітності органів самоорганізації, статистичні матеріали про їх роботу, результати опитування активу цих організацій та населення міста.

Результати аналізу проблеми діяльності органів самоорганізації населення

у м. Миколаєві.

Основні параметри проблемної ситуації

Закон України «Про органи самоорганізації населення» було підписано у липні 2001 року. У відповідності до вимог цього закону на протязі шістьох  місяців у Миколаєві були зареєстровані та перереєстровані шість комітетів самоорганізації населення значних мікрорайонів міста.

А вже у 2002 році міською радою створено управління громадських зв’язків, до складу якого увійшов відділ з роботи з об’єднаннями громадян та органами самоорганізації населення.

В зв’язку з тим, що основна маса голів комітетів самоорганізації населення міста складалась з відносно молодих людей, середній вік котрих коливався у межах 40 років, з перших днів гостро постало питання про оплату праці голів та секретарів комітетів.

Фінансове управління міськвиконкому дало пояснення, що гроші на комітети самоорганізації населення з міських коштів виділятись не можуть, оскільки за законом останні не є розпорядниками бюджету.

Сутність та зміст проблеми

             На ґрунті необхідності розв’язання даної проблеми і відбулося об’єднання зусиль органів самоорганізації населення та самоврядування. Справа в тому, що не зважаючи на те, що згідно із Законами України «Про місцеве самоврядування» та «Про органи самоорганізації населення», комітети самоорганізації входять в систему місцевого самоврядування до Постанови Кабінету Міністрів від 13.12.1999 № 2288 "Про упорядкування умов оплати праці робітників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та його виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів" не були внесені  відповідні зміни (та й досі вони у Постанові відсутні).

Проте всі спроби відрегулювати це питання не увінчалися успіхом. На запитання до Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Президента України миколаївський актив неодмінно отримував відповіді, що із Законом все нормально, треба його вірно тлумачити і робити свою справу.

Тим не менш, фінансове управління міськвиконкому категорично відмовлялось виконувати вимоги статей 14 та 15, посилаючись на діюче законодавство у галузі бюджету.

Характеристика органів самоорганізації населення у м. Миколаєві та інтересів громади міста

Описана ситуація змусила вдатись до пошуків інших шляхів фінансування комітетів самоорганізації.

Один з виходів – подання органами самоорганізації населення пропозицій стосовно реалізацій певних напрямів соціально-економічного розвитку міста - Програми розвитку міста. Комітети самоорганізації щороку подають свої розробки до зазначеної програми.

Другим кроком у розв’язанні даної проблеми стало складання програм розвитку локальних територій. Голови комітетів самоорганізації населення розробили  та подали на розгляд міської ради перспективні плани розвитку власних територій. Наприклад, у програмі розвитку дуже проблемного і складного мікрорайону «Ялти» було передбачено фінансування лише за рахунок бюджетних коштів і коштів населення. Але вже програма розвитку території «Сухий Фонтан» планувала залучення інвестиційних грошей. Було багато сперечань, зібрань, відбулась зміна керівництва комітету «Сухий Фонтан» але згадана програма діє і члени комітету ревно слідкують за додержанням інвестором своїх зобов’язань.

Таким чином, один з елітних районів міста перетворюється на краще. За відсутності бюджетних коштів у ньому проводиться ремонт дахів, під’їздів, заміна комунікаційних мереж.

Наступним кроком у діяльності комітетів стало залучення міської влади до участі у вирішенні своїх локальних проблем.

         Завдяки тісному співробітництву з неурядовою організацією «Фонд розвитку міста Миколаєва» при підтримці міжнародних донорів вдалось організувати вельми яскраву інформаційно-роз’яснювальну кампанію, спрямовану на ліквідацію звалищ сміття на теренах двох  комітетів. За рахунок коштів, отриманих в ході розробки грантів, вирішено питання оплати ефірного часу й подачі у пресі матеріалів таким чином, що керівництво міста й району розташування комітетів, незважаючи на брак грошей, знайшло можливість надати допомогу у виділені контейнерів для збору сміття і техніки для вивозу звалищ, що утворились на територіях.

За ініціативою ММГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» для активу комітетів самоорганізації населення, представників ОСББ, громадських організацій, ініціативних груп проводяться семінари, круглі столи, зустрічі з керівництвом міста, семінари-тренінги для керівного складу організацій самоорганізації населення з питань  розробки та написання програм, що матимуть, як фінансову основу, грантові кошти.

Наразі один з комітетів почав реалізацію програми із збору та сортування ТПВ із залученням до цієї справи школярів, розглядається питання про використання частки території одного з органів самоорганізації населення під створення засобів утилізації відходів з послідуючим зароблянням коштів на потреби комітету. На території, звільненій від сміття, натомість планується висадка зелених насаджень.

Силами іншого комітету, що постав на захист зелених  насаджень, вдалось припинити вирубку дерев у красивішому куточку міста на прибережній території. На захист паркової зони вийшло майже все населення мікрорайону. Наміри вандалізму пересічено, на будівельні роботи на цій території міською радою накладено мораторій.

    Тут необхідно уточнити, що згадана територія належить Міністерству Оборони України. Міська рада досить давно дала згоду на прийняття у комунальну власність житла, що належить Міністерству Оборони, неодноразово зверталась до військового керівництва з метою прискорення даного процесу, але воно не торопиться вирішити проблему.    Від такої невирішеності страждають конкретні люди – житло приходить у непригодний стан. Цим скористались незаконні забудовники. І саме завдяки діяльності комітету самоорганізації населення стало можливим припинити беззаконня.

Варто відзначити й те, що при проведенні переговорів з будівельниками керівництво даного комітету самоорганізації населення скористалося допомогою іншої громадської організації «Правозахисник». 

    Слід відзначити окремо систему формування системи методичного забезпечення діяльності органів самоорганізації населення у Миколаєві. Спільними силами різних організацій і, насамперед, ММГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» надруковані методичні рекомендації з утворення комітетів самоорганізації, громадських організацій, організації їх роботи, оформлення документації, пошуку можливих джерел фінансування діяльності. Створено консультативно-методичний центр самоорганізації населення, куди представники комітетів самоорганізації та ініціативні групи можуть звернутись за порадою.

Наслідки існування проблеми

               Завдяки укріпленню зв’язків органів самоорганізації населення, міської влади, громадських організацій вдалося розв’язати чимало питань місцевого розвитку. Але ще більше залишилося попереду. Насамперед дається навзнаки не сформованість на місцевому рівні законодавчих механізмів створення та розвитку органів самоорганізації населення м. Миколаєва. З одного боку, відсутня прийнята міськрадою процедура  створення та реєстрації органів самоорганізації населення. З іншого, міськрадою не прийнято відповідну інтересам само організованих   локальних громад, Програму  розвитку   самоорганізації  населення до 2010 р.

Особливо актуальним стає прийняття Програми розвитку самоорганізації населення після проведення виборів депутатів місцевих рад за партійними списками, коли єдиним зв’язком між владою та громадою стають саме органи самоорганізації населення. 

Невирішеність проблеми  є загрозою  продовженню  міської  політики  у напрямку підвищення ролі  організацій громадянського суспільства. Ії альтернативою може стати зміцнення владної вертикалі, деградація діючих органів самоорганізації населення та їх зникнення як активного захисника інтересів громадян при прийнятті рішень міською владою.

Результати існуючої політики в галузі самоорганізації населення

Наслідки політики в галузі утворення органів самоорганізації населення та їх підтримки можна розглядати на трьох рівнях: загальнодержавному, муніципальному та рівні громадської ініціативи.

Держава, маючи на меті розвиток громадської активності, делегує деякі повноваження, поряд з органами самоврядування, неурядовим організаціям та органам самоорганізації населення. Основний механізм подібного делегування - законодавство. В разі самоорганізації населення таким засобом  є Закон України “Про органи самоорганізації населення” (2625-III). При тому, що він загалом значно сприяв активізації  громадянської ініціативи населення, зростанню відповідальності за умови власного життя, власну долю, необхідно відмітити деякі невирішені проблеми.

Насамперед, це непевність статусу активу органів самоорганізації населення, хоча доречно цей статус було б дорівняти до положення посадових осіб самоврядування. Відти – неможливість оплачувати їх працю. Друге невирішене питання – в цілому джерела фінансування органів самоорганізації населення та їх матеріально-технічного забезпечення. Але необхідно відмітити що такі проблеми для ряду міст України давно вирішенні. Так у містах Луганську, Маріуполі питання фінансування діяльності органів самоорганізації населення, матеріально-технічного забезпечення,  оплати праці для їх керівного складу вирішено відповідними міськими радами.

Стосовно муніципальної політики, на прикладі Миколаєва слід відзначити доволі активну співпрацю органів місцевого самоврядування і самоорганізації населення. У міськвиконкомі створено спеціальну структуру, предметом діяльності якої є налагодження відповідного співробітництва.

В результаті впровадження у м. Миколаєві за ініціативою громадської коаліції механізму участі органів самоорганізації населення в формуванні „Плану соціально-економічного розвитку міста Миколаєва ” та  „Комплексних програм перспективного розвитку територій дій органів самоорганізації населення”, склалась практика виявлення та вирішення приоритетних проблем міської громади  на основі  партнерства органів самоорганізації населення, громадських організацій, ініціативних груп з органами міської влади. 

Саме виконання  власних повноважень органів самоорганізації населення при вирішенні актуальних проблем громадян дозволило захистити їх інтереси, залучити ресурси громади, та стати рівним партнером влади. Таким чином,  міська політика сприяння розвитку самоорганізації населення є ефективним інструментом активізації громади для вирішення проблем розвитку міста та громадян.

Щодо політики власне органів самоорганізації населення і неурядових організацій, то основні її напрямки і результати характеризувались вище.

Можливі способи розв’язання проблеми

Розв’язання проблеми можливе як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Стосовно першого, доцільно прийняття Верховною Радою України Закону України “Про органи самоорганізації населення” в новій редакції,

а також необхідно:

-  закріпити на рівні Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про органи самоорганізації населення", Бюджетного кодексу України за представницькими органами місцевого самоврядування право регламентувати на рівні локальних нормативних актів окремі питання матеріально-технічного забезпечення та основ фінансово-господарської діяльності органів самоорганізації населення у частині, яка не врегульована діючими законодавчими актами;

-  визнати органи самоорганізації населення головними розпорядниками бюджетних коштів, як тих, що виділяються із місцевого бюджету для реалізації власних повноважень, так і тих, що надаються їм для здійснення делегованих повноважень, для чого внести зміни до Бюджетного Кодексу України ;

-  закріпити за органами самоорганізації населення, легалізованими шляхом реєстрації, право на фінансово-господарчу діяльність, а також на створення власних підприємств, організацій та закладів, орієнтованих на задоволення потреб населення, що мешкає на території діяльності органів самоорганізації населення;

-  надати статус загальної сумісної власності жителів відповідної території, коштам, фінансовим та майновим ресурсам, створеними за рахунок позабюджетних джерел фінансування, а також законодавчо вирішити їх подальшу долю у разі ліквідації органів самоорганізації населення;

-  законодавчо закріпити перелік актів, які можуть видаватися органом самоорганізації населення, його керівником (або особою, яка його заміщує) стосовно фінансово-господарчої діяльності, визначити ступінь обов’язковості щодо виконання такого роду актів для населення, що мешкає на локальній території;

-  прийняти Закон України "Про соціальне замовлення в Україні", яким закріпити за органами самоорганізації населення можливість виступати замовниками та виконавцями соціального замовлення;

-  внести зміни до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Постанову Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 № 2288 "Про упорядкування умов оплати праці робітників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та його виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", поширивши дію цих законодавчих актів на працівників органів самоорганізації населення, які можуть працювати там на постійній основі.

Щодо місцевого рівня (на прикладі Миколаєва), то потребують на вирішення такі питання:

       розробити та ухвалити „Порядок  створення, реєстрації й перереєстрації органів самоорганізації населення ”, як додаток до Статуту  Миколаєва;

       прийняти „Програму розвитку  самоорганізації населення в м. Миколаєві на 2006- 2010 роки”;

       затвердити «Положення про механізм делегування  окремих повноважень міської ради органам самоорганізації населення, передачі фінансів та майна»; 

       продовжити дію Програми у сфері соціального замовлення на 2007-2010 роки.

       Обрати дорадчий комітет «Рада самоорганізації»;

       налагодити співробітництво органів самоорганізації населення, громадських організацій, представників ОСББ з комерційними структурами;

       організувати дослідження потреб населення та можливостей органів самоорганізації населення в їх задоволенні або у контролі за їх задоволенням;

       провести серію тренінгів як для керівників органів самоорганізації населення, громадських організацій, ініціативних груп, представників ОСББ, так і для посадових осіб місцевого самоврядування, працюючих з активом міста, і депутатів міської ради.

Оцінка очікуваної результативності та здійсненності запропонованих варіантів вирішення проблеми (показники даються в балах від 1 до 10)

Результативність

Здійсненність

Рекомендації з розвитку самоорганізації населення у Миколаєві

Проведений аналіз дозволив встановити, що хоча за критерієм здійсненності збереження статус-кво є оптимальним, с точки зору соціальної ефективності це – не кращий варіант. Тобто доведеться вибирати між двома варіантами: діями на всеукраїнському та місцевому рівнях. Причому плани дій на всеукраїнському рівні з точки зору економічної доцільності потрібно мінімізувати.

На загальнодержавному рівні треба визнати за доцільні такі дії:

1.       Розвиток стосунків між неурядовими організаціями та органами самоорганізації населення усієї України.

2.       Участь в організації та проведенні серії семінарів (конференцій) органів самоорганізації населення, неурядових організацій (із запрошенням на адресу державних інституцій, донорів, органів місцевого самоврядування, комерційних структур).

3.       Подальша оптимізація співробітництва з донорськими організаціями.

4.       Ініціювання прийняття нової редакції Закону України “Про органи самоорганізації населення”.

5.       Звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів з пропозиціями:

       внести зміни до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", в Постанову Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 № 2288 "Про упорядкування умов оплати праці робітників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та його виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів", поширивши дію цих законодавчих актів на працівників органів самоорганізації населення;

       прийняти Закон України "Про соціальне замовлення в Україні", яким закріпити за органами самоорганізації населення можливість виступати замовниками та виконавцями соціального замовлення.

На місцевому рівні рекомендується зосередити увагу на розв’язанні таких проблем:

1.       затвердження Програми розвитку самоорганізації населення у місті Миколаєві

2.       Включення органів самоорганізації населення, громадських організацій, ініціативних груп в систему реалізації соціального замовлення.

3.       Зміцнення між секторального співробітництва за участю органів самоорганізації населення, неурядових організацій, місцевої влади та комерційних структур.