Економічне співробітництво України та Туреччини

Оглавление

1.Аналіз зовнішньоторговельних  операцій України з Туреччиною до та після вступу у СОТ (2008 р.)

2.Аналіз зовнішньоторговельних  операцій України та інших  країн світу (Туреччини) за основними товарними групами до та після вступу у СОТ (2008р.)

3.Порівняльний аналіз митно-тарифного державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності України та Туреччини після вступу у СОТ

4.Питання  покращення зовнішньоторговельних  відносин України з іншими  країнами світу – країнами-партнерами  та стратегічними торговельними  партнерами.

Використані джерела інформації

1.Аналіз зовнішньоторговельних  операцій України з Туреччини до та після вступу у СОТ (2008 р.)

У торгівлі з Туреччиною Україна  має найбільше позитивне сальдо серед усіх своїх зовнішньоторговельних  партнерів. Туреччина займає друге  місце (після Російської Федерації) серед споживачів українських експортних товарів.

У 2008 році товарообіг між  Україною та Туреччиною сягнув рекордного показника 6,583 млрд. дол. США. Однак, у 2009 році внаслідок світової економічної  кризи товарообіг скоротився до 3,079 млрд. дол. США. У 2010 році намітилася позитивна тенденція відновлення досягнутих в 2008 році високих обсягів торгівлі та у 2010 р. обсяг торгівлі товарами склав 4 млрд. 324,8 млн. дол. США, а 2012 р. – 5 млрд. 637 млн. дол. США.

Основними товарами українського експорту до Туреччини є сталевий прокат, вугілля, мінеральні добрива  та інша продукція хімічної промисловості, а імпорту з Туреччини –  текстиль, продукція машинобудування, побутова хімія, сільськогосподарська продукція.

Найбільш відомими українськими компаніями, які здійснюють експорт  своїх товарів до Туреччини, є металопродукція металургійної холдингової компанії «Метінвест», металургійного комбінату «Криворіжсталь», а також устаткування підприємства Сумське НВО ім. Фрунзе, а також продукція Одеського припортового заводу і концерну «Стирол».

Відповідно до домовленостей, досягнутих під час офіційного візиту Президента України до Туреччини (м. Анкара, 22 грудня 2011 р.), керівництво двох країн поставило завдання у ближчій перспективі вивести товарообіг між Україною і Туреччиною на рівень 10 млрд. дол. США і в перспективі (до 2020 року) довести його до 20 млрд. дол. США.

Цьому завданню також має активно  сприяти переговорний процес щодо підготовки до підписання між Україною і Туреччиною Угоди про вільну торгівлю.

Таблиця 1

Зовнішня торгівля України з Туреччиною товарами за 2007-2012 роки, млн. дол. США*

*складено автором на  основі джерела: [5]

У 2008 році обсяги торгівлі між  Україною та Туреччиною сягнув свого  історичного максимуму: загальний  товарообіг (товари та послуги) збільшився на 41,7% і склав 7 млрд. дол. США, що на 2 млрд. дол. США більше, ніж у 2007 році. У торгівлі товарами з Туреччиною Україна мала найбільше позитивне  сальдо серед усіх зовнішньоторговельних  партнерів (воно склало 2,7 млрд. дол. США).  

На розвиток двосторонніх відносин між Україною та Турецькою  Республікою у 2009 році негативно  вплинула світова економічна криза. Так, згідно з даними Держкомстату України, за 2009 рік товарообіг (товари), у порівняння з показниками 2008 року, зменшився  на 53% і склав 3,1 млрд. дол. США, експорт  зменшився на 54% і склав 2,1 млрд. дол. США, імпорт зменшився на 51% і склав 952,2 млн. дол. США. Сальдо залишилося позитивним – 1,2 млрд. дол. США. 

У 2010 році намітилася позитивна  тенденція відновлення досягнутих в 2008 році високих обсягів торгівлі.Так,за даними Держкомстату України, за 10 місяців 2010 р. обсяг торгівлі товарамисклав 3 млрд. 355 млн. дол. США. При цьому  експорт склав 2,375 млрд. дол. США (зріс на 41,6% у порівнянні до відповідного періоду попереднього року), а  імпорт – 980 млн. дол. США (збільшення на 32,2 %). Сальдо позитивне та складає 1 млрд. 394 млн. дол. США. 

Основний вплив на скорочення обсягів нашого експорту мало зменшення  поставок прокату, напівфабрикатів зі сталі, мінеральних добрив. Характерною особливістю минулого року було те, що падіння експорту по більшості товарних позицій відбулось, в основному, через різке зменшення експортних цін, в той час як зменшення фізичних показників експорту було порівняно незначним. По окремих товарах мала місце навіть тенденція зменшення вартісних показників експорту на фоні збільшення натуральних показників.  

Найбільше скоротився імпорт легкових автомобілів, частин до моторних транспортних засобів, моноволокон, поставок кузовів до моторних транспортних засобів  та двигунів не відбувалось. 

В 2010 році серйозним недоліком  торгівлі України з ТР залишалася недосконала структура нашого експорту, в якому метал становив більше 50%, хоча в ньому мали місце незначні позитивні тенденції. Так, зросла продаж насіння соняшнику, залізних руд, мідного  дроту. 

З іншого боку, турецький  експорт складається, значною мірою, з товарів з високим ступенем обробки. Зокрема, серед турецьких  експортних товарів в Україну  автомобілі посідають друге місце.

2.Аналіз зовнішньоторговельних  операцій України та інших  країн світу (Туреччини) за основними товарними групами до та після вступу у СОТ (2008р.)

Товарообіг за даними Держкомстату (2008 р. та 3 міс. 2009 р.) 

За даними Держкомстату України за 2008 рік обсяг торгівлі товарами між Україною та Турецькою Республікою склав 6 583,76 млн. дол. США (+ 42,44%), в т. ч. експорт товарів - 4 633,42 млн. дол. США (+26,94%), а їх імпорт – 1 950,34 млн. дол. США (збільшення у 2 рази). Туреччина продовжувала займати друге місце (після РФ) серед країн, до яких здійснюються найбільші експортні поставки української продукції (6,9 % від загального обсягу експорту України). Сальдо традиційно залишалося позитивним і складало 2 млрд. 683 млн. дол. США. 

За 3 місяці 2009 року товарообігз Туреччиною склав 612,57 млн. дол. США, що на 913,33 млн. або на 60% менше ніж за аналогічний період 2008 року. Експорт зменшився на 714,7 млн. дол. США (-64%) і склав 401,79 млн. дол. США. Імпорт зменшився на 198,64 млн. дол. США (-48,5%) і склав 210,78 млн. дол. США. Сальдо - позитивне 191 млн. дол. США. 

Падіння експорту та імпорту  відбувається майже по всім товарним позиціям. 

Суттєве скорочення вітчизняного експорту товарів пояснюється зменшенням поставок майже по всіх основних товарних позиціях, зокрема: 

·          чорних металів - на 68,6% (423 млн. дол. США)

·          добрив - на 72,1% (91,5 млн. дол. США)

·          жирів та олії - на 44,2% (49,7 млн. дол. США). 

Зростання поставок спостерігається  лише по позиціях – 26 (руда, шлак, зола) в 6 разів на 7,5 млн. дол. США та 76 (алюміній та вироби з нього) на 24,1% або на 3,4 млн. дол. США.

Таблиця 2

Структура експорту товарів за 5 місяців 2007-2008 рр.

(тис. дол. США)

Рис1. Питома вага товарів у загальному обсязі експорту України до Японії, (%)*

*складено автором на  основі джерела: [3]

. Усі основні показники імпорту турецьких товарів в України представлені у таблиці 3.

Таблиця 3.

Структура імпорту  товарів за 5 місяців 2007 – 2008 рр. 

(тис. дол. США)

*складено автором на  основі джерела: [3]

3.  Порівняльний аналіз митно-тарифного  державного регулювання зовнішньоторговельної  діяльності України та Туреччини  після вступу у СОТ

У таблиці 4 представлена порівняльна  характеристика ставок мита в Україні  та Туреччини за найбільш популярними  групами товарів.

Таблиця 4.

Порівняльна характеристика ставок фіксованого мита України  та Японії за видами товарів *

*складено автором на  основі джерела: [1]

На основі даних таблиці  4 можна зробити висновок, що ставки фіксованого мита України та Туреччини дещо відрізняються за товарними групами, але є і деякі схожі моменти. Так, наприклад, найбільше середнє значення фіксованого мита як в Україні, так і у Туреччині припадає на цукор, кондитерські вироби та молочну продукцію (відповідно 17,5 та 169,8). При цьому найбільший обсяг фіксованого мита в Україні накладається на продукти тваринного походження та молочну продукцію. Повному митному оподаткуванню підлягають молочна продукція (як і в Україні) та одяг.

Таблиця 5

Обсяги нових  ставок мита в Україні після вступу у СОТ (за 2009 рік) та їх вплив на здійснення зовнішньоторговельних операцій за стратегічними партнерами*

*складено автором на  основі джерела: [1]

З таблиці 5 очевидно, що у здійсненні зовнішньоторговельних операцій у с/г продукції перше місце посідає ЄС, друге – РФ, у промисловій продукції – навпаки. Але в будь-якому випадку ЄС та Росія залишаються найбільшими партнерами України у зовнішньоекономічній діяльності.

4.Питання покращення зовнішньоторговельних  відносин України з іншими  країнами світу – країнами-партнерами  та стратегічними торговельними  партнерами.

Проаналізувавши географічну  структуру експорту-імпорту України, можна відзначити, що після вступу її до СОТ в 2008 відбулися зміни, які  в якійсь мірі вплинули на конкурентоспроможність нашої продукції на світовому  ринку і отже спричинили ряд змін: встановлення середнього розміру закріпленого мита на сільськогосподарську продукцію  на рівні 11 , 1%; встановлення середньої  ставки митних зборів на промислові товари в розмірі 4,6%; повне усунення тарифів  на ввезення цивільної авіатехніки  і запчастин до неї, комп'ютерів, напівпровідників та іншої продукції, що відноситься до галузі інформаційних  технологій.

Одне з основних переваг  членства в СОТ - можливість отримати кращий доступ на експортні ринки. До нових членам зазвичай застосовується принцип режиму найбільшого сприяння та учасники прийнятих раніше угод не можуть проводити до них таку дискримінаційну політику, як раніше.

Вступ до СОТ забезпечить  лібералізацію доступу українських  товарів на світові ринки шляхом зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів  практично на всі найважливіші товарні  ринки розвинених країн світу  і, відповідно, буде сприяти збільшенню валютних надходжень від експорту вітчизняної  продукції. Це буде забезпечено отриманням режиму найбільшого сприяння у торговельному  просторі всіх країн-членів СОТ, тобто  одночасне поліпшення умов торгівлі з 150 країнами світу, на частку яких припадає понад 95% світової торгівлі.

Членство в СОТ несе багато переваг для України. Але  є і певні загрози. Вони пов'язані  з необхідністю переходу фінансового  та людського капіталу з економічно невигідних та неконкурентоспроможних галузей у нові більш прибуткові сфери. Для мінімізації цих можливих негативних наслідків необхідно, зокрема, поліпшити мобільність ресурсів. У кожному разі держава має  докласти всіх зусиль до того, щоб зменшити витрати на трансформації, що проводяться  в короткостроковому періоді. Членство в СОТ передбачає однозначні переваги у довгостроковому періоді, але  не можна допустити їх нівелювання  через короткострокові труднощів, пов'язаних з адаптацією національної економіки до відкритої конкуренції. Звідси вимога до поліпшення мобільності  капіталу і трудових ресурсів, у  тому числі горизонтальної (географічної) і особливо - вертикальної (професійної). Таким чином, країна отримує можливість для додаткового нагромадження  людського капіталу, посилення внутрішньо корпоративної мобільності - здатності підприємств до інновацій і гнучкості у зміні організаційних структур. Також буде рости інформаційна мобільність - необхідна умова для зниження трансакційних витрат на ринку продукції, праці і капіталу.

Але найголовніший висновок полягає в тому, що переваги для  України від членства в СОТ  насамперед залежать від нас самих: від швидкості наших дій при  адаптації до правил світової економіки, при здійсненні внутрішніх реформ, залежать від професіоналізму персоналу  та службовців, знання та використання правил СОТ. Адже цю організацію можна  порівняти з великою грою. Україна  прийняли в цю гру, навчили правилам. Але тому, як вигравати, Україні треба  навчитися самій.

Використані джерела інформації:

1. World Tariff Profiles 2009: WTO OMC, ITC, United Nations, 2009. – 205 p., розміщено на офіційному сайті СОТ: http://www.wto.org/english/res_e/booksp_e/tariff_profiles12_e.pdf
2. Офіційні статистичні дані Державної митної служби України (закладка – митна статистика) з 2004 по теперішній час, розміщені на офіційному сайті: http://www.kmu.gov.ua/dmsu/control/cstat
3. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/tovaroobig_za_kab_stat/?country=tur
4. Офіційний сайт Українського комітету статистики  - ukrstat. gov.ua
5. Офіційний сайт посольства країни в Туреччині http://turkey.mfa.gov.ua/ua/ukraine-tr/trade