Економіка природокористування

                                                      Зміст

 

Вступ

1. Тестові завдання

2. Практичні завдання

Висновок

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Вступ

 

Екстенсивний розвиток промисловості  і сільського господарства з надмірним використанням природних ресурсів був одним з основних причин розпаду Радянського Союзу. Більшість країн пострадянського простору продовжують перебувати в стані економічної і екологічної криз. Неощадливе інтенсивне використання природних ресурсів привели в Україні до чисельних екологічних надзвичайних ситуацій і катастроф, ліквідація екологічних наслідків яких потребує великих коштів. Економічні механізми регулювання в сфері використання природних ресурсів і охорони довкілля в нашій державі ще не повністю опрацьовані, а деякі з них ще не закріплені на законодавчому рівні. Хоча треба відмітити, що теоретичні питання обґрунтування таких механізмів і вибору самої системи державного регулювання в цій сфері у перехідний період становлення ринкових відносин у нашій країні вирішуються українськими вченими досить успішно.

У сучасних умовах здійснюється перехід від жорстко централізованих  методів управління до спеціально-орієнтованих. Це пов'язано, головним чином, з очевидністю виснаження природних ресурсів, небезпекою виникнення незворотних наслідків і необхідністю забезпечення ресурсного потенціалу для майбутнього покоління. Саме це і зумовило появу такого об'єкта для вивчення, як природокористування

Наявність відмінностей у  наслідках природокористування  викликало необхідність дослідження засобів, методів і форм раціонального природокористування., розробки та обгрунтування методів оптимізації, взаємодії суспільства і природи з урахуванням інтересів майбутнього покоління, формування ефективної системи органів державного та регіонального управління природокористуванням.

Тому з'явилася дисципліна Економіка Природокористування, під  якою розуміється наука, що займається вивченням соціально-економічних питань взаємодії суспільства і середовища існування і виробничої діяльності людини, включаючи елементи штучно створеної середовища.

Предметом Економіки Природокористування є процеси відтворення якості середовища проживання і виробничої діяльності людини, включаючи елементи штучно створеної середовища, як специфічного суспільного блага в умовах посиленої обмеженості природно-ресурсного потенціалу

1.Тестові завдання

Тема 1 Вступ в дисципліну економіка

природокористування (ЕП).

1. Предмет, задачі і методи ЕП
2. Основні поняття і терміни ЕП.

 

1. Відокремлюють наступні види природокористування:

а) виробниче; б) допоміжне;

в) адміністративне; г) основне.

Відповідь: б), г)

2. З правової точки зору природокористування поділяється на:

а) спеціальне; б) загальне;

в) раціональне; г) допоміжне.

Відповідь: а), б)

3. За кінцевими результатами природокористування поділяється на:

а) допоміжне; б) раціональне;

в) виробниче; г) нераціональне.

Відповідь: б), г)

4. Предметом економіки природокористування є:

а) діяльність людини;

б) оцінка природних ресурсів ;

в) процеси відтворення  якості навколишнього середовища;

г) використання природних  ресурсів для нарощування обсягів  виробництва.

Відповідь: в)

5. До факторів впливу на навколишнє середовище слід віднести:

а) екологічні; б) природні;

в) політичні; г) виробничі.

Відповідь: а), в)

 

 

 

Тема 2 Природні умови і ресурси як фактори економічного розвитку.

2.1. Сутність природних  ресурсів і умов

2.2. Класифікація  природних ресурсів

 

1. Природні умови це:

а) елементи природи, які  використовуються як предмети споживання;

б) елементи природи, які  безпосередньо не використовуються в процесі виробництва;

в) елементи природи, які  використовуються як засоби виробництва;

г) елементи природи, які  сприяють здійсненню виробничих процесів.

Відповідь: б)

2. Природні ресурси це:

а) елементи природи, які  використовуються як предмети споживання;

б) елементи природи, які  безпосередньо не використовуються в процесі виробництва;

в) елементи природи, які  використовуються як засоби виробництва;

г) елементи природи, які  сприяють здійсненню виробничих процесів.

Відповідь: а), в)

3. За походженням природні ресурси поділяються на:

а) земельні; б) атмосферні;

в) поновлювані; г) будівельні.

Відповідь: а), б)

4. За ступенем поновлюємості природні ресурси поділяються на:

а) водні; б) сільськогосподарські;

в) поновлювані; г) не поновлювані.

Відповідь: в), г)

5. З господарською ознакою природні ресурси поділяються на:

а) вичерпні; б) ресурси матеріального  виробництва;

в) земельні; г) ресурси сфери  послуг.

Відповідь: б), г)

6. За ступенем вичерпності природні ресурси поділяються на:

а) вичерпні; б) промислові;

в) земельні; г) невичерпні.

Відповідь: а), г)

7. За ринковою ознакою природні ресурси поділяються на:

а) виробничі; б) сільськогосподарські;

в) ресурси стратегічного  призначення; г) ресурси експортного  призначення.

Відповідь: в), г)

8. До методів оцінки природних ресурсів відносять:

а) якісну оцінку; б) бальний  метод;

в) ринковий метод; г) вартісний.

Відповідь: б), г)

 

Тема 3 Економічений механізм управління раціональним природокористуванням.

3.1. Принципи управління в системі «підприємство – навколишнє середовище».

3.2. Організація управління в сфері раціонального природокористування.

3.3. Законодавчі і виконавчі функції управління.

3.4. Економічна  оцінка природних ресурсів.

3.5. Стандартизація и нормування якості навколишнього середовища.

1. Регулювання процесів природокористування на державному рівні здійснюється:

а) законодавчими органами управління; б) промисловими підприємствами;

в) виконавчими органами управління; г) фізичним особами.

Відповідь: а), в)

2. Основними регуляторами антропогенного впливу на навколишнє середовище є:

а) фактори впливу; б) екологічні стандарти;

в) екологічні нормативи; г) обсяги викидів та скидів.

Відповідь: б), в)

3. В основі екологічного нормування є показники:

а) гранично припустимі концентрації речовин; б) обсяг виробництва;

в) гранично припустимі викиди та скиди;

г) якість навколишнього  середовища.

Відповідь: а), в)

 

Тема 4 Оцінка і нормування якості повітря.

4.1. Види забруднення

4.2. Глобальне забруднення  .

4.3. Регламентація  якості і контроль за станом  повітря.

4.4. Основні напрямки охорони якості атмосферного басейна.

1. За масштабами розрізняють наступні види забруднення атмосфери:

а) сільськогосподарське; б) локальне;

в) глобальне; г) виробниче.

Відповідь: б), в)

2. За джерелами виникнення розрізняють наступні види забруднення атмосфери:

а) глобальне; б) виробниче;

в) локальне; г) побутове.

Відповідь: б), г)

3. Виробниче забруднення відбувається в результаті діяльності:

а) вулканів; б) побутових  підприємств;

в) сільськогосподарського комплексу; г) транспортних підприємств.

Відповідь: б), г)

4. До специфічних форм забруднення атмосфери відносять:

а) шум; б) пил;

в) вібрація; г) антропогенне забруднення.

Відповідь: а), в)

5. В залежності від фізичної прироби можна відокремити шум:

а) антропогенний; б) механічний;

в) гідродинамічний; г) аеродинамічний.

Відповідь: б), г)

6. Серед основних напрямків охорони атмосфери пріоритетними мірами є:

а) попереджувальні; б) технологічні;

в) адміністративні; г) санітарно-технічні.

Відповідь: б), г)

7. Економічними важелями раціонального використання повітряного середовища є:

а) встановлення лімітів  викидів;

б) встановлення нормативів плати за викиди в межах припустимих  норм;

в) охорона атмосфери;

г) покриття збитків за забруднення  атмосфери.

Відповідь: а), б)

 

Тема 5. Еколого-економічні проблеми землекористування.

5.1. Сутність земельних  ресурсів.

5.2. Основні джерела  забруднення.

5.3. Ефективність  мір щодо підвищення якості  земельних ресурсів.

1. Самоочищення водних ресурсів відбувається за рахунок наступних факторів:

а) антропогенних; б) фізичних;

в) хімічних; г) виробничих процесів.

Відповідь: б), в)

2. До основних способів очищення стічних вод відносять:

а) виробничі; б) механічні;

в) біологічні; г) фізико-хімічні.

Відповідь: б), в), г)

3. Основними напрямками використання земельних ресурсів є:

а) сільськогосподарське; б) виробниче;

в) побутове; г) будівництво.

Відповідь: а), г)

 

 

Тема 6. Оцінка ефективності  природоохоронних мір

6.1. Ефективність  природоохоронних мір

6.2. Структура витрат  на природоохоронні цілі.

6.3. Оцінка  економічних збитків від нераціонального природокористування.

6.4. Показники оцінки ефективності мір щодо забезпечення раціонального природокористування

1. При управління процесами природокористування слід дотримуватися наступних принципів:

а) ситуаційність; б) раціональність;

в) гнучкість; г) витратність.

Відповідь: б), г)

2. Ефективність природокористування вимірюється:

а) якістю навколишнього  середовища; б) економічними результатами;

в) якістю природних ресурсів; г) соціальними результатами.

Відповідь: б), г)

3. Витрати на природоохоронні дії поділяються на :

а) виробничі; б) поточні;

в) капітальні; г) постійні.

Відповідь: б), в)

4. Як результати дій по забезпеченню раціонального природокористування можуть бути:

а) зростання собівартості продукції;

б) величина збитків від  порушення навколишнього середовища;

в) зниження собівартості продукції;

г) попереджені збитки від  порушення навколишнього середовища.

Відповідь: в), г)

5. При оцінці ефективності мір по організації раціонального природокористування розглядаються показники:

а) якість; б) строк окупності;

в) обсяг виробництва; г) рентабельність.

Відповідь: б), г)

 

Тема 7 Оценка Екологического збитку від  нераціонального природокористування

7.1. Загальна класифікація збитків

7.2. Методи оцінки величини збитку

7.3. Оцінка збитків від забруднення повітряного середовища

7.4. Оцінка збитків  від забруднення  водойм.

7.5. Оцінка збитків  від забруднення  акустичного  середовища населених

 пунктів.

1. За способом впливу на природу порушення поділяються на:

а) природні; б) локальні;

в) технологічні; г) антропогенні.

Відповідь: а), г)

2. За масштабом впливу на природу порушення поділяються на:

а) локальні; б) технологічні;

в) господарські; г) глобальні.

Відповідь: а), г)

3. За типом господарської діяльності порушення поділяються на

а) порушення, пов’язані  з недосконалістю технологічних  процесів;

б) регіональні;

в) антропогенні;

г) порушення, пов’язані  з недосконалістю організаційних процесів.

Відповідь: а), г)

4. За джерелами виникнення порушення поділяються на:

а) економічні; б) соціальні;

в) регіональні; г) екологічні.

Відповідь: а), б), г)

5. За ступенем визначеності збиток навколишньому середовищу поділяється на:

а) фактичний; б) соціальний;

в) економічний; г) прогнозний.

Відповідь: а), г)

6. За галузями національної економіки збиток навколишньому середовищу поділяється на:

а) транспортного господарства; б) регіональний;

в) екологічний; г) сільського господарства.

Відповідь: а), г)

7. Для кількісної оцінки розміру збитку від порушення навколишнього середовища використовують методи:

а) якісний аналіз; б) експертні  оцінки;

в) статистичний; г) умовних  оцінок.

Відповідь: б), в)

8. Для кількісної оцінки розміру збитку від порушення навколишнього середовища використовують методи:

а) якісний аналіз; б) метод  прямого рахунку;

в) емпіричний метод; г) умовних  оцінок.

Відповідь: б), в)

9. При визначенні збитку від забруднення атмосфери використовують показники:

а) атмосферний тиск; б) коефіцієнт розсіювання домішок;

в) рівень технології; г) площа  забруднення.

Відповідь: б), г)

10. При визначенні збитку від забруднення атмосфери використовують показники:

а) атмосферний тиск; б) показник відносної небезпеки забруднення  території;

в) рівень технології; г) абсолютна  маса викидів.

Відповідь: б), г)

11. При визначенні збитку від забруднення атмосфери використовують показники:

а) рівень технології; б) висота джерела забруднення;

в) атмосферний тиск; г) модуль швидкості вітру.

Відповідь: б), г)

12. При визначенні збитку від забруднення водойм використовують показники:

а) температура води; б) кількість  забруднюючих речовин, що скидаються;

в) щільність води; г) грошова  оцінка одиниці скидів.

Відповідь: б), г)

13. При визначенні збитку від забруднення водойм використовують показники:

а) температура води; б) рівень концентрації забруднюючих речовин;

в) щільність води; г) умовна маса скидів домішок.

Відповідь: б), г)

14. При визначенні збитку від забруднення акустичного середовища використовують показники:

а) еквівалентний рівень шуму; б) температура повітря;

в) кількість людей, що проживають в зоні забруднення; г) тип помешкання.

Відповідь: а), в)

 

 

Тема 8 Прядок разразунку платежів за забруднення навколищнього середовища

8.1. Платежі за  землю.

8.2 Платежі за  використання надр.

8.3. Плата за  водні ресурси

8.4. Плата за  спеціальне використання лісових  ресурсів.

8.5. Плата за  спеціальне використання об’єктів  тваринного світу.

8.6. Платежі за  використання радіочастотного ресурсу.

7. . Порядок визначення платежів за забруднення навколишнього 

середовища.

1. Система плати за  використання природних ресурсів  включає:

а) штрафи; б) благодійну допомогу;

в) видачу ліцензій; г) ставки зборів.

Відповідь: в), г)

2. Плата за користування землею включає плату за:

а) використання земель сільськогосподарського призначення;

б) видачу ліцензій;

в) непрофільне використання земель;

г) використання земель населених  пунктів.

Відповідь: а), в), г)

3. Плата за користування надрами включає плату за:

а) якість природних ресурсів, що споживаються; б) видачу ліцензій;

в) користування надрами; г) користування підземним простором.

Відповідь: б), в), г)

4. Плата за користування водними ресурсами включає плату за:

а) видачу ліцензій; б) забір  води, її очищення та розподіл між споживачами;

в) використання води як природного ресурсу; г) використання підводного простору.

Відповідь: б), в)

5. Плата за спеціальне використання об’єктів тваринного світу включає плату за:

а) користування об’єктами  тваринного світу; б) ліцензія на охоту;

в) непрофільне використання об’єктів тваринного світу;

г) використання рибних ресурсів.

Відповідь: б), г)

6. Платежі за забруднення атмосфери поділяються на:

а) платежі за забруднення  атмосфери стаціонарними джерелами  забруднення;

б) платежі за забруднення  атмосфери пересувними джерелами  забруднення;

в) обсяг викидів в межах  регіону;

г) обсяг викидів за межами регіону.

Відповідь: а), б)

7. Платежі за забруднення атмосфери стаціонарними джерелами забруднення включають:

а) обсяг викидів в межах  встановлених лімітів;

б) чисельність населення  в пункті забруднення;

в) політичні особливості  території забруднення;

г) кількість палива, що використовуються пересувними джерелами забруднення.

Відповідь: а), б)

8. Платежі за забруднення атмосфери пересувними джерелами забруднення включають:

а) кількість палива, що використовуються пересувними джерелами забруднення;

б) норматив збору за 1 т  палива;

в) політичні особливості  території забруднення;

г) обсяг викидів в межах  встановлених лімітів.

Відповідь: а), б)

9. Платежі за забруднення водних об’єктів включають:

а) екологічні територіальні  особливості водного об’єкту;

б) обсяг скидів понад  встановлених лімітів;

в) чисельність населення, що проживає біля джерела забруднення;

г) значення водного об’єкту  для національної економіки.

Відповідь: а), б)

10. Платежі за розміщення відходів включають:

а) обсяг відходів в межах  встановлених лімітів;

б) місце розташування відходів;

в) чисельність населення, що проживає біля місця розташування відходів;

г) екологічні особливості  території забруднення.

Відповідь: а), б)

11. Платежі за використання природних ресурсів:

а) повністю включаються  в собівартість продукції;

б) повністю виплачуються з  прибутку підприємства;

в) платежі за використання природних ресурсів понад встановлених лімітів виплачуються з прибутку;

г) платежі за використання природних ресурсів в межах встановлених лімітів включаються до собівартості продукції.

Відповідь: в), г)

 

 

                                            2 ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

       2.1. Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства

 

Скласти виробничу програму, яка  забезпечує одержання максимального  обсягу прибутку.

На підприємстві виробляється два  види продукції (А та Б) у будь-яких комбінаціях. Це означає, що продукція дефіцитна й її збут гарантовано. Але матеріальні й трудові ресурси обмежені.

У задачі не ставиться вимога обов’язкового використання усіх ресурсів.

         Таблиця 1 – Позначення показників

 

Продукція	Витрати на одиницю продукції			Прибуток на одиницю  продукції, грн./од.
	робочого часу, люд-год.	ресурсу 1,  кг	ресурсу 2,  кг
А	7	2	-	80
Б	3	5	4	30
Разом	6200	2800	300

 

 

 

 

 

                   

 

Максимальній прибуток дорівнює 71520 грн., який був одержаний при  використанні ресурс 1 та при використанні в Excel «Поиск решений» .

 

 

2. Оцінка збитку від забруднення навколишнього середовища та оцінка ефективності природоохоронних заходів

 

а) Визначити річний економічний  збиток від викидів труби котельної  дільниці території м. Донецька, якщо відомо, що висота джерела викидів - 30 м., середній річний викид небезпечних речовин складає 50 тис. т, з них: алюмінію окис - 30 тис. т., фенол - 8 тис. т, натрію та магнію окиси - 10 тис. т, аміаку - 2 тис. т. Температура викиду - 85 °С, швидкість осідання часток - 10 см/с. (Довідкові дані: значення модуля швидкості повітря – 4 м/с, грошова оцінка одиниці забруднення 3,3 грн./ум.т, середньорічна температура повітря на території 21°С, щільність населення 40 люд./га).

 

Рішення

 

Розраховуємо коефіцієнт розсіювання домішок:

 

Визначаємо коефіцієнт температурної  поправки:

 

 

 

 

 

 

 

Визначаємо приведену масу речовин, що надходять з джерела забруднення

 

 

Визначаємо річний економічний збиток від викидів в атмосферу котельної труби:

 

 

 

 

б) Визначити річний економічний  збиток від забруднення р. Дніпр  промисловим підприємством, якщо обсяг стічних вод за добу складає 1850 м³ с концентрацією аміаку 0,38 мг/л, азоту 3,7 мг/л, твердих речовин 75 мг/л. В теплий період року (з квітня по вересень включно) концентрація твердих речовин знижується до 25 мг/л. Довідкові дані: грошова оцінка одиниці скидів складає 443 грн/ум.т., σ_к  = 0,34).