Контрольная работа по «Охорона праці в галузі»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

           КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ  ІНДУСТРІАЛЬНИЙ  ІНСТИТУТ 
 

КОНТРОЛЬНА   РОБОТА

З дисципліни: «Охорона праці в галузі» 
 
 
 
 

Красноармійськ  – 2011 

ЗМІСТ 
 

9. Визначити основні вимоги безпеки на конвеєрному транспорті.

19. Пояснити порядок і вимоги що до ліквідації відказавших зарядів вибухових речовин.

29. Обґрунтувати призначення та пояснити правила влаштування сланцевих та водяних заслонів.

39. Назвати основні вимоги протипожежного захисту виробок, обладнаними конвеєрними установками.

49. Пояснити необхідність складання плану ліквідації аварій, термін його складання, зміст і порядок з’ясування і затвердження. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВАРІАНТ 9.

9. Визначити основні  вимоги безпеки на конвеєрному транспорті.

  Стрічкові конвеєри мають обладнуватися:

  а) датчиками бокового сходження стрічки, що вимикають привод конвеєра під  час сходження стрічки вбік більше ніж на 10% її ширини;

  б) засобами пилозаглушення в місцях перевантаження;

  в) пристроями для очищення стрічок  та барабанів;

  г) пристроями, що вловлюють вантажну вітку стрічки при її розриві, або пристроями, які контролюють  цілість тросів та стикових з’єднань гумотросових стрічок у виробках з кутом нахилу більше за 10°;

  ґ) засобами захисту, що забезпечують вимикання приводу конвеєра при перевищенні допустимого рівня матеріалу, що транспортується, в місцях перевантаження, зниженні швидкості стрічки до 75% номінальної (пробуксовка), перевищенні номінальної швидкості стрічки бремсбергових конвеєрів на 8%;

  д) пристроєм для вимикання приводу  конвеєра з будь-якої точки його довжини;

  е) гальмівними пристроями;

  є) засобами автоматичного і ручного  пожежогасіння.

  Апаратура автоматичного або дистанційного  автоматизованого керування конвеєрними лініями додатково повинна забезпечувати:

  а) вмикання кожного наступного конвеєра в лінії тільки після установлення номінальної швидкості руху тягового органу попереднього конвеєра;

  б) автоматичне вимикання всіх конвеєрів, що транспортують вантаж на зупинений конвеєр, а в лінії, яка складається із скребкових конвеєрів, при несправності одного з них - вимикання також того, що стоїть попереду;

  в) неможливість дистанційного повторного вмикання несправного конвеєра у  разі спрацювання електричних захистів електродвигуна, несправності механічної частини конвеєра (обрив або заклинювання робочого або тягового органу), при спрацюванні захистів через затяжний пуск конвеєра, зниження швидкості стрічки до 75% номінальної (пробуксовка) і перевищенні номінальної швидкості стрічки бремсбергових конвеєрів на 8%;

  г) місцеве блокування, яке запобігає  пуску даного конвеєра з пульта управління;

  ґ) вимикання електропривода при затяжному  запускові;

  д) двосторонній телефонний або гучномовний  зв'язок між пунктами установки приводів конвеєра та пультом управління;

  е) блокування запуску конвеєра за відсутності  тиску води в пожежо-зрошувальному  трубопроводі;

  є) блокування запуску конвеєра при  знятому огородженні.

  Розробка  нових систем і технічних засобів  керування шахтним конвеєрним транспортом повинна виконуватися відповідно до вимог Правил. У похилих виробках, обладнаних конвеєрами, дозволяється настилання рейкової колії та установлення лебідок, призначених для транспортування матеріалів і устаткування. Одночасна робота конвеєра та лебідки не допускається, що має забезпечуватися відповідними електричними блокуваннями.

  Не  дозволяється суміщення локомотивної відкатки у виробках, обладнаних конвеєрним транспортом, крім випадків доставки вантажів для обслуговування і ремонту  виробок і конвеєрів.

  Для закріплення у виробках приводних, натяжних і кінцевих станцій скребкових конвеєрів, механізованої пересувки  скребкових конвеєрів в очисних  виробках, натягу ланцюга конвеєрів  під час її збирання та розбирання, а також для розштибування  конвеєрів мають застосовуватися прилади заводського виготовлення.

  Дозволяється  застосування приладів, виготовлених ремонтними підприємствами.

  У виробках, обладнаних конвеєрами, мають  бути безпечні переходи через конвеєри.

  Не  допускається:

  а) ремонт, змазування деталей, що рухаються, та очищення конвеєрів під час їх роботи, робота при заштибованому конвеєрі та несправних роликах або за їх відсутності, невиконання вимог пункту 4.6.1 цих Правил, а також при дотику стрічкою непорушних елементів конвеєрного посаду або кріплення;

  б) перевезення людей, лісу, довгомірних  матеріалів і устаткування на непристосованих  для цього конвеєрах.

  Огляд конвеєра, апаратури управління, роликів, натяжних і завантажувальних пристроїв, стрічки та її стиків, а також  пристроїв, що забезпечують безпечну експлуатацію конвеєра (гальмівних пристроїв, засобів уловлення стрічки та ін.), повинен проводитися щозміни гірничим майстром дільниці.

  Огляд і перевірка роботи апаратури  управління та захисту (датчиків сходження  та пробуксовування стрічки, рівня навантаження, раптової зупинки та ін.), пристроїв, що забезпечують безпеку експлуатації конвеєрів (гальм, уловлювачів стрічки, блокування огорожі та ін.), засобів протипожежного захисту та наявності води у протипожежному трубопроводі мають провадитися один раз на добу механіком дільниці або спеціально призначеною особою.

  Щомісяця  стаціонарні конвеєри мають оглядатися механіком дільниці із записом у  журналі огляду.

  Перед уведенням до експлуатації та надалі один раз на рік спеціалізована налагоджувальна організація, що має Дозвіл Держнаглядохоронпраці України на проведення відповідних робіт, повинна проводити технічний огляд та налагодження магістральних, стрічкових стаціонарних конвеєрних ліній. 

19. Пояснити порядок і вимоги що до ліквідації відказавших зарядів вибухових речовин.

Нерозірвавшийся заряд вибухової речовини називають відмовою.

Якщо  після вибуху буде виявлений відмову (або виникла підозра на нього), то підривник повинен негайно  встановити відмітний знак «Відмова Небезпечно» на відкритих роботах, а на підземних роботах закрестіть забій вироблення і повідомити про це керівника вибухових робіт.

Всі відмови  повинні бути записані в «Журналі для запису відмов при підривних  роботах і часу їх ліквідації». Слід зазначити, що всі заряди, які не можуть бути підірвані з технічних причин, слід відносити до відмов.

Правилами безпеки при підривних роботах  дозволяється ліквідація відмовили  шпурових зарядів шляхом підривання їх у допоміжних шпурах, пробурених паралельно відмовили на відстані не менше 30см, - при методі шпурових зарядів - і 50см - при методі котлових шпурів. Для встановлення напрямку допоміжних шпурів дозволяється виймати зі шпуру відмовив заряду частина забоечного матеріалу на довжину до 20см від його гирла.

У всіх випадках забороняється разбурівается частини, що залишилися шпурів («склянки») незалежно від наявності або відсутності в них залишків вибухової речовини.

Якщо  після підриває заряд електричним  способом виявлені дроти від електродетонаторів, то їх необхідно негайно накоротко  замкнути.

У Шахтах, не небезпечних по газу або пилу, при виявленні проводів електродетонаторів, що виходять з невзорвавшихся, але  не оголеного заряду, лінія найменшого опору якого не зменшилася, підривнику дозволяється з безпечного місця  перевірити провідність містка ЕД і підірвати відмовив заряд звичайним способом. В таких же Шахтах, а також на відкритих гірничих роботах, де підривання проводилося без набійки, відмовили заряди дозволяється повторно підривати після введення в шпур (свердловину) додаткового патрона-бойовика. У Шахтах, небезпечних по газу або пилу, ліквідація відмовили зарядів проводиться найчастіше вибухом додаткового шпурового заряду, пробуреного паралельно відмовив на відстані не менше 30см.

У пластах, схильних до раптових викидів вугілля  та газу, роботи з ліквідації відмовили зарядів виконують в наступному порядку: прибирають відбитий вугілля, зводять тимчасову кріплення, паралельно шпурів з несправним зарядом на відстані 30см від нього бурят і заряджають шпур з таким розрахунком, щоб вибухом заряду в ньому було відбито відмовив заряд. Ці роботи ведуть під наглядом керівника підривних робіт при строгому виконанні всіх вимог, що пред'являються до струсному підривання. 

29. Обґрунтувати призначення та пояснити правила влаштування сланцевих та водяних заслонів.

  На  шахтах, що розробляють пласти, небезпечні за вибухами пилу, мають здійснюватися заходи щодо попередження та локалізації вибухів вугільного пилу, основані на застосуванні інертного пилу (сланцевий пиловибухозахист), води (гідропиловибухозахист) або води та інертного пилу (комбінований пиловибухозахист).

  При застосуванні сланцевого пиловибухозахисту  для попередження вибухів пилу необхідно проводити біління та осланцювання гірничих виробок, з метою локалізації вибухів мають встановлюватися сланцеві заслони.

  При застосуванні гідропиловибухозахисту з метою попередження вибухів  пилу необхідно застосовувати: біління, обмивання гірничих виробок (мокре прибирання пилу), зв'язування відкладеного пилу гігроскопічними змочувально-зв'язувальними сумішами, а також за допомогою безперервно діючих туманотвірних завіс. Для локалізації вибухів мають встановлюватися водяні заслони. Сланцевими або водяними заслонами слід захищати:

  а) очисні виробки;

  б) вибої підготовчих виробок, що проводяться  вугіллям чи вугіллям і породою;

  в) крила шахтного поля на кожному пласті;

  г) конвеєрні виробки;

  ґ) пожежні дільниці;

  д) склади вибухових матеріалів.

  Заслони розміщуються у виробках на вхідному та на вихідному струменях виробок, що ізолюються.

  Захист  вибоїв підготовчих виробок до впровадження автоматичних систем повинен здійснюватися розосередженими водяними або сланцевими заслонами. При цьому в тупиковій частині виробки встановлюється не менше чотирьох рядів посудин (полиць). Перший ряд повинен бути встановлений не ближче ніж 25 м та не далі ніж 40 м від вибою.

  Підготовчі  виробки довжиною менше ніж 40 м  мають ізолюватися заслонами, що встановлюються в прилеглих виробках на мінімально допустимій відстані від сполучень (60 м для сланцевих та 75 м для водяних заслонів).

  Для ізоляції крил заслони встановлюються у відкатних та вентиляційних штреках біля бремсбергів, уклонів, квершлагів та біля інших прилеглих до них виробок.

  Для захисту конвеєрних виробок, тупикових  підготовчих виробок, що проводяться  вугіллям, сланцеві або водяні заслони мають встановлюватися на всій довжині виробок на відстані один від одного не більш як 300 м для сланцевих та 250 м для водяних заслонів. Установлення заслонів у конвеєрних виробках не вимагається, якщо ними транспортується тільки порода.

  Для ізоляції пожежних дільниць заслони розміщуються у всіх прилеглих до них виробках.

  Заслони встановлюють у горизонтальних та похилих  виробках з кутом нахилу до 18°. Якщо кут нахилу більше ніж 18°, заслони  слід встановлювати у прилеглих  виробках на мінімально допустимій відстані від їх сполучення із виробкою, яка ізолюється.

  Вимоги  до захисту заслонами крил шахтного поля на кожному пласті та конвеєрних виробок не поширюються на шахти, що розробляють пласти вугілля з  виходом летких речовин менше  ніж 15%.

  Сланцеві  заслони мають встановлюватися на відстані не менше ніж 60 м та не  більше  ніж  300 м,  водяні заслони – не менше ніж 75 м та не більше ніж 250 м від вибоїв очисних та підготовчих виробок, сполучень відкатних та вентиляційних штреків із бремсбергами, уклонами, квершлагами, а також перемичок, що ізолюють пожежу. Установлення заслонів на відкатних та вентиляційних штреках, біля сполучень з бремсбергами, уклонами, квершлагами не вимагається, якщо сланцеві заслони, що ізолюють вибої очисних та підготовчих виробок, розташовані на відстані 300 м та менше, а водяні – 250 м та менше від цих сполучень.

  Заслони мають встановлюватися на прямолінійних ділянках виробок з витриманим перерізом. Не допускається встановлення заслонів на ділянках виробок, що мають порожнини за кріпленням (куполи, старі виробки, що погашаються, та ін.). Збереження та справність заслонів у виробках забезпечують керівники дільниць, до складу яких входять ці виробки.

  Місця встановлення заслонів мають бути нанесені на плани гірничих виробок, що додаються до плану ліквідації аварій. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

39. Назвати основні вимоги протипожежного захисту виробок, обладнаними конвеєрними установками.

У підземних  виробках та  надшахтних  спорудах  повинні використовуватися   технологічні   процеси   й  устаткування,  які забезпечують пожежну безпеку.

Вогневі роботи    повинні    проводитися   згідно   з   ДНАОП 1.1.30-5.18-96.

Під час  ведення  вогневих робіт в  інших поверхневих об'єктах треба  дотримуватися  заходів  безпеки,   передбачених   Правилами пожежної  безпеки  в  Україні,  затверджених  наказом Міністерства внутрішніх справ  України  (далі  -  МВС)  від  22.06.95   N   400( z0219-95 ) та зареєстрованих Мін'юстом 14.07.95 за N 219/755.

Забороняється  у  підземних  виробках   і   надшахтних спорудах  застосовувати та  зберігати легкозаймисті матеріали.

Мастильні й обтиральні матеріали повинні  зберігатися  в  закритих ємкостях,  у кількостях,  що не перевищують добову потребу. Запаси мастил і мастильних матеріалів понад добову потребу слід зберігати в    герметично   закритих   посудинах   у   спеціальних   камерах (приміщеннях),  що  закріплені  негорючими  матеріалами і   мають металеві пожежні двері.

     У разі виникнення аварійних витікань  горючих рідин або їх проливань  треба  вжити  заходів  щодо  прибирання й надання місцю проливання  пожежобезпечного  стану.   Використані   мастильні   й обтиральні матеріали повинні щодоби видаватися на поверхню.

  Конвеєрні  стрічки,   вентиляційні   труби,   оболонки електричних кабелів та інші вироби,  які застосовуються у гірничих виробках  та  надшахтних  будівлях,   повинні   виготовлятись   із негорючих,   важкогорючих  та  важкозаймистих  матеріалів,  що  не поширюють полум'я по поверхні. Ступінь горючості  й уміст шкідливих речовин,  що виділяються під час горіння, повинні відповідати вимогам ДСТУ 12.11.402-97. Величина поверхневого     електричного    опору    матеріалів вентиляційних труб і конвеєрних стрічок  не  повинна  перевищувати 3х10 8 Ом.

       Забороняється застосовувати дерево  та інші  горючі  матеріали для   футерівки   барабанів   та  роликів  конвеєрів,  закріплення приводних та натяжних станцій  стрічкових  конвеєрів,  улаштування пристосувань,  що  запобігають сходу стрічки в бік,  підкладок під конвеєрні стрічки, перехідних місточків через конвеєри.

      Дозволяється застосування  деревинних матеріалів,  просочених вогнезахисною сумішшю,  для виготовлення встановлювальних брусів і підкладок  під  стрічкові  та  скребкові  конвеєри (крім приводних станцій),  для  упорядкування  майданчиків  у  місцях  посадки  та сходження  людей  з конвеєрів і тимчасових настилів під обладнання (поза приводними станціями).

  У    разі   експлуатації   стрічкових   конвеєрів   не дозволяється:

 а)  робота  конвеєра  під  час  зниження  тиску води нижче від нормативної кількості в  пожежному  трубопроводі,  прокладеному  в конвеєрній виробці;

 б)  робота конвеєра за  відсутності   чи  несправності  засобів протипожежного захисту;

 в)  робота   конвеєра   в   разі   несправного   захисту   від пробуксовки,   заштибування,  сходу  стрічки  в  бік  і  зменшення швидкості;

 г)  одночасне  керування  автоматизованою   конвеєрною лінією з двох  чи  більше  місць  (пультів),  а  також  стопоріння  рухомих елементів   апаратури   способами  й  засобами,  не  передбаченими інструкцією заводу-виробника;

  ґ) підсипка   вугільного   штибу,   піску   між  стрічкою  та приводними барабанами;

 д)  робота конвеєра без захисту  від пробуксовування стрічки  на приводних  барабанах  через  послаблення  її  натягу  й  тертя  об конструкції конвеєра чи елементи кріплення;

е) робота  конвеєра  з  несправними  роликами   або   за   їх відсутності;

 є) використання гумотросових стрічок зі спрацюванням обкладок робочих поверхонь на 50 % і більше.

  Виробки,  обладнані стрічковими конвеєрами,  повинні бути   оснащені   системами   автоматичного   виявлення  пожеж  на початковій стадії.

    Допускається експлуатація  вищезазначених  виробок  без таких систем у разі виконання додаткових заходів захисту,  погоджених  зорганом Держнаглядохоронпраці.

    Система управління стрічковими конвеєрами повинна бути обладнана  датчиками  тиску  води,  які  не  допускають вмикання ізабезпечують вимикання  приводу  конвеєра  при  зниженні  тиску  в пожежному трубопроводі нижче від нормативної величини.

    Стрічкові    конвейєри    повинні    бути    обладнані стаціонарними    автоматичними   установками   пожежогасіння,   що тзахищають їх на всьому протязі,  ураховуючи пункти  перевантаження та натяжні станції.

     У діючих гірничих виробках  повинен  бути  прокладений пожежно-зрошувальний трубопровід.

     Пожежні трубопроводи   повинні    прокладатися    так,    щоб забезпечувалося  подавання  води  для  гасіння  пожеж у будь-якому місці гірничих виробок шахти.

       Діаметр трубопроводу  визначається  розрахунком,  але повинен бути не меншим  за  100  мм.  Трубопровід  повинен  бути  постійно заповнений  водою й забезпечувати в будь-якому місці необхідні для гасіння пожежі подачу й тиск.

       Забороняється використовувати   пожежний  трубопровід не  за призначенням (відкачка води та  ін.),  окрім  як  для  боротьби  з пилом. Проектування трубопроводів повинно здійснюватися згідно з  КД 12.01.401-96.

       Систематичне обслуговування і  ремонт трубопроводів,  а  також інших   первинних   засобів   пожежогасіння повинні виконуватися спеціальним підрозділом (службою) під керівництвом посадової особи або спеціаліста, призначеного наказом керівника підприємства. 
 

49. Пояснити необхідність складання плану ліквідації аварій, термін його складання, зміст і порядок з’ясування і затвердження.

     Для кожної шахти, що діє, реконструюється, будується і закривається (ліквідується), повинний бути складений план ліквідації аварій (далі – ПЛА).

ПЛА розробляється  на кожні 6 місяців головним інженером  шахти та командиром обслуговуючого шахту гірничорятувального взводу, узгоджується з командиром державного аварійно-рятувального загону (окремого взводу) ДАРС /ДВГРС/ та затверджується технічним директором організації, до складу якої входить підприємство (самостійної шахти), за 15 днів до запровадження в дію.

     Під час проходження вертикальних і  похилих стволів, не збитих із шахтою, ПЛА складається на весь період проходки стволів двічі – на період проходження  й на період армування, а узгоджується щорічно.

     ПЛА повинні передбачатися заходи, які здійснюються негайно у разі виявлення аварії і забезпечують:

порятунок людей, захоплених аварією;

ліквідацію  аварії й попередження її розвитку.

З метою  розроблення заходів щодо рятування  людей, ліквідації та попередження розвитку аварій перед складанням плану перевіряється:

забезпечення  шахти, горизонтів, гірничих виробок  запасними виходами, придатність  їх для пересування людей, проходження  гірничорятувальників у респіраторах і транспортування потерпілих;

• можливість і час доставки технічних засобів ліквідації аварії в найбільш віддалені дільниці і виробки шахт, а також у місця зі складними транспортними маршрутами;
• відповідність часу руху по загазованих виробках терміну захисної дії прийнятих на шахті саморятувальників;
• наявність, стан і розташування засобів рятування гірників (місця групового схоронення саморятувальників, пункти переключення в резервні саморятувальники та ін.), підготовленість працівників до їх використання;
• очікувана газова обстановка на ділянках у випадку відключення дегазаційної системи;
• час загазування тупикових вибоїв у разі зупинки ВМП;
• стійкість вентиляційних струменів у виробках при дії теплової депресії пожежі, здійсність намічених заходів  щодо запобігання самочинного перекидання вентиляційного струменя й забезпечення стійкого аварійного режиму провітрювання. Вибір вентиляційних режимів та заходів щодо забезпечення стійкості провітрювання проводиться з урахуванням депресійної зйомки. Ефективність вентиляційних режимів, передбачених ПЛА, перевіряється на ЕОМ і узгоджується з ДАРС /ДВГРС/;
• стан вентиляційних пристроїв, у тому числі справність реверсивних пристроїв головних (допоміжних) вентиляційних установок, можливість виконання вентиляційних режимів, що передбачаються планом;
• наявність і стан засобів повідомлення про аварію;
• розміщення пунктів допоміжної гірничорятувальної команди та розстановка членів ДГК у шахті, відповідність кількості розрахунку, їх підготовленість;
• водопостачання, забезпеченість шахти засобами пожежогасіння і їх стан, підготовленість працівників до їх застосування, стан протипожежних дверей і ляд.

За матеріалами  перевірок установлюються зони ураження у разі пожеж, вибухів, раптових викидів, гірничих ударів, обвалів, проривів води, проникнення отруйних хімічних речовин  та ін., визначається зона реверсування вентиляційного струменя, робиться оцінка пожежної небезпеки гірничих виробок і, за необхідності, розробляються додаткові заходи щодо підвищення пожежної безпеки. Матеріали перевірок оформляються актами і розглядаються на нараді при головному інженерові шахти за участю командира ДАРС /ДВГРС/. За результатами наради складається протокол, який підписується головним інженером шахти й командиром взводу ДАРС /ДВГРС/, що обслуговує шахту, і разом з матеріалами перевірок додається до плану ліквідації аварій.

     ПЛА розробляється відповідно до очікуваної ситуації в шахті на момент уведення його в дію. Передбачені планом технічні засоби й матеріали для здійснення заходів із рятування людей і  ліквідації аварій повинні бути у  справному стані і необхідній кількості, а особи, відповідальні за виконання заходів, і виконавці повинні вміти ввести їх у дію. Для шахти, що включає у свою вентиляційну систему виробки шахти, що будується (реконструюється), розробляється єдиний план ліквідації аварій. Відповідальність за правильне складання плану ліквідації аварій і його відповідність дійсному стану на шахті несуть головний інженер шахти й командир гірничорятувального взводу, який обслуговує шахту.

При введенні нових і ліквідації відпрацьованих дільниць і виробок, зміні схеми вентиляції й запасних виходів головний інженер шахти зобов’язаний протягом доби внести до ПЛА й погодити з командиром взводу ДАРС /ДВГРС/, що обслуговує шахту, відповідні виправлення й доповнення. У разі невнесення необхідних змін чи виявлення невідповідності плану дійсному стану в шахті командир ВГРЗ має право розузгоджувати план ліквідації аварій, а командир взводу – окремі його позиції. Про розузгодження командир ВГРЗ, ВГРВ письмово доводить до відома головного інженера шахти, технічного директора організації, до складу якої входить підприємство, а також місцевий орган Держнаглядохоронпраці.

     ПЛА повинний мати титульний лист (додаток 1) із підписами осіб, які розробляють, погоджують і затверджують план, зміст  та містити:

• оперативну частину, складену за формою;
• обов’язки осіб, що беруть участь у ліквідації аварій, і порядок їх дії ;
• список посадових осіб і установ, які повинні бути негайно сповіщені про аварію;
• основні правила поведінки (дії) працівників шахти під час аварій;
• вказівки з ліквідації наслідків аварійних ситуацій (загазування, обрив кліті, ураження електрострумом та ін.), що розробляються відповідно до типових вказівок з ліквідації наслідків аварійних ситуацій.