Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Контрольная работа по «Соціальне страхування»

МІНІСТЕРСОВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І ФІНАНСІВ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Соціальне страхування»

Варіант № 4

Студента групи :фн-08-1з

Білан Олени Олександрівни

Перевірив викладач:

Калічава Тетяна Борисівна

Алчевськ, ДонДТУ

2012 р.

4 варіант.

Зміст:

1. Призначення фонду державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням. Закон України "Про загальнообов’язкове державне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням" від 19.01.2001 р. № 2240-III, із змінами та доповненнями.

2. Державні допомоги сім’ям з дітьми: одноразова допомога при народженні дитини.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) - орган, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також символіку, що затверджується правлінням Фонду. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади. Фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням

Місцезнаходження Фонду - за адресою виконавчої дирекції Фонду: м. Київ, вул. Боричів Тік, 28.

Фонд в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства приймає рішення, організовує та контролює їх виконання.

Рішення Фонду, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і застрахованими громадянами.

Управління Фондом

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Представниками застрахованих осіб є профспілки, їх об'єднання або інші уповноважені найманими працівниками органи (представники).

Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавчі дирекції відповідних відділень Фонду.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, в містах Києві і Севастополі. У районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення за рішенням та в порядку, встановленому правлінням Фонду, можуть створюватися виконавчі дирекції або уповноважені представники відділень Фонду.

Напрями діяльності Фонду:

організаційно-управлінські заходи по виконанню завдань, покладених на Фонд;

керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються Фондом;

матеріальне забезпечення (надання допомоги) застрахованим особам у зв'язку з настанням страхового випадку: тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, народження дитини, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку, смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні;

забезпечення у межах асигнувань, установлених на ці цілі бюджетом Фонду, оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам, членам їх сімей та студентам за наявності медичних показань, до дитячих оздоровчих закладів);

часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ та організацій, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми (утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільне обслуговування) в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Права та обов'язки Фонду

Фонд має право:

здійснювати перевірку обгрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам;

одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій (у тому числі від державних податкових органів, банківських, інших фінансово-кредитних установ) та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, щодо сплати страхових внесків та використання страхових коштів;

здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників;

одержувати необхідні пояснення (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час перевірок;

накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені законодавством;

порушувати відповідно до законодавства питання про притягнення посадових осіб до відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, вимагати надання інформації про вжиті заходи

Фонд зобов'язаний:

забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства;

здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обгрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів;

здійснювати контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей;

вести облік і звітність щодо страхових коштів;

публікувати в засобах масової інформації бюджет Фонду на поточний рік та звіт про виконання бюджету Фонду за минулий рік;

надавати безоплатно застрахованим особам і страхувальникам консультації з питань застосування законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

інформувати застрахованих осіб про призначення (відмову) і розмір матеріального забезпечення, порядок виплати, види та умови надання матеріального забезпечення і соціальних послуг, а також про порядок оскарження рішень у разі відмови в наданні матеріального забезпечення і соціальних послуг;

співпрацювати з фондами з інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування у реалізації заходів, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, приймаючи спільне рішення щодо участі у фінансуванні цих заходів.

Кошти Фонду

Джерела формування бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

У 2002 р. прогнозна величина доходів ФСС ТВП у зведеному балансі фінансових ресурсів України становила 1698,2 млн. грн., що на 206,1 млн. грн. більше, ніж у 2001 р.

Джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є:

1) страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом;

2) суми, не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до актів законодавства;

3) благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

4) асигнування із Державного бюджету України;

5) інші надходження відповідно до законодавства.

Кошти ФСС ТВП не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням. При їх невикористанні у поточному році вони переходять на наступний фінансовий рік.

Для забезпечення фінансової стабільності ФСС ТВП утворюється резерв страхових коштів у сумі, необхідній для фінансування всіх видів матеріального забезпечення в розрахунку на місяць.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» (ст. 58) кошти державних цільових фондів обслуговуються органами Державного казначейства України. Тому кошти ФСС ТВП підлягають казначейському обслуговуванню. В органах Державного казначейства відкриваються рахунки за балансовими рахунками 3717 «Рахунки державних цільових фондів».

Види та розміри матеріального забезпечення та соціальних послуг

Одним із п'яти видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на одержання матеріального забезпечення та соціальних послуг при настанні страхового випадку. До таких випадків відносяться тимчасова непрацездатність (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), вагітність та пологи, смерть громадянина або члена його сім’ї.

Основним законом, що регулює відносини в сфері соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, є Закон України від 18.01.2001 № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням".

Відповідно до статті 34 Закону № 2240 застрахованим особам надаються наступні види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

2) допомога по вагітності та пологах;

3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

4) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків).

Відповідно до статті 50 Закону № 2240 всі види матеріального забезпечення та оздоровлення надаються за основним місцем роботи застрахованих осіб, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності та по вагітності й пологах, які надаються водночас за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Строків звернення за допомогою по тимчасовій непрацездатності законом не встановлено. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності до її поновлення або встановлення інвалідності, навіть якщо працівник у цей час був звільнений.

Якщо особа захворіла після звільнення з роботи, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається (надання допомоги законом не передбачено).

Допомога по тимчасовій непрацездатності. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 11.01.2001 № 2213 «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи. Такий порядок оплати передбачено лише до підпункту 1 частини першої статті 35 Закону № 2240, тобто в разі захворювання застрахованої особи, а в разі настання страхових випадків, передбачених пунктами 2–8 частини першої статті 35 цього Закону, оплата листків непрацездатності, починаючи з першого дня захворювання, здійснюється за рахунок коштів соціального страхування.

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається у відсотках до середнього заробітку, який обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266. Цей відсоток залежить від тривалості страхового стажу працівника (стаття 37 Закону № 2240) та становить:

- 60 % середньої заробітної плати (доходу) – при стажі до 5 років;

- 80 % середньої заробітної плати (доходу) – при стажі від 5 до 8 років;

- 100 % середньої заробітної плати (доходу) – при стажі понад 8 років;

- 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів".

Тривалість страхового стажу визначається на момент настання страхового випадку. Якщо в період непрацездатності виповнюється стаж тривалості, який дає право на надання допомоги у більш високому розмірі, визначений розмір допомоги вже не перераховується, оскільки такий перерахунок не передбачено законодавством.

Стаж роботи встановлюється відповідно до записів у трудовій книжці. У разі її відсутності або коли у трудовій книжці немає відповідного запису - для підтвердження стажу подаються: довідки, військовий квиток, витяги з наказів, особові рахунки та відомості про видачу заробітної плати, інші документи, що містять дані про місце і час роботи, служби, навчання тощо.

Допомога по вагітності та пологах. Умови та розмір допомоги по вагітності та пологах встановлено статтями 38 та 39 Закону України № 2240. Відповідно до статті 38 Закону України № 2240 допомога по вагітності та пологах виплачується жінці за весь період відпустки, яка надається згідно зі статтею 179 КЗпП тривалістю 126 календарних днів, а в разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей – 140 календарних днів. Якщо жінка віднесена до 1–4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тривалість її відпустки по вагітності та пологах становить 180 календарних днів.

Варто зауважити, що листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами видається на календарні дні, а допомога виплачується лише за робочі дні, пропущені жінкою в період перебування у відпустці по вагітності та пологах згідно з графіком роботи підприємства.

Допомога по вагітності та пологах надається як компенсація втраченого заробітку за період відпустки. Тому, якщо жінці був виданий листок непрацездатності, але певний період вона продовжувала працювати, за цей період роботи видається заробітна плата і лише з дня фактичного надання відпустки надаватиметься допомога по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Допомога по вагітності та пологах надається незалежно від тривалості страхового стажу в розмірі 100% середньої заробітної плати та виплачується у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.

Допомога на поховання. У разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні, за рахунок коштів соціального страхування надається допомога на поховання, крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві.

Членів сім'ї, які перебували на утриманні померлого, визначено статтею 45 Закону № 2240. Це дружина (чоловік); діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років (брати, сестри та онуки – за умови, що вони не мають працездатних батьків), студенти та учні середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років; батько, мати; дід та баба за прямою лінією спорідненості.

Якщо члени сім'ї мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо), то вони не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи. Потрібно звернути увагу на те, що в разі смерті пенсіонера (у т. ч. того, який працював), допомога на поховання виплачується органом, який виплачує пенсію.

Розмір допомоги на поховання встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Згідно з постановою правління Фонду від 25.12.2007 № 83 розмір допомоги на поховання з 1 січня 2008 року становить 1400 грн. (до 31.12.2007 включно - 1200 гривень).

2. Державні допомоги сім’ям з дітьми: одноразова допомога при народженні дитини.


Перелік законодавчих актів	1. Закон України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” 2. Закон України „Про Державний бюджет України на 2012 рік” 3. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751із змінами та доповненнями)
Набуття права на призначення допомоги	Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Перелік необхідних документів	Для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи: 1) заява одного з батьків (опікуна), що складається за формою, затвердженою Мінпраці; 2) копія свідоцтва про народження дитини; 3) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв'язку з народженням дитини, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка для призначення допомоги при народженні дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім'ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.
Термін призначення	Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців з дня народження дитини. Виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини смерті отримувача допомоги; виникнення інших обставин. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.У випадках, коли батьки відмовляються від дитини або виявлено нецільове використання коштів, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення. Виплата допомоги може бути поновлена особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, усиновитель, опікун) якщо така.особа протягом 6 місяців з дня припинення виплати допомоги звернулася до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.
Розмір допомоги у 2012 році	Допомога при народженні дитини, яка народилась після 8 квітня 2011 року, надається в таких розмірах: на першу дитину у сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, – на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, – на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, – на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні, решта суми допомоги виплачується на першу дитину протягом наступних 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців; на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців. Загальний розмір допомоги становить: на першу дитину – з 01.01.2012 – 26790 грн; з 01.04.2012 – 27330 грн; з 01.07.2012 – 27510 грн; з 01.10.2012 – 27900 грн; з 01.12.2012 – 28830 грн; на другу дитину – з 01.01.2012 – 53580 грн; з 01.04.2012 – 54660 грн; з 01.07.2012 – 55020 грн; з 01.10.2012 – 55800 грн; з 01.12.2012 – 57660 грн; на третю та наступну дитину - з 01.01.2012 – 107160 грн; з 01.04.2012 – 109320 грн; з 01.07.2012 – 110040 грн; з 01.10.2012 – 111600 грн; з 01.12.2012 – 115320 грн;

Задача 1.

За приведеними даними у таблиці 1 розрахувати за вересень місяць 2009 року ФОП на підприємстві та суму сплати податків:

а) у Пенсійний фонд;

б) у Фонд державного соціального страхування від нещасливих випадків на підприємстві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

в) у Фонд державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням;

г) у Фонд державного соціального страхування на випадок безробіття;

Таблиця 1

Вихідні дані до задачі 1


Варіант	Вихідні дані
	Середньо облікова чисельність робітників підприємства, чол.	Середньомісячна заробітна плата робітників підприємства, грн.	Клас професійного риску виробництва та галузь економіки і види робіт	Страховий тариф (у відсотках до ФОП)
13	100	2775	13 Хімічна, рибна промисловість	2,03

Рішення:

1. Розрахуємо відрахування із заробітної платні робітників:

а) до пенсійного фонду:

ПФ=2775*2%=55,50грн.

б) до фонду державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням (ФСС) - 0,5% при загробній платі до проживчого мінімуму 669 грн., 1% при заробітній платі більш проживчого мінімуму. :

ФСС=2775*1%=27,75грн

в) до фонду державного соціального страхування на випадок безробіття (ФССБ) - 0,5%:

2775*0,5%=13,88грн

Усього утримання з заробітної плати :

55,50+24,75+13,88=97,13грн

Заробітна плата до виплати:

2775 - 97,13=2677,87грн

2. Розрахуємо фонд оплати праці (ФОП) :

100*2775=277500грн

3.Розрахуємо суму податків:

а) до пенсійного фонду ПФ - 33,2%:

за місяць:277500*33,25=92130,0грн

б) до фонду державного соціального страхування від нещасливих випадків на підприємстві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності страховий тариф залежить від класу професійного ризику виробництва і в нашому випадку складає 1,02:

за місяць: 27750*1,02%=2830,5грн

в) до фонду державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням (ФСС) - 1,5%:

277500*1,5%=4162,5грн

г) до фонду державного соціального страхування на випадок безробіття(ФССБ) - 1,3%:

277500*1,3%=3607,50грн.

Задача 2.

Робітник хворів де кілька днів термін хвороби дивіться у таблиці №2, згідно вашого варіанту. Робочі дні, що припадають на дні хвороби також треба витягни згідно вашого варіанту у таблиці №2. Заробітна плата робітника за місяцями року склала деяку суму (дивіться таблицю № 2). Кількість робочих днів по місяцях (дивіться таблицю № 2). Безперервний стаж роботи (дивіться таблицю № 2). Розрахувати суму, яка належить до виплати по лікарняному листу.

Таблиця 2

Вихідні дані до задачі 2


Варіант	Вихідні дані
	Термін хвороби робітника с...по...місяць, рік	Заробітна плата робітників підпр. грн.	Робочі дні, що припадають на дні хвороби	Кількість робочих днів по місяцях	Безперервний стаж роботи
13	09 по 18.04.2009 включно	Січ-2705 Лют-2705 Бер-2675	9, 10, 13,14, 15, 16, 17	Січ-20 Лют-19 Бер-22	2 рок 1 міс

Рішення:

Оскільки виплати, що входять до розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності за кожний з попередніх календарних місяців не перевищує граничну суму в 1660 грн., сукупного оподаткованого доходу, граничну суму заробітної плати, тому такі виплати використовуються у розрахунках в певному обсязі.

1. Середньоденна заробітна плата за два попередніх місяці складає:

грн

Згідно з ст.37 ЗУ робітникам, які мають загальний трудовий стаж роботи до 5 років, допомога виплачується у розмірі 60% середньої заробітної плати:132,54грн. Загальна формула розрахунку лікарняних. Середня заробітна плата є головним показником для розрахунку лікарняних. Згідно пункту 14 Порядку №1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
У вигляді формули це виглядатиме приблизно так:

З.П.с.д. = З.П.н. / К р.д., де

З.П.с.д. – середньоденна заробітна плата;
З.П.н. – заробітна плата, нарахована у розрахунковому періоді;
К р.д. – кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Загальну формулу розрахунку лікарняних можна представити у наступному вигляді:

Л = З.П.с.д. * Кс.с. * Кд.л., де

З.П.с.д. – середньоденна заробітна плата;
Кс.с. – коефіцієнт страхового стажу робітника;
Кд.н. – кількість робочих днів лікарняного, згідно із листком непрацездатності, виданим у встановленому порядку.

Коефіцієнти страхового стажу встановлені статтею 37 Закону №2240, згідно якої лікарняні виплачуються в залежності від страхового стажу в таких розмірах:

60% - якщо страховий стаж до п'яти років;

80% - якщо страховий стаж від п'яти до восьми років;

100% - якщо страховий стаж понад вісім років;

100% - незалежно від стажу, але окремим категоріям громадян. Вони перелічені у статті 37 Закону №2240.

Контрольная работа по «Соціальне страхування» 📙 Контрольная → 🆔 68617