Методика аудиту основних засобів

ПЛАН

Вступ

1. ОСНОВНІ ЗАСОБИ, ЯК ОБ’ЄКТ АУДИТУ

1.1. Характеристика основних засобів

1.2. Суть і завдання аудиту основних засобів

2. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Джерела інформації аудиту основних засобів

2.2. Нормативно –правові акти які регулюють операції з основними засобами

3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

3.1. Способи вивчення операцій з основними засобами

3.2. Документальний контроль операцій з основними засобами

3.3. Типові порушення

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Головною метою аудиту є забезпечення контролю за достовірністю інформації, відбиваної в бухгалтерській звітності. Серед проблем, висунутих практикою переходу до ринкової економіки, особливої актуальності набувають оцінка основних засобів і їх віддзеркалення в бухгалтерському балансі, а також методи алгоритмізації.                                                                                                                 Точність показників об'єму, стани і рухи основних засобів, а певною мірою і точність їх якісної характеристики багато в чому залежить від того, на скільки правильно і достовірно проведена їх оцінка, маючи на увазі те, що неправильна оцінка основних засобів може не лише спотворити загальну картину, але і викликати:                                                                                                                                       -неточне числення амортизації, а звідси собівартості і відпускних цін продукції (робіт, послуг), отже, прибутковості, рентабельності і прибутку;                            -спотворення сум податку, що належить, як з майна, так і з прибутку;                            -неправильне віддзеркалення в бухгалтерському балансі співвідношення основних і оборотних засобів;                                                                                                   -невірне числення ряду техніко-економічних показників, що характеризують використання основних засобів: знос, коефіцієнти вибуття і вступу, широко вживані показники ефективності: фондовіддача, фондомісткість і фондовооруженность, невірно обчислюватиметься і ефективність капітальних вкладень.                                                                                     Своєчасне проведення аудиторської перевірки правильності обліку, оподаткування і використання основних засобів дозволить уникнути багатьох неприємностей.

1. ОСНОВНІ ЗАСОБИ, ЯК ОБ’ЄКТ АУДИТУ

1.1.Характеристика основних засобів                                                                      Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі П(с)БО 7).                                           До основних засобів П(с)БО 7 належать основні засоби, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально – культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).                                                                                     Для контролю за наявністю та рухом об’єктів основних засобів їх обліковують за відповідними групами.                                                                                                   Група основних засобів – сукупність однотипних технічним характеристикам, призначенням та умовами використання основних засобів.                            Для введення бухгалтерського основні засоби класифікуються за наступними групами.              (Рисунок1)             

Рисунок 1 Класифікація основних засобів                                                                                                                                 Об’єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу , та його оцінка може бути достовірно визначена.                            П(с)БО визначені наступні види оцінки основних засобів:                                                                          Первісна вертіть основних засобів визначається як історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створені необоротних активів.                                                                                                   Переоцінена вартість – це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.                                                                                                                                                           Вартість яка амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об’єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.                             Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очкує отримувати від реалізації (ліквідації ) основних засобів по закінченню періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об’єкту. Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначається на підставі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дозволяє більш обґрунтовано визначити ту частину вартості об’єкту, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством (за умови достатньо точного визначення ліквідаційної вартості). Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.                                                                                     Справедлива вартість об’єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.                                                                       Справедливою вартістю більшості випадків є ринкова вартість за умови тривалого збереження способу господарського використання об’єктів, тобто використання відповідних об’єктів, тобто використання одного і того ж або аналогічного виду діяльності. Ринкова вартість визначається професійними оцінювачами. При неможливості отримання інформації про ринкову вартість будь-яких об’єктів через їх специфічний характер, вони переоцінюються за відповідною вартістю з врахуванням фактичного зносу.                                                         Залишкова (балансова) вартість основного засобу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахування зносу (амортизації).                             1.2. Суть і завдання аудиту основних засобів                                                                                     Метою аудиту операцій з основними засобами є встановлення достовірності і первинних даних щодо руху основних засобів; повноти і своєчасності відображення первинних даних у зведених документах та облікових регістрах; правильності ведення обліку та оподаткування операцій з невідповідності методики обліку та оподаткування операцій з необоротними активами чинному законодавству.                                                                                                                                             Завданнями аудиту операцій з основними засобами є:                                                                       - встановлення правильності документального оформлення надходження, переміщення, використання та списання необоротних активів;                                                         - перевірка ефективного їх використання та збереження;                                                                      - встановлення правильності визначення строку корисності експлуатації (використання) основних засобів, інших основних засобів;                                                                       - перевірка правильності нарахування зносу основних засобів;                                                         - підтвердження достовірності відображення в бухгалтерському обліку первісної та ліквідаційної вартості основних засобів, а також результатів їх переоцінки;                                                                                                                                                                                       - перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів та правильності відображення в бухгалтерському обліку понесені витрат;                                           - вивчення законності проведення операцій, пов’язаних зі списанням основних засобів внаслідок непридатності їх до використання та ліквідації;                             - підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з основними засобами.                                           Предметом аудиту операцій з основним засобами є господарські процеси та операції, пов’язані з наявністю, рухом і використанням основних засобів, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства і за його межами.                                                                                                                                                                         Виходячи з цілей, що потрібно досягнути аудитору під час проведення дослідження операцій з основними засобами, формуються об’єкти аудиту. (Рисунок 2)

Рисунок 2 Об’єкти аудиту операцій із необоротними матеріальними активами

2. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Джерела інформації аудиту основних засобів                                                         Джерелами інформації для аудиту операцій з основними засобами є:               1. Наказ про облікову політику підприємства з відповідними додатками.                                                                                                                                                                         2. Первинні документи з обліку основних засобів (таблиця 1, 2)                            3. Облікові регістри, що використовують для відображення господарських операцій з обліку основних засобів (таблиця 3)                                          4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю                                                                       5. Звітність (таблиця 3).                                                                                                                 Облік операцій з основними засобами здійснюють на підставі наступних первинних документів (таблиця 1)                                                                                                                                                                                                                                               Таблиця 1                                           Документування операцій з основними засобами

Перелік типових форм первинної документації, якими оформлюють операції з руху основних засобів наведено в таблиці 2                                                                                                                                                                                                                                               Таблиця 2                                                         Первинні документи з обліку основних засобів.

2.2. Нормативно –правові акти які регулюють операції з основними засобами              До основних засобів належать матеріальні необоротні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарі і послуг, здавання оренду, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо віндовший за один рік).                                                                                                                               У балансі підприємства інформація щодо основних засобів вказана в активі, у розділі “Необоротні активи”, рядках: 030- залишкова вартість, 031 – первинна вартість, 032 – знос.                                                                                                                 Для обліку узагальнення інформації щодо наявності та руху власних або отримання на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів Планом рахунків бухгалтерського обліку, передбачений рахунок 10 “Основні засоби”. Він має 9 субрахунків, за дебетом рахунку 10 “Основні засоби” відображається надходження (придбання) основних засобів, за кредитом – вибуття.                                                                                                                                             Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації щодо основних засобів визначені у П(с)БО 7 “Основні засоби”. Згідно П(с)БО 7, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.                                                                       Перевіряючи правильність бухгалтерського обліку і відображення у фінансовій звітності основних засобів, аудитор повинен контролювати дотримання підприємством – клієнтом основних законодавчих та нормативних актів:                                                                                                                                                           - Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-ІV із змінами, внесеними згідно із Законами.                                                                                                                              - Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені відповідними наказами МФ України: 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”; 2 “Баланс”; 3 “Звіт про фінансові результати”; 5 “Звіт про власний капітал”; 7 “Основні засоби”; 14 “Оренда”; 15 “Дохід”; 16 “Витрати”; 19 “Об’єднання підприємств”;                                                                                                                                             - Наказ МФ України “Про Примітки до річної фінансової звітності” від 29.11.2000 р. № 302;                                                                                                                                                           - План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств й організацій (затверджено наказом МФ України від 30.11.99 р. № 291) тощо.                                                                                     Основними завданнями аудиту основних засобів є:                                                                      - перевірка первинних даних щодо основних засобів;                                                         - контроль дотримання чинного законодавства щодо операцій з основними засобами;                                                                                                                                                           - перевірка правильності документального оформлення операцій, які пов’язані з рухом основних засобів;                                                                                                                 - перевірка фактичної наявності і нарахування азотизації (зносу);                             - визначення фактів неефективного використання основних засобів, реалізації за зменшеною ціною, необґрунтованого списання;                                                         - оцінка придатності наявних основних засобів для функціонування підприємства.

3. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

3.1. Способи вивчення операцій з основними засобами                                                         Основна мета інвентаризації основних засобів полягає у виявлені фактичної наявності основних засобів, перевірці правил їх утримання та експлуатації, відповідності облікової і справедливої вартості  основних засобів.Об’єктами інвентаризації необоротних матеріальних активів є:                             - Основні засоби (земельні ділянки, капітальні витрати на покращення земель, будинки та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби);                                                                                                                               - Інші необоротні матеріальні активи (бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (не титульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи);                                                                                                                                                                                       - Капітальні інвестиції (капітальне будівництво, придбання (виготовлення) основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів).                                                                                                                               Особливості проведення інвентаризації основних. До початку проведення інвентаризації необхідно перевірити: наявність і стан інвентарних карток, описів та інших регістрів аналітичного обліку, а також технічних паспортів, іншої технічної документації; наявність документів на основні засоби, що були здані або отримані підприємством на правах оренди (лізингу), на зберігання або тимчасове користування. За відсутності документів потрібно забезпечити їх отримання та оформлення.                                           Таким чином, комісія перевіряє дані про наявність основних засобів, вивчає записи про рух і технічний стан окремих об’єктів в інвентаризаційних картках або інших документах, а також перевіряє наявність документів, що характеризують окремі об’єкти основних засобів (технічні паспорти, плани з кожного поверху будівель тощо), наявність документів на земельні ділянки, водоймища та інші об’єкти природних ресурсів, що підтверджують право власності підприємства на них.                                                                                                                 Під час інвентаризації будинків, споруд та іншої нерухомості комісія перевіряє наявність документів, що підтверджують перебування таких об’єктів у власності підприємства.                                                                                                                               Перевірку наявності основних засобів проводять у наступних розрізах: власні основні засоби, основні засоби на відповідальному зберіганні, основні засоби в ремонті, основні засоби, передані або прийняті в оренду (лізинг).                            Орендовані основні засоби підлягають інвентаризації орендодавцем із складанням окремого опису, в якому дається посилання на документи, що підтверджують прийняття цих об’єктів на відповідальне зберігання або оренду, та відомості про строк оренди. Орендовані основні засоби відображаються в інвентаризаційних описах окремо за кожним орендодавцем. Один примірник опису до складання річного звіту надсилають орендодавцю.                                                                                                                                             Основні засоби, що на момент інвентаризації знаходяться за межами підприємства (морські та річні судна в далеких рейсах; залізничний рухомий склад; автомашини; відправлені на капітальний ремонт машини та обладнання тощо) інвентаризують до моменту їх тимчасового вибуття.               Основні засоби, що перебувають в лізингу, ремонтні тощо, вносять до інвентаризаційного опису на підставі актів, накладних, квитанцій та інших документів, які засвідчують приймання вказаного майна переробними, ремонтними, обслуговуючими та іншими підприємствами.                                           Під час проведення інвентаризації основних засобів треба пам’ятати, що:                                                                                                                                                                                                     - Обов’язковій перевірці підлягає наявність не тільки самих об’єктів основних засобів, але й технічної документації на них (наприклад, технічного паспорту, технічних умов експлуатації тощо);                                                                                                   - Потрібно перевіряти власні основні засоби та ті, що прийняті або здані в оренду, на зберігання або у тимчасове використання;                                                        - Відповідно до чинного законодавства інвентаризацію будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів проводять один раз на три роки, а бібліотечних фондів – один раз на п’ять років.                                                                       Після детального вивчення облікової інформації члени комісії поводять огляд об’єктів в натурі з метою перевірки їх фактичної наявності у визначених розпорядчими документами керівника місцях експлуатації та встановлення ступеню їх придатності для подальшого використання за прямим призначенням. До опису зайнятості їх повну назву, призначення, інвентарний і заводські номери, рік випуску (побудови), дату введення в експлуатацію, балансову вартість.                                                                                                   Однотипні предмети господарського інвентарю, інструменти, верстати з однаковою вартістю, що надійшли одночасно в один із структурних підрозділів підприємства та обліковуються в інвентаризаційних описах за найменуванням із зазначенням кількості цих об’єктів.                                          Непридатні до експлуатації і відновлення основні засоби до опису фактичних залишків на входять. На ці об’єкти інвентаризаційна комісія складає окремі описи із зазначенням дати введення в експлуатацію і причин, з яких вони стали непридатними для подальшого використання. Списання таких об’єктів здійснюють відповідно до чинного порядку ліквідації основних засобів.                                                                                                                                                          Під час оприбуткування корисних матеріалів (запчастин, металобрухту) після ліквідації основних засобів складають окремий акт, де зазначають, ким і яку кількість матеріалів було отримано, для яких потреб були використані такі матеріали.                                                                                                                 Об’єкти, які за своїми економічними характеристиками не належать до основних засобів, потрібно перевести до складу інших активів (малоцінних основних засобів, виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів). Якщо ж такі об’єкти не відповідають визначенню активу взагалі, то їх необхідно списати на витрати діяльності.                                                                                     Під час виявлення об’єктів, не прийнятих на облік, а також об’єктів, щодо яких в регістрах бухгалтерського обліку відсутні або наведені неправильні дані, що їх характеризують, комісія повинна долучати до опису достовірності дані, що їх характеризують, комісія повинна долучати до опису достовірності дані і технічні показники за цими об’єктами. При виявлені під час інвентаризації споруджених об’єктів, не відображених в обліку, встановлюють, на який рахунок було віднесено витрати на їх спорудження, коли і ким видано відповідне розпорядження. Ці відомості відображають у протоколі засідання інвентаризаційної комісії. У разі неможливості встановлення первісної вартості за фактичними витратами, об’єкти, не відображені в обліку, оцінюють за справедливою вартістю на дату їх виявлення. Знос визнають експертним шляхом залежно від технічного стану відповідного об’єкта.                                                                                                                                             В інвентаризаційному описі містяться відомості про всі наявні об’єкти основних засобів: найменування та інвентарний об’єкта, його призначення, основні технічні та експлуатаційні характеристики.                                                                       Дані інвентаризаційних описів порівнюють з інвентарними картами обліку об’єктів основних засобів (форма № ОЗ-6), а також технічною і первинною документацією, даними облікових регістрів на предмет тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку.                                                         Особливості інвентаризації капітальних інвестицій. Інвентаризацію незакінчених капітальних робіт проводять за кожним об’єктом окремо. В описі таких об’єктів зазначають назву об’єкта, детальний опис стадії робіт, а також обсяг виконаних робіт.                                                                                                                У разі встановлення невідображених в бухгалтерському обліку підприємства виконаних робіт капітального характеру (добудова поверхів, прибудова нових приміщень тощо) або часткові ліквідації будинків та споруд (ліквідація окремих конструктивних елементів), інвентаризаційна комісія визначає суму збільшення або зменшення первісної вартості об’єкта.                             Під час проведення інвентаризації незавершених капітальних ремонтів основних засобів складають окремий акт (опис) в одному примірнику на підставі перевірки стану робіт в натурі, який підписують і передають до бухгалтерії.                                                                                                                                                                        На незавершений ремонт складають акт інвентаризації із зазначенням назви об’єкта, що ремонтується, виду відсотка виконання, а також кошторисної та фактичної вартості виконаних робіт.

3.2. Документальний контроль операцій з основними засобами                                          Після вивчення фактичної наявності основних засобів аудитор розпочинає документальну перевірку.                                                                                                   Вивчення операцій з основними засобами, проводять таким чином:              1. Перевірка правильності віднесення активів підприємства до основних засобів, інших основних засобів. Увага аудиторів концентрується на умовах визнання об’єктів активами підприємства – отримання в майбутньому економічної вигоди від використання об’єкта, його достовірна оцінка.                                                                                                                                                                         Під час дослідження потрібно звернути увагу на вартість об’єктів, що підлягають обліку у складі основних засобів, та порівняти її з вартістю, передбаченою в Наказі про облікову політику. Аудитору необхідно уточнити, чи не обліковуються на рахунках обліку необоротних активів предмети, облік яких повинен здійснюватись у складі малоцінних та швидкозношувальних предметів.                                                                                                                                                                         2. перевірка достовірності визначення строку корисної експлуатації основних засобів. аудитор перевіряє наявність в наказі про облікову політику підприємства інформації про строк корисної експлуатації основних засобів. при цьому строк експлуатації повинен бути більшим, ніж один рік.                                           3. Перевірка правильності встановлення ліквідаційної вартості основних засобів та інших основних засобів. для цього аудитор звертається до наказу про облікову політику підприємства та перевіряє, чи зафіксована в ньому величина ліквідаційної вартості для окремих об’єктів або груп основних засобів.                                                                                                                                             4. Перевірка правильності оприбуткування основних засобів шляхом порівняння даних обліку з даними первинних документів.                                                         Для цього аудитору треба з’ясувати:                                                                                                   - шляхи надходження основних засобів на підприємство;                                                         - чи створена на підприємстві комісія з приймання зазначених об’єктів та оформлення результатів її дій;                                                                                                                               - чи оформлені відповідні договори купівлі - продажу;                                                         - чи правильно зазначена первісна вартість в актах приймання – передач (з урахуванням вимог П(с)БО 7, 8;                                                                                                   - чи укладені договори про матеріальну відповідальність з особами, які відповідають за збереження об’єктів;                                                                                                                 - чи встановлена пожежно – охоронна сигналізація на приміщення. Особливу увагу аудитор приділяє шляхам надходження основних засобів на підприємство, адже саме від них залежить вартість, за якою об’єкти зараховують на баланс.                                                                                                                               Так, для об’єктів, безоплатно одержаних, внесених до статутного капіталу учасниками, це буде справедлива вартість. Під час придбання та створення основних засобів – первісна вартість. Під час проведення аудиту потрібно звернути увагу на повноту формування фактичних витрат з придбання окремих об’єктів основних засобів.                                                                       Аудитор має перевіряти, чи правильно виділено ПДВ під час придбання основних засобів.                                                                                                                               Під час придбання транспортних засобів у складі первісної вартості необхідно перевірити, чи врахований податок на придбання автотранспортних засобів.                                                                                                                 Аудитор повинен з’ясовувати повноту внесення до розрахунків даних щодо кожного транспортного засобу, що підлягає оподаткуванню (об’єм циліндрів, потужність електродвигуна, довжина корпусу) ті інші питання.              У зв’язку з тим, що транспортні підприємства загального користування звільняють від сплати податку з власників транспортних засобів щодо тих транспортних засобів, що використовують для перевезення пасажирів і на які, у встановленому законі порядку, визначено тарифи оплати проїзду, незалежно від форм власності, під час проведення перевірок на цих підприємствах треба розглядати документи (накази, розпорядження, графіки маршрутів) та перевіряти правильність вилучення з оподаткування такого транспорту.

Аудитору також потрібно зосередити увагу на порядку формування первісної вартості окремих об’єктів основних засобів тоді, коли в документах, що супроводжують купівлю, зазначено вартість не кожного об’єкта окремо, а кількох об’єктів разом. Тоді первісну вартість придбаних об’єктів встановлюють пропорційно до справедливої вартості, виходячи з фактичних витрат на придбання. Під час аудиту формування інвентарної вартості об’єктів основних засобів, створених власними силами, аудитор перевіряє наявність таких документів:                                                                                                                 - проектної документації (з листом узгодження, якщо такий необхідно) з об’єкта;                                                                                                                                                                                       - кошторисної документації на створення об’єкта;                                                                       - первинної документації, яка підтверджує використання матеріальних і трудових ресурсів для створення об’єкта;                                                                                                   - аналітичної документації з проміжних етапів робіт;                                                         - аналітичної документації з розподілення непрямих витрат.                             Первісна вартість основних засобів не підлягає зміні, за винятком таких випадків:                                                                                                                                                                                      - переобладнання об’єкта(розширення, добудова, дообладнання, модернізація, реконструкція), проведеного, як правило, у порядку капітальних інвестицій;                                                                                                                                             - переоцінки основних засобів.                                                                                                   5. Перевірка правильності проведення та відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів. аудитор повинен перевірити, чи проводилася переоцінка об’єктів на дату балансу.                                                                       6. Перевірка правильності нарахування амортизації основних засобів. для цього аудитор з’ясовує, чи дотримано обраний в обліковій політиці метод нарахування амортизації для основних засобів, інших основних засобів.                                                                                                                                                                         7. Перевірка відповідності даних аналітичного обліку основних засобів. під час перевірки відповідності даних аналітичного обліку основних засобів даним синтетичного обліку основних засобів даним синтетичного обліку на певну дату підраховують вартість основних засобів в середині класифікаційних груп та встановлюють правильність обліку залишків виведених у картках руху основних засобів ( форма № ОЗ- 8), за окремими групами.                                                                                                                                                                        8. Перевірка правильності ведення обліку орендованих об’єктів. Під час перевірки операції з орендованими основним засобами потрібно встановити наявність угод на оренд, правильність та обґрунтованість ставок орендної плати, порядок ремонту і повернення основних засобів орендодавцю.                                                                                                                                                           9. Перевірка правильності лізингових операцій. Для цього аудитор перевіряє обґрунтованість та правильність укладення договору лізингу, який повинен передбачати виконання договірних забовьязань, склад, вартість і порядок передачі в лізинг майна, розмір лізингового платежу і строк лізингу та інших забовьязань що входять до договору лізингу. Крім того, перевіряють правильність визначення вартості майна, що передається в лізинг. Та лізингового платежу. Аудитору також необхідно перевірити дотримання строків повернення або переходу права власності на об’єкт лізингу. Крім того особливу увагу звертають на наявність актів звірки взаємних розрахунків лізингоодержувача і лізингодавця.                                                         10. Перевірка правильності оформлення вибуття об’єктів шляхом порівняння даних з первинними документами. З цією метою аудитор з’ясовує причину вибуття об’єктів, звіряє з первинними документами факт вибуття, а також перевіряє за накладними оприбуткування матеріалів, придатних до використання, що з’явилися внаслідок списання (ліквідації) об’єктів.     Особливу увагу треба звернути на нарахування ПДВ продажу основних засобів та відображені доходів і витрат, що виникли під час такої операції. Здійснюючи аудит, треба впевнитись, чи є накази розпорядження) про створення на підприємстві постійно діючої комісії зі списання основних засобів.                                                                                                                                                                         3.3. Типові порушення та узагальнення результатів аудиту                                           Під час аудиту операцій з основними засобами аудитор може виявити такі типові порушення (таблиця 3).                                                                                                   Аудит операцій з основними засобами, як і аудит інших операцій завершається складанням детального аудиторського звіту.                             Аудиторський звіт – це узагальнюючий документ, адресований керівництву, власнику, загальним збором акціонерів господарюючого суб’єкта що містить детальні відомості про аудиторську перевірку. Виявленні відхилення від встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу інформацію, отримано в результаті проведеного огляду документів та вивчення операцій і є підставою для складання аудиторського висновку.                                                                                     Таблиця 3

Метою підготовки аудиторського звіту є доведення до керівництва господарюючого суб’єкта інформації про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку системі внутрішнього контролю, що можуть призвести до суттєвих помилок в бухгалтерській звітності, неефективного використання майна або його втрати, а також внесення пропозицій щодо удосконалення бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю з метою запобігання відхиленням, порушенням, розкраданню власності. Під час перевірки операцій з основними засобами у звіті аудитора наводяться всі відхилення від законів, стандартів, положень та інших норм. Інформація про економічність, доцільність та законність здійснених операцій тощо. Аудитор несе відповідальність за інформацію, відображену у звіті а також за її конфіденційність.                                                                                                                                             У звіті аудитора після проведення аудита основних засобів може бути наведена така інформація: ефективність використання основних засобів, рекомендоване оновлення основних засобів, у разі великої за амортизованої вартості, довгострокова дебіторська заборгованість взагалі є негативною статтею балансу, оскільки вона є вже сумнівною, може міститися рекомендація ще вкласти в інші підприємства довгострокові фінансові інвестиції, за умови що за звітний період були одержані досить великі прибутки від них.                                                                                                                               Відповідно до стандартів результатом аудиту є висновок аудиторської формами, що має юридичне значення до всіх юридичних та фізичних осіб, органів державної влади і управління, органів місцевого самоврядування і судових органів.                                                                                                                                                                         Отже, аудиторський звіт складається винятково для суб’єктів господарювання, що перевіряють, а аудиторський висновок – для керівників різних рівнів управління та інших зацікавлених осіб.                                                         Яким чином виявлені аудитом порушення заносять до його робочих документів а пізніше знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах.

ВИСНОВОК

В ході написання контрольної роботи були розкриті і поставлені завдання і питання.                                                                                                                                            У першій частині роботи були вивчені питання, пов'язані з визначенням основних засобів, їх класифікацією.                                                                                                  Також було наочне показана методика проведення аудиту по основних засобах.                                                                                                                                                           Головна мета аудиторства – забезпечити контроль за достовірністю інформації, відбиваної в бухгалтерській і податковій звітності. Правильністю складання первинної документації, своєчасне внесення об'єктів до відповідних облікових реєстрів. Розглянули що під час перевірки операцій з основними засобами у звіті аудитора наводяться всі відхилення від законів, стандартів, положень та інших норм. Аудитору також необхідно перевірити дотримання строків повернення або переходу права власності на об’єкт лізингу.                                                                                                                                                                         Також навчилися своєчасно проводити аудиторської перевірки правильності обліку, оподаткування і використання основних засобів, яке дозволить уникнути багатьох неприємностей.