Методика розслідування злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем
Міжрегіональна Академія управління персоналом
Павлоградська
філія
Шарафан Світлана Леонідівна
КОНТРОЛЬНАЯ
РОБОТА
за темою:
Методика розслідування
злочинів пов’язаних
із зловживанням владою
або службовим становищем
шифр групи: ТУ па – 12-10- С5П
напрям/спеціальність: Комерційне та трудове право
дисципліна: Криміналістика
науковий керівник:
_Нікітін О.О.
(П.І.Б.)
Павлоград
2011
План
Вступ стр.3
1
Елементи криміналістичної
характеристики
злочинів пов’язаних
із зловживанням владою
або службовим становищем
стр.6
2.Особливості
наступного етапу
розслідування
злочинів пов’язаних
із зловживанням
владою або службовим
становищем
Висновок
стр.12
Список
використаної літератури
стр.14
Вступ
З набуттям своєї незалежності 24 серпня 1991 року Україна стала самостійною незалежною державою. З цього періоду почалося формування демократичної ,правової держави ,яке характеризується глибокими принциповими змінами практично в усіх сферах суспільного життя.
Важливим
фактором у розвитку і побутові правової
держави є законодавче
Не досконала правова база , що дає можливості відчути безкарність ,приводить до того ,що різного рівня службові особи , самі допускають порушення і скоюють злочини,порушуючи тим самим нормативні акти України.
Будучи наділені великими правами і розпоряджуючись нерідко значними матеріальними цінностями , такі особи своїм зловживанням ,заподіюють не тільки велику матеріальну , але і моральну шкоду, дискредитують державний апарат.
Практика знає чимало випадків вчинення злочинів саме посадовими особами . На сучасному етапі з’явилися нові види службової злочинної діяльності, пов’язані з економікою ,банківською сферою,із використанням широкого спектру передових технологій. Спостерігається зростання міжнародної та вітчизняної організованої злочинності .
Актуальність , даної теми полягає в тому , що кількість службових злочинів у відсотковому відношенні до загальної кількості злочинів є досить високим. Це пов’язано з тим ,що службові особи так чи інакше ,у більшості випадків , уникають кримінальної відповідальності , або підпадають під кримінальну відповідальність , але не в тім ступені , у якій потрібно в обставинах , що склалися в даний час у країні. А це спричиняє такі негативні наслідки ,як підривання суспільного порядку в країні , що у свою чергу , веде до руйнування апарата керування суспільством і державою в цілому. Процес розслідування злочинів , є одним із найбільш складних видів соціальної діяльності . Розслідування зловживань владою або службовим становищем та перевищень влади або службових повноважень пов’язане зі значним обсягом роботи, специфічністю умов розслідування , необхідністю проведення комплексу оперативно – розшукових заходів та слідчих дій. Оперативні та слідчі працівники при розслідуванні таких справ не завжди володіють необхідними навичками для успішного виявлення і розслідування цього виду злочинів. Відсутність систематизованих знань про особливості розслідування таких злочинів значно знижує ефективність боротьби з ними . А тим часом злочинці , які вчиняють такі злочини , в своїй більшості дуже добре орієнтуються у сучасному законодавстві , мають ґрунтові пізнання щодо бухгалтерського обліку та особливостей економічної діяльності , до того ж , між такими особами часто існують тісні корупційні зв’язки . Усе це не дозволяє останнім ефективно приховувати злочинну діяльність та чинити протидію розслідуванню.
Дотепер
питання розслідування
У контрольній роботі поставлено за мету вивчення методики розслідування злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим обов’язком . Відповідно до мети передбачені такі основні завдання:
- Визначити поняття та виявити кримінальні особливості зловживань владою або службовим становищем;
- Визначити елементи криміналістичної характеристики зазначених злочинів;
- Визначити особливості етапів розслідування зазначених злочинів.
1.
Елементи криміналістичної
характеристики злочинів
пов’язаних із зловживанням
владою або службовим
становищем.
Зловживання владою або службовим становищем – це умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду, тяжкі наслідки охоронюваним законом правам , свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам , або інтересам третіх осіб {3;1с.128}.
Для кваліфікації певного порушення як злочину необхідною є наявність в його складі всіх без виключення елементів злочину. Під складом злочину розуміють ,сукупність передбачених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак , що визначають суспільне небезпечне діяння як злочин.
Суб’єктом даного злочинну можуть бути службові особи, які відповідно до примітки 1 ст. 364 КК постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним повноваженням. Службовими особами визнаються також іноземці та особи без громадянства, які виконують обов’язки згідно з п. 1 цієї примітки. {3;с.129}.
Серед
основних елементів загальної
Для службових злочинів (за винятком службової недбалості) характерною є загальна особливість — основою їх способу є навмисне виконання (або невиконання) певних службових дій у вигляді розпоряджень, наказів, доручень, дозволів, заборон, що заподіяли фізичну, матеріальну або моральну шкоду.
Спосіб приховування службових злочинів нерідко є складовим елементом злочинної діяльності, здійснюваної відповідно до єдиного задуму. Це характерно в основному для хабарництва і службових зловживань, оскільки спосіб приховування їх передбачається заздалегідь.
Дії службових осіб, спрямовані на вчинення і приховування злочинів, можуть не збігатися за суб’єктом у випадках, якщо приховування здійснюється не виконавцем, а іншими заінтересованими особами. Дії щодо вчинення і приховування злочину можуть не збігатися і за задумом, якщо необхідність маскування виникла у зв’язку з непередбаченими обставинами або зміною обстановки. І навпаки, приховування службової недбалості звичайно здійснюється після настання наслідків злочинної бездіяльності.
Основними способами приховування службових злочинів є: фальсифікація обліку і звітності; внесення змін до документів; заміна або виготовлення фіктивних документів; знищення документів; штатні переміщення; знищення матеріальних слідів злочину тощо.
Типові матеріальні сліди злочину та ймовірні місця їх знаходження як елемент криміналістичної характеристики службових злочинів тісно пов’язані зі способами їх вчинення і приховування. Відомості про хабарництво, зловживання службовим становищем, перевищення влади, службові підробки, службова недбалість містяться в документах, що відображають службову діяльність. З них можна одержати уявлення про управління підприємством, установою, організацією, усвідомити характер службової діяльності, документообігу, діловодства, технології, і на цій основі виявити порушення. Джерелами відомостей про обставини службових злочинів можуть бути дані щодо вищестоящих і суміжних підприємств, установ і організацій, відвідувачів, інших свідків, співучасників злочину.
Важливе значення мають відомості про особисті стосунки підозрюваних, що можуть бути виявлені за місцем їх роботи та проживання. Це саме стосується й даних, що містяться у записних, телефонних книжках, на дискетах та інших носіях. Становлять також інтерес документи щодо відправлення телеграм, листів, бандеролей та документи, які фіксують роботу обчислювальної техніки, електронної пошти. Виявлення та аналіз таких слідів дозволяють дійти певних висновків, зокрема, на підставі порівняння даних про спосіб життя підозрюваного та документів про його прибутки.
Отже , враховуючи викладене вище , можна зробити висновок , що елементами криміналістичної характеристики злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем є:
- спосіб їх вчинення ;
- способи приховування злочину;
- типові матеріальні сліди;
Суб’єктом даного злочину , тобто особою , що зловживає владою або службовими становищем , може бути лише посадова особа, визначення якої наведено вище.
При даних порушеннях службова особа у різних формах намагається використовувати свої службові повноваження , передбачені законодавством , установчими документами підприємства , наказами та іншими локальними документами підприємства з метою отримання для себе матеріальних або нематеріальних благ.
Передбачено , що зловживання владою або службовим становищем вчиняється з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах третіх осіб. В даних випадках завжди розуміють прагнення службової особи шляхом зловживання владою або службовим становищем отримати незаконну вигоду . При цьому для визнання :
- корисливих мотивів – винагорода повинна бути матеріального характеру( кошти , майно,майнові справи);
- інших особистих інтересів – винагорода повинна бути нематеріального характеру( кар’єрний розвиток, підтримання ділових , дружніх стосунків, бажання помститися тощо);
- інтереси третіх осіб – винагорода повинна бути в матеріальній формі , або нематеріальній формі третім особам , що можуть бути родичами або знайомими службової особи. Третьою особою може бути будь- яка особа на користь якої службова особа зловживає владою або службовим становищем з будь яких причин.
2.Особливості
наступного етапу розслідування
злочинів пов’язаних
із зловживанням
владою або службовим
становищем.
Кримінальні справи порушуються за матеріалами ревізій , перевірок ,заяв громадян Проведення початкових слідчих дій в плані їх послідовності ,терміновості і змісту залежить від виду посадового злочину ,ситуації ,при яких було порушено кримінальну справу , характеру матеріалів, які є в розпорядженні слідчого . Перевірку необхідно проводити обережно, тому що :
- Якщо інформація не підтвердиться , це може скомпрометувати особу;
- Якщо підтвердиться , це може насторожити винних і ускладнити в подальшому розслідування.
При розслідуванні злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем насамперед з’ясовується:
- Мета та форма зловживання владою або службовим положенням ;
- У чиїх інтересах здійснено це зловживання;
- Чи усвідомлювала службова особа , що перевищує межі своїх повноважень;
- Чи не пов’язане зловживання з порушенням службової ,фінансової ,технологічної дисципліни;
- Як реагували вищестоящі структури на факт зловживань , чи були сигнали про ці факти.
Найбільш типовими слідчими діями є виїмка та огляд документів , зразків продукції , допит свідків ,обшук і допит підозрюваних, огляд місця події. Огляд документів і допит свідків розраховані на одержання первинних документів про зловживання службовим становищем. Первинні документи співставляються з даними статистичної звітності , наказами про штатні перестановки , заохочення , офіційні обов’язки посадових осіб і фактично виконувану роботу, використання майна , транспортних засобів.
Подальше розслідування полягає в уточненні мотивів , фіксації його обставин, визначенні розміру заподіяної шкоди.
Найчастіше мотивами цього виду злочинів бувають корислива або інша особиста заінтересованість , кар’єризм та ін.. У зв’язку із цим допит свідків може бути спрямований на встановлення та уточнення мотивів зловживань. З цією метою допитуються колеги по службі, працівники бухгалтерії , виробничих підрозділів , ревізори та інші працівники , у тому числі суміжних організацій , особи , які звернулися зі скаргою , відвідувачі установи та ін..
При допиті обвинуваченого необхідно одержати відомості про умови його роботи , мотиви , якими він керувався , здійснюючи певні дії , обставини , що викликали шкідливі наслідки , службову кваліфікацію обвинуваченого і досвід роботи у даній галузі і на цій посаді, характер його стосунків із керівними особами , обґрунтованість і законність їх розпоряджень.
При
розслідуванні службових
- Судова – економічна – для перевірки фінансових і господарських операцій підприємства , організацій або окремих посадових осіб; для перевірки промислового , товарного, фінансового планування , відповідності звіту установи дійсності;
- Судово – товарознавча – встановлення якості готових промислових і продовольчих товарів ,їхня сортність , вартість;
- Судово – технічна – для з’ясування причин аварій , порушень технологічних процесів, термінів будівництва тощо;
- Криміналістична
– щодо дослідження документів ( почеркознавчі,
авторознавчі, технічки експертизи
документів)
Висновок
Враховуючи викладене в даній роботі, необхідно вказати на те, що кримінологічні дослідження в Україні свідчать - службові злочини є найбільш латентними злочинами і правоохоронним органам стає відомо лише про незначну частину цих злочинів.
Підводячи загальний підсумок треба визначити, службовий злочин, як діяння, що посягає на зміст правильної роботи державного апарату, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, пов'язане з порушенням службовою особою обумовлених її службовим становищем повноважень, яке завдало істотної шкоди державним інтересам або охоронюваним законом правам, свободам або інтересам людини і громадянина чи інтересам юридичних осіб.
Службовими особами є особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно або тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням; службовими особами також визнаються іноземці або особи без громадянства, які виконують відповідні обов'язки. {3;с}
Можно зробити наступний висновок, суспільно небезпечне діяння може бути кваліфіковано як злочин у сфері службової діяльності у таких випадках:
- коли його вчинила службова особа;
- якщо
при цьому мало місце
- якщо має місце заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків.
При написані контрольної роботи були розглянуті наступні питання :
1. Елементи криміналістичної характеристики злочинів пов’язаних із зловживанням владою або службовим становищем
2.Особливості
наступного етапу
Список
літератури
1.Конституція України ( прийнята на п’ятій сесій Верховної Ради України від 26 червня 1996) .-К.,1996;
2. Кримінально – процесуальний кодекс України: ,-К.,2003;
3. Кримінальний кодекс України : прийнятий сьомою сесією Верховної ради України 5 квітня 2001р.// Офіційний вісник України .-2001-№ 21;
4.БантишевО.Відповідальність за злочин в сфері службової діяльності//Юридичний журнал.-2003-№7 с.69-77;
5.Воловик
В.Проведення службового
6.Мельник
М . Розмежування складів злочинів
«зловживання владою або
7.Науково – практичний коментар до Кримінального кодексу України від / за ред..В.М. Тертишкіна .- К.: А.С.К. ,2002.-1104с.
8. Юзефович В. Розслідування кримінальних справ за фактами вчинення посадових злочинів// Право України .-2000.-№9 с.54-55

- Методика руководства сюжетно-ролевой игрой дошкольников
- Методика руководства сюжетно-ролевыми играми дошкольников
- Методика С.А. Будасси
- Методика самостоятельных занятий физическими упражнениями
- Методика совершенствования изобразительных навыков в процессе работы по лепке из пластилина
- Методика совершенствования изобразительных навыков в процессе работы по рисованию цветными карандашами
- Методика создания автоматизированных информационных систем и технологий
- Методика расчёта тарифов в личном страховании
- Методика расчета финансовой устойчивости предприятия.
- Методика расчета чистого приведенного дохода и срока окупаемости проекта, как специфических показателей оценки инвестиционных проектов
- Методика регуляции эмоционального состояния
- Методика розрахунку економічної ефективності заходів з охорони праці
- Методика розрахунку пенсійних накопичень і пенсійних виплат чоловікам і жінкам
- Методика розроблення планів з попередження надзвичайних ситуацій