Індивідуальна робота з «Ринкова трансформація економіки регіону»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, СПОРТУ ТА МОЛОДІ УКРАЇНИ

Донецький державний університет управління

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Індивідуальна робота №1

З дисципліни «Ринкова трансформація  економіки регіону»

Роботу виконала

Студентка гр. МПД-09-01

Ахмад М.А.

Перевірив:

Ст.викл. Заводовський С.В.

Донецьк 2012 

ЗМІСТ

1.Загальна характеристика  гірничодобувної галузі.

Гірнича промисловість, гірничодобувна промисловість, комплекс галузей виробництва по розвідці родовищі корисних копалин, їх видобутку з надр землі та первинній обробці - збагачення. Гірнича промисловість, ділиться на наступні основні групи:

1) паливодобувні  (нафтова видобуток природного  газу, вугільна, сланцева, торф'яна);

2) рудовидобувної (залізорудна, марганцеворудний, видобуток руд кольорових, благородних і рідкісних металів, радіоактивних елементів);

3) промисловість  неметалічних копалин і місцевих  будматеріалів (видобуток мармуру,  граніту, азбесту, крейди, доломіту, кварциту, каоліну, глини, гіпсу, мергелю, польового шпату, вапняку);

4) гірничохімічної  (видобуток апатиту, калійних  солей, нефеліну, селітри, сірчаного  колчедану, борних руд, фосфатної  сировини); 5) гідромінеральних (мінеральні  підземні води, вода для водопостачання  та інших цілей).

  Гірнича справа існує з давніх часів. Гірнича  промисловість, одержала швидкий розвиток з кінця 18 - початку 19 ст. У 1967 у всьому світі було видобуто бл. 7 млрд. т  корисних копалин, загальна вартість яких оцінювалася приблизно в 80 млрд. доларів. Із загальної вартості видобутої мінеральної сировини і палива доводилося (1967) понад 70% на паливно-енергетична сировина (в т. ч. 48,8% на нафту і 17,5% на вугілля), 7% на залізні руди.

Україна має потужний гірничодобувний потенціал і  займає одне з провідних місць серед європейських країн з видобутку залізних і марганцевих руд, кам’яного і бурого вугілля, руд кольорових і рідкісних металів, самородної сірки, кам’яної та калійної солей, виробництву феромарганцю і глинозему. Видобувають також нафту і газ, індустріальні мінерали – доломіт, каолін, графіт, кварц та інш.

Економіка України забезпечена  вже розвіданими геол. запасами на 20-30 років наперед. Проте в ХХ ст. при перебуванні України в  складі СРСР внаслідок низької технологічної  культури та специфічної політики центру стосовно республік часто мало місце екстенсивне і нераціональне використання надр. Цьому сприяло і те, що МСК України розвивався як частина єдиної економічної системи СРСР в умовах міжреспубліканського розподілу праці. Некомплексне, нераціональне використання надр призвело до передчасного відпрацювання багатьох родовищ корисних копалин: газу, нафти, сірки, ртуті, флюсової сировини, дорогоцінного каменю, води тощо. На початку ХХІ ст. МСК України об’єднує понад 2000 гірничодобувних і переробних підприємств, має розвинену наукову і технологічну структуру. До промислового освоєння на кінець ХХ ст. залучено 3349 родов., тобто 40-75% розвіданих запасів різних видів к.к. Тут зосереджено близько 1/3 всіх виробничих фондів держави і бл. 20% трудових ресурсів промисловості, щорічно виробляється до 25% ВНП, який у 2000 році склав 173 млрд грн. Розвідані запаси майже 8 тис. родові вітчизняні спеціалісти оцінюють у 7,5 трлн доларів США, а західні експерти – у понад 11 трлн доларів США. Загальна вартість річної продукції гірничо-видобувного комплексу України у 1990 р., коли було досягнуто найвищого рівня видобутку, становила майже 20 млрд дол. США.

В Україні у великих обсягах  ведеться видобуток кам'яного вугілля (2% від світового видобутку), залізних (4 %) і марганцевих (10%) руд, урану, титану, цирконію, ґерманію, графіту (4%), каоліну (18%), брому, вохри, нерудної металургійної сировини (кварцити, флюсові вапняки і доломити), хімічної сировини (самородна сірка, кам'яні і калійні сульфатні солі), облицювального каменю (граніти, габро, лабрадорити і ін.), скляного піску. В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін. У відносно невеликих обсягах видобувають також нікелеві руди, золото, скандій, гафній, янтар, цеоліти. Іде переоцінка запасів ртуті, що видобувалася раніше в значних обсягах. В різному ступені розвідані і підготовлені до експлуатації родовища хрому, свинцю, цинку, міді, молібдену, золота, берилію, літію, танталу, ніобію, скандію, ітрію, рідкісних земель, алмазів, металів платинової групи, плавкового шпату, фосфоритів, апатиту, горючих сланців, бішофіту і ін.

Запаси корисних копалин та виробничі  потужності України дають можливість забезпечити себе та експортувати: залізо, марганець, титан, цирконій, графіт, каолін,самородну сірку, бентонітові та вогнетривкі глини, калійну та кухонну сіль, флюсову сировину, декоративно-облицювальні матеріали.

Власний видобуток паливно-енергетичної сировини (нафти, газу, окремих сортів коксівного вугілля) на початку ХХІ ст. не задовольняє внутр. потреби країни. В У. імпортуються: нафта, газ, глинозем, кольорові, рідкісні, рідкісноземельні метали, плавиковий шпат та ін. В країні постійно збільшується видобуток нафти і газу, буд. м-лів, дорогоцінного каміння та ін. корисних копалин У 2000 р. в Україні перероблено 9,1 млн т. нафти.

2. Окремі галузі

Нафтопереробна промисловість України представлена 6-а заводами – Кременчуцьким, Херсонським, Одеським, Дрогобицьким, Надвірнянським та Лисичанським. Сумарні нафтопереробні потужності – бл. 52 млн т/рік, з яких Україна власним видобутком нафти може забезпечити тільки бл. 7%. Тому НПЗ України працюють г.ч. на імпортній сировині (станом на 2003 р. – на 80% з Росії). На початку ХХІ ст. внутрішній ринок нафтопродуктів на 90% забезпечується продукцією власних НПЗ.

Вугільна промисловість України– найважливіша паливно-енергетична база держави. За видобутком вугілля Україна у 2001 р. займала 8-е місце в світі (після Китаю, США, Індії, Австралії, ПАР, РФ, Польщі та Індонезії). Динаміка видобутку вугілля в Україні від початку промислових розробок родовищ наведена у таблиці 1. Виробнича потужність шахт – 193 млн т (1991).

Таблиця 1. Видобуток вугілля в  Україні.

Основний вугільний басейн України – Донецький (92% видобутку). Інші басейни – Львівсько-Волинський кам’яновугільний та Дніпровський буровугільний. Освоюються нові вугільні райони – Західний Донбас (Дніпропетровська область) і Південний Донбас (між Донецьком і Маріуполем). За 200 років експлуатації Донбасу з його надр видобуто біля 8 млрд т вугілля. Сьогодні в межах регіону розвідано ще 90 млрд т. У 1991 р. в У. працювало 247 шахт і 5 вуг. розрізів; з них у Донецькому бас. 226 шахт, у Львівсько-Волинському – 18.

Дніпровський басейн експлуатується переважно кар’єрами (61% видобутку). На 1.01.1996 у вугільній промисловості  працювало 740 тис. чол. Внаслідок реструктуризації вуг. про-сті у 2001 р. функціонувало 190 шахт і 3 розрізи. Вугілля України  постачає свою продукцію для потреб електроенергетики (майже 38 % від загального обсягу поставок), коксохімії (22 %), населення (11 %), комунально-побутових (3 %) та інш. споживачів (26 %). Галузь є складним виробничо-технічним комплексом, що складається з кількох підгалузей. Крім шахт і кар’єрів діють бл. 60 збагачувальних фабрик, 3 шахтобудівні комбінати, 17 заводів вугільного машинобудування, 20 галузевих інститутів, гірничорятувальна служба, спеціалізовані об’єднання і виробництва з ремонту, налагодження й обслуговування гірничошахтного устаткування, розв’язання екологічних проблем, геологічної розвідки, залізничного та автомобільного транспорту, торгівлі, об’єкти соціальної сфери тощо. Видобуток вугілля в 1995-97 рр. складав 70-100 млн т на рік. В У. видобувається до 1,6% світового обсягу вугілля. Збагачувальними фабриками у 2000 р. перероблено бл. 70 млн т. вугілля (87,5%). Вугільні пласти тонкі (в сер. 1,1 м) і характеризуються складною будовою. Сер. глибина розробки на шахтах У. 556 м, але на багатьох шахтах вона перевищує 1000 м (ім. Челюскінців, ім. О.Скочинського, ім. В.Бажанова та ін.). Понад 110 шахт віднесені до 3-ї категорії і надкатегорійних по газу, 106 шахт розробляють пласти, небезпечні за раптовими викидами вугілля і газу. Т-ра бічних порід на глиб. понад 1000 м досягає 45-50 оС. У вугільній промисловості практично повністю завершено механізацію виймання вугілля, доставку вугілля в очисних вибоях, відкатку вугілля, навантаження вугілля у залізничні вагони. Широко застосовують механізовані комплекси, щитові агрегати, стругові машини, вузькозахопні комбайни. У підготовчих вибоях застосовують прохідницькі комбайни і нарізні комплекси, навантажувальні машини, новітні бурові установки. Програма розвитку вуг. пром-сті до 2005 р. передбачає реструктуризацію галузі з необхідністю закриття нерентабельних шахт. До 2005 р. до цієї категорії Мінвуглепромом потенційно віднесено близько 100 шахт, 30 з яких забезпечені запасами до 5 років. Згідно з програмою “Українське вугілля”, Кабінету Міністрів України від 19.09.2001 р. у 2010 р. вуг. пром-сть буде представлена 159 шахтами і 3-а розрізами. Видобуток вугілля в 2010 р. сягне 110 млн т., а у 2030 р. планується 120-125 млн т/рік. Головним вугледобувним бас. України є і залишиться Донбас. У Волинському бас. загальний видобуток вугілля в 2005 р. становитиме 10,7 млн т.

У 2003 р. Міністерство палива і енергетики України планує продовжити будівництво  трьох з семи нових шахт – «Никанор-Нової», «Самсонівської-Західної» і «Донбаської  №4/42». Вводяться в експлуатацію виробничі потужності на шахті «Золота Балка» (150 тис. тонн) і «Донбаська» (100 тис. тонн). Будуються наступні черги шахти «Донбаська №3», буровугільного розрізу «Костянтинівський» з метою введення через 2-3 роки, а також реконструкція шести шахт. Для компенсації вибуваючих потужностей будують 37 нових горизонтів, які планується ввести в експлуатацію до 2010 року. Програма фінансування очисних вибоїв в 2003 році передбачає введення 85 нових лав, з них 74 – з видобутку енергетичного вугілля, а 11 – коксівного. При цьому 70 з них будуть фінансуватися з бюджету, який передбачає на ці цілі 740 млн грн. На капітальне будівництво у вугільній галузі бюджет-2003 передбачає 300 млн грн.

Торф. В У. на кінець ХХ ст. розроблялося 510 родов. торфу. Видобуток торфу у 1997 р складав 776 тис.т, з яких 720 тис.т. використовувалося як комунальне паливо, інше – як добриво. Укр. концерн торфової промисловості “УКРТОРФ” об’єднує в своєму складі на правах дійсних членів концерну сім державних підприємств з видобування й переробки торфу (“Волиньторф”, “Житомирторф”, “Київторф”, “Поділляторф”, “Рівнеторф”, “Сумиторф”, “Чернігівторф”), Коростишівський завод “Реммашторф”, Українську інспекцію з контролю якості торфової продукції та паливних брикетів “Укрінспаливо”, та чотири асоційованих члени концерну: Лопатинський та Стоянівський торфозаводи, ВАТ “Івано-Франківськ” та науково-виробниче підприємство “Промтех”.

Залізорудна промисловість України високорозвинена. В країні в кінці ХХ ст. добувалося 13,5% від обсягу світового видобутку зал. руди. Всього в кінці ХХ ст. (1997-98 рр.) працювало 18 шахт і 11 кар’єрів. Основна продукція гірничодобувних підприємств: багаті руди (Fe 54-61%), концентрат (Fe 63,8-66%), залізорудні обкотиші і аґломерат. Річний видобуток руди в Україні сягав у 1997. 115 млн т., у 2000 р. – 55,9 млн т, у 2001 – 54.66 млн т. Виробництво Fe-концентрату в 2001 становило 42.29 млн т., котунів (обкотишів) – 11.99 млн т і знижувалося. Виробництво аґломерату – 10.92 млн т і зростало.

Розробляються родовища в Полтавській, Дніпропетровській і Запорізькій  областях. Основним промисловим типом  є багаті мартитові руди в залізистих кварцитах, а також гематитові руди і бурі залізняки. Як правило, в металургійне виробництво вони поступають без збагачення, незначна частину піддають магнітній сепарації. Приблизно 75% залізняку добувається відкритим способом і біля 25% – підземним.

Україна займає 7-е місце в світі  за виробництвом сталі – 33.1 млн т  сталі в 2001 (+5.4% до 2000). Стальна індустрія сильно залежить від експорту. У 2001 р. експорт становив 28.7 млн т сталі (87% видобутку руди). Експорт металу забезпечує 47% надходжень іноземної валюти для країни. Станом на 2000 р. частка України у світовому виробництві заліза становила 4%. Запасів залізних руд в країні вистачає на сотні років видобутку і переробки.

Основним районом залізорудної промисловості є Криворізький залізорудний басейн, який дає понад 90 % видобутку залізної руди. Промисловий комплекс Криворіжжя станом на початок ХХІ ст. може добувати на рік понад 190 млн т сирих руд і отримувати з них біля 70 млн т товарної продукції. Розробляються як багаті зал. руди, так і бідні магнетитові кварцити, бурі оолітові залізняки. Видобуток ведеться підземним і відкритим способами. Багаті руди добувають на 16 шахтах ВО “Кривбасруда", на ш. “Центральна" Інгулецького ГЗК і ш. “Експлуатаційна" Запорізького залізорудного комбінату. Роботи ведуться на глиб. 1000-1300 м, відпрацьовуються майже 190 рудних тіл потужністю від 2 до 180 м. Системи розробки, що застосовуються - з обваленням руди і вмісних порід (бл. 60%), з відкритим очисним простором (бл. 20%) і з закладенням виробленого простору (бл. 20%). Всі осн. процеси видобутку руди механізовані. Гірничотранспортне обладнання - бурові каретки, навантажувально-транспортні машини; прохідницькі комбайни, вібротехніка і інш.

Відкритий видобуток у кінці  ХХ ст. проводився на кар'єрах Південного ГЗК, Новокриворізького ГЗК, Центрального ГЗК, Північного ГЗК, Інгулецького ГЗК, Полтавського ГЗК і Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. Глибина кар’єрів понад 200 м (макс. до 320-350 м). Обсяги розкривних робіт 180 млн м³. Використовується циклічно-потокова технологія. Застосовуються буро-підривні роботи, а також крокуючі екскаватори.

Марганцеворудна промисловість України – найпотужніша в світі. В кінці ХХ ст. країна добувала бл. 29% світового обсягу марганцевих руд. У 1997 р. видобуток становив 7,2 млн т, а у 2000 р бл. 5 млн т. (8% світового). Осн. сировинною базою є Нікопольський бас., де працюють Орджонікідзевський та Марганцевський ГЗК. Нікопольське родов. розробляється відкритим і підземним способами.

Застосовуються системи  розробки довгими стовпами з виїмкою  руди механізованими комплексами. На відкритих роботах використовуються одноківшеві і роторні екскаватори. Руда збагачується на ф-ках, оснащених мийними, відсаджувальними, флотаційними машинами, магнітними сепараторами і інш. Концентрати оксидних руд містять 37-45 % Mn, а карбонатних – 29-31 %. Осн. споживачі концентрату – підприємства чорної металургії. Частина продукції йде на експорт.

У 2001 р. Україна виробила 2.71 млн т марганцевого концентрату (-1.5% до 2000). Найбільший виробник концентрату  марганцю – Орджонікідзевський ГЗК  – виробив у 2001 р. 1.7 млн т концентрату (-7% до 2000). ГЗК видобуває руду відкритим способом. Марганцевський ГЗК – другий в країні виробник концентрату марганцю - виробив у 2001 р. 1 млн т концентрату марганцю (+9.4% до 2000). ГЗК планує видобувати у 2010 р. 2.95 млн т руди (1.78 млн т – шахтним способом, 1.17 млн т – кар'єрами).

Рідкісні метали. Розробку ільменітових і циркон-рутил-ільменітових родов. у кінці ХХ ст. здійснюють відкритим способом на Іршинському ГЗК та Верхньодніпровському ГМК. Використовують роторні, ланцюгові екскаватори і драґлайни. Збагачення пісків гравітаційне, вилучення корисних компонентів становить 80-90%.

Вільногірський гірничий і металургійний комбінат на початку  ХХІ ст. нарощує видобуток. У 2001 р. тут видобуто 60 800 т рутилового концентрату (+7.7% до 2000), 33 700 т цирконового концентрату (+2,2% до 2000), 179 500 т ільменітового концентрату (+10,1% до 2000). Виробниче об'єднання з 1961 спеціалізується на видобутку і переробці титаноцирконієвих руд, дає половину ільменітового концентрату країн СНД та Європи. Воно входить до підприємств, які не підлягають приватизації.

У 2000 р створено спільне Українсько-американське підприємство “Ірша-Ільменіт”.

ВАТ “Титан” – найбільший український продуцент діоксиду титану, виробив його у 2001 р 49,7 тис.т. З 1998 р компанія належить до спеціальної  Сивашської економічної зони.

ВАТ “Чисті метали” (м. Світловодськ) видобуває ґалій. Сировиною для його видобування є боксити (сер. вміст в бокситах бл. 50 г/т). Основні напрями розвитку промисловості рідкісних металів України: 1. Розробка і освоєння технологій виробництва рідкіснометалічної продукції на основі циркону, титану, гафнію, РЗЕ, що дозволяє знизити імпорт ніобію, ванадію, вольфраму, молібдену, танталу і інш., сировинна база яких в Україні недостатньо розвинена. Це насамперед стосується сплавів лігатур, порошків на основі циркону і титану для використання виробів в атомній енергетиці, машинобудуванні, виробництві ріжучих інструментів, медицині, приладобудуванні, металургії сталі і кольорових металів. 2. Освоєння технологій вилучення ванадію, ґалію, РЗЕ і інш. з вторинних джерел рідкіснометалічної сировини, в т.ч. хлористих (або хлоридних) відходів, червоних шламів, фосфогіпсу, відвалів золи ТЕС, металургійних шлаків і інш.

Видобуток руд  кольорових металів в У. незначний, хоча за 1992-2002 рр. було розвідано нові родов. поліметалів, міді, олова, вольфраму та інш. Розвиток кольорової металургії У. визначається не тільки станом її сировинної бази, але і вдосконаленням технології переробки бідних руд, комплексністю використання мінер. сировини, зниженням втрат супутніх компонентів. Найважливішою є розробка нікелевих та ртутних руд.

Видобуток нікелевих  руд ведеться відкритим способом на Деренюхінському та Липовеньківському родов. Побузької групи родов. (запаси на 10 років). Готове до розробки Тарнаватське родов. Переробку сировини методом електроплавки здійснює Побузький нікелевий завод. (продукція – феронікель з вмістом Ni 7-8%).

Алюміній. Миколаївський глиноземний завод – колишній найбільший виробник глинозему в Радянському Союзі – нарощує потужності: 2000 р. – 1,07, у 2001 – 1.12, 2002 – 1,3 млн т глинозему. Переробляється боксит з родовищ Ґінеї, Австралії, Бразилії і Ґайани. Запорізький алюмінієвий завод виробив у 2001 р. 106 093 т первинного алюмінію, а також 223,9 тис. т глинозему (-9% до 2000).

Ртуть. Осн. видобуток ртутних руд до 90-х рр. ХХ ст. було зосереджено на Донбасі на Микитівському ртутному комбінаті. З 1995 р. роботи законсервовані.

Золото. В останнє десятиліття ХХ ст. почав розвиватися золотодобувний сектор гірничодобувної промисловості. У 1999 закінчене будівництво дослідно-промислової дільниці Мужіївського золотополіметалічного комбінату в Закарпатській області і з родовища Мужіївське отримані перші вітчизняні зливки золота. У 2000 р здійснено запуск першої черги комбінату. Крім того, в Закарпатті почато видобуток золотоносної руди на Саулякському родовищі. Освоєння Бобриківського родовища в Луганській обл. знаходиться на початковій стадії. Виробник золота в Україні – компанія “Українські поліметали”.

Крім того, проведені  масштабні експерименти на гідрометалургійному заводі в Дніпродзержинську (цех №5) по вилученню золота. Завод готовий до технологічних випробовувань переробки золотоносних руд Українського щита. Прийнята Державна програма “Золото України” на 1996-2005 рр (Постанова КМ України № 532, 1996). Виконана технологічна типізація золотовмісних руд України.

2. Виробництво і споживання мінерально-сировинної продукції.

ВИДОБУТОК КОРИСНИХ КОПАЛИН. За 20 років незалежності з надр України було видобуто чимало корисних копалин, однак країна зберегла високий потенціал мінерально-сировинної бази. Частково це пов'язано зі зменшенням видобутку корисних копалин.

За різноманітністю  і багатством мінерально-сировинна  база України вигідно відрізняється  від багатьох зарубіжних країн світу. Зокрема, по запасах корисних копалин Україна випереджає США, Канаду, Бразилію, Китай і багато країн Європи. На території країни розташовано близько 8 тис. родовищ 90 видів корисних копалин, з них понад 30 мають особливо важливе економічне значення.

Як розповіли в Державній  службі геології та надр (Госгеонедр), на момент розпаду СРСР (1990-1991 роки) мінерально-сировинний комплекс України забезпечував 23-25% ВВП. З видобутком і використанням корисних копалин було зв'язно 48% промислового потенціалу України і до 20% її трудових ресурсів.

За роки незалежності видобуток природного газу скоротився в 1,4 рази - з 28,1 млрд куб м у 1990 році до 19,7 млрд куб м в 2010 році; видобуток нафти і газового конденсату в 2,7 рази - з 9,7 млн ​​тонн у 1990 році до 3,6 млн тонн в 2010 році; вугілля в 1,6 рази - з 122 млн тонн у 1990 році до 75 млн тонн в 2010 році.

"До рівня видобутку  1991 року (близько 200 млн тонн) наблизилися  лише сировина для чорної металургії (рудної та нерудної)", - відзначили  в Госгеонедр.

Нафта і газ

За 20 років незалежності з надр витягли близько 500 млрд куб м газу і близько 100 млн тонн нафти (близько 500 млн тонн умовного палива). У той же час баланс запасів вуглеводнів практично не змінився.

"Якщо за часів  Союзу на балансі України було 1,2 трлн куб м газу, то зараз  - 1,15 трлн куб м. Тобто різниця зовсім невелика. Ми постійно поповнювали фонд (запасів) відкриттям нових родовищ", - сказав Ставицький.

Великі надії Україна  покладає на видобування нетрадиційних  вуглеводнів - сланцевого газу і метану вугільних пластів. Запаси цих газів  в Україні оцінюються як одні з найбільших у світі. Однак точно оцінювати потенціал країни можна тільки після проведення пробного буріння.

При цьому зберігається потенціал видобутку традиційного природного газу, нафти та конденсату. "З урахуванням нових технологій, як в геологічному плані, так і в плані видобутку, найближчим часом ми суттєво збільшимо баланс. Якщо взяти тільки акваторію Чорного і Азовського морів - мілководні, глибоководні, перехідні шельфи, там розвідано всього 3%", - сказав глава Госгеонедр. Запаси умовного палива в акваторіях морів оцінюються в 1532 млн тонн умовного палива.

У цілому запаси вуглеводнів  в країні оцінюються в 4982 млн тонн умовного палива.

Вугілля, метал і будматеріали

Запаси вугілля і  залізної руди в Україні вражаючі. Якщо не заглиблюватися в цифри, то, за словами Ставицького, навіть при активній видобутку "на 300-500 років (з цими ресурсами) у нас повний порядок".

Досить сильні позиції  України і у видобутку металів  титанової групи, головним чином  титану, цирконію і гафнію. Ми займаємо 3-е місце в світі за запасами оксиду цирконію, які оцінюються в 4 млн тонн. Значні запаси марганцю - близько 140 млн тонн.

В Україні зосереджено 10% світових запасів урану.

У цьому році в Україні  розпочнеться видобуток золота, запаси якого оцінюються в 3,2 тис. тонн.

Також Україна володіє  значними запасами нерудних корисних копалин, які використовуються при  будівництві - вапна, глини, піску, бетонного сировини, солі.

Сьогодні

У промисловому освоєнні в Україні в 2010 році перебувало більше 3 тис. родовищ корисних копалин, на базі яких працювало більш ніж 2 тис. гірничодобувних і переробних підприємств.

Динаміка видобутку  корисних копалин за період 2003-2010 роки свідчить, що майже по всіх групах спостерігається стабільне зростання. Найвищі темпи зростання були в групі корисних копалин для будівництва.

Обсяг зовнішньої торгівлі України мінеральною сировиною  та продукцією його переробки щорічно складає близько 10 млн доларів.

Експортні можливості України  можуть бути істотно розширені за рахунок окремих видів кольорових металів, декоративно-облицювального каменю, перліту і цеоліту.

Видобуток нафти і  газу в Україні за перше півріччя 2012 року скоротилася на 0,1%, до 9,6 млрд кубометрів порівняно з аналогічним періодом 2011 року.

Про це повідомила Державна служба статистики.

За шість перших місяців  поточного року видобуток нафти  скоротився на 4,8%, в порівнянні з  першим півріччям 2011 року - до 1166000 тонн.

Видобуток газового конденсату в Україні в січні-червні збільшилася  до 496 тисяч тонн, що на 12,2% перевищило показник аналогічного періоду 2011 року, а газу нафтового попутного збільшився на 2,6% - до 362 млн куб. м.

У червні видобуток газу скоротився в порівнянні з попереднім місяцем на 4,4% до 1,5 млрд куб. м, а видобуток нафти - на 2,6% до 190 тис. тонн.

У 2011 році українські нафтогазовидобувні підприємства скоротили до попереднього року видобуток природного газу на 0,3% - до 19,2 млрд куб. м. Видобуток нафти при цьому скоротилася на 5,9%, до 2,424 млн тонн.

Видобуток газового конденсату у 2011 році скоротилася на 7,0%, порівняно  з 2010 роком, до 874 тис. тонн, а газу нафтового  попутного збільшився на 9,6% - до 0721000000 куб. м.

Підвищення цін на сировинні товари стало одним із чинників, які призвели до зростання показників прибутку і норми прибутку гірничодобувних компаній у 2011 р. (табл. 9).

Динаміка середніх цін на основні  товари глобальної гірничодобувної  промисловості

Таблиця 9.

3.Експорт та імпорт  гірничовидобувної промисловості Донецького регіону (на прикладі вугільної галузі)

Вуглевидобуток є найбільш старою й у той же час однією з найбільш важливих галузей паливно-енергетичного  комплексу багатьох країн світу. Як і раніше, вугілля використовується для вироблення тепла на побутовому й промисловому рівні, є основою для виробництва електроенергії й коксу для металургійної промисловості, усе ширше використаються в хімічному виробництві, а також служить паливом для транспортних засобів. За останні роки ціни на вугільну продукцію досягли найвищого рівня у зв’язку з ростом собівартості продукції. Таким чином, незважаючи на існуючи проблеми в вугільній промисловості, слід зазначити важливість аналізу експортної діяльності вугільної галузі.

Аналіз ефективності експортної діяльності вугільної промисловості Донецького регіону показав, що в цілому, вугільна промисловість України має негативне сальдо зовнішньої торгівлі, тобто імпорт продукції цієї галузі значною мірою переважає експорт. Тобто, зовнішня торгівля галузі є неефективною.

Зовнішня торгівля вугільної промисловості Донецького регіону.

Таблиця 1

Згідно статистичних даних Державного комітету статистики України, при розрахунку відносних  показників ефективності вугільної  промисловості Донецького регіону, а саме динаміки індексів цін виробників вугільної промисловості (таблиця 2), ситуація була наступною: ріст індексів цін виробників вугільної промисловості перевищував зростання індексів цін промисловості в загалі, бо середній темп росту індексів цін вугільної промисловості дорівнює 117,53%, тоді як аналогічний показник промисловості становить тільки 80,3%.