Історія УПА (сучасний погляд)

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

Історія УПА (cучасний погляд)

 

 

 

План

Вступ

І Історіографія

ІІ Архіви

ІІІ Спогади

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З них деякі вічнії співи зложили,

А як їх наймення? І де їх могили,

Щоб скласти хоч пізні вінці!

Леся Українка.

 

Вступ

Досі бажаючі  не мали змоги дізнатися правду про  упістів, про їх цілі і пожертву. Радянська історіографія зробила  все можливе і неможливе, щоб  національних оборонців представити  як бандитів, німецьких прислужників. Але настав час і сфальсифікована історія поступається правдивій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Працюючи в бібліотеці, я натрапила на цілу низку книг, перелік яких даю далі. Безумовно найбільшою був „Літопис Української Повстанської Армії”¹, який складається з 33-х томів.

Досі появилися такі томи „Літопису УПА”:

Том 1. Волинь і Полісся: німецька окупація; книга перша: Початки  УПА, документи і матеріали. Книга  містить політичні і організаційні  документи та матеріали до історії  УПА на Волині і Поліссі. 1989.

Том 2. Волинь і Полісся: німецька окупація; книга друга. Книга містить підпільні документи і матеріали про бойові дії УПА на Волині і Поліссі. 1985.

Том 3-4. Чорний ліс: видання  команди Станіславівського тактичного відтинка УПА, 1947-1950 роки. Книга перша  і друга. Книги містять меморіали, біографічні нариси й документи про дії відділів УПА Станіславівського тактичного відтинку УПА. Частина матеріалів – оповідання, новели і вірші. 1987,89.

Том 5. Волинь і Полісся: німецька окупація; книга третя: спомини  учасників. Книга містить спогади, рецензії і додаткові підпільні матеріали про дії УПА. Між мемуарами – звідомлення про договір про ненапад між ГК УПА й угорською армією. 1983.

Том 6. УПА в світлі німецьких  документів, 1942-1945; книга перша: 1942 –  липень 1944. Книга містить аналізи, меморандуми, звідомлення, звіти, а також переклади українських документів для центральних політичних, військових і поліційних установ. 1983.

Том 7. УПА в  світлі німецьких документів, 1942-1945; книга друга: серпень 1944-1945 (продовження  шостого тому). 1983.

Том 8. Українська Головна Визвольна Рада; документи, офіційні публікації, матеріали; книга  перша: 1944-1945. Книга містить основні  документи Першого Великого Збору  УГВР, передрук органу Президії УГВР Вісник (24 (7) серпень 1945) і статті та матеріали з 1944-45рр. які стосуються цілости визвольного руху. 1980.

Том 9. Українська Головна Визвольна Рада; книга  друга; 1946-1948. Книга містить органи УГВР. Самостійність і Бюро Інформації УГВР та інші матеріали. 1982.

Том 10. Українська Головна Визвольна Рада; книга третя: 1949-1952. Збірник містить документи, офіційні звідомлення, публікації й матеріали УГВР в Україні, між ними Бюро Інформації УГВР. 1984.

Том 11. Тернопільщина: список впавших героїв в українській  революції в боротьбі з московсько-більшовицькими окупантами за час від 30 березня 1944 до 31 грудня 1948 року. Це підпільне видання містить біографії 725 осіб, які загинули на території Тернопільської округи. Крім того, подає дані про смерть близько 100 невідомих повстанців, які загинули на території округи.

Том 12. Третя  подільська воєнна округа УПА („Лисоня”): містить видані командою воєнної  округи короткі описи боїв відділів УПА – „Лисоня” від листопада 1943 до серпня 1945 року, збірник підпільних пісень Повстанський стяг – виданий  з приводу п’ятиріччя УПА в 1947 році, та інші документи й матеріали групи „Лисоня”. 1989.

Том 13. Перемищина – Перемиський  курінь; книга перша: Денник відділу  „Бурлаки” (Володимира Щигельського) – містить денник цього відділу („Ударники”) за час від жовтня 1946 до 24 жовтня 1947 року, ведений бунчужним „Буркуном”, з епілогом Богдана Гука (”Скали”). Книга також має різні документи сотні – списки вояків, господарські документи тощо. 1986.

Том 14. Перемищина – Перемиський  курінь; книга друга: Денники й  документи – містить денники сотенного „Крилача” (Ярослава Коцьолка) з 1944 і 1947 років, продовжувані по його смерті сотенним „Бурлакою” (Володимиром Щигельським), денник сотні „Крилача” (ведений бунчужним „Орестом”) і документи обох сотень. 1987.

Том 15. Константин Гіммельрайх: спогади командира відділу особливого призначення „УПА-Схід”; спогади. Автор – киянин – оповідає про свої переживання, від вибуху війни 1941 року до звільнення з УПА (рейду на Захід в 1945 році: мобілізація до ЧА, німецький полон, окупований Київ, участь у підпіллі ОУНм, к-р вд. УПА (ОУНм) в Карпатах, старшинська школа УПА, мандри по Поділлі й к-р вд. особливого призначення „УПА-Схід”. Ілюстрації. 1987.

Том 16. Підпільний журнал закерзонської  України, 1945-1947. збірник містить передруки  таких підпільних журналів: Тижневі вісті, Лісовик, Інформативні вісті, Інформатор і Перемога. Всі числа цих журналів супроводяться англомовним резюме. Збірник має статтю про історію підпільної видавничої діяльності на Закерзонні та Акт оскарження О.Лебедович. 1987.

Том 17. Англомовні видання українського підпілля, 1946-1947. збірник містить передруки підпільних видань: Нові Лідіце, Виселення єпископа Коцилавського, Вибори в СРСР, Нова голодова катастрофа в Україні, Фашистівське страшило, До братніх чеського і словацького народів. 1988.

Том 18. Карпатська група  УПА „Говерля”; книга перша: Документи, звіти та офіційні публікації. Містить  передрук підпільного видання командування групи Шлях перемоги, звіти команд тактичних відтинків УПА й  звіти командирів відділів та підвідділів УПА 24 ТВ УПА „Маківка”. 1990.

Том 19. Карпатська група  УПА „Говерля”; книга друга: Спомини, статті та видання історично-мемуарного характеру. Включає збірку нарисів  і споминів, друкованих у підпіллі. Майже всі спомини написані старшинами і вояками УПА ще на Україні або негайно після переходу на еміграцію. 1992.

Том 20. Покажчик до „Літопису  УПА”; книга перша 1-19 томи. Книга  містить покажчик псевдонімів, прізвищ, географічних назв, інституцій, поазбучні  списки авторів та надрукованих матеріалів й інші дані про перших 19 томів „Літопису УПА”. 1994.

Том 21. УПА в світлі німецьких  документів 1941-1943; книга третя: червень 1941 – травень 1943. Книга містить  звіти, меморандуми, а також переклади  українських документів для центральних  політичних і поліційних установ. 1991.

Том 22. УПА в світлі польських  документів; книга перша: Військовий суд оперативної групи „Вісла”. Містить вироки, звіти та кореспонденцію Військового суду оперативної групи  „Вісла” за період від травня до вересня 1947 року. 1992.

Том 23. Медична опіка в ОУН: документи, матеріяли, спогади. Більша частина книги – це спомини санітарів, медиків, лікарів й інших працівників санітарної служби й Українського Червоного Хреста (УЧХ). В книзі теж поміщені підпільні документи й біографії працівників УЧХ. 1992.

Том 24. Ідея і  чин: орган Проводу ОУН, 1942 – 1946. У  цій книзі передрукований головний політично-інформативний журнал Проводу  ОУН на Українських Землях, що появився в роках 1942-1946. Журнал містив важливі  інформації про боротьбу УПА, німецьку та російську окупаційну політику, розвиток української політичної думки. 1995.

Том 25. Пісні  УПА. Збірка пісень, тематично пов’язаних з боротьбою УПА. Збірник включає  не тільки властиві пісні вояків УПА, але й уложені пізніше в  тюрмах і концтаборах, чи уложені народом. Збірник містить тексти пісень, їх варіанти, мелодію і варіанти, а також дані про саму пісню, її авторів й оспівуваних у самих піснях героїв чи події. Збірник понад 600 пісень чи їх варіантів. 1997.

Том 26. Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріяли. Книга четверта: Документи і спогади. Збірник містить протоколи ВЗ УГВР, доповідь на цьому зборі й інші документи: вибір з листування президента УГВР Кирила Осьмака, переговори з польським підпіллям, Угорщиною й Румунією, слідчу справу Миколи та Петра Дужих й інші документи. У книзі також спогади членів УГВР й інших осіб про утворення та діяльність УГВР. 2001.

Том 27. Роман  Петренко: За Україну, за її волю; спогади. Автор – волиняк – оповідає про свою діяльність від вибуху війни у 1939 по відходу на Захід 1945. Спочатку автор був діячем ОУН Сарнецької округи (від січня 1942 в підпіллі), згодом – шефом господарського відділу МВО УПА "Заграва" від літа 1943 – ПВШ (потім КВШ УПА – Північ, командир Клочківський) і від літа 1944 – старшиною для особливих доручень при ГСЗС УГВР під керівництвом М.Лебедя. 1997.

Том 28. Марія  Савчин: Тисяча доріг; спомини. Автор  оповідає про свої переживання від  вибуху війни (від 1944 до 1953 – в підпіллі) до свого приходу на еміграцію  у 1954. Від 1945 була дружиною В. Галаси, заступника проводу ОУН Закерзонського краю, від 1947 співробітника ГОСП в Карпатах і від 1948 – проводу ОУН ПЗУЗ. Авторка перебувала разом з ним на Закерзонні, в Карпатах, на Волині й накінець – у тюрмі КГБ у Києві. 1995.

Том 29. Іван Гарасимів ("Палій"): З юнацьких мрій – у ряди УПА, це розповідь учасника підстаршинської шкали УПА в Карпатах та райового в сотні У-1 (94), про його бойовий шлях в УПА від осені 1943 до осені 1947 в Карпатах та на Лемківщині. Спогади дають цікаву картину із щоденного життя повстанців та їхніх командирів, як теж про важке становище українського населення на цих теренах. 1999.

Том 30. Степан Хрін (Степан Стебельський): Крізь сміх заліза; спогади. Книга містить два  спогади Степана Стебельського ("Хріна"), командира тактичного відтинку УПА 24 "Маківка" – "Крізь сміх заліза", "Зимою в бункері" та спогади Олекси Конопадського ("Островерха") – "Спомини сотового УПА Островерха". Автори оповідають про свої дії в УПА від 1944 до 1949 року на Лемківщині та Дрогобиччині. 2000.

Том 31. УПА  на Львівщині і Ярославщині. Спогади  і документи вояків УПА тактичного відтинку "Розточчя", 1943-1947. Книга  містить спогади "Сої", "Спартака", "Зенона Семенова" та інших членів відділу УПА командира "Бриля". Також подаються оперативні звіти командира "Бриля" та командира "Гамалії" ("Переяслави І" та "Переяслави ІІ") з тактичного відтинку УПА "Розточчя". 2000.

Том 32. Медична  опіка в УПА: документи, матеріяли, спогади. Книга друга. Велика частина  книги – це спомини санітарів, медсестер, медиків, лікарів і інших працівників санітарної служби й Укр. Червоного Хреста (УЧХ). 2001.

Том 33. Тактичний  Відтинок УПА 26-й "Лемко": Лемківщина і Перемищина (Документи і матеріали). Книга містить документи і  матеріали, що відносяться до історії та діяльності відділів УПА Тактичного Відтинку "Лемко" в рр. 1944-1947, оперативні звіти, накази, інструкції та вказівки, рейди УПА та документи Підстаршинської школи імені полковника "Коника". Мапи, організаційні схеми. 2001.

Готуються до друку такі томи "Літопису УПА":

Том 34. Лемківщина і Перемищина – "Холодний Яр", "Бескид", "Верховина": Політичні  звіти. Книга містить організаційний розподіл підпільної мережі Лемківщини і Перемищини, кадрову обсаду підпільної сітки та політичні і інформативні звіти з терену за роки 1944-1947. Львів. 2001.

Покажчик до "Літопису УПА"; книга 2: 21-34 томи та 1-2 томи нової серії. Книга містить  покажчики  псевдонімів, прізвищ, географічних назв, інституцій, поазбучні списки авторів та надрукованих матеріалів й інші дані про томи "Літопису УПА" старої та нової серії, як також книги "Повстанські могили" під ред. Євгена Місило.

Архітектура резистансу: криївки і бункери  УПА в світлі радянських документів. Книга містить схеми та описи  різних криївок УПА та запілля, зібраних в Архіві Внутрішніх військ України. Округу за рр. 1944-1954, який знаходиться в Колекції ім. Петра Й. Потічного при Університеті Торонто.

Холмський тактичний  відтинок УПА ("Данилів"): містить  огляди й документи про дії  УПА на Холмщині й Підляшші в 1945-1948 роках. Між документами – звіти Холмського тактичного відтинку УПА, хроніки (денники) сотень УПА, звіти зі зустрічей представників УПА з представниками польського резистансу з ВіН-у ("Вольносьць і Нєподлєглосьць"), звіт із зустрічі з англійським кореспондентом, радянські документи про депортацію українців до СРСР та інше.

Ярославщина, Любачівщина, Томашівщина. Книга містить  документи і матеріали 27 ТВ УПА "Бастіон" та її округи ОУН "Батурин" за роки 1944-1947. Між документами також хроніки  відділів "Месники" 2 і 3, накази, реєстри та списки відділів. Книга також включає спогад сотенного "Тучі" й політвиховника "Шеремети" та спогад "Вуса" і "Козака" з почоту к-ра "Залізняка".

Ще я ознайомилася з такою літературою.

Юрій Борець "З найкращими"²

Книга спогадів Ю.Борця – Чумака – одного з ветеранів Української Повстанської Армії, яка понад десять років без жодної допомоги ззовні провадила жертовну боротьбу за волю українського народу під гаслом "Волю народам, волю людині!", розповідає правду про бойові звитяги та післявоєнну долю воїнів УПА.

"У вирі боротьби: Повість нашої Доби" цього ж  автора.

Ось перед нами нова книжка про буремні дії героїчної  боротьби УПА за суверенні права  свого народу. Її автор описує бої  і борців. Живим, як сьогодні стає перед  нами трагічне, кров’ю скроплене, Закерзоння і звідтам переправа через Чехо-Словаччину з великою лінією на Захід. Автор скромно, але глибоко переживає ті незабутні героїчні дні нашої визвольної історії, забуваючи зовсім себе самого й таким чином, даючи нам приклад загального ідейно-політичного та психологічного стану нашої молоді тих часів.

Ю.Борець "ОУН і УПА  в боротьбі за Українську державу"³

Автор старається схематично окреслити основні віхи історії  України, починаючи з того, "хто  ми, чиї сини, яких батьків, ким, за що закуті?". Таким чином Ю.Борець вже вкотре прагне зацікавити насамперед молодого читача, визнати правдиву, несфальсифіковану "історію України", вивчити її, зробити правильні висновки, і, збагатившись історичним досвідом, активно працювати сьогодні над зміцненням рідної держави, перетворити її на справді українську і справедливу для всіх її громадян.

Ю.Чумак "Рейд без зброї; УПА на Заході. Спогади"⁴

Спогади "Рейд без зброї" висвітлюють досі майже ніким  не досліджений останній трагічний  період боротьби УПА, коли повстанці залишили рідну землю і переправилися через Чехо-Словаччину, з великою місією на Захід.

Автор розповідає про людей  підпілля, про те, як склалася їх доля на чужині, про бої і втрати найближчих побратимів, про їх вічну любов  до свого народу і рідного краю.

П. Грицай "Грицай – "Чорнота" Я. "А рани не гоїлися, Спомини "Чорноти"."⁵

У книзі описані спогади  чатового командира УПА "Чорноти" про події, які відбувалися в 1943 – 1945 роках на Закерзонні, та про  його страдницьке життя в більшовицьких  тюрмах та концтаборах Сибіру. Тут докладно розповідається про життя каторжників, про їх боротьбу за свої права, про згуртованість і взаємопідтримку між політв’язнями різних національностей.

Євген Грицяк "Короткий опис спогадів (Для самого себе)"⁶

У розповіді "Короткий опис спогадів" читач пізнає скромного і чесного українського патріота. Обставини ув’язнення Євгена Грицяка і трагічна доля товаришів не залишили його байдужим. Він очолив норильське повстання, кинувшись у вир боротьби з безправ’ям і свавіллям радянського режиму. Історія самооборони українських політв’язнів в радянських концтаборах, людська гідність, нездоланність і мужність світлими літерами вписали ім’я Євгена Грицяка на своїх сторінках.

Іван Дмитрик "Записки українського повстанця (в лісах Лемківщини)"⁷

Іван Дмитрик  розповідає здебільшого про свою сотню (число її польової пошти було "У-94"), хоч не бракує в його споминах інформацій і про інші відділи  УПА, які діяли, якщо не постійно, то деякий, у тому самому терені. У своїх  споминах І.Дмитрик нічого не замовчує, нічого не прикрашає. Він описує правдиві історії і справжніх людей. Український повстанець у спогадах автора – це передусім людина. Людина свідома і повна віри у справу, ради якої готова була покласти життя, людина, яка безстрашно йшла у бій, але також людина, яка відчувала страх, холод, голод і біль. Людина, яка вміла радіти, але також і плакати. Цим розповідь І.Дмитрика відрізняється від тих небагатьох спогадів, які досі появилися про УПА. Спогади Дмитрика написані живо і з гумором. Читач прочитає їх з приємністю й почуттям гордості, що існувала українська військова сила, яка вистояла стільки років у боротьбі з переважаючим чисельно ворогом.

Степан Бандера "Перспективи Української Революції".⁸

У цій книзі  Степан Бандера зосереджує свою увагу  передусім на всебічній розробці перспектив української національно-визвольної революції, і це є центральна тема його творчості. Він аналізував всебічно значення спільного фронту поневолених російським імперіалізмом і комунізмом націй, об’єднаних в Антибільшовицькому Блоці Націй. Його розуміння національно-визвольної революції – це не механічний процес розгортання лише технічно-революційних актів, чи виключно реакція та утиски й переслідування, але це глибинний закорінений у світоглядних, ідеологічних, релігійних, культурних, правових, суспільних, традиційних вартостей української нації й людини – духовно-органічний процес.

Андрій Боляновський "Дивізія "Галичина", Історія"⁹

У пропонованій праці розглянуто передумови створення  українського бойового з’єднання, показано процес його організації, охарактеризовано участь дивізійних відділів у воєнних діях, простежено еволюцію дивізії "Галичина" від збройної частини німецьких військ до Першої Української дивізії Української національної Армії (1-ша УДУНА). Предметом даного дослідження є історія найбільшої української військової частини, що діяла в роки Другої світової війни.

О.М.Шимчишин "УПА в хронології"¹⁰

"УПА в  хронології" – це історія Української  Повстанської Армії, починаючи  з 20-х років ХХ ст., коли виникла  Українська військова організація (УВО) як зародок майбутньої української армії до проведення Першого Великого збору Української Головної Визвольної Ради (УГВР), який створив український парламент, що став єдиним політичним спроводом українського народу в національно-визвольній боротьбі.

Г.Бурнашов "Полководець  УПА"¹¹

Герой документальної повісті Головнокомандуючий Української  Повстанської Армії, генерал-хорунжий Роман Шухевич. Спираючись на досі ще невідомі документи, матеріали, письменник показує зворотній бік операції чекістів із захоплення командира та його соратників, розповідає про вшанування його пам’яті, через призму власного світосприймання допомагає російськомовному населенню України пізнати суть історичного явища УПА, на конкретних прикладах переконує, що її слід вважати воюючою стороною у Другій світовій війні. Автор веде розповідь із властивим йому ретельним дотриманням історичної правди.

Петро Содоль "Українська Повстанська Армія 1943-1949 роки. Довідник"¹²

Ця праця  містить короткий енциклопедичний  нарис історії збройної боротьби в 1943-1949 роках Української Повстанської Армії та дає читачеві неповний список – тимчасовий реєстр – членів в УГВР, провідних активістів ОУН та старшин УПА, разом із біографічними нарисами, організаційними схемами, з ілюстративним матеріалом того періоду. Основна інформація – результат дослідницької праці за минулих 15 років.

Г.Бурнашов "Лицарі честі і чину"¹³

Автор заглиблюється  у вир надзвичайно складних історичних подій, зображує характерні процеси  в боротьбі за державність України, звеличує діяльність Української Повстанської Армії, описує трагічні долі реальних осіб: Романа Шухевича, Степана Бандери, Євгена Коновальця, Юрія Тютюнника та інших. Його нариси ґрунтуються на досі незнаних архівних свідченнях, спогадах соратників та однодумців, навіть ворогів головних героїв.

Петро Дужий "Роман  Шухевич – політик, воїн, громадянин".

У книжці відомого ветерана національно-визвольної боротьби 40-50рр., члена Проводу ОУН Петра  Дужого описано епізоди Українського Опору часів Другої Світової війни, діяльність Дружин Українських Націоналістів, УПА та її Головного командира Романа Шухевича – генерала Тараса Чупринки. Спогади почесного громадянина Львова Петра Дужого є цінними насамперед тому, що він був особисто знайомий з багатьма провідними діячами визвольного руху та українського суспільного життя загалом: Зеноном Косаком, Іваном Климівим – "Легендою", Миколою Лемиком, Романом Шухевичем, Катериною Зарицькою, Патріархом Йосипом Сліпим, Василем Куком-"Лемешем", Дмитром Маївським –"Тарасом", Миколою Арсеничем, Олексою Гасиним, Осипом Дяковим-"Горновим", Дмитром Донцовим, Миколою Лебедем, Іваном Кедриним-Рудницьким, Миколою Климишиним та багатьма іншими. Спогади будуть корисні читачам, які цікавляться суспільною атмосферою західноукраїнських земель 30-50 рр. та маловідомими фактами визвольної боротьби.

Крім цього  видані:

"Повстанський  записник" М. Данилюка (Блакитного)

Статті "... За волю України", "І наша частка в перемозі"

"Історія  УПА" Ю.Киричука

М. Лебедя "УПА: Українська Повстанська Армія: її генеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу"

Б.Мака (Михальчука) " Василь Сидор і справа його життя", "Юнацька чота"

В.Макара "Бойові друзі"

М.Малецького "Без ілюзій: Коментарі"

Матеріали наукової конференції всеукраїнського братства вояків УПА.

С.Мединського "Дивізійними степами"

П. Мірчука "Українська повстанська армія 1942-1952"

"Не забудеться, не проститься..."

"Останній  сталінський удар"

"Пам’ятник  слави УПА"

П.Полтави "Хто  такі бандерівці та за що вони борються"

"Про пам’ятне  видання з нагоди 50-ліття створення дивізії "Галичина"

"Регенсбург: Статті-спогади-документи"

В.Северина "Їм дзвони не громи"

Л. Стеткевича "Як з Бережан до Кадри"

Д.Чайковського "Московські вбивці Бандери перед  судом"

Я.Шумелда "Похід  ОУН на схід"

В. Щеглюка "   Як роса на сонці"

Журнал "Сучасність" (статті С. Кульчицького, Б.Червака, С.Грабовського, В.Скуратівського, В.Коваля розкривають  історію діяльності ОУН-УПА, вміщують нотатки до проблеми УПА та інше).

Я вважаю, що це ще не вся література про Українську Повстанську Армію, бо про її подвиги можна писати і писати...

 

ІІ. Документальне підтвердження подаю далі.

1. Повідомлення  про загибель Шефа Головного  Військового Штабу УПА Олекси  Гасина – полковника "Лицаря" (документ з Архіву громадських  організацій України):¹⁴

"Секретарю ЦК КП(б)У  товаришу Хрущову М.С.

Повідомлення про ліквідацію військового референта центрального проводу ОУН Гасина Олексія Івановича, псевдо "Лицар", він же "Олекса" і "Іван Чорнота".

Оперативною групою МВС  УРСР у січні 1947 р. агентурним шляхом було встановлено, що в районі сіл Конюхів і Жулин Стрийського району Дрогобицької області переховується військовий референт центрального проводу ОУН – Гасин Олексій Іванович, псевдонім "Лицар", він же "Олекса" і "Іван Чорнота".

На підставі відомостей, що надійшли у МВС УРСР, був опрацьований план проведення чекістсько-військової операції з метою захоплення або ліквідації "Лицаря".

В одному з бандитів, що були вбиті 20 січня цього року розвідувально-пошуковою  групою, яка діяла по зовнішньому  кільцю району операцій, побіля села Лани-Соколівські Стрийського району Дрогобицької області особистими зв’язковими "Лицаря": Мельником Іваном, Мельник Анною, Чуплякевичем Євстафієм впізнаний Гасин Олексій Іванович за псевдом "Лицар", він же "Олекса" і "Іван Чорнота"...

Труп "Лицаря" був  доставлений в УМВС по Львівській області, де додатково був упізнаний  колишнім членом центрального проводу  ОУН "Сергієм" – М.Степаняком, який знав "Лицаря" зі спільної праці  в центральному проводі ОУН в 1941-1942 році.

Міністр Внутрішніх справ УРСР

Генерал-лейтенант Строкач

25.1.47

(прийняв по ВЧ капітан  Пушкін)"

 

2. За що бореться УПА¹⁵

Політична боротьба українського народу за Українську Державу  ввійшла в повну фазу. На це склалися ріст внутрішньої сили українського народу і зовнішня політична обстановка. Виявом цієї організованої боротьби є Українська Повстанча Армія (УПА).

УПА, обороняючи український  народ перед терором окупантів, творить збройну силу, яка закріпить  здобутки Української Національної Революції, та, перетворившись в Українську Народну Армію, стане на захист УССД перед зовнішніми ворогами.

УПА – це збройна сила українського народу, боротися в рядах  УПА – це почесний обов’язок  кожного громадянина України.

УПА бореться:

• За самостійну Соборну Українську Державу на українській землі.
• За новий справедливий лад і порядок в Україні без панів, поміщиків, капіталістів та більшовицький комісарів.
• За новий справедливий міжнародний лад і порядок в світі, побудований на пошануванні прав кожного народу та його незалежний всесторонній розвиток у власних державних формах.
• Проти німецького та московського імперіялістичних наїзників, що змагають до поневолення та знищення українського народу.
• Проти імперіялізмів, як джерела воїн і поневолення народів.

Більшовицьких парашутистів УПА вважає за передовий загін московських імперіалістів і поборює нарівні з німецькими грабунковими бандитами.

Українська  Повстанча Армія

(Підпільна  газета "Вісті": огляд воєнно-політичних  подій) р.І, ч.І грудень 1943р.

 

3. З архівної  слідчої справи 11-30853 в УСБУ по Львівській області.

З анкети арештованого

Голяш Григорій Іванович народився 1910 р. у с. Вишки  Козівського району Тернопільської області. Проживає на нелегальному положенні  у Львові. Українець. Без паспорта. Громадянин СРСР, безпартійний, з селян.

Батьки: мати – Голяш Тетяна Семенівна, 62 р.н. Дружина – Гулай Марія Андріївна, 1918 р. нар., живе у Таджицькій РСР.

Зріст середній, фігура середня, плечі горизонтальні, шия коротка. Волосся темно русяве з сивиною, очі сірі, лице овальне, чоло високе скошене, брови дуговидні, рот малий, губи тонкі, підборіддя пряме, вуха овальні, має два вогнепальні наскрізні поранення в області грудей. На лівій повіці мала бородавка.

Арештований 5.05.1950 р. із санкції прокурора внутр. військ МДБ за відношенням 2 к. п/с  УМДБ Львівської області.

Анкета заповнена  в слідчому відділі УМДБ області, місто Львів.

Акт

16.06.1950 р. Львів

Мною, фельдшером ВТ Львівської обл. Лейтенантом медслужби  Ляхович Р.Л., у присутності чергового  внутрішньої тюрми УМДБ Львівської області мол. Лейтенанта Дерябіна і слідчого слідгрупи МДБ УРСР майора Декаль складений акт у тому, що о 4 год. 50 хв. ранку з кабінету 70 з/к №33 вискочив у вікно і смерть наступила миттєво.