Заходи держави щодо захисту економічної конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту

і міжнародного підприємництва

Варіант № 14

ІНДТВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

(Контрольна робота)

з дисципліни «Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю»

на тему «Заходи держави щодо захисту економічної конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності»

Виконала: студентка гр. МЕМ-41з

Сороковська Наталія Вікторівна

Львів-2013 

Індивідуальне завдання

1. Розкрити сутність заходів держави щодо захисту економічної конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності.
2. Провести порівняльну характеристику особливостей державного управління окремою сферою зовнішньоекономічної діяльності в Україні та в Естонії.
3. Розглянути і обґрунтувати ситуаційні задачі №1 і №2, використовуючи дані:

Таблиця №2

Характеристика  підприємства та зовнішньоекономічної діяльності яку воно здійснює

Ситуаційна  задача №1

Вітчизняне підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Вид зовнішньоекономічної діяльності, базисні умови постачання, товар, відповідний код за Українською  класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) наведено в табл.3 (Додаток В). Згідно з номером варіанта необхідно:

1. доповнити задачу відсутніми даними (назва та місце розташування підприємства, назва та місце розташування його контрагента, кількість товару та одиниця виміру, ціна товару та одиниця виміру) з урахуванням виду зовнішньоекономічної діяльності, яку воно здійснює. Характеристику підприємства та зовнішньоекономічної діяльності яку воно здійснює необхідно подати у табличній формі (табл.№2);
2. скласти рахунок – фактуру відповідно до вихідних даних. Приклад рахунку – фактури наведено в Додатку Б
3. посилаючись на законодавчо-нормативні акти та міжнародні угоди, визначити, в яких відносинах знаходиться Україна з даним контрагентом (чи є країна членом Світової організації торгівлі (СОТ), Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), та які методи регулювання зовнішньоекономічних відносин використовує держава для їх стимулювання (обмеження) (митні тарифи, кількісні обмеження, квоти, ліцензування, стандарти, митні процедури, антидемпінг, компенсаційні заходи, стандарти на товари тощо);
4. описати особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства з точки зору державного управління з посиланням на чинні законодавчі та нормативні акти;
5. Охарактеризувати особливості державного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства шляхом:

а) визначення режиму у сфері  здійснення зовнішньоекономічної діяльності, який застосовує Україна до даної  країни;

б) встановлення наявності  ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, опису порядку та умов її одержання;

в) зазначення переліку митних процедур, що застосовуються державою для управління зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням того, чи знаходиться українське підприємство в вільній економічній зоні.

Ситуаційна  задача №2

Вітчизняне підприємство, розташоване у м.Яворів Львівської області, спеціалізується на виробництві молочних і кисломолочних продуктів та реалізує свою продукцію як на території України. так і на експорт. Підприємство працює на вітчизняній та імпортній сировині.

Тривають переговори з  німецькою фірмою, і на початку  наступного року передбачається створення  спільного підприємства у м.Яворів за участю німецької фірми. Спільне підприємство працюватиме, використовуючи німецьке обладнання, технологію і, частково на давальницькій сировині з Німеччини. При збуті орієнтуватиметься на вітчизняних та іноземних споживачів.

Опишіть особливості здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства з точки зору державного управління та правового регулювання, з посиланням на чинні законодавчі та нормативні акти:

1. до створення спільного підприємства;
2. у процесі створення спільного підприємства;
3. після створення спільного підприємства.

Теоретична частина

Сутність заходів держави  щодо захисту економічної конкуренції  в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в України здійснюється з метою  забезпечення збалансованості економіки  та рівноваги внутрішнього ринку  України; стимулювання прогресивних структурних  змін в економіці, в тому числі  зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності; створення  найбільш сприятливих умов для залучення  економіки України в систему  світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Зовнішньоекономічна діяльність в  Україні здійснюється згідно з наступними принципами:

• принцип суверенітету народу України  у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

• принцип свободи зовнішньоекономічного  підприємництва;

• принцип юридичної рівності і  недискримінації;

• принцип верховенства закону;

• принцип захисту інтересів  суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

• принцип еквівалентності обміну.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється Україною як державою в  особі її органів в межах їх компетенції; недержавними органами управління економікою, що діють на підставі статутних  документів; самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі координаційних угод, що укладаються між ними.

Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності використовують закони України; методи тарифного (економічного) та нетарифного (організаційно-адміністративного) регулювання, які видаються державними органами влади в межах законів України; економічні заходи оперативного регулювання; рішення недержавних органів  управління економікою, які приймаються  за їх статутними документами в межах  законів України; угоди, що укладаються  між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Для іноземних суб'єктів господарювання на території України запроваджується  національний режим; режим найбільшого  сприяння та спеціальний режим зовнішньоекономічної діяльності.

Національний режим означає, що Економічні відносини України з  іншими державами регулюються двосторонніми  та багатосторонніми міжнародними договорами та нормами міжнародного права. Україна  укладає, виконує і денонсує міжнародні договори з питань зовнішньоекономічної діяльності. Правовий статус іноземних  суб'єктів господарювання на території  України визначається законами та міжнародними договорами України. Україна набуває  членства в міжнародних міжурядових  економічних організаціях, вступаючи  у відносини з міжнародними міжурядовими економічними організаціями на основі відповідних міжнародних договорів  або установчих актів.

Заходи, що спрямовані на розвиток зовнішньоекономічної діяльності.

Україна самостійно формує систему  та структуру органів, що здійснюють державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямоване на забезпечення захисту економічних інтересів  України та законних інтересів суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності; створення  рівних можливостей для суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності розвивати  всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності, всі  напрями використання доходів і  здійснення інвестицій, а також заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму  в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Державні органи влади не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з законами України.

До заходів щодо захисту прав і законних інтересів держави  та її суб'єктів зовнішньоекономічної і господарської діяльності України, відносяться:

• захист прав та законних інтересів  суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України;

• заходи України у відповідь  на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань;

• заходи щодо захисту економічної  конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності;

• обмеження реекспорту;

• заходи проти недобросовісної  конкуренції та зростаючого імпорту  при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Заходи щодо захисту економічної  конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється з дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог  законодавства про захист економічної  конкуренції. Винятком є випадки, коли виключно уповноваженими Україною як державою суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності може здійснюватись експорт  та імпорт озброєння, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих  виробів для їх виробництва, вибухових  речовин, ядерних матеріалів (включаючи  матеріали у вигляді тепло-випромінюючих  зборок), технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів та пов'язаних з ними послуг, джерел іонізуючого випромінювання, а також  інших видів продукції, технологій і послуг, які в даний час  використовуються при створенні  озброєнь і військової техніки або  становлять державну таємницю України; дорогоцінних металів та сплавів, дорогоцінного  каміння; наркотичних і психотропних засобів; експорт творів мистецтва  і старовинних предметів з  музейних фондів України. Призначення  уповноважених суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які можуть здійснювати  зазначені експорт та імпорт, і  регулювання відповідних експортно-імпортних  операцій належать до компетенції Кабінету Міністрів України за погодженням  з відповідними комітетами Верховної  Ради України. Встановлення у будь-якій формі державної монополії на експорт та імпорт інших видів  товарів не дозволяється і може бути оскаржено у судовому порядку. Будь-які  організації, в тому числі державні, не мають права здійснювати функції, що прямо чи побічно перешкоджають  іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності вільно здійснювати таку діяльність або в іншій формі, за винятком випадків, прямо зазначених в законі України "Про зовнішньоекономічну  діяльність".

Заходи проти недобросовісної  конкуренції та зростаючого імпорту  при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Під недобросовісною  конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності розуміється:

• здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові заходи;
• здійснення субсидованого імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи;
• здійснення інших дій, що законами України визнаються недобросовісною конкуренцією.

Органи державного управління, юридичні, фізичні особи та інші суб'єкти господарської  діяльності, яким було надано інформацію, що становить комерційну таємницю суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності, не мають права розпорядження такою  інформацією без дозволу відповідних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і несуть за це відповідальність згідно із законами України.

Стаття 20. Заходи щодо захисту економічної  конкуренції в галузі зовнішньоекономічної діяльності

(Назва статті 20 в редакції  Закону № 1294-IV від 20.11.2003)

Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється з дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог законодавства  про захист економічної конкуренції, за винятком випадків, передбачених цією статтею.

(Частина перша статті 20 в редакції Закону № 82/95-ВР  від 02.03.95, із змінами, внесеними  згідно із Законом № 1294-IV від  20.11.2003)

Виключно уповноваженими Україною як державою суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності може здійснюватись експорт та імпорт озброєння, боєприпасів, військової техніки та спеціальних комплектуючих виробів для їх виробництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів (включаючи матеріали у вигляді тепловипромінюючих зборок), технологій, устаткування, установок, спеціальних неядерних матеріалів та пов'язаних з ними послуг, джерел іонізуючого випромінювання, а також інших видів продукції, технологій і послуг, які в даний час використовуються при створенні озброєнь і військової техніки або становлять державну таємницю України, яка визначається законами України; дорогоцінних металів та сплавів, дорогоцінного каміння; наркотичних і психотропних засобів; експорт творів мистецтва і старовинних предметів з музейних фондів України.

Призначення уповноважених  суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які можуть здійснювати зазначені експорт та імпорт, і регулювання відповідних експортно-імпортних операцій належать до компетенції Кабінету Міністрів України, який має погоджувати свої рішення з відповідними Комітетами Верховної Ради України.

(Частина третя статті 20 із змінами, внесеними згідно  із Законом № 2157-IV від 04.11.2004).

Встановлення у будь-якій формі державної монополії на експорт та імпорт інших видів товарів, не зазначених у цій статті, не дозволяється і може бути оскаржено у судовому порядку. Будь-які організації, в тому числі державні, не мають права здійснювати функції, що прямо чи побічно перешкоджають іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності вільно здійснювати таку діяльність або в іншій формі, за винятком випадків, прямо зазначених в цьому Законі.

(Частину п'яту статті 20 виключено на підставі Закону  № 82/95-ВР від 02.03.95)

(Частину шосту статті 20 виключено на підставі Закону  № 82/95- ВР від 02.03.95)

(Частину сьому статті 20 виключено на підставі Закону  № 82/95-ВР від 02.03.95)

(Частину восьму статті 20 виключено на підставі Закону  № 82/95-ВР від 02.03.95).

Порівняльна характеристика особливостей державного управління окремою сферою зовнішньоекономічної діяльності в Україні та в Естонії.

Естонія приєдналася до СОТ (Світова  Організація Торгівлі) в листопаді 1999 р. (будучи другою країною Балтії, що приєдналися до СОТ).

Договірно-правова база відносин між  Україною та Естонською Республікою  охоплює широкий спектр галузей  двостороннього співробітництва, включаючи  політичну, торговельно-економічну, науково-технічну, гуманітарну, правоохоронну та ін.. Ця база є розгалуженою і достатньо  ефективною та включає 53 двосторонні  документи, серед яких – 3 міждержавні  угоди, 15 міжурядових та 35 міжвідомчих.

Ключовими документами є: Договір  між Україною та Естонською Республікою  про дружбу і співробітництво (26.05.1992р.) та Урода між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво (15.01.2007р.).

Про ставки мита у 2013 році. У 2013 році імпорт товарів на митну територію України  обкладається ввізним митом за ставками митного тарифу України, в редакції Закону України від 21.12.2010 №2829-VI «Про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», та інших законів України щодо опису та ставок ввізного мита на деякі товари» та Законом України від 06.11.2012 №5476-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо приведення ставок ввізного мита у відповідність з критеріями СОТ».

Відповідно до законів України  від 07.05.1996 №180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (із змінами та доповненнями), від 24ю10ю2002 №216-VI «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» (із змінами та доповненнями), від 13.12.2006 №441-V «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» (із змінами та доповненнями) у 2013 році зменшуються ставки вивізного експортного мита, встановлені на товари, які підпадають під дію цих законів.

Практична частина

Перелік використаної літератури

1. Митний Кодекс України (остання редакція від 22.05.08) – розділ ІІІ, глава 10

2. Господарський Кодекс України (остання редакція від 30.04.09р.)

3. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність ” від 16.04.91р. № 959-ХІІ (остання редакція від 04.02.09р.)

4. Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності (остання редакція від 26.06.03р.)

5. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» (остання редакція 04.06.08р.)

6. Закон України «Про банки і банківську діяльність» 7.12.00р. N 2121-III (остання редакція 09.01.09р.)

7. Закон України «Про єдиний митний тариф» від 5.02.92р. N 2097-XII (остання редакція 01.01.09р.)

8. Закон України «Про Митний тариф України» 5.04.01р. N 2371-III (остання редакція 12.04.09р.)

9. Українська класифікація товарів  зовнішньоекономічної діяльності ( Додаток до Закону України "Про Митний тариф України" від 5 квітня 2001 року)

10. Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13.10.92р. N 2673-XII (остання редакція від 17.02.06р.

11. Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10.04.08р. N 250-VI

12. Закон України «Про міжнародні договори України» №1906-4 від 29.06.04р.

13. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. N 185/94-ВР (остання редакція від 01.01.08р.)

14. Закон України “Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ” від 31.05.07 №1108-V

15. Постанова КМУ від 3.11.98р. № 1740. Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне  страхування з окремих видів господарських операцій (остання редакція від03.02.09р.)

16. Постанова КМУ від 20.12.06р. № 1766 Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження

17. Постанова КМУ від 18.01.03р. № 93 Про справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів (остання редакція від 18.11.08р.)

18. Постанова КМУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» № 444 від 21.06.95р. (остання редакція від 28.07.04р.)

19. Постанова НБУ «Про затвердження Положення про валютний контроль» № 49 від 8.02.00р. (остання редакція від 01.01.08р..)