Акціонерна форма організації підприємств

                                       План 

  Вступ 

  1.Акіонерні  товариства. Їх сутність та види. 

  2.Механізми  формування акціонерних товариств. 

  3.Проблеми  розвитку акціонерних товариств  в Україні. 

  Висновок 

  Використана література 
Вступ

  Акціонерна  форма організації підприємства - порівняно нова для нашої країни. Засади управління акціонерним товариством радикально відрізняються від тих, які практикувалися раніше. Вони потребують принципово нової психології і нового економічного мислення.

  Загальновідомо, якої великої ваги в нашій економіці набув корпоративний сектор. В процесі приватизації вже створено понад 8,5 тисяч акціонерних товариств, а ще тисячі товариств створені на основі приватного капіталу.

  Постановою  Верховної Ради України № 542 від 22 листопада 1996 року близько 1400 підприємств виключено з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Більшість з них буде перетворено на відкриті акціонерні товариства. Фонд державного майна як орган, що безпосередньо здійснює приватизацію, зацікавлений в успішній роботі акціонерних товариств.

  Господарські  статутні товариства кваліфіковано  законом як організаційно-правову   форму   підприємства,   заснованого   на колективній власності. Ця форма  має істотні особливості щодо створення, діяльності, юридичного статусу товариств. Тому товариства діють на підставі Закону України від 19 вересня 1991р”Про господарські товариства”, який визначає поняття. види, а також права і обов'язки їх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства.

  Основною  особливістю, за якою товариство відрізняється  від суб'єктів права (не товариств), є об'єднання на підставі угоди  майна та зусиль учасників для  спільної господарської діяльності. Товариство являє собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних осіб та/ або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою одержання прибутку. Всі товариства згідно з законом є юридичними особами. діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо). Історично товариства є традиційною формою підприємництва. Світовий бізнес відпрацював кілька видів товариств, які різняться способами формування та функціонування   статутного   капіталу, межами   відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства. Закон “Про господарські товариства” розрізняє акціонерні та неакціонерні (інші) товариства; класичний поділ товариства капіталів - акціонерні товариства, особові та інші. Відповідно до межі відповідальності розрізняють товариства: 

  1)з обмеженою  відповідальністю; 

  2)з додатковою  відповідальністю; 

  3)повні; 

  4)командитні.

  1.Акіонерні  товариства. Їх сутність та види. 

        Акціонерне  товариство закритого типу.

  Акціонерним товариством  закритого типу вважається акціонерне товариство, акції якого розподіляються поміж засновниками і не можуть вільно відчужуватися третім особам без згоди або дозволу на це керівних органів акціонерного товариства, визначених статутом товариства.

  Основною  ознакою визначення є необіговий характер акцій, випущених акціонерним  товариством. Угода про відчуження акцій закритих акціонерних товариств, як правило, ставиться в залежність від згоди на це інших акціонерів безпосередньо, якщо склад акціонерів у кількісному відношенні незначний, або через уповноважені акціонерами керівні органи акціонерного товариства, наприклад, за згодою Правління або Спостережної Ради, тобто постійно діючих керівних органів. Дуже рідко, але може також встановлюватися установчими документами акціонерного товариства, що згоду на відчуження можуть давати загальні збори акціонерів.

  Вимога  одержання попередньої згоди  акціонерів на відчуження акцій закритого акціонерного товариства третім особам повинна бути закріплена в установчих документах акціонерного  товариства , оскільки, в іншому випадку вважається, що акціонер не є зобов’язаним у цьому відношенні ані   законодавством, ані установчими документами.

  З іншого боку, вказана вимога спричинює виникнення в інших акціонерів цього акціонерного  товариства  або самого акціонерного  товариства права на пріоритетне придбання у власність акцій, які акціонер бажає продати і які йому належать. Практично це означає, що в статутах закритих акціонерних товариств резервується положення про те, що перш ніж здійснювати відчуження акцій закритого акціонерного товариства на користь третіх осіб, тобто неакціонерів, акціонер зобов’язаний запропонувати відчуження на користь акціонерів або акціонерного  товариства.

  В багатьох випадках в установчих документах визначається, що згода акціонерів або акціонерного  товариства на відчуження акцій третім особам повинна бути явною, тобто  виражена документально (надання листа, підписаного повноважною особою закритого акціонерного товариства або виписки з рішенням керівного органу акціонерного  товариства ). Наявність такого роду документа буде засвідчувати законність угоди між акціонером і третьою особою, яка побажала придбати акції цього акціонерного  товариства .

  Надання згоди акціонерами чи акціонерним  товариством на відчуження акцій  третім особам чи ненадання її інколи може використовуватися для регулювання  рівня ринкової ціни відчуження. Акціонерне  товариство, наприклад, може дати згоду на відчуження акцій третім особам, але обумовлювати, що акції повинні бути продані не дешевше певного рівня ціни.

     Інколи  виникає питання про успадкування  права власності на акції закритого  акціонерного товариства та співвідношення  цього права із  обов’язком одержувати згоду акціонерного  товариства у випадку відчуження акцій третім особам. Відповідно до принципу законодавчого захисту права власності, у такому випадку згода акціонерного  товариства на успадкування акцій і прав, пов’язаних з ними не потребується, оскільки успадкування не вважається відчуженням.

  Використання  акцій закритого акціонерного товариства як предметів застави також має  бути врегульоване установчими документами  емітента. 

  Акціонерне  товариство відкритого типу

  Акціонерним  товариством відкритого типу вважається акціонерне  товариство, акції якого випускаються на умовах їх вільного подальшого обігу, тобто за умов, що наступні після випуску акцій відчуження акціонерами належних їм акцій на користь інших акціонерів або третіх осіб не потребують згоди на це з боку інших акціонерів чи емітента.

  Акції відкритих  акціонерних товариств також  випускаються з розрахунку на те, що будь – які інвестори, а не певне  їх коло, можуть стати акціонерами.

  Такі акції, як правило, є предметами угод купівлі – продажу на акціонерному ринку, вони можуть обертатися на біржовому та позабіржовому ринках.

  Акції відкритих  акціонерних   товариств можуть також без будь – якої згоди  емітента використовуватися як предмет застави виникнення зобов’язань.

  Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства 

  Засновниками  та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи. які згідно з  законодавчими актами можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності. Стосовно акціонерних товариств їх коло визначено статтями 3,26 Закону "Про господарські товариства". Стаття 26 спеціально визначає функції засновників і тим самим відмежовує цих осіб від учасників.

  ЗАСНОВНИКАМИ  є особи, які виконують передбачені  законом дії щодо заснування товариства. Основна особливість їх правового  статусу полягає в тому, що вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами за зобов'язаннями. що виникли до реєстрації товариства.

   УЧАСНИКИ - це особи, які згідні придбати  акції поки що неіснуючого   акціонерного товариства.

  Створення акціонерного товариства покладається на засновників, які мають у зв’язку з цим спеціальну засновницьку компетенцію (статті26,30,31,35 Закону "Про господарські товариства").

  Процес  створення акціонерного товариства складається з ряду послідовних стадій, передбачених законом.

  ПЕРША СТАДІЯ передбачає заснування фізичними та/ або юридичними особами простого товариства для створення акціонерного товариства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Товариство виникає і діє у формі договору про спільну діяльність щодо створення акціонерного товариства. Договір укладають засновники товариства в письмовій формі. Змістом договору є розподіл функцій сторін. В ньому обов'язково визначаються склад засновників, порядок і здійснення ними відповідних засновницьких процедур, обсяги відповідальності кожного засновника перед передплатниками на акції і третіми особами. У договорі доцільно визначити кількість акцій. яку купує кожний засновник (засновники зобов'язані бути держателями акцій не менше 25 відсотків статутного фонду строком не менше 2 років).

  Засновники  несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.

  Товариство  може відкривати розрахунковий та інші рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди тільки після  його реєстрації. Угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством. Угоди, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства і надалі не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для засновників. .

  ДРУГОЮ  СТАДІЄЮ є повідомлення в засобах  масової інформації про намір  створити товариство, яке повинні  зробити засновники. Це оголошення довільної форми, в якому зазначаються основні статутні реквізити: назва товариства, мета і предмет діяльності, засновники, розмір статутного фонду, кількість і вартість акцій .

  ТРЕТЬОЮ СТАДІЕЮ є відкрита підписка на акції ,яка організується засновниками. Ця стадія передбачає здійснення ряду юридичних дій, зміст яких визначено статтею ЗО Закону "Про господарські товариства" та статтями 6,7 Закону "Про цінні папери і фондову біржу".

  ЧЕТВЕРТОЮ СТАДІЕЮ є установчі збори, які  повинні провести засновники не пізніше  двох місяців з моменту завершення підписки на акції. Пропуск строку може призвести до нестворення товариства.

  Установчі збори -- це орган, до компетенції якого входить створення товариства. Тому вони мають бути правомочними. Такими визнаються збори за участю кількості осіб , які підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку. Засновники акціонерних товариств готують  статут , який затверджують збори  засновників. 

  Установчі документи повинні містити відомості  про вид товариства, предмет і  цілі його діяльності, склад засновників  та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства, а також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

  Установчі збори акціонерного товариства вирішують  такі питання:

  а) приймають  рішення про створення акціонерного товариства і затверджують його статут;

  б) приймають  або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість  акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття рішення про  підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний фонд);

  в) зменшують  розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою  на акції покрита не вся необхідна  сума, вказана у повідомленні;

  г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства;

   д)  вирішують питання про схвалення  угод, укладених засновниками до  створення акціонерного товариства;

  е) визначають пільги, що надаються засновникам;

  є) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;

   ж)  інші питання відповідно до  установчих документів.

  П'ЯТОЮ СТАДІЕЮ  заснування є державна реєстрація акціонерного товариства. Товариства реєструються Міністерством фінансів на протязі ЗО днів з моменту представлення таких документів: нотаріально засвідчених заявки на реєстрацію, копії статуту товариства, протоколу зборів засновників.

    МАЙНОВА  СТРУКТУРА ТОВАРИСТВА

  Акціонерне  товариство як суб'єкт і об'єкт  права власності (майновий комплекс) характеризується складною майновою і фінансовою структурою. Правові основи майнових відносин в акціонерному товаристві загалом врегульовані Законом "Про власність", який визначає товариство суб'єктом права колективної власності, а його майно - об'єктами права колективної власності, а також встановлює підстави виникнення права колективної власності.

   Поняття  майна акціонерного товариства використовується, зокрема. в статті 24 Закону "Про господарські товариства", відповідно до якої товариство "несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства". Поняття майно товариства узагальнює всі види майна і майнових прав даного суб'єкта права. Зміст його необхідно визначати згідно з правилами статті 10 Закону "Про підприємства в Україні".

  Під майном мається на увазі всі активи і пасиви товариства. За ознакою функціонального призначення окремих видів майна це: основні фонди, обігові кошти, інші матеріальні цінності товариства. Майно товариства юридичне відособлене від майна власників товариства, тобто акціонерів. Дане майно є власністю саме товариства як юридичної особи. Товариство в статусі суб'єкта права володіє, користується і розпоряджається майном товариства, відособлення якого здійснюється на праві колективної власності (спільної часткової власності).

   Визначаються також майнові права в акціонерному товаристві. Купуючи акцію акціонер відчужує своє майно в статутний фонд товариства. За це майно акціонер одержує специфічне право-право участі в акціонерному товаристві. Зміст даного права зазначено Законом "Про господарські товариства" (статті 10,11,26,29,30,33,35,36,38) та Законом "Про цінні папери і фондову біржу"(статті 4,5,8,9). Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До майнових прав акціонера належать:

  - брати  участь у розподілі прибутків товариства;

  - отримувати  частку прибутку товариства у  вигляді дивідендів;

  - отримувати  частку вартості майна товариства  у разі його ліквідації.Ця частка має бути пропорційною вартості акцій, які належать акціонеру;

  - розпоряджатися  акціями: продавати, передавати, відчужувати іншим особам у порядку, визначеному чинним законодавством та статутом товариства;

  - заповідати  акції у спадщину;

  - купувати  додатково випущені акції товариства.

  Акціонер  несе майнові обов'язки стосовно товариства. Він зобов'язаний вносити вклади, сплачувати основні та додаткові акції у розмірах, передбачених установчими документами товариства. 

   Відповідно до ст. 41 Закону вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів. 

  Реєстрація  акціонерів-власників акцій на пред’явника  здійснюється на підставі пред`явлення  ними цих акцій (сертифікатів акцій) або виписок з рахунку у цінних паперах. Право участі у загальних зборах акціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів (крім випадку проведення установчих зборів). 

  Передача  акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства. 

  Акціонери, які володіють у сукупності більш  як 10 відсотками голосів, та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєстрації письмово повідомляють виконавчий орган акціонерного товариства.

  До компетенції  загальних зборів належить:

            а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

            б) внесення змін до статуту товариства;

            в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради);

            г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

           д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів),визначення порядку покриття збитків;

           е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

           є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

           ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

            з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

           и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

            і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

              ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

     Повноваження, передбачені пунктами "б", "д", "е", "ї", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

    Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

    Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів.

     Протокол загальних зборів акціонерів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу акціонерного товариства.

     Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань: 

  а) зміна  статуту товариства;

  б) прийняття  рішення про припинення діяльності товариства;

  в) створення  та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства.

  З решти  питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

  Зупинимося  на розкритті порядку скликання  загальних зборів акціонерів. 

  Про проведення загальних зборів акціонерів держателі  іменних акцій повідомляються персонально  передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. 

  Якщо до порядку денного включено питання  про зміну статутного фонду акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена  статтею 40 Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. 

  Загальні  збори акціонерів проводяться на території України, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства, за винятком випадків, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації. 

  Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 30 днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язково. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, передбаченому статутом.

     До скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів. Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

     Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос. Представник може бути постійним або призначеним на певний строк. Акціонер вправі в будь-який час замінити свого представника у вищому органі, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.

    Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.

    В  акціонерному товаристві з числа  акціонерів може створюватися  рада акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.

    У  роботі ради акціонерного товариства (спостережної ради) з правом дорадчого  голосу беруть участь представники  профспілкового органу або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.

    В  акціонерному товаристві, яке налічує  понад 50 акціонерів, створення ради  акціонерного товариства (спостережної  ради) обов'язкове.

    Статутом  акціонерного товариства або  за рішенням загальних зборів  акціонерів на раду акціонерного  товариства (спостережну раду) може  бути покладено виконання окремих  функцій, що належать до компетенції  загальних зборів. Питання, віднесені  статутом акціонерного товариства до виключної компетенції ради акціонерного товариства (спостережної ради), не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства. Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не можуть бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії.

    Виконавчим  органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його  поточною діяльністю, є правління  або інший орган, передбачений  статутом.

    Роботою  правління керує голова правління,  який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства. Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління.

    Правління  підзвітне загальним зборам акціонерів  і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує  виконання їх рішень. Правління  діє від імені акціонерного  товариства в межах, передбачених Законом і статутом акціонерного товариства.

    Роботою  правління керує голова правління,  який призначається або обирається  згідно із статутом акціонерного  товариства. Голова правління акціонерного  товариства вправі без довіреності  здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом. Голова правління товариства організує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів. Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах.