Анализ государственного бюджета

План

Вступ	3
Розділ 1. Статистика державного бюджету	5
Розділ 2. Основні методи статистичного аналізу державного бюджету	10
Розділ 3. Аналіз Державного бюджету за 2006-2007 рр.	13
Висновки	28
Використані джерела	31

 

 

 

Вступ

Головне місце у бюджетній системі України займає Державний бюджет. Державний бюджет – це загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для матеріального опосередкування свого функціонування. Бюджет – це лише форма утворення, план формування централізованого фонду коштів і його використання. Це великий кошторис, розпис доходів і видатків, який повинен бути узгоджений по термінах надходження і використання коштів. Тобто бюджет будь-якої держави – це її фінансовий план. Але це не просто фінансовий план. Це її основний фінансовий план, оскільки в державі існує багато фінансових планів, але Державний бюджет відіграє координуючу роль по відношенню до них. Так, будь-яке міністерство має свій фінансовий план (кошторис), але він залежить від бюджету, з якого надходять асигнування, або в нього відраховуються платежі.

Державний бюджет повинен  забезпечувати необхідними коштами фінансування заходів економічного та соціального розвитку, що мають загальнодержавне значення, а також міждержавних відносин.

Крім того, через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними утвореннями України з урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного стану, необхідності вирівнювання фінансового забезпечення

Для успішного функціонування кожній державі необхідно запланувати можливе одержання доходів для покриття першочергових видатків. Можливості планування на далеку перспективу обмежені, тому, бюджет повинний бути пристосований до певного проміжку часу. Складання періодичного плану достатньо повного, доволі чітко і правдиво складеного, дає можливість привести в рівновагу доходи і видатки, зібрати заплановані доходи і ефективно фінансувати витрати, необхідні для виконання завдань, які Конституцією покладені на державу.

 

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з даної проблематики, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні. Теоретичні підходи західних авторів до формування та аналізу державного бюджету потребують критичної оцінки, узагальнення та дослідження можливостей і передумов використання з урахуванням особливостей економіки України.

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є аналіз Державного бюджету України за 2006-2007 рр. та теоретичне обґрунтування статистичних методів дослідження.

Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження, спрямовані на її досягнення:

• обґрунтувати статистичні методи дослідження державного бюджету;
• проаналізувати Державний бюджет України за 2006-2007 рр.;
• виявити чинники, що впливають на доходи державного бюджету;
• зробити загальні висновки.

Об’єктом дослідження є сукупність фінансово-економічних відносин, що виникають під час розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у державі.

Предметом дослідження є інститут державного бюджету, як складова фінансової системи України.

Методи дослідження. Під час вирішення поставлених завдань використовувалися загальнотеоретичні та економіко-статистичні методи.

 

 

Розділ 1. Статистика державного бюджету

Державний бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади. Він характеризує систему економічних відносин щодо формування державних фінансових ресурсів і напрямки їх використання в інтересах суспільства.

Бюджетна система складається  з Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Бюджет Автономної Республіки Крим об’єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим.

До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи  України, є Зведеним бюджетом України. Останній використовується для аналізу та визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку.

Розрізняють два види бюджетів: бюджет-брутто — форма  побудови бюджету, за якої доходи і видатки показуються в розгорнутому вигляді без сальдування зустрічних платежів, що мають місце в бюджетній системі країни, та бюджет-нетто — форма побудови бюджету, за якої доходи і видатки окремих бюджетів показуються як сальдо, тобто з урахуванням зустрічних платежів (наприклад, кошти державного бюджету можуть бути спрямовані в місцеві бюджети і навпаки). Бюджет-нетто менший за бюджет-брутто. Різниця між ними являє собою внутрішній оборот грошових коштів, який не збільшує реальних доходів і видатків Зведеного бюджету України.

Збір і обробка даних  про доходи та видатки державного бюджету — справа статистики. Державний та місцеві бюджети складаються з дохідної та видаткової частин. Статистика аналізує структуру та динаміку цих частин. Аналіз структури доходів і витрат дозволяє визначити основні джерела формування доходів держави і напрямки розподілу одержаних коштів, що має принципове економічне і соціально-політичне значення.

При виконані цих задач  статистика спирається на звітність  про виконання Державного бюджету  України і місцевих бюджетів, яка надається бюджетними і банківськими установами, органами Державного комітету статистики і господарськими організаціями.

Головним завданням статистики державного бюджету є характеристика його основних показників, які визначають зміст і спрямованість фіскальної політики. Крім того, перед статистикою державного бюджету стоять ще й такі завдання щодо визначення:

1) загальної величини доходів і видатків державного бюджету, розміру перевищення видатків над доходами (дефіцит) або доходів над видатками (профіцит);

2) структури доходів державного бюджету;

3) структури видатків державного бюджету;

4) джерел фінансування бюджетного дефіциту;

5) розміру державного внутрішнього боргу;

6) ефективності проведення державної фіскальної політики;

7) впливу фіскальної політики на економічне зростання і рівень життя населення.

Основними методами, що застосовуються статистикою державного бюджету, є типологічні, структурні та аналітичні групування, динамічні ряди, структурні зрушення.

Групування доходів  державного бюджету проводиться  відповідно до їх економічної природи за принципом предметної класифікації (виду) податкових платежів (ПДВ, податок з прибутку, акцизи тощо). Динамічні ряди доходів бюджету будуються з урахуванням змін, що відбулися у статтях доходів за фактичним розподілом джерел доходів по розділах, главах, параграфах і статтях. Ці зміни приймаються в розрахунок при вивченні структурних зрушень у доходах бюджету.

Для вивчення закономірностей  формування окремих видів доходів державного бюджету застосовуються динамічні ряди, для прогнозних розрахунків — економетричні моделі. При вивченні впливу окремих факторів на формування дохідної частини бюджету поширені методи кореляційно-регресійного аналізу, а також багатофакторні індексні моделі.

Державний та місцеві  бюджети складаються з дохідної та видаткової частин. Статистика аналізує структуру та динаміку цих частин. Аналіз структури доходів і витрат дозволяє визначити основні джерела формування доходів держави і напрями розподілу одержаних коштів, що має принципове економічне і соціально-політичне значення.

При виконанні  перелічених завдань статистика спирається на звітність про виконання  Державного бюджету України і  місцевих бюджетів, яка надається  бюджетними і банківськими установами, органами Державного комітету статистики і господарськими організаціями. У процесі аналізу склад доходів та видатків державного бюджету вивчається докладніше. Надходження від підприємств розподіляються за галузями та формами власності, надходження від населення — за видами податків та іншими ознаками.

Дохід державного бюджету  утворюють усі надходження від  підприємств, установ та населення  до бюджетів усіх рівнів управління. Вони поділяються на поточні та капітальні доходи.

Доходи бюджетів утворюються  за рахунок надходжень від сплати фізичними та юридичними особами податків, зборів та інших обов’язкових платежів, надходжень з інших джерел, установлених законодавством України.

Види доходів Зведеного  бюджету України: податок на доходи (прибуток) підприємств і організацій, податок на додану вартість, акцизний збір, державне мито, відрахування на геологорозвідувальні роботи, надходження до Фонду з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, надходження до Пенсійного фонду, прибуткові податки з громадян, плата за землю.

Видатки бюджетів включають  усі платежі, що не повертаються.

Видатки визначаються як державні витрати, що утворюються на безповоротній основі, тобто не пов’язані  з виникненням або погашенням фінансових вимог. Ці видатки можуть бути спрямовані як на поточні, так і капітальні цілі, можуть бути як відшкодованими, так і безповоротними.

Витрати державного бюджету деталізуються за конкретними  об’єктами фінансування в рамках статей і параграфів. Важливим завданням статистики державного бюджету є вивчення показників використання коштів держави в установах і організаціях, що фінансуються з бюджету. До таких об’єктів належать дитячі та дошкільні заклади, установи освіти та охорони здоров’я, ветеринарна служба в сільському господарстві, частина науково-дослідних установ, організації, підпорядковані Міністерству оборони, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ, Прокуратура України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади.

Перевищення доходів  над видатками (профіцит) розраховується як різниця між сумарними доходами, включаючи безоплатні надходження, та сумарними видатками. Значення цієї величини з протилежним знаком (дефіцит) дорівнює сумі чистих запозичених державою коштів плюс чисте скорочення державних касових залишків, вкладень і цінних паперів, які мають ліквідне значення.

Фінансування дефіциту за типами кредиторів являє собою всі кошти (внутрішні або іноземні), отримані для покриття дефіциту бюджету, або, навпаки, розміщення суми, яка перевищує доходи над видатками.

Дефіцит зведеного бюджету  України фінансується за рахунок  кредитів Національного банку України, облігацій державної внутрішньої позики і зовнішніх джерел фінансування.

У міжнародних стандартах зі статистики та обліку використовуються дві класифікації податкових платежів: класифікація статистики державних фінансів (СДФ) і класифікація системи національних рахунків (СНР). Перша розроблена Міжнародним валютним фондом і використовується для задоволення потреб державних фінансів, аналізу і розробки фінансової політики. У СДФ податки класифікуються за однією ознакою — типом, який визначається за видом діяльності або податковою базою. Для податкової бази використовують суму доходу, загальну суму виплаченої заробітної плати, суму продажу, вартість майна, величину імпорту. Класифікацією податкових доходів держави в СДФ передбачено такі типи податків: прибуткові податки; внески до фонду соціального забезпечення; податки на заробітну плату і робочу силу; податки на операції в міжнародній торгівлі; решта податків, які не віднесені до інших податків.

Класифікація податків, застосовувана в СНР, виходить з потреб економіки в цілому. В основу цієї класифікації покладені такі ознаки:

1) тип податку, як він визначений у СДФ (акцизи, податок на нерухомість тощо);

2) тип інституційної одиниці, яка сплачує податок (домашнє господарство, державне підприємство, комерційна організація);

3) обставини, за яких сплачується податок (продукція вироблена, імпортована, підготовлена на експорт).

Згідно з цим податкові платежі  об’єднуються в такі групи: 1) виробничі податки; 2) прибуткові податки; 3) податки на капітал.

У статистиці державного бюджету застосовуються такі класифікації, запропоновані Міжнародним валютним фондом:

1. Класифікація доходів і отриманих офіційних трансфертів.

2. Класифікація видатків і кредитування за вирахуванням погашення.

3. Класифікація операцій фінансування бюджетного дефіциту.

4. Класифікація державного боргу.

Ця система класифікацій дозволяє визначити структуру показників державного бюджету, проаналізувати потреби державного управління у видатках і кредитах, які можуть бути профінансовані за рахунок бюджетних коштів.

 

Розділ 2. Основні методи статистичного аналізу державного бюджету

Виконання державного бюджету аналізується обчисленням  відносних величин виконання  плану за доходами та видатками у  цілому, а також за окремими їх видами та цільовим призначенням. Такий аналіз дає змогу не лише дістати сукупну оцінку виконання бюджету, а й охарактеризувати ступінь виконання плану за кожною групою доходів і видатків, докладно проаналізувати ту групу доходів або видатків, за якою виявлено істотні відхилення фактичних даних від запланованих, установити, чим було зумовлене відхилення фактичних надходжень від запланованих.

Зв’язок доходів державного бюджету з найважливішими макроекономічними показниками можна охарактеризувати, побудувавши паралельні динамічні ряди, рівняння регресії, застосувавши багатофакторні індексні моделі.

Для аналізу  динаміки основних показників державного бюджету може бути використана система індексів: зведені індекси, індекси середніх величин та ін. Наприклад, для обчислення кількісного впливу найважливіших макроекономічних показників на дохід державного бюджету можна побудувати індексну модель:

(1)

У цій моделі виявляється  вплив на дохід державного бюджету:

а) розміру валового випуску (ВВ);

б) частки валового внутрішнього продукту (ВВП) у валовому випуску;

в) співвідношення валового національного доходу (ВНД) та валового внутрішнього продукту (ВВП);

г) співвідношення чистого національного наявного доходу (ВННД) та валового національного доходу;

ґ) частки доходу державного бюджету у валовому національному наявному доході.

Алгоритм  розв’язання цієї багатофакторної  індексної моделі для розрахунку абсолютного приросту і темпу  приросту доходу державного бюджету  за рахунок окремих факторів має  такий вигляд:

1. На першому етапі розв’язання при визначенні факторних абсолютних приростів відбувається розрахунок рівня доходу державного бюджету з урахуванням лише першого, перших двох, трьох, чотирьох та п’яти факторів моделі:

Y_1a = Y₀I_a;     (2)

Y_1a,b = Y₀I_aI_b;    (3)

Y_1a,b,c = Y₀I_aI_bI_c;    (4)

Y_1a,b,c,d = Y₀I_aI_bI_cI_d;    (5)

Y_1a,b,c,d,e = Y₀I_aI_bI_cI_dI_e.   (6)

2. Для визначення абсолютних приростів доходів державного бюджету за рахунок окремих факторів використовуються такі формули:

 — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни валового випуску;

 — абсолютна зміна доходу  державного бюджету за рахунок зміни частки валового внутрішнього продукту у валовому випуску;

 — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту;

 — абсолютна зміна доходу  державного бюджету за рахунок  зміни співвідношення валового  національного наявного доходу і валового національного доходу;

 — абсолютна зміна доходу  державного бюджету за рахунок  зміни частки доходу державного  бюджету в валовому національному наявному доході:

   (7)

Одним із завдань статистики державного бюджету є прогнозування його доходів і видатків. Для прогнозування податкових доходів державного бюджету можуть бути використані різноманітні методи, наприклад екстраполяція трендів. Проте ці методи, передбачаючи збереження минулої тенденції розвитку, не враховують змін у податковій базі, а також ставок податків. Через це їх застосування може призвести до помилок у прогнозах. Обґрунтованішою є побудова функції залежності податків від податкової бази.

 

 

 

 

 

Розділ 3. Аналіз Державного бюджету за 2006-2007 рр.

Показники розвитку країни характеризуються даними таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Макроекономічні показники, млрд. грн.

Показники	2006 рік	2007 рік
1. Валовий випуск	200	300
2. Валовий внутрішній  продукт	150	200
3. Валовий національний  дохід	130	150
4. Валовий національний  наявний дохід	100	120
5. Дохід державного  бюджету	80	100

Розв’язок: На базі вихідних даних таблиці за кожний рік обчислюються показники-фактори індексної моделі.

Таблиця 3.2

Фактори індексної моделі

Показники	Умовне позначення	2006 рік	2007 рік	Індекс
1. Валовий випуск	a	200	300	1,5
2. Частка валового  внутрішнього продукту у валовому випуску	b	0,75	0,67	0,89
3. Співвідношення валового  національного доходу та валового внутрішнього продукту	c	0,87	0,75	0,87
4. Співвідношення чистого національного наявного доходу та валового національного доходу	d	0,77	0,8	1,039
5. Частка доходу державного  бюджету у валовому національному наявному доході	е	0,80	0,83	1,038

Тоді використаємо формули  №2-6 з Розділу 2:

Y_1a = Y₀I_a = 80 × 1,5 = 120 млрд. грн.;

Y_1a,b = Y₀I_aI_b = 120 × 0089 = 106,8 млрд. грн.;

Y_1a,b,c = Y₀I_aI_bI_c = 106,8 × 0,87 = 92,92 млрд. грн.

Y_1a,b,c,d = Y₀I_aI_bI_cI_d = 92,92 × 1,039 = 96,54 млрд. грн.;

Y_1a,b,c,d,e = Y₀I_aI_bI_cI_dI_e = 96,54 × 1,038 = 100 млрд. грн.

= 80 × (1,5 – 1) = 40 млрд. грн. — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни валового випуску;

= 80 × 1,5 ×  (0,89 – 1) = – 13,2 млрд. грн. — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни частки валового внутрішнього продукту у валовому випуску;

= 80 × 1,5 × 0,89 ×  (0,87 – 1) = – 13,9 млрд. грн. — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного доходу і валового внутрішнього продукту;

= 80 × 1,5 × 0,89 × 0,87 × (1,039 – 1) = = 3,5 млрд. грн. — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни співвідношення валового національного наявного доходу і валового національного доходу;

= 80 × 1,5 × 0,89 × 0,87 × 1,039 × (1,038 – 1) = 3,6 — абсолютна зміна доходу державного бюджету за рахунок зміни частки доходу державного бюджету у валовому національному наявному доході;

= 40 – 13,2 – 13,9 + 3,5 + 3,6 = 20 млрд. грн.

3. За допомогою багатофакторної  індексної моделі вивчають вплив  факторів (факторних ознак) на  результат (результативні ознаки) з розкладанням кількісної міри  впливу.

Дані для побудови індексної моделі наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Вихідна інформація для побудови багатофакторної індексної моделі

Показники	Позначення	Фактичні дані		Індекс
		базисний період	поточний період
Загальні надходження  до Державного бюджету України, тис. грн	ЗН	18156450	23784075	1,310
Частка податкових надходжень у загальних надходженнях Державного бюджету, %	dПН	67,49	80,8	1,197
Частка прямих податків у загальних податкових надходженнях Державного бюджету, %	dПП	26,71	54,787	2,051
Частка податку на прибуток підприємств у прямих податках, %	dПР	4,856	54,086	11,138

 

Індексна модель побудована на таких співвідношеннях:

1. Загальні надходження (ЗН) до Державного бюджету України × Частка податкових надходжень у загальних надходженнях Державного бюджету = Податкові надходження Державного бюджету України в абсолютному значенні.

2. Податкові надходження Державного бюджету × Частка прямих податків у загальних податкових надходженнях Державного бюджету + Прямі податки в абсолютному значенні.

3. Прямі податки.× Частка податку на прибуток у прямих податках = Податок на прибуток в абсолютному значенні.

Таким чином, за допомогою  багатофакторної індексної моделі вивчають вплив динаміки кожного  з факторів на кінцевий результат — динаміку податку на прибуток підприємств.

1) Розрахунок загального індексу податку на прибуток підприємства:

Абсолютний вплив знаходимо  як різницю між чисельником і  знаменником. Він дорівнює 5535621,53 тис. грн.

2) Розрахунок індексу податку на прибуток підприємств за рахунок зміни загальних надходжень до Державного бюджету:

Абсолютний вплив знаходимо  як різницю між чисельником і  знаменником. Він дорівнює 1347407,29 тис. грн.

3) Розрахунок податку на прибуток підприємств за рахунок зміни частки податкових надходжень у загальних надходженнях до Державного бюджету:

D = 716096,22 тис. грн.

4) Розрахунок індексу податку на прибуток підприємств за рахунок зміни частки прямих податків у податкових надходженнях до Державного бюджету:

D = 1860892,99 тис. грн.

5) Розрахунок індексу податку на прибуток підприємств за рахунок зміни частки податку на прибуток підприємств в обсязі прямих податків у податкових надходженнях до Державного бюджету:

D = 1611225,03 тис. грн.

Перевірку правильності розрахунку індексної моделі можна зробити за допомогою мультиплікативного та адитивного зв’язків, притаманних індексним моделям:

І = І₁І₂І₃І₄ = 1,3099 × 1,197 × 2,0512 × 11,137 = 35,83.

5535621,53 = 1347407,29 + 716096,22 + 1860892,99 + 1611225,03.

Перевірка розрахунків засвідчила їх вірність.

Зростання в  абсолютному виразі податку на прибуток підприємств у 35 разів порівняно з базисним періодом був зумовлений:

а) зростанням загального обсягу надходжень на 30,99 %;

б) зростанням питомої ваги податкових надходжень у загальних надходженнях на 19,7%;

в) зростанням питомої ваги прямих податків у загальних податкових надходженнях у 2,05 раза;

г) зростанням питомої ваги податку на прибуток у загальному обсязі прямих податків у 11,128 раза.

Представлена  модель показує можливість факторного розкладання приросту як відносного, так і абсолютного результату за рахунок відносних і абсолютних приростів. Ця модель є лише прикладом широких можливостей для вивчення причинно-наслідкових зв’язків в економічних процесах за умов обмеженої інформації щодо застосування кореляційно-регресійного аналізу.

Таблиця 3.4

Показники виконання Державного бюджету України за 2007 рік

 

Показники	Фактичне виконання, млн. гривень	Темпи росту у порівнянні з відповідним періодом минулого року, у відсотках
Доходи	165 942,1	124,3
Податкові надходження, в т.ч.	116 670,8	123,1
податок на прибуток підприємств	33 964,0	131,3
податок на додану вартість	59 382,8	117,8
акцизний збір із вироблених в Україні товарів	8 990,4	120,0
акцизний збір із ввезених на територію України товарів	1 495,5	142,3
ввізне мито	9 588,9	137,5
Неподаткові надходження	42 114,7	117,8
Доходи від  операцій з капіталом	1 769,9	319,2
Від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	104,5	68,0
Цільові фонди	930,5	138,1
Офіційні трансферти	4 351,7	276,2
Видатки	174 235,9	127,1
Поточні видатки, в т.ч.	148 407,3	122,0
оплата праці працівників  бюджетних установ	24 679,4	119,4
нарахування на заробітну  плату	7 896,9	192,9
медикаменти та перев'язувальні  матеріали	1 471,8	144,3
продукти харчування	1 111,7	125,4
оплата комунальних  послуг та енергоносіїв	2 133,8	132,5
поточні трансферти населенню	28 509,6	95,5
Капітальні  видатки, в т.ч.	25 828,6	167,1