Анализ грошовый потоків підприємства

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1. Сутність та класифікація грошових потоків підприємства.
2. Методика аналізу руху грошових коштів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ СВК "Вись"

2.1 Характеристика фінансової  діяльності підприємства.

2.2 Аналіз вхідних та  вихідних грошових потоків підприємства.

2.3 Аналіз рівня збалансованості  та ефективності грошових потоків.

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     ВСТУП

 

В сучасних умовах господарства багато підприємств поставлені в умови самостійного вибору стратегії та тактики свого розвитку. Самофінансування підприємством своєї діяльності стало першим завданням кожного підприємства. В умовах ринкової економіки, конкуренції і нестабільного зовнішнього середовища необхідно оперативно реагувати на незначні відхилення від нормальної діяльності підприємства.

Управління грошовими  потоками являється тим інструментом, за допомогою якого можна досягти бажаного результату діяльності - отримання прибутку. Цими обставинами і обумовлено вибір досліджуваної теми.

Мета курсової роботи:

В ході аналізу виробничо-господарської діяльності досліджуваного підприємства розробити рекомендації по покращенню механізму формування та управління грошовими потоками.

Об’єктом дослідження  є:

 Вивчення руху грошових потоків на СВК "Вись". Основним видом діяльності СВК "Вись" є виробництво сільськогосподарської продукції. 

Предметом дослідження даної  роботи є механізм формування та управління грошовими потоками на досліджуваному підприємстві.

Для виконання поставленої  мети необхідно виконати наступні завдання:

• визначити теоретичні засади управління грошовими потоками на підприємстві;
• проаналізувати організаційну структуру та фінансово-економічний стан підприємства;
• провести аналіз грошових потоків підприємства;
• визначити рівень збалансованості та ефективності грошових потоків;
• проаналізувати як проводиться планування та прогнозування грошових

потоків на підприємстві;

• оцінити ефективність запропонованих заходів із управління грошовими потоками.

Базисом аналізу грошових потоків підприємства є загальні способи пізнання такі, як аналіз - метод дослідження, що полягає в уявному розчленуванні цілого поняття на складові, виділенні його окремих частин, зв’язку між ними; синтез - з’єднання окремих частин в єдине ціле. Перехід від аналізу фактів до синтезу здійснюється за допомогою індукції (спосіб переходу від знання окремих фактів до знання загального, від вивчення причин до результатів) та дедукції - спосіб дослідження від загального до часткового, від результатів до причин.

Практичне значення дослідження  полягає в розробці конкретних заходів по вдосконаленню управління грошовими потоками на підприємстві.                          Робота складається із трьох розділів, перший із яких носить теоретичний характер, другий - дослідницький, третій - рекомендаційний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Сутність та класифікація грошових потоків підприємства.

 

У процесі купівлі-продажу  товарів, надання послуг, а також  виконання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий

потік.

Грошовий потік - це виявлення  сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового потоку на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшення платежів, пов'язаних з їх придбанням. Особливе місце займає грошовий потік у процесі реалізації продукції. За товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб'єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання іншого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації перевіряється відповідність між обсягом і структурою виробництва та суспільною потребою в них.

Потік грошей супроводжує  обмін товарів і послуг, коли здійснюється оплата за товар і гроші переходять від покупця до продавця. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, громадських організацій, кошти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише потенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою за загальну кількість грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання. Останні постійно залучаються в активний грошовий оборот.

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується за обслуговування населення - виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Між готівковою і безготівковою  формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Підприємства торгівлі, сфери  обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як

правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-

кредитними установами, цільовими  фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.

Розвиток ринкових відносин призвів до певних змін у колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зокрема розширив можливість застосування готівкової форми. З кінця 1998 р. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 р. № 473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть здійснюватися, як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень.

Отримана готівка у  вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу). Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Грошовий потік на кожному  підприємстві пов'язаний з такими напрямками:

• забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);
• реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;
• сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;
• забезпечення спільної діяльності підприємств;
• отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Таке групування пов'язане  з різною економічною сутністю названих розрахунків, документообігом, видами й методами фінансового та банківського контролю.

Від правильної організації  грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єктів господарювання.

Одним із головних факторів нормалізації розрахунків у народному господарстві є запровадження єдиних розрахункових правил, які визначаються відповідними нормативними актами.

Поняття грошового потоку являється агрегованим, що включає  в свій склад багаточисельні види цих потоків, які обслуговують господарську діяльність. З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони потребують певної визначеної класифікації.

За масштабом обслуговування господарського процесу:

-  Грошовий потік по підприємству в цілому. Це найбільш агрегований вид грошового потоку, який акумулює всі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;

- Грошовий потік по окремих видах господарської діяльності підприємства. Цей вид грошового потоку характеризує результат диференціації сукупного грошового потоку підприємства в розрізі окремих видів його господарської діяльності.

- Грошовий потік по окремих структурних підрозділах підприємства. Визначає його як самостійний об’єкт управління в системі організаційно- господарської структури підприємства.

-  Грошовий потік по окремих господарських операціях. Слід розглядати

як первинний об’єкт самостійного управління.

По видах господарської  діяльності:

- Грошовий потік по операційній діяльності. Характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини та матеріалів, стороннім виконавцям окремих видів послуг, заробітної плати персоналу, податкові платежі. Одночасно відображає надходження грошових засобів від покупців продукції, від податкових органів в порідку здійснення перерахунку надлишково-сплачених сум і деякі інші платежі, що передбачені міжнародними стандартами обліку.

- Грошовий потік по інвестиційній діяльності. Характеризує платежі і надходження грошових засобів, що пов’язані з здійсненням реального та фінансового інвестування, продажем вибуваючи основних засобів та матеріальних активів.

- Грошові потоки по фінансовій діяльності. Характеризує надходження і

виплати грошових засобів, пов’язаних з залученням додаткового акціонерного та пайового капіталу, отриманням довгострокових та короткострокових кредитів та позик, сплатою в грошовій формі дивідендів та процентів по вкладах власників і деякі інші грошові потоки.

Класифікація по напрямку руху грошових засобів:   

- Додатній грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень грошових засобів на підприємство від усіх видів господарських операцій (притік грошових засобів).

- Від’ємний грошовий потік, що характеризує сукупність виплат грошових засобів підприємством в процесі здійснення всіх видів його господарських операцій ("відтік грошових засобів").

За методом нарахування  об’єму:

-  Валовий грошовий потік. Характеризує всю сукупність надходжень або витрат грошових засобів в періоді часу, що розглядається в розрізі окремих його інтервалів.

- Чистий грошовий потік. Характеризує різницю між додатнім та від’ємним грошовими потоками (між надходженням і витратами грошових засобів) в періоді часу, що розглядається в розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік являється найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, що здебільшого визначає фінансову рівновагу і темпи зростання його ринкової вартості.

За рівнем достатності  об’єму:

- надлишковий грошовий потік. Характеризує потік, при якому надходження грошових засобів суттєво перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні;

- дефіцитних грошовий потік, характеризує потік, при якому надходження грошових засобів суттєво нижчі реальних потреб підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні. Навіть при додатному значенні суми чистого грошового потоку, він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планової потреби в витрачанні грошових засобів по всіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Від’ємне значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним;

За методом оцінки в  часі:

-  поточний грошовий потік. Характеризує грошовий потік як єдину співставну його величину, приведену по вартості до поточного моменту часу.

-  Майбутній грошовий потік. Характеризує потік як єдину співставну його величину, що приведена по вартості до конкретного майбутнього моменту часу.

За неперервністю формування в розгляданому періоді:

- регулярний грошовий потік, характеризує надходження і витрачання грошових засобів за окремими господарськими операціями (грошовими потоками одного виду), які в розгляданому періоді часу здійснюються постійно по окремих інтервалах цього періоду. Потоки, пов’язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах, грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів.

- дискретний грошовий потік, характеризує надходження або витрачання грошових засобів, пов’язаних з здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розгляданому періоді часу.

Вони відрізняються лише в рамках конкретного часового інтервалу.

За стабільністю часових  інтервалів формування:

- регулярний грошовий потік з рівномірними часовими інтервалами в рамках розгляданого періоду.

- регулярний грошовий потік з нерівномірними часовими інтервалами в рамках розгляданого періоду. Графік лізингових платежів за майном, що орендується, з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу.

1.2 Аналіз руху грошового потоку

Однією із головних умов нормальної діяльності підприємства є забезпечення грошовими коштами, оцінку яких дозволяє провести аналіз грошових потоків. Основна задача аналізу грошових потоків полягає в виявленні причин нестачі (надлишків) грошових коштів, визначенні джерел їх поступлення і напрямків використання.

Ціль аналізу - виділити, по можливості, всі операції, що пов’язані  із рухом грошових коштів.

При аналізі грошові потоки розглядаємо по трьох видах діяльності - основної, інвестиційної та фінансової. Такий розподіл дозволить визначити, яка питома вага доходів, отриманих від кожного видку діяльності. Побідний аналіз допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства.

Основна діяльність підприємства - це діяльність, що приносить йому основні доходи, не пов’язані із інвестуванням чи фінансами.

Нижче наведені основні напрямки притоку та відтоку грошових коштів

(табл.1.1).

Таблиця 1.1. Основні рухи та відтоки грошових коштів від основної діяльності

Притік	Відтік
Виручка від реалізації продукції; Отримання авансів від  покупців; Інші надходженя (повернення сум).	Розрахунки з постачальниками  та підрядчиками; виплата заробітної плати; відрахування на соціальне страхування; розрахунки з бюджетом за податками; виплата відсотків за кредит; видані аванси.

 

Оскільки основна діяльність являється основним джерелом прибутку, то вона повинна являтися основним джерелом грошових коштів. Інвестиційна діяльність пов’язана з реалізацією придбаного майна довгострокового призначення. Документи про рух грошових коштів, пов’язаних із інвестиційною діяльністю відображають витрати на придбання ресурсів, які принесуть у майбутньому притік грошових коштів та отримання прибутку (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Основні руху та відтоку грошових коштів по інвестиційній діяльності

 

 

 

 

Притік	Відтік
Виручка від реалізації активів  довгострокового використання; Дивіденди і відсотки від  довгострокових фінансових вкладень Повернення інших фінансових вкладень.	Придбання майна довгострокового використання (ОЗ, нематеріальні  активи); Капітальні вкладення; Довгострокові фінансові  вкладення.

 

Інвестиційна діяльність в цілому призводить до одночасного  відтоку

грошових коштів.

Фінансова діяльність - це діяльність, результатом якої є зміни в  розмірі та складі власного капіталу і позичених коштів підприємства. Вважається, що підприємство здійснює фінансову діяльність, якщо воно отримує ресурси від акціонерів (емісія акцій), повертає ресурси акціонерам (виплата дивідендів), бере позики у кредиторів і повертає суми, отримані в якості позики. Інформація про рух грошових коштів, пов’язаних із фінансовою діяльністю дозволяє прогнозувати майбутній обсяг грошових коштів, на який будуть мати права формувальники капіталу підприємства. Напрям відтоку і притоку грошових коштів по фінансовій діяльності представлений в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Основні напрямки руху грошових коштів по фінансовій діяльності

Притік	Відтік
Отримані позики; Емісія акцій; Отримання дивідендів по акціях, і% по облігаціях.	Повернення кредитів; Виплата дивідендів по акціях та% по облігаціях; Погашення облігацій.

 

Фінансова діяльність збільшує грошові кошти в розпорядженні підприємства для фінансового забезпечення основної та інвестиційної  діяльності.

По кожному напрямку діяльності необхідно зробити висновки. Погано, коли по поточній діяльності буде перевищувати відтік грошових коштів. Це говорить про те, що отриманих грошових коштів не достатньо для того, щоб забезпечити поточні платежі підприємства. В даному випадку нестача грошових коштів для поточних витрат буде покрита залученими ресурсами.

Якщо до того ж спостерігається  відтік грошових коштів по інвестиційній діяльності, то знижується фінансова незалежність підприємства.

Однією із умов фінансового  благополуччя підприємства являється притік грошових коштів. Однак надто великі надходження грошових коштів говорять про те, що реально підприємство отримує збитки, пов’язані із знеціненням грошей, а також з втраченою можливістю вигідно вкласти гроші. Це говорить про те, що необхідно керувати рухом грошових потоків, а для цього на першому етапі аналізується частка грошових потоків в складі поточних зобов’язань, тобто визначається коефіцієнт абсолютної ліквідності за формулою:

  К = (грошові кошти + короткострокові фінансові вкладення) /       короткострокові зобов’язання.

Даний коефіцієнт показує, яка  частина поточної заборгованості може бути погашена на дату складання балансу. Якщо фактичне значення коефіцієнта менше 0,2 - 0,3, то це говорить про дефіцит грошових коштів на підприємстві. В таких умовах поточна платоспроможність підприємства буде повністю залежати від надійності дебіторів.

Якщо в ході аналізу  виявиться, що сума грошових коштів в складі поточних зобов’язань зменшується, а поточні зобов’язання збільшуються, то

це є негативною тенденцією.

На другому етапі проводиться  оцінка достатності грошових коштів. Для цього визначають довжину періоду обороту за формулою:

Довжина обороту = (середні  залишки грошових коштів * довжину періоду) / оборот грошових коштів за даний період.

Середні залишки грошових коштів розраховуються по середній технології. Для розрахунку беруться дані про величину залишків на початок та на кінець періоду по рахунках грошових коштів. Для обчислення середнього обороту потрібно використати Кт оборот по рахунку 31,30 за досліджуваний період.

Отже, аналіз руху грошових потоків дає можливість зробити висновки про те:

• в якому обсязі та з яких джерел були отримані грошові кошти, яке їх призначення;
• чи достатньо власних оборотних коштів для інвестиційної діяльності;
• чи може підприємство розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями;
• чи достатньо отриманих прибутків для обслуговування поточної діяльності;

Все це обумовлює значення такого аналізу та доцільність його проведення для цілей оперативного і стратегічного планування діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ СВК "Вись"

 

2.1 Аналіз грошових потоків та характеристика діяльності підприємства

 

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану  є бухгалтерський баланс підприємства. Його значення на стільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко  називають аналізом балансу.

Проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз балансів СВК "Вись" на основі балансів підприємства за 2009-2010 роки. (див. дод. 1).

Отже, провівши горизонтальний та вертикальний аналіз балансів досліджуваного підприємства можна зробити висновок, що на його фінансовий стан вплинули як позитивні, так і негативні фактори.

Так, протягом року відбувся ріст валюти балансу на 32 103,7 тис. грн. (9,9%), порівнюючи з 2009 роком, валюта балансу збільшилася на 76 668,9 тис. грн. (27,4%). Для такого великого підприємства, що господарює на ринку з 1982 року даний ріст коштів підприємства є досить хорошим.

Необоротні активи підприємства протягом року зменшилися на 40,6 тис. грн., що тобто становлять 65,7% вартості необоротних активів 2010 року. За досліджуваний період вартість необоротних активів збільшилася на 9 тис.

грн., тобто на 13,1%.

Вартість незавершеного  будівництва також має спадаючу тенденцію. Протягом року вона зменшилася на 510,6 тис. грн., тобто становить 21,9% вартості 2010 року. За досліджуваний період вартість незавершеного будівництва зменшилася на 2171,5 тис. грн., тобто на 93,8%.

Вартість основних засобів  також має тенденцію до зниження. Протягом 2010-2011 року вона зменшилася на 13985,6 тис. грн. (93,4%), а за досліджуваний період зменшилася на 11131,7 тис. грн., та становить 94,7% вартості основаних засобів 2009 року.

Варто зазначити, що питома вага основних засобів в всьому майні  підприємства становить на 01.01.2010 року - 65,58%, а на початок 2011 року -55,74%. Тобто за 2 роки питома вага зменшилася на 9,83%.

Інші фінансові інвестиції за 2010 рік збільшилися на 930,3 тис. грн., тобто становлять 420,8% вартості даних інвестицій на початок 2010 року. За досліджуваний період інші фінансові інвестиції збільшилися на 861,7 тис. грн.

Виробничі запаси підприємства збільшилися протягом 2010 року на 11452,7 тис. грн., тобто на 34,6%. За досліджуваний період - збільшилися на 32998,4 тис. грн., тобто становлять 385,6% 2009 року. Збільшення запасів може бути і негативним фактором, оскільки це свідчить про простоювання виробництва.

Незавершене виробництво протягом 2010 року збільшилося на 950,3 тис. грн. (121,0%), а за 2 роки - на 1014 грн., тобто становить 122,7% 2009 року.

Готова продукція має тенденцію до спаду. Так за 2010 рік вона зменшилася на 2983,8 тис. грн., тобто становить 78,8% 2010 року, а за 2 роки - зменшилася на 2985,2 тис. грн., що становить 78,8 тис. грн.

Дебіторська заборгованість за 2010 рік зменшилася на 2286 тис. грн., проте за 2 роки вона зросла на 23 151,4 тис. грн., тобто становить 420% 2009 року. З однієї сторони даний показник є хорошим, оскільки ми бачимо, що збільшився обсяг реалізації, протез другої сторони таке стрімке зростання може бути ризикованим для підприємства.

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом зросла на 6 531,2 тис. грн., тобто на 155,7%. За 2 роки - на 7642,8 тис. грн., тобто на 247,8%.

Дебіторська заборгованість за виданими авансами зросла також на 7595,9 тис. грн. за 2010 рік та на 4628 тис. грн. або на 36,8% за досліджуваний період.

Інша поточна дебіторська  заборгованість має тенденції до спаду. За 2010 рік вона зменшилася на 362,1 тис. грн., за 2 роки - на 371,9 тис. грн.

Грошові кошти в національній валюті мають тенденцію до збільшення

так за 2010 рік - збільшилися на 333 тис. грн., тобто 33,4%, а за 2 роки на

1122,5 тис. грн., тобто становлять 643,3% 2009 року.

Гроші в іноземній валюті також мають тенденцію до збільшення. так за 2010 рік вони збільшилися на 32 258,3 тис. грн., тобто становлять 8035,6% від суми на 01.01.2010 рік. за 2 роки - збільшилися на 32 664,8 грн. Дане збільшення грошових коштів не є позитивним, оскільки підприємство реально втрачає кошти від їх знецінення та не використання можливості їх вигідного вкладення.

Статутний капітал підприємства протягом 2009 року залишався незмінним і становив 969,2 тис. грн. Це становило всього 3% загального майна підприємства. Проте за 2010 рік - він зріс на 9030,8 тис. грн., тобто становить 1031,8% попереднього року. На початок 2011 року питома вага статутного капіталу у загальному майні підприємства склала 2,81%.

Інший додатковий капітал  підприємства має тенденцію до зменшення. Так за 2010 рік він зменшився на 2 237,7 тис. грн. і становить 98,7% суми на початок року, а за 2 роки він зменшився на 16023,7 тис. грн., і становить 91,7% його суми на початок 2009 року. Зазначимо, що інший додатковий капіталі підприємства становить на початок 2011 року 49,41% загального капіталу підприємства.

Оскільки дебіторська  заборгованість підприємства стрімко  зросла, то збільшення резервного капіталу є зрозумілим. За 2 роки він зріс на2 257,7 тис. грн. і становить 1031,8% його суми на початок 2009 року.

Позитивним моментом є  те, що нерозподілені прибутки підприємства мають тенденцію до збільшення. Так за 2010 рік вони зросли на 58590,4 тис. грн., тобто на 87,8%, а за 2 роки - на 81900,7 тис. грн., тобто на 188,6%.