Аналіз фінансового стану підприємства на базі ТОВ СНЦ «МИР СЕМ» за 2008-2010 роки

Міністерство освіти та науки України

Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування

Національного авіаційного університету

Аналіз  фінансового  стану підприємства

на базі

ТОВ СНЦ «МИР СЕМ»

за 2008-2010 роки

                                                       Виконала

                                                                      студентка V курсу

                                                             групи БФ-52

                                                                     Ковальчук Олена                                                     

                                                            Михайлівна

Київ 2011

Метою складання Балансу  є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Під час аналізу баланса  підприємства використовують вертикальний     ( таб.1.1.) і горизонтальний (таб. 1.2.) аналіз фінансової звітності.

Таблиця 1.1.

Вертикальний аналіз балансу ТОВ СНЦ «МИР СЕМ» за 2008-2010 роки.

Вертикальний аналіз балансу (таб. 1.1.) дає змогу зробити висновок про стуктуру балансу, а також проаналізувати динаміку цієї структури.

1. Частка обігових активів підприємства є значною і у 2010 році становила 61%., що на 14% вище ніж у попередньому році. Зростання частки оборотних коштів позначається позитивно на показниках фінансової стійкості та ліквідності що свідчить про збільшення запасів, розмірів виробництва, готівки для придбання матеріально – речових факторів виробництва.

2. Частка основних засобів має тенденцію до зменшення,  причому у 2010, вона знизилась на 14%. Це явище свідчить про зменшення матеріально-технічної бази та технічного озброєння підприємства.

3. Власний капітал  підприємства становить 94,8 на  початок 2010 р., і 87,3% на кінець року, від загальної суми пасивів, що свідчить про платоспроможність підприємства, високі показники ліквідності та фінансової стійкості та низький рівень ризику підприємства стати банкрутом.

4. Довгострокових зобов’язань  підприємство не має, проте  збільшилась частка короткострокових зобов’язань, що є негативним явищем в діяльності підприємства.

Таблиця 1.2

Горизонтальний аналіз балансу ТОВ СНЦ «МИР СЕМ»

Наведені дані (таб. 1.2.) дають змогу зробити такі висновки:

1. Загальна сума активів  збільшилась на 1344 тис. грн., обо  на 158.8%. Збільшення відбулось за  рахунок значного збільшення  оборотних активів. Абсолютна величина оборотних активів становила 2190 тис. грн., що більше на 200% у порівнянні з попереднім. Це відбулось в наслідок збільшення обсягів виробництва  і реалізації продукції.

2. Що стосується структури  оборотних коштів, то можна зазначити, що вона значно покращилася. Виробничі запаси збільшились за рік на 91 тис.грн., або на 495%, грошові кошти збільшилися на 9 тис.грн, або на 24%. Усе це свідчить про збільшення оборотних коштів і позитивні тенденції у його роботі. Водночас зменшилась частка дебіторської заборгованості. Це означає, що партнери  підприємства вчасно розраховуються  за послуги, що надавались підприємством. З ішого боку підприємство має надійних партнерів, тому слід очікувати надходження коштів у наступних періодах.

3. Аналіз пасивів підприємства показує, що довгострокові зобов’язання підприємства відсутні, короткострокові зобов’язання збільшились на 435 тис. грн. Підприємство не вчасно розраховується за виконані роботи та отримані послуги, що може призвести до збоїв у постачанні. Проте поточні зобов’язання зменшились на 71 тис.грн.

Слід зазначити, що динаміка показників ліквідності є позитивною. Але збільшення кредиторської заборгованості зменшує його ліквідність і фінансову  стійкість.

Метою складання Звіту  про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період (див. таб. 1.3).

Таблиця 1.3.

Звіт про фінансові  результати

Аналізуючи дані, наведені у звіті про фінансові результати (таб. 1.3.), ми можемо зробити такі висновки, що підприємство має істотні резерви збільшення чистого прибутку. Про це свідчить той факт, що дохід (виручка) від реалізації продукції підприємства у звітному періоді порівняно з минулим періодом зросла на 1688 тис. грн., або на 62%, тоді як чистий прибуток  збільшився на 1346 тис.грн., що є відмінним показником, особливо враховуючи те, що у 2009 році підприємство спрацювало у збиток. Основною причиною цього зростання у звітному періоді порівняно з відповідним минулим періодом  є знизиження собівартості реалізованої продукції, що дало змогу підприємству отримати більший прибуток.

Наступним звітом, який складає  підприємство, є звіт про рух грошових коштів (див. таб. 1.4). Він містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період.

                                                                                                                Таблиця 1.4

Звіт про рух грошових коштів

Як видно із таб. 1.4, чистий рух коштів від операційної діяльності становив у звітному періоді 697 тис.грн., що на 855 тис. грн. більше за попередній, інвестиційної діяльності підприємство не здійснює.

Позитивний вплив на рух грошових кошиів від операційної  діяльності мали такі фактори як, збільшення прибутку, збільшення поточних зобов’язань. Негативний вплив мали такі фактори  як, збільшення податку на прибуток, збільшення поточних зобов’язань у 5 разів.

Підсумаовуючи вищезгадане, ми можемо зробити такі висновки: 2010 рік був для підприємства більш вдалим за попередній за рахунок збільшення кількості запасів – на 90%, що дає змогу нарощувати виробництво; збільшення оборотного капіталу на 97%, що дозволило підприємству отримати прибуток у звітному році, збільшення кількості грошових коштів на 24,3%, збільшує можливості підприємства, для того щоб вчасно розраховуватись за своїми зобов’язаннями.  Все це, дало підприємству змогу розвивати свою діяльність, покращувати її показники, збільшити прибутковість.

2.2. Оцінка показників фінансового стану підприємства

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі  всієї його виробничо-господарської  діяльності. Тому оцінку фінансового  стану можна об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

Показники оцінки фінансового  стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства - акціонерів, банків, податкових адміністрацій - свій критерій економічної доцільності.

Ясна річ, що у задовільному фінансовому стані зацікавлене передовсім саме підприємство. Однак задовільний фінансовий стан будь-якого підприємства формується в процесі його взаємовідносин із постачальниками, покупцями, акціонерами, банками та іншими юридичними і фізичними особами. З іншого боку, безпосередньо від підприємства залежить міра його економічної привабливості для всіх цих юридичних осіб, що завжди мають можливість вибору між багатьма підприємствами, спроможними задовольнити той самий економічний інтерес.

Відтак необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати  фінанси підприємства, оскільки від поліпшення фінансового стану підприємства залежить його економічна перспектива.

Побудова комплексу  показників фінансового стану передбачає відбір відповідних груп фінансових показників, включення певних показників до відповідної групи, визначення методики їх розрахунку і оцінки.

В цілому існує 6 основних груп фінансових показників:

1. Показники оцінки  ліквідності.

2. Показники оцінки  фінансової стійкості (платоспроможності).

3. Показники оцінки  ділової активності (оборотності)

4. Показники оцінки  рентабельності.

5. Показники оцінки  положення на ринку цінних  паперів.

6. Показники оцінки  майнового стану.

При оцінці ліквідності  розраховують три основні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття (інші найменування цього коефіцієнта  – коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов’язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою:

Коефіцієнт покриття = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270 ф. № 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погасити поточні зобов’язання. Такий підхід пояснюється практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів зменшиться вдвічі, виручки, що залишилася, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1.

В Україні використовують наступні методики аналізу фінансового стану підприємства: Методика № 81, Методика № 22, Положення № 323.

Згідно з Методикою  № 81 і Методикою № 23:

• значення коефіцієнта покриття в межах 1-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;
• критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1;
• при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

З розрахунків ми бачимо, що на підприємстві, хоча коефіцієнт знизився, але все ж таки підприємство має  ліквідний баланс і здатне вчасно розрахуватися зі своїми боргами.

2. Коефіцієнт швидкої  ліквідності (інше найменування  цього коефіцієнта – коефіцієнт  “лакмусового папірця ”). На відміну  від попереднього, він враховує  якість оборотних активів і  є більш суворим показником  ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Швидкий коефіцієнт розраховується за такою формулою:

Коефіцієнт швидкої  ліквідності = Оборотні активи (ряд. 260 ф. 1) – Запаси (ряд. 100-140 ф. 1) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270 ф. 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

У літературі наводиться орієнтовне нижнє значення цього  коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси.

В наших розрахунках, цей коефіцієнт становить 2,92 за 2010 рік, що свідчить про те, що підприємство має 2,92 грн. ліквідних активів на 1 гривню поточної заборгованості.

3. Коефіцієнт абсолютної  ліквідності показує, яка частина  поточних (короткострокових) зобов’язань  може бути погашена негайно.  Коефіцієнт розраховується за  формулою:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд. 230 + ряд. 240 ф. 1) / Поточні зобов’язання (ряд. 620 ф. 1) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630 ф. 1)

В Положенні № 323 як орієнтовне наведено теоретичне значення коефіцієнта  абсолютної ліквідності, яке повинне  бути не меншим 0,2–0,25.

В нашому випадку, цей  коефіцієнт має негативну тенденцію до зниження, що показую, що у підприємства є досить суттєві проблеми, які необхідно терміново усувати. Динаміка показників ліквідності товариства наведено в таблиці 1.5

Таблиця.1.5.

Динаміка показників ліквідності

Аналізуючи наведені показники  ми можемо зробити такі висновки, що:

• коефіцієнт покриття знизився у 2010 році на 66%;, але він є більшим за рекомендований показник -  1,2, що свідчить про те, що платоспроможність підприємства на віддалену перспективу є досить позитивним.
• коефіцієнт швидкої ліквідності знизився на 82%, що свідчить про те, що здатність підприємства розрахуватись за своїми зобов’язаннями знизилась, відповідно із його платоспроможністю.;
• коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився на 75%, що призводить до того, що підприємство не може вчасно і рівномірно розрахуватись за своїми зобов’язаннями.

На рис. 1.1, 1.2, 1.3 графічно зображена динаміка показників ліквідності, динаміка абсолютних та відносних відхилень.

Рис. 1.1. Динаміка показників ліквідності

З зображеного на малюнку  ми бачимо, що 2010 рік був найскладнішим  для підприємства, необхідно відмітити  зниження всіх показників.

Рис. 1.2. Динаміка показників ліквідності (абсолютне відхилення)

З зображеного на рис. 1.2. ми бачимо, що показники абсолютного відхилення у 2010 році всі із знаком  «-» і мають значення від -0,3 до -13,43 що негативно впливає на діяльність підприємства.

Рис. 1.3. Динаміка показників ліквідності (відносні відхилення)

З рис. 1.3 видно, що показники відносних відхилень мають значення від 17,9 до 44%, що свідчить про те, що показники ліквідності значно знизились, що негативно впливає на діяльність підприємства. 

В цілому показники ліквідності у 2010 році значно знизились у порівнянні із 2008 та 2009 роками. З цих показників видно, що у підприємства на 80 % знизився коефіцієнт швидкої ліквідності, що говорить про те, що підприємство значно знизило свою здатність швидко розрахуватись за свою заборгованість.

В умовах обмеженості  ресурсів підприємцю постійно доводиться обирати оптимальні співвідношення між набором економічних ресурсів та обсягами виробництва. Передумовою  такого вибору повинно бути проведення аналізу ділової активності. 

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед, у швидкості обороту  його коштів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, які в узагальненому виді являють собою відношення виторгу від реалізації продукції до середньої за період величині коштів або їхніх джерел. В окремих випадках показники оборотності можуть бути розраховані за станом на початок і кінець періоду оцінки.

Важливість показників оборотності пояснюється тим, що характеристики обороту переважно  визначають рівень прибутковості підприємства.

Основними показниками  оцінки ділової активності підприємства є:

1.Коефіцієнт загальної  оборотності активів (капіталу) (інша назва — коефіцієнт трансформації) — відображає швидкість обороту (у кількості оборотів за період) сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів ( динаміка оборотності наведена в таблиці 1.6.).

2.Коефіцієнт оборотності  запасів відображає число оборотів  товарно-матеріальних запасів підприємства за аналізований період. Зниження даного показника свідчить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію. У цілому, чим вище показник оборотності запасів, тим менше коштів пов'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних активів,тим більш ліквідну структуру мають оборотні активи й тим стійкіше фінансове становище підприємства.

3. Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості (коефіцієнт  оборотності по розрахунках). У  процесі господарської діяльності підприємство дає товарний кредит для споживачів своєї продукції, тобто існує розрив у часі між продажем товару й надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. 

4. Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості - показує  розширення або зниження комерційного  кредиту, наданого підприємству. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства, зниження — ріст покупок у кредит. 

5. Операційний цикл  — період часу між придбанням  запасів для здійснення діяльності  й одержанням коштів від реалізації  виробленої з них продукції.  Тривалість операційного циклу розраховується як сума тривалості обороту запасів і періоду інкасації (погашення) дебіторської заборгованості за товарними операціями.

6. Фінансовий цикл  являє собою період, протягом  якого грошові кошти вилучені  з обороту, тобто період між  оплатою кредиторської заборгованості й погашенням дебіторської. Тривалість фінансового циклу визначається як різниця між тривалістю операційного циклу й строком оборотності кредиторської заборгованості за товарними операціями.

Кругообіг капіталу, що відбувається у процесі господарської діяльності підприємств, зумовлює нерівномірну зміну обсягів різних видів оборотних активів і відповідні зміни в їх структурі. Змінюється співвідношення матеріальних запасів, грошових коштів, розрахунків з дебіторами та інших активів, а також окремих статей балансу. Тому, аналізуючи оборотні активи, необхідно спочатку дати оцінку змін, що відбулися в їх обсязі і структурі за звітний період, визначити, як ці зміни вплинули на оборотність активів та фінансовий стан підприємства.

За даними такої таблиці дають оцінку змін, що відбувалися в обсязі і структурі оборотних активів за звітний період. При цьому позитивно оцінюють збільшення часток тих статей активів, оборотність яких є вищою. I, навпаки, негативно оцінюють зростання сум і часток статей з низькою оборотністю, особливо тих, які пов’язані з іммобілізацією коштів з обороту на цілі не передбачені фінансовим планом. До таких належить дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги з високими термінами непогашення, а також інша поточна дебіторська заборгованість. Остання містить: суми штрафних санкцій, що визнані і підлягають відшкодуванню постачальниками чи іншими організаціями, а також заборгованість з відшкодування нестач, розтрат, крадіжок тощо. Загалом негативно оцінюють також збільшення сум за статтею «Інші оборотні активи», яка містить грошові кошти в дорозі, податкові зобов’язання та оборотні активи, що не увійшли в інші статті оборотних активів.

Що стосується виробничих запасів, готової продукції, товарних запасів, то їх збільшення оцінюється як зростання виробничого чи торговельного потенціалу підприємства. Однак ця оцінка повинна ще уточнюватись у процесі подальшого аналізу.

Таблиця 1.6.

Динаміка оборотності  оборотних активів