Аналіз основних засобів

 

Міністерство  освіти і науки України

Луцький державний технічний  університет

 

 

 

                                                                                               

                                                                                 

                                                                                     Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни: “Аналіз господарської діяльності ”

 

на тему:

 

„АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ”

 

 

 

 

 

 

                                                                                         

 

                                                                                           Виконав: студент групи ОАСз -21

Ваколюк Валентина Миколаївна

                                              

                                                            Перевірив: декан 

                                                                                           Московчук Алла Тимофіївна

 

 

 

 

 

 

 

Луцьк - 2005


 

ЗМІСТ

 

1. Завдання.

2. Вступ.

3. Основні розділи:

3. 1. Нормування  робіт  по технічній підготовці виробництва.

3.2.  Розрахунок параметрів  сітки при нормальній тривалості  робіт.

3.3.  Визначення кошторисної  вартості  робіт при їх нормальній  тривалості.

3.4.  Послідовний розрахунок  оптимальної тривалості розробки.

3.5.  Побудова графіка  залежності „Час – витрати”.

3.6.  Вибір і обґрунтування  оптимальної тривалості ДКР.

3.7.  Побудова лінійного  графіка сіткової моделі.

3.8. Заходи по забезпеченню  максимальної рівномірності завантаження виконавців.

4. Додаток 1.

5. Додаток 2.

6. Додаток 3.

7. Додаток 4.

6. Список використаної  літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. 1. Нормування  робіт по технічній підготовці  виробництва.

Визначення нормативної трудомісткості дослідно-конструкторських робіт. 

      Вихідними даними для розрахунку трудомісткості ДКР є: група складності деталі, ступінь новизни, коефіцієнт уніфікації, коректуючий коефіцієнт, який враховує додаткові вимоги.

      Норматив  трудомісткості  ДКР визначається  за формулою:

                                        Т К ;

де:  Тн – нормативна трудомісткість ДКР;

       Т1 – базова трудомісткість  для першої групи;

       Кс – коефіцієнт, що характеризує групу складності;

       К н - – коефіцієнт, що характеризує групу новизни.

     

Базова трудомісткість прийнята за 3000 людино – годин.

Отже, Тн = 3000*2,0*1,2 = 7200 людино-годин.

Звідси, = 7200*105:100= 72 людино-годин.

t 0-4= 7200*0,5 : 100 = 36 людино-годин.

= 7200*7: 100 = 504 людино-годин.

=7200*5: 100 = 360 людино-годин.

t 2-3=7200*4,5 : 100 = 324 людино-годин.

t 2-5=7200*4: 100 = 288 людино-годин.

t 3-5=7200*3 : 100 =216 людино-годин.

t 3-6=7200*3 : 100 = 216 людино-годин.

t 4-3=7200*6:100 =432 людино-годин.

7200*3 : 100 = 216 людино-годин.

t 5-8=7200*29 : 100 = 2088 людино-годин.

7200*17 : 100 = 1224 людино-годин.

t 6-8=7200*7 : 100 = 504 людино-годин.

7200*10 : 100 = 720 людино-годин.

Спочатку здійснимо розподіл трудомісткості конструкторських робіт по видах  робіт  ( таблиця 1.)

Таблиця 1.

п/п

Шифр роботи

 

Назва роботи

,%

Т, год.

Т, днів

Т,

тижнів

1

0 – 1

Ознайомлення із технічним  завданням

1,0

72

9

1

2

0 – 4

Погодження технічного завдання

0,5

36

4,5

1

3

1 – 2

Проведення попередніх розрахунків

7,0

504

63

11

4

1 – 3

Вивчення інформаційних  матеріалів

5,0

360

45

5

5

2 – 3

Розробка функціональних блок-схем

4,5

324

40,5

5

6

2 - 5

Розробка принципових схем

4,0

288

36

6

7

3 – 5

Розробка загального вигляду

3,0

216

27

3

8

3 – 6

Виготовлення макету

3,0

216

27

1

9

4 - 3

Проведення порівняльної оцінки ва-

Ріантів

6,0

432

54

4

10

5 - 6

Розробка методики випробування  ма-кету і дослідного зразка

3,0

216

27

2

9

5 - 8

Розробка принципових  схем та кінема-тичної схеми

29,0

2088

261

7

12

6 - 7

Розробка робочих креслень

17,0

1224

153

10

13

6 - 8

Розробка складальних  схем

7,0

504

63

7

14

7 - 8

Виготовлення та випробування дослід-

 ного зразка

10,0

720

90

5

   

РАЗОМ

100,0

7200

900

68


 

      На основі  встановленої по нормативах трудомісткості  робіт можна визначити тривалість  роботи в календарних днях  за формулою:

                                   То = ;

де: То – очікувана тривалість роботи;

       - трудомісткість роботи, люд. - дні;

       К1 – коефіцієнт, що враховує додатковий час налагодження, затвердження, внесення змін до технічної документації та інші роботи, не передбачені  нормативами (К1 = 1,3);

       К2 – коефіцієнт переводу робочих днів в календарні.

                                       К2 = Дк :  Др,

 де :  Дк – кількість календарних днів в плановому році ;

         Др- – кількість робочих днів в плановому році ;

R – кількість працівників, які одночасно виконують дану роботу.

      Визначимо  кількість виконавців для кожної  роботи ( таблиця 2.)

 

Таблиця 2.

п/п

Шифр

роботи

 

Зміст роботи

Посада виконавця

Кількість

виконавців

1

2

3

4

5

1

0 – 1

Ознайомлення із технічним завданням

інженер-конструктор I- категорії

1

інженер-конструктор I- категорії

1

2

0 – 4

Погодження технічного завдання

ведучий інженер-конструктор

1

3

1 - 2

Проведення попередніх розрахунків

 інженер-конструктор II- категорії

1

 інженер-конструктор II- категорії

1

4

1 – 3

Вивчення інформаційних  матеріалів

ведучий інженер-конструктор

1

інженер-конструктор I- категорії

1

інженер-конструктор I- категорії

1

5

2 – 3

Розробка функціональних блок-схем

ведучий інженер-конструктор

1

інженер-конструктор I- категорії

1

інженер-конструктор I- категорії

1

6

2 - 5

Розробка принципових  схем

інженер-конструктор III- категорії

1

інженер-конструктор III- категорії

1

7

3 – 5

Розробка загального вигляду

інженер-конструктор III- категорії

1

інженер-конструктор III- категорії

1

інженер-конструктор III- категорії

1

8

3 – 6

Виготовлення макету

Старший технік

1

Старший технік

1

Технік

1

Технік

1

робітник VI розряду

1

робітник VI розряду

1

1

2

3

4

5

9

4 – 3

Проведення порівняльної оцінки варіан-

Тів

інженер-конструктор III- категорії

3

Старший технік

1

ведучий інженер-конструктор

1

10

5 – 6

Розробка методики випробування  макету і дослідного зразка

кресля

1

Інженер-технолог

 I категорії

1

робітник VI розряду

1

Робітник V розряду

1

Робітник IV розряду

1

11

5 - 8

Розробка принципових  схем та кінема-тичної схеми

ведучий інженер-конструктор

1

інженер-конструктор II- категорії

3

інженер-конструктор III- категорії

6

інженер-конструктор I- категорії

2

12

6 - 7

Розробка робочих креслень

інженер-конструктор III- категорії

4

Старший технік

1

13

6 - 8

Розробка складальних  схем

Технік

2

кресляр

1

14

7 - 8

Виготовлення та випробування дослідно-

го зразка

Інженер-технік

 I категорії

1

Інженер-технік

 ІI категорії

5

 

58


 

Отже, користуючись таблицею 2, визначимо тривалість кожної роботи в днях, і дані занесемо  в  таблицю 1. в тижнях:

Т0-1= ( 9*1,3*1,4): 2 = 8  люд.-дні             чи 1 тиждень

Т0-4 = (4,5*1,3*1,4): 1 = 8 люд.-дні           чи 1 тиждень

Т1-2=( 63*1,3*1,4): 2= 57 люд.-дні            чи 11 тижнів

Т 1–3 =( 45*1,3*1,4): 3 = 27 люд.-дні         чи 5 тижнів

Т2-3 = =( 40,5*1,3*1,4): 3 = 25 люд.-дні    чи 5 тижнів

Т2-5 = ( 36*1,3*1,4): 2 = 33 люд.-дні         чи 6 тижнів

Т3-5 =( 27*1,3*1,4): 3 = 16 люд.-дні           чи 3 тижні

Т3-6 = ( 27*1,3*1,4): 6 = 8 люд.-дні           чи 1 тиждень

Т4-3 =(54*1,3*1,4): 5 = 20 люд.-дні          чи 4 тижні

Т5-6= ( 27*1,3*1,4): 5 = 10 люд.-дні         чи 2 тижні

Т5-8= ( 261*1,3*1,4): 12 = 40 люд.-дні     чи 7 тижнів

Т6-7 =( 153*1,3*1,4): 5 = 56 люд.-дні       чи 10 тижнів

Т6-8 =(63*1,3*1,4): 3 = 38 люд.-дні           чи 7 тижнів

Т7-8= ( 90*1,3*1,4): 6 = 27 люд.-дні         чи 5 тижнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.  Розрахунок  параметрів сітки при нормальній тривалості робіт.

     

Параметри сіткового  графіка розраховують в такій  послідовності:

-  розрахунок ранніх  періодів настання подій, розрахунок  пізніх періодів настання подій;

-   визначення критичного  шляху;

-   розрахунок терміну раннього початку роботи, розрахунок терміну пізнього початку роботи;

-   розрахунок пізнього  завершення роботи;

-   визначення повного  і вільного резерву часу  і  робіт.

      Ранній  період настання подій Трі – період, необхідний для виконання робіт, які забезпечують настання подій.

      Пізній  період настання подій Тпі – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху і максимального із наступних за даною подією шляхів.

      Резерви  часу події визначають як різницю  між пізнім і раннім періодами  настання події.

      Шлях, який  з’єднує події резервом часу, є критичним. Він  відповідає  максимальній тривалості послідовних  робіт, які ведуть  від вихідної до завершальної роботи. Роботи, які не мають резервів часу, розміщені на критичному шляху.

      Повний  резерв часу роботи  - це  максимальний  час, на який можна збільшити  тривалість даної роботи, не змінюючи  при цьому тривалості критичного  шляху.  

      Вільний  резерв часу роботи – це  максимальний час, на який можна  збільшити  тривалість роботи  або відкласти її початок, не  змінюючи при цьому  ранніх  періодів початку наступних робіт  при умові, що початкова подія  цієї роботи  настала в свій  ранній період.

      Резерви  часу роботи дозволяють  маневрувати  періодами початку і кінця  робіт, їх тривалістю.

  

Побудуємо  сітковий графік моделі (графік 1).

                                                                                                                                                               

 

 

 






 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сітковий графік №1.

 

 

 

 

Знаходимо критичний  шлях:

         L кр.=8+57+25+16+10+56+27=199 люд.-днів

                                                                                                                  

                                                                                                              Таблиця 3

Розрахунок  основних параметрів сіткової моделі при нормальній тривалості розробки.

Nij  

в поря-ку зрос-тання  подія

tij

трива-лість

розробки

Tрні термін раннього настання події

Тпні термін пізнього наст. події

Ri  резерв подій

Трпij термін раннього початку роботи

Тпніj термін пізнього початку роботи

Трзіj термін раннього завершення роботи

Тпзij термін пізнього завершення роботи

Rn повний резерв роботи

Rв вільний резерв подій

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

0

 

0

0

0

           

0-1

8

     

0

0

8

8

0

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

0-4

8

     

0

0

8

70

62

0

1

 

8

8

0

           

1-2

57

     

8

8

65

65

0

0

1-3

27

     

8

8

90

90

0

55

2

 

65

65

0

           

2-3

25

     

65

65

90

90

0

0

2-5

33

     

65

65

106

106

0

8

3

 

90

90

0

           

3-5

16

     

90

90

106

106

0

0

3-6

8

     

90

90

116

116

0

18

4

 

8

70

62

           

4-3

20

     

8

70

90

90

0

62

5

 

106

106

0

           

5-6

10

     

106

106

116

116

0

0

5-8

40

     

106

106

199

199

0

53

6

 

116

116

0

           

6-7

56

     

116

116

172

172

0

0

6-8

38

     

116

116

199

199

0

45

7

 

172

172

0

           

7-8

27

     

172

172

199

199

0

0

8

 

199

199

0

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3.  Визначення  кошторисної вартості  робіт при  їх нормальній тривалості.

     

Для погодження часу і витрат на дослідно-конструкторську  розробку  з метою оптимізації  термінів її виконання необхідно  знати кошторисну вартість різних етапів роботи.

      Витрати на ДКР включають  наступні статті:

  • матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати;
  • спеціальне обладнання;
  • основна заробітна плата виконавців;
  • додаткова заробітна плата виконавців;
  • відрахування на соціальне страхування;
  • відрахування в пенсійний фонд;
  • відрахування в фонд зайнятості;
  • витрати на відрядження;
  • контрагентні витрати;
  • інші витрати.

      Отже, для  того, щоб визначити кошторисну  вартість робіт, розрахуємо, перш  за все, основну заробітну плату  робітників (таблиця 4).

Таблиця 4

Розрахунок основної зарплати виконавців

 

Шифр роботи

 

Етапи роботи

Виконавці

К-сть люд.- днів по кожній посаді

Середня зарплата одного виконав-ця, грн. в день

Заг. сума, грн.

 

посада

 

к-сть

1

2

3

4

5

6

7

0 – 1

Ознайомлення із технічним завданням

інженер-конструктор I- категорії

1

8

6,05

48,40

інженер-конструктор I- категорії

1

8

6,05

48,40

     

Всього:

96,80

0 – 4

Погодження технічного завдання

ведучий інженер-конструктор

1

8

6,50

52,00

     

Всього:

52,00

1 - 2

Проведення попередніх розрахунків

 інженер-конструктор II- категорії

1

57

5,60

319,20

 інженер-конструктор II- категорії

1

57

5,60

319,20

     

Всього:

638,40

1 – 3

Вивчення інформаційних  матеріалів

ведучий інженер-конструктор

1

27

6,50

175,50

інженер-конструктор I- категорії

1

27

6,05

163,35

інженер-конструктор I- категорії

1

27

6,05

163,35

     

Всього:

502,20

2 – 3

Розробка функціональних блок-схем

ведучий інженер-конструктор

1

25

6,50

162,50

інженер-конструктор I- категорії

1

25

6,05

151,25

інженер-конструктор I- категорії

1

25

6,05

151,25

     

Всього:

465,00

2 - 5

Розробка принципових  схем

інженер-конструктор III- категорії

1

33

5,10

168,30

інженер-конструктор III- категорії

1

33

5,10

168,30

     

Всього:

336,60

3 – 5

Розробка загального вигляду

інженер-конструктор III- категорії

1

16

5,10

81,60

інженер-конструктор III- категорії

1

16

5,10

81,60

інженер-конструктор III- категорії

1

16

5,10

81,60

     

Всього:

244,80

3 – 6

Виготовлення макету

Старший технік

1

8

3,70

29,60

Старший технік

1

8

3,70

29,60

Технік

1

8

3,50

28,00

Технік

1

8

3,50

28,00

робітник VI розряду

1

8

4,65

37,20

робітник VI розряду

1

8

4,65

37,20

     

Всього:

189,60

4 – 3

Проведення порівняльної оцінки варіантів

інженер-конструктор III- категорії

3

20

5,10

306,00

Старший технік

1

20

3,70

74,00

ведучий інженер-конструктор

1

20

6,50

130,00

     

Всього:

510,00

5 – 6

Розробка методики випробування  макету і дослідного зразка

кресля

1

10

2,80

28,00

Інженер-технолог

 I категорії

1

10

5,60

56,00

робітник VI розряду

1

10

4,65

46,50

Робітник V розряду

1

10

4,20

42,00

Робітник IV розряду

1

10

3,50

35,00

     

Всього:

207,50

5 - 8

Розробка принципових  схем та кінематичної схеми

ведучий інженер-конструктор

1

40

6,50

260,00

інженер-конструктор II- категорії

3

40

5,60

672,00

інженер-конструктор III- категорії

6

40

5,10

1224,00

інженер-конструктор I- категорії

2

40

6,05

484,00

         

Всього:

2640,00

6 - 7

Розробка робочих креслень

інженер-конструктор III- категорії

4

56

5,10

1142,40

Старший технік

1

56

3,70

207,20

     

Всього:

1349,60

1

2

3

4

5

6

7

6 - 8

Розробка складальних  схем

Технік

2

38

3,50

266,00

кресляр

1

38

2,80

106,40

     

Всього:

372,40

7 - 8

Виготовлення та випробування дослідно-

го зразка

Інженер-технік

 I категорії

1

27

5,60

151,20

Інженер-технік

 ІI категорії

5

27

5,10

688,50

     

Всього:

839,70

 

Разом:

 

58

   

8444,60


 

      Витрати  на матеріали, комплектуючі вироби  і напівфабрикати по конкретному  етапу роботи (Мі) визначають із залежності

Мі =

де:   Умі – питома вага матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів на і-му етапі роботи в гривнях на 100 грн. основної заробітної плати виконавців;

        Зоі – основна зарплата виконавців даного етапу при нормальній тривалості робіт, грн.

      Витрати  на матеріали і комплектуючі  вироби в нашому випадку розраховуємо  по таких роботах:

  • компонування макету;
  • виготовлення макету;
  • виготовлення і випробування дослідного зразка.

Користуючись формулою, маємо такі витрати матеріалів і  комплектуючих виробів:

М3-6 = (189,60*90):100 =170,64 грн.

М7-8 = ( 839,7*230):100 = 1931,31 грн.

Аналогічно розрахуємо витрати спецобладнання на відповідних етапах робіт:

С3-6 = (189,60*2):100 =3,79 грн.

С7-8 = (839,7*43):100 = 361,07 грн.

Розрахуємо витрати  на дослідно-конструкторську розробку, таблиця 5.

 

Таблиця 5.

Розрахунок кошторису  витрат

Шифр роботи

Витрати, грн.

матеріали

спец. обладнання

 

основна зарплата

додаткова зарплата

відрахування у соц. страх

відрахування в пенс. фонд

відрах. у фонд зайнятості

відрядження

контрагентні витрати

Інші витрати

загальна сума

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

0-1

-

-

96,80

14,52

3,23

35,62

2,12

6,78

0,58

68,73

228,38

0-4

-

-

52,00

7,80

1,73

19,14

1,14

3,64

0,31

36,92

122,68

1-2

-

-

638,40

95,76

21,29

234,93

13,95

44,69

3,83

453,26

1506,11

1-3

-

-

502,20

75,33

16,75

184,81

10,97

35,15

3,01

356,56

1184,78

2-3

-

-

465,00

69,75

15,51

171,12

10,16

32,55

2,79

330,15

1097,03

2-5

-

-

336,60

50,49

11,23

123,87

7,35

23,56

2,02

238,99

794,11

3-5

-

-

244,80

36,72

8,16

90,09

5,35

17,14

1,47

173,81

577,54

3-6

170,64

3,79

189,60

28,44

6,32

69,77

4,14

13,27

1,14

134,62

621,73

4-3

-

-

510,00

76,50

17,01

187,68

11,14

35,70

3,06

362,10

1203,19

5-6

-

-

207,50

31,13

6,92

76,36

4,53

14,53

1,25

147,33

489,55

5-8

-

-

2640,00

396,00

88,04

971,52

57,68

184,80

15,84

1874,40

6228,28

6-7

-

-

1349,60

202,44

45,01

496,65

29,49

94,47

8,10

958,22

3183,98

6-8

-

-

372,40

55,86

12,42

137,04

8,14

26,07

2,23

264,40

878,56

7-8

1931,31

361,07

839,70

125,96

28,00

309,01

18,35

58,78

5,04

596,19

4273,41

Разом

 

2101,95

 

364,86

 

8444,60

 

1266,70

 

281,62

 

3107,61

 

184,51

 

591,13

 

50,67

 

5995,68

 

22389,33


    

 Отже, ми визначили  кошторисну вартість робіт при  їх нормальній тривалості, і вона  становить 22389,33 грн.

 

 

 

 

 

3.4.  Послідовний  розрахунок оптимальної тривалості  розробки.

 

      Раціональне  планування тривалості ДКР можливе  тільки при чіткій координації  робіт в часі в поєднанні  з мінімізацією витрат на проведення  робіт. Встановлення оптимальної  тривалості розробки ґрунтується  на послідовному розрахунку критичного  шляху при заданій тривалості виконання ДКР. Вважається, що із зменшенням часу виконання робіт збільшується їх вартість. Тому визначають аіj витрати в одиницю часу  по такій залежності:

                                        aij = ;

де:  сij   -  прямі витрати на виконання роботи, грн.;

       tнij – нормальна тривалість роботи ij, тижні.

 

а0-1= 152,29:1 = 152,29

а0-4 = 81,81:1 = 81,81

а1-2 = 1004,33:11 = 91,30

а1-3 = 790,06:5 = 158,01

а2-3= 731,54:5 = 146,31

а2-5 = 529,54:6 = 88,26

а3-5 = 385,12:3 = 128,37

а3-6 = 472,70:1 = 472,70

а4-3 = 802,33:4 = 200,58

а5-6 = 326,44:2 =163,22

а5-8= 4153,24:7 = 593,32

а6-7 = 2123,19:10 = 212,32

а6-8 = 585,86:7 = 83,69

а7-8 = 3613,40:5 = 722,68

 

Щоб  скоротити тривалість розробки, необхідно зменшити критичний шлях. Для цього всі роботи, що розміщені  на критичному шляху, розмістимо в порядку збільшення прямих витрат  на одиницю часу.

91

128

146

152

163

212

723

1-2

3-5

2-3

0-1

5-6

6-7

7-8


     

      Для  визначення оптимальних  рішень  необхідно скоротити в першу чергу тривалість тих робіт, які дають мінімальне збільшення витрат. Процес поступового скорочення  тривалості робіт ітераційний.

      Розглянемо  сіткову модель ( графік 1).Для того, щоб визначити на скільки можна  скоротити ланцюг, слід знайти  найдовший шлях після критичного, маємо:

              1+11+6+2+7=27

Тепер визначимо максимальну  тривалість, на яку можна скоротити  ланцюг:

                                37-27-1=9

Отже, 9 – це максимальна  тривалість, на яку можна скоротити  ланцюг.

      І ітерація – скорочуємо роботу   1-2 на 3т.;

      ІІ ітерація - скорочуємо роботу  2-3 на 1т., 3-5 на 1т., 5-6 на 1т., 6-7 на 2т.;

      ІІІ  ітерація - скорочуємо роботу  7-8 на 1т.

      Після  І ітерації сіткова модель  матиме такий вигляд ( графік 2).

 

Графік 2.

 

 






 

 

 

 

 

 

Визначимо вартість виконання всіх робіт із скороченою тривалістю після І ітерації ( таблиця 6).

 

 

 

 

 

Таблиця 6.

Розрахунок прямих затрат виконання робіт

Шифр роботи

Нормативна тривалість, тижнів

Прискорена тривалість, тижнів

Прямі витрати при  нормативній тривалості, грн.

Прямі витрати на одиницю  часу,

грн.

Прямі витрати при  прискореній тривалості, грн.

1

2

3

4

5

6

0-1

1

1

152

152

152

0-4

1

1

82

82

82

1-2

11

8

1004

91

1277

1-3

5

5

790

158

790

2-3

5

5

732

146

732

2-5

6

6

530

88

530

3-5

3

3

385

128

385

3-6

1

1

473

473

473

4-3

4

4

802

201

802

5-6

2

2

326

163

326

5-8

7

7

4153

593

4153

6-7

10

10

2123

212

2123

6-8

7

7

586

84

586

7-8

5

5

3613

723

3613

Разом

68

65

15751

3294

16024


 

      Як видно  з таблиці 6, ми скоротили   тривалість робіт на 3 тижня   і витрати при цьому збільшились  на 273 грн.

     

ІІ ітерація. Скорочуємо роботу 2-3 на 1т., роботу 3-5 на 1т., роботу 5-6 на 1т. і роботу 6-7 на 2 т.

Після скорочення сіткова модель виглядатиме так, як  показано  у графіку 3.

Розрахуємо вартість виконаних робіт після ІІ ітерації, таблиця 7.

 

 

Графік 3.

 

 






 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 7.

Розрахунок прямих затрат виконання робіт

Шифр роботи

Нормативна тривалість, тижнів

Прискорена тривалість, тижнів

Прямі витрати при  нормативній тривалості, грн.

Прямі витрати на одиницю  часу,

грн.

Прямі витрати при  прискореній тривалості, грн.

1

2

3

4

5

6

0-1

1

1

152

152

152

0-4

1

1

82

82

82

1-2

11

8

1004

91

1277

1-3

5

5

790

158

790

2-3

5

4

732

146

878

2-5

6

6

530

88

530

3-5

3

2

385

128

513

3-6

1

1

473

473

473

4-3

4

4

802

201

802

5-6

2

1

326

163

489

1

2

3

4

5

6

5-8

7

7

4153

593

4153

6-7

10

8

2123

212

2547

6-8

7

7

586

84

586

7-8

5

5

3613

723

3613

Разом

68

60

15751

3294

16885

Аналіз основних засобів