Аналіз використання персоналу підприємства

2 Аналіз використання персоналу підприємства 

     2.1 Загальна характеристика  підприємства 

   Повна назва підприємства – Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Завод «Техмаш».

               Основні напрямки діяльності:

• виготовлення, ремонт і монтаж посудин , які працюють під тиском   1-4 груп;
• монтаж і ремонт трубопроводів пари , гарячої води, технологічних трубопроводів 1-4 категорій;
• захист конструкцій , устаткування та мереж ;
• монтаж технологічного устаткування ;
• машинобудування, верстато-  та приладобудування;
• перевезення і зберігання отруйних та вибухових речовин, стиснутих газів;
• здійснення промислового будівництва;
• експлуатація всіх видів систем зв'язку;
• монтаж, налагоджування, ремонт, повірка та експлуатація систем автоматики;
• експлуатація водних та земельних ресурсів;
• природоохоронна діяльність;
• комерційна діяльність, оптова та роздрібна торгівля, маркетинг, реклама;
• розробка та експертиза проектів нормативних документів;
• розробка нових технологій, наукових досліджень та впровадження їх у виробництво;
• експертиза та випробування нових засобів, обладнання;
• реалізація товарів народного споживання, оптова та роздрібна торгівля продовольчої та промислової продукції, як за безготівковим розрахунком так і за готівку згідно чинного законодавства;
• діяльність пов'язана з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації в органах внутрішніх справ, експлуатація, купівля, продаж, оренда, прокат, ремонт та виготовлення транспортних засобів та вузлів до них, а також відкриття автогосподарств;
• технічне обслуговування та ремонт технологічного автотранспорту та всіх інших автомобілів, а також усіх операцій з цим пов'язаних.[1]

               Політика ТзОВ «Завод «Техмаш» активна – освоюється  надання нових послуг, підприємство здатне захистити своє положення на ринку, випереджаючи при цьому конкурентів.

      Юридична адреса – 77305 м. Калуш вул. Промислова 5, Івано-Франківської області, Україна . Особа для контактів - голова правління. Галузь економіки – машинобудування.(Додаток 2)

    В загальному діяльність ТзОВ «Техмаш» є досить ефективною, про що свідчить ріст доходу, хороша якість  виконуваних робіт (будівельні роботи, проведення комунікацій), скорочення терміну вводу в експлуатацію житлових і офісних приміщень, формування позитивного іміджу в очах споживачів, конкурентів, постачальників, своєчасність сплати до бюджету. Хоча і є деякі негативні моменти, які становлять загрозу ефективному провадженню діяльності. Серед них: незначне впровадження технічних і технологічних методів ведення робіт , пов’язаних з виготовленням нестандартних металоконструкцій.  Протягом 2012--2014  років  планується реалізація   інвестиційного проекту на  суму близько 10 млн. грн. , який передбачає  модернізацію виробничого процесу а саме:

• доставка німецького обладнання;
• його монтаж;
• запуск в експлуатацію;
• довготермінове сервісне обслуговування;
• проведення навчальних курсів для персоналу.

2.2 Загальна характеристика  динаміки основних  техніко-економічних  показників та  оцінка діяльності  підприємства 

   Для того, щоб реально оцінити економічне становище і фінансову стійкість  досліджуваного об’єкта (ТзОВ «Техмаш») наведемо в даному підрозділі характеристику основних техніко-економічних показників, які сповна дають змогу проаналізувати протікання основних бізнес-процесів на даному підприємстві.

   Отже, для аналізу загального стану підприємства дослідимо динаміку за 2008-2010 роки таких основних техніко-економічних показників:

• Обсяг виробництва;
• Виручка від реалізації;
• Собівартість;
• Рентабельність.
• Валовий прибуток;
• Чистий прибуток;
• Матеріальні затрати;
• Рентабельність.

   Проведемо аналіз даних техніко-економічних  показники ТзОВ «Завод «Техмаш». 

  Таблиця 2.1 – Техніко-економічних  показники ТзОВ «Завод «Техмаш» за 2008-2010роки  

     Перший  крок – аналіз однієї з основних статей витрат підприємства – аналіз змінних витрат на одиницю продукції.

     Змінні  витрати на одиницю продукції   продукції збільшилась  на  111,1  тис.  грн.  (16,6%),   у 2009  році   Змінні витрати на одиницю продукції   становила 669,0 тис. грн., а у 2010 році  — 780,1 тис. грн.. Змінні витрати на одиницю продукції   збільшилась. Якщо у 2008 році виручка становила 581 тис. грн., то у 2009 році — 669 тис. грн.,  збільшення  склало 88,0 тис. грн. (15,1%). За  рахунок збільшення  змінних витрат і збільшення виручки підприємство отримало збільшення прибутку  у  2009 році  в  розмірі 45,4 тис. грн. 

   Рисунок 2.2– Динаміка  змінних витрат на одиницю продукції

   Ріст  змінних витрат на одиницю продукці був наслідком наступних подій;

1. ріст цін на основний матеріальний ресурс – метал;
2. збільшення витрат на логістику (зокрема ріст транспортних витрат, пов’язаний з нестабільністю цін на нафтопродукти);
3. збільшення витрат на збут продукції (відбувся приріст рекламного бюджету та  збільшення витрат на дослідження кон’юнктури споживчого ринку);
4.     підвищення якості за рахунок технологічних нововведень, які вимагали значних фінансових затрат.

    Наступний показник – фондовіддача, який показує скільки валової продукції (виручки, доходу) одержує підприємство на 1 грн. коштів, вкладених в основні засоби.

Рисунок 2.3 – Динаміка зміни фондовіддачі

     На  відміну від попередніх показників, фондовіддача у 2009 році прослідковується його незначне зростання, проте у 2010 році зменшується.

     Фактори, які сприяли зниженню фондовіддачі:

1. ріст матеріальних затрат;
2. як наслідок першого пункту – ріст собівартості ;
3. ріст вартості машин і устаткування. 

     Причинами росту, який відбувся в 2009 році, є:

1. ріст продуктивності устаткування;
2. збільшення питомої ваги машин і устаткування.

    Важливим  показником є фондомісткість господарської діяльності характеризується коштами, які витратило підприємство на формування основних засобів, щоб одержати на 1 грн. валової продукції (виручки, доходу).

     Рисунок 2.4 – Динаміка зміни  фондоємності

    Аналізуючи  отримані обчислення, можна зробити  висновок, що фондоємність має тенденцію  до зменшення. Це пояснюється наступними причинами:

1. зміна рентабельності 2008- 2009 роках;
2. зміна продуктивності праці;
3. збільшення питомої ваги машин і устаткування.

    В загальному діяльність ТзОВ «Техмаш» є досить ефективною, про що свідчить ріст доходу, хороша якість  виконуваних  робіт (будівельні роботи, проведення комунікацій), скорочення терміну вводу  в експлуатацію житлових і офісних приміщень, формування позитивного іміджу в очах споживачів, конкурентів, постачальників, своєчасність сплати до бюджету. Хоча і є деякі негативні моменти, які становлять загрозу ефективному провадженню діяльності. Серед них: незначне впровадження технічних і технологічних методів ведення будівництва (використання керамічної цегли, вартість якої відчутно зросла, призводить до росту собівартості квадратного метра приміщення).   

    2.3 Аналіз чисельності  складу та руху  робочої сили 
 

      Одним з найважливішим фактором внутрішнього середовища організації  є люди, що в ній працюють. Персонал підприємства характеризується стабільністю, високою  кваліфікацією (більшість працівників  давно працюють на підприємстві, добре  знайомі з підприємством та колективом, і в змозі ефективно реалізовувати вказівки  вищого  керівництва). Спеціалісти та службовці працюють за спеціальностями, приблизно 1/9 мають вищу освіту (усі керівники вищого рівня мають вищу освіту), решта – середню спеціальну. Робітники – успішно закінчили навчання в ПТУ.

                Вихідні дані для оцінки кадрів на ТзОВ «Завод «Техмаш»  за 2006-2010 роки подано в таблиці 2.2. 
 
 
 
 
 

      Таблиця 2.2 – Вихідні дані для оцінки кадрів на ТзОВ «Завод «Техмаш»   

      Таким чином, чисельність персоналу ТзОВ «Завод «Техмаш» щороку змінюється. Це спричинено частковим скорочення працівників  внаслідок введення новітніх технологій (75%) та злиття окремих відділів (25%),але в першу чергу економічною кризою в Україні.

     Розрахуємо  ефективність використання кадрів за наступними показниками:

     Коефіцієнт  обороту з приймання персоналу:

                      (2.1)

     Коефіцієнт  обороту з вибуття:

                                  (2.2)

       Коефіцієнт плинності кадрів:

       (2.3)

     Коефіцієнт  постійності складу персоналу підприємства:

                      (2.4)

     Маємо наступні дані про ефективність використання персоналу на ТзОВ «Завод «Техмаш».

     Таблиця 2.3  - Таблиця показників використання персоналу

     Отримані  дані свідчать про неефективне використання кадрів підприємства. Спадаюча тенденція постійності складу та зростаюча тенденція плинності кадрів свідчать про неефективне виробництво та незацікавленість працівників в роботі, а також нездоровий клімат в колективі.  

     2.4 Аналіз використання фонду робочого часу 

       Для аналізу використання фонду робочого часу на ТзОВ «Завод «Техмаш» розрахуємо інтегральний показник.

       Маємо такі дані про використання часу робітниками  за 4 квартал 2010(90 днів, у тому числі  вихідних та святкових — 25):

       Календарний фонд робочого часу (КФ) становить суму явок і неявок за квартал:

       КФ = 17 100 + 100 + 800 + 200 + 350 + 450 + 230 + 50 + 220 + 7500 =

       27 000 людино-днів.

       Табельний фонд робочого часу (ТФ) дорівнює календарному за відрахуванням людино-днів святкових та вихідних:

       ТФ = 27 000 – 7500 =19 500 людино-днів.

       Максимально можливий фонд робочого часу (МФ) менший за табельний на суму людино-днів щорічних відпусток:

       МФ = 19 500 – 800 = 18 700 людино-днів.

       Коефіцієнти використання календарного, табельного та максимально можливого фондів часу визначаються відношенням відпрацьованих людино-днів до величини відповідного фонду. У нашому випадку ці показники становлять:

       Коефіцієнт  використання:

       КФ = 17 100/27 000 = 0,633, або 63,3% (–36,7 %);

       Коефіцієнт  використання:

       ТФ = 17 100/19 500 = 0,876, або 87,6 % (–12,4 %);

       Коефіцієнт  використання:

       МФ = 17 100/18 700=0,914, або 91,4 % (–8,6 %).

       Це  значить, що календарний фонд часу недовикористано  на 36,7 % (100 – 63,3), табельний — на 12,4 % (100 – 87,6), а максимально можливий — на 8,6 % (100 – 91,4).

       Чим ближче величина розрахованих коефіцієнтів до 100 %, тим краще використовується відповідний фонд часу.

       Для визначення ступеня використання робочого періоду 4-го кварталу 2010 року  необхідно  розрахувати два показники: середньофактичну тривалість робочого періоду і середньовстановлену тривалість (заплановану).

       Розрахуємо  ці показники:

       Середньофактична  тривалість робочого кварталу становить:

       17 100 / (27 000/90) = 57 днів,

       де 300 — середньоспискова кількість  робітників (відношення суми явок і неявок робітників за квартал до його тривалості).

       Середньовстановлена тривалість робочого кварталу дорівнюватиме  кількості робочих днів, тобто 65 (90 – 25) або 19 500/300 = 65 днів. 
Звідси коефіцієнт використання кількості днів роботи одного робітника за квартал (тривалості робочого періоду) становить: 57/65 = 0,877, або 87,7 %.

       Таким чином, установлена тривалість робочого кварталу була використана на 87,7 %. Недовикористана  величина тривалості робочого періоду  становить 8 днів, або 12,3 % (100 – 87,7).

       Середньовстановлену тривалість періоду можна визначити, виходячи з максимально можливого  фонду часу. У даному випадку він  становить: 
18 700/300 = 62,3 дня,

       звідси  показник використання робочого кварталу:

       57/62,3 = 0,914, або 91,4 %.

       За  даними розрахунку, розглянуті показники дорівнюватимуть:

       Середньофактична  тривалість робочого дня (повна):

       135 090/17 100 = 7,9 години.

       Середньофактична  тривалість робочого дня (нормована):

       (135 090 – 5130)/17 100 = 129 960/17 100 = 7,6 години.

       Середньовстановлена тривалість робочого дня:

       (8,2 · 270 + 7,2 · 30)/300 = 8,1 години.

       Коефіцієнт  використання тривалості робочого дня:

       повної  — 7,9/8,1 = 0,975, або 97,5 %;

       понаднормова  — 7,6/8,1 = 0,938, або 93,8 %.

       Таким чином, щоденно недовикористовувалось  з урахуванням понаднормових часів роботи 0,2 години (7,6 – 8,1). Різниця між показниками повної та нормованої тривалості робочого дня дає змогу визначити ту частину невикористаного часу, яка перекривається понаднормовими роботами. У нашому прикладі це 3,7 % (97,5 – 93,8), або 0,3 години (0,5 – 0,2).

       Інтегральний (повний) коефіцієнт використання робочого часу відображає ступінь використання робочого часу як протягом робочого дня, так і протягом робочого періоду. Його можна отримати прямим способом та на основі обчислених коефіцієнтів використання робочого періоду і робочого дня. 
У першому випадку інтегральний коефіцієнт використання робочого часу дорівнює частці від ділення фактично відпрацьованих людино-годин у нормований час на ту кількість людино-годин, яку могли б відпрацювати середньоспискова кількість робітників при середній встановленій тривалості робочого періоду і робочого дня, тобто на табельний або максимально можливий фонд часу, який виражено в людино-годинах.

       У другому випадку розглянутий  показник дорівнюватиме добутку коефіцієнтів використання робочого періоду та робочого дня.

       Інтегральний  показник дорівнюватиме:

       K¦ = 129 960/(300 · 65 · 8,1) = 129 960/157 950 = =0,823, або 82,3 % (–17,7 %);

       K¦ = 0,877 · 0,938 = 0,823, або 82,3 % (–17,7 %).

       Таким чином, на ТзОВ «Техмаш» спостерігається недовикористання фонду робочого часу на 17,7 %. Це в свою чергу негативно впливає на діяльність підприємства в цілому. 
 

       2.5 Аналіз трудомісткості  продукції 

       Інтенсивні  фактори забезпечують зниження трудомісткості  виготовлення продукції і відповідний рівень виконання норм виробітку. До них відносять: кваліфікаційний, професійний рівень робітників; технічну й енергетичну озброєність праці; механізацію та автоматизацію технологічних процесів за впровадження прогресивної техніки,  технології, матеріалів; організацію нормування праці; застосування у  виробництві комплектуючих виробів та покупних напівфабрикатів; поліпшення  якості структури, асортименту продукції; удосконалення організації виробництва  й управління.

       Розрахуємо  динаміку та зміну величини трудомісткості ,використовуючи показник питомої трудомісткості в розрахунку на 1000 грн продукції (таблиця 2.4) 
 
 
 
 
 

       Таблиця 2.4 – Аналіз трудомісткості продукції

       Наведені  в таблиці дані показують, що  питома трудомісткість знизилась проти  2009 року на 7,9% (100 – 92,1), а до плану 36,5% (100 – 63,5). За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня  трудових затрат і виконання норм.

       Зобразимо показник питомої трудомісткості продукції  на рисунку 2.5

Рисунок 2.5 – Динаміка трудомісткості продукції  ТзОВ «Завод «Техмаш»

       Отже, аналіз трудомісткості продукції ТзОВ «Техмаш» показав  зниження питомої трудомісткості на 7,9 %. Це відбулося в загальному за рахунок закупки нових автоматизованих верстатів і скорочення персоналу. 
 

2.6 Аналіз продуктивності  праці та фонду заробітньої плати  

     Основною метою планування продуктивності праці є пошук резервів, використання яких дозволило б організації вийти на більш низький рівень витрат на персонал, чим досягнутий конкурентами, і забезпечити тим самим можливість виживання в умовах ринку.

    Продуктивність праці є рухливим і динамічним показником результативності праці та ефективності виробництва, який коригується низкою факторів, має визначальне значення в розвитку підприємства. Тому власники, наймані працівники та керівники повинні постійно шукати шляхи й результати підвищення продуктивності праці.

    На  ТзОВ «Завод «Техмаш» діє погодинно-преміальна форма оплати праці. Основою організації оплати праці тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики.Динаміка продуктивності праці і фонду заробітної плати подана в таблиці 2.5. 

       Таблиця 2.5- Динаміка показників діяльності ТзОВ «Завод «Техмаш»