Аналіз виробничих витрат та собівартості продукції тваринництва

ЗМІСТ

Вступ

Сільськогосподарське виробництво, як і всяке інше суспільне виробництво  представляє собою діалектичну  єдність двох цих сторін - виробничих сил і виробничих відносин. В результаті взаємодії робочої сили з засобами виробництва в сільському господарстві створюється готовий продукт. Величина його залежить від забезпеченості робочої сили знаряддями праці, від ефективності використання засобів виробництва і робочої сили. Отримана протягом вищезазначеного періоду продукція сільського господарства реалізується різноманітними шляхами, створюючи тим самим основу для нового виробництва.

Зниження витрат праці і матеріальних засобів на виробництво одиниці  продукції - головна задача сільського господарства [2, с.112].

Виробництво продукції потребує відповідних затрат живої праці і матеріальних витрат. Матеріальні витрати здійснюються у вигляді предметів праці і допоміжних матеріалів (насіння, кормів, палива і т.д) або у вигляді зносу відповідних засобів праці. вартість витрачених засобів виробництва і новостворена вартість становлять собівартість продукції.

Взагалі собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

Витрати виробництва і собівартість - це найважливіші показники ефективності виробництва, в якому відображуються основні сторони діяльності сільськогосподарських підприємств. Вони є основою для організації виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств по принципах господарських розрахунків. Тому зниження витрат на виробництво одиниці продукції є важливим народногосподарським завданням.

Тваринництво - одна з основних галузей сільськогосподарського виробництва, яка займається розведенням худоби, птиці та інших тварин. Воно забезпечує населення високоякісними продуктами харчування, частка яких в раціоні людини становить приблизно 35% загальної калорійності і більш як 60% потреби білка. Крім того, ця галузь є джерелом для одержання промислової і лікарської сировини. Частка продукції тваринництва у валовій продукції сільського господарства України становить близько 50%.

В процесі удосконалення управління виробництвом на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції створюються науково-виробничі тваринницькі об'єднання та системи. В цих умовах спеціалістам часто доводиться досліджувати ефективність різних зоотехнічних і ветеринарних заходів. За допомогою методів статистичної обробки можна дати кількісну характеристику дослідним даним і зробити висновок про вірогідність результатів дослідження.

Таким чином основною метою даної курсової роботи є  проведення економіко-статистичного  аналізу витрат виробництва і  собівартості продукції тваринництва. Завдання, які вирішуються для досягнення визначеної мети такі: вдосконалення методики визначення виробничих витрат і собівартості; облік витрат виробництва кожного виду продукції по господарству; аналіз структури витрат виробництва та собівартості; встановлення впливу різних факторів на рівень виробничих витрат і собівартості; виявлення сільськогосподарських резервів зниження виробничих витрат і собівартості.

Для виконання окремих  завдань використовуються такі методи:

1. зведення та групування;
2. індексного та кореляційно-регресійного аналізу;
3. графічне зображення динаміки, дослідження кореляційної залежності;
4. ряди та показники динаміки;
5. статистичного прогнозування;

В якості об'єкту дослідження  ми взяли ВАТ "Сонячне" Тарутинського  району Одеської області. Інформаційним  джерелом для написання курсової роботи виступають річні звіти за 2005, 2006, 2007 роки, матеріали статистичної звітності та економічний паспорт ВАТ "Сонячне" Тарутинського району Одеської області

_{ВАТ “Сонячне”  розташоване на території Тарутинського району, Одеської області. Віддаленість від районного центру Тарутине -38 км, від обласного центру м. Одеса - 151 км.}

ВАТ “Сонячне” знаходиться  у рівнині Буджак.

ВАТ “ Сонячне” розташоване  на кордоні Тарутинського району Одеської  області; з одного боку межує з ВАТ ім. Калініна та  ЗАТ “Грона”, з другого – з ПП “Комунар”. З інших боків знаходяться Саратський район та Молдова.

Усі землі даного підприємства знаходяться на горбистій місцевості, тому дуже важко її обробляти для господарських потреб, а для випасу тварин ця місцевість дуже підходить, тому саме це підприємство базується також і на розвитку тваринництва. Але це не означає, що ВАТ “Сонячне” не займається сільськогосподарським виробництвом, навпаки, на даному етапі рослинництво переважає тваринництво у виробництві продукції.  З самої назви зрозуміло, чому підприємство саме так називається. Соняшник  - це культура, яка дуже полюбляє сонце, тому їй ліпше зростати на схилі. На схилі також добре росте виноград, який так само полюбляє сонце.

ВАТ “Сонячне” розташоване  в таких кліматичних умовах, що дозволяють вирощувати такі культури, як соняшник, кукурудзу, ячмінь, жито, ріпак, горох, буряк та інші. Так трапилось, що це підприємство знаходиться на найвищій точці у радіусі ста кілометрів, тому тут завжди раніше випадає сніг, та пізніше розтоплюється. На цій території дуже часто йде дощ, мабуть тому що на території є два ставки та й навколо підприємства знаходиться декілька ставків. Температура в даній місцевості до останнього року була більш рівномірною:  літом – до 30 тепла, а ось узимку градусів до 20 морозу в середньому. Цього ж року, за поясненнями вчених-синоптиків, почалось глобальне потепління, яке ж одразу вплинуло на майбутній врожай, й на тваринах та птахах це дуже відобразилось.

Як і у інших підприємствах  у ВАТ “Сонячне” є свої ринки  збуту продукції. Авжеж, підприємство розвинене більш у рослинництві, тому й ринок збуту буде більшим  у галузі рослинництва. Практично  усі товари йдуть на експорт, окрім  винограду. Наприклад, жито, ячмінь, ріпак, кукурудза та соняшник здають у морські порти Одеси, Іллічівська та інших припортових міст. З виноградом легше, його здають у сусіднє підприємство, у якого є винно-переробний завод. М’ясні продукти йдуть у сусідній район на Кілійський м’ясокомбінат.  Шкури та вовна також експортуються.

Сільське господарство - друга за обсягом і зайнятістю трудових ресурсів галузь Одещини, де обсяг сільськогосподарського виробництва  становить 4,92 % від обсягу сільськогосподарського виробництва України.

1.2 Земельні фонди господарства  та їх використання

Земля – це головна  умова існування людського суспільства  та найголовніше джерело національного  багатства, природна основа суспільного  виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини. 

В сільському господарстві земля – це головний засіб виробництва, без якого неможливий процес виробництва  продукції рослинництва та тваринництва. Земля одночасно є предметом  та засобом труда, а значить, і  головним засобом виробництва. Земля  значною мірою визначає темпи розвитку та рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Основними власниками землі  є сільськогосподарські підприємства – ВАТ, ЗАТ, ТОВ, державні підприємства та ін.  

Земельний фонд ВАТ «Сонячне»  та його землекористування можна зобразити у вигляді таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Склад та структура земельних  угідь в ВАТ “Сонячне”

Як показують дані таблиці 1.1, земельний фонд ВАТ «Сонячне» різноманітний – в наявності рілля, багаторічні насадження та пасовища. Аналізуючи дані можна сказати, що земельний фонд підприємства зменшився в динаміці. У 2007 році порівняно з 2005р. земельна площа підприємства зменшилась на 345,04 га за рахунок зменшення площі несільськогосподарських угідь на 16,43 га та значною мірою за рахунок зменшення площі сільськогосподарських угідь – на 328,61 га. З даних таблиці видно, що основна частина площі сільськогосподарських угідь зайнята найбільш цінним продуктивним видом угідь – ріллею. На її частку припадає майже 87,46% усієї земельної площі.

Для того, щоб представити всі вище наведені дані зобразимо структуру земельного фонду на рис.1.1.

Рис. 1.1. Структура сільськогосподарських  угідь в 
ВАТ «Сонячне» за 2005 та 2007 рр.

Рис. 1.2. Структура земельних угідь в ВАТ «Сонячне».

На підставі даних балансу визначимо показники використання земельних угідь на початок та кінець року (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Показники інтенсивності  використання земельних угідь

У структурі земельного фонду близько 95% займають сільськогосподарські угіддя. На частку несільськогосподарських  угідь припадає трохи більше 5%. У  господарстві земельні угіддя використовуються з високим ступенем інтенсивності. Про це свідчать коефіцієнти освоєння земель (95%) і розораності сільськогосподарських угідь (87%).

1.3 Трудові ресурси  та їх використання в господарстві

Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності.

Щоб зрозуміти сутність поняття “трудові ресурси”, треба  знати, що все населення залежно  від віку поділяється на:

• осіб молодших працездатного  віку (від народження до 16 років включно);

• осіб працездатного (робочого) віку (в Україні: жінки — від 16 до 54 років, чоловіки — від 16 до 59 років включно);

• осіб старших працездатного  віку, по досягненні якого установлюється пенсія за віком (в Україні: жінки —з 55, чоловіки — з 60 років).

Залежно від здатності  працювати розрізняють осіб працездатних і. непрацездатних. Непрацездатні особи  в працездатному віці — це інваліди 1-ї та 2-ї груп, а працездатні  особи в непрацездатному віці — це підлітки і працюючі пенсіонери за віком.

До трудових ресурсів належать:

• населення в працездатному  віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї  і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які  одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);

• працюючі особи пенсійного віку;

• працюючі особи віком  до 16 років.

Згідно з українським  законодавством на роботу можна приймати у вільний від навчання час  на неповний робочий день учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у разі досягнення ними 15-річного віку за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, за умови виконання легкої праці.

Зауважимо, що в Україні за останні роки склалася несприятлива тенденція, яка визначається скороченням частки населення молодці шого від працездатного і працездатного віку і збільшенням частки населення старшого працездатного віку.

Відповідно до рекомендацій МОП і міжнародних конференцій статистиків праці все населення поділяється на економічно активне й економічно неактивне.

Таблиця 1.3

Склад трудових ресурсів в ВАТ «Сонячне»

З даних таблиці видно, що найбільшу частку в загальній  чисельності робочої сили становлять працівники рослинництва (35%) та працівники тваринництва (25%). Процент інших категорій працівників у загальній чисельності коливається від 5 до 13%. У динаміці зменшилась чисельність штатних працівників на 17%, переважно за рахунок працівників рослинництва, тваринництва.

1.4. Промисловий напрямок  господарства

       Використаємо  статистичні величини для характеристики  обсягів і структури виробництва.  За допомогою структури  виробництва  можна визначити спеціалізацію  підприємства. Спеціалізація підприємства – це концентрація засобів виробництва  і робочої сили  на виробництві певного виду товару. Розглянемо обсяги і структури виробництва нашого підприємства в таблиці 1.

Із даних таблиці  видно, що виручка від реалізації в 2007р. порівняно з 2005р. зросла. Так 2005р. виручка становила 4270 тис. грн, а в2007р. 3623,8 тис.грн, тобто збільшилася на 120,4 тис.грн. так, виручка від реалізації продукції рослинництва зменшилась на 34,6тис.грн, а від реалізації продукції тваринництва збільшилася на 155 тис.грн.

Таблиця 1.4

Розмір та структура  продукції с.-г. виробництва у  
ВАТ «Сонячне»

                Кс =100 / (∑Ут(2і-1))                                                              (1.1) 

де Кс— коефіцієнт спеціалізації;

Ут— частка товарної продукції окремих галузей;

і — порядковий номер частки товарної продукції у ранжованому ряду.

Значення Кс до 0,20 свідчить про низький рівень спеціалізації  господарства; 0,21-0,40 — середній; 0,41–0,60 — високий; 0,61 і більше — для  поглибленої спеціалізації господарства.

К_с =  100 / 328,09 = 0,31

Подібне значення коефіцієнта  спеціалізації означає те, що ВАТ  «Сонячне» є підприємством із середнім рівнем спеціалізації. Найбільшу  частку у виручці від реалізації продукції складає виробництво  зернових – 44,3%, далі знаходиться виноград – 23,36% від загальної виручки від реалізації продукції. Взагалі підсумовуючи, спеціалізацію господарства можна визначити її як зерново-плодову. 

За даними цієї таблиці  ми бачимо, що провідне місце в сільському господарстві цього підприємства займає рослинництво, а саме – вирощування зернових. В розвитку тваринництва провідне місце займає вирощування свиней.

1.5. Інтенсифікація сільського господарства та її економічна ефективність

Основний шлях збільшення обсягів виробництва  сільськогосподарської продукції — це інтенсифікація сільського господарства. Вона означає зростання виробництва продукції за рахунок збільшення її виходу з кожного гектара землі завдяки додатковим вкладенням і мінімальним витратам на одиницю продукції.

Сутність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва полягає у його механізації, хімізації, меліорації земель, упровадженні досягнень науково-технічного прогресу. Це дасть змогу навіть за скорочення чисельності працівників неухильно нарощувати обсяги виробництва продукції, підвищувати врожайність сільськогосподарських культур.

У тваринництві інтенсифікація здійснюється за рахунок  зміцнення кормової бази, використання досягнень генетики і селекції, нових  біологічних методів якісного поліпшення стада.

Одним з основних шляхів піднесення сільського господарства в Україні є поліпшення використання землі, яке передбачає такі заходи: > підвищення врожайності орних земель; використання ґрунтових мікроорганізмів для створення структурних, високорозвинених і водночас стійких до ерозії ґрунтів; >~ збереження фонду продуктивних земель і повне відновлення угідь, порушених гірничими виробітками; компенсацію втрат продуктивних сільськогосподарських угідь завдяки впровадженню найоптимальніших сівозмін; проведення комплексу ґрунто-охоронних заходів, зокрема організаційно-господарських, агротехнічних, агро-меліоративних, для підвищення родючості грантів.

Тепер розглянемо забезпеченість ВАТ«Сонячне»  виробничими ресурсами  розглянемо в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Динаміка показників росту підприємства

Як видно з таблиці 1.5. в ВАТ “Сонячне” в 2007 р. порівняно з 2005р. спостерігаються деякі зміни. Кількість сільськогосподарських угідь знизилася на 91%, ріллі – на 96.5%, багаторічних насаджень навпаки зросла на – 112.23%. Середньорічна чисельність робітників знизилась на 82.8%, капіталозабезпеченість зросла на 100.5%, а капіталоозброєність зросла на 110.86%.

Обсяги виробництва  і реалізації основних видів продукції  та показники виробничих витрат в  господарстві розглянемо в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6

Обсяги виробництва  і реалізації основних видів продукції та показники виробничих витрат в ВАТ “Сонячне”