Анімаційне обслуговування в туристичній індустрії

Міністерство освіти і науки України

Львівський інститут економіки  і туризму

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

“Анімаційне обслуговування

в туристичній  індустрії”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи Т-08

Мойсак Катерина

Перевірив:

Цимбалюк М.Ф.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2010

Зміст:

Вступ.

1. Теоретичні та методичні основи анімаційного обслуговування.

1.1. Анімація в рекреаційному  туризмі. 

1.2. Напрямки анімаційного туризму.

1.3. Види та функції анімації.

1.4. Структура менеджменту анімації в готелях.

1.5. Формування анімаційної програми.

1.6. Спортивно-оздоровчий напрям анімації.

1.7. Культурно-розважальні заходи.

1.8. Святкові заходи як анімаційні об’єкти

1.9. Робота міні-клубу

2. Аналіз діяльності «Туристичної фірми «Ельдорадо»з надання послуг анімації.

2.1.Організаційна структура фірми.

2.2.Відділи фірми та  посадові особи.

2.3.Форма власності та господарського товариства.

2.4.Напрямки туристичної діяльності.

2.5.Організація діяльності менеджера.

2.6.Технологічні процеси на фірмі.

3. Шляхи покращення анімаційного обслуговування.

Висновок.

Література.

Додатки.

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Актуальність і доцільність  теми “Анімаційне обслуговування

в туристичній індустрії” зумовлена сукупністю зовнішніх  і внутрішніх чинників, що визначають нинішній стан і перспективи розвитку туристської галузі в Україні.

Об'єкт дослідження: система  туристичного обслуговування в Україні.

Предмет дослідження: розвиток анімації в туризмі.

Мета дослідження: виконання аналізу чинників, що впливають на формування додаткових туристичних і анімаційних послуг та визначення можливостей впровадження у практику вітчизняної туристичної діяльності інноваційних анімаційних програм, застосовуючи досвід зарубіжних країн.

Методи дослідження. Для  розв'язання визначених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема:

- теоретичні - методи  системного аналізу, що застосовувалися  для вивчення туризму як соціальної системи; методи порівняльного аналізу - для обґрунтування систем туристського анімаційного обслуговування в зарубіжних країнах; методи прямого структурного аналізу - для розгляду структури й особливостей туристської освіти як системи та обґрунтування моделі компетентності фахівця туризму;

- емпіричні - спостереження,  моделювання.

На початку ХХ1 ст. міжнародний туризм набув величезних масштабів розвитку. Міжнародні туристські зв’язки стали складовою частиною загального процесу інтернаціоналізації соціально – економічних відносин.

Розвиток туризму сприяв створенню потужної індустрії гостинності - сукупності готелів та інших засобів розміщення, різних видів транспорту, об’єктів громадського харчування, закладів відпочинку та розваг тощо.

Необхідність відновлення  фізичних і духовних сил, які людина втрачає в процесі трудової діяльності і повсякденного спілкування сприяє активному зростанню поїздок з метою відпочинку. Цей вид туризму – один з найдревніших і найбільш стабільних і динамічно розвинених сегментів туристичного ринку, складаючи три чверті всього об’єму світового туризму. Цей сегмент є досить перспективним і для відродження та стабілізації внутрішнього і в’їзного туризму в Україні, особливо для тих традиційних регіонів відпочинку як Карпати та Крим.

Саме рекреація –  відновлення сил є основною метою  в цьому виді туризму, але шляхи  досягнення цієї мети є різними для різних категорій відпочиваючих залежно від їх віку, рівня освіти, соціального статусу, особистих інтересів, смаків тощо. Деяка частина рекреантів обирає пасивний відпочинок, але більшість віддає перевагу поєднанню його з розважальними заходами, пізнавальною діяльністю, лікувальними процедурами та заняттями спортом. Молодь та підлітків приваблює активний відпочинок – спорт, танці, розваги, людей старшого віку – екскурсії, культурно-видовищні заходи, розважальна гастрономія. Але завжди обов’язковою умовою рекреаційної діяльності в період відпочинку для людини є її незвичайність, несхожість на те, чим вона займається у своєму повсякденному житті, святковість, емоційне переключення. Саме тому зарубіжні спеціалісти – туризмознавці ввели в практику термін «amusements» (розваги ) , під яким об’єднали кілька видів рекреаційної діяльності людини в період відпочинку, крім суто розважальної: пізнавальну, спортивно-оздоровчу, соціокультурну та ін.

Однією з функцій  туризму була також визначена  холістична – здатність туризму вносити різноманітність та радість в повсякденне життя людини, створювати атмосферу свята. Холістичний характер рекреаційної діяльності людини обумовив появу й терміну «animation» ( анімація )- оживлення. Сьогодні цей термін використовується і в вітчизняній туристський практиці. Анімація в туризмі розвивається в двох напрямках. Перший – це створення спеціальних музеїв та парків, організація костюмованих балів, шоу, свят та інших дійств за своїми сценаріями. В даному випадку мова йде про створення спеціалізованого турпродукту. Наприклад, це – тематичні парки Діснейленди, іспанський парк пригод «Порт Авентура», «Санта-парк» в Лапландії, музеї типу «Скансен», фортеці-музеї із лицарськими турнірами і фестивалями привидів – у Великобританії і Словакії, костюмовані бали у Відні тощо. В Україні такими прикладами можуть бути фольклорні свята і обряди – «Масляна», «Обжинки», цикл новорічних свят з колядками й щедрівками на базі Музеїв народної архітектури й побуту, «Козацькі забави» та турніри на Хортиці, в Кам’янець-Подільскому.

Другий напрямок –  це анімація – оживлення програм  дозвілля туристів в місцях тривалого  відпочинку – курортних готелях  і центрах, туристичних селищах  і базах, на круїзних судах тощо.

Обидва напрямки анімації в туризмі передбачають незвичайність і різноманітність заходів, безпосереднє включення туристів в дію. Це вимагає від організаторів дозвілля і певні творчі здібності для створення спеціальних програм і сценаріїв, і вміння стимулювати інтерес туриста, змусити його попри зніяковіння, інертність взяти участь в таких програмах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні  та методичні основи анімаційного  обслуговування.

1.1.Напрямки анімаційного туризму.

Головне завдання анімаційного обслуговування — створити туристу комфортні умови, щоб він відчував себе учасником програми і щоб відпочинок йому запам'ятався. Цього можна досягти на основі індивідуального підходу в обслуговуванні кожного туриста.

Можна виділити такі напрямки анімаційного туризму:

1) Костюмовані тури - програми таких турів мають спеціальний сценарій і передбачають безпосереднє залучення туриста в дійство і атмосферу того чи іншого історичного періоду. Прикладами таких турів можуть бути етнофольклорні та пригодницькі тури, тури з відпочинком на ранчо, фермі тощо, а також тури, які організовуються в замках або маєтках. При цьому створюються умови, щоб туристи могли взяти на прокат костюми, стилізовані під певну епоху.

2) Шоу-музеї - це музеї з анімаційно організованою експозицією, в яких представлені живі персонажі експонованої епохи (наприклад, Музей перших англійських переселенців в м.Плітут (США), Музей «Скансен» у Стокгольмі (Швеція)).

3) Тематичні парки  - є не лише розважальними центрами, а являють собою справжню індустрію  відпочинку і розваг з власною  складною інфраструктурою, призначеною для розміщення, харчування, навчання. Головною рисою тематичних парків, поряд з цікавими і захоплюючими атракціонами, є саме дійство, яке розгортається навколо відвідувачів. Характерним є те, що такі парки найбільшою популярністю користуються у дорослих, особливо іноземних туристів, любителів сімейного відпочинку, молодят та невеликих молодіжних груп. Серед найбільш популярних тематичних парків слід назвати: «Діснейленд» («Dineyland», штат Каліфорнія, США), «Волт Дісней Ворлд» («Walt Diney World», штат Флорида, США), «Євро Діснейленд» («Euro Dineyland», передмістя Парижа, Франція), «Леголенд» («Legoland»,Данія), «Порт Авентура» («Port Aventura», Іспанія), «Юніверсал» («Univeral», Орландо, США), «Юніверсал Студіос Голлівуд» («Univeral tudio Holliwood», Лос-Анжелес, США), «Санта-Парк» («Santa-Park», Фінляндія).

4) Анімація відпочинку  туристів в готелях і центрах  відпочинку - передбачає організацію  тематичних шоу на території  готелю з безпосердньою активною  участю туристів: танцювальних вечорів,  карнавалів, спортивних ігор і змагань тощо.

Перші розважальні парки  з`явилися в Європі вже в кінці 60-х років минулого століття.. Але  справжній туристський бум вони відчули лише за останні роки. Щорічно  найбільші розважальні центри відвідує 10 млн. відпочиваючих. Існуючі парки продовжують активно розширюватися і будуються нові. Тільки за період з 1995 по 1998 роки в Європі з`явились “Port Aventura”, “Legoland”, “Warner Brothers” та інші комплекси. Найбільш відомі подібні тури серед любителів сімейного відпочинку, молодят і невеликих молодіжних груп. Цікаво, що більшість відвідувачів парків – не діти, на яких вони були розраховані, а дорослі. Основними гостями парків у різних країнах є іноземні туристи. Нарівні з цікавими та захоплюючими атракціонами головною привабливою ознакою тематичних парків є дійство, що відбувається навколо.

Розглянемо в якості прикладу американський парк Уолта  Діснея. На сьогодні імперія Уолта  Діснея складається з трьох структур: “Walt Disney World” (штат Флорида), “Disneyland” (штат Каліфорнія) і “Euro Disneyland” (Франція). Парки „Світ Діснея” – це справжня індустрія відпочинку і розваг, влаштована зі справжнім американським розмахом. Унікальність „Світу Діснея” як туристичного продукту полягає не тільки в тому, що він має власну складну інфраструктуру, створену для розваг, розміщення, харчування, навчання, а й власне життя, в яке вливаються туристи, зустрічаючи на вулицях парку і серед атракціонів різноманітних героїв мультфільмів і художніх фільмів Діснея. Привабливі для туристів сніданки і вечері в оточенні героїв Діснея. До того ж, ні за які гроші не купиш відчуття казки, в якій знаходишся цілодобово. Наприклад, у театрі “Magic Eye” проводиться супершоу, в якому широко використовуються останні досягнення стереофільмів у поєднанні з театральними ефектами, наприклад, з такими, як підлога, що переміщується у відповідності до сюжету фільму.

“Walt Disney World” (WDW) – найвідоміший американський тематичний парк –  знаходиться недалеко від Орландо (штат Флорида). До нього приєднується низка парків, що з`явилася пізніше. В одному з основних парків WDW “Magic Kingdom” (Зачароване Королівство) знаходиться більше 40 атракціонів. Тут можна пройтись по головній вулиці США, заглянути в „Країну пригод” і „Країну фантазій”. У парку “Epcot Park” велика кількість атракціонів. У парку “MGM Studios” і по сьогодні ведуться зйомки художніх фільмів. Приходячи в цей парк, можна випадково опинитися на знімальному майданчику, взяти участь, наприклад, у „зоряних війнах”, поговорити з джином з фільму-казки про Алладіна та ін. На бульварі Сансет можна випробувати долю в „Замку жахів” чи зустріти Красуню і Чудовисько в „Театрі зірок”.

У парку “Animal Kingdom” („Королівство тварин”) демонструються стереоскопічні трилери з життя комах у  спеціальному кінозалі, що знаходиться в „Дереві життя” – символі парку. Шанувальникам гострих відчуттів можна порадити здійснити похід до динозаврів – у Парк Юрського періоду. Ще одна розвага в WDW – аквапарки, їх три. Тут можна зануритись у батискафі під воду, ознайомитися з незвичайними видами коралів, випробувати на собі справжнє цунамі.

В системі „Світ Діснея”  є ще два парки: “Catorland” і “Pleasure Island”. У першому з них можна  покататися на величезних черепахах  чи побачити смертельний двобій крокодилів. У другому парку, що діє тільки у вечірній час (з 9 год. вечора і до ранку) і доступний тільки для дорослих (від 21 року), до послуг відвідувачів – 7 нічних вечірніх клубів і ресторанів.

У цьому ж напрямі  працюють і кінопарки Америки. До них відносяться: розташований у  Лос-Анджелісі тематичний парк “Universal” (повна назва парку “Universal Studios Holliwood”) і парк “Universal”, що знаходиться в Орландо. “Universal” – це єдина можливість зробити крок „на екран” і стати діючою особою якого-небудь захоплюючого бойовика чи трилера. І таких парків у світі стає все більше. Наприклад, „Санта-парк” перший і єдиний поки що тематичний парк з полярним колом, який відкритий у 1999 році недалеко від столиці Лапландії – Рованіємі. Основа парку – розважальний центр, збудований у величезній печері „Сювясенваара”. Велика кількість оживлених героїв оточують відвідувачів парку. Вони на свої очі можуть побачити, як Санта Клаус пролітає на оленях над своїми володіннями. Такі ж цікаві програми створені і в Іспанському парку „Порт Авентура”, і в багатьох німецьких, британських та ін. тематичних анімаційних парках різних країн. У більшості країнах програми відвідування тематичних парків уже виділилися в окремий вид туризму.

  Навколо центрів розваг зазвичай формується ланцюг індустрії гостинності, який отримує досить високі доходи. Наприклад, поряд із відомим парком „Діснейленд” у Сан-Франциско (США) для його відвідувачів збудовано 27 готелів різних компаній та категорій зірковості. Паризький „Діснейленд” пропонує проживання в готелях на території парку – на відстані короткої пішохідної прогулянки від атракціонів. Тут розміщені 6 готелів на вибір: від люксових (5 зірок) до класу “budget”. Туристи, які проживають у готелях на території парку, мають різного роду пільги (пільгові вхідні квитки в парки, можливість користуватися атракціонами на годину раніше від інших відвідувачів).

За свідченнями зарубіжних туроператорів, відвідуваність тематичних парків збільшується з року в рік. Якщо раніше основна частка відвідувачів купувала квитки самостійно біля входу, то за останній час відвідування парків усе частіше входить до складу тур пакетів.

Інші напрями –  це безпосередня анімація відпочинку туристів у готелях і центрах  відпочинку (курортах).

Узагальнюючи все вищесказане, можна вивести формулу анімації в туризмі: використання зацікавленості + оживлення експозиції + залучення туристів до дійства + різноманітність розваг (проф. Коллер: Австрійська школа туризму).

Виходячи з цього, можна  сформувати методичні основи анімаційного туроперейтингу:

• тісна взаємодія оператора з центрами відпочинку й розваг, організаторами фестивалів і карнавалів тощо, а також активне введене даних заходів до програми обслуговування;
• складання сценаріїв відпочинку, враховуючи тематику й особистісно-психологічне сприйняття того, що відбувається;
• реалізація повного комплексу обслуговування на основі розробленого сценарію, який уже передбачає всі можливі потреби туриста на маршруті, взаємоузгодження послуг і дійства;
• робота аніматорів з туристами по внесенню змін до сценарію у відповідності з погодою або іншими обставинами.

В цілому ж анімаційний  туроперейтинг варто розуміти як тісну взаємодію відпочинково-розважального  і сервісного комплексів з особистісним підходом до обслуговування кожного  туриста. Головне завдання  –  створити туристу комфорт, зацікавити його, щоб він почував себе учасником програми. Правильно розроблені анімаційні програми дозволяють не тільки підняти настрій і тонус відпочиваючих, створити позитивну настанову на позитивний результат лікування (санаторії, пансіонати) і відпочинку, але і в комфортних умовах відпочинку привабити людину до здорового способу життя в ігровій, не примусовій атмосфері, до прикладу, за допомогою не хитрої гімнастики звільнятися від болі у хребті.

Враховуючи всі вищевказані  функції, а також інформаційне, освітнє, удосконалююче і рекламне завдання  анімаційної діяльності, можна говорити про багатогранність її видів, великі різновиди анімаційних програм і заходів 

 

1.2. Види та функції анімації.

Розглядаючи анімаційний  процес з погляду системного підходу  як процес задоволення специфічних потреб людини у спілкуванні, русі, культурі, творчості, розвагах і приємному проведенні вільного часу, виділяють декілька видів анімації:

• анімація в русі – задовольняє потребу людини в русі в поєднанні з приємним хвилюванням;
• анімація через хвилювання – задовольняє потребу людини у відчутті нового, невідомого, неочікуваного при спілкуванні, відкриттях, а також при подоланні труднощів;
• анімація через спілкування – задовольняє потребу у спілкуванні з новими цікавими людьми, обміні життєвим досвідом, у відкритті внутрішнього світу людей і пізнанні себе через спілкування;
• анімація через заспокоєння – задовольняє потребу людей у психологічній розрядці від повсякденної втоми через заспокоєння, усамітнення, контакт з природою;
• культурна анімація – задовольняє потребу людей у духовному розвитку особистості через залучення до культурно-історичних пам`ятки і сучасних зразків культури країни, регіону, народу, нації;
• творча анімація – задовольняє потребу людини в творчості, показі своїх здібностей і встановлення контактів з близькими за думкою людьми, через спільну творчість.

Уявіть собі анімаційну програму готелю, санаторію, туристичної  бази та ін., яка поєднує в собі всі ці види анімації, яку втілюють у життя енергійні, привітні, практичні  та висококваліфіковані творчі працівники анімаційної команди, програму, розроблену з урахуванням вікових особливостей та курортної специфіки, і неодмінно відчуватиметься різниця між традиційним розважальним сервісом і анімацією нового покоління, яка допомагає як збільшити прямі економічні показники роботи підприємства гостинності, так і досягти найбільшого відновлюючо-оздоровчого ефекту від діяльності всього комплексу в цілому. Це і поліпшення іміджу закладу, і конкурентні переваги, і гарантоване повернення клієнтів.

Функції анімації:

Визначимо основні функції  анімації, які необхідно враховувати  в цільовій розробці анімаційних  програм:

1. адаптаційна функція – дозволяє перейти від щоденного оточення до вільного, відпочинкового;
2. компенсаційна функція – дозволяє звільнити людину від фізичної і психологічної втоми повсякденного життя;
3. стабілізуюча функція – створює позитивні емоції та стимулюючу психічну рівновагу;
4. оздоровча функція – спрямована на відновлення і розвиток фізичних сил людини, ослаблених у повсякденному трудовому житті.

1.3. Структура менеджменту анімації в готелях

У процесі взаємодії  між туристами і персоналом готелю формуються відносини гостя до готелю, розкладу, встановленому в ньому, сервісу, комфорту, створеному спеціально для нього, а отже, і настрій на відпочинок. Від доброзичливості і професіоналізму всього персоналу готелю в більшості залежить: чи захоче турист приїхати в цей готель ще раз. Від кваліфікації ж спеціалістів-аніматорів залежить: чи надовго запам`ятається туристу цей його короткочасний відпочинок в даному готелі. Аніматор – це артист, і вся його діяльність потребує постійної самовіддачі – щоденно, щохвилинно,  протягом п`ятнадцяти і більше годин на добу. Не кожний може витримати достатньо активний ритм, тому так важливо організувати роботу аніматорів. Як правило, такі працівники зустрічаються в клубах типу all-inclusive.

Структуру менеджменту  анімації в готелі можна зобразити  так:

Головний у системі  анімації – менеджер з анімації. Він підпорядковується безпосередньо  генеральному менеджеру, а той – власнику готелю. Як спеціаліст широкого профілю, менеджер анімаційної діяльності покликаний виявляти, задовольняти і розвивати соціокультурні інтереси різних груп населення, розробляти цільові анімаційні програми та соціальні технології їх здійснення, стимулювати інноваційний рух у галузі туризму, керувати економічними механізмами організації анімаційної діяльності, впроваджувати ефективні педагогічні методики розвитку культурно-естетичної творчості. Принципова особливість спеціаліста-аніматора полягає в тому, що знання психології, економіки, політології, права, теорії управління, основ режисури та інших суспільно значимих і досить престижних сьогодні наук виступає не як самоціль, а як суттєвий засіб реалізації провідної метафункції соціально-культурної діяльності – залучення людини до досягнень світової культури, всебічний розвиток її творчого потенціалу. Менеджер-аніматор повинен володіти психолого-педагогічними основами управління тимчасовим колективом, з яким працює, бути лідером у різноманітних туристських колективах, які відрізняються за віком, складом, освітою, соціальним положенням, уміти впливати на думку оточуючих. Велике значення має схильність до лідерства, а саме: вміння проявляти ініціативу, привертати і спрямовувати увагу інших, пропонувати їм рішення, схильність розмовляти  мовою співбесідників. Менеджери-аніматори повинні володіти високими діловими якостями, глибокими знаннями психології людей, практичними навичками роботи в умовах чітко вибудованого механізму.

Менеджеру анімації підпорядковуються:

• методист-аніматор (хореограф), який займається підготовкою сценаріїв і постановкою шоу, розробкою костюмів і проведенням репетицій;
• організатор-аніматор, який забезпечує організацію процесу анімаційної діяльності всім необхідним.

Крім людей, які безпосередньо є частиною команди animation, робити більш яскравим шоу допомагає і художник (якщо такого немає серед аніматорів), який оформляє декорації до дійств, малює до них анонси, афіші та інші об`єкти, і закрійник, який створює і відповідає за сценічні костюми аніматорів. Стати аніматором непросто. Аніматор уже повинен володіти певними навичками роботи і вміннями, а також повинен бути психологічно готовий до цієї роботи. Всьому цьому вчать новачків – від подолання мовного бар`єра до мистецтва перевтілювання в свій персонаж. Крім того, проводяться спеціальні семінари, практичні заняття з танців, розробки програми на сезон, проведення спортивних ігор і змагань. Кожних два тижні анімаційна програма змінюється, тому кожний день аніматора проходить досить напружено. Ранок починається з семи годин. Особиста гігієна, ранкові вправи, сніданок. О дев`ятій аніматори збираються на збори, де вирішують організаційні питання цього дня, після чого починається спілкування з гостями – зайняття йогою, ранковою гімнастикою. Після обіду і водної гімнастики в басейні – перерва до вечора, а після вечері настає найбільш насичена анімаційна програма: спектаклі, танці, спілкування в барах, розважальні шоу. Разом із аніматорами працюють і співаки, професійні танцюристи і музиканти, яких часто, спеціально на вечір, запрошує й оплачує адміністрація готелю.

Як хороший приклад роботи аніматорів можна привести таку роботу на курортах системи “Club Med”. Люди, які потрапляють  на роботу аніматорами в “Club Med”, відрізняються знаннями й уміннями справді універсальними. Вони повинні не тільки бути молодими, енергійними й знати, як мінімум, дві мови, а і бути комунікабельними, артистичними. Тут винайшли особливу посаду – GO (джи оу) – скорочення від французького Gentils Organisateurs – „милі організатори”. Головне завдання GO – створювати особливу атмосферу свободи та відвертості, якою відрізняються всі містечка “Club Med”. Якщо за столиком у барі засумували, неодмінно приєднається GO, потім невимушена розмова. Клієнтів у “Club Med” називають по-особливому, з повагою – GM (джи ем) – скорочено від Gentils Membres – „милі члени клубу”. Завдяки аніматорам (GO), які представляють 80 країн, відпочинок в людь-якому містечку  “Club Med” перетворюється в справжнє свято. Для організації й анімації турів велике значення має використання календаря свят і визначних дат. Цікавість туристів до одних чи інших дат, мотивація й обігравання цих інтересів в „оживленому” (анімаційному) вигляді, знову ж таки з особистою участю туристів, також дозволяє значно оживити програму обслуговування. Правда, організація кожен раз нових за змістом свят досить-таки дорого коштує. Тому ліпше реалізовувати постійно діючі анімаційні програми

1.4. Формування анімаційної програми

Підготовка і розробка анімаційних програм – особлива діяльність туристичної галузі. Вони включають спортивні ігри і змагання, танцювальні вечори, карнавали, ігри, заняття, що входять до сфери духовних інтересів, тощо.

Програма відпочинку – це об`єднаний спільною метою  чи ідеєю план проведення туристських, спортивно-оздоровчих, культурно-масових, пізнавальних і любительських занять.

Функції анімаційних  програм – організація і керівництво  культурними, оздоровчими та спортивними  заходами, їх подальше розповсюдження серед туристів.

У період формування анімаційної програми її організаторам належить відповісти на питання:

1. для кого складається  програма, де визначається:

• вік і стать майбутніх туристів (якщо це сімейний готель, який його контингент, чи будуть дивитись нашу програму діти, люди старшого віку тощо);
• соціальне положення і професійна приналежність (чи є наш готель закритим клубом для аристократів і бізнесменів, чи це молодіжний табір для студентів), національність (особливості культури і традицій);
• стиль життя відпочиваючих у готелі людей (класичний, екстремальний тощо);
• стан здоров`я (особливо це важливо в розробці спортивно-оздоровчих програм).

2. що закладено в  основу анімаційної програми (головна  ідея та мета її досягнення)

3. як побудувати анімаційне  дійство.

Як правило, на початку  нового сезону головний менеджер аніматорів при взаємодії з командою розробляє і затверджує програму на весь сезон. На кожен день тижня (по годинах) складається точний розклад заходів, і на кожного члена команди накладають певні обов`язки з їх проведення. Загальна програма анімації готується так, щоб розважальні та спортивні елементи були різноманітні за своєю формою, цікаві туристам і щоб у цих дійствах брали участь якомога більше відпочиваючих. Вечірні шоу повинні повторюватись не частіше одного разу в два тижні, із розрахунку, зазвичай, двотижневого відпочинку туристів у готелі. Сценарій, музика, світло, хореографія, костюми – все чітко продумується й організовується членами команди і керівником, який часто сам бере  участь у шоу-програмах. Під час обіду і перед вечерею аніматори зустрічають гостей біля входу до ресторану, бажають гарного апетиту, знайомляться з новими туристами, спілкуються з тими, з ким сьогодні грали, підсідають за столики і, намагаючись не допустити паузи в розмові, розважають гостей і запрошують узятий  участь в іграх і розважальних шоу після обіду, а зайняті у вечірньому шоу аніматори, проводять репетиції вечірнього спектаклю. Всі аніматори, не зайняті у вечірньому дійстві, беруть участь у їх підготовці: готують декорації, костюми та ін. реквізит, гримують акторів і допомагають їм одягатися.

1.5. Спортивно-оздоровчий напрям анімації.

Спортивна анімація передбачає теоретичну підготовку, оскільки результат  можливий тільки тоді, коли є теоретична база. В основі спортивної анімації спортивний спосіб життя, який об`єднує все те, що сприяє виконанню людиною суспільних, професійних і побутових функцій. Збереження і зміцнення здоров`я – це основні функції спортивної анімації.

Особливе значення в  комплексі заходів, що спрямоваих на розважання туристів, надається різноманітним спортивним заняттям, змаганням, конкурсам. І тут може бути використано все, що напрацьовано і створено людством у цій сфері на даний момент. Це і давно знайомі всім ігри з відомими умовами і правилами; і зовсім нові, розроблені одразу ж, у процесі спілкування; і запропоновані кимось з відпочиваючих, модернізовані, пристосовані до даної ситуації чи позичені у колег з сусіднього готелю.

В іграх аніматори  беруть участь в якості гравців, ведучих, суддів. До їх завдання входить збільшення зацікавленості і контроль за ходом гри, розв`язка можливих конфліктних ситуацій. Під час гри аніматор чітко викладає правила, забезпечує її неперервність, безпеку, організований початок і закінчення з обов`язковим висновком і оголошенням переможців.

Аніматори створюють таку атмосферу захоплення й азарту, що туристи, які знаходяться неподалік, звертають всю свою увагу на гру і потроху самі втягуються в процес. Динамічність, збуджуючий характер змагання дозволяє людям розслабитись, проявити певні здібності, таланти. Крім того, командні ігри зближують. Отже, створена атмосфера суперництва – з одного боку, і колективізму, взаємодопомоги – з іншого, сприяють оживленню відпочинку, а це і є основне завдання аніматорів.

1.6. Культурно-розважальні заходи.

Основами культурно-розважальної анімації туристського обслуговування в готелях є:

• комплексний підхід до організації заходів;
• свобода вибору цих заходів;
• театралізація: використання різноманітних прийомів (образність, символічність, метафоричність, стилізація) і всіх видів мистецтва (живопис, музика, література), при цьому хід дійства визначається сценарієм;
• персоніфікація.

До традиційних форм організації таких заходів відносять:

• карнавал (народне гуляння у вигляді вуличного дійства, параду, маскараду);
• раут (збір людей, що не передбачає танці);
• банкет (масовий збір людей, в основі якого – частування);
• містерія (театралізована постановка п`єси релігійного характеру);
• раут (заходи по скликанню глядачів перед презентаціями, культурно-розважальними програмами);
• церемонія (культовий (державний) акт, який проводиться в строгому порядку);
• шоу-представлення, масове дійство.