Антимонопольна політика в Україні. 2

Антимонопольна політика в Україні 
 
 
 
 
 
 

Зміст  

Стор.  

Вступ………………………………………………………………………………… 3  

1. Теоретичні основи  антимонопольного регулювання  

1.1. Анотація на  розділ із книги Макконнэл  Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс:  Принципы, проблемы и политика………………………………………………………………….4  

1.2.Анотація на  розділ книги Пол А. Семюельсон, Вільям Д. Нордгауз. Мікроекономіка………………………………………………………………………………………5  

2. Монографії та книги  

2.1. Анотація на монографію Valentine Korah, An Introductory Guide to EC Competition Law and Practice, Cases and Materials on EC Competition Law………………………………… 7  

2.2. Анотація на книгу Antitrust law and economics in a nutshel/ by Ernest Gellhorn, William E. Kovacic…………………………………………………………………………………… 9  

2.3.Анотація на  монографію Семенова Л.Н. Антимонопольне  і конкурентне право…11  

3. Статті  

3.1. Анотація на  статтю Н.В. Задорожная. Предприятие  на монопольном рынке…… .15  

3.2.Анотація на  статтю В. Полуянов. Монополізованість  промисловості України і тенденції  формування ринкових суб’єктів  господарювання………………………………….16  

3.3. Анотація на  статтю Г.Филюк. Економіко-правові  засади державного регулювання  природних монополій в Україні………………………………………………………………… .18  

3.4. Анотація на  статтю В. Базилевич, Г Филюк.  Роздержавлення природних монопольних  структур в Ураїні……………………………………………………………… .…19  

3.5. Анотація на  статтю В.Кучеренко, С.Дзезик. Антимонопольне  регулювання діяльності підприємств  водопостачання……………………………………………….20  

3.6. Анотація на  статтю Сива Т.В. Конкуренція  на ринку банківських послуг………  .21  

3.7. Анотація на  статтю Т.Бень, В. Сиченко. Методи  визначення рівня монополізму  на ринках промислової продукції……………………………………………………………………  22  

3.8. Анотація на  статтю О.Мельникова. Особливості  національної монополії……… 23  

3.9. Анотація на  статтю А. Покритан. Про економічний  зміст сучасних суспільних відносин  в Україні………………………………………………… .………………………………24  

3.10. Анотація на  статтю Інеса Шуміло. Антиконкурентні  узгоджені дії……………… 25  

3.11. Анотація на  статтю Александр Грановский. Критерии  согласия на экономическую концентрацию  субъектов хозяйствования на  рынке……………………….26  

3.12. Анотація на  статтю Виктория Малиновская.  О совершенствовании антимонопольного  законодательства……………………………………………… .………… 26  

Перелік використаної літератури………………………………………… 28  

Вступ.  

Цей реферат містить  низку анотацій на книги популярних американських економістів, на монографії іноземних авторів та на монографію і статті українських авторів. Реферат  побудований за принципом “від теорії – до прак-тики”. Тому він може бути легко використаний для вивчення антимонопольної політики в Україні.  

1. Теоретичні основи  антмонопольного регулювання  

1.1. Анотація на  розділ книги  

Макконнэл Кэмпбелл Р., Брю Стэнли Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с  англ. 11-го изд. Т. 2. – Республика, 1992, 400 с.: табл., граф. – с.107-109.  

ISBN 5-250-01486-0 (т. 2)  

Для початку розглянемо процес регулювання природних монополій, щоб мати можливість на конкретних прикладах зрозуміти специфіку  антимонопольного регулювання взагалі. Для цього використаємо класичний  підручник Кемпбелла Р. Макконнелла  та Стенлі Л. Брю “Економікс”.  

Більшість чисто  монополістичних галузей є природними монополіями і тому підлягають суспільному  регулюванню. Зокрема, ціни і тарифи, які можуть призначати комунальні служби – залізні дороги, телефонні компанії, постачальники природного газу та електроенергії,–  визначаються державними регулятивними  комісіями чи управліннями.  

Малюнок 1 показує  пара-метри попиту та витрат природної  монополії. Через великі постійні витрати  крива попиту перетинає криву  середніх витрат у точці, де середні  витрати ще знижуються. Очевидно, що було б недоцільно мати ряд фірм у такій галузі, тому що, розділивши ринок, кожна фірма почала б переміщуватися далі наліво по своїй кривій середніх витрат, так що граничні витрати  стали б значно вищими. Зв’язок  між ринковими попитом та витратами  такий, що досягнення нижчих витрат на одиницю продукції допускає тільки одного виробника.  

Застосовуючи правило MR = MC, визначаємо, що Pm і Qm є ціною  та випуском, що максимізують прибуток нерегульованого монополіста. Оскільки ціна перевищує середні валові витрати, монополіст має великий економічний  прибуток, який сприяє нерівності доходів. Більше того, ціна перевищує граничні витрати, що означає недовикористання ресурсів цього подукту чи послуги. Постає питання: чи може державне регулювання  викликати кращі результати, якщо оцінювати їх із точки зору суспільства?  

Проаналізуємо оптимальну ціну P = MC. Якщо ціллю регулятивного  органу є досягнення ефективності розподілу  ресурсів, то йому варто законодавчо  встановити максимальну ціну для  монополіста, яка дорівнює граничним  витратам. Оскільки точка на кривій ринкового попиту позначає комбінацію ціни та кількості, а крива граничних  витрат перетинає криву попиту тільки у точці R, зрозуміло, що Pr є єдиною ціною, що дорівнює граничним витратам. Нав’язування цієї найбільшої, чи максимальної, ціни є причиною того, що кривою ефективного  попиту монополіста стає PrRD; крива  попиту стає абсолютно еластичною, і тому Pr = MR до точки R, де регульована  ціна перестає бути ефективною. Важливим моментом є те, що при даній законодавчо  встановленій ціні Pr монополіст буде максимізувати  прибутки чи мінімізувати збитки, виробляючи Qr одиниць продукції, тому що саме при  цьому випуску MR(Pr) = MC. Роблячи незаконним призначення ціни вище за Pr на одиницю  продукції, регулювальний орган  знищує стимул монополіста обмежувати випуск для того, щоб дістати вигоду від вищої ціни. Шляхом нав’язування законної ціни Pr і дозволу монополісту  вибирати обсяг випуску, що максимізує його прибуток чи мінімізує збитки, можуть бути імітовані результати чистої конкуренції, пов’язані з розподілом ресурсів. Виробництво здійснюється, коли Pr = MC, і ця рівність вказує на ефективний розподіл ресурсів для цього продукту чи послуги. Ця ціна, при якій досягається  ефективність розподілу ресурсів, називається  суспільно оптимальною ціною.  

Тепер розглянемо ціну, “що забезпечує справедливий прибуток”: P = AC. Встановлення максимальної ціни для  монополіста на рівні Pr поставить  питання про збитки регульованої фірми. Ціна, що дорівнює граничним  витратам, буде такою низькою, що середні  валові витрати не покриваються, як показано на малюнку 1. Неминучим результатом  є збитки у короткостроковому  періоді і банкрутство монополіста  – у довгостроковому. Постає питання  про дії регулятивних органів. Одним  із варіантів їхніх заходів є  субсидія, достатня для того, щоб  відшкодувати збитки від ціноутворення  на рівні граничних витрат. Інший  варіант полягає в тому, щоб  оправдати цінову дискримінацію  з надією, що додатковий дохід, отриманий  таким чином, дозволить фірмі  покрити витрати. Більшість регулювальних  органів у США мають третій підхід: вони встановлюють ціну, що забезпечує справедливий прибуток. Валові витрати  охоплюють нормальний, чи “справедливий”, прибуток. Тому ціна, що забезпечує нормальний прибуток, на малюнку 1 є Pf, де ціна дорівнює середнім витратам. Оскільки крива попиту перетинає середні витрати тільки у точці F, то Pf є єдиною ціною, що дає справедливий прибуток.  

Порівняння результатів  суспільно оптимальної ціни (P = MC) і ціни, що забезпечує справедливий прибуток (P = AC), породжує дилему в політиці, що інколи називається дилемою регулювання. Незважаючи на цю проблему, ми повинні  розуміти, що регулювання може покращити  результати монополії із суспільної точки зору. Регулювання цін може одночасно знизити ціну, збільшити  обсяг виробництва і зменшити економічні прибутки монополій.  

Цей аналіз розділу  із книги “Економікс”, що не дуже схожий на анотацію, введений до реферату із єдиною метою: зрозуміти, у чому полягає  державне антимонопольне регулювання.  

1.2. Анотація на  розділ книги  

Пол А. Семюельсон, Вільям Д. Нордгауз. Мікроекономіка/ Пер. з  англ. – К.: Основи, 1998. – 676 с. – с. 271-272. ISBN 966-500-225-2  

Ця книга є дуже популярним підручником із мікроекономіки. Тому, упустити нагоду використати  її для написання реферату означало б позбавити себе задоволення  вивчити досліджуваний предмет  досконало і цікаво. У підручнику міститься дуже багатий матеріал про політику США щодо захисту  конкуренції, але тут зупинимося лише на основних підходах, що застосовують уряди у ринковій економіці для  контролю зловживань, можливих при  недосконалій конкуренції.  

Протягом тривалого  часу уряди покладалися на податки, регулювання цін та державну власність, щоб контролювати зловживання, можливі  при недосконалій конкуренції.  

Податки інколи використовували  для згладження наслідків розподілу  доходів. Оподатковуючи монополії, уряд може зменшити їхні прибутки, тобто  пом’якшити окремі соціальні наслідки монополії. Хоча оподаткування зменшує  доходи монополій, що суспільством визнається за позитивний наслідок регулювання, воно одночасно спотворює обсяги продукції. Через податок можна вилучити частину прибутку, але не можна  вплинути на обсяг виробника. Якщо податок  збільшує граничні витрати виробника, він віддаляє монополіста ще більше від ефективного обсягу виробництва. Це призведе до ще вищих цін і  подальшого скорочення обсягу виробництва.  

Контроль за цінами на більшість товарів і послуг застосовували під час війни  частково як засіб для стримування  інфляції, частково для утримання  цін у галузях з високим  ступенем концентрації. Таке регулювання цін є дуже недосконалим інструментом. Воно призводить до численних перекручень і спотворень, які підривають ефективність економіки.  

Державна власність  на монополії – один із підходів, що його широко застосовували за межами Сполучених Штатів. Уважають, що в деяких галузях (постачання води, газу, електроенергії) ефктивне виробництво вимагає єдиного  продавця. У таких випадках виникає  дилема: запровадити державну власність  чи державне регулювання за діяльністю таких фірм? Більшість країн з  ринковою економікою вибрали шлях регулювання. Автори зазначають, що останніми роками в багатьох країнах приватизували  ті галузі, що здавна були державними підприємствами.  

У США для контролю недосконалої конкуренції використовують інші підходи: державне регулювання, антитрестівську  політику і заохочення конкуренції.  

Економічне регулювання  дає змогу спеціалізованим регулювальним  органам наглядати за цінами, обсягом  виробництва, входом і виходом фірм з регульованих галузей, таких, як комунальні підприємства, та транспорт. Воно є  насправді державним контролем  без державної власності на ці підприємства. Його часто використовують для регулювання місцевих природних  монополій.  

Антитрестівську державну політику складають закони, що забороняють  деякі різновиди поведінки (спільне  запровадження кількома фірмами  цін) або приборкують деякі ринкові  структури (чисті монополії та висококонцентровані  олігополії). Антитрестівські закони диктують виробникам, що вони не повинні  робити.  

Основним методом  боротьби з ринковою владою є повсюдне заохочення конкуренції. Держава має  багато способів змусити конкурувати  навіть великі фірми. Рішуча антитрестівська  політика є важливою складовою частиною запобігання змові, однак інші підходи  не менш важливі. Найважливіший напрям політики – це зменшення перешкод для конкуренції до якомога нижчого  рівня.  

Зрозумівши, проаналізувавши  і вивчивши теоретичний матеріал щодо антимонопольного регулювання  за підручниками відомих американських  економістів, можемо почати розгляд  практичних монографій та статей.  

2. Монографії  

2.1.Анотація на  монографію  

Valentine Korah, An Introductory Guide to EC Competition Law and Practice, Cases and Materials on EC Competition Law (Sixth edition, Hart Publishing, Oxford, 1997), 367 pp., ISBN: 1-901362-27-2.  

Вивчаючи специфіку  антимонопольної політики в Україні, потрібно проаналізувати зарубіжний досвід, щоб мати змогу порівняти принципи, на яких ця політика базується у  нас і за кордоном, наприклад, у  країнах Західної Європи, оцінити  ефективність українського антимонопольного законодавства, зробити висновки про  особливості його практичного застосування. Тому стартовою було обрано монографію Valentine Korah, An Introductory Guide to EC Competition Law and Practice, Cases and Materials on EC Competition Law, у якій подано детальний опис і, що дуже важливо, аналіз антимонопольного законодавства ЄС.  

Досліджуючи антимонопольне право ЄС, Валентина Корах (Valentine Korah) звертає увагу на можливість його застосування у повсякденному  житті суб’єктів економічної  діяльності. Хоча комісія ЄС, відповідальна  за конкурентну політику, не виробляє більше 10 законодавчих рішень за рік, конкурентне  право ЄС вже перенасичене справами, документами і надзвичайно складне. Саме тому ціллю Валентини Корах (Valentine Korah) було створити книжку-путівник для студентів та бізнесменів, щоб  полегшити їм шлях серед різноманітних  правил, законів і справ в антитрестівському  праві ЄС. Книжка An Introductory Guide to EC Competition Law and Practice, Cases and Materials on EC Competition Law була написана, щоб допомогти бізнесменам  виконувати конкурентні правила  ЄС, або просто дати зрозуміти їм, коли потрібно звертатися до юриста. Книга  може допомогти їм зібрати докупи свої думки і необхідну інформацію перед пошуком кваліфікованої поради, а тому допоможе зекономити на послугах юриста.  

Монографія легко  читається, написана зрозумілим стилем, крім того, заснована на теоретичних  принципах, що важить багато. Для студентів  вона є основним вступом до вивчення конкурентного права ЄС, допомагає  осягнути засади антимонопольної політики і, оскільки дуже пов’язана з практикою, надає можливість зрозуміти, як право  функціонує у сучасній світовій економіці.  

У монографії проаналізовано найновіше законодавство, події, судові справи, зроблено прогноз розвитку конкурентного права ЄС у наступні роки. Значну увагу приділено питанням інтелектуальної власності. Для  економіста і правника є дуже важливим залишатися обізнаним зі всіма новинами, повною інформацією про предмет  вивчення. Ця книга написана саме для  допомоги їм, дозволяє не розгубитися  у вирі змін конкурентного права  ЄС і є надзвичайно необхідною для кожного юриста, економіста, студента, бізнесмена, який цікавиться цією сферою.  

У першому розділі  описано процес створення ЄС, подано завдання та цілі Союзу, особливості  спільного ринку, застосовність  до них конкурентного права. Так, скасування законів, що обмежують рух  товарів та послуг, може не принести позитивних результатів для економік країн-членів ЄС, якщо виробники певної продукції об’єднаються у картель  і домовляться тримати кожен  ринок лише своєї країни. Тому такі домовленості для обмеження конкуренції повинні бути врегульовані конкурентними правилами Союзу. Ці правила можуть бути застосовані для розширення ефективних фірм та галузей економіки за кошт менш ефективних. Але вони можуть бути використані і для захисту малих фірм за кошт великих, не беручи до уваги ефективності.  

У монографії Валентина  Корах (Valentine Korah) торкається антимонопольного права Європейського об’єднання вугілля і сталі, Євроатому, але  не розглядає їх детально; описує конкурентне  регулювання виробництва сільськогосподарської  продукції, захист фермерів, заходи, що сприяють підтриманню високого рівня  їхнього життя; аналізує законодавче  регулювання транспортних компаній (внутрішній водний, залізничний, авіаційний, морський види транспорту). У наступних  розділах наведено детальний аналіз конкурентних правил договору про заснування Європейського економічного співтовариства (осбливо ґрунтовно описана специфіка  пунктів 85 та 86). Розглянуто велику кількість  прикладів їх практичного застосування, розв’язання судових суперечок. Монографія допомагає зрозуміти  антимонопольну політику ЄС.  

У книзі Валентини  Корах (Valentine Korah) описано умови прибуткового функціонування монополіста – важкий або неможливий вхід у його галузь (умова з боку пропозиції), відсутність  товарів-замінників його продукції (умова  з боку попиту). Доступно пояснені втрати суспільства від обмеження конкуренції  і монопольного підвищення цін. Порушено питання витрат ресурсів на утримання  ринкової влади виробника-монополіста. Звичайно, суспільство отримає більшу вигоду від ефективного використання цих ресурсів для виробництва  додаткових товарів та послуг.  

Крім цього, у монографії доведено, що наявність ринкової влади  у монополіста зменшує ініціативу до підвищення ефективності. Але якби тільки ефективність була ціллю конкурентної політики, то урядовці менше б втручалися у функціонування ринку. Та за відсутності  державного регулювання декілька галузей  виробництва захищені суттєвими  бар’єрами на входження до галузі, що не дає змоги зародитися конкуренції  з боку однаково ефективних фірм. Та все ж ефективність не є єдиною ціллю конкурентної політики ЄС. Іншими цілями є:  

· ринкова інтеграція – конкуренція у спільному  ринку спрямована на подальшу ринкову  інтеграцію. Ціль ринкової інтеграції може навіть бути важливішою за ефективність.  

· малі і середні  фірми – інтеграція приносить  із собою ризик, що малі і середні  фірми, раніше захищені митами та квотами, матимуть труднощі, конкуруючи із більшими фірмами інших країн-членів ЄС. Щоб  пом’якшити цей ризик, комісія з  питань конкурентної політики ЄС заохочує співробітництво між ними, особливо, якщо вони працюють у різних країнах-членах ЄС.  

· чесна конкуренція  – багато європейців бажають розвитку конкуренції, щоб забезпечити досягнення чесності в економіці. Чесна конкуренція  записана як бажана у преамбулі до договору про заснування Європейського економічного співтовариства. Але значення терміну “чесна конкуренція” не цілком зрозуміле і тому викликає багато питань і суперечок.  

· політична свобода  – у преамбулі до договору про  заснування Європейського економічного співтовариства записано, що кожен  громадянин має шанс вийти на ринок. Це право є частиною його політичної свободи. Він може досягнути успіху або зазнати невдачі. Але він  повинен мати шанс спробувати.  

· конфлікт цілей  – суперечність виникає при аналізі  того, на якому рівні конкурентне  право дозволить досягнути усіх цих цілей без значної втрати ефективності. Малі ефективні фірми  не потребують якогось особливого до них ставлення. Допомога, що її вимагають  неефективні фірми, зменшує загальну ефективність економіки, тобто стимулює нераціональне використання ресурсів і заохочує створення і розвиток фірм із меншою ефективністю.  

Можливість торгувати, незважаючи на державні кордони, значно пожвавила конкуренцію та підвищила  ефективність в економіках країн  – членів ЄС, але коли ці країни мають  різне законодавство, наприклад, про  патенти та максимальні ціни, неможливо  продавати товари та послуги за однаковими цінами у деяких членах ЄС та у Євросоюзі  загалом. У монографії розглянуто вплив  державного регулювання на рух товарів  та послуг, формування єдиного законодавства  ЄС щодо міжнародного співробітництва  та формування єдиної антимонопольної  політики.  

Особливу цінність ця монографія має тому, що містить  у додатку тексти законодавчих актів, документів комісії ЄС із питань конкурентної політики. Це означає, що економістам, правникам та бізнесменам не потрібно витрачати свій дорогий час на пошуки потрібних документів. Останні  вже зібрані в одній книзі, а ще приємніше, що є їх зрозуміле  пояснення, яким дуже зручно послуговуватися  у проблемних ситуаціях.  

2.2. Анотація на  монографію  

Antitrust law and economics in a nutshel/ by Ernest Gellhorn, William E. Kovacic.- 4th edition/West Publishing Co. 1994. Russian translation.  

ISBN 0-314-02683-5  

Эрнест Гелхорн, Вилям  Е. Ковасик. Антитрестовское законодательство и экономика.  

Ця книга двох американських авторів покликана  ознайомити читачів з основними  юридичними та економічними принципами, якими керується сучасна практика застосування антитрестівського законодавства. Вона є надійним посібником для студентів  і практиків, у якому подано загальний  погляд на процес застосування законодавства  із захисту конкуренції і тенденції  його розвитку на найближчі роки.  

У книзі розглянуто теорію конкурентних ринків, у рамках якої вважається, що на ринках, охоплених  лише однією компанією, достатньою умовою для наявності конкуренції є  проведення експортно-імпортної діяльності, що дозволяє й іншим компаніям  здійснювати прибуткові операції.  

У роботі порушено питання  економічної ефективності. Наводиться думка деяких економістів, що головною, якщо не єдиною, ціллю антитрестівської політики є підвищення економічної  ефективності. Але автори із такою  ціллю і ставленням до антитрестівського  регулювання не погоджуються. Вони стверджують, що хоча інтереси, не пов’язані  з ефективністю, не є домінантною  темою сучасної антитрестівської юриспруденції, вона залишається потенційно важливою, прихованою стороною у деяких судових  справах. Сьогодні економісти та юристи мають різні погляди на цю проблему, вирішення якої дозволить чітко  окреслити мету, цілі та заходи антитрестівської політики в США. Правильна оцінка ефективності диктує впровадження більш  жорсткого антимонопольного контролю за вертикальними обмеженнями, домінантним  фірмовим ціноутворенням, вдосконаленням продукції та інвестиційною поведінкою.  

Автори зазначають, що в умовах нещодавної еволюції юридичної  доктрини, розвитку суспільних перспектив застосування правових норм та їх наукового  коментаря основним завданням цієї праці є запропонувати критичне дослідження антитрестівського  законодавства.  
 

Значну увагу у  цій книзі приділено ролі стандартів при аналізі доказів та прийомів, використовуваних для визначення результату судового процесу; розглянуто останні  зміни у керівних принципах суспільного  правосуддя у зв’язку з об’єднаннями і вказано на їхній зв’язок  із сучасним прецедентним правом.  

При ознайомленні новаків  із антитрестівським законодавством, з юридичними рамками та правилами  цієї сфери у центрі уваги залишається  економіка. У роботі використано  традиційні уявлення про антитрестівську  політику, увагу закцентовано на загальноприйнятій  економічній доктрині. Автори намагаються  досягнути цілі: ознайомити читачів  з економічними ідеями, що мають  широке застосування у практиці судів  та правоохоронних органів або суттєво  впливатимуть на їхню практику.  

Для студента і практика детальний аналіз сучасного антитрестівського  законодавства й економічної  системи відкриває більш широкий  доступ до розуміння суті економічних  принципів, здійснюваних у деяких західних країнах. Цей аналіз перетворюється у цінний засіб, що дозволяє зрозуміти  механізм, який будуть використовувати  країни для підвищення ролі економічної  конкуренції як бази для розвитку економіки.  

У першому розділі  книги записано, що ціллю антитрестівських законів є встановлення контролю за використанням приватної економічної  влади, що здійснюється шляхом запобігання  монополіям, санкціонування картелів та інших способів захисту конкуренції. Далі описано процес формування американського антимонопольного права, його передумови. Проаналізовано процес опрацювання  та прийняття закону Шермана. Подано коротку історичну довідку про  основні підходи при розслідуванні  випадків обмеження свободи торгівлі в англійських та американських  судах до 1890 року. На яскравих прикладах  показано практику регулювання договорів  про обмеження свободи, аналізуються судові справи XV-XVIII ст.; детально розглядаються  особливості застосування правила  “розумного підходу” для розв’язання  цих справ.  

У другому розділі  книги аналізується, як залізничні компанії США зловживали своїм монопольним  становищем, як нафтові компанії США  об’єднувалися у трести у XIX ст., і виникнення потреби у їх державному регулюванні. Описані причини необхідності державного регулювання трестів. Велику частину книги присвячено аналізу  проблем функціонування закону Шермана, Клейтона й інших законодавчих актів.  

Отже, ця робота знайомить  нас із антимонопольним регулюванням у США, готує до сприймання наступних  порцій корисної інформації із теми реферату.  

2.3. Анотація на  монографію  

Семенова Л.Н. Антимонопольне і конкурентне право: Курс лекцій. – Київ: Вид-во Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту  і бізнесу, 1999. – 136 с.  

ISBN 966-7508-18-8  

Як зазначає сама автор цієї монографії, даний посібник допоможе вивчати та викладати навчальну  дисципліну “Антимонопольне та конкурентне  право” в Україні. В ньому узагальнено  вітчизняний та набутий досвід викладання зазначеного курсу студентам  УФІМБу та інших навчальних закладів ІІІ та IV рівнів акредитації, фахівцям системи органів Антимонопольного комітету України, інших міністерств  та відомств. Для ефективного засвоєння  великого обсягу матеріалу посібник побудовано як курс лекцій. Видання  базується на розробленій та апробованій  у навчальному процесі програмі і може використовуватися при поглибленому вивченні окремих розділів ринкової економічної теорії, мікроекономіки.  

Книга розрахована  на широке коло читачів, але насамперед викладачів та студентів економічних  вузів, спеціалістів, що працюють із конкурентним законодавством України. Книга складається  із семи лекцій і розпочинається з  роз’яснення основних теоретичних  засад конкурентної політики та її ролі в перехідній до ринкових умов економіці України. В посібнику  подається великий обсяг інформації щодо зарубіжного досвіду. Чільне місце  в роботі посідає висвітлення  питань політики України щодо захисту  конкуренції, зокрема: законодавче  та нормативне забезпечення, провадження  цієї політики в таких важливих напрямах, як попердження монополізації ринків, припинення порушень антимонопольного законодавства, захист від недобросовісної  конкуреції, конкурентні вимоги до реклами.  

Велике значення у монографії приділяється опису  виявлення та припинення порушень законодавства. У книзі наведено багато прикладів, які базуються на реальних справах, що розглядалися антимонопольними органами проти підприємців та органів  влади і управління з приводу  зловживання монопольним становищем, дискримінації, антиконкурентних узгоджених дій, недоброчесної конкуренції  тощо, зокрема, використовуються матеріали  та опис судових справ, пов’язаних із захистом конкуренції в інших  країнах, що охарактеризовані у книзі  Е.Гелхорна та В.Ковасика “Антитрестовское законодательство и экономика”, анотація на яку міститься у цьому рефераті. У монографії Семенової Л.К. детально розглядається механізм роботи системи  органів Антимонопольного комітету України в ході розслідування  справ та прийняття розпоряджень.