Асортимент ювелірних виробів

План

Вступ....................................................…………………………………….….3

1. Стан та перспективи розвитку ринку ювелірних виробів в Україні…………………………………………………………........……….…5

2. Класифікація ювелірних виробів із золота…….....……………………...13

3. Експертиза ювелірних виробів із золота …….....……………………...

4. Аналіз структури асортименту ювелірних виробів із золота підприємтсва ”Diadema”.........................................................................…………………...21

5. Шляхи оптимізації асортименту ювелірних виробів із золота підприємтсва ”Diadema”.........................................................................…….30

Висновок.....................................................................................................34

Список використаних джерел………………………………………………..35

Додатки…....................................................................................................36

ВСТУП

Ювелірні  вироби – це високохудожні вироби тонкої роботи, які виготовляються найчастіше із дорогоцінних металів, ювелірного каміння чи інших довговічних матеріалів (емаль, кераміка, роги), що виконують роль різних прикрас, предметів побуту, а також використовуються для декоративних цілей.

Для ювелірного мистецтва характерне тонке розуміння  особливостей матеріалу, уміле виявлення  його декоративних властивостей і висока майстерність художнього виконання. Майстри-ювеліри  прагнуть до того, щоб ожив камінь, заграв метал, заблискало скло.

Історія ювелірних виробів давня і охоплює весь період свідомого існування людства. Останні культурні надбання у вигляді легенд, традицій, величних подій надають нам можливість сформувати у нашій підсвідомості цілком визначений образ коштовностей, пов'язаний, насамперед зі значущістю їх соціальних властивостей. Розглядаючи ювелірні вироби як соціально-економічну категорію, ми передусім маємо зазначити їх здатність задовольняти потребу людини в красі.

За останні  роки значно збільшився випуск ювелірних  виробів, розширився їхній асортимент, покращилася якість і художнє  оформлення. На багатьох ювелірних заводах країни впроваджена лазерна техніка, що забезпечує якісне зварювання, різання і свердління дорогоцінних металів, збільшився випуск ювелірних виробів з алмазним гравіюванням, емаллю, рельєфним малюнком.

Шедеври, створені геніальними майстрами  – ювелірами всіх часів, - вироби з золота з діамантами, смарагдами, рубінами, сапфірами, перлами, золоті і  срібний посуд – прикрашають  кращі музеї світу.

У теперішній час розвиток товарознавства та експертизи ювелірних виробів здійснюється в напрямах, які дуже наближені  до інших дисциплін. На засадах сучасного  товарознавства, управління якістю та стандартизації, ювелірної справи та гемологічної науки, маркетингу та економіки вивчаються реальні чинники, що формують асортимент, якість та споживні властивості ювелірних товарів.

Дослідження товарознавчих аспектів сталості та мінливості ринків ювелірних виробів  необхідно здійснювати з урахуванням  комплексу соціальних та економічних  факторів.

Такі  дослідження вельми перспективні, оскільки мають практичну значущість у різних сферах люської діяльності вже сьогодні – це ювелірна справа і торгівля, банківська справа, митна і музейна справа.

Метою курсової роботи є аналіз асортименту та розробка пропозицій щодо його оптимізації.

Предметом дослідження є асортимент ювелірних виробів.

Об’єктом  дослідження є ювелірний салон “Diadema”.

У роботі будуть розглянуті наступні питання:

• стан та перспективи розвитку ринку ювелірних виробів в Україні;
• класифікація ювелірних виробів із золота;
• експертиза ювелірних виробів із золота;
• аналіз структури асортименту ювелірних виробів із золота підприємства “Diadema”;
• шляхи оптимізації асортименту ювелірних виробів із золота підприємства “Diadema”.

Курсова робота складається із вступу, п’яти розділів основної частини, висновків та пропозицій, викладена на 36 сторінокках друкованого тексту і містить 4 таблиці, 1 рисунок, список використаної літератури налічує 37 найменувань.

1. Стан та перспективи розвитку ринку ювелірних виробів в Україні

Ювелірні  вироби за всіх часів вважалися світовим еквівалентом грошей. В Україні ювелірна промисловість має давні традиції. Ще за часів древніх скіфів вироби з дорогоцінних металів та їх сплавів  дивували стародавню Грецію та Рим. Скарби скіфських курганів і досі є особливою  гордістю національних музеїв та історичного  фонду Держскарбниці України. У  Київській Русі виготовлялися високохудожні  золоті вироби з перегородчастого емаллю. Найцінніші ювелірні прикраси виробляли, поєднуючи карбування, тиснення, гравірування, вкривання позолотою, зернистою  філігранню, черню, емаллю. Особливого розвитку набуло художнє ремісниче  ювелірне виробництво у XVІІ столітті. Золоті і срібні жіночі прикраси, предмети побуту і релігійного культу справляли  неабияке враження і були широко відомі в усьому світі.

У дореволюційній Україні видобуток дорогоцінних металів коштовного та напівкоштовного  каміння припадав на західні території, а також, в невеликій кількості, відбувався на території сучасного  Донецько-Придніпровського регіону  та в Криму. Ювелірне виробництво  зосереджувалося в таких містах, як Київ, Харків, Одеса.

За часів  колишнього СРСР ювелірна промисловість  в Україні набула значного розвитку. Використовуючи досвід майстрів-ювелірів XIX ст., в 1925 р. були побудовані фабрики  для виготовлення ювелірних виробів  з коштовного і виробного каміння  та реставрації їх. У післявоєнні роки до традиційних центрів ювелірної промисловості (Київ, Харків, Одеса) приєднався Львів.

Впровадження  нового технічного устаткування і прогресивних технологій виробництва на підприємствах  ювелірної промисловості дало змогу  збільшити обсяги валової продукції  галузі, які зросли за 1950-1970 pp. майже в 4 рази.

Після здобуття незалежності ювелірна промисловість  України розвивається досить динамічно, постійно нарощуючи обсяги виробництва, вдосконалюючи якість виробів та їх асортимент. Цьому сприяють існуючий досвід та наявні виробничі фонди галузі, потреби ринку дорогоцінних металів та коштовностей, природно-ресурсний потенціал даного виробництва.

Основні родовища коштовного і кольорового  каміння в Україні зосереджені в межах Українського кристалічного масиву, головним чином у Житомирській, Рівненській, Вінницькій та Хмельницькій областях. Тут виявлено топази, гірські кришталі, моріон, аметисти, халцедони, опали, гранати, бурштин, яшми, кварцити. Значні вклади розвідано також у Карпатах та Закарпатті (гранати, опали, напівопали, гірські кришталі, яшми тощо), на Донбасі та Приазов'ї (циркони, аметисти), у Криму (агати, онікси, сердоліки, яшми, халцедони).

Знайдено  в Україні і золото. Основні  його запаси зосереджені в Дніпропетровській, Житомирській, Черкаській, Луганській, Донецькій та Закарпатській областях. В останні роки відкрито значні запаси золота в Одеській області. Незважаючи на підготовчі роботи експлуатації її родовищ золота і перспективу видобування до 25 т золота щорічно, Україна і досі залишається значним імпортером дорогоцінних металів та природних алмазів.

Надра України  містять ще одну цінну сировину для  ювелірної промисловості - це український  бурштин. Перспективні для його видобутку  родовища розміщуються в Житомирській, Рівненській та Волинській областях.

Всесвітньо  відомими і значними виробниками  ювелірних виробів на Україні  є ВАТ “Українські ювеліри”, ВО “Ізумруд” (Київ), Львівський, Одеський, Харківський ювелірні заводи, Вінницьке підприємство “Кристал” та інші.

Відкрите  акціонерне товариство “Українські ювеліри”, займається виробництвом і реалізацією своєї продукції. Це підприємство веде свій родовід від ювелірної фабрики, створеної близько 100 років тому. Асортимент продукції становить майже тисячу різних найменувань, які поєднують в собі фактурні та відшліфовані поверхні, алмазне гравірування, різнокольорові природні і штучні камені.

Київське  виробниче об'єднання “Ізумруд” (завод “Кристал”) обробляє природні алмази і виготовляє з них діаманти різних форм. Підприємство було створено у 1961 році, з того часу посідає передові позиції не тільки в Україні, а й серед країн СНД, котрі займаються виготовленням діамантів. Останнім часом підприємство не тільки виготовляє діаманти і обладнання для їхньої обробки, але надає різні послуги, як то: консультації кваліфікованих спеціалістів щодо організації діяльності, навчання різним ювелірним спеціальностям та інше.

АТЗТ  “Харківський ювелірний завод” займається виробництвом і реалізацією ювелірних виробів з дорогоцінних металів з коштовним і напівкоштовним камінням, переробкою твердих і рідких відходів виробництва, збором і збагаченням лому і відходів дорогоцінних металів власного і невласного виробництва.

Спеціалізацією  Харківського ювелірного заводу є виробництво  прикрас із срібла 925 проби. Значний  асортимент продукції і давні  роки дружби з цим білим металом  склали добру славу підприємству по всій країні і за її межами. За низької  купівельної спроможності населення  недорогі, красиві і стильні прикраси із срібла не тільки привертають увагу  українських громадян (особливо напередодні  свят), а і формують широке коло постійних  покупців цих виробів. Великий попит  і невисокі ціни, забезпечують хороший  збут і дають змогу скоріше  окупити витрати на організацію  бізнесу.

Добре знані  в Україні і такі підприємства як Львівський державний ювелірний  завод, Одеський ювелірний завод  і Вінницьке державне підприємство “Кристал”. Ці підприємства займаються виготовленням і продажем ювелірних виробів, коштовного і напівкоштовного каміння, матеріалів для ювелірного виробництва,

Державне  підприємство “Укрбурштин” добуває бурштин з родовищ України, виготовляє ювелірні вироби з дорогоцінних металів і бурштину. Асортимент продукції різноманітний:

• браслети
• намиста
• сережки
• обручки
• каблучки
• картини з бурштину.

Про якість цієї продукції свідчать численні премії, отримані на міжнародних виставках  в італійському місті Болонья, де близько 30 країн світу представляли свою продукцію.

Окрім вищевказаних підприємств на ринку України  широко відомі такі підприємства, як:

ЗАТ “Промінь” – виробництво столових наборів із срібла і мельхіору, ювелірні вироби з мельхіору.

АТ “Кварцсамоцвіт” – Житомирської області, яка здійснює видобуток і обробку каміння.

СП “Oskar Liber & Kim Ltd”, яке займається імпортом-експортом ювелірного і гемологічного обладнання, матеріалів, упаковки і хімікатів.

ТОВ “Аметист-В” – оптова торгівля ювелірними виробами, упаковкою для них, засобами для чистки ювелірних виробів, обладнанням для ювелірних магазинів.

ТОВ “Гаразд” в Києві займається виробництвом, продажем і обміном ювелірних виробів і має два свої магазини в Києві.

ПП “Ювелір-Інформ” – засноване у 1997 р. реалізує ювелірне обладнання та інструмент, надає рекламні послуги і видає каталоги, буклети і проспекти.

На сьогодні на ювелірному ринку України задіяно близько 5 тис. суб’єктів. З них приблизно 1000 – виробники, 3 тис. – підприємства торгівлі, ломбарди, фірми з переробки вторинної сировини.

Обсяги  виробництва ювелірних виробів  в Україні з кожним роком зростають, це ми можемо побачити з таблиці 1.

Таблиця 1.

Виробництво ювелірних виробів в Україні, 2008-2009 рр., (т)

Як видно  з таблиці 1, український ринок ювелірних виробів стрімко зростає. У 2009 році в країні було виготовлено 56,2 т. прикрас із золота та срібла , що на 16,2 т. більше , ніж у 2010 році.

Ювелірний ринок продемонстрував не меншу  жвавість у 2010 році: його об’єм, у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року, збільшився на 23,6 т., тобто на 42% ( і це при тому, ціни на дорогоцінні метали у цьому році досягли історичного максимуму). У 2011 році виробництво ювелірних виробів, у порівнянні з 2010 роком, збільшилось на 34,32 т.

Проаналізувавши темпи зростання  за чотири роки, ми бачимо, що кожен рік обсяги виробництва збільшуються на 40 – 50 %, а саме: з 2008 по 2009 рр. на 40,5%, з 2009 по 2010 рр. на 42% , з 2010 по 2011 р.р. на 43%. Такі темпи зростання обумовлюються підвищенням купівельної здатності населення.

За минулий  рік збільшилась частина імпортної  продукції і склала 10% від загального об’єму виробництва ювелірних виробів, або 5,8 тонн. При цьому виробів  із срібла було завезено 5,2 тонни; виробів  із золота 700 кг. Всього близько 1,5 млн. штук ювелірних виробів було офіційно завезено в Україну в минулому році. Основні постачальники: Тайвань, Туреччина, Росія, Італія, Вірменія. Основна причина активізації імпорту готової продукції – зниження ввізного мита з 50 % до 20 % .

Основні підприємства, які постачають ювелірну продукцію на ринки інших країн  – це фірми “Агат” м. Ровеньки, “Харківський ювелірний завод”, ВАТ “Київський ювелірний завод”. Всього по Україні близько двадцяти ювелірних підприємств, займаються експортом своєї продукції. У порівнянні з 2009 роком загальна кількість таких підприємств збільшилась, але не на багато. В основному мають місце разові поставки ювелірної продукції. Розширилась географія країн, куди ювеліри постачають свою продукцію. Перше місце в списку займає Росія, потім Молдова, Казахстан, Білорусь. Ювелірні компанії продовжують освоювати і ринки таких країн, як Германія, Іспанія, США, Кіргізія, Естонія, Латвія, Австралія, Чехія. Але темпи освоєння цих ринків можуть бути більш інтенсивними.

Ювелірний бізнес розвивається на території України  нерівномірно: 54% об’єму ювелірної  продукції дає Київська і Харківська області, після – Донецька область (9,5% об’єму), Луганська область (6,4% об’єму).

Ювелірний ринок України в 2010 році активно імпортував перли. Як показують цифри, на митну територію України за 2010 рік поступило 465,78 кг перлів на суму 462 тис. доларів США, у тому числі морські перли склали тільки 1,8% від загальної суми. Така ситуація може бути пов’язана із тим, що український споживач традиційно використовував прісноводні перла.

Підприємства  ювелірної галузі мають певні  проблеми. Їх можна, пояснити перш за все  зменшенням попиту населення на ювелірні вироби на внутрішньому ринку, високими ставками в'їзного мита на необроблені  природні алмази (сировина, яка не видобувається  в Україні); підвищенням Державною  пробірною палатою України тарифів  на клеймування ювелірних виробів. Окрім того, товарний ринок України насичений ювелірними виробами з Туреччини, Польщі, Італії. Хоч вироби наших заводів не поступаються закордонним за якістю, вони не витримують конкуренції з ними через великі податки. І незважаючи на це, українські ювелірні підприємства працюють в цілому ритмічно.

Суттєво поліпшити роботу галузі можуть такі заходи:

1. Передача функцій клеймування ювелірних виробів їх виробникам, які мають атестовані аналітичні лабораторії, що дасть змогу суттєво зменшити собівартість продукції, скоротити строки клеймування, виключити зайві транспортні перевезення та оплату охоронців, а також підвищити відповідальність за якість продукції.
2. Введення нових перспективних родовищ дорогоцінних металів та коштовного каміння.
3. Пошук нових напрямків щодо асортименту виробництва продукції і нових ринків збуту.
4. Впровадження нових технологій і залучення іноземних інвестицій в ювелірну галузь.

2. Класифікація ювелірних товарів із золота

Ювелірні вироби – це високохудожні вироби тонкої роботи, які виготовляються найчастіше із дорогоцінних металів, ювелірного каміння чи інших довговічних матеріалів (емаль, кераміка, роги), що виконують роль різних прикрас, предметів побуту, а також використовуються для декоративних цілей.

По використовуваному матеріалі  ювелірні вироби можуть бути золотими, срібними, мельхіоровими, латунними, з  кісти, каменю й ін.

В даному випадку ми детально розглянемо ювелірні вироби із золота.

Ювелірні вироби із золота поділяють по призначенню на наступні групи:

- предмети особистих прикрас;

- аксесуари;

- приналежності для годинника;

- приналежності для паління;

- сувеніри;

- церковно-культові вироби.

Предмети особистих прикрас (кільця, брошки, браслети, кольє, кулони, медальйони і ланцюжки) дуже різноманітні по видах  і фасонам. Усі вони красиво доповнюють одяг і повинні гармонійно з ним сполучатися. Крім штучних ювелірних прикрас, випускають так називані гарнітури – набори, виконані в одній композиції.

Кільця виготовляють із золота 375, 583, 750 і 958-ої проб. Зустрічаються також кільця, виготовлені з платини 950-ої проби чи сплаву двох металів, наприклад золота і платини чи золота і палладія, де одна частина (нижня) із золота, а інша (верхня) з чи платини палладія.

Кільця з металу частіше називають  заручними, а кільця, прикрашені вставками  з дорогоцінних, напівкоштовних, виробних і синтетичних каменів, зі скла і пластмаси; накладенням емалі чи оброблені ажурними накладками, гравіруванням філігранню, рельєфними, штампованими прикрасами, черню, називають декоративними.

Кільця бувають самих різних форм і фасонів із шинками (ободками) різного перетину – круглого, напівкруглого, півовального, прямокутного, трикутного й ін.

Для кольє установлені розміри, що визначають по внутрішньому діаметрі, від 15 до 25 мм; різниця між кожним розміром – 0,5 мм.

Золоті сережки дуже розповсюджений вид прикрас. Виготовляють їх з підвісками чи без них, різної форми, конфігурації і розмірів, для проколотих і непроколотих вух.

Бувають сережки гладкі, із гравірованим чи штампованим малюнком, з емаллю, філігранні чи з різними вставками з каменів дорогоцінних, напівкоштовних, вироблених, синтетичних, з янтарю, скла, пластмаси й ін.

Сережки для проколотих вух прикріплюють до мочки вуха гачком, замком на гачку, складним замком, пружинним відкидним чи замком замочком у вигляді гвинта з гаєчкою.

Сережки для непроколотих вух – кліпси – кріплять пружинною чи засувкою на затискних гвинтах. Кліпси в основному виготовляють зі сплавів кольорових металів. Це самий недорогий вид серьг.

Брошки бувають різних форм і  розмірів. Зустрічаються брошки із золота 500, 583, 750 і 958-ої проб.

Брошки мають різні вставки  з дорогоцінних каменів, з янтарю, перламутру, скла й ін. Гладкі без  уставок брошки прикрашають емалевим покриттям, гравіюванням чи штампованим  малюнком. Бувають брошки ажурно-філігранні з вставками і без них, керамічні (теракота, майоліка, порцеляна, фаянс) з декоративно-художньою обробкою, з кісти з ажурно випиляним  малюнком, з янтарю, перламутру, скла з декоративно-умовним малюнком, з дерева з декоративно-художньою обробкою поверхні різними способами.

Браслети. Розрізняють браслети для  прикраси і для закріплення годинника на руці.

Художня обробка браслетів буває  найрізноманітнішою: вставки з каменів, скла, янтарю, пластмас і ін. Виготовляють браслети і без уставок: гладкі, гравіровані, зі штампованим малюнком, з емаллю, черню, філігранні, дротові й ін.

Браслети для прикрас підрозділяють  на тверді і м'які. Тверді браслети роблять  у вигляді обручки, підківки, витка в кілька оборотів чи із двох половинок, з'єднаних шарнірами. М'які браслети складаються з окремо з'єднаних між собою ланок різних форм і розмірів ( у виді пластин, кілець, ланцюжків, бусин і ін.) із закріплюють на руці за допомогою замочків різноманітних конструкцій.

Браслети для годинника виробляють в основному без додаткових декоративних обробок, головним чином м'які рухливі, з ланок різної конфігурації, з'єднаних шарнірами, у вигляді ланцюжка.

Кольє від намиста відрізняється  тим, що має більш великі ланки  різної форми, що звичайно розташовані  в центрі, а до країв ці ланки  поступово зменшуються. Застібається кольє замочком, що може мати декоративні  прикраси в залежності від фасону кольє.

Виготовляють кольє із різного роду вставками з дорогоцінних, напівкоштовних, вироблених і штучних каменів, янтарю, скла, пластмас і ін. Буває кольє у вигляді ланцюгів і пластин різної конфігурацій, з декоративною обробкою поверхні.

Кулони. Вони являють собою одну підвіску (можливі різноманітні художні  композиції) на тонкому ланцюжку, шнуру  чи чорній оксамитній стрічці.

Виготовляють кулони з оправою  із вставками з дорогоцінних, напівкоштовних, виробних і синтетичних каменів  чи у вигляді підвіски (без оправи) з напівкоштовних і виробних каменів, янтарю, кісти й ін. Є кулони з кераміки, порцеляни, фаянсу різних форм із додатковою декоративною обробкою, з металу у виді пластин – круглих, квадратних, овальних і інших форм, з емаллю, із гравірованим, штампованим чи карбованим малюнком.

У верхній частині підвіски просвердлюють  отвір чи припаюють колечко, у  яке уставляють вільно обертове вушко, що служить для просмикування  ланцюжка. Випускають кулони, у яких, крім вушка для ланцюжка, на зворотній  стороні до металевої оправи припаяна шпилька із шарніром і запором. Такий  кулон одночасно є і брошкою.

Медальйони бувають овальної, круглої, прямокутної й іншої форм. У  верхній частині медальйона є  колечко для просмикування тонкого  ланцюжка.

Поверхня медальйонів прикрашають  гравірованим чи штампованим малюнком, вставками з дрібних гранованих напівкоштовних чи синтетичних каменів, гранованого скла на фользі, художньою  емаллю.

Розрізняють медальйони що відкриваються  і невідкриваються. Що відкриваються  складаються з двох половинок  на шарнірах чи без шарнірів. Усередині  медальйона звичайно є рамка, що дозволяє вставляти в нього мініатюрний  портрет. Медальйони, що невідкриваються, також складаються з двох половинок, але вони з’єднані між собою.

Ланцюжки по розмірах розрізняють тонкозвінні – шийні (для медальйонів і кулонів) і з більш великих ланок – бортові (для годинників); по видах ланок – панцирні, якірні, фантазійні й ін.

На ланцюжках є замочки різної конструкції.

До групи аксесуарів із золота відносять запонки, затиски для краваток.

Запонки для манжет виготовляють з  однієї чи двома розетками різних фасонів. Найбільш розповсюджена конструкція  запонок – з однією розеткою. Розетка з'єднується за допомогою стійки чи ланцюжка. Запонка з двох розеток звичайно скріплюється ланцюжком чи дротиком, вигнутим у вигляді вісімки, або шарнірною стійкою.

Для обробки запонок застосовуються дорогоцінні, напівкоштовні, виробні  і штучні камені, янтар, скло й ін. Гладкі запонки без уставок прикрашають емаллю, черню, гравіюванням, штампованим малюнком і ін.

Приналежності для паління. Портсигари, сигаретниці, порттабаки, складають групу принадлежностей для паління.

Випускають портсигари з різними  видами художньої обробки корпуса: з карбованим, гравірованим чи рельєфним  штампованим малюнком; оксидованим, рифованим, гильошированим, емалево-філігранним, з перегородчатою, що просвічує чи мальовничою емаллю, з черню. Для прикраси золотих портсигарів використовують діаманти. Портсигари бувають гладкими полірованими, матовими чи, що нагадують по формі самородки золота.

Сигаретниці від портсигарів відрізняються в основному тільки розміром. На сигаретниці йдуть ті ж матеріали і з такі ж видами художньої обробки, що в портсигар, але вироби менше по розміру.

Порттабаки служать для збереження тютюну і являють собою коробочки  прямокутної форми. Зовні порттабак  подібний з портсигаром, але відрізняється  від нього тим, що має глибокий корпус, що закривається плоскою кришкою  на шарнірі. По обробці вони бувають  гладкими і полірованими, матовими, рифованими чи з художньою емаллю.

Сувеніри виготовляються у вигляді  різних фігурок та статуеток переважно  малих розмірів 500, 583, 750 і 958-ої проб.

3. Експертиза ювелірних виробів із золота

Експертиза ювелірних виробів  проводиться методами органолептичної  оцінки і лабораторних методів: визначення фізичних властивостей, хімічного складу й екологічної безпеки виробів, що визначають якість ювелірних виробів.

Модель і конструкція виробів  повинна відповідати затвердженому  зразку, ТУ(технічні умови) чи ТО (технічний опис), кресленням і технічній документації по малюнку, формі і призначенню.

Вставки з напівкоштовних каменів  повинні мати рівномірно прополіровану  і блискучу поверхню. Вставки зі штучно вирощених перлів повинні  бути гладкими і не мати на поверхні подряпин.

В окремих виробах і вставках з натурального янтарю допускаються включення органічного і неорганічного  походження, тріщини, міхури, шаруватість, ділянки з внутрішніми і зовнішніми окислюваннями, що не знижують художньої  цінності виробів. У кольорових вставках зі скла допускається різнотонність.

У виробах з дорогоцінних і недорогоцінних металів допускається посадка перлів і янтарю одночасно на клей і на штифти з різьбовою чи нарізкою насічкою. На поверхні виробів не повинно бути слідів клеючої речовини.