Асортиментная политика супермаркету

Зміст

Вступ    …………………………………………………………………………  3                                                                                                              

1. Характеристика формування та управління асортименту товарів

 на підприємстві  ………………………………………………………………5                                                                                               

1.1. Поняття, властивості і показники асортименту товарів…………..…..…5

1.2.Управління асортиментом товарів і фактори, що впливають на його формування………………………………………………………………………9

1.3.Особливості формування товарного асортименту на торгівельних підприємствах……………………………………………………………..……12

2. Аналіз асортиментнох політики ТОВ «ЕКО-маркет».…………..……19  

2.1. Загальна характеристика  ТОВ “Еко-маркет”……………………………19                                            

2.2.Характеристика асортименту продукції ТОВ «Еко-маркет»……………21

2.3.Аналіз асортименту продукції підприємства.………………………….…22

3. Заходи щодо вдосконалення управління асортиментом на торгівельному підприємстві…………………………………………………25

Висновки  ……………………………………………….………………………30                                                                                                            

Список використаної літератури…………………………………….………33                                                                                                       

Вступ

Торговельна діяльність підприємств забезпечує безперервний процес руху активів у формі товарів  від виробничих підприємств різних форм власності до безпосередніх  споживачів. Для забезпечення торговельної діяльності підприємства здійснюють операції купівлі-продажу товарів, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат торговельних підприємств.

Основним завданням  торговельного підприємства є найбільш повне і оптимальне забезпечення товарного асортименту для здійснення торговельних операцій як з оптовими, так і з роздрібними покупцями. Темпи росту обсягу реалізації продукції, покращення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат і прибуток торговельного підприємства. Оскільки метою будь-якої діяльності, у тому числі і торговельної, є отримання прибутку, який є фінансовою базою подальшого розвитку підприємства та показником ефективності даного виду діяльності, то постає необхідність в повному та достовірному його визначенні, тобто достовірному визначенні доходів та витрат, понесених підприємством на його отримання.

Різноманіття форм власності  в період ринкової економіки та розширення прав торговельних підприємств вимагають  альтернативних, а часом і різноманітних підходів при рішенні конкретних питань методики й техніки ведення обліку торговельної діяльності.

Об’єктом дослідження є діяльність торгівельного підприємства ТОВ «Еко-маркет».

Предмет дослідження – особливості організації асортиментної політики в магазині ТОВ «Еко-маркет» та шляхи удосконалення її управління.

Мета роботи – дослідження обліку діяльності торговельного підприємства, виявлення особливостей організації асортиментної політики в магазині ТОВ «Еко-маркет» та виокремити чинники удосконалення управління асортиментом продукції в зв’язку з реалізацією системного підходу на підприємстві.

Для досягнення мети слід розв’язати такі задачі:

• розкрити теоретичні основи асортиментної політики торговельного підприємства;
• розглянути особливості обліку діяльності торговельного підприємства;
• розробити шляхи вдосконалення обліку діяльності торговельного підприємства в зв’язку з реалізацією  на практиці системного підходу;
• виокремити чинники удосконалення управління асортиментом продукції на підприємстві ТОВ «Еко-маркет».

Теоретико-методологічною основою  дослідження є наукові положення щодо сутності  системного підходу в менеджменті (І.С.Мангутов, Л.І.Уманський та ін.), особливостей впровадження системного підходу на підприємстві (С.Архангельський, В.Бондарь, А.Вербицький, В.Гал узинський, М.Євнух та ін,), удосконалення товарного асортименту в супермаркетах (М.Гарунов, Е.Гришин, Л. Семушин, Ю. Фокін, А.Чернишов, І.Кобиляцький, Б.Коротяєв, О.Олексіюк, С.Смирнов та ін.).

Практичне значення роботи визначається можливістю впровадження системного підходу на підприємствах, в супермаркетах, а також використання шляхів удосконалення товарного асортименту в закладах такого типу, як ТОВ «Еко-маркет».

1. Характеристика формування та управління асортименту товарів на підприємстві

1.1. Поняття, властивості і показники асортименту товарів

Асортимент товарів - це набір товарів, об’єднаних по якій-небудь або сукупності ознак (ГОСТ Р 51303-99). Таким чином, асортимент товарів являє собою систему окремих елементів, об’єднаних в угруповання по одному приватному ознакою. Цей термін походить від французького слова «assortiment», що означає підбір різних видів і сортів товарів.

Поряд з даним поняттям в російській та міжнародній практиці застосовується термін товарна номенклатура - це перелік однорідних і різнорідних товарів загального або аналогічного призначення.

Таким чином, наведені вище поняття близькі між собою. Їх об’єднує те, що вони обидва є переліками товарів. Відмінність полягає в призначенні: асортимент призначений для задоволення потреб споживачів, а товарна номенклатура може мати інше значення - для регламентування певної діяльності чи іншої сфери застосування [3, с.85-86].

Асортименту товарів  притаманні такі характеристики як властивості і показники.

Властивість асортименту - Це особливість асортименту, що виявляється при його формуванні та реалізації [3, с. 39].

Показник асортименту - це кількісне і/або якісне вираження  властивостей асортименту, при цьому  вимірюванню підлягає кількість груп, підгруп, видів і найменувань товарів [3, с.94].

Одиницею виміру показників асортименту є найменування товару або товарний артикул, який може включати назву виду і/чи торгової марки. Наприклад, сік апельсиновий (вид) «Чемпіон» (торгова марка).

Розглянемо показники  асортименту більш докладно.

Широта асортименту - Кількість груп, видів, різновидів і найменувань товарів однорідних і різнорідних груп.

Це властивість характеризується двома абсолютними показниками - дійсною і базової широтою, а  також відносним показником - коефіцієнтом широти.

Дійсна широта - фактична кількість груп, видів, різновидів і  найменувань товарів, що є в наявності.

Базова широта - широта, прийнята за основу для порівняння. В якості базової широти може бути прийнято кількість видів, різновидів і найменувань товарів, регламентоване нормативними чи технічними документами (стандартами, прейскурантами, каталогами і т.п.), або максимально можливе. Вибір критеріїв визначення базового показника широти визначається цілями організації торгівлі.Наприклад, при аналізі асортиментної політики магазинів-конкурентів в якості базового можна взяти максимальний перелік товарів, що є у всіх обстежених магазинах.

Коефіцієнт широти - виражається  як відношення дійсної кількості  видів, різновидів і найменувань  товарів однорідних і різнорідних  груп до базового [3, с.96].

Відомі два підходи  до визначення терміна «широта асортименту». З одного боку вона розглядається як кількість груп товарів, що є у продажу. У практиці ж торгівлі широта визначається за загальною кількістю видів, найменувань, торговельних марок та інших асортиментних одиниць, що відносяться до однорідних і різнорідних груп.  Цей підхід більш раціональний, оскільки дозволяє забезпечити автоматизований облік та ідентифікацію товарів за допомогою штрих-кодової технології.

Повнота асортименту - здатність  набору товарів однорідної групи  задовольняти однакові потреби.

Повнота характеризується кількістю видів, різновидів і найменувань  товарів однорідної групи та/або  підгрупи. Показники повноти можуть бути дійсними і базовими.

Показник дійсної повноти  характеризується фактичною кількістю  видів, різновидів і найменувань товарів однорідної групи, а базовий - регламентуються або планованим кількістю товарів.

Коефіцієнт повноти - відношення дійсного показника повноти, до базового [3, с.98].

Стійкість (стабільність) асортименту - здатність набору товарів  задовольняти попит на одні і ті ж товари. Особливістю таких товарів є наявність стійкого попиту на них.

Коефіцієнт стійкості - відношення кількості видів, різновидів і найменувань товарів, що користуються стійким попитом у споживачів, до загальної кількості видів, різновидів і найменувань товарів тих же однорідних груп [3, с. 101].

Новизна (оновлюваність) асортименту - здатність набору товарів  задовольняти змінилися потреби  за рахунок нових товарів.

Новизна характеризується дійсним оновленням - кількістю нових  товарів в загальному переліку і ступенем оновлення, яка виражається через відношення кількості нових товарів до загальної кількості найменувань товарів (або дійсній широті) [3, с. 102].

Оновлення - один з напрямків  асортиментної політики організації, що проводиться, як правило, в умовах насиченого ринку. Однак оновлення асортименту може бути наслідком дефіциту сировини і/або виробничих потужностей, необхідних для виробництва раннє випускалися товарів.

Структура асортименту  товарів - це співвідношення виділених  за певною ознакою сукупностей товарів в наборі. Вона характеризується питомою часткою кожного виду та/або найменування товарів в загальному наборі [3, с. 102].

Крім цих основних показників асортимент також характеризується глибиною, раціональністю, гармонійністю  і асортиментним мінімумом (переліком) [5, с.183].

Глибина асортименту - це кількість торгових марок товарів  одного виду, та/або їх модифікацій  та/або товарних артикулів. Одиницею виміру цього показника служить товарна марка, а при наявності модифікацій - одна з них.  Дійсна глибина - кількість торговельних марок та/або модифікацій, або товарних артикулів, які є в наявності. Базова глибина - кількість торговельних марок та/або модифікацій, або товарних артикулів, пропонованих на ринку або потенційно можливих для випуску і прийнятих за основу для порівняння.

Коефіцієнт глибини - відношення дійсної глибини до базової.

Глибокий асортимент може задовольняти потреби різних купівельних  сегментів по одному товару; максимізувати  використання місця в торговельних точках; перешкоджати появі конкурентів; пропонувати діапазон цін і стимулювати підтримку дилерів. 

Раціональність асортименту - Здатність набору товарів найбільш повно задовольняти реально обгрунтовані потреби різних сегментів споживачів.

Коефіцієнт раціональності - середньозважене значення показника раціональності з урахуванням реальних значень показників глибини, стійкості і новизни товарів різних груп, помножене на відповідні коефіцієнти вагомості [5, с.204].

При визначенні коефіцієнта  раціональності асортименту повинні враховуватися всі перераховані вище показники з урахуванням ступеня значущості або коефіцієнта вагомості для кожного показника. Коефіцієнти вагомості визначають експертним шляхом і характеризують питому частку показника при формуванні споживчих переваг, що впливають на збут товарів.

З певним ступенем достовірності коефіцієнт раціональності може свідчити про раціональне  асортименті. Ймовірна похибка показує різницю між потребами, пропонованими при формуванні асортименту (прогнозований асортимент), і реальними потребами, підкріпленими купівельним попитом.

Гармонійність асортименту - Властивість набору товарів різних груп, що характеризує ступінь їх близькості щодо забезпечення раціонального товароруху, реалізації та/або використання.

Найбільшою гармонійністю відрізняється укрупнений асортимент і його різновиди, найменшою - змішаний.

Гармонійність визначає якісну характеристику асортименту, але може вимірюватися кількісно. Показником гармонійності служить коефіцієнт гармонійності який визначається як відношення кількості видів, найменувань або торгових марок, що є в торгівлі і відповідних встановленим переліком або зразком, до дійсної широті товарів тієї ж організації [4, с. 106].

Асортиментний мінімум (перелік) - Мінімально допустима кількість видів товарів повсякденного попиту, що визначають профіль роздрібної торгівлі [3, с.103].

Асортиментна характеристика визначає принципові відмінності між товарами різних видів і найменувань і  призначена для задоволення потреб споживачів. Для більш глибокого вивчення асортименту необхідно охарактеризувати глибину, раціональність, гармонійність і асортиментний мінімум товару.

1.2. Управління асортиментом товарів і фактори, що впливають на його формування

Встановлення вимог  до раціональності асортименту починається з виявлення запитів споживачів до товарів певної асортиментної приналежності. Для цього можуть бути використані такі методи маркетингових досліджень як соціологічний (опитування) та реєстраційний (спостереження), а для сезонних і модних товарів - метод історичних аналогій, в основі якого лежить припущення, що події, що мали місце раніше, можуть повторюватися з певною часткою ймовірності [6, с.54].

Крім того, організації, які застосовують стратегію активного  маркетингу, самі формують попит за допомогою реклами, виставок-продажів, презентацій та інших методів [6, с.28]. Вимоги до раціональності асортименту змінюються залежно від кон’юнктури ринку (платоспроможності покупців, соціально-культурних, правових та інформаційних характеристик навколишнього середовища організації).

Рівень вимог до раціональності асортименту індивідуальний для  кожної організації та визначається її асортиментної політикою.

Асортиментна політика - загальні наміри, можливості і основні напрями, сформульовані вищим керівництвом організації в області асортименту.

Мета організації в  області асортименту - формування реального і/або прогнозованого асортименту, максимально наближається до раціонального, для задоволення різноманітних потреб і отримання запланованого прибутку.

Для цього повинні  бути вирішені наступні завдання [14, с.312]:

• Встановлено реальні і передбачувані потреби в конкретних товарах;
• Визначено основні показники асортименту і дано аналіз його раціональності;
• Виявлені джерела товарних ресурсів, необхідні для формування раціонального асортименту;
• Оцінені матеріальні можливості організації для випуску, розподілу та/або реалізації окремих товарів;
• Визначено основні напрямки формування асортименту.

Формування асортименту - Діяльність по складанню набору товарів, що дозволяє задовольнити реальні або прогнозовані потреби, а також досягти цілей, визначених керівництвом організації.

Формування асортименту  не може бути абстраговано від конкретної організації і повинно базуватися на заздалегідь обраних цілях  і завданнях, які обумовлюють  напрямки розвитку асортименту [6, с.406].

Фактори формування асортименту. Розрізняють загальні та специфічні чинники формування асортименту.

Спільними факторами, впливають на формування промислового і торгового асортименту, є попит і рентабельність.

Попит як потреба, підкріплена платоспроможністю споживачів, - визначальний фактор формування асортименту. У свою чергу, попит залежить від сегмента споживачів (їх доходів, національних, демографічних та інших особливостей).

Рентабельність виробництва  і реалізації визначається собівартістю, витратами виробництва та обігу, на розміри яких надають певний вплив державні заходи з підтримки вітчизняних виробників (пільгове оподаткування, митні тарифи та ін.)Так, формування асортименту алкогольної продукції в останні роки значною мірою визначається заходами щодо державного регулювання її виробництва і реалізації.

Досягнення науково-технічного прогресу - потужний стимул відновлення  асортименту споживчих товарів. Розробка принципово нових товарів, які не мали раніше аналогів, а також товарів підвищеної якості можлива в основному в результаті розвитку науки, техніки і технології.

Спеціалізація торговельної організації відноситься до найбільш значущих чинників формування асортименту  товарів. Вона визначається при створенні, ліцензування або атестації організації. Керівництво організації приймає рішення про спеціалізацію, від якої залежить її подальша діяльність, у тому числі і формування асортименту.

Канали розподілу товарів  також мають значення при формуванні торгового асортименту. Налагоджена система поставок через прийнятні для торгівлі канали розподілу, ритмічність доставки в потрібні терміни та в необхідному обсязі полегшують роботу з формування асортименту, забезпечують перевагу закупівель товарів, для яких є налагоджена система збуту.

Методи стимулювання збуту та формування попиту, зокрема рекламна підтримка товарів, в умовах насиченого ринку також впливають на формування торгового асортименту [8, с.425].

Матеріально-технічна база організації торгівлі може зробити певний вплив на формування асортименту. Якщо у фірми відсутні склади, що забезпечують схоронність товарів у належних умовах, або площі торгового залу для викладки товарів складного, або розгорнутого асортименту, організація не повинна і планувати такого асортименту. Наприклад, не можна включати в асортимент швидкопсувні або заморожені продукти харчування за відсутності холодильного устаткування.

Сегмент споживачів, на який виходить торгова організація, визначає асортимент товарів за рівнем якості та цін (дорогі або високоякісні або  дешеві низькоякісні товари). На формування асортименту можуть впливати національні, релігійні та індивідуальні запити споживачів.

Таким чином, управління асортиментом - діяльність, спрямована на досягнення вимог раціональності асортименту.

Основними етапами управління є встановлення вимог до раціональності асортименту, визначення асортиментної  політики організації і формування асортименту.

Регулювання перерахованих  вище факторів становить суть управління асортиментом і досягається за допомогою встановлення певних вимог, що пред’являються до раціонального асортименту. Ці вимоги регламентуються низкою нормативних, технічних і технологічних документів [6, с. 213].

1.3. Особливості формування асортименту товарів на торговельних підприємствах

Формування асортименту – це процес добору груп, видів і різновидів товарів. Асортимент формується в усіх ланках товароруху – від виробництва до роздрібного продажу. У кожній з цих ланок асортимент товарів різний. Орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні асортименту є торговий асортимент магазинів, який має задовольнити потреби кінцевих споживачів.

Торговий асортимент формують, виходячи з концепції життєвого циклу  товару. Підприємство може отримувати різний прибуток залежно від етапу  життєвого циклу товару. Зазвичай більшість підприємств виготовляє і реалізує декілька видів товару. Кожен з них перебуває на різних етапах життєвого циклу та дає різний рівень прибутку, а нові товари взагалі можуть виявитися збитковими.

Коли підприємство впроваджує товар на ринок, воно фактично починає витрачати кошти на його просування та розвиток (див. рис. 2.1). Грошовий потік у період впровадження товару буде негативним. З часом, коли для товару почнеться етап зрілості, обсяг продажу досягне максимуму. Підприємство починає отримувати прибуток, а грошовий  потік буде позитивним. Коли обсяг реалізації товару починає скорочуватись (етап спаду), фінансування його маркетингу припиняється. Втім, у цей період підприємство може отримати значні прибутки завдяки зменшенню витрат.

Рис. 2.1. Залежність прибутків від етапів ЖЦТ [21, с541].

Залежно від етапів ЖЦТ асортимент підприємства можна поділити так:

• нові товари;
• товари, що перебувають на етапі зростання;
• зрілі товари;
• застарілі товари.

Товари поводяться на ринку неоднаково, по черзі зароджуються, впроваджуються, дають різний рівень прибутку на різних етапах свого життєвого циклу та залишають ринок, поступаючись місцем новим товарам. Одним із секретів успішного керування підприємством є вміння впроваджувати наступний новий товар у той час, коли попередній товар стає зрілим або для нього починається етап спаду, але поки що він дає позитивні грошові потоки (див. рис. 2.2). Це сприятиме подальшому розвиткові підприємства завдяки інвестуванню коштів, отриманих від реалізації зрілого товару. На графіках відображено напрямки управління асортиментом. Цією концепцією можна керуватися під час роботи з асортиментом, навіть якщо він складається лише з двох товарів або видів продукції.

                             а)                                      б)

Рис. 2.2. Управління грошовими потоками залежно від етапів життєвого циклу товару “А” і нового товару “Б” [9, с.75].

На підприємстві «Еко-маркет» вузький виробничий асортимент перетворюється на широкий і глибокий торговий асортимент, що містить товари багатьох виробничих підприємств.

Формування асортименту товарів  у ТОВ «Еко-маркет» є складним процесом, який будується з урахуванням впливу різних чинників. До загальних чинників належать споживчий попит і виробництво товарів, до специфічних – тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови постачання товарів (наявність і стабільність джерел постачання товарів), чисельність і структура населення, транспортні умови (стан доріг, наявність зупинок транспорту загального користування тощо), наявність магазинів-конкурентів.

Споживчий попит є основним чинником, що впливає на формування асортименту  торгівельного підприємства.

У процесі формування асортименту  продовольчих товарів треба враховувати  особливості попиту на продукти харчування. Наприклад, попит на продовольчі товари – досить стійкий, а в окремих випадках – навіть консервативний. Споживач звикає до певних видів продуктів (хлібобулочних виробів, сирів, кондитерських виробів). Ось чому важливо досягти стабільності асортименту товарів, що його формує підприємство, забезпечити їх постійну наявність у продажу.

У процесі формування асортименту  продовольчих товарів у роздрібній торговельній мережі слід ураховувати  також їх взаємозамінність. Якщо потрібного товару в продажу немає, покупець шукає йому заміну, купує інший товар. Особливо це стосується товарів однієї групи. Втім, існує також міжгрупова взаємозамінність (наприклад, м’ясо – риба, картопля – макаронні вироби).

Крім того, попит на продовольчі товари має комплексний характер. Покупець купує продукти, що доповнюють один одного  (чай і цукор; м’ясо, жири та овочі).

Формування асортименту непродовольчих товарів має свою специфіку. Асортимент непродовольчих товарів характеризується складнішою внутрішньою класифікацією за різними ознаками (моделями, фасонами, розмірами тощо). Оскільки з багатьох товарів (тканини, швейні вироби, взуття, галантерея) значна частина магазинів не може мати справді повного асортименту (окрім великих універмагів), їх асортимент формується на основі обраної спеціалізації. Інакше кажучи, умовою формування асортименту в певному магазині є правильний вибір спеціалізації та його можливості щодо отримання такої спеціалізації.

Асортимент товарів будь-якого  магазину не повторює і не спроможний повторювати товарну структуру торгової мережі загалом. Товарний асортимент магазину залежить від його розмірів, розташування, купівельної спроможності споживачів, яких він обслуговує.

Формування асортименту ТОВ  «Еко-маркет» здійснюється в два етапи:

1. встановлення групового асортименту, тобто переліку груп товарів, якими торгуватиме магазин (вибір спеціалізації) з визначенням суми або частки кожної групи товарів у загальному обсязі товарообороту;
2. визначення внутрішньогрупового асортименту (номенклатури окремих товарів та їх різновидів у межах кожної товарної групи).

  На асортимент і обсяг продажу окремих товарних груп впливає відстань до однотипних магазинів-конкурентів: якщо асортимент товарів простий, обсяг продажу скорочується; щодо товарів складного асортименту, які потребують ретельного вибору, то в цьому випадку наявність поблизу конкурентів може сприяти зростанню товарообороту. Це відбувається завдяки концентрації купівельних потоків за умов, якщо район сумісної діяльності конкуруючих магазинів дуже великий (наприклад, у центрі міста).

  Невеликі магазини зазвичай орієнтуються на продаж товарів повсякденного й масового попиту. Великі магазини, крім цих товарів, мають також в асортименті товари особливого попиту, дорогі товари підвищеної якості тощо.

На нашу думку, у процесі формування асортименту в магазині ТОВ «Еко-маркет» доцільно керуватися такими принципами:

• мати в магазині якомога ширший асортимент відповідно до обраної спеціалізації, щоб покупці змогли вибрати потрібний товар;
• надавати асортименту товарів необхідної стійкості, особливо товарам повсякденного та масового попиту, адже люди звикають купувати товари в одному місці;
• пристосовувати асортимент до зон попиту, сезонних коливань, моди, впливу НТП;
• забезпечувати зростання товарообороту, його прискорення, прибутковість підприємства.

Формування асортименту передбачає здійснення індивідуального підходу  до кожного товару, врахування всіх його особливостей, зокрема попиту населення. Попит населення на той  чи інший товар має різний ступінь визначеності, чіткості. Покупець може зайти до магазину з конкретною вимогою (розмір, фасон, матеріал, колір, ціна тощо). А може, навпаки, не зовсім чітко уявляти собі ознаки товару, формулюючи лише деякі загальні вимоги до нього (чоботи певного розміру). Більшість покупців уточнює свої бажання у процесі ретельного вибору товару. Ось чому в асортименті товарів непродовольчого магазину має бути якомога більше різновидів товарів [12, с.258].

Суттєвим чинником формування асортименту  є ціна товару. Покупець заздалегідь визначає для себе діапазон цін, у межах якого він може здійснити покупку. Тому одним із критеріїв правильного формування асортименту товарів в магазині є добір товарів за рівнем цін.