Атмосферна корозія металів та методи захисту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

           НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут міського господарства

Факультет екологічної безпеки

Кафедра хімії і хімічної технології

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

(ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)

З дисципліни«Корозія металів»

Тема: «Атмосферна корозія металів та методи захисту»

 

 

 

 

 

 

 

Завдання видав:___________________    (д.х.н., проф. Ледовських В.М.

                                     (підпис керівника)               /ПІБ керівника/

                              “_______”__________2009 р.

 

Завдання прийняв до виконання:

Студент Іваніцький В.Ю.                                        _______________

                                                                                 (підпис студента)

    Дата видачі  завдання : 16.02.09

    Дата захисту: 14.05.09

Перевірив керівник д.х.н., проф. Ледовських В.М.

Курсова робота захищена з оцінкою:__________________________

Київ 2009

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

           НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Інститут міського господарства

Факультет екологічної  безпеки

Кафедра  хімії  і хімічної  технології

 

Завдання

на виконання  курсової роботи

студента Іваніцького Віктора Юрійовича

Тема курсової роботи: «Атмосферна корозія металів та методи захисту».

1. Термін виконання  курсової роботи: з 16.02.09р. до 14.05.09р.

2. Зміст роботи: Дослідити атмосферну корозію та методи захисту.

3. Рекомендована література:

1. Жук Н.П. Курс корозии и защиты металлов. - М.: Металлургия, 1976.-472c.

2. Томашов Н.Д. Теория коррозии и защиты металлов. М.: Изд. АНСССР, 1959.-599с.

3. Плудек В.Р. Защита от коррозии на стадии проектирования. - М.: Мир, 1980.- 438с.

4. Курсову прийняв  д.х.н. проф. Ледовських В.М.

5. Курсова захищена  з оцінкою:

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

Пояснювальна записка  до курсової роботи: “ Атмосферна корозія та методи захисту.” : 21 с., 8 рис., 5 табл., 29 літературних джерел.

 

 

АТМОСФЕРНА КОРОЗІЯ, ВОДНЕВА ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ, ФАКТОРИ АТМОСФЕРНОЇ КОРОЗІЇ , ГЕОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ, КАТОДНІ ВКЛЮЧЕННЯ, ТЕМПЕРАТУРА.     

У курсовій роботі детально розглянута атмосферна корозія та причини її виникнення і механізм. Також розлянуто методи  захисту від атмосферної корозії. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Класифікація і механізм атмосферної корозії металів . .. ... . .. ... . .. . . .. 5
2. Конденсація вологи на поверхні металу . . . . . . . . . . . . . .. . . . .. .  . . .. . . . . . . . . .7
3. Особливості атмосферної корозії металів її контролюючий процес . . . . ..  10
4. Фактори атмосферної корозії . . . .. . . . . . .. . .. . .. . . .. . . . . . . .. . . ..  .. . . . . . . .. . . 11

4.1. Географічний фактор . . .. .. . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . .. . ..  14

4.2.  Катодні включення . .. . . . . . . . . . .. . . . . . . . . .. . . …. . . .. . . . . . . . .. . . . . . . ..15

4.3. Температура .. . .. .. . . . . .. . . . . .. .  .  . .. . . . . . . . . . .. . . . ..  .. . . . . . ..  .16

5. Методи захисту від атмосферної корозії . . .  . . .. . . .. . .. . .. . . .. . . . . . . . .   .. . ..  17

  Висновок . . ..   . .. . ..  .. . .. . . . .. . .. . . . .. . . .. . . .. . . .. . . .. . . . . .. . . ..  . . . .. . . .. . . . . . . 18

Список  використаної літератури . .. . .. . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . .  . . .. . . . . . . . . . . . .19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Атмосферна корзія металів

Атмосферна  корозія металів є найпоширенішим видом корозії. Приблизно 80% металевих конструкцій експлуатуються в атмосферних умовах: машини і різне металеве обладнання промислових підприємств, сільськогосподарські машини, стальні мости, каркаси і металеві крівлі будівель, різні види транспорту та ін.

1.1. Класифікація і механізм атмосферої корозії металів

Основним  чинником, що визначає механізм і швидкість  атмосферної корозії є ступінь зволоженості поверхні металів. По ступеню зволоженості  поверхні металів які піддаються корозії розрізняють наступні типи:

          1. мокру атмосферну корозію — корозію за наявності на поверхні металу видимої плівки вологи. Атмосферна корозія цього типу спостерігається при відносній вологості повітря близько 100%, коли є краплина конденсація вологи на поверхні металу, а також при безпосередньому попаданні вологи на метал (дощ, обливання конструкції водою і т. д.);

         2. вологу атмосферну корозію — корозію за наявності на поверхні металу як найтоншої, невидимої плівки вологи, яка утворюється в результаті капілярної, адсорбційної або хімічній конденсації при відносній вологості повітря нижче 100%;

  3. суху атмосферну корозію — корозію при повній відсутності плівки вологи на поверхні металу.

Ділення це условне, оскільки в практичних умовах можливі взаємні переходи одного типу корозії в іншій. На мал.1 приведена якісна залежність швидкості атмосферної корозії металів від товщини шару вологи но поверхні  металу.

 

 

^40

_I§>20

_I

Рис.1. Характер залежності швдкості атмосферної корозії металів від товщини шару волги h на поверхні метала: І – область сухої атмосферної корозії (h=10*100А); ІІ – область вологої атмосферної корозії (h=10*1000А); ІІІ – область мокрої атмосферної корозії (h=1 мкм*1 мм);ІV – корозія при повному зануренні в електроліт (h > 1 мм)

Рис.2. Кінетика зростання окисних плівок на різних металах в кисні або сухому повітрю  при кімнатній температурі

 

По механізму протікання процесу атмосферна корозія підрозділяється на електрохімічну (мокру і вологу атмосферну корозію) і хімічну (суху).

Механізм сухої атмосферної корозії металів аналогічний хімічному процесу освіти і зростання на металах плівок продуктів корозії. Процес сухої атмосферної корозії металів спочатку протікає швидко, але з великим гальмуванням під час так, що через деякий час, близько декількох або десятків хвилин, встановлюється практично постійна і дуже незначна швидкість (Рис.2.), що обумовлене невисокими температурами атмосферного повітря. Так утворюються на металах в кисні або сухому повітрі тонкі окисні плівки і поверхня металів темніє. Якщо в повітрі містяться інші гази, наприклад сірчані сполуки, захисні властивості плівки продуктів корозії, що утворюються, можуть знизитися, а швидкість корозії у зв'язку з цим декілька зрости. Проте, як правило, суха атмосферна корозія не приводить до значного корозійного руйнуванню металевих конструкцій.

Мокра атмосферна корозія металів по своєму механізму наближається до електрохімічної корозії при повному зануренні металу в електроліт, відрізняючись від неї меншою важкістю дифузії кисню тонкими шарами електроліту в присутності енергійного самоперемішування електроліту в цих тонких шарах конвекцією. Цей вид атмосферної корозії металів протікає, по даним І. Л. Розенфельда, з переважним катодним контролем при основній ролі дифузії кисню.

 

 

2. Конденсація вологи на поверхні металу

Видима плівка вологи на поверхні металу, що приводить 
до протікання мокрої атмосферної корозії, виникає в результаті безпосереднього попадання електроліту на поверхню металу (дощ, обливання конструкції водою або іншим електролітом) або фізичній краплинній конденсації вологи, яка відбувається при відносній вологості повітря, близькій до 100%.

Рис.3. Вплив форми поверхні рідини на тиск насичених парів:

а – ввігнутий меніск; б – прямий меніск; в  -випуклий меніск

 

Плівка вологи на поверхні металу, в результаті взаємодії якої з металом відбувається волога атмосферна корозія, виникає при відносній вологості атмосферного повітря нижче 100%. Причинами появи плівки вологи  є  наступні   три процеси:

1. Капілярна конденсація вологи обумовлена залежністю тиску пари, що насичує простір, від форми поверхні і ступеня кривизни меніска рідини, над яким встановлені рівноважні тиски парів.

Рис.4. Можливі центри капілярної конденсації вологи при атмосферної корозії метала: 

1 – мікротріщини на поверхні  метала; 2 – тверді частки н  аповерхні метала; 3 – пори в  плівці подуктів корозії; 4 – зазори  між деталями конструкції

 

Як показано на рис.4. рівноважний тиск насичених парів найбільше над випуклим меніском, а найменше – над ввігнутим меніском, причому залежність останього від радіуса кривизни ввігнутого меніска r визначається за формолою Томсона:

p₁= p₀ exp (- 2σν_м/RTr),                                                                                              (1)

де p₁ і p₀ – тиски насичених парів над увігнутим і плоским меніском відповідно; а — поверхневий натяг рідини; ν_м  — молярний об'єм рідини;

R— газова стала; Т — абсолютна температура; r— радіус кривизни увігнутого меніска.

     Можливi центри капiлярної конденсації вологи при атмосфернії корозії метала: 1 — мікрощилини на поверхні метала; 2 — тверді частинки на поверхні метала; 3 — пори в плівці продуктів корозії; 4 — зазори між деталями конструкції,

 

Із зменшенням радіусу кривизни увігнутого меніска зменшується тиск насиченої водяної пари над цим меніском (табл.2).

 

Таблиця 2 
  Залежність тиску насиченого пару р₁ від

радіуса кривизни ввігнутого меніска  r

при 25 ⁰С

 

Відносна вологість, %

Рис.5. Залежність товщини адсорбційної плівки

із чистої тонко шліфованої поверхні заліза від  вілносноії

вологості атмосферного повітря

      Таким чином, наявність капілярів із стінками, що змочуються, приводить до конденсації водяної пари, не насиченої по відношенню до плоского меніска рідини.      Подібними капілярами на поверхні металу є: мікрощілі на поверхні металу, які осіли на на поверхні металу тверді частинки, пори в оксидній плівці або в продуктах корзії металів, зазори між деталями конструкцій (рис.4).

 

 

2. Адсорбційна конденсація вологи обумовлена проявом  адсорбційних сил на поверхні метала і здатна створювати   шар вологи завтовшки до декількох десятків молекулярних шарів (рис.5). Крім того, згідно рівнянню (1)_, потенціал меніска рівний 2σν_м/r, тобто оберненно пропорційний радіусу кривизни меніска, а, потенціал адсорбційних сил, як показують відповідні розрахунки,оберненно пропорційний кубу радіусу. Тому якщо в широких капілярах переважає капілярна конденсація вологи, то в тонких капілярах переважає ефект дії адсорбційного поля.

3. Хімічна конденсація вологи — продовження розвитку адсорбційної конденсації у вигляді хімічної взаємодії  продуктів корозії з водою з утворенням гідратованих сполук, яким відповідає знижений тиск насиченої водяної пари. Нижче приведені дані про тиск водяної пари (мм рт. ст.), що знаходиться в рівновазі з кристалогідратами СuSO₄ при 25° C:

Чиста Н₂O 23,8

Насичений розчин СuSO₄   . 23,1

СuSO₄*5Н₂O + СuSO₄*3Н₂O 7,4

СuSO₄*3Н₂O + СuSO₄*Н₂O 5,6

СuSO₄*Н₂O + СuSO₄ 0,8

Крім того, подальшу конденсацію вологи полегшує наявність на поверхні металу плівки розчину солі, якому також відповідає  знижений тиск  насиченої  водяної  пари  (табл.3).

Таблиця.3

Тиск водяної  пари над насиченими водними розчинами солей при 20⁰C

Нас0TH насичений розчин солі солі	Відносна волога %	Відноснарн2о мм.рт.ст. м	насичений розчин солі	Відносна волога %	Відноснарн2о мм.рт.ст.
ZnCl2 CaCl2 Zn(NO3)2 NH4 NO3 NaCl	10 35 42 67 78	0.23 0.82 0.98 1.56 1.62	Na2SO4 КCl ZnSO4 КNO3 К2SO4	1,89 2,00 81 86 91 93 99	1.89 2.00 2.12 2.17 2.31

 

3. ОСОБЛИВОСТІ  АТМОСФЕРНОЇ КОРОЗІЇ МЕТАЛІВ  І ЇЇ КОНТРОЛЮЮЧИЙ ПРОЦЕС

Особливості атмосферної корозії металів  пов'язані з малою товщиною шару електроліту на поверхні металу. Електролітом при цьому є як сама волога, так і зволожений шар продуктів корозії металу.

Для атмосферної  корозії металів характерна легкість доступа кисню до поверхні металу, яка обумовлена малою важкістю дифузії кисню тонкими шарами електроліту і наявністю енергійного самоперемішування електроліту в тонких шарах конвекції. Це приводить до того, що атмосферна корозія металів навіть під кислою тонкою плівкою, волога протікає переважно з кисневою деполяризацією. Разом з тим легкість доступу кисню до поверхні металу полегшує настання пасивного стану металу. Таким чином, із зменшенням товщини шару електроліту катодний процес атмосферної корозії металу полегшується, а анодному процесу важко.

При дуже малій  товщині плівки вологи (адсорбційних плівках) можливе гальмування катодної деполяризацією реакції і анодній реакції гідратації іонів через нестачу води для  їх здійснення.

Мала товщина  шару електроліту при атмосферній, корозії металів приводять до помітного збільшення омового опору електроліту при роботі корозійних мікропар.

Атмосферна корозія металів, зокрема сплавів на залізній основі, протікає із змішаним катодно-анодним-омовим контролем, який залежно від товщини, складу і електропровідності плівки електроліту і природи металу може переходити у переважно катодний контроль (мокра атмосферна корозія) або в переважно анодний контроль (волога атмосферна корозія металів, що легко пасивуються, за відсутності депасиваторів), або в переважно омічний контроль (робота протяжніших пар під тонкою плівкою чистої води), як це показано на рис.6.

 

Рис.6. Поляризаційні корозійні діаграми, для основних практичних випадків контролю атмосферної  корозіі металів:

а — змішаний катодно-анодно-омовий контроль; б — переважний катодний контроль; в— переважний анодний контроль; г — переважний омовий контроль.

 

 

4. ЧИННИКИ АТМОСФЕРНОЇ  КОРОЗІЇ МЕТАЛІВ

На швидкість  атмосферної корозії металів робить вплив цілий ряд чинників.

Вологість повітря  є одним з головних чинників, сприяючих освіті на поверхні металу плівки вологи, що приводить до його електрохімічної корозії, швидкість якої зростає із збільшенням відносної вологості повітря (рис.7). При цьому в більшості практичних випадків (забруднене повітря) швидкість корозії багатьох металів різко збільшується тільки після досягнення деякої певної відносної вологості повітря (званою іноді критичною вологістю), при якій з'являється суцільна плівка вологи на поверхні металу в результаті конденсації води за рахунок гідратування що знаходяться на цій поверхні сольових і інших плівок продуктів корозії або капілярної конденсації. Величина критичної вологості значно змінюється залежно від стану поверхні металу і складу атмосфери (табл. 4).

 

Відносна вологість, %

Рис.7.Вплив відносноі  вологості повітря на швидкість  атмосферної корозіі заліза в  повітрі з    0.01% SO₂ протягом 55 днів.

 

   Домішки повітря дуже сильно впливають на швидкість атмосферної корозії металів:

    а) сторонні, що не входять в елементарний склад повітря, гази (SO₂, SO₃, H₂S, NH₃,Cl₂,HCl) потрапляючи в плівку вологи на поверхні металу, збільшують її електропровідність і гігроскопічність продуктів корозії (наприклад SO₃, HCl), діють як депасиватори (наприклад, НС1, SO₂) або комплексоутворювачи (наприклад NH₃), а також як катодні деполяризатори (наприклад, SO₂, С1₂):

 

2HSO₃^- + 2H^- + 2e = S₂O₄^2- + 2H₂O;

Cl₂ + 2e = 2Cl^-;

 

Таблиця 5

Метал	Стан поверхні метала і склад атмосфери	Критична  вологість, %
1 Fе	Чиста, в чистому повітрі Чиста, в повітрі з 0.01% SO4 попередньо взаэмодіявша з Н2О попередньо взаэмодіявша в 3-% розчині NaCl	Близько 100 70 65 55
Сu	Попередньо взаэмодіявша з чистим повітрям Попередньо  оброблена газом  SO2 Чиста, в повітрі здобавкою парів I2	87 80 30 - 40

Критичне  значення вологості повітря при різному складу поверхні металу (по Вернону)

 

 

б) тверді частинки, які попадаючи із повітря на поверхню метала, можуть бути самими корозійними, наприклад NaCl, Na₂SO₄, (NH₄)₂SO₄, діють як де пасиватори (NaCl, Na₂SO₄) або комплексоутворювачі [ (NH₄)₂ SO₄], а також збільшуючи електропровідність плівки  електроліту і гігроскопічність продуктів корозії, адсорбентами (наприклад, частинки вугілля), полегшуючим адсорбцію різних газів і вологи із повітря і конденсацію вологи в результаті збільшення капілярної конденсації, і інертними (наприклад, пісок), полегшуючи капілярну конденсацію вологи (рис.7).

                          Час, дні

                  Відносна вологість

Рис.7. Вплив частинок вугілля, SiO₂ і (NH₄)₂SO₄  на швидкість атмосферної корозіі  заліза при відсутності і присутності SO₂ в повітрі:

1 – частинки вугілля з SO₂; 2 – частинки (NH₄)₂SO₄ (з SO₂); 3 – частинки SiO₂ ( з SO₂); 4 - SO₂ (0.01%); 5 – частинки (NH₄)₂SO₄ (без SO₂); 6 - частинки вугілля без SO₂

Характер атмосфери і географічний чинник роблять великий вплив на швидкість атмосферної корозії металів. Найбільш агресивними є сильно забруднені індустріальні атмосфери, найменш активними — чисті і сухі континентальні   атмосфери.

Нижче показаний  вплив атмосфери на відносну швидкість атмосферної корозії вуглецевої сталі (по Хадсону):

Суха континентальна 1—9

Морська  чиста   .  . . 38

Морська індустріальна 50

Індустріальна    ...................... .. . .. . . 65

  Індустріальна,  сильно забруднена. . 100

Наближену характеристику швидкості атмосферної корозії деяких металів в міській атмосфері дає Хадсон (за даними 10-річних випробувань):

Метал РЬ        А1       Sn        Сu        Ni     Zn    Fe 

Швидкість корозії, мкм/год ...                 4      8        12        12         32    50    200

Вплив географічного чинника на атмосферну корозію металів вивчається на корозійних станціях, розташованих у районах з різними кліматичними умовами: у вологих субтропіках в центральному районі європейської частини (промислова і сільська місцевість). Ці випробування показали великий вплив на атмосферну корозію металів різних (газоподібних, і твердих) домішок повітря, температури і вологості повітря.

Рис.8.  Карта зволоження поверхні металів

При цьому  було встановлено, що основним чинником корозійної агресивності незабрудненої атмосфери є вологість, що характеризується не загальною кількістю випадних в даній місцевості опадів, загальною кількістю дощових днів або значенням середньою, вологості повітря, а загальним часом знаходження вологої плівки на поверхні металу (тривалістю зволоження поверхні металу) ι, яке може бути представлене  наступним рівнянням:

ι = ι ₁ + ι₂ + ι₃ + ι ₄ + ι ₅, (4)

де ι ₁ — тривалість дощу; ι₂— тривалість туману; ι₃ — тривалість випадання роси; ι ₄ — тривалість висихання поверхні металу після кожного випадіння опадів; ι ₅ — тривалість відлиги в зимовий період часу.

Складові  рівняння залежить від вологості  повітря, температури, швидкості вітру і інших метеорологічних чинників.

Катодні включення (наприклад, Сu, Рd) помітно підвищують корозійну стійкість залізовуглецевих сплавів в атмосфері навіть при незначному їх. В процесі корозії мідної сталі в електроліт (зволожені продукти корозії) переходить і залізо, і мідь, але іони останнього, будучи по відношенню до заліза катодним деполяризатором, розряджаються і виділяються на його поверхню у вигляді дрібнодисперсної міді. Мідь є дуже ефективним катодом і за певних умов, наприклад, при підвищеній концентрації окислювача — кисню у поверхні металу, що має місце цри вологої атмосферної корозії, і відсутності депасивуючих  іонів,  сприяє  пасивуванню заліза

В умовах атмосферної  корозії дія паладію на корозійну  стійкість стали аналогічно дії  міді.

 

Рис.9. Температурна залежність вологої  атмосферної корозії сталі Ст3 при 80% відносної вологості повітря (ι = 1000 ч)

 

Температура впливає на атмосферну корозію. Збільшення температури при постійної абсолютній вологості ( вміст водяних парів) повітря приводить до зменшення,  його відносної вологості, що утрудняє конденсацію вологи на поверхні металу або полегшує випаровування плівки вологи і приводить до зменшенню швидкості атмосферної корозії металів. Зворотний ефект надає пониження температури, яке полегшує конденсацію вологи на поверхні металу, у тому числі і краплинну, при температурах нижче за точку роси, затрудняє випаровування плівки і приводить до прискорення корозійного процесу.

При випробуванні сталі марки СтЗ при постійній 80%-ній відносної вологості повітря спостерігалося експоненціальне зростання швидкості корозії із збільшенням температури (мал. 9). Обчислене з досвідчених даних значення ефективної енергії активації процесу (30 ккал/г-атом) відповідає електрохімічній поляризації і підтверджує відсутність дифузійного контролю в умовах вологої атмосферної корозії.

Вплив забрудненості  атмосфери і інших чинників на швидкість атмосферної корозії металів може бути враховане введенням відповідних поправочних коефіцієнтів, що дозволяє, по А І. Голубєву и М. X. Кадирьову, прогнозування корозії металів в атмосферних умовах.

 

5. МЕТОДИ ЗАХИСТУ МЕТАЛІВ ВІД АТМОСФЕРНОЇ КОРОЗІЇ

Для захисту  металів від атмосферної корозії  широко застосовують нанесення різних захисних неметалічних (мастила, лакофарбні покриття) і металевих (цинкових, нікелевих, багатошарових) покриттів або перетворення поверхневого шару металу в хімічну сполуку (оксид, фосфат), що володіє захисними властивостями.

Раціональними є методи, воздіючі на контролюючі процеси вологої атмосферної корозії:

а) гальмування анодного електродного процесу корозії шляхом легування сталі легкопасивуючими металами (Сr, А1, Ti, Ni ) або катодними добавками (Сu), що полегшують пасивування стали в умовах атмосферної корозії, або введенням 
пасивуючих (окислювальних) пігментів в лакофарбні матеріали і мастила (наприклад, цинк-хроматного пігменту);

б) зменшення шару електроліту на поверхні металу шляхом зменшення вологості (осушення) повітря, утруднення конденсації вологи (наприклад, опалюванням приміщень) і зменшення забрудненості повітря.

Для боротьби з атмосферною корозією металів останнім часом все більше використовують сповільнювачі корозії: контактні (наприклад NaNO₂), такі, що наносяться на сталеві вироби (обробкою їх у водних розчинах сповільнювачів), і летючі (наприклад, нітрит, карбонати і бензоати дициклогексиламіна і моноетано-ламіна), такі, що володіють високою пружністю пари, які застосовуються для захисту металевих виробів при їх зберіганні і транспортуванні в контейнерах або при упаковці в обгортувальні матеріали.

 

 

                                Висновок

       Отже, атмосферна корозія металів являється самим поширеним видом корозії. Приблизно 80% металічних конструкцій підлягаються єксплутації в атмосферних умовах: машини  і різні металічні обладнання, каркаси будівель, стальні мости. Руйнівна дія корозії дуже велика і наносить значний збиток, тому метали захищають від неї різними шляхами: застосовують нанесення різних захисних неметалічних (мастила, лакофарбні покриття) і металевих (цинкових, нікелевих, багатошарових) покриттів або перетворення поверхневого шару металу в хімічну сполуку (оксид, фосфат), що володіє захисними властивостями. При захисті від корозії досягається довговічність роботи металу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Степаненко О.М., Рейтер Л.Г., Ледовських В.М. Іванов СВ. Загальна та неорганічна хімія: в 2-х частинах. - К. : Педагопчна преса, 2000. -784с; 2002. -520с.
2. Антропов Л.І. Теоретична електрохімія. - К.: Либідь, 1993. - 544с.
3. Жук Н.П. Курс корозии и защиты металлов. - М.: Металлургия, 1976.-472c.
4. Сахненко М.Д., Ведь М.В., Ярошок Т.П. Основи теорії корозії та захисту металів. - Харків: НТУ "ХПІ", 2005. - 240с.
5. Улиг Г.Г., Реви Р.У. Корозия и борьба с ней. Введение в корозионную науку и технику: Пер. С англ./Под ред.. Л.М.Сухотина. - Л.: Химия, 1989.-454с.
6. Клинов И.Я. Коррозия химической аппаратуры и коррозионностойкие материалы. -М.: Машгиз, 1954.-407с.
7. Томашов Н.Д. Теория коррозии и защиты металлов. М.: Изд. АНСССР, 1959.-599с.
8. Скорчелетти В.В. Теоретические основы коррозии металлов. - Л.: Химия, 1973. -472с.
9. Коррозия. Справочное издание / Под ред. Л.Л. Шрайера. Перевод с англ./.-М.: Металлургия, 1981.-632с.
10. Ю.Степанов И.А., Савельева И.А., Фиговский О.Л. .Антикоррозийная служба предприятий. Справочное издание. - М.: Металлургия, 1987. - 240с.
11. Защита от коррозии, старения и биоповреждений машин, оборудования и сооружений. Справочник в 2-х т./Под ред. А.А.Герасименко/. -М.: Машиностроение, 1987. Т.1 - 688с, т.2 - 784с.
12. Мудрук A.C., Гончаренко П.В. Коррозия и вопросы конструирования. К,: Техніка, 1984. - 135с.
13. Голего Н.Л.. Алябьев Л.Я., Шевеля В.В. Фреттинг - корозія металлов. - К.: Техніка , 1974. - 272с.
14. Фокин М.Н., Жигалова К.А. Методы коррозионных испытаний 
    металлов. Серия: Защита металлов от корозии. - М.: Металлургия, 1986. - 80с.
15. Розенфельд И.Л. Ингибиторы корозии. - М.: Химия, 1977. - 350с.
16. П.Антропов Л.И., Макушин Е.М., Панасенко В.Ф. Ингибиторы коррозии металлов. - К.: Техника, 1981. - 183с.
17. Плудек В.Р. Защита от коррозии на стадии проектирования. - М.: Мир, 1980.- 438с.
18. Герасименко A.A. Защита машин от биоповреждений. - М.: Машиностроение, 1984. - 112с.
19. Алцыбеева А.И., Левин С.З. Ингибиторы коррозии металлов. - Л.: Химия, 1968. - 262с.
20. Гутман Е.М. Механохимия металлов и защита от коррозии. - М.: Металлургия. - 1981.
21. Розенфельд И.Л. Защита металлов от коррозии лакокрасочными покрытиями. - М.: Химия, 1987. - 222с.
22. Томашов Н.Д., Чернова ГЛ. Пасивность и защита металлов от коррозии. - : Наука, 1965. - 208с.
23. Сухотин A.M. Способа защиты оборудования от коррозии. - Л.: Химия, 1987.-279с.
24. Сухотин A.M. Физическая химия пассивирующих пленок на железе. - Л:: Химия, 1989. - 320с.
25. Карякина М.И. Испытание лакокрасочных материалов и покрытий. – М.: Химия, 1988. – 272с.
26. Грудев А.П., Тилик В.Т. Технологические смазки в прокатном производстве. – М.: Металлургия, 1975. – 368с.
27. Кузюков А.Н., Борисенко В.А., Березовский Л.Б., Лищина Б.Н. Обследование и защита от коррозии химического оборудования. – К.: Техніка, 1982. – 104с.
28. Красноярский В.В., Френкель Г.Я., Носов Р.П. Коррозия и защита металлов. – М.: Металлургия, 1969. – 299с.
29. Журнал «Защита металлов».