Аудит балансу

 

Тема: Аудит балансу

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

ФІНАНСОВОЇ  ЗВІТНОСТІ         1

1.1. Загальний огляд фінансової звітності      2

1.2.  Порядок оцінювання фінансової звітності підприємства  3

1.3.  Формальна та аналітична перевірка фінансової звітності            

на підприємстві           4

РОЗДІЛ 2. АУДИТ ФОРМИ № 1 ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ «БАЛАНС 5

2.1.  Перевірка статті Балансу «Нематеріальні активи»   6

2. 2. Перевірка статті Балансу «Основні засоби»     7

2.3. Перевірка статті Балансу «Довгострокові фінансові інвестиції»  8

2.4. Перевірка статті Балансу «Запаси»      9

2.5.  Перевірка статті Балансу «Дебіторська заборгованість за товари,

роботи, послуги»           10

2.6.  Перевірка розділу Балансу «Власний капітал»    11

2.7.  Перевірка статті Балансу «Довгострокові та поточні

зобов'язання»           12

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Розвиток  України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

Учасники  цих процесів потребують достовірної  і неупередженої інформації про  фінансово-майновий стан, перспективи  розвитку та фінансову стабільність суб'єктів господарювання, нарахування дивідендів. Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, про що свідчить віковий досвід зарубіжних країн, а також робота вітчизняних аудиторів.

Слід  погодитись, що аудит в Україні  відбувся. Він виник на соціальне  замовлення і, ще не маючи глибокої теорії, почав виконувати практичні завдання щодо підтвердження відповідної фінансової інформації. В своєму арсеналі аудитори, що прийшли на ринок серйозно і надовго, мають теорію і практику зарубіжного аудиту та вітчизняну методику проведення різного роду ревізій і перевірок.

Процес  аудиту - це процес пізнання істини, який полягає в ретельному вивченні здійснених операцій і являє собою дослідження  фактів минулого. Інтереси осіб, задіяних в господарському процесі: власника, адміністратора, службовців, підзвітних осіб, кредиторів і дебіторів, - суперечливі, і ці суперечності неминуче знаходять своє відображення в облікових регістрах.

Кваліфікований  аудитор повинен пам'ятати, що істина одна, а викривлень її безліч. Він  повинен розуміти і вміти побачити викривлені тенденції, закладені в обліковій політиці підприємства, і, зрозумівши їх, побачити за документами інтереси зацікавлених осіб, незалежно від будь-яких обставин встановити об'єктивну істину щодо відображених в обліку і звітності господарських фактів, отримати докази на її підтвердження та донести цю істину через аудиторський висновок до користувачів інформації.

Аудит вимагає  творчого підходу до дослідження  тієї чи іншої інформації. Тому аудитор для здійснення покладеного на нього суспільством обов'язку виступати гарантом добропорядних відносин між суб'єктами господарювання  повинен добре володіти теоретичними основами аудиту, яким присвячений даний посібник.

Вивчення  аудиту передбачає у студентів наявність  відповідної бази знань з курсів: "Теорія бухгалтерського обліку", "Фінансовий облік", "Управлінський облік", "Організація бухгалтерського обліку", "Фінанси підприємств", "Економіка підприємств", "Аналіз фінансово-господарської діяльності", "Господарське право", "Трудове право" тощо. Основи аудиту можуть вивчатися паралельно з дисципліною "Контроль і ревізія" або після її вивчення.

В книзі  в 12 темах висвітлені теоретичні основи аудиту: його суть, місце в господарському контролі, предмет, об'єкти і суб'єкти; організація процесу аудиту та його оформлення; внутрішній контроль та його взаємозв'язок з аудитом; методика проведення аудиту; помилки та факти обману; аудиторські докази та інші питання.

Перед вами посібник, в якому ви знайдете відповіді  на питання як вибрати клієнта, провести попереднє обстеження, укласти договір, провести перевірку, зібрати докази та скласти висновок щодо повноти, достовірності, об'єктивності та законності представленої інформації. Ви знайдете відповідь на питання як правильно оформити робочі та підсумкові документи та як, при необхідності, довести, що перевірка проведена добросовісно, у відповідності з нормативами, і таким чином захистити себе від відповідальності.

Для закріплення  набутих теоретичних знань до кожної теми запропоновані питання  для самопідготовки та завдання для  виконання на практичних заняттях.

При підготовці посібника були використані теоретичні надбання як зарубіжних вчених (А. Арене, Дж. Лоббек, Дж. Робертсон, Р. Монтгомері та ін.), так і вітчизняних (Ф. Бутинець, М. Білуха, А. Кузьминський, В. Рудницький). Вітчизняні вчені, як і більшість практикуючих аудиторів, - це в минулому досвідчені контролери-ревізори, які підготували хорошу теорію і мають віковий досвід ревізійної роботи. Автори висловлюють щиру вдячність професору Ф. Бутинцю за великий вклад в розвиток теоретичних основ ревізії, які були використані як відправна точка в дослідженні теоретичних основ аудиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

 

1.1. Загальний огляд фінансової звітності

Фінансова звітність — завершальна стадія облікового процесу. її показники характеризують фінансовий стан підприємства за звітний період. За даними фінансової звітності проводиться аналіз активів, зобов'язань та власного капіталу. Тому вивчення її пов'язано з такими дисциплінами як: «Фінансовий облік», «Фінансова звітність», «Аналіз господарської діяльності», в яких відображаються показники статей балансу, що має велике значення при аудиті фінансового стану підприємства.

Крім  того, управління господарством потребує періодичного узагальнення і подання  фінансової інформації для прийняття  економічних рішень. Інформація про фінансову звітність необхідна державним органам для формування макроекономічних показників, тобто: своєчасності сплати податків і розподілу ресурсів, визначення національного доходу тощо.

Складовою частиною фінансової звітності є  фінансові звіти.

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31 березня 1999 p., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України № 991/3684 від 21 червня 1999 p., фінансова звітність визначена як бухгалтерська звітність, що відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період.

Більшість науковців-практиків (проф. В. В. Сопко, Н. М. Ткачанко та ін..) визначають, що «фінансова звітність — це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також змінах у його фінансовому стані за звітний період в установленій формі для прийняття користувачем визначених ділових рішень.

Мета фінансової звітності — забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансовий результат діяльності, фінансовий стан, а також рух готівки підприємства. Звітність повинна задовольняти інтереси керівництва фірм, акціонерних компаній, комерційних партнерів, кредиторів підприємств, податкову інспекцію та громадськість, яким необхідна інформація про діяльність підприємства. Отримана інформація потрібна також для прийняття управлінських рішень.

Згідно  Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні» суб'єкти підприємницької  діяльності повинні надавати наступні види фінансової звітності: річну та квартальну.

Річна звітність включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки. Складові річної фінансової звітності подані в табл.1.1. Квартальна звітність складається з балансу та звіту про фінансові результати.

Особливістю складання фінансової звітності  підприємств малого підприємництва та представництв іноземних суб'єктів є те, що вони складають квартальну та річну звітність по спрощеній формі звітності, тобто звітність складається з двох форм: балансу і звіту про фінансові результати. Крім того, складається консолідована звітність. Це звітність групи підприємств подана як фінансова звітність єдиного підприємства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом міністрів України.

 

Таблиця 1.1. Річна Фінансова звітність підприємства та її складові

Зміст запису	Складові річної фінансової звітності
	Баланс	Звіт про фінансові результати	Звіт про рух грошових коштів	Звіт про власний капітал	Примітки
Усі підприємства (крім бюджетних організацій, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва)	+	+	+	+	+
Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності	+	+

Фінансова звітність повинна мати такі якісні характеристики:

• зрозумілість, тобто доступність для розуміння користувачам;
• доречність — вплив на економічні рішення користувачів, оцінку теперішніх, майбутніх подій, прогнозування результатів діяльності та інші якісні характеристики; надійність — у представленій звітності не повинно бути суттєвих помилок і викривлень.

Фінансова звітність повинна бути достовірною, її достовірність забезпечують такі вимоги:

• повнота відображення всіх фактів господарського обліку та своєчасне їх відображення;
• повна готовність до визнання в бухгалтерському обліку витрат та зобов'язань, ніж можливих доходів та активів, не допускаючи створення прихованих резервів;
• сувора державна регламентація;
• сувора державна регламентація;
• простота, ясність і доступність.

Вищевказані вимоги подані на рис. 1.1.

 

Рис. 1.1  Вимоги фінансової звітності

Згідно стандарту БО-1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87 визначається мета, склад та вимоги до розкриття та визначення її елементів.

Норми цього Положення застосовуються до фінансової звітності на підприємствах  усіх форм власності.

Фінансова звітність відображає статті активів, капіталу та зобов'язань.

Стаття  звітності відповідає таким критеріям:

• достовірність відображення надходження або вибуття основних та оборотних коштів по кожній статті;
• визначення достовірності оцінки статті.

Звітним періодом для складання звітності є календарний рік. Баланс складається на кінець останнього дня звітного періоду, а проміжна (місячна, квартальна) звітність — наростаючим підсумком з початку звітного року.

Якісна характеристика фінансової звітності полягає в тому, що її інформація повинна бути дохідлива  і розрахована на користувачів, зацікавлених в ній.

Вона повинна містити таку інформацію, яка дає змогу вчасно оцінити  минулі, теперішні та майбутні події.

За допомогою показників звітності  порівнюються фінансові звіти підприємства за різні періоди та звіти по різним підприємствам.

Показники фінансової звітності подані на рис. 1.2.

У примітках  до фінансових звітів слід розкривати:

• облікову політику підприємства;
• інформацію, яка відсутня у фінансових звітах, але є обов'язко* вою за відповідними положеннями;
• інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності.

Рис. 1.2 Показники фінансової звітності підприємств

Положення (стандарт) БО 2 «Баланс» складається  із чотирьох розділів. Перший розділ —  «Загальні положення».

Цим стандартом визначається зміст, форма балансу  та загальні вимоги до розкриття його статей.

У другому розділі «Визначення статей балансу» відображається поняття про показники, які містяться у стандарті БО 2 «Баланс».

У третьому розділі «Зміст статей балансу» розглядається інформація про джерела формування кожної статті та кінцевий показник звітного періоду.

У четвертому розділі визначається «Оцінка та розкриття статей балансу».

Положення (стандарт) БО 3 «Звіт про фінансові результати» складається з п'яти розділів.

stify">У першому розділі «Загальні положення» визначається зміст і форма «Звіту про фінансові результати» та загальні вимоги до розкриття його статей.

Норми цього Положення стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій, інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків та бюджетних установ.

У другому розділі «Визначення доходів і витрат» відображається дохід підприємства.

Витрати визначаються у «Звіті про фінансові  результати» в момент вибуття активу або збільшення зобов'язань.

У третьому розділі «Визначення прибутку (або збитку) за звітній період» відображається чистий прибуток (збиток) звітного періоду.

У четвертому розділі «Елементи операційних витрат» дається пояснення і розшифровка елементів операційних витрат.

У п'ятому розділі «Розрахунок показників прибутковості» подається пояснення про те, що розділ звіту «Про фінансові результати» заповнюють акціонерні товариства, прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.

Звіт «Про фінансові результати» має три розділи:

• у першому розділі «Фінансові результати» визначається чистий прибуток (або збиток) звітного періоду;
• у другому розділі «Елементи операційних витрат» відображаються елементи операційних витрат на виробництво, збут й інші витрати;

• у третьому розділі «Розрахунок показників прибутковості акцій» розраховується продаж акцій, їх середньозважена кількість, прибуток на одну акцію, розрахунок середньорічної кількості акцій і сума дивідендів на одну акцію та порядок їх розрахунку.

Положення (стандарт) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» складається з шести розділів.

У першому розділі стандарту «Загальні положення» визначається зміст і форма «Звіту про рух грошових коштів» та загальні вимоги до розкриття його статей.

У другому розділі стандарту «Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності» визначаються шляхом коригування прибутку або збитку від звичайної діяльності, суми змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю.

У третьому розділі стандарту «Рух грошових коштів у результаті • інвестиційної діяльності» відображається рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності, суми грошових коштів від продажу акцій, основних засобів, нематеріальних активів, дочірніх підприємств та інші надходження, а також виплати грошових коштів для придбання акцій, основних засобів та інших нематеріальних активів.

У четвертому розділі стандарту «Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності» визначається рух грошових коштів, пов'язаних з фінансовою діяльністю; надходження та використання грошових коштів від розміщення та викуплення випущених акцій та інші надходження грошових коштів.

У п 'ятому розділі стандарту «Зміна величини грошових коштів за звітний період» надається різниця між сумою грошових надходжень та видатків, залишок грошових коштів на початок та на кінець року.

У шостому розділі стандарту «Розкриття інформації про рух грошових коштів» розкривається зміст інформації з руху грошових коштів.

У примітках до фінансової звітності  наводиться наступна інформація:

• склад грошових коштів;
• склад статей «Інші надходження» та «Інші платежі»;
• негрошові операції інвестиційної діяльності;
• наявність залишку готівкових коштів на кінець звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів складається з трьох розділів.

Для складання вищевказаного звіту  використовують показники балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного обліку.

У першому розділі звіту «Про рух грошових коштів» відображаються дані за звітний та попередній період по надходженню та видатку грошових коштів.

В даному розділі звіту по вищевказаних показниках відображається рух грошових коштів, сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, коригування на амортизацію необоротних активів, збільшення або зменшення забезпечень оборотних активів, збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць, витрати майбутніх періодів, чистий рух коштів від операційної діяльності.

У другому розділі звіту відображається реалізація фінансових інвестицій, необоротних активів, придбання інвестицій, інші платежі, чистий рух коштів від інвестиційної діяльності.

У третьому розділі звіту відображається:

• надходження власного капіталу;
• отримані позики;
• погашені позики;
• сплачені дивіденди;
• чистий рух коштів від фінансової діяльності;
• чистий рух коштів за звітний період;
• залишок коштів на початок та кінець року.

Положення (стандарт) БО 5 «Звіт про власний  капітал» складається із трьох розділів: «Загальні положення», «Зміст статей звіту про власний капітал», «Розкриття інформації в примітках до фінансових звітів».

У першому розділі стандарту  визначається зміст і форма звіту  про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

У другому розділі відображається залишок на початок і на кінець звітного року по власному капіталу, переоцінка активів, сума чистого прибутку, збільшення статутного капіталу, зменшення власного капіталу підприємства, підсумки змін у складі власного капіталу.

У третьому розділі розкривається загальна кількість та номінальна вартість акцій, сума коштів, одержаних у ході передплати на акції, сума іноземної валюти, внесеної як плата за акції, накопичення суми дивідендів.

У звіті  «Про власний капітал» відображаються види капіталу (статутного, пайового, резервного, неоплаченого та вилученого капіталу, а також нерозподіленого прибутку).

Крім  того, у даній звітній формі  відображається залишок капіталу на початок року, його коригування, переоцінка активів, чистий прибуток за звітний період, розподіл прибутку, внески учасників, вилучення капіталу та залишок його на кінець звітного періоду.

Усі показники  звітів бухгалтерського обліку аудитор  повинен ретельно перевірити.

Аудит показників форм фінансової звітності сприяє забезпеченню її законодавчого та нормативного регулювання, запобіганню негативним ризикам та банкрутству.

Інформація  про фінансову звітність необхідна  державним органам і управлінням для формування макроекономічних показників - своєчасність сплати податків; визначення національного доходу і розподіл ресурсів тощо.

Елементами  фінансової звітності є її основні  статті.

Виручка — надходження чистих активів або погашення зобов'язань шляхом реалізації товарів або надання послуг.

Витрати — відтік або використання активів, або виникнення зобов'язань у зв'язку з доставкою товарів або виконання послуг, що складають основні операції підприємства.

Прибутки — збільшення чистих активів від випадкових і неосновних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів або інвестицій з власників.

Збитки — зменшення чистих активів від випадкових або побічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень власникам.

Активи — можливі майбутні економічні вигоди, отримані підприємством внаслідок минулих операцій.

Зобов'язання — можливі майбутні втрати економічних вигод внаслідок минулих операцій; включають передачу активів або послуг.

Капітал власника — остаточні проценти власників після сплати всіх боргів.

Відповідальність за складання  фінансових звітів та розкриття інформації лежить на керівництві підприємства.

Підприємство, що звітує, є підприємство, яке має користувачів, котрі використовують фінансові звіти як основне джерело  фінансової інформації про це підприємство з метою прийняття ними економічних рішень. Фінансові звіти також демонструють результати управління, здійсненого керівництвом. Дані про ліквідність або платоспроможність підприємства є корисними для прогнозування спроможності вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання.

Складові  частини фінансових звітів взаємопов'язані, оскільки вони відображають різні аспекти  одних і тих же операцій або  інших подій. Фінансові звіти  відображають фінансові результати операцій та інших подій, об'єднуючи  їх в елементи фінансових звітів.

Звітний період для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства становить менше 12 місяців, але не більше 15 місяців. Проміжна фінансова звіт- -ність складається щоквартально зростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу.

Квартальну та річну фінансову  звітність підприємства зобов'язані подати органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимоги, власникам відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим законом.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;
• участі в капіталі підприємства;
• оцінки якості управління;
• забезпечення зобов'язань підприємства;
• регулювання діяльності підприємства;
• інших рішень.

Вона  надає можливість користувачам порівнювати:

• фінансові звіти підприємства за різні періоди;
• фінансові звіти різних підприємств.

Інформація про підприємство, яка  підлягає розкриттю у фінансові звітності включає:

• назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства;
• короткий опис основної діяльності підприємства;
• назву органа управління, у виданні якого перебуває підприємство;
• середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV встановив правові засади складання фінансової звітності в Україні (набрав чинності з 1 січня 2000 року). Фінансова звітність підприємства включає також Положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Їх застосовують для складання бухгалтерської звітності за операціями, що відбуваються у поточному році. Пункти 39-45 Положення (стандарту) 3 «Звіт про фінансові результати» застосовується для заповнення відповідного розділу показників за період, в якому набуває чинності Положення (стандарт) 24 «Прибуток на акцію», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 2001 року №344.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Баланс» (форма № 1) як уже визначають, є зміст і форми балансу  та загальні вимоги до розкриття його статей. Між статтями Активу і Пасиву балансу існує взаємозв'язок. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелами фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позикові кошти, але не виклю-. чається формування довгострокових активів і за рахунок кредитів банку. Поточні активи утворюються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позикових коштів (рис. 1.3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3  Взаємозв'язок статей балансу підприємства

 

Метою складання звіту форми № 2 «Звіт про фінансові результати» є надання користувачам повної, правдивої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Він призначений для визначення чистого прибутку звітного періоду. З цією метою у формі № 2 «Звіту про фінансові результати» передбачається послідовне зіставлення його статей. Процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути визначений за такою послідовністю:

1. Визначення чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

 

2. Розрахунок  валового прибутку

3. Розрахунок  фінансового результату

 

 

4. Розрахунок фінансового результату прибутку

 

Дані для проведення вищевказаних розрахунків необхідно брг ти із форми № 2 «Звіт про фінансові результати».

Форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів»  містить інформацію про грошові  потоки підприємства за звітний період. Під готівковими коштами розуміють  надходження й вибуття грошових коштів та їх еквівалентів. Рух коштів відображається в «Звіті про рух  грошових коштів» у розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової. Для складання звіту використовують показники балансу, «Звіту про фінансові результати» та дані аналітичного бухгалтерського обліку. Інформація, наведена у звіті, дає можливість: