Аудит грошових коштів та їх потоків на прикладі ТОВ «Перемога»

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Луганський національний аграрний університет

 

 

 

                                                                                  Кафедра аудиту і контролінгу

 

 

КУРСОВА РАБОТА

з дисципліни «Аудит» на тему:

Аудит грошових коштів та їх потоків

на прикладі ТОВ «Перемога»

 

 

Виконала:

Студентка

Економічного факультету

«Обліт та аудит»

групи 342

Перевірив:

Керівник роботи

Поповіченко А.С.

 

 

Луганськ 2012

ЗМІСТ

     Вступ………………………………………………………………………….3

1. Теоретичні основи та нормативно – правова база регулювання аудиту  грошових коштів та їх потоків
1. Теоретичні основи грошових коштів та їх потоків…………….....5
2. Нормативно-правова база грошових коштів та їх потоків………11
2. Методика аудиту грошових коштів та їх потоків

2.1 Організаційно – економічна  характеристика підприємства «Перемога»………………………………………………………………..14

2.2 Завдання ,послідовність  аудиту та його інформаціїне  забезпечення………………………………………………………………16

2.3 Організація та планування  аудиторської діяльності «Перемога»………………………………………………………………..18

2.4 Оцінка стану внутрішньогосподарського  контролю та додержання облікової  політики на підприємстві……………………………………..21

      3. Аудиторська перевірка грошових коштів та їх потоків………………...25

    4 . Оформлення результатів аудиту………………………………………...60

          4.1 Оформленні звіту аудитора

          4.2 Надання аудиторського висновки

      Висновки 

      Список  використаної літератури 

      Додатки

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У процесі здійснення своєї  діяльності підприємства вступають  у господарські зв'язки з різними  підприємствами, організаціями та особами. Постійно здійснює кругообіг господарських засобів викликає безперервне відновлення різноманітних розрахунків.

            Розрахунки здійснюються у грошовій формі. Грошові кошти - це фінансові ресурси організації, самі високоліквідні активи, можливі забезпечити виконання зобов'язань будь-якого рівня і виду. Від їх наявності залежить своєчасність погашення кредиторської заборгованості підприємства. Між організаціями більшість розрахунків проводиться безготівково. Безготівкові розрахунки ведуться шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача за допомогою різних банківських операцій, що заміщають готівкові гроші в обороті. Тому велике значення має облік коштів і контроль за їх обігом на розрахункових і валютних рахунках в банках. Готівкою ж засобами ведуться внутрішні розрахунки. Рух готівки відбувається за допомогою касових операцій. В умовах ринкової економіки слід виходити з принципу, що вміле використання грошових коштів може приносити підприємству додатковий дохід, і отже, необхідно постійно думати про раціональному вкладанні тимчасово вільних грошових коштів для отримання додаткового прибутку. Тому бухгалтерський облік коштів має важливе значення для правильної організації грошового обігу, організації розрахунків та кредитування.

              Контроль за рухом грошових коштів, розрахунками і банківським кредитом є однією з основних задач для підприємств. Зазвичай контроль здійснюється аудиторами. Якщо в складі організації немає аудиторської служби, то необхідно вдатися до допомоги сторонньої аудиторської фірми.

              Виходячи з актуальності теми, при написанні даної курсової роботи були поставлені такі завдання:

1. Розглянути теоретичні  основи і загальні принципи  організації аудиту.

2. Вивчити методику аудиту  грошових коштів.

3. Охарактеризувати оцінку  стану внутрішньогосподарського  контролю та додержання облікової  політики на підприємстві.

           Метою написання роботи є придбання і закріплення теоретичних і практичних знань з основ аудиту і детальне вивчення методики аудиту грошових коштів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА НОРМАТИВНО – ПРАВОВА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ   ГРОШОВИХ  КОШТІВ  ТА ЇХ ПОТОКІВ.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ПОТОКІВ

 Образно грошовий потік можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його «фінансового здоров'я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.

Управління рухом грошових коштів є управління не просто виживанням, а динамічно управління капіталом з урахуванням зміни вартості в часі. При контролі процесу генерації прибутковості в потоках готівки можна убезпечити свої тили, тоді частка на ринку зросте і як результат збільшиться прибуток. Якщо кинути управляти грошовими потоками, то буде неможливо зробити більше, ніж боротися за те, щоб залишитися на плаву.

Ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу і рентабельність підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи економічного зростання і фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків грошових коштів синхронізовані і стабілізовані між собою за обсягами і в часі. Високий рівень такої синхронізації і стабілізації забезпечує оптимізацію і ефективність фінансового управління, істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

У цілому оптимізація грошових потоків сприяє підвищенню збалансованості  операційного процесу підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т.п. 

У той же час ефективно  і оптимально організовані грошові  потоки підприємства забезпечують стійке зростання обсягу виробництва і  реалізації його продукції, стабілізують процес капіталізації бізнесу.

Активно управляючи грошовими  потоками, можна сприяти більш  економного використання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучених  кредитів, підвищити ефективність використання позикових коштів.

Ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, успішно здійснюють господарську діяльність і генеруючих достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат грошових коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності. Високий рівень синхронізації за обсягом і часу надходження і виплат грошових коштів дозволяє знижувати і потреба підприємства у поточному та страховому залишках грошових коштів, які обслуговують операційний процес а також резерв інвестиційних ресурсів, що формується в процесі здійснення реального інвестування.

Таким чином, ефективне управління грошовими потоками підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних  ресурсів і джерел їх фінансування.

У процесі кругообігу оборотні кошти неминуче змінюють свою функціональну форму і в результаті реалізації готової продукції перетворюються в грошові кошти. Грошові кошти в основному зберігаються на розрахунковому (поточному) рахунку підприємства в банку, тому що значні частини розрахунків між господарюючими суб'єктами здійснюється в безготівковому порядку. У невеликих сумах грошові кошти знаходяться в касі підприємства.

Таким чином, до складу коштів, що обліковуються в оборотних  активах, включаються: каса, розрахунковий  рахунок, валютний рахунок, інші грошові  кошти, а також короткострокові  фінансові вкладення.

Грошові кошти - це найбільш ліквідні активи, які в певному  розмірі повинні постійно бути присутньою у складі оборотних коштів, інакше підприємство буде визнане неплатоспроможним.

Управління грошовими  коштами здійснюється за допомогою  прогнозування грошового потоку, тобто надходження (припливу) і використання (відтоку) грошових коштів.

Величина передбачуваних надходжень грошових коштів від реалізації продукції розраховується з урахуванням  середнього терміну оплати рахунків і продажу в кредит. Враховується також зміна дебіторської заборгованості за обраний період, що може збільшити або зменшити приплив грошових коштів. Крім того, визначається вплив позареалізаційних операцій та інших надходжень.

Паралельно прогнозується  відтік грошових коштів, тобто передбачувана оплата рахунків за товари, що надійшли (послуги), головним чином погашення кредиторської заборгованості. Передбачаються платежі до бюджету, податкові органи, виплати дивідендів, відсотків, оплата праці працівників підприємства, можливі інвестиції та інші витрати.

У підсумку визначається різниця  між припливом і відтоком грошових коштів - чистий грошовий потік зі знаком плюс або мінус.Якщо сума відтоку більше, то для забезпечення прогнозованого грошового потоку розраховується величина короткострокового фінансування у вигляді банківської позики або інших надходжень.

Прогноз очікуваних надходжень і виплат оформляється у вигляді  аналітичних таблиць з розбивкою  по місяцях або кварталах. На підставі величини чистих грошових потоків приймаються необхідні заходи щодо оптимізації управління грошовими коштами.

У діяльності будь-якого  підприємства трьома найбільш важливими  фінансовими показниками є:

1) виручка від реалізації;

2) прибуток;

3) потік грошових коштів;

Потік грошових коштів - різницю  між усіма отриманими і сплаченими підприємством грошовими коштами  за певний період.

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською  діяльністю.

Грошовий потік відображає рух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку: амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові  виплати і чисту суму боргу, позикові і авансовані кошти.

Грошові кошти є найбільш ліквідною частиною оборотного капіталу. Це те, що використовують для оплати всіх зобов'язань.Робочий капітал являє собою залишок оборотних коштів після сплати всіх поточних боргів.

Управління грошовими  потоками тісно пов'язано зі стратегією збільшення ринкової вартості компанії, оскільки ринкова вартість компанії або активу залежить від того, скільки  інвестор готовий за них заплатити, що, у свою чергу, залежить від того, які грошові потоки і ризики принесе  інвестору актив або компанія в майбутньому.

Фінансові ресурси, що належать до сфери розподілу, є важливим елементом  відтворення і складають основу системи управлінняматеріальними та грошовими потоками підприємства. У свою чергу, грошові потоки підприємства є рух (притоки і відтоки грошових коштів на розрахунковому, валютному та інших рахунках і в касі підприємства в процесі його господарської діяльності, в сукупності складаючи його грошовий обіг). У зв'язку з цим темпи стратегічного розвитку та фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки притоки і відтоки грошових коштів синхронізовані між собою в часі і за обсягами і оскільки високий рівень такої синхронізації сприяє прискореної реалізації вибраних цілей.

Дійсно, раціональне формування грошових; потоків забезпечує ритмічність  операційного циклу підприємства і  зростання обсягів виробництва  і реалізації продукції. Отже, ефективність роботи підприємства повністю залежить від організації системі управління грошовими потоками.

До елементів системи  управління грошовими потоками слід віднести фінансові методи та інструменти, нормативно-правове, інформаційне та програмне забезпечення.

Серед фінансових методів, які  надають безпосередній вплив  на організацію, динаміку і структуру  грошових потоків підприємства, можна  виділити систему розрахунків з  дебіторами і кредиторами; взаємини з засновниками (акціонерами), контрагентами, державними органами; кредитування; фінансування; фондообразованіе; інвестування; страхування; оподаткування; факторинг і ін

Фінансові інструменти об'єднують  гроші, кредити, податки, форми розрахунків, інвестиції, ціни, векселі та інші інструменти  фондового ринку, норми амортизації, дивіденди, депозити та інші інструменти, склад яких визначається особливостями  організації фінансів на підприємстві.

Нормативно-правове забезпечення підприємства складається з системи  державних законодавчо-нормативних  актів, встановлених норм і нормативів, статуту господарюючого суб'єкта, внутрішніх наказів та розпоряджень, договірної бази.

У сучасних умовах необхідною умовою успіху бізнесу є своєчасне  отримання інформації та оперативне реагування на неї, тому важливим елементом  управління грошовими потоками підприємства є внутрішньофірмова інформація.

Рух грошових коштів підприємства, представляє собою безперервний процес. Для кожного напрямку використання грошових коштів повинен бути відповідний джерело.

У грошових потоках джерелом збільшення обсягу грошових коштів є  чисте зменшення будь-якої статті активу (крім грошових коштів), чисте  збільшення будь-якої статті зобов'язань  та грошові кошти, отриманні в  результаті господарської діяльності (чистий прибуток амортизація).

Таким чином, система управління грошовими потоками на підприємстві - це сукупність методів, інструментів і специфічних прийомів цілеспрямованого, безперервного впливу з боку фінансової служби підприємства на рух грошових коштів для досягнення поставленої  мети.

Ефективне управління грошовими  потоками підвищує ступінь фінансової і виробничої гнучкості компанії, так як призводить:

а) до поліпшення оперативного управління, особливо з точки зору збалансованості надходжень і витрачання грошових коштів;

б) збільшення обсягів продажів та оптимізації витрат за рахунок  великих можливостей маневрування ресурсами компанії;

в) підвищення ефективності управління борговими зобов'язаннями;

У кінцевому підсумку роль ефективного управління грошовими  потоками фірми визначається такими основними положеннями:

- Грошові потоки обслуговують  здійснення господарської діяльності  підприємства практично у всіх  її аспектах;

- Ефективне управління  грошовими потоками забезпечує  фінансову рівновагу підприємства  в процесі його стратегічного  розвитку;

- Раціональне формування  грошових потоків сприяє підвищенню  ритмічності здійснення операційного  процесу підприємства;

- Ефективне управління  грошовими потоками дозволяє  скоротити потребу підприємства  в позиковому капіталі.

2. НОРМАТИВНО – ПРАВОВА БАЗА ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ПОТОКІВ

Законодавча та нормативна база, яка регулює облік грошових коштів. 
 
         1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. зі змінами і доповненнями. Даний Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. 
        2. Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні” затверджене постановою правління НБУ від 19.12.2001р. № 72 зі змінами. 
Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов`язковими для виконання ними. 
       3. Інструкція “Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України” затверджена постановою правління НБУ від 19.02.2001р. № 69 зі змінами і доповненнями. 
Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ банків і поштового зв`язку) незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі підприємства), а також не зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб`єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі підприємці), які використовують в роботі готівку в національній валюті і має поточні рахунки в установах банків.

  4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р. (зі змінами і доповненнями).  
Новий план рахунків представляє собою систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, для всіх підприємств, установ, організацій в Україні, незалежно від форми власності, виду діяльності. 
        5. Інструкція про виконання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ №291 від 30.11.1999р.  
Інструкція регулює використання нового плану рахунків.

  6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під № 396/3689. 
Цим Положенням (стандартом) визначається зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення(стандарту) застосовується до балансів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності . 
     7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Про рух грошових коштів” зі змінами і доповненнями від 31.03.1999р. № 87. Зареєстроване в Міністерстві Юстиції України 21.06.1999р. під №398/3691. 
Цим положенням (стандартом) визначається зміст і форма звіту про рух грошових коштів і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми даного Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА АУДИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ПОТОКІВ

1. ОРГАНІЗАЦІЇНО – ЕКОНОМІЧНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА «ПЕРЕМОГА».

 

ТОВ „Перемога” розташоване  в Луганськії обл.,с. Великий Суходол ,вул. Центральна буд. 62 А.

Метою ТОВ „Перемога ” є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку і використання його в інтересах учасників.

Предметом діяльності досліджуємого  підприємства є сільськогосподарське виробництво (вирощування зернових, овочевих, баштанних культур, картоплі, буряків, плодів, ягід і винограду, кормових та інших культур); тваринництво (м’ясне та молочне скотарство, свинарство, птахівництво та інші напрями тваринництва); ремонт та технічне обслуговування, прокат, здача в оренду сільськогосподарської  техніки; виробництво борошна, крупи, комбікормів і білково-вітамінних добавок; виробництво харчових концентратів; виробництво та реалізація продуктів  харчування та інше. На даному етапі в ТОВ „Перемога” розвинуто тільки сільськогосподарське виробництво. Однак в майбутньому поступово планується розвивати всі види діяльності, які вказані в статуті підприємства.

Засновниками підприємства є Кузьменко В.В., його частка в  статутному капіталі становить 5900 грн., що складає 50%, а також Кузьменко  О.В., її частка – 5900 грн, що відповідно становить 50%. Таким чином статутний  капітал ТОВ „Перемога” складається з вартості грошових вкладів його учасників і становить 11800 грн. Статутний фонд може поповнюватись за рахунок прибутку від господарської діяльності підприємства, прийняття нових учасників, а також за рахунок додаткових вкладів учасників. У Товаристві створюється резервний фонд у розмірі 25% статутного капіталу за рахунок щорічних відрахувань 5% від чистого прибутку підприємства до досягнення вказаного розміру. Кошти фонду знаходяться у повному розпорядженні підприємства. Можливі збитки покриваються за рахунок резервного фонду. На підприємстві створюються інші фонди, передбачені законодавством України, порядок формування та використання яких підприємство встановлює самостійно.

Прибуток утворюється  з надходжень від господарської  діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і  витрат на оплату праці. З економічного прибутку сплачуються передбачені  чинним законодавством податки та інші обов’язкові платежі, а також  відсотки по кредитах банків. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні  підприємства, яке визначає напрями  його використання за рішенням загальних  зборів учасників.

ТОВ „Перемога” здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Відомості не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі.

В ТОВ „Перемога” бухгалтерський облік ведеться за журнально – ордерною формою. На підприємстві діє наказ про облікову політику.

Бухгалтерська служба ТОВ „Перемога” складається з однієї особи. На неї покладені обов’язки касира, обліковця, а також головного бухгалтера. В ТОВ „Перемога” не великий обсяг роботи, тому недоцільно утримувати велику бухгалтерську службу.

ТОВ „Перемога” не підлягає обов’язковому аудиту, так як в ст. .10 Закону „Про аудиторську діяльність” від 22.04. 1993р. №3125-ХІІ, прийнятий Верховною Радою України, не зазначені товариства з обмеженою відповідальністю, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції. Однак в ТОВ „Перемога” може проводитись ініціативний аудит з ініціативи його керівництва та робітників.

2. ЗАВДАННЯ, ПОСЛІДОВНІСТЬ АУДИТУ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ

Операції за рухом грошових коштів підлягають суцільній перевірці. Здійснюючи аудит касових операцій, слід керуватися Положенням про ведення  касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку  України від 19.02.2001 № 72. Це Положення  поширюється на усіх юридичних осіб (крім банків і підприємств зв'язку) незалежно від форми власності  та виду діяльності, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької  діяльності без створення юридичної  особи. Підприємства та індивідуальні  підприємці, які мають поточні  рахунки в банку, зобов'язані зберігати  свої кошти в установах банків. Готівка, яку вони одержують із власних  поточних рахунків, має витрачатися  виключно на визначені в чеку цілі. Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають  проводитися з оформленням прибуткових  і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання  робіт (надання послуг) або інших  документів, що засвідчують факт купівлі  товару, виконання роботи, надання  послуги.

Ліміти залишку готівки  в касі встановлюються усім підприємствам, що мають рахунки в установах  банків і здійснюють касові операції готівкою. Ліміт залишку готівки  в касі для кожного підприємства встановлюють комерційні банки за місцем відкриття рахунка з урахуванням  режиму роботи підприємства, віддаленості його від установи банку, розміру  касових оборотів, встановлених строків  і порядку здавання касової виручки (надходжень) та графіка заїзду інкасаторів.

Порядок встановлення лімітів  залишку готівки в касі регулюється  Інструкцією про організацію  роботи з готівкового обліку установами банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку  України від 19.02.2001 № 69.

Всю готівку понад встановлені  ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати  у порядку й у строки, встановлені  установою банку для зарахування  на їхні рахунки. Касові операції оформляються документами, типові форми яких затверджено  наказом Міністерства статистики України (Мінстату) від 15.02.96 № 51.

Приймання готівки касами підприємств проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання грошей видають  квитанцію за підписом головного  бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірену печаткою (штампом) касира або відбитком касового апарата.

Видача готівки з кас  підприємств проводиться за видатковими  касовими ордерами або за належно  оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими.

Крім Положення про  ведення касових операцій аудитор  використовує нормативні документи, затверджені  відповідними міністерствами і відомствами, первинні документи щодо приймання  і видачі готівки, касові книги і  звіти касира, книги аналітичного обліку цінностей, що зберігаються в  касі, облікові регістри за рахунком 30 "Каса" і для зустрічної перевірки  за рахунки 31 "Рахунки в банках", субрахунками до нього 311 "Поточні  рахунки в національній валюті", 312 "Поточні рахунки в іноземній  валюті", 313 "Інші рахунки в банку  в національній валюті", 314 "Інші рахунки в банку в іноземній  валюті", 33 "Інші кошти", субрахунки 331 "Грошові документи в національній валюті", 332 "Грошові документи в іноземній валюті", 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті", 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті".

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Організація аудиторської перевірки  здійснюється в три основні етапи:

1. Організаційно-підготовчий.

Тут виробляється ознайомлення з бізнесом клієнта, проводиться  оцінка суттєвості та аудиторського  ризику, оцінка системи обліку і  внутрішнього контролю, а також розробляються  загальний план і програма аудита.

2. Дослідницький - полягає  у виконанні аудиторських процедур  і в оформленні робочої документації.

3. Заключний - включає  в себе складання аудиторського  висновку, звіту для керівництва,  оцінку результатів аудитора.

 Важливим моментом  аудиторської перевірки є система  підбору клієнтів, а також взаємовідносини  з наявними клієнтами. Невдалий  вибір клієнта може призвести  до значних фінансових і моральних  витрат, завдати шкоди репутації  фірми. Взаємини клієнта і аудитора  визначають два типи клієнтів:

1) формально-офіційний, коли  клієнт вимагає швидкого проведення  аудиту без тісних подальших  контактів;

2) неформальний, коли між  клієнтом і аудитором встановлюються  тісні контакти, а аудитор крім  перевірки надає клієнтові практичну  та консультаційну допомогу.

 Вибравши аудитора, клієнт  направляє на їх адресу лист-пропозицію  щодо проведення аудиту із  зазначенням за який період  і гарантією оплати аудиторських  послуг. Офіційною відповіддю є  лист-зобов'язання аудитора про згоду на проведення аудиту, яке направляється клієнту для укладення договору. Після підписання листа-зобов'язання складається Договір на надання аудиторських послуг, який відповідно до нормативу № 4 повинен містити: