Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів

Міністерство аграрної політики України

Луганський національний аграрний університет

Кафедра аудиту і контролінгу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни „Аудит” на тему:

«Аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів»

на прикладі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»

Виконала:

студентка Меженська І. І.

студентка 5 курсу 4 групи

ЦЗДО

«Облік і аудит»

Меженська І.І.

Перевірив:

Керівник роботи

Луганськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 8

РОЗДІЛ 1 6

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ 6

1.1 Теоретичні основи аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів 6

1.2 Нормативно-правова база аудиту МШП 9

1.3 Огляд літератури 12

РОЗДІЛ 2 15

МЕТОДИКА АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ 16

2.1 Завдання, послідовність аудиту МШП та його інформаційне забезпечення 16

2.2 Організація та планування аудиту МШП на СТОВ «Україна» 20

2.3 Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю та додержання облікової політики на СТОВ «Україна» 44

РОЗДІЛ 3 53

ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ МШП 53

3.1 Оформлення звіту аудитора 53

3.2 Надання аудиторського висновку 56

ВИСНОВКИ 64

Список використаної літератури 65

Додатки 66

ВСТУП

Розвиток ринкових відносин в економіці держави об’єктивно веде до полярності інтересів між виробниками, споживачами та державою. Наприклад, створення відкритих акціонерних товариств призвело до зіткнення інтересів акціонерів та управлінців (менеджерів). У зв’язку з цим виникла потреба у незалежному контролі діяльності господарюючих суб’єктів, який би забезпечив підтвердження достовірності їх фінансових звітів. Цей вид діяльності отримав назву «аудит».

Саме завдяки послідовному застосуванню методів та методичних прийомів аудиту здійснюється об’єктивне вивчення достовірності представленої інформації у фінансовій звітності підприємств. Оцінювання товарно-матеріальних цінностей (в т.ч. малоцінних швидкозношуваних предметів) підприємства є однією з найголовніших і найвідповідальніших процедур аудиту.

При проведені аудиту МШП аудитор керується Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ІV, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України та Міжнародними стандартами аудиту.

Особливу увагу слід приділити оцінці системи внутрішнього контролю підприємства шляхом застосування спеціальних тестів аудиту.

Аудиторська перевірка малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) заключається у встановленні правомірності їх визначення підприємством, а саме правильного розмежування оборотних та необоротних МШП підприємства, за умовами, що визначені обліковою політикою підприємства відповідно до наказу керівника.

Аудиторська перевірка операцій з МШП включає дослідження стану складського господарства та збереження МШП, дотримання вимог щодо їх оприбуткування та витрачання, перевірка правильності оцінки придбаних

МШП, дослідження достовірності облікового забезпечення операцій з МШП в системі бухгалтерських рахунків.

Особливу увагу при перевірці слід відвести правильності та обліку списання МШП. Аудитору слід пам’ятати, що метод їх списання повинен відповідати виду та вартості МШП на підприємстві. Практика аудиторської роботи свідчить, що при проведенні операцій з тарою та МШП мають місце значні втрати та зловживання. При перевірці операцій з тарою та МШП необхідно керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», а також відповідними галузевими інструкціями.

Дана курсова робота ставить за свою мету розкрити особливості обліку МШП в розрізі аудиторської перевірки. Як показує практика, при побудові облікової системи даного виду актива на підприємствах виникають дискусійні моменти, які інколи виникають від неоднозначного трактування українського законодавства в області обліку. Це призводить до виникнення спірних питань між підприємством і податковою інспекцією.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА РЕГУЛЮВАННЯ АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

1.1 Теоретичні основи аудиту малоцінних швидкозношуваних предметів

Особливе місце в системі обліку виробничих запасів займає облік МШП. Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» до МШП належать малоцінні та швидкозношувані предмети із строком використання не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Так до МШП також відносять: спеціальні інструменти і пристосування, призначені для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення; спеціальний одяг і взуття, а також постіль, формовий одяг, призначений для видачі працівникам організації; знаряддя лову, предмети для заготівлі лісу і т.д. Особливості, які виникають в області обліку даного виду активів, пов'язані передусім з економічною суттю предметів, що розглядаються. Неодмінною умовою функціонування підприємства є наявність оборотних коштів. Загалом, оборотні кошти можна поділити на оборотні виробничі фонди і фонди обігу. У свою чергу оборотні виробничі фонди за речовим змістом є предметами праці і знаряддями праці, що враховуються в складі МШП. Виходячи з цього предмети, що розглядаються враховуються в складі коштів в обігу, а використовуються як кошти праці, для яких характерна багаторазова участь у виробничому процесі і поступове перенесення своєї вартості на продукцію, що виготовляється. [7]

Аудит МШП проходить у складі аудиту виробничих запасів, які становлять значну частину вартості майна організації. Мета аудиторської перевірки МШП полягає в підтвердженні достовірності даних по наявності і руху МШП, встановленні правильності оформлення операцій по МШП відповідно до діючих нормативних актів України.[24]

Основними завданнями аудиту МШП є:

Підтвердження достовірності показників бухгалтерського обліку по статті МШП;
Перевірка повноти і своєчасності оприбуткування МШП;
Підтвердження доцільності і законності операцій по відпуску і списанню МШП;
Перевірка організації складського господарства і забезпечення збереження МШП;
Оцінка якості проведення інвентаризації МШП;
Перевірка порядку формування вартості МШП;
Вивчення інших особливостей, які пов’язані безпосередньо з особливостями діяльності організації, що перевіряється.

Мета аудиту запасів:

Встановлення достовірності первинних даних бухгалтерського обліку щодо фактичної наявності та руху виробничих запасів, напівфабрикатів, МШП, готової продукції, товарів.
Перевірка повноти та своєчасності відображення первинних даних по обліку запасів в зведених документах та облікових регістрах.
Перевірка правильності ведення обліку запасів відповідно до діючих законодавчих та нормативних актів, облікової політики господарюючого суб'єкта.
Перевірка достовірності відображення залишку запасів у звітності господарюючого суб'єкта.

Під час аудиту завчасно перевіряють їх склад, кількість, вартість. У процесі перевірки використовуються оборотні відомості, картки складського обліку та інші регістри.[18]

Аудитор з’ясовує правильність самостійного розподілу підприємством МШП, що визначено обліковою політикою згідно з наказом керівника, на дві групи (рис. 1.1. Схема розподілу МШП, облікованих на Балансі).

Рис. 1.1. Схема розподілу МШП, облікованих на Балансі

До першої групи входять МШП, строк використання яких менш як один рік (операційний цикл). Такі МШП відносять до складу запасів підприємства. Вони обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і відображуються у розділі ІІ активу Балансу в складі виробничих запасів (рядок 100 Балансу «Виробничі запаси»).

До другої групи включають МШП, строк використання яких перевищує один рік (операційний цикл). Такі матеріальні цінності підлягають включенню до складу необоротних активів підприємства, обліковуються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» та відображуються в розділі І активу Балансу в складі основних засобів.[3]

Перевірка передачі малоцінних необоротних активів в експлуатацію зводиться до встановлення правильності нарахування зносу та правомірності їх списання на витрати діяльності. Нарахована сума зносу звіряється з сумою, відображеною в Балансі.

Перевіряючи правильність віднесення вартості МШП на витрати виробництва, аудитор повинен знати, що вартість переданих у виробництво та експлуатацію МШП, може погашатись одним із таких методів:

- відсотковим способом - виходячи із фактичної собівартості предмета та ставки в 50 або 100 % у разі передання МШП у виробництво.

При цьому в першому випадку решта 50 % нараховуються, якщо предмет вибуває із експлуатації через непридатність;

- МШП вартістю не більше 1/20 установленого ліміту за одиницю можуть списуватись у витрати у міру їх відпуску;

- лінійним способом- за фактичною собівартістю предмета та нормами амортизації, що нараховані відповідно до строків корисного використання;

- списанням вартості пропорційно обсягу продукції.

Під час перевірки правильності нарахування зносу спеціальних інструментів і пристроїв потрібно встановити правомірність використання норм списання, а також повноту погашення їх вартості до закінчення випуску виробів, для виготовлення яких вони призначені. Крім того, аудитор при перевірці актів на списання МШП має встановити повноту оприбуткування залишків від їх ліквідації.[18]

Аудитору потрібно з'ясувати правильність кореспонденції рахунків, пов'язаних з рухом МШП, та нарахування по них зносу, досліджуючи записи в регістрах синтетичного обліку та їх документальне підтвердження.

Аудитор перевіряє правильність ведення обліку МШП на місцях їх використання, у цехах, відділах тощо, звертаючи особливу увагу на дотримання встановлених норм безоплатної видачі робітникам і службовцям спеціального одягу та взуття й запобіжних пристроїв, а також на дотримання строків їх експлуатації. Аудитор має виявити випадки дострокового списання МШП або списання їх при звільненні працівників.

Помилки та відхилення аудитор відмічає у своїх робочих документах.

Під час проведення аудиту МШП застосовуються ті самі процедури й методи, що й під час аудиту матеріальних цінностей.[13]

1.2 Нормативно-правова база аудиту МШП

До числа нормативних документів, що регламентують сферу обліку, що розглядається, відносять:

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»;
Закон України «Про аудиторську діяльність»
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291;
П(с)БО № 9 “Запаси”, № 16 “Витрати”, №2 «Баланс»;
Закон України “Про ПДВ”;
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”;
Інструкція "По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків"

Згідно з пунктом 7 П(С)БО 9 одиницею бухгалтерського обліку МШП є їх найменування, або вид, а відповідно до пункту 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або виготовлені МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість МШП, придбаних за плату, - це їх собівартість, а якщо вони виготовлені власними силами підприємства - це собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П(С)БО 16 "Витрати (п. 10 П(С)БО 9)".[7]

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (МШП) призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух МШП, що належать підприємству та складають запаси. За дебетом рахунка 22 "МШП" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. За дебетом рахунку 112 " Малоцінні необоротні матеріальні активи " відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих малоцінних необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 112 відображаються вибуття малоцінних необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта та сума їх уцінки.[3]

Джерела інформації МШП наступні: первинні документи, рахунки-фактури, накладні, залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, а також відповідні форми:

-МШ-2 "Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів";
- МШ-4 "Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів";
-МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристосування) та обмін їх на придатні";
- МШ-7 "Відомість обліку видачі (проведення) спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування";
- МШ-8 "Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів".

Джерелами для перевірки правильності нарахування зносу за журнально-ордерною формою обліку є первинні документи, облікові записи в Журналах-ордерах № 10/1 с.-г., Головна книга за рахунками 22, 13, 112. Записи в Журналі-ордері № 10.1 с.-г. та відомості по рахунках звіряють за такою схемою (рис. 1.2.).[29]

Рис. 1.2. Схема звірки запису Журналу-ордера №10.1 с\г та відомості по рахунках 20,22,25,26,27,28

1.3 Огляд літератури

Введення з 2000 року національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) спричинило за собою зміни в організації обліку фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зокрема, згідно "нових бухгалтерських правил", відбулася перекласифікація активів за ново встановленими критеріями. Торкнулося це перегрупування й активів, іменованих раніше малоцінними та швидкозношуваними предметами, частина з яких у "новому бух обліку" як і раніше називається малоцінними та швидкозношуваними предметами (далі - МШП), а інша частина стала іменуватися малоцінними необоротними матеріальними активами (далі - МНМА).

Введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку істотно змінили підхід до класифікації таких предметів, що позначилося і на їхньому відображенні в бухгалтерському обліку.

Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9 звучать так: «До складу запасів відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг».

У визначенні МШП, приведеному в П(С)БО 9, відсутній вартісний критерій і немає посилання ні на який перелік предметів, а передбачається лише один критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети повинні використовуватися протягом не більш одного року.

Що стосується тих предметів, що відповідно до Положення № 250 класифікувалися як МШП, але термін служби яких перевищує один рік, то відповідно до вимог П(С)БО 7 такі предмети враховуються в складі інших необоротних матеріальних активів, а саме як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Таблиця 1.1

Критерії розмежування МШП у запасах з основними засобами відповідно до вимог старого і нового бухгалтерського обліку

Критерії	Вимоги, установлені Положенням № 250	Вимоги, установлені П(С)БО 7
Критерії	Вимоги, установлені Положенням № 250	П(С)БО 9	П(С)БО 7
Термін служби	Не повинний перевищувати року не залежно від вартості предмета	Не більш року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік	Очікуваний термін корисного використання (експлуатації) більш одного року чи операційного циклу, якщо він перевищує рік
Вартісний	Ціна придбання не повинна перевищувати 500 грн. не залежно від терміну використання	Немає	Немає
Спеціальний перелік	Наявність у переліку предметів згідно п. 47 Положення 250 не залежно від терміну використання і вартості	Немає	Немає

Таким чином, критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі «Запасів», а якщо більше 1 року — у складі «Необоротних активів».

Введення П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію трохи незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком обґрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів.[12]

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й удосконалення виробництва. При цьому рекомендується також враховувати інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін експлуатації конкретного виду предметів.

Таким чином, сьогодні малоцінні предмети можуть бути віднесені до складу «Запасів» (які відповідно відбиваються в складі запасів у розділі II активу балансу «Оборотні активи» у статті «Запаси») чи до необоротних матеріальних активів (які у свою чергу відбиваються в розділі І активу балансу «Необоротні активи» у статті «Основні засоби»).[12]

Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методологічних підходів до вирішення проблем аудиту МШП внесли вітчизняні вчені: Білуха М.Т., Бондаренко Н.О., Бутинець Ф.Ф., Костирко Р.О., Костюченко В., Павлюк І., Савченко В.Я., Сопко В.В.

На думку Ф.Ф. Бутинця, при проведенні аудиту поряд із загальнонауковими методами аудитору необхідно користуватись спеціальними методами та методичними прийомами, зокрема документального та фактичного контролю.

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА АУДИТУ МАЛОЦІННИХ ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

2.1 Завдання, послідовність аудиту МШП та його інформаційне забезпечення

Аудиторські послуги, що надаються підприємствам АПК, здійснюються на договірних засадах. Пошук клієнтів аудиторською фірмою здійснюється на конкурентній основі, виходячи з якості та вартості наданих послуг. При виборі клієнта необхідно враховувати особливості організаційно-правових форм господарювання, сферу діяльності тощо.

Підставою для надання аудиторських послуг є договір, який укладається між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Договір на проведення аудиту є основним документом, що засвідчує факт досягнення домовленостей між замовником і виконавцем про проведення аудиторської перевірки.

Договір документально засвідчує, що сторони дійшли згоди з усіх пунктів, обумовлених у ньому. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе обов’язків, умов їх виконання та меж відповідальності, у договорі необхідно максимально чітко обумовити всі суттєві аспекти взаємовідносин, які виникають у зв’язку з його укладанням.

Перед укладанням договору з новим клієнтом аудитору необхідно вивчити такі питання:

чи існують професійні причини, через які недоцільно надавати послуги цьому клієнту;

які конкретно послуги повинні бути надані клієнту;

чи можуть бути повністю дотримані нормативи аудиту або інші релевантні вимоги в разі надання таких послуг.

Аудитори повинні враховувати репутацію потенційного клієнта та його керівництва. Нормативи контролю якості потребують від аудиторських фірм встановлення політики і процедур, що забезпечують мінімізацію ймовірності задоволення та збереження клієнта, керівництво якого не є чесним.[16]

Укладанню договору може передувати обмін листами між аудитором та клієнтом. Клієнт (замовник) звертається за допомогою листа-пропозиції (Додаток 1) до аудиторської фірми з проханням надати даному суб’єкту підприємництва аудиторські послуги, в якому зазначається мета та завдання аудиту, бажаний масштаб перевірки тощо. Лист-зобов’язання (Додаток 2) аудитора підтверджує його згоду з поставленим завданням і масштабом аудиту й може містити положення, які стосуються межі відповідальності аудитора перед клієнтом, форми подання звіту аудитора та його висновків, та інші моменти, про які аудитор вважає за необхідне домовитися до початку перевірки. Надсиланню листа-зобов’язання може передувати етап обстеження об’єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, якщо аудитор вважатиме за необхідне проведення такого обстеження. Після обміну листами та на їх підставі складається договір на проведення аудиту (Додаток 3). Листи можуть бути невід’ємною складовою договору або додатком до нього, якщо це буде обумовлено умовами договору. Схема документообігу для досягнення угоди на проведення аудиту наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема документообігу для досягнення угоди на проведення аудиту

До укладання і підписання договору аудитору необхідно ознайомитися з клієнтом шляхом особистого спілкування з керівництвом підприємства, вивчення установчих документів, результатів попередньої аудиторської перевірки, загального огляду звітності, ознайомлення з діяльністю даного суб’єкта, визначення рівня аудиторського ризику та оцінки можливостей додержання аудитором професійної етики. На цьому етапі аудитор попередньо визначає трудомісткість виконання робіт, вартість та можливі строки надання аудиторських послуг, а також необхідність залучення до перевірки інших спеціалістів.

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора чи аудиторської фірми.[29]

Договір про надання аудиторських послуг може мати разовий або довготерміновий характер, виходячи з умов договору та прав аудитора (аудиторської фірми) займатися аудиторською діяльністю протягом даного періоду. У випадку проведення повторного аудиту аудитору необхідно вирішити, чи вимагають обставини перегляду умов договору та чи є необхідність нагадати клієнту про діючі умови договору.

У разі укладання договору на тривалий період аудитору необхідно враховувати фактори, що можуть зробити доцільним складання нового договору, а саме:

вимоги законодавства;

наявність ознак, що можуть вказувати на неправильне розуміння клієнтом мети та обсягу аудиту;

необхідність перегляду або встановлення особливих умов договору;

недавні зміни в складі керівництва або ради директорів, або зміни в структурі власності;

значні зміни характеру або масштабів діяльності клієнта тощо.

У разі, якщо аудитора до завершення виконання домовленостей просять змінити умови договору на такі, в результаті яких аудитор матиме нижчий рівень упевненості, аудитору необхідно переглянути доцільність таких змін.

Порядок підготовки, умови та зміст договору на проведення аудиту в Україні регулюються стандартом аудиту № 210 «Умови домовленості про аудиторську перевірку» та Цивільним кодексом України. Зміст договору про надання аудиторських послуг може бути різним залежно від конкретних обставин. Проте ряд моментів мають бути відображені в договорі в будь-якому випадку. Це:

мета аудиту;

масштаби аудиту, нормативи (масштаб аудиту включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки, склад, кількість та обсяг аудиторських процедур, включаючи дотримання чинного законодавства);

можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, замовленої в зв’язку з аудитом;

відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану аудиторові інформацію (у разі необхідності обумовлюється вимога про одержання від керівництва підприємства-клієнта письмового підтвердження щодо наданої інформації);

умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором;

вказівка на те, що у зв’язку з рівнем суттєвості перевірки та іншими властивими аудиту обмеженнями існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які помилки можуть залишитись незнайденими;

форма, у якій замовнику буде подана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг і склад переданої замовнику документації).[29]

У договір можуть бути включені окремі пункти щодо планування аудиту, залучення до перевірки інших аудиторів і фахівців інших галузей, внутрішніх аудиторів та іншого персоналу клієнта, порядку розрахунків за виконання робіт та будь-яких можливостей обмеження аудиторського зобов’язання.

Аудит малоцінних та швидкозношуваних предметів