Аудит оплаты труда. 16

 

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………… 3

  1. Теоретичні основи теми дослідження……………………………………. .. 6
  2. Аудит розрахунків з оплати праці………………………………………… 12

2.1 Організаційно – економічна характеристика підприємства……………. …. 12

2.2 Мета, завдання джерела аудиторської перевірки………………………… 19

2.3 Методика та процедури проведення аудиту……………………………… 21

2.4 Документальне оформлення результатів аудиту………………………… 31

3. Шляхи вдосконалення методики проведення аудиторської перевірки

розрахунків з оплати праці………………………………………………… 34

Висновки та пропозиції…………………………………………………….. 42

Список  використаної літератури………………………………………….. 43

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

У сучасних умовах господарювання виникає необхідність у радикальних змінах організації  та стимулювання праці. Найбільш адекватною для ринкових умов є організація  та оплата праці на основі передової  технології, що дає можливість підвищувати  продуктивність праці.

Об’єктивною основою розвитку сучасних форм оплати праці є тенденція  до забезпечення повної самостійності  підприємств у питаннях найму  та оплати праці, розмежування сфери  державного і договірного регулювання  цих відносин на підприємствах незалежно  від форм власності.

На сьогодні форму і  систему оплати праці обирає керівник підприємства. Він же встановлює працівникам  конкретні розміри тарифних ставок. Усе це дає змогу вважати тему курсової роботи актуальною.

Сутність поняття «заробітна плата» складна і багатостороння, тому розглядати її потрібно з різних позицій. Заробітна плата – це економічна категорія, відображає відносини  між роботодавцем і найманим працівником  з приводу розподілу новоствореної  вартості. В цьому розумінні доречнішим є поняття «оплата праці», яка, власне, заробітної плати, включає і  інші витрати роботодавця на робочу силу. Також заробітна плата –  це винагорода або, заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує  працівнику за роботу яку виконано або має бути виконано. Це загальновизнане  визначення, що найточніше відповідає терміну «заробітна плата». В умовах ринкової економіки заробітна плата  – це елемент ринку праці, що складається  в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції і виражає  ринкову вартість використання найманої праці. В цьому розумінні найчастіше вживаються усереднені показники ставок оплати одиниці (наприклад, людино-години) праці певної якості. Для найманого працівника заробітна плата – це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об’єктивно необхідне відтворення робочої сили.

Для підприємця заробітна  плата – це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників  у досягненні високих кінцевих результатів  праці.

Заробітна плата – є важливим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування, важливими задачами стали: прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу.

Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками й максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Необхідно створювати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві.

На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

Метою курсової роботи є виявлення шляхів удосконалення  обліку розрахунків з оплати праці  на основі проведеного аналізу сучасного  стану розрахунків на підприємстві.

Об’єктом курсового дослідження  є аудиторські процеси розрахунків  з оплати праці, формування, використання фонду оплати праці.

Предметом дослідження є  організація і методика аудиту праці  та її оплати.

Для досягнення мети курсового  дослідження були поставлені такі завдання:

- дослідження порядку аудит розрахунків з оплати праці;

- визначення мети, завдання та джерел аудиторської перевірки;

- вивчення методики та процедури проведення аудиту;

- характеристика документального оформлення результатів аудиту;

- розробка шляхів вдосконалення методики проведення аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці.

Джерелами інформації при  написанні роботи стали:

- нормативні матеріали з питань організації та обліку заробітної плати;

- спеціальна література з обраної теми;

- фінансова та статистична звітність підприємства;

- періодичні видання з бухгалтерського обліку.

Методами дослідження, які  були застосовані при аналізі  розрахунків з оплати праці стали:

-  порівняння – для порівняння звітних показників з даними попередніх періодів;

-  балансовий – для визначення співвідношень, пропорцій двох груп взаємозалежних і урівноважених економічних показників, результати яких повинні бути тотожними;

-  деталізації – розкладанні загальних показників на складові;

-  статистичний – для виявлення значення одного з показників за відомими значеннями інших.

 

 

 

 

 

1. Теоретичні основи теми дослідження

                

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівників» призначений для розрахунку за заробітною платою, розрахунків з депонентами та розрахунків за іншими виплатами. При цьому розрахунки ведуться за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо. За кредитом цього рахунка відображається нарахована, за дебетом — виплачена заробітна плата й суми утримань податків, платежів за виконавчими документами тощо [19].

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають  у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також  з окремими громадянами та сфери  державного і договірного регулювання  оплати праці визначені Законом  України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР. Перелік виплат працівникам, що включаються до конкретних видів  заробітної плати наведений в  Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5 [13].

Питання розрахунків з оплати праці регулюються  досить широким колом нормативних  документів, основні з яких наведені в табл. 1.1 [26].

Для перевірки  правильності нарахування й виплати  заробітної плати аудитору насамперед слід ретельно ознайомитися зі встановленими нормами для різних видів оплат. Форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій підприємства встановлюють самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством і угодами. Конкретні розміри ставок, окладів, розцінок, надбавок, премій власник установлює з урахуванням закону. Особи, що працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Робота в надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки.

Для нарахування  основної заробітної плати працівникам  з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць).

Таблиця 1.1

Характеристика діючої нормативно-правової бази з обліку і аудиту заробітної плати

 

Нормативний документ

Короткий  зміст

Використання  в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі

1

2

3

1 Конституція України від 28.06.1996 р.

Регулює основні права та обов’язки громадян України

Визначає  право громадянина на працю та її оплату

2 Господарський Кодекс України  №436-IV від 16.01.2003 р.

Визначає  види підприємств в залежності від  засновників та інших факторів

Визначає  форми організації бухгалтерського  обліку в залежності від типу підприємства

3 Цивільний Кодекс України №435-ІV  від 16.01.2003 р. 

Визначає  основні аспекти юридичних стосунків  підприємств

Регулює правові взаємовідносини між  підприємствами та працівниками

4 Податковий кодекс України №  2755-VI вiд 02.12.2010 р. зі змінами  та доповненнями

Визначає  порядок оподаткування всіх видів  доходів фізичних осіб

Розмір  податкової соціальної пільги, розрахунок податку з доходів працівників, складання звітності по податку  з доходів працівників

5 Закон України «Про оплату  праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР зі  змінами та доповненнями

Визначає  сутність та принципи оплати праці  в Україні

Регулює економічні, правові, організаційні  основи оплати праці працівників, які  знаходяться в трудових відносинах на основі трудового договору з підприємствами всіх форм власності і господарювання, а також окремими громадянами, та сфери державного і договірного  регулювання оплати праці

6 Закон України «Про бухгалтерський  облік і фінансову звітність  в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р.  зі змінами та доповненнями

Визначає  порядок організації бухгалтерського  обліку на підприємствах різних галузей  в Україні

Регулює організацію бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності  в Україні

7 Закон України «Про збір та  облік єдиного внеску на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування» вiд 08.07.2010 р. № 2464-VI

Визначає  платників, порядок стягнення та використання єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Застосовується  для правильного розрахунку розміру  єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

8 Закон України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  на випадок безробіття» від  02.03.2000 р. №1533-ІІІ зі змінами  та доповненнями

Визначає  платників, правові, фінансові та організаційні  засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок  безробіття

Застосовується  для правильного розрахунку розміру  внесків до фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  на випадок безробіття


 

 

 

Продовження таблиці1.1

1

2

3

9 Закон України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  в зв’язку з тимчасовою втратою  працездатності і витратами, зумовленими  народженням та похованням» від  18.01.2001 р. №2240 зі змінами та  доповненнями

Визначає  правові, організаційні та фінансові  основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а  також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим  особам та членам їх сімей

Застосовується  для правильного розрахунку розміру  внесків до фонду державного соціального  страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням та похованням

10 Закон України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності»  від 22.02.2001 р. №2272-ІІІ зі змінами  та доповненнями

Визначає  правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового  державного соціального страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які  спричинили втрату працездатності"

Застосовується  для правильного розрахунку розміру  внесків до фонду державного соціального  страхування від нещасного випадку  на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

11 Закон України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003 р. №1058-ІV зі змінами  та доповненнями

Визначає  принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій

Застосовується  для правильного розрахунку розміру  внесків до Пенсійного фонду України

12 П(С)БО 11 «Зобов’язання», затверджене  Наказом Мінфіну України від  31.01.2000 р. №20

Визначає  методологічні засади формування в  обліку інформації про зобов’язання підприємства, та її розкриття в  фінансовій звітності

Регулює порядок обліку довгострокових та поточних зобов’язань підприємства

13 Закон України «Про аудиторську  діяльність» від 22.04.1993 р. №3125-ХП  із змінами і доповненнями

Визначає  основні аспекти аудиторської діяльності в Україні

Регулює діяльність аудиторів при наданні  аудиторських послуг підприємствам

14 П(С)БО 26 «Виплати працівниками»,  затверджене Наказом Мінфіну  України від 28.10.2003 р. №601

Визначає  методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати працівникам 

Регулює порядок виплат в грошовій та негрошовій формах працівникам за виконану роботу


 

При нарахуванні  основної заробітної плати працівникам, яким установлена відрядна оплата праці, крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи.

Для розрахунку заробітної плати спеціаліста за тарифом годинну тарифну ставку треба помножити на кількість  годин зміни.

Аудитор насамперед перевіряє чисельність  працівників підприємства й правильність її відображення у звітності. Вибірково перевіряють наявність трудових книжок працівників. Відтак перевіряють правильність оформлення табеля обліку часу.

Дотримання  тарифних сіток і ставок, посадових  окладів установлюють шляхом їх порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання робочого часу й розрахунку заробітної плати.

Під час  аудиту встановлюють правильність окладів  і ставок з погляду віднесення підприємства до відповідної групи щодо оплати праці.

Перевірку розрахунків з робітниками й  службовцями із заробітної плати доцільно починати із установлення ідентичності даних аналітичного обліку щодо оплати праці показникам синтетичного обліку з рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівників» у Головній книзі й балансі на однакову дату.

Для цього  звіряють сальдо на перше число відповідного місяця у Головній книзі й балансі  з підсумковими сумами (сумами до видачі) розрахунково-платіжних відомостей. Причинами розходжень можуть бути: перекручення даних внаслідок зловживань (виключень виплат, утримань); неповного  утримання авансів; повторного списання грошових документів із віднесенням виплат у дебет рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівників» ; зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської заборгованості під час перенесення сальдо з одної розрахункової відомості в іншу тощо. Потім слід перевірити достовірність первинних документів (табелів обліку використання робочого часу й розрахунку заробітної плати, особових рахунків, розрахункових і розрахунково-платіжних відомостей).

При почасовій оплаті праці перевіряють правильність тарифних ставок, умов контракту, а при відрядній — виконання кількісних і якісних показників роботи, правильність норм і розцінок. Перевіряють, чи не включено в табелі обліку використання часу вигаданих (підставних) осіб, чи заведено на таку особу особову справу у відділі кадрів.

Правильність нарахування заробітної плати визначають так [24]:

•  перевіряється правильність застосування розцінок шляхом зіставлення з документом, де вони передбачені, а також уточнюється, чи відповідає стаж працівника, його розряд, тип підприємства, сезон, асортимент продукції застосовуваним розцінкам;

•  уточнюється, чи правильно визначено обсяг виконаної роботи й кількість відпрацьованого часу шляхом їхнього зіставлення з обліковими листками, подорожніми листками, табелем виходу на роботу, системами приймання виконаних робіт за актами приймання-здавання робіт;

•  арифметичне перевіряється правильність нарахування суми шляхом множення розцінки на кількість днів роботи, на суму товарообороту, на кількість виробленої продукції тощо.

Під час перевірки правильності нарахування й виплати заробітної плати слід встановити [28]:

•  чи відповідають дані відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників;

•  наявність у відомості печатки, підписів керівника та бухгалтера;

•  чи немає у відомостях підчисток і необумовлених виправлень;

•  чи вказані дати виплати й підписи працівників про отримання заробітної плати;

•  правильність підрахунків платіжної відомості;

•  чи правильно пораховані суми утриманих і перерахованих податків із заробітної плати працівників;

• ідентичність підписів у відомості й особовій справі.

Заробітна плата за період відпустки нараховується  у такому порядку. Середній заробіток для оплати відпустки розраховують, виходячи із заробітку за дванадцять останніх місяців (календарних), що передували місяцю виходу у відпустку. Ця сума ділиться на 12 (або 11 за перший рік роботи). Отриманий середньомісячний заробіток ділиться на середньомісячну кількість робочих днів протягом року (з урахуванням вихідних і святкових днів). Отриманий середньоденний заробіток перемножується на число робочих днів відпустки. На суму вирахуваних відпускних дають запис: дебет рахунка 81 «Витрати на оплату праці», кредит рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівників».

Премії  та заохочування, пов'язані з трудовою діяльністю, визначають на основі положення, яке розробляється на підприємстві відповідно до типового.

Під час перевірки виплати премій слід встановити:

•  чи виконано умови, згідно з якими премія виплачується шляхом перевірки усіх показників за даними бухгалтерського й статистичного обліку;

•  чи дотримано порядку зниження розміру або позбавлення премій тощо.

Згідно  зі статтею 127 Кодексу законів про  працю України утримання із заробітної плати можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених законодавством України [4]. 

 

 

2. Аудит розрахунків  з оплати праці

 

2.1 Організаційно – економічна характеристика підприємства

Державне  підприємство «Побєда»  створене  27 квітня 1957 року  як спеціалізоване господарство по вирощуванню лікарських рослин шляхом приєднання двох  колгоспів «Новий шлях» і ім. Молотова, а також радгоспу «Побєда» Київського тресту м`ясо-молочної промисловості УРСР.

Вже понад 50 років колектив господарства своєю  відданою працею з честю виправдовує  свою горду назву «Побєда». Зі своєю  роллю і поставленими на неї задачами «Побєда» завжди справлялась успішно  і впевнено займає чільні позиції  серед сільгоспвиробників не тільки району, а й області. А що стосується вирощування лікарської сировини, то Білопільська «Побєда» добре відома не тільки в Україні, а й в країнах ближнього і дальнього зарубіжжя.    

 Сільськогосподарське  підприємство ДП «Побєда» знаходиться  в  Північно - Східній частині  Сумської області.  Адреса підприємства: 41800, Сумська область, Білопільський р-н., смт. Білопілл, вул. Миру, 2.

Телефон підприємства: (05443) 91571 Факс підприємства: (05443)92478

e-mail : [email protected][email protected]

Підприємство  знаходиться в другому агрокліматичному районі Сумської області, якому притаманний  помірний клімат з теплим літом при  значній кількості вологи і не дуже холодною зимою з відлигами.

Природні  умови і природні ресурси  району так як і Сумської області є  тією базою яка створює необхідні  передумови для всебічного розвитку народного господарства. Рівнинний, злегка погордований рельєф сприяє простяганню  шляхів сполучення, організації виробничих зв’язків між районами розвитку сільськогосподарської діяльності.

В цілому сукупність кліматичних факторів у  районі розташування підприємства сприятлива для вирощування сільськогосподарських  культур.   

  ДП «Побєда» складається з трьох структурно відокремлених відділків, землі яких розташовані  навколо міста Білопілля. З 2002 року господарством керує Ковальов Сергій Іванович.     

  Суворе дотримання технологій вирощування і переробки лікарської рослинної сировини, контроль за її якістю дозволяє господарству виробляти конкурентоспроможну продукцію, яка має високий імідж в Україні та за її  межами. На протязі останніх трьох десятиріч господарство не отримало жодної рекламації та претензії на якість відправленої продукції. Слід також відмітити, що лікарська рослинна сировина вирощується екологічно безпечна, без використання ядохімікатів.          
      Одним із основних завдань господарства є оновлення  техніки, використання в виробництві ресурсо- та енергозберігаючих технологій. Так з 2009 року було придбано основних засобів на 4,6 млн.грн. в тому числі – 3 трактори Т-150К, 6 тракторів МТЗ, 3 зернозбиральні комбайни, 2 силосозбиральні комбайни, грузопасасажирські автомобілі, ґрунтообробна техніка.     

 На  сушильному комплексі замість  газового обладнання використовуються  більш економні теплогенератори  на твердому паливі. 

      Базова стратегія підприємства на найближчі роки це:

  • зростання обсягів виробництва та продажу продукції, особливо лікарських культур і продукції переробки;
  • зростання валового і чистого прибутку;
  • подальше оновлення основних засобів.  

Шляхом: встановлення жорсткого режиму контролю за всіма витратами підприємства, відмови від збиткових і неперспективних виробництв, впровадження нових високоврожайних сортів та розширення асортименту хлібобулочних виробів і напівфабрикатів. В тваринництві – подальша селекційна робота зі стадом великої рогатої худоби, створення племінного заводу, продаж племінного молодняку.

Знаючи  природні та економічні умови господарства, визначимо напрямок спеціалізації  підприємства ДП «Побєда» (табл. 2.1).        

Спеціалізація господарства за аналізуємий  період зазнала значних змін, про  що свідчать розрахунки таблиці. Так  в 2009 р. головною галуззю було виробництво  молока (35,9%), на другому місці було виробництво зернових та зернобобових (31,5%), на третьому місці знаходилося  вирощування лікарських трав (16,4%). В 2011 році головними галузями підприємства стали : виробництво молока (39,8%), вирощування  зернових та зернобобових (28,7 %), вирощування  мяса ВРХ (11,2 %).

Таблиця 2.1

Обсяг і структура товарної продукції в ДП «Побєда»

 

Галузі та види продукції

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р. у % до 2009 р.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Зернові і зернобобові

2454,0

31,5

911,9

13,2

3308,6

28,7

134,8

Соя

231,3

3,0

360,8

5,2

988,0

8,6

427,2

  Інша продукція рослинництва 

1275,8

16,4

912,9

13,2

1232,0

10,7

96,6

Разом по рослинництву

3961,1

50,8

2185,6

31,6

5528,6

45,4

139,6

Молоко

2796,4

35,9

3429,4

49,6

4584,4

39,8

163,9

М’ясо ВРХ

747,7

9,6

1040,5

15,1

1296,1

11,2

173,3

Свині

248,1

3,2

149,0

2,3

73,1

0,63

29,5

Вівці

2,2

0,03

5,7

0,08

-

-

-

Вовна

0,6

0,008

-

-

0,9

0,008

150,0

Мед

3,2

0,04

5,8

0,08

7,8

0,07

243,8

Інша продукція тваринництва

17,0

0,2

56,5

1,2

31,0

0,3

182,4

Разом по тваринництву

3815,2

48,9

4686,9

67,8

5993,3

52,0

157,1

Послуги в сільському господарстві

20,3

0,3

40,8

0,6

6,0

0,5

29,6

Разом по підприємству

7796,6

100,0

6913,3

100,0

11527,9

100,0

147,9


   

 

          Розрахунок коефіцієнту спеціалізації:

Кс =             100     (2.1)

                                    ∑Пв ( 2n - 1)

Кс – коефіцієнт спеціалізації;

Пв – питома вага окремих галузей в загальному обсязі  товарної продукції, %,

n – порядковий номер окремих  галузей  в ранжированому ряді  по питомі вазі в структурі  товарної продукції.

Кс2009 = 100 : (35,9· (2 ·1)-1 )+ (31,5 · (2 ·2)-1 )+ (16,4· (2 · 3)-1) + (9,6 · (2· 4) -1)  =  100 : (35,9+94,5+82,0+67,2) = 0,36

Кс2011 = 100 : (39,8 · (2·1)-1 )+ (28,7 · (2· 2)-1 )+ (11,2· (2· 3)-1) + (10,7 · (2·4) -1)  = 100 : (39,8+86,1+56+74,9) = 0,39

Значення Кс до 0,20 свідчить про  низький рівень спеціалізації господарства; 0,21-0,40 — середній; 0,41–0,60 — високий; 0,61 і більше — для поглибленої  спеціалізації господарства.

Розрахунок коефіцієнту спеціалізації  свідчить про те, що підприємство як у 2009 році такі у 2011 р. мало середній  рівень спеціалізації.

Таким чином, можна зробити висновок, що аналізуєме підприємство  багатогалузеве, виробництво зконцентровано на вирощуванні  зернових і лікарських культур у  рослинництві, молока і м`яса у  тваринництві, виробництві хліба, хлібобулочних  виробів, напівфабрикатів. 

     Із зернових культур вирощуються озима пшениця, ячмінь, овес, гречка, кукурудза. З лікарських, в основному, вирощуються - валеріана, ехінацея, подорожник великий, собача кропива, розторопша. Головною лікарською культурою була і залишається валеріана. На загальнодержавному ринку по вирощуванню кореня валеріани за 1993 рік господарство займало монопольне становище. Сьогодні валеріана вирощується на площі  150 га, щорічно заготовляється  біля 100 тонн сухого кореня валеріани.

Особлива  увага в ДП «Побєда» приділяється розвитку галузі тваринництва.  Поголів`я великої рогатої худоби складає 1100 голів  (з них 280 корів), яке розміщене на двох молочно-товарних фермах та фермі по відгодівлі молодняку. В останні три роки надій на фуражну корову складає більше 5000 кг молока.      М`яса виробляється 130 тонн на рік.    

 В  2004 році на базі молочно-товарної  ферми Білопільського відділку  було створено племінний репродуктор  по розведенню північно-східного  молочного типу бурої худоби. Племінне поголів`я на данний  період налічує 200 голов. Ведеться  підготовка документів для проведення  переатестації з метою присвоєння  статусу племінного заводу.

Підприємство  є постійним учасником обласних і державних сільськогосподарських  виставок, де неодноразово нагороджувалось  дипломами і відзнаками. Племінні тварини нашого господарства були визнані  чемпіонами та лідерами бурих порід.      

Аудит оплаты труда. 16