Банківський сектор

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………………...3

1. Теоретична частина………………………………………………………………...4

1.1 Кредитні операції банків……………………………………………………….4

2. Аналітична частина……………………………………………………………….11
1. Пакет документів для отримання кредиту на купівлю основних засобів та нематеріальних активів……………………………………………………………...11
2. Техніко-економічне обґрунтування доцільності кредитування підприємства…………………………………………………………………………19
3. Визначення  заставної  вартості майна підприємства для забезпечення  кредиту………………………………………………………………………………..29
4. Техніко-економічне обґрунтування доцільності кредитування………….31
3. Довідка кредитного працівника банку…………………………………………32

Перелік використаної літератури…………………………………………………..33

Додаток А…………………………………………………………………………….34

 

 

ВСТУП

Банківський сектор – один з найважливіших напрямків розвитку ринкових відносин, який є основою для нормального, ефективного функціонування ринкового механізму.

Комерційний банк в сучасній Україні стає основним елементом  банківської системи. Саме тому розвиток даного напрямку має бути пріоритетним, тому що дія кредитно-фінансового  механізму і визначає рівень розвитку економіки країни в цілому.

У ринковій економіці банк виконує свою головну функцію  – посередництво в кредиті, що він здійснює шляхом перерозподілу коштів, що тимчасово вивільняються в процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб. Комерційні банки виконують роль посередників між господарськими одиницями і секторами, що накопичують тимчасово вільні грошові кошти, і тими учасниками економічного обороту, які тимчасово потребують додаткового капіталу.

Кредитні операції банків і кредитних установ при першому  наближенні діляться на активні і  пасивні. У першому випадку банк є кредитором, тобто стороною, що дає кредит (позичати гроші) і розміщає грошові кошти у формі депозитів (вкладів), у другому – дебітором, тобто стороною, що бере кредит і приймаючої грошові кошти у формі депозитів (вкладів). Т. е. і активні, і пасивні кредитні операції припускають використання як кредитів (позик), так і депозитів (вкладів). У моїй курсовій роботі мова піде саме про тих кредитних операціях, в яких банк виступає в ролі кредитора. 

1 Теоретична частина

1.1 Кредитні операції банків

 

На сьогоднішньому етапі  одну з найважливіших ролей у  стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський  кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської  діяльності підприємств незалежно  від форми власності та сфери  господарювання. Незважаючи на те, що кризові  явища в економічній системі  практично підірвали фінансову  стійкість більшості вітчизняних  підприємств, внаслідок чого різко  скоротилась кількість надійних фірм-позичальників (на фоні падіння  прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних  банків, в який вкладається переважна  більшість залучених банками  ресурсів.

Кредит (від лат. creditum – позика, борг) – одна з найскладніших економічних категорій, характер об'єктивної необхідності якої обумовлений, з одного боку, становищем та розвитком товарно-грошових відносин, з іншого – такою специфікою її прояву, як поворотний рух вартості. Оскільки надання кредиту є специфічною, відокремленою формою грошових відносин, воно має власні особливості, пов'язані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безперервності. У цьому плані база функціонування кредитних відносин – тимчасове вивільнення грошових коштів та поява тимчасової потреби в них.

Об'єктивні відхилення фактичної  потреби господарюючих суб'єктів  у фінансуванні їх господарської  діяльності від наявності (надлишку або нестачі) вільних ресурсів залежать від багатьох факторів, серед яких: капіталомісткість виробничої діяльності; сезонність виробництва; співвідношення між тривалістю виробництва та тривалістю обігу продукції, коливання цін  на неї; оберненість дебіторської заборгованості та ін. У зв'язку з цим з'являється  можливість заповнювати тимчасову  нестачу коштів одних господарюючих  суб'єктів за рахунок тимчасового надлишку коштів інших. Очевидно, що для реалізації цієї можливості необхідні відповідні економіко-правові умови.

З одного боку, сама природа  кредитної угоди зумовлює необхідність майнової відповідальності її учасників  за виконання прийнятих на себе зобов'язань. З іншого, обов'язкова умова виникнення кредитних відносин – це збігання інтересів кредитора і позичальника. Вирішальне значення при цьому має узгодження таких характеристик, як забезпеченість позики, термін кредитування, рівень процентної ставки, наявність альтернативних варіантів фінансування та розміщення коштів.

Таким чином, як економічна категорія кредит – це сукупність відповідних економічних відносин між кредитором та позичальником з приводу поворотного руху вартості. Суб'єктами кредитної угоди можуть виступати будь-які юридично самостійні господарюючі одиниці, що вступають у відносини тимчасового запозичення вартості в грошовій або товарній формі. Об'єкт кредитної згоди – позикова вартість, відокремлення якої пов'язано з характером руху від кредитора до позичальника та від позичальника до кредитора. Необхідність повернення позикової вартості позичальником зумовлюється збереженням права власності на неї кредитора, а забезпечення повернення досягається в процесі використання позикової вартості в господарській діяльності позичальника. При цьому основними стимулюючими мотивами кредитних угод з боку кредитора є одержання доходу у вигляді позикового процента, а з боку позичальника – покриття нестачі власних ресурсів і отримання доходу в результаті використання позикової вартості.

Кредит як самостійна економічна категорія виконує важливі функції  в економіці. Визначення і трактування  окремих функцій кредиту залежить від методологічних підходів до аналізу  кредитних відносин. Так, на макроекономічному  рівні виділяються пере-розподільча  функція та функція заміщення  готівкових коштів кредитними засобами.

 Очевидно, що ринковий  механізм перерозподілу кредитних  ресурсів має цілу низку переваг  перед іншими способами розміщення  грошових коштів. По-перше, обсяг кредитних ресурсів за своїм потенціалом значно перевищує, наприклад, обсяг ресурсів, які розподіляються через бюджетну сферу. По-друге, поверненість кредиту дозволяє надавати ресурси в позику багатократно, що також розширює можливості функції перерозподілу. Нарешті, не можна не виділити перевагу оперативності ринкового розподілу кредитних ресурсів порівняно з тією ж бюджетною сферою.

Багато спеціалістів визнають важливу роль функції заміщення. На сьогодні функціонування кредитних  засобів обігу вже не носить характеру  тимчасового заміщення реальних грошей: перманентні процеси кредитування в результаті приводять до істотної економії суспільних витрат грошового  обігу в цілому.

При більш детальному розгляді кредитних відносин можна обґрунтувати виділення більшої кількості  функцій, зокрема:

– акумуляцію тимчасово вільних ресурсів; розподілення залучених коштів між позичальниками;

– емісійну;

– контрольну та ін.

Не менш важливе значення має виділення меж кредиту  як економічного явища, в яких він  об'єктивно зберігає свою сутнісну специфіку. У протилежному разі надлишкове кредитування, як і недостатність  кредитних вкладень (тобто порушення  економічно обґрунтованих меж) спричиняє  негативний вплив на суспільно-економічні відносини в цілому. Виділяють  зовнішні та внутрішні межі кредиту. Зовнішні межі відображають межі відносин стосовно акумуляції та розміщення кредитних  ресурсів у цілому. Вони залежать в  основному від таких факторів:

– рівня розвитку виробництва;

– обсягу і структури кредитних ресурсів;

– соціально-економічної політики;

– системи ціноутворення і рівня цін;

– форми кредитних відносин;

– структури кредитної системи;

– фінансового стану суб'єктів господарювання.

Внутрішні межі відображають припустиму міру розвитку окремих форм кредиту в його зовнішніх межах, що обумовлено специфікою прояву різних типів кредитних відносин.

З точки зору виконання  основних функцій кредиту виділяються  такі функціональні межі: перерозподільча та емісійна. Перше не що інше, як об'єктивно обґрунтований обсяг кредитних ресурсів. Фактично вона підкреслює глибокий зв'язок операцій із залучення ресурсів і активних операцій банків. Друга межа визначає емісійні кредити, які виділяються під наступні витрати, під ще не вироблену продукцію, справляючи в результаті вплив на сукупну кількість грошей в обігу. Вона залежить від співвідношення між попитом суспільства на додаткові платіжні засоби та можливостями банківської системи щодо випуску, кредитних грошей в обіг.

Кредит – це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Банківські кредити поділяються  на види за такими ознаками:

– строки користування;

– забезпечення;

– ступінь ризику;

– методи надання кредиту;

– строки погашення.

Відповідно до строків  користування виділяють короткострокові, середньострокові та довгострокові  кредити.

Короткострокові кредити  надаються банками на термін до 1 року в разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у підприємств  у зв'язку з витратами виробництва  та обігу, не забезпеченими надходженнями  коштів у відповідному періоді. Середньострокові кредити надаються терміном до 3 років на оплату підприємствами обладнання, поточні витрати, фінансування капітальних  вкладень. Довгострокові кредити (понад 3 роки) можуть надаватись для формування основних фондів, здійснення витрат на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, приватизацію тощо.

За забезпеченням кредити  поділяються на забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними  паперами), гарантовані (банками, фінансами  чи майном третьої особи), з іншим  забезпеченням (поручительство, свідоцтво  страхової організації) та незабезпечені (бланкові).

За ступенем ризику розрізняють  стандартні кредити та кредити з  підвищеним ризиком.

За методами надання – кредити, що надаються у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії; гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання).

За строками погашення  – кредити, що погашають водночас; у розстрочку; достроково; з регресією платежів; після закінчення обумовленого періоду.

Основними умовами надання  банками кредитів суб'єктам господарювання є забезпеченість, поверненість, строковість, платність та цільова спрямованість.

Принцип забезпеченості означає  наявність у банку права та можливостей захисту своїх інтересів  у вигляді одержання відповідних  засобів забезпечення наданого кредиту (застава, гарантія, поручительство тощо).

Принцип поверненості, строковості та платності означає, що кредит має бути повернений позичальником банку у визначений строк зі сплатою відповідного процента за користування ним.

Цільовий характер кредитування передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним  договором.

Юридичні особи – резиденти України можуть одержувати кредити як у національній, так і в іноземній валюті для здійснення діяльності, передбаченої їхніми статутними документами.

Кредити надаються суб'єктам  господарської діяльності у безготівковій  формі, шляхом безпосередньої оплати платіжних  документів або шляхом перерахування  на поточний рахунок позичальника, а також у готівковій формі  для розрахунків із здавачами сільськогосподарської продукції. Погашення кредиту і нарахованих за ним процентів здійснюється позичальником з поточного рахунка.

Фізичні особи – резиденти України можуть одержувати в комерційних банках споживчі кредити на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг. Банки надають споживчі кредити розміром, що визначається, виходячи з вартості товарів і послуг – об'єктів кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення повернення кредиту фізичною особою, та сумою поточних доходів позичальника. Строк споживчого кредиту визначається залежно від мети кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, але він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання.

Національний банк України  встановлює певні вимоги щодо здійснення комерційними банками кредитних  операцій.

Так, кожне рішення щодо надання кредитів, незалежно від  розміру та терміну запрошуваного  кредиту, повинне прийматися колегіально  – Правлінням банку, Кредитним комітетом, кредитною комісією тощо. Кредитування позичальників здійснюється банками за умови дотримання відповідних економічних нормативів банківської діяльності.

До нормативів, що регулюють  кредитну діяльність банків, належать:

– норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

– норматив великих кредитних ризиків (Н8);

– норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

– норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

Норматив (Н7) встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання  окремими контрагентами своїх зобов'язань.

Норматив Н8 установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів.

Норматив Н9 установлюється з метою обмеження концентрації ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести  до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлюється тим, що банк проводить операції з  інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, а це призводить до значних  проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента  не завжди здійснюється достатньо об'єктивно.

Норматив Н10 установлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків пов'язаних із інсайдерами. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків, пов'язаних з інсайдерами, призводить до концентрації ризиків  і загрожує збереженню регулятивного  капіталу банку.

Крім цього, Національний банк України забороняє комерційним  банкам надавати кредити для покриття збитків господарської діяльності позичальників, формування та збільшення статутного фонду банків та інших  господарських товариств, придбання  цінних паперів будь-яких підприємств.

 

2 Аналітична частина

2.1 Пакет документів для  отримання кредиту на купівлю  основних засобів та нематеріальних  активів

 

Для клієнтів (позичальників) юридичних осіб:

 

1. Документи для ідентифікації  клієнта (позичальника) та керівних  осіб.

1.1. Заява-анкета позичальника  – юридичної особи для отримання  кредиту. 

1.2. Копії паспортів осіб, які мають право першого та  другого підпису (1-а та 2-а сторінки  паспорту, відповідні сторінки з  фотокартками, дані про реєстрацію/ прописку).

1.3. Копії довідок про  присвоєння ідентифікаційного номера  особам, які мають право першого  та другого підпису.

1.4. Накази про призначення   посадових осіб.

2.  Правовстановлюючі  документи клієнта (позичальника).

2.1. Копія свідоцтва про  державну реєстрацію юридичної  особи встановленого зразка, що  засвідчує факт внесення до  Єдиного державного реєстру юридичних  осіб  запису про державну реєстрацію .

2.2. Копія належним чином  зареєстрованого установчого документа  (статуту/ засновницького договору/ установчого акту/ положення).

2.3. Копія документа, що  підтверджує взяття юридичної  особи на облік в органі  державної податкової служби.

2.4.Картка із зразками  підписів і відбитка печатки,  засвідчена нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно  підпорядкований, в установленому  порядку.

2.5. Документи (протокол  рішення вищого органу управління  тощо), які підтверджують правомочність  рішення на отримання кредиту  (якщо це передбачено установчим  документом) та повноваження осіб  на укладання з Банком відповідних  договорів.

2.6. Копії відповідних  ліцензій або патентів та дозволів, якщо діяльність підлягає ліцензуванню (патентуванню) відповідно до чинного  законодавства.

3. Фінансові документи  клієнта (позичальника).

3.1.  Баланс (форма №  1)  на звітну і попередню дату.

3.2.  Звіт про фінансові  результати (форма № 2) на звітну і попередню дату.

3.3. Розшифровка надходжень грошових коштів за останні 12 місяців на поточні рахунки та в касу підприємства .

3.4. Розшифровки дебіторів та кредиторів (в розрізі основних контрагентів, сума по кожному з яких складає 10% і більше  від суми відповідної заборгованості) із зазначенням назви дебітора (кредитора), суми заборгованості, дати її виникнення та погашення.

3.6. Розшифровка основних засобів.

3.7. Довідки з інших банків про наявність та розміри заборгованості за кредитом та процентами із зазначенням: характеру заборгованості (строкова, пролонгована, прострочена), строки погашення за кредитним договором, вид забезпечення, при можливості – копії кредитного договору та договору забезпечення у разі наявності заборгованості в іншому банку .

 

Генеральному директору

АТ «УкрСиббанк» Вiтязь А.В.

генерального директора

ПП «Многоцвет»

Струкової Олени Миколаївни

Україна, 94210, м. Алчевськ

Вул. Леніна, буд.32

 

 

Заява

 

Просимо Вас надати короткостроковий цільовий кредит на 4 (чотири) місяці у сумі 6000 (шість тисяч) гривень під 20% річних на придбання сезонної продукції – розсади, саджанців, цибулин, з погашенням суми у кінці строку. Під заставу надамо термічний фургон, ГАЗель-Бізнес (AC-G 3302-288 C-AXI-1 КІ) 2006

 

Директор                                                                                   Струкова О.М.

                                                                                                                       

Головний бухгалтер                                                                 Слепова Т.В.

                   

МП

 

 Приватне підприємство «Многоцвет»

 

від 22.02.2006 р.                                                                                           м. Алчевськ

 

 

НАКАЗ №1110

 

Призначити: Струкову Олену Миколаївну на посаду генерального директора приватне підприємство «Многоцвет».

 

 

Голова                                                                                                     Струкова О.М. 

 

М.П.

 

 

 

 

 

 

 

 

Приватне підприємство «Многоцвет»

 

від 28.03.2006 р.                                                                                           м. Алчевськ

 

НАКАЗ №1110

 

Призначити: Слепова Тетяну Вікторівну  на посаду головного бухгалтера на приватне підприємство «Многоцвет» на умовах укладеного з нею контракту від 28 березня 2006 року.

Підстава: контракт від 28 березня 2006 року.

 

 

Голова                                                                                                      Струкова О.М. 

М.П.

 

з контрактом ознайомлена                                                                        Слепова Т.В.

 

    Баланс ПП «Многоцвет» на 31.12.2012                                                                                   

Актив	Код рядку	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010
первісна вартість	011
знос	012
Незавершене будівництво	020	10900	12253
Основні засоби:
залишкова вартість	030	32278	5328
первісна вартість	031	52850	27407
знос	032	20572	22079
Довгострокові фінансові  інвестиції
які обліковуються  за методом участі в капіталі  інших підприємств	040
інші фінансові  інвестиції	045		25115
Довгострокова дебіторська  заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом 1	080	43178	42696
2. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	150	503
тварини на вирощуванні  та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	41,5	329
готова продукція	130	60,2	770
товари	140
Векселі одержані	150	624	107
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна  вартість	160	1530	1210
первісна вартість	161	1850	1294
резерв сумнівних  боргів	162	320	84
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська  заборгованість	210	184	217
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	42,3	16
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250	1623	4167
Усього за розділом 2	260	4255	7319
3. Витрати майбутніх  періодів	270	573	241
БАЛАНС	280	48006	50256

                                                                            

Пасив	Код рядку	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
1. Власний капітал
Статутний капітал	300	38100	38100
Пайовий капітал	310
Додатково вкладений капітал	330	1813	4923
Резервний капітал	340	220
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	(7562)	(6118)
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом 1	380	32571	36905
2. Забезпечення  наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом 2	430
3. Довгострокові  зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440		475
Інші довгострокові фінансові  зобов’язання	450	2541	1288
Відстрочені податкові зобов’язання	460
Інші довгострокові зобов’язання	470
Усього за розділом 3	480	2541	1763
4. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити  банків	500	540	3215
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510	16	57
Векселі видані	520	478	410
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	5871	4574
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	294	402
з позабюджетних  платежів	560
зі страхування	570	365	277
з оплати праці	580	814	591
з учасниками	590
із внутрішніх  розрахунків	600
Інші поточні зобов’язання	610	4516	2062
Усього за розділом 4	620	12894	11588
5. Доходи майбутніх  періодів	630
БАЛАНС	640	48006	50256