Банківські інновації та їх впровадження в банківську систему України

 

 

Міністерство  освіти і науки України

Запорізький національний технічний університет

 

Кафедра «Фінанси та кредит»

 

 

 

 

Курсова робота

 з дисципліни  «Банківські операції»

на тему:«Банківські інновації та їх впровадження в банківську систему України»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

ст. гр. ФЕУ-132                                                                          К.С. Дмитрієва

     

 

 

Прийняла

К.е.н.,доц.                                                                                  О.Ф. Андросова

 

 

 

 

 

 

 

 

2012 р.

Завдання на курсову роботу

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Факультет ___________________ Кафедра __________________

Спеціальність __________________________________________

Курс_______________Група________________Семестр_______

 

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу студентові  

_______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

1. Тема роботи ________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

2. Термін здачі студентом закінченої  роботи

____________________________________________________________________________

3. Вихідні дані до роботи

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________

4. Зміст курсової роботи (перелік  питань, що належить розробити) _____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових  креслень)

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

6. Дата видачі завдання

_____________________________________________________________________________

 

Науковий керівник ________________

                                             (підпис)

 

Завдання прийняв до виконання

__________________________________________

                                          (підпис)

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота “ Банківські інновації та їх впровадження в банківську систему України” с. 45, табл.4, рис 1., 21 джерело.

         Об’єкт досліджень. Загальні тенденції розвитку  та специфіка банківських інновацій при впровадженні   в українських банках.

         Основна мета. Розгляд питання впливу інноваційної банківської діяльності на розвиток ринку банківських послуг в цілому та на основі проведеного аналізу діяльності банку ПАТ “Фінанси та Кредит”

Предмет дослідження. Сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів формування та впровадження системних підходів до управління інноваційним потенціалом фінансово-кредитної установи (ПАТ “Фінанси та Кредит”).

Основні положення роботи: огляд  діючих  процесів в інноваційній діяльності банку «ПАТ “Фінанси та Кредит”»  та обґрунтування переліку перспективних  банківських послуг, що можуть бути впроваджені банками України з метою отримання конкурентних переваг на ринку банківських послуг.

Результати та їх новизна. Динамічний розвиток ринку банківських послуг в Україні та загострення конкуренції на ньому змушують банки впроваджувати інноваційні технології обслуговування клієнтів, нових продуктів та послуг.

Значимість роботи та висновки. Впровадження інноваційних банківських проектів – це один із найпріоритетніших напрямків подальшого розвитку комерційних банків та отримання конкурентних переваг на ринку фінансово-кредитних послуг України.

.

Ключові слова: БАНКІВСЬКІ ІННОВАЦІЇ, МАРКЕТИНГ ІННОВАЦІЙ, ,  БАНКІВСЬКА СИСТЕМА КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ, ІННОВАЦІЇ, ІННОВАЦІЇ У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ, ІННОВАЦІЙНІ БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ

ЗМІСТ

ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

РЕФЕРАТ

ВСТУП                                                                                                                    6

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО- МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ  ІННОВАЦІЙНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  БАНКІВ

1. Історія банківських інновацій та їх сутність                                              8
2. Класифікація та сучасний стан банківських   інновацій                         16

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ БАНКІВСЬКИХ ІННОВАЦІЙ НА ПРИКЛАДІ

ПАТ «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»

2.1. Загальна характеристика та  аналіз діяльності банку                                  26

2.2. Аналіз  інноваційних банківських послуг ПАТ «Фінанси та кредит»      33

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ                                                                                         

3.1  Напрямки підвищення інноваційної  активності банків                              40

3.2 Перспективи розвитку банківських  інновацій                                              44

ВИСНОВКИ

ВИСНОВКИ                                                                                                           47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                             50

Додаток А «Звіт про фінансовий стан (Баланс)»

Додаток Б «Звіт про фінансові результати»

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

          Бурхливий розвиток економіки, прихід у банківську систему України транснаціональних фінансових структур, євроінтеграційні наміри та дії керівництва держави щодо вступу до СОТ ставить перед банківською системою  завдання підвищення конкурентоспроможності українських банків, покращення нормативно-правового та конкурентного середовищ, пошук ефективних механізмів поліпшення системи банківського менеджменту, запровадження стандартів діяльності та професійної поведінки на ринку, підвищення суспільної довіри до банків. В умовах фінансової кризи 2008-2010років вітчизняні банки втратили значну кількість клієнтів, що значною мірою обумовлено невиваженою політикою щодо їх залучення, обслуговування та збереження, а також відмовою від застосування спеціального інструментарію управління ними. Динамічний розвиток ринку банківських послуг в Україні та загострення конкуренції на ньому змушують банки опановувати нові підходи до підвищення ефективності своєї діяльності, проводити пошук додаткових шляхів отримання конкурентних переваг, зокрема, шляхом впровадження інноваційних технологій обслуговування клієнтів, нових продуктів та послуг. Саме тому банки України відчувають гостру потребу у впровадженні нових інноваційних концепцій в банківську діяльність.

Ефективність роботи банку і його конкурентоспроможність на ринку значною мірою залежать від запровадження нових банківських продуктів та технологій. У банківській сфері до інновацій відносять ті нові процеси і моделі, за допомогою яких кредитно-фінансові інститути мають намір вийти на відносно новий рівень функціонування, а також покращити свої позиції на ринку банківських послуг шляхом збільшення частки ринку або нарощення клієнтської бази, а також підвищення рівня довіри та лояльності клієнтів, підвищення якості кредитних операцій і т.д. Таким чином, за сучасних умов

запровадження інновацій є одним з найдієвіших інструментів у конкурентній боротьбі.

         Впровадження наукових досягнень і винаходів в організацію банківського обслуговування забезпечує постійне відновлення і поліпшення банківських продуктів та застосовуваних технологій обслуговування споживачів. Саме тому дослідження проблем, пов’язаних з інноваційною діяльністю вітчизняних банків, є надзвичайно актуальним. Основною метою моєї роботи є аналіз інноваційної діяльності банку та його вплив на інноваційну банківську діяльність країни в цілому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  БАНКІВ

 

1.1 Історія розвитку банківських інновацій та їх сутність

 

Вивчаючи інновації у банківській сфері ,необхідно розуміти, що, на відміну від виробничих компаній, банки за своєю природою є достатньо консервативними організаціями. Незмінність змісту операцій, організаційних структур, процедур контролю, вмінь співробітників, навіть зовнішнього вигляду приміщень протягом тривалого часу складало основу формування їх іміджу як стабільних інститутів та, відповідно, довіри клієнтів. Тобто у сучасних умовах банки вимушені поєднувати те, що взагалі, здавалось би, не поєднується – розумний консерватизм та інновації.

У коментарі одного із зарубіжних фінансових аналітиків, написаному з певною часткою гумору, навіть зустрічається такий вислів: «банківські інновації – це оксиморон» (від грец. – несумісні поняття, сполучення протилежних за значенням слів, як то «холодне полум’я», «гарячий лід» тощо). Застосування такого терміну пояснюється тим, що впровадження інновацій завжди означає прийняття додаткових ризиків, а банки, взагалі-то, повинні намагатися їх мінімізувати. Тому, як наслідок, перехід до інноваційного типу розвитку означає для банків повну перебудову їх внутрішнього середовища, технологічних платформ, корпоративної культури.

Основною причиною виникнення інновацій у банківській сфері є перспектива отримання прибутку. Разом з тим, банки, відносини яких з клієнтами будуються на принципах партнерства і взаємовигоди, зацікавлені і в примноженні капіталу своїх клієнтів, які сподіваються за рахунок банківських інновацій, отримати більшу матеріальну користь від співробітництва з банком, ніж раніше. Раціональність є реальним двигуном інноваційних процесів, які, у свою чергу, забезпечують неухильний розвиток банківської системи. Для банківського бізнесу повністю справедливими є слова голови компанії General Electric Джеффрі Імельта про те, що «єдиний спосіб отримувати прибуток та єдина причина вкладення коштів у компанії у майбутньому – це їх спроможність впроваджувати нововведення і ефективно диференціювати себе на ринку».

Проте сприятливі умови виникнення банківських інновацій створюються, перш за все, змінами зовнішнього для банків середовища. У цьому зв’язку слід зазначити, що, починаючи з 1970-х років, світовий банківський бізнес знаходиться у стані постійного розвитку, чому сприяли дерегулювання банківської діяльності та лібералізація фінансових ринків, пов’язана з кардинальною зміною світової валютної системи. Але ще ніколи зміни не були такими динамічними, як тепер, завдяки, перш за все, процесам глобалізації та стрімкому розвитку інформаційних технологій.

Під глобалізацією розуміється вихід економічних та політичних процесів за національні рамки і формування єдиного економічного і політичного простору. В епоху глобалізації розвиток усіх галузей економічного життя все більшою мірою визначається дією загальносвітових факторів і все меншою – національних. У банківській сфері внаслідок дерегулювання у більшості країн ліквідовані інституційні розмежування між різними видами банківської та фінансової діяльності: комерційної, інвестиційної, страхової тощо. У результаті зникнення вхідних бар’єрів, банки вимушені конкурувати одночасно на багатьох сегментах фінансового ринку, причому не тільки один з одним, а і з іншими фінансовими посередниками – страховими компаніями, інвестиційними фондами, фінансовими компаніями тощо.

Лібералізація фінансової сфери означає відміну обмежень для входу на національні банківські ринки фінансових організацій – нерезидентів, тому

вона відкрила простір для розвитку закордонної філіальної мережі банків і формування міжнародного банківського бізнесу. Це, зрозуміло, посилило напругу конкурентної боротьби, проте одночасно активізувало процеси консолідації банківського капіталу. В усіх країнах посилилися процеси злиттів та поглинань, розширилися і стали більш різноманітними форми альянсів банків та їх кооперації з небанківськими кредитно-фінансовими установами.

Одночасно у банківському бізнесі все нові можливості застосування отримують інформаційні технології. Якщо зовсім недавно інформаційні системи використовувалися переважно для обробки інформації, рідше – для забезпечення планування і контролю в банках, і розглядалися як засіб скорочення ручної праці та зниження витрат, то сьогодні інформаційні технології стали основою радикальних структурних змін у банківському бізнесі. Вони відкривають банкам цілодобовий вихід на будь-які географічні ринки, при цьому може здаватися, що традиційні конкурентні переваги банків – тісні довгочасні контакти з клієнтами та розвинута філіальна мережа – втрачають своє значення. Нові технології скорочують інформаційну асиметрію, підвищують ступінь прозорості ринку, роблять інформацію про клієнтів більш доступною, у результаті чого банки поступово втрачають переваги ексклюзивних партнерів компаній.

Інформаційні технології так само, як і глобалізація, посилюють конкуренцію у банківській сфері, оскільки, по-перше, он-лайнові технології дозволяють клієнтам без особливих зусиль вибирати найбільш вигідні для них пропозиції послуг, що скорочує для банків можливості маневрування цінами. По-друге, надання банківських послуг стає доступним небанківським організаціям, зокрема, телекомунікаційним фірмам. Причому останні часто орієнтуються не на проведення стандартних операцій, а пропонують індивідуальний пакет послуг для кожного свого клієнта.

Під впливом конкуренції банки постійно працюють над скороченням витрат задля підтримання конкурентних цін на послуги, впроваджуючи схеми

контролю затрат та аналізу їх ефективності. Разом з тим, необхідність відповідати вимогам часу змушує їх збільшувати фінансування впровадження нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, розвиток електронних каналів продажу. Протиріччя між прагненням до економії та необхідністю

значних капіталовкладень – це виклик часу, на який банки повинні постійно знаходити відповідь.

Таким чином, два основних фактора, що визначають ситуацію у фінансовій сфері, – глобалізація та інформаційні технології – суперечливо впливають на банківський бізнес: з одного боку, відкривають нові можливості, дозволяють активно запозичувати нові ідеї, де б вони не з’явилися, а з іншого – всебічно посилюють конкуренцію. Тиск глобальної конкуренції викликає більш високі темпи інновацій, ніж на внутрішніх або замкнутих ринках.

Спеціалісти відмічають, що сьогодні банки у розвинутих країнах практично вже вичерпали можливості зростання як органічного, тобто за рахунок звичних внутрішніх джерел, так і за рахунок злиттів та поглинань. Зниження відсоткової маржі і, взагалі, процеси дезінтермедіації, тобто відмова кредиторів і позичальників від послуг банків як фінансових посередників та їх орієнтація на пряме фінансування за схемою «інвестор – емітент цінних паперів», призводять до суттєвого зменшення доходів банків від традиційних операцій. Таким чином, для забезпечення самозбереження та розвитку у банківських інститутах на перший план об’єктивно виходить потреба у формуванні нового, інноваційного мислення.

В усьому світі зростаюча конкуренція і більш досвідчені та вимогливі клієнти, як ніколи раніше, вимагають від банків позиціонуватися, виділятися на ринку. Отримання ними конкурентної переваги залежить від своєчасної відповіді на навіть неявні, приховані потреби клієнтів. У сучасних умовах це досягається не тільки розробкою нових продуктів та послуг, а постійним запровадженням інновацій в усіх сферах діяльності банку з використанням ідей, що виникають, у тому числі, і за межами банківських приміщень.

Створення банківських інновацій пов'язується також з необхідністю подолання кризових явищ, що час від часу виникають у банківських системах. Останні, на жаль, завдяки специфіці народного своєї діяльності, більш схильні до нестабільності, ніж інші сектори господарства. Кризи розкривають найбільш актуальні проблеми функціонування банків, змінюють склад клієнтури, змушують модернізувати стратегії, тим самим активізуючи інноваційну спрямованість банківського бізнесу.

Підводячи підсумок, можна сказати, що, фактично, у сучасних умовах банківська сфера потенційно є однією з найбільш інноваційних. Проте, враховуючи «технологічну» спрямованість статистики інновацій, особливо у пострадянських країнах, фінансові інститути практично не відображаються нею у числі інноваційно-активних підприємств. Так, дослідження, проведене наприкінці 1990-х років у Росії, зафіксувало, що серед обстежених більш ніж 3,5 тисяч підприємств сфери фінансового посередництва, інноваційно-активних було тільки 3,7%, причому частка інноваційних послуг в їх загальному обсязі склала у них тільки 1,2%.

На жаль, навіть вище керівництво банківських установ нерідко ототожнює інновації тільки з технологічними змінами, в той час як реально останні становлять не дуже великий сегмент інноваційної діяльності банків. Інновація, як пише британське видання The Banker, це застосування технології до специфічної проблеми, можливості або обставин. Чисельні невдалі IT- проекти є свідченням нерозуміння банками цієї фундаментальної різниці.

Проблеми інноваційної діяльності комерційних банків вже тривалий час досліджуються зарубіжною економічною наукою, прикладом чого можуть служити відомі праці американських вчених Фредеріка С. Мишкіна, Джозефа Ф. Сінкі, Тімоті Коха, Пітера Роуза та інших, присвячені фінансовим ринкам та банківському менеджменту. Проте слід відмітити, що у західній літературі зазвичай вживається термін «фінансові інновації», під якими найчастіше розуміються нововведення у фінансових інструментах, банківських продуктах

та технологіях. Головне, щоб нові продукти та послуги надавали певні переваги споживачам, порівнюючи зі старими.

Окремі аспекти інноваційної діяльності кредитних установ аналізуються такими українськими та російськими вченими, як І.Т. Балабанов, В.С. Вікулов, Л.К. Гліненко, С.М. Козьменко, В.І. Міщенко, А.В. Муравйова, Н.П. Погореленко, А.І. Поліщук, Т.Б. Рубінштейн та інші. В їх дослідженнях вивчається сутність інновацій та інноваційного процесу у банках, пропонуються класифікаційні ознаки банківських інновацій, розглядаються їх конкретні види.

Аналіз ринку банківських послуг промислово розвинутих країн свідчить, що вони накопичили величезний досвід впровадження інновацій у тому числі і у банківській сфері (табл. 1.1).

 

Таблиця 1.1.

Хронологія розвитку найсуттєвіших банківських інновацій

 

Рік	Сутність інновації
1661	Створений перший державний центральний банк у світі – Банк Швеції
1824	У США вперше у світі створена система банківського клірингу – система безготівкових розрахунків за товари, коштовні папери і надані послуги, що базується на обліку взаємних фінансових вимог та зобов’язань
1937	Створене перше кредитне бюро
1939	Винайдено прототипи першого банкомату
1949	Випущено прототип сучасної банківської картки
1950	Банки створюють мережу передачі фінансової інформації за допомогою телексного зв’язку
1961	Введено оборотні депозитні сертифікати
1964	Винайдено смарт-карту
1972	Створена централізована електронна мережа обліку банківських чеків
1973	Створена система SWIFT
1984	Французькі банкіри починають спілкуватися з клієнтами електронною поштою
1993	Запроваджено цифрові гроші – DigiCash
1996	Міжнародна платіжна система Visa International
1997	У США відкритий перший у світі віртуальний банк
2000	Асоціація, що складається з 12 найбільших виробників мікропроцесорних карт, оголосила про створення першого у світі універсального електронного гаманця
2008	Термінали швидких розрахунків ibox

 

Науковці з країн колишнього СРСР почали досліджувати проблеми банківських інновацій зовсім недавно, десь з кінця 1990-х років, що має об’єктивну причину: сучасні закономірності розвитку банківських інститутів могли проявитися тільки після формування самих банківських систем на ринкових засадах. Разом з тим, інновації у банківській сфері відразу почали

розглядатися значно ширше, що можна пояснити підходом до їх аналізу з позицій інноваційного менеджменту.

Так, вже у перших роботах, присвячених даній тематиці, зазначалося, що поняття «інновація» можна застосувати до всіх нововведень в усіх сферах функціонування банку, що мають певний позитивний економічний або стратегічний ефект, як-то приріст клієнтської бази, збільшення частки ринку, скорочення витрат на проведення окремої операції тощо, або створюють умови для вищезазначеного. Крім того, банківські інновації вже тоді поділялися на внутрішні та зовнішні по відношенню до банку. До перших відносилися технологічні (розробка нових продуктів та технологій), адміністративні (зміни в організаційній структурі та управлінні), концептуальні (зміни стратегії діяльності). Зовнішні інновації включали комунікаційні (маркетингові та рекламні) та інвестиційно-кредитні (фінансування інноваційних проектів інших підприємств).

На сьогоднішній день в економічній літературі існують різні за формою, але практично єдині за змістом визначення сутності банківських інновацій. Останні пропонується розуміти як удосконалення, оновлення напрямків та інструментів діяльності банку, тобто будь-які зміни, що покращують якісну основу відтворення банківських послуг.

Більшість науковців та практичних фахівців погоджуються, що банківською інновацією є результат діяльності банку, спрямованої на отримання додаткових доходів у процесі створення сприятливих умов формування та розміщення ресурсного потенціалу за допомогою нововведень, що сприяють клієнтам в отриманні прибутку. Банківська інноваційна діяльність орієнтована на гармонізацію інтересів банку, споживачів та суспільства у цілому у рамках створення продуктів та послуг більш високої цінності, ніж у конкурентів.

Серед неодмінних властивостей продуктових банківських інновацій називаються новизна, задоволення ринкового попиту та комерційна реалізованість. Проте тут слід зробити два зауваження. По-перше, на фінансових ринках, що розвиваються, новим може вважатися не тільки продукт, який самостійно розроблений банком та не має аналогів на ринку, не тільки вже відомий продукт, але виведений на інший ринок, а і зарубіжний банківський продукт, який тільки що запроваджується у національну практику. По-друге, вимога задоволення ринкового попиту та комерційна реалізованість практично не відноситься до управлінських та організаційних інновацій, які банк впроваджує для підвищення ефективності власних бізнес-процесів, хоч при успішному втіленні ці інноваційні рішення також можуть бути запропоновані на ринку. Зарубіжними аналітичними компаніями постійно відслідковуються тенденції у розвитку інноваційної діяльності світового банківського сектору, визначаються лідери. Так, за висновком Бостонської консалтингової групи, найбільш інноваційними банками у 2007 році були: Citigroup, Bank of America (обидва – найбільші у світі за розміром капіталу першого рівня американські банки), Goldman Sachs, Fidelity Investments (інвестиційні банки США), ING (Нідерланди).

Останнім часом фахівцями було зроблено висновок про зміну природи сучасних інновацій, сутність якої розкривається в огляді «Наважитися бути іншим. Чому банківські інновації зараз мають значення?», підготовленому у 2006 році консалтинговим підрозділом корпорації IBM – IBM Global Business Services. Якщо раніше банки фокусувалися на продуктових інноваціях, що забезпечували тимчасову перевагу, то зараз основна увага приділяється інноваціям бізнес-моделей, які дозволяють значно покращувати фінансові показники та є складними для перевершення конкурентами ( табл. 1.2)

Таблиця 1.2.

Зміни у характері інновацій

Риси дотеперішніх інновацій	Риси майбутніх інновацій
Фокус на інноваціях продуктів та послуг	Широкий перелік, що включає й інновації бізнес-моделей
Рушійною силою є розробки і технології	Рушійною силою є клієнти і технології
R&D грають центральну роль	Керівництво та окремі особи грають ключові ролі, в той час як R&D є одним з процесів, що визначають пріоритети в інноваціях
Здійснюються закрито і всередині організації	Здійснюються відкрито і спільними зусиллями, через організаційні та корпоративні границі
Технологія створює унікальність	Технологія та бізнес-інтеграція створюють унікальність

 

 

1.2 Класифікація  та сучасний стан банківських  інновацій

 

Для того, щоб конкретизувати цілі та результати інноваційної діяльності комерційних банків, а також забезпечити систематизований підхід до безлічі її можливих проявів, необхідна розгорнута класифікація банківських інновацій. Побудова її повинна базуватися на загальних методологічних принципах, але враховувати і особливості банківської діяльності. Крім того, необхідно враховувати, що багатоаспектність банківських інновацій призводить до певного перетину класифікаційних множин між собою.

Однією з основоположних ознак класифікації банківських інновацій є предмет та сфера їх застосування. У цьому відношенні, як правило, виділяються:

- продуктові інновації (створення  нових продуктів та послуг),

- ринкові інновації (що відкривають  нові сфери застосування продукту),

- процесні інновації (технології, організація діяльності, управління), іноді вони ще називаються  забезпечувальними.

З сучасної точки зору, ця класифікація є занадто укрупненою і залишає поза увагою деякі нові сфери інноваційної діяльності банків.

Враховуючи зарубіжний досвід, серед продуктових інновацій доцільно окремо виділяти фінансові, які мають вигляд різноманітних фінансових інструментів, що обертаються на грошовому ринку. Від звичайних продуктових вони відрізняються причинами виникнення, специфічним процесом створення, особливостями життєвого циклу. Згідно класифікації Банку міжнародних розрахунків, запропонованої у 1986 році, фінансові інновації, у свою чергу, поділяються на пов’язані з передачею цінового або кредитного ризику, з підвищенням ліквідності, спрямовані на збільшення можливостей запозичень та на зростання акціонерного капіталу.

Для забезпечення більш точного позиціонування банку на фінансовому ринку у відповідності до обраної стратегії розвитку власне продуктові інновації необхідно поділяти на такі, що пов’язані з традиційної діяльністю банків як фінансових посередників (депозитною, кредитною, розрахунковою), та ті, що відображають їх проникнення у нові сфери фінансової діяльності.

Серед ринкових інновацій, крім пов’язаних з виведенням товарів на нові ринки, слід, безумовно, виокремлювати інновації у каналах збуту та маркетингових комунікаціях комерційного банку, значення та динамічність змін яких останніми роками суттєво підвищилися.

Назва останньої групи інновацій – забезпечувальні – відображає їх роль у процесі банківського виробництва: вдосконалювати умови та механізми виконання банками своєї основної функції у суспільстві, що полягає у задоволенні потреб економічних суб’єктів у різноманітних фінансових послугах. Ця група інновацій теж потребує конкретизації, оскільки вона об’єднує досить неоднорідні за своїм змістом процеси. У ній доцільно виділити:

- технологічні інновації, що пов’язані  з розвитком технічних можливостей  функціонування банку;

- власне процесні інновації, що  відображають удосконалення банківських  бізнес-процесів у рамках програм  комплексного управління якістю  –TQM (англ. Total Quality Management), Six Sigma або на  принципах реінжинірингу;

- сервісні інновації, що полягають  у розробці нових підходів  до обслуговування клієнтів;

- управлінські інновації, що стосуються  змін організаційної структури  банку, механізмів планування, контролю, стимулювання тощо;

- концептуальні інновації, що полягають у змінах моделі та стратегії ведення бізнесу. Останні інновації вважаються найменш відомими. Провідний американський спеціаліст у галузі менеджменту Т. Девенпорт пояснює бізнес-модель як фундаментальну логіку організації для виходу на ринок та заробляння грошей та відмічає, що інновації бізнес-моделей є критичними для компаній, оскільки визначають їх економічну долю. Як один з можливих варіантів, він наводить приклад переходу до е-коммерції.