Банківські послуги та їх роль у розвитку банку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:

«Банківські послуги та їх роль у розвитку банку»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2014

Зміст

 

Вступ.......................................................................................................................3

Розділ 1. Теоретичні основи надання банківських послуг комерційним банками…………………………………………………………………………...5

1.1. Характеристика та основні види банківських послуг.................................5

1.2. Класифікація банківських послуг.................................................................9

1.3. Інформаційне забезпечення аналізу банківських послуг.........................12

Розділ 2. Аналіз банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк»......................16

2.1. Факторингові послуги банку.......................................................................16

2.2. Операції з банківськими металами.............................................................20

2.3.  Лізингові послуги банку.............................................................................22

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності банківських послуг у

ПАТ «Приватбанк»……………..………………………………………………27

3.1. Інноваційні послуги…………………..…………………………………....27

3.2. Переваги, які з’являються в результаті впровадження нової технології оплати…………………………………………………………………………..31

Висновки..............................................................................................................34

Список використаних джерел............................................................................36

Додатки………………………………………………………………………….39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Аналіз сучасного стану розвитку ринку банківських послуг України дає змогу стверджувати про наявність широкого асортименту послуг, кількісні та якісні характеристики якого постійно змінюються. Динамічність ринку банківських послуг та загострення конкуренції на ньому змусили банки вести пошук додаткових шляхів отримання конкурентних переваг. Створення нових послуг та підвищення конкурентоспроможності вже існуючих суттєво залежить від кон'юнктури розвитку ринку банківських послуг. Враховуючи незначний період функціонування, ринок банківських послуг України порівняно з аналогічними ринками в промислово розвинутих країнах має низку структурних диспропорцій.

Банки пропонують своїм клієнтам широкий спектр різнопланових послуг, зокрема: залучення коштів, кредитування, розрахунково-касові, консультаційні, посередницькі послуги, послуги із гарантування окремих видів операцій тощо. Банківська послуга як ринковий товар має певні специфічні особливості, що відрізняють її від товарів на інших ринках.

Еволюція розвитку банківських послуг на ринку України суттєво впливає на поточний стан його розвитку та на перспективи в майбутньому. Тому дослідження хронології його становлення та розвитку є передумовою

формування уявлення про фактори впливу на рівень конкурентоспромо- жності банківських послуг на перспективу.

Проблема дослідження ринку банківських послуг розглядається в наукових працях багатьох авторів, зокрема: Андреева А. В., Бархатов И. В., Єпіфанов А. О., Коваленко В. В., Косова Т. Д., Скоморович І. Г.,      Смірнов А., Трохименко В.І. та інших. Але водночас подальшого дослідження вимагає ряд питань щодо визначення специфіки появи та розвитку банківських послуг на українському ринку, формалізація закономірностей та прогнозування появи нових видів послуг, які пропонуються банками.

Метою курсової роботи є визначення специфіки банківських послуг, окреслення шляхів підвищення ефективності банківських послуг.

Завданням курсової роботи є:

- дослідити характеристику та основні види банківських послуг;

- розглянути класифікацію банківських послуг;

- визначити інформаційне забезпечення аналізу банківських послуг;

- дослідити факторингові послуги банку;

- розглянути операції з банківськими металами;

- дослідити лізингові послуги банку;

- обґрунтувати шляхи підвищення ефективності банківських послуг у ПАТ «Приватбанк».

Об’єктом дослідження є банківські послуги ПАТ «Приватбанк».

Предметом дослідження є механізм та принципи здійснення банківських послуг.

Курсова робота складається із вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Теоретичні основи надання банківських послуг комерційними банками

 

1. Характеристика та основні види банківських послуг

 

Успіх діяльності будь-якого банку залежить від широти асортименту операцій та послуг, які він здійснює. Розрізняють традиційні і нетрадиційні банківські операції та послуги.

Банківські послуги - це ті дії банківських установ на замовлення клієнтів, які не пов'язані із залученням додаткових ресурсів. Основною формою оплати банківських послуг є комісії. Банки надають клієнтам різноманітні послуги, їх об'єднують у певні групи за відповідними ознаками і критеріями [24, с.76].

До традиційних банківських операцій відносять операції та послуги, пов'язані з формуванням банківських ресурсів, їх розміщенням в активи та здійснення розрахунків між клієнтами.

Розвиток нетрадиційних банківських операцій і послуг сприяє диверсифікації ризиків, отримання прибутку з інших джерел, поліпшенню структури балансу банку, його ліквідності. Згідно з Положенням про порядок видачі банком банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою № 275 Правління НБУ від 17.07.2001 р., банк, отримавши ліцензію на здійснення операції із приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, відкриття, ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів та розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, мають право без отримання письмового дозволу здійснювати такі операції та угоди: надання гарантій, поручительств та інші зобов'язання третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі і надання консультацій та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Виникнення і розвиток нових, нетрадиційних для банків операцій та послуг зумовлене такими причинами:

- зниженням рівня дохідності традиційних банківських операцій та послуг. Розвиток ринкової економіки, зростання кількості банків, конкурентна боротьба між ними неминуче приводять до зменшення процентних ставок за кредитами і депозитами, до розширення сфери розрахунково-банківських операцій без зростання їх вартості;

- загостренням конкуренції між банківськими та небанківськими установами. Прихід на ринок банківських продуктів небанківських установ (кредитних спілок, ломбардів, пенсійних фондів тощо) із послугами, дещо відмінними від традиційних банківських послуг, об'єктивно змушує банківську систему теж надавати аналогічні послуги в боротьбі за клієнта;

- необхідністю диверсифікації банківських доходів, розширення та вдосконалення структури ресурсної бази банку, підвищення ліквідності та платоспроможності;

- необхідністю підвищення якості обслуговування своїх клієнтів. Це виявляється в тому, що відбувається закріплення за кожним солідним клієнтом окремого менеджера, який надає йому весь комплекс послуг і здійснює необхідні операції [19, с.32].

 До нетрадиційних послуг  належать такі:

- фінансовий інжиніринг;

- трастові (довірчі) послуги;

- послуги зі збереження цінностей із наданням клієнтам у розпорядження сейфів та з прийняттям цінностей клієнта на збереження без їх доступу;

- консультаційні та інформаційні послуги зі створення певної міжбанківської бази даних;

- гарантійні та посередницькі послуги;

- лізинг;

- факторинг;

- форфейтинг;

- операції з дорогоцінними металами;

- посередницькі послуги; 
          - послуги, спрямовані на розвиток підприємства (упровадження на біржу, розміщенні акцій, юридична допомога, інформаційні послуги та інше); 
          - бухгалтерська допомога підприємствам; 
          - представлення клієнтських інтересів у судових органах.

Під трастовими розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа-засновник передає своє майно в розпорядження іншій особі – довірительному власникові, для управління в інтересах третьої особи-бенефіціара.

Розрізняють трастові послуги для юридичних осіб і для фізичних осіб. Трастові послуги, що надаються юридичним особам, як правило, включають:

- агентські послуги;

- створення фондів погашення заборгованості, з яких, відповідно до умов договору, може здійснюватися погашення боргів, сплата процентів, викуп облігацій; виплата дивідендів акціонерам;

- обслуговування облігаційної позики, що супроводжується пере-данням довіреній особі права розпорядження майном, яке спутує забезпеченням позики;

- управління коштами благодійних фондів;

- інвестування коштів клієнтів у визначені ними види активів;

- обслуговування працівників компанії. У цьому разі траст-відділи надають послуги в інтересах працівників, здійснюючи управління фондами компаній, призначеними для виплат пенсій, різних винагород та допомог;

- розпорядження активами, включаючи управління нерухомістю як усередині країни так і за кордоном;

- тимчасове управління справами компанії в разі її реорганізації чи ліквідації;

- послуги депозитарію (завірення акцій, за яким акціонери передали право голосу уповноваженим представникам) [19, с.33].

Трастові послуги на користь фізичних осіб, як правило, включають такі послуги:

1) управління майном згідно з  договором або прижиттєвий траст: довіритель передає банкові в управління майно, який зберігає його, інвестує, розпоряджається доходом, одержаним від майна, у визначеному договором порядку. Управління майном передбачає ухвалення рішень щодо його розміщення, оформлення, страхування і внесення страхових платежів, депозитні операції готівкою, облікові операції; виплату доходу бенефіціарові, аналіз ефективності використання майна;

2) розпорядження спадщиною, або  заповідальний траст, тобто розпорядження  майном клієнта після його смерті, може здійснюватися відповідно до письмового заповіту, залишеного померлим, у якому зазначений виконавець заповіту, або за рішенням суду, коли заповіт не був складений. 6 обох випадках розпорядником спадщини може бути трастова компанія чи траст-відділ банку. Розпорядження майном включає: одержання рішення суду; збір та інвентаризація майна; забезпечення схоронності спадщини; сплату адміністративних витрат; здійснення розрахунків із кредиторами; реалізацію майна, яка не підлягає тривалому зберіганню; контроль за здійсненням комерційних операцій; розподіл майна між спадкоємцями;

3) опікунство та забезпечення  зберігання майна передбачає  набір операцій, аналогічний управлінню  майном. Зазначений вид трастових  послуг поширений переважно на  неповнолітніх, які вважаються недієздатними для управління та володіння майном. Опікунство та забезпечення зберігання майна існує у двох формах: опікунство індивіда (неповнолітнього, недієздатного) та опікунства майна у випадках, якщо власник майна фізично неспроможний самостійно здійснювати управління ними;

4) агентські послуги характеризуються  тим, що одна особа (агент) учиняє  як юридичні, так і фізичні  дії за дорученням і за рахунок  іншої особи. Кінцевою метою агентських  послуг є встановлення договірних  зобов'язань між принципалом і третьою особою. Агентські послуги включають: збереження активів, наприклад цінних паперів; одержання доходів за ними та повідомлення клієнта; купівлю-продаж цінних паперів та доставляння їх до клієнта; обмін цінних паперів; погашення облігацій; сплату податків; оформлення трастових полісів; оплату рахунків; укладення від імені клієнтів договорів на отримання кредитів; купівлю-продаж іноземної валюти та дорогоцінних металів.

 

2. Класифікація банківських послуг

 

Найбільш поширеною є класифікація банківських послуг, в якій виділяють такі групи послуг: ліцензовані, не ліцензовані, чисті, сурогатні, комісійні, гонорарні, спредові, балансові, позабалансові тощо [8, с.76].

До ліцензованих банківських послуг належать такі, надання яких потребує ліцензії Національного банку України. Це, зокрема: касове обслуговування клієнтів; інкасація та перевезення грошових цінностей; ведення рахунків клієнтів у національній та іноземній валюті; залучення депозитів юридичних і фізичних осіб; видача гарантій і поручительств; управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів тощо.

Чистими називаються послуги, що не несуть будь-якого ризику для активів банку, крім ризику операційних помилок. Наприклад, здійснення розрахунків за власні кошти клієнтів, інкасові послуги, інкасація готівки, касове обслуговування та ін. Сурогатними називаються послуги, кінцевий результат від здійснення яких може вплинути на активи банку, хоч на момент надання послуги такого впливу не відбувається. Наприклад, гарантії, підтверджені акредитиви, непокриті чеки, аваль і акцепт векселів тощо.

До комісійних належать послуги, за надання яких банк стягує з клієнта плату у вигляді комісії, а сам не сплачує ніяких комісій при їх наданні. Це збереження цінностей у власному депозитарії, ведення реєстрів власників цінних паперів, розміщення цінних паперів, емітованих клієнтами за їх дорученням тощо.

Гонорарними називаються послуги, за надання яких банк отримує від клієнтів обумовлену наперед плату. Це лізинг, трастові, консультаційні та деякі інші послуги.

До спредових відносять послуги, чисті доходи від яких формуються як різниця між комісією, отриманою від клієнта, та комісією, сплаченою при організації даної послуги. Прикладом такої послуги є видача клієнтам готівки за рахунок купленої в інших банків або в установі НБУ. Спред виникає лише тоді, коли банк використовує сторонніх (третіх) осіб при наданні послуг клієнтам [8, с.77].

До балансових належать послуги, що обліковуються на балансових рахунках (кредитні, інвестиційні, валютні операції). Ці послуги, у свою чергу, можуть бути активними та пасивними. Послуги, що не обліковуються на балансових рахунках, відносять до позабалансованих (гарантії, поручительства, консультації), їх надання не супроводжується вкладенням або залученням коштів.

Класифікація банківських послуг наведено в таблиці (табл. 1.1):

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.1

Класифікація банківських послуг [8, c.82]

Критерії класифікації	Типи наданих послуг
Залежно від відповідальності специфіці банківської діяльності	Специфічні послуги Неспецифічні послуги
Залежно від суб’єктів одержання послуг	Юридичні особи Фізичні особи
Залежно віл способу формування і розміщення ресурсів банку	Активні операції Пасивні операції
Залежно від оплати за надання послуг	Платні послуги Безкоштовні послуги
Залежно від зв’язку з рухом матеріального продукту	Послуги зв’язані з рухом матеріального продукту Чисті послуги

 

Найбільшим попитом користуються послуги розрахунково-касового характеру. Проте з розвитком ринкових відносин з'являється попит і на такі послуги, як лізинг, факторинг, гарантії, трастові послуги.

Швидко розвивається попит на послуги банків у сфері обігу цінних паперів: купівля-продаж цінних паперів за заявками клієнтів, розміщення емісії цінних паперів тощо.

Лізингові послуги полягають у здаванні в оренду на тривалий строк предметів довгострокового користування, як правило, протягом строку дії договору про лізинг орендар сплачує орендодавцю повну вартість взятого в оренду майна.

 

 

 

3. Інформаційне забезпечення аналізу банківських послуг

 

Банківська діяльність охоплює різні напрями, які забезпечують у кінцевому результаті її ефективність. Оцінка банківської діяльності передбачає проведення комплексного аналізу, який дає можливість дослідити всі аспекти роботи банку.

Для забезпечення комплексного аналізу можна використовувати всі види планової, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової, методичної та інших видів інформації [4, с.27].

Основою інформаційного забезпечення фінансово-економічного аналізу банків є фінансова звітність, яка складається як для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів.

Метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та непередбаченої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку.

До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції в національній та іноземній валютах, процентні ставки, операції з цінними паперами та інші банківські операції.

Важливою вимогою до фінансової та статистичної звітності е достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюється та уточнюється наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Обов'язковою вимогою до фінансової та статистичної звітності е порівнянність, можливість зіставлення показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій.

За звітним періодом розрізняють такі форми звітності банків    (табл. 1.2):

Таблиця 1.2.

Склад періодичної звітності [4, c.30]

Періодична звітність	Форми фінансової звітності
Щоденна	Баланс
Місячна	Баланс Звіт про прибутки та збитки
Квартальна	Балансовий звіт Звіт про фінансові результати Примітка "Зобов'язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках"
Річна	Балансовий звіт Звіт про фінансові результати Звіт про рух коштів Звіт про власний капітал Примітки

 

Найбільш вичерпною і змістовною є річна фінансова звітність, яка подається у такому складі: балансовий звіт; звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки.

Кожний із компонентів фінансової звітності має своє призначення (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Компоненти фінансової звітності [4, c.33]

Компоненти звітності	Призначення
Баланс	Надання інформації про фінансовий стан банку на звітну дату
Звіт про фінансові результати	Надання інформації про доходи, витрати та фінансові результати від діяльності за звітній період
Звіт про рух грошових коштів	Надання інформації про надходження і вибуття грошових коштів унаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності провадження звітного періоду
Звіт про власний капітал	Надання інформації про зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду
Примітки до фінансових звітів	Виклад облікової політики та пояснення інформації, наведеної у кожному фінансовому звіті

 

 

 

На відміну від інших суб'єктів економіки банки складають щоденні баланси. Це є особливістю бухгалтерського обліку в банках. Воно забезпечує щоденний і повний облік банківських операцій та контроль за наявністю грошових коштів і цінностей, які розміщені в банку.

Згідно з вимогами нормативних актів НБУ, призначенням фінансової звітності банків є створення бази даних, яка дасть змогу реально оцінити показники ліквідності, платоспроможності та дохідності банків і на цій основі визначити їх фінансовий стан - як комплексне поняття, що відображає різні напрями банківської діяльності.

Важливими джерелами фактичної інформації для аналізу розрахункових та касових операцій є статистична звітність за зазначеними операціями банків. До цих джерел інформації належить звітність:

- Звіт про кількість клієнтів та особових рахунків на 1 січня (ф. № 752 річна);

- Звіт про касові обороти банку (форма № 747 декадна);

- Звіт про касові обороти (форма № 748 місячна);

Дані про операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток емітованих для клієнтів банку (форма № 401 квартальна);

Дані про операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток через власну інфраструктуру банку (форма № 402 квартальна);

Дані про кількість емітованих (розповсюджених) платіжних карток для клієнтів банку та технічні засоби, що використовуються при здійсненні операцій з їх застосуванням (форма № 403 квартальна);

Проведення аналізу обсягів операцій за їх видами та результатами можливе лише на підставі даних аналітичного бухгалтерського обліку операцій та доходів і витрат за видами операцій [14, с.39].

Оскільки розрахункові і касові операції здійснюються на підставі договорів банку з клієнтами, в яких відображаються умови проведення операції, то ці договори і є головними джерелами інформації під час аналізу окремих видів операцій.

Аналіз організації розрахункових та касових операцій здійснюється на підставі внутрішніх документів банку з питань організаційної структури банку, штатного розкладу банку, наявності і розвитку мережі банку, характеристики технології та автоматизації, характеристики режиму роботи, технологічних карт за видами операцій.

Тарифи банку на послуги банку та банків-конкурентів є важливим джерелом інформації для характеристики конкурентоспроможності цих послуг на ринку.

З метою виявлення нових продуктів на ринку з питань розрахункового та касового обслуговування мають використовуватися матеріали банків - лідерів ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк»

 

2.1. Факторингові послуги банку

 

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» є суб'єктом господарювання приватної форми власностi, створено i дiє згiдно iз Законами України "Про акцiонернi товариства", "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", "Про цiннi папери та фондовий ринок" та нормативними актами Нацiонального банку України.

Інформація стосовно характеру доходів і витрат ПАТ КБ «Приватбанк» наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Інформація стосовно характеру доходів і витрат ПАТ КБ «Приватбанк»

у 2010-2011рр., тис. грн. [20]

Показники	Роки		Відхилення
	2010	2011	(+,-)	%
1. Процентні доходи	14232444	16786915	2554471	17,9
2. Комісійні доходи	3360171	4513887	1153716	34,3
3. Інші операційні доходи	487277	584855	97578	20,0
4. Усього доходів	18079892	21885657	3805765	21,0
5. Процентні витрати	8429808	8846283	416475	4,9
6. Комісійні витрати	551192	672479	121287	22,0
7. Адміністративні та інші операційні витрати	3906765	5081564	1174799	30,1
8. Усього витрат	12887765	14600326	1712561	13,3
9. Результат сегмента	5209244	11723439	6514195	125,1
10. Нерозподілені доходи	670425	547804	-122621	-18,3
11. Нерозподілені витрати	4570514	10699671	6129157	134,1
12. Частка у фінансовому результаті асоційованої компанії після оподаткування	-	-	-	-
13. Прибуток/(збиток) до оподаткування	1487317	1571572	84255	5,7
14. Витрати за податком на прибуток	117137	145756	28619	24,4
15. Прибуток/(збиток)	1370180	1425816	55636	4,1