Бенчмаркінг як форма динамічного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства

ЗМІСТ 
 

ВСТУП……………………………………………………………………………. 4

РОЗДІЛ 1.  БЕНЧМАРКІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДИНАМІЧНОГО

АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………..……. 7

1. Сутність, цілі та види бенчмаркінгу як методу

конкурентного аналізу підприємства………….…………..... 7

2. Фундаментальні засади бенчмаркінгу на підприємстві….. 10
3. Процес двостороннього бенчмаркінгу, як ефективного

методу  управління бізнесом.………………………………. 13

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

      ВАТ «ПБК ‟СЛАВУТИЧ”» НА ОСНОВІ БЕНЧМАРКІНГУ….. 17

1. Загальна характеристика підприємства та перспективи

його  розвитку……………………………………………….. 17

2. Загальна оцінка фінансово-господарської діяльності

підприємства………………………………………………… 21

3. Визначення конкурентоспроможності підприємства за

допомогою бенчмаркінгу…….…………………………….. 26

РОЗДІЛ 3.  КОМПЛЕКС ЗАХОДІВ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ

КОНКУРЕНТНИХ  ПОЗИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА………………. 31

1. Визначення конкурентної стратегії підприємства та її

розробка  на основі бенчмаркінгу.…………………………. 31

2. Поліпшення фінансово-економічного стану ВАТ

«ПБК  ‟СЛАВУТИЧ”» з метою підвищення

його конкурентоспроможності…………………………….. 35

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………... 41

СПИСОК  ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………… 43

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….. 46

ВСТУП

     Динаміка  розвитку світового співтовариства в XXI столітті свідчить про фундаментальну роль конкуренції для економіки будь-якої країни. Значною мірою ця обставина стосується ринку виробництва продукції, тенденціями розвитку якого є ріст обсягу й різноманіття вироблених продуктів. Високі темпи росту даної сфери обумовлені вимогами постіндустріального суспільства, що диктує високі стандарти споживчих цінностей. Зростаючі можливості ведення бізнесу в різних сферах виробництва й впровадження ретельно розроблених систем обслуговування загострюють конкуренцію й підвищують вимоги до якості виробленої продукції.

     В умовах постійно зростаючої конкуренції  підприємство мусить постійно шукати шляхи до підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності своєї продукції  на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання и управління підприємством, активізації підприємства і мобілізації невикористаних резервів. Ефективним методом досягнення найкращих результатів при управління підприємством є бенчмаркінг.

     На  сучасному етапі науковці та практики розглядають бенчмаркінг як ефективну  маркетингову технологію. Тому актуальним питанням є процес організації бенчмаркінгу, який дозволятиме установам підвищити  показники ефективності діяльності.

     Бенчмаркінг входить у трійку найпоширеніших методів керування бізнесом у великих міжнародних корпораціях. Причина подібної популярності проста — бенчмаркінг допомагає відносно швидко й з меншими витратами вдосконалювати бізнеси-процеси. Він дозволяє зрозуміти, як працюють передові компанії, і домогтися таких же, а можливо, навіть більш високих, результатів. Цінність бенчмаркінгу не тільки в тім, що відпадає необхідність винаходити щось нове. Уважно вивчаючи досягнення й помилки інших компаній, можна розробити власні методи, які зможуть принести значно більших результатів.

     В Україні на сьогодні питання бенчмаркінгу особливо актуальне, оскільки постійно відбувається підвищення конкуренції  в більшості галузей народного  господарства. Окрім того на різноманітних  ринках України з’являється все більше потужних іноземних підприємств, з якими важко конкурувати українським підприємствам, а отже їм необхідно пристосовуватись до нових умов. Найкращим методом такого пристосування в країнах з ринковою економікою визнано бенчмаркінг [17].

     Мета даної курсової роботи полягає у вивченні сутності, завдань та процесу бенчмаркінгу, формуванні методичних основ і практичних рекомендацій з керування конкурентним потенціалом підприємств, а також в розробці стратегії розвитку підприємства на основі бенчмаркінгу.

     Досягнення  поставленої мети потребувало вирішення  таких завдань:

• визначити сутність бенчмаркінгу, його значення при управлінні конкурентоспроможністю;
• розглянути процес проведення бенчмаркінгу, його принципи та цілі;
• використовуючи дані документів звітності проаналізувати фінансово-економічний стан підприємства;
• визначити стан конкурентоспроможності підприємства за декількома методиками та  запропонувати можливі зміни з метою підвищення його конкурентоздатності.

     Об’єктом  дослідження визначено підприємство ВАТ «ПБК ‟СЛАВУТИЧ”», яке є одним з найвідоміших підприємств на ринку пиво-безалкогольних напоїв.

     У процесі дослідження планується використати ряд методів: розрахунковий, економічний, аналітичний, балансовий, метод середніх, відносних і абсолютних величин, порівняльний і табличний методи.

     Теоретичною й методологічною основою даного дослідження є праці вітчизняних  і закордонних учених, що висвітлюють  питання розвитку сфери виробництва, організації й технології торгівлі, а також нормативно-правові акти України, результати досвіду по впровадженню бенчмаркінгу великими господарюючими суб’єктами світової економіки.

     Таким чином, враховуючи постійно зростаючий рівень конкуренції на українському та світовому ринках, необхідність використання вітчизняними підприємствами такого методу як бенчмаркінг не викликає заперечень. А враховуючи, що цей метод не є поширеним в Україні, то з впевненістю можна зауважити, що тема даної курсової роботи є актуальною на даний момент.

РОЗДІЛ 1

БЕНЧМАРКІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДИНАМІЧНОГО

АНАЛІЗУ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА

1. Сутність, цілі та види бенчмаркінгу як методу конкурентного аналізу підприємства

     На  сьогодні економічне становище в  Україні характеризується нестійкістю, зростанням рівня невизначеності та ризику, що вимагає кардинальних змін підходів до управління вітчизняними підприємствами. Як свідчить світовий досвід, дані труднощі долає лише те підприємство, яке своєчасно адаптується до змін зовнішнього оточення, має чіткі орієнтири на майбутнє та спрямовує свої зусилля на пошук і утримання довгострокових конкурентних переваг. З цією метою в більшості значних міжнародних компаніях використовується метод бенчмаркінгу.

     Сутність  терміна бенчмаркінг в тому, що маємо певні кількісні та якісні характеристики, здатні бути використаними як стандарт чи еталон при порівнянні з іншими предметами. Бенчмаркінг являє собою систематичну діяльність, спрямовану на пошук, оцінку та навчання на кращих прикладах. Це мистецтво виявлення того, що інші роблять краще за нас, та вивчення, вдосконалення і застосування їхніх методів роботи. При цьому, коли йдеться про бенчмаркінг, то ми говоримо не тільки про порівняння діяльності з підприємствами-конкурентами, але й з провідними компаніями інших галузей [10].

     Для більшості компаній бенчмаркінг не є новим, оскільки він здійснювався в рамках конкурентного аналізу, хоча сам по собі бенчмаркінг є більш деталізованою, формалізованою й упорядкованою функцією, ніж метод, чи то підхід конкурентного аналізу. Бенчмаркінг - це необхідна функція успіху будь-якої організації. Бенчмаркінг розглядається як спосіб оцінки стратегій та цілей роботи в порівнянні з першокласними підприємствами для  гарантування довгострокового утримання положення на ринку [22].

     Бенчмаркінг може бути використаний при дослідженні будь-яких сфер діяльності підприємства. Опираючись на конкретну ситуацію, можна визначити ціль дослідження і вдосконалення. Процес бенчмаркінгу включає в себе визначення об’єктів, які потребують дослідження, оцінку необхідного рівня розвитку таких об’єктів, пошук найкращої практики в цьому питанні, спостереження, аналіз того, чому та чи інша практика є кращою, визначення методів покращення власних процесів. Для порівняння, зазвичай, використовують підприємства з однієї галузі, проте, є приклади коли досліджувалися певні процеси з галузей зовсім не зв’язаних з об’єктом дослідження. Крім того, слід зазначити, що бенчмаркінг є формою динамічного аналізу, а тому необхідно його впроваджувати на постійній основі. Це дасть можливість підприємству застосовувати найкращу практику і таким чином підвищувати свою конкурентоспроможність [13].

     Підкреслюючи  важливість бенчмаркінгу, слід зазначити, що в таких країнах як США та Японія програми бенчмаркінгу розвиваються за державної підтримки. В цих  країнах функціонують спеціальні організації, метою яких є пошук партнерів по бенчмаркінгу. Завдяки такому обміну досвідом  виграє економіка країни в цілому [18].

     За  даними іноземних консалтингових компаній, в останній час бенчмаркінг входить  до числа найпопулярніших методів управління бізнесом у великих міжнародних компаніях. Причиною цього є те, що бенчмаркінг дає можливість відносно швидко і з меншими витратами вдосконалювати бізнес процеси, зрозуміти як працюють передові компанії та досягти таких же, а можливо і більш значних результатів.

     Цілі  бенчмаркінгу:

• визначення конкурентоспроможності компанії та її слабких сторін;
• усвідомлення необхідності змін;
• добір ідей щодо кардинального поліпшення бізнес-процесів;
• виявлення найкращих прийомів роботи для компаній даного типу;
• розробка інноваційних підходів до вдосконалення бізнес-процесів;
• сприяння постановці «довгострокових» цілей по показникам якості роботи, котрі значно перевершують поточні;
• розробка нових заходів з метою підвищення якості послуг, котрі надаються, та ефективності роботи;
• переорієнтування корпоративної культури і ментальності[23].

     В різних джерелах виділяють значну кількість  різновидів бенчмаркінгу, а саме:

• внутрішній — це перший крок, який необхідно зробити підприємству. Це зіставлення характеристик аналогічних підрозділів у межах компанії протягом певного часу;
• бенчмаркінг конкурентоспроможності — це вимірювання характеристик підприємства та зіставлення результатів з відповідними характеристиками конкурентів. Як правило, він здійснюється постійно, в основному, за такими параметрами: ринкова частка, якість продукції, рівень продуктивності праці, обсяг продажу, канали збуту продукції, близькість до джерел сировини, якість управління, нові продукти, репутація, імідж фірми;
• функціональний (на рівні галузі, виду діяльності) — відбувається оцінка позиції компанії в галузі шляхом зіставлення відповідних показників з аналогічними за характером виконуваних робіт компаніями. Але особливу увагу приділяють інтерпретації даних і характеристик, оскільки не завжди подібне зіставлення буває коректним;
• бенчмаркінг процесу — діяльність, спрямована на зміну певних показників компанії та їх зіставлення з підприємством, що діє в іншій галузі, але використовує аналогічний бізнес-процес [14];
• асоціативний бенчмаркінг — бенчмаркінг, котрий проводиться організаціями, що перебувають у вузькому бенчмаркінговому альянсі.

     Існує ряд інших видів бенчмаркінгу, а саме: бенчмаркінг характеристики, бенчмаркінг клієнта, стратегічний бенчмаркінг, оперативний бенчмаркінг [25].

     1.2. Фундаментальні засади бенчмаркінгу  на підприємстві 
 

     Бенчмаркінг є потужним інструментом за допомогою якого, організація може проводити порівняльний аналіз продуктів, обладнання, персоналу, процесів. Він дає можливість подолати певний застій в керівництві, зрозуміти реальну положення справ, перетворює самозаспокоєність в  потяг до поліпшення підприємства, виявляє резерви підприємства та вказує на потенційні проблеми, а також шляхи їх подолання [16].

     На  сьогодні жодне підприємство не зможе  втриматись на ринку якщо не зважатиме  на своїх конкурентів, не досліджуватиме їх, не перейматиме досвід кращих з них. Необхідність процесу бенчмаркінгу полягає в тому, що він вказує як можна змінити спосіб ведення бізнесу з метою досягнення найбільшої ефективності від діяльності підприємства.

     Налагодження  бенчмаркінгу на підприємстві є процес індивідуальним, адже необхідно враховувати галузеві особливості, особливості об’єкту дослідження, ступінь доступності інформації та інші чинники. Проте, різними дослідниками цього питання наводяться принципи проведення бенчмаркінгу, яких повинна дотримуватись кожна організація [8].

     Основні принципи бенчмаркінгу:

• взаємність — бенчмаркінг є діяльністю, що базується на взаємній згоді та обміні даними, які забезпечують «виграш» для обох сторін;
• аналогія — оперативні процеси партнерів мають бути схожими;
• вимірювання — це порівняння характеристик, виміряних на декількох підприємствах; метою є встановлення того, чому існують розбіжності в характеристиках і як досягти їх найкращого значення;
• достовірність — бенчмаркінг проводиться на основі фактичних даних, точного аналізу, а не лише на основі інтуїції [12].

     Впровадження  бенчмаркінгу має певні особливості. Перш за все слід запам’ятати, що бенчмаркінг може проводитися на різних рівнях:

• на мікрорівні — це інструмент, який використовується для зміцнення конкурентних позицій підприємства на ринку;
• на мезорівні — проводиться по чинниках, характерних для галузі в цілому;
• на макрорівні — зіставляється ефективність державної політики, що впливає на конкурентоспроможність (ціни на основні чинники виробництва, дані, що характеризують інфраструктуру, рівень інновацій тощо).

     Відповідно  до такого поділу найбільш поширеними та максимально вживаними на сьогоднішній день є три види бенчмаркінгу: внутрішній, зовнішній та функціональний [21].

     Як  вже зазначалось, процес бенчмаркінгу може здійснюватись за будь яким  об’єктами. Найчастіше це:

1. ринкова частка;
2. якість продукції;
3. ціна продукції;
4. технологія виробництва;
5. собівартість продукції, що випускається;
6. рентабельність продукції, що випускається;
7. рівень продуктивності праці;
8. обсяг продаж;
9. канали збуту продукції;
10. якість команди менеджерів;
11. нові продукти;
12. репутація фірми.

     Процес  бенчмаркінгу таких об’єктів частіше  за все відбувається за допомогою  інформації про фінансові показники  діяльності підприємства, про задоволеність  клієнтів продукцією та обслуговуванням, про інноваційну діяльність підприємства, розвиток кадрів і маркетингу.

     Основною  метою бенчмаркінгу є зміцнення  конкурентних позицій на ринку за допомогою конкурентних переваг. Конкурентні  переваги дають можливість організаціям встановлювати більш високі ціни, завойовувати більшу частку ринку. Дослідження конкурентних переваг за допомогою бенчмаркінгу проходить не тільки при співпраці з іншими підприємствами, але й при дослідженні думки клієнтів.  Існують різні способи проведення бенчмаркінгу конкурентних переваг. До таких відносять дослідження параметрів продукції, її якості, рівня обслуговування клієнтів, іміджу компанії.

     Бенчмаркінг параметрів продукції проходить  шляхом порівняння співставних параметрів продукції. Проте, при такому дослідження існує ряд перешкод. Так, наприклад, в продуктах з одним і тим же функціональним призначенням існує ряд зовсім неспівставних характеристик.

     При бенчмаркінгу якості продукції основним є розуміння не тільки того, яких рівнів якості необхідно досягти, але й того, які методи необхідні для досягнення цієї якості.

     Бенчмаркінг рівня обслуговування клієнтів очевидний  при реалізації. У той же час  це досить ємний напрямок аналізу, що може починатися з вивчення системи прийняття замовлень і збуту продукції, кількості скарг і т.д. 
 
 

     1.3. Процес двостороннього бенчмаркінгу, як ефективного методу управління  бізнесом 
 

     Процес  бенчмаркінгу, коли представники однієї організації відвідують іншу організацію, навчаючись при цьому, називається  взаємним або «двостороннім бенчмаркінгом». В західній практиці він вважається найбільш ефективним з точки зору отриманих результатів. У класичному варіанті «двосторонній бенчмаркінг» має 12 послідовних етапів. На практиці можна скорочувати процес відповідно до вимог ситуації й завданням, які організація ставить перед собою. Однак 12-й, останній, крок важливий завжди [19].

     На  першому етапі проходить визначення «об’єкта» або «процесу» вивчення. Завдання даного етапу полягає в тому, щоб максимально конкретно визначити, який вид ноу-хау необхідно привнести ззовні. Саме на цій основі згодом будуть установлені цілі бенчмаркінгу, такі, як: одержання нових знань, поліпшення практики або поліпшення концептуальних, соціальних і технічних навичок.

     На  другому етапі відбувається визначення ключових факторів для вивчення. На цьому етапі, по-перше, конкретизуються питання в тій частині діяльності, що буде вивчатися в процесі бенчмаркінгу. До цієї роботи важливо залучити різних людей. Це дозволить створити максимально широкий спектр досліджуваних питань. По-друге, на даному етапі також необхідно визначити критерії для виміру досягнень в обраній для бенчмаркінгу діяльності. По-третє, для здійснення бенчмаркінгу створюється група, що остаточно визначає питання для вивчення. Чим конкретніше будуть сформульовані питання й критерії спостереження — тим краще.

     На  третьому етапі проходить вибір організацій, що мають кращу практику в області, обраній для бенчмаркінгу. Для цього можна використати різноманітні канали інформації й методи (мозковий штурм, рекомендації працівників організації, партнерів і ін.).

     На  четвертому етапі обирають найбільш підходящу організацію. Якщо кандидатура потрібної організації відома, то 3-й і 4-й етапи зливаються в один. Якщо ж альтернатив декілька, необхідно зробити вибір. Це завдання групи, що буде здійснювати бенчмаркінг. Критерії для здійснення вибору можуть бути наступні:

• наявність в організації знань або досвіду, яких бракує базовій організації;
• зацікавленість організації з погляду двостороннього бенчмаркінгу.

     На  наступному етапі повинно відбуватись  узагальнення власної практики й знань. Робота на даному етапі дозволяє перевірити якість і «працездатність» питань, розроблених для бенчмаркінгу [15].

     На  шостому етапі проходить безпосереднє вивчення практики. Цей етап — центральний у всьому процесі, він вимагає ретельної підготовки всіх членів групи. Підготовка до візиту в іншу організацію здійснюється не тільки через формулювання й відбір питань, але й через вивчення літератури, щоб на місці не витрачати час на питання, на які можна отримати відповіді заздалегідь. Добре, коли візит починається з «загальної екскурсії» в організації. На цій стадії можливі спільні зустрічі представників двох організацій по обміну досвідом у досліджуваній області. Це досить корисно, оскільки ця форма роботи дозволяє на практиці реалізувати принцип партнерства — не тільки брати, але й віддавати. На цьому етапі важливо вивчити історію того, як були досягнуті високі результати в досліджуваній діяльності й причини обрання шляху, що привів до успіху. Надзвичайно корисно буде більше довідатися про проблеми, які можуть виникнути під час розвитку цієї діяльності.

     На  сьомому етапі відбувається порівняння двох організацій, формування висновків  та нових ідей. Власне, порівняння, висновки й нові ідеї народжуються безпосередньо в процесі бенчмаркінгу. Завдання даного етапу — узагальнення матеріалу. Цей процес може проходити як серія послідовних зустрічей у двосторонніх малих групах, що аналізують вузькі предметні області дослідження, а потім в об’єднаній великій групі і, нарешті, у тій групі, що проводила бенчмаркінг у партнерській організації. У кожному разі після спільної роботи процес формулювання висновків повинен бути завершений і оформлений на папері.

     На  восьмому етапі узагальнені результати дослідження оформляються у формі звіту. У звіті повинні знайти відбиття: відповіді на поставлені питання й отримані нові знання; сильні сторони партнерської організації; деякі ідеї для розвитку базової організації; практика або знання, які могли б бути використані для інших сфер діяльності; практика базової організації і пропозиції для проектів розвитку.

     На  дев’ятій стадії ми встановлюємо цілі поліпшення нашої власної практики, засновані на тих ідеях, які виникли  в результаті узагальнення дослідження. Пропозиції по досягненню поставлених цілей можуть бути сформульовані у формі проекту, що включає наступні важливі аспекти: суть ідеї, цілі, умови, відповідальність, розклад, бюджет і поетапний план.

     На  десятому етапі відбувається схвалення плану проекту. Залежно від масштабу проекту, рішення по його затвердженню й запуску приймає або керівник компанії або, якщо масштаб проекту не занадто великий, керівник, безпосередньо відповідальний за область, у якій буде реалізований проект.

     На  наступному етапі відбувається впровадження проекту.

     На  завершальному, дванадцятому етапі, відбувається підтримка нової практики й підготовка нових кроків по бенчмаркінгу. Після впровадження проект стає звичайною поточною практикою. І якщо організація зацікавлена в подальшому розвитку, необхідний постійний моніторинг того, наскільки успішно працюють всі організаційні процеси й підсистеми. Відповідно, коли потреба в поліпшенні яких-небудь процесів або систем стає очевидною, процес бенчмаркінгу продовжиться вже з новими партнерськими організаціями.

     Власне  кажучи, розглядаючи бенчмаркінг  не просто як інструмент разового вдосконалення, а як довгостроковий процес глибоких змін і розвитку компанії, заснований у першу чергу на партнерстві  з іншими організаціями, стає очевидним, що не існує якогось завершального кроку. Сповідуючи принципи відкритості, уважності й сприйняття того, що відбувається навколо, організація вчиться мистецтву бути адекватною зовнішньому середовищу, а отже, бути успішною й процвітаючою.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ПБК ‟СЛАВУТИЧ”» НА ОСНОВІ БЕНЧМАРКІНГУ

     2.1. Загальна характеристика підприємства та перспективи його розвитку 
 

     Пиво-безалкогольний комбінат ‟СЛАВУТИЧ” був збудований у 1974 році, як один із типових чеських пивних проектів на території колишнього Радянського Союзу. В процесі приватизації комбінат було перетворено у ВАТ «ПБК ‟СЛАВУТИЧ”». У 1996 році акціонери підприємства прийняли рішення про початок співробітництва із скандинавською корпорацією «Балтiк Беверiджiз Холдiнг», що сприяло подальшому росту та експансії компанії на ринку. До складу «Балтiк Беверiджiз Холдiнг» входить 17 пивзаводів. ‟СЛАВУТИЧ” — найбільший пивзавод, що належить холдингу в Україні. З 1996р. ‟СЛАВУТИЧ” — практично новий завод із новітнім обладнанням та технологіями, що відповідають світовим стандартам. Товариство посідає третє місце на пивному ринку України i охоплює 18,5% цього ринку. ‟СЛАВУТИЧ” реалізує 12 сортів пива, а також має ексклюзивні права на виробництво та дистрибуцію пива «Туборг Голд» та напоїв компанії «ПепсiКо» на всій території України. В 2007 році підприємством було вироблено 31129 тис. літрів пива. В 2004 році відбулося урочисте відкриття нового пивоварного заводу у м. Києві, будівництво якого було розпочато в 2003 році. 28 квітня 2008 року компанія Carlsberg Breweries оголосила про вступ в силу схеми щодо придбання бізнесу компанії «Балтiк Беверiджiз Холдiнг». З цього часу Carlsberg стає єдиним власником «Балтiк Беверiджiз Холдiнг», який припиняє своє існування, а компанії, що входили до нього, переходять до Carlsberg Group.