Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Биржи и биржевая деятельность

Кабінет Міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кафедра економічної теорії

КУРСОВА РОБОТА

з політичної економікї

на тему № 41: «БІРЖІ ТА БІРЖОВА ДІЯЛЬНІСТЬ»

Виконала:

студентка І курсу V групи

факультету аграрного

менеджменту

Коваль Марія Валеріївна

Керівник:

доцент кафедри

економічної теорії

Орехівський Г. А.

Київ - 2012

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика та функції біржі…………………………………………………………………………..5

Сутність та умови створення бірж……………………………………...5
Функції біржової діяльності ……………………………………………6
Порядок укладання біржових угод……………………………………..9

РОЗДІЛ 2. Види бірж та їх сутність……………………………………….12

2.1 Принципи діяльності та організаційна структура товарних бірж. ...12

2.2 Фондова біржа і фондовий ринок …………………………………….17

2.3 Механізм функціонування біржі праці………………………………..20

РОЗДІЛ 3. Особливості біржового процесу в Україні…………………...24

3.1 Механізм проведення торгів на українській міжбанківській валютній

біржі…………………………………………………………………………24

3.2 Шляхи розвитку ф'ючерсної торгівлі в Україні …………………….26

3.3 Оподаткування біржової діяльності………………………………….28

3.4 Розвиток біржової торгівлі в аграрній сфері економіки України…..33

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………43

ВСТУП

Біржовий ринок у світі давно вже став центром ринкової економіки. Нагромаджено великий досвід роботи бірж, що пройшли історичний розвиток від торгівлі наявною сільськогосподарською продукцією до торгівлі ф'ючерсами й опціонами на всі види товарів і фінансових інструментів. Це сприяло перетворенню бірж з одного із головних каналів оптової торгівлі товарами на центри ціноутворення і страхування ризику. Упродовж понад чотирьохсотрічної історії розвитку біржі зазнавали піднесення і занепаду. Стаючи центрами ринкової економіки, біржі впроваджували у взаємовідносини учасників ринку нові правила, нові можливості.

Біржа сьогодні - це приклад дієвого ринку, на якому щоденно зустрічаються інтереси виробників, споживачів, фінансистів, спекулянтів, банків, компаній та організацій. Особливе місце бірж у розвитку ринкової економіки потребує детального вивчення історії їх становлення, механізму створення, функціонування і технології біржової торгівлі. На основі практичного досвіду розглядається проблеми розвитку біржової торгівлі, а також сутність і організацію біржової діяльності. Біржова діяльність розглядається в її еволюційному розвитку: від контрактів на наявний товар до форвардних контрактів, через них до ф'ючерсних і, нарешті, до опціонної торгівлі, що дає змогу значно знизити ризики.

Спеціальний розділ присвячено розвитку біржового ринку в Україні. Детально висвітлено історію становлення, особливості, структуру і можливі напрямки розвитку цього ринку. Особливу увагу приділено законодавчо-правовому регулюванню біржової діяльності. Висвітлено механізм правового регулювання біржового товарного ринку в нашій країні, детально проаналізовано систему регулювання біржового ринку в країнах з глибокими традиціями біржової діяльності, а також показано роль держави у регулюванні діяльності бірж. Окремий розділ присвячено вивченню бірж як складового елементу інфраструктури ринку, їх

класифікації, розглянуто класичні функції товарних бірж у ринковій економіці та принципи їх діяльності.

Спеціальний розділ присвячено вивченню основ ф'ючерсної торгівлі. Незважаючи на вкрай повільне впровадження на біржах України ф'ючерсних контрактів, необхідно вивчати механізм роботи ф'ючерсного ринку, що сприятиме зниженню ризику несприятливих коливань цін, прискоренню повернення авансового капіталу, здешевленню кредитної торгівлі, зниженню витрат обігу. З метою одержання найбільш повного уявлення про роль ф'ючерсного ринку в захисті учасників біржових торгів від непередбачуваних коливань цін детально висвітлюється концепція хеджування. Як відомо, хеджування впроваджувалося для торгівлі сільськогосподарською продукцією, а сьогодні його широко застосовують у торгівлі не тільки всіма видами біржових товарів, а й фінансовими інструментами, зокрема такими, як курс валют, цінні папери.

Поруч із висвітленням діяльності товарних бірж окремо розглядається організація роботи фондової біржі, а також спеціалізованої валютної біржі, які виконують на ринку конкретні функції і мають власний організаційний механізм. У підготовці курсової роботи я широко використовувала як вітчизняну літературу з біржової проблематики, так і монографії і статті зарубіжних спеціалістів, особливо з організації ф'ючерсної торгівлі.

Отже, метою даної курсової роботи є дослідження літературних джерел щодо біржі та біржової діяльності, її визначення та складових.

Предметом роботи є біржі та біржова діяльність як система економічних відносин, як функціонує на національному та інтернаціональному рівнях у межах світового співтовариства.

Об’єктом курсової роботи є складові біржової діяльності.

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика та функції біржі

Сутність та умови створення бірж

Біржа – це самостійний спеціалізований заклад, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників та їх службовців для проведення торговельних операцій у спеціальному місці за спільно виробленими правилами. Засновники біржі укладають між собою засновницький договір і розробляють засновницькі документи – Статут і Правила біржі.

Щоб стати членом біржі, необхідно сплатити вступний внесок, який дорівнює ринковій вартості біржового місця, мати позитивний імідж на відповідному ринку, який підтверджується відгуками двох авторитетних членів біржі. Члени біржі мають право здійснювати біржові операції, одержувати за це винагороду, приймати участь в управлінні біржею, вносити пайові вступні та щорічні внески, відкривати брокерські контори тощо. Основні зобов'язання члена біржі – безумовне виконання вимог Статуту, Правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів біржі та її виконавчих органів. Вищим органом біржі є загальні збори її членів. Саме вони вибирають керівні органи, до яких належать біржовий комітет або президія біржі, ревізійна комісія та арбітражна комісія. На загальних зборах обирається також склад виконавчого комітету або правління біржі, та затверджується організаційна структура управління біржі.

Брокер – це посередник у вузькому розумінні цього слова, він лише зводить продавців і покупців, одержуючи за це винагороду у вигляді комісійних. Брокерська діяльність є основною у біржовій торгівлі. Для здійснення цієї діяльності брокер з клієнтом укладає договір на брокерське обслуговування. Брокер в угодах може виступати від власного імені – тоді він укладає з клієнтом договір комісії, або від імені клієнта – тоді він укладає договір доручення. Дилер – це посередник, який приймає участь у процесі укладення угод безпосередньо, вкладаючи власний капітал, приймаючи на себе всі ризики [9, c.23].

Операційна зала біржі та її секції плануються так, щоб учасники біржової торгівлі мали можливість швидко укладати угоди. Для цього торговельні секції діляться на торговельні місця – «ями» або піти. На європейських біржах торговельні місця називають рингом або кільцем, навколо якого розташовуються учасники. На більшості бірж вони мають вигляд амфітеатру, що дає можливість маклерові, який веде торги, бачити всіх учасників, створювати однакові умови для них. Українські біржі, як правило, мають операційні зали, де брокери сидять перед старшим брокером, який веде торги. Торгівля різними активами ведеться по черзі.

У кільці або поблизу нього розташовані робочі місця службовців біржі, які реєструють укладені угоди, вводять цю інформацію у комп'ютерну базу даних та виводять її на табло у піті та у вигляді біжучої стрічки на інформаційне табло біржі. Впродовж периметра біржової зали розміщуються робочі місця членів біржі, які оснащені засобами сучасного зв'язку.

Функції біржової діяльності

Основними функціями біржі є:

Організація біржових зборів для проведення гласних публічних торгів. Вона включає:

організацію біржових торгів;
розробку правил біржової торгівлі;
матеріально-технічне забезпечення торгів;
навчання персоналу біржі;
розробку кваліфікаційних вимог до учасників торгів.

Розробка біржових контрактів. Ця функція включає:

стандартизацію вимог до якісних характеристик товару;
стандартизацію розмірів партій активу, який лежить в основі контракту;
вироблення однакових вимог до розрахунків за біржовими угодами.

Біржовий арбітраж, або вирішення спорів, які виникають по укладеним біржовим угодам у ході біржових торгів. З одного боку, арбітраж виступає як міра виявлення торговців, які намагаються діяти шляхом обману, шахрайства, а з іншого – як спосіб улагодження помилок, які виникають у ході торгів з різних причин.
Ціннісна функція біржі має два аспекти:

виявлення і регулювання біржових цін. Біржова ціна встановлюється в процесі її котирування, тобто фіксування на біржі протягом кожного дня її роботи. Концентрація попиту та пропозиції на біржі, укладення великої кількості угод виключають вплив неринкових факторів на ціну і роблять її максимально наближеною до реального попиту і пропозиції;
ціноутворююча і цінопрогнозуюча функції. Масовий характер біржових угод і їхні величезні масштаби перетворюють біржові ціни в представницькі ринкові ціни на біржові товари, які звичайно лежать в основі утворення цін на багато інших товарів. Тому біржові ціни виконують функцію ціноутворення.

На біржі торгують товарами (контрактами) з постачанням через кілька місяців після дати укладення угоди. Тим самим відбувається процес щоденного прогнозування цін на майбутні дати постачання товару, тобто відбувається реальне цінопрогнозування і не тільки на біржові товари, але і на всі ті активи, які засновані на цих біржових товарах.

Функція хеджування або біржове страхування учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін. Функція хеджування ґрунтується на використанні механізму біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами. Суть цієї функції полягає в тому, що торговець-хеджер (той, хто страхується) повинен стати одночасно і продавцем товару, і його покупцем. У цьому випадку будь-яка зміна ціни товару нейтралізується, оскільки виграш продавця є одночасно програшем покупця і навпаки. Виробники товару хеджуються, як правило, від зниження цін на їхню продукцію, а покупці – від підвищення цін на продукцію, яку вони закуповують.

Спекулятивна біржова діяльність. Це комерційна форма біржової діяльності з метою одержання прибутку від гри на різниці в цінах купівлі-продажу біржових активів. Вона нерозривно пов’язана з функцією хеджування. Ризик, від якого позбавляється хеджер на біржі, приймає на себе спекулянт – будь-яка особа, компанія, котрі бажають одержати прибуток, діючи за принципом : «купити дешевше, продати дорожче».
Функція гарантування виконання угод. Досягається за допомогою біржових систем клірингу і розрахунків. Для цього біржі використовують системи безготівкових розрахунків, залік взаємних вигод і зобов’язань учасників торгів, а також організують їх виконання.
Інформаційна функція біржі. Всі дані про біржові ціни, компанії, що торгують на біржі, про ринкову кон’юнктуру, прогнози щодо різних ринків біржа надає до ЗМІ. Інформаційна діяльність сучасних бірж настільки значна, що до 30% своїх доходів вони одержують від продажу біржової інформації [11, c.47].

Порядок укладання біржових угод

Біржові операції з конкретним активом укладаються в окремих операційних залах або в одному залі, розбитому на окремі спеціалізовані секції, в яких відбувається укладення угод на певні активи. Наприклад, у Чиказькій торговельній палаті в операційній залі є чотири секції: сільськогосподарська сировина (пшениця, овес, кукурудза та ін.), державні довгострокові облігації, фондові індекси, казначейські зобов'язання США [27, с. 146].

В загальному випадку операційні зали повинні задовольняти такі умови:

бути достатньо великими, в них повинні вільно розміщуватися всі брокери, їх помічники і службовці біржі;
торгівля в одній секції не повинна заважати торгівлі в інших секціях;
інформація про укладені та заявлені до купівлі-продажу контракти повинна бути доступною для всіх бажаючих учасників біржової торгівлі.

Для швидкого укладення угод торговельні секції діляться на торговельні місця – «ями», або піти. На американських біржах піт має форму восьмикутної піднятої платформи зі сходинками, що спускаються до її середини на рівень підлоги біржової зали. На європейських біржах торговельні місця називають рингом або кільцем, навколо якого розташовуються учасники. На більшості бірж вони мають вигляд амфітеатру, що дає можливість маклерові, який веде торги, бачити всіх учасників, створювати однакові умови для них.

У кільці або поблизу нього розташовані робочі місця службовців біржі, які реєструють укладені угоди та вводять цю інформацію у комп'ютерну базу даних. Далі ця інформація поступає на табло у піті та у вигляді біжучої стрічки на інформаційне табло біржі, яке розташоване у такому місці, яке дає змогу бачити його всім присутнім на біржі. Українські біржі, як правило, мають операційні зали, де брокери сидять перед старшим брокером, який веде торги. Торговельні сесії мають певні часові межі, торгівля різними активами ведеться по черзі. Вздовж периметра біржової зали розміщуються робочі місця членів біржі або акредитованих брокерів. Ці місця оснащені засобами сучасного зв'язку. Там чергують клерки – помічники брокерів, які підтримують зв'язок с основним офісом брокерської фірми. Поряд із залом розміщені відділи біржі, представники яких також присутні у залі під час торгів, виконуючи свої функції.

На інформаційному табло вміщується така інформація:

ціна відкриття торгівлі;
максимальна ціна дня;
мінімальна ціна дня;
максимальна і мінімальна ціни за період торгівлі;
контрактом та ін.

Початок і закінчення торговельної біржової сесії розпочинається і закінчується дзвінками. Розклад торгівлі конкретними активами на міжнародних біржах складають таким чином, щоб на момент їх початку або закінчення розпочиналася торгівля ним на іншій міжнародній біржі. Так пов'язані між собою біржі Нью-Йорку та Лондона – торгівля у США розпочинається після її завершення у Великобританії. Торги, як правило, проводять двічі на день. Розрізняють ранкову та вечірню сесії. Самі сесії тривають 30-40 хвилин, перерва між ними – 5-10 хвилин.

На сучасних біржах існує три методи ведення біржових торгів:

публічний подвійний аукціон за допомогою жестів та голосу;
торгівля пошепки (характерна для бірж Японії, Південно-Східної Азії);
електронна торгівля .

Подвійний аукціон передбачає, що продавці та покупці у будь-який момент часу можуть мінятися місцями. При збігові цін пропозицій продавців із цінами покупців укладається біржова угода. Саме подвійний аукціон найточніше відображає співвідношення попиту та пропозиції. Електронна торгівля також в основному будується на цьому методі. Пропозиції продавців та покупців вигукуються ними одночасно. Для зручності ведення торгівлі біржами встановлюються мінімальні розміри зміни цін, вони називаються тіками. Торгівля передбачає поступове наближення цін продавців до цін покупців. Якщо два покупці або продавці називають однакову ціну, то пріоритет отримує той, хто першим її вигукнув. Після укладення угоди брокери у ямі повинні вписати інформацію у бланк наказу [8, c.77].

Як уже зазначалось, члени біржі, у тому числі і в Україні, мають право укладати угоди і одержувати за це винагороду. Але основна частина угод на біржі укладається брокерами, які працюють в інтересах (від імені) клієнтів. Отримавши наказ від клієнта, брокер намагається виконати його у біржовому кільці. Для цього йому необхідно не лише викрикнути своє замовлення, але й підтвердити його за допомогою системи типових жестів біржовиків. Правилами біржової торгівлі передбачається, що персонал повинен носити спеціальну уніформу. Одягом для брокера у піті є просторий жакет, на якому написана назва компанії або її реклама. Повні та асоційовані члени біржі повинні носити значки різного кольору, які дають змогу легко відшукати того, хто має конкретні права на даній біржі.

В наш час в умовах вибухового розвитку комп'ютерних технологій та глобальних мереж, наявність біржового приміщення поступово втрачає свою актуальність, оскільки на зміну звичайній біржі приходять віртуальні комп'ютерні біржі. Однак економічної суті від цього біржа не втрачає.

Концентрація попиту та пропозиції у цьому випадку відбувається у глобальному масштабі, причому тривалість біржової сесії складає 24 години на добу.

РОЗДІЛ 2. Види бірж та їх сутність

2.1 Принципи діяльності та організаційна структура товарних бірж

Як відомо, товарна біржа сприяє формуванню оптового ринку через організацію і регулювання біржової торгівлі, яку здійснюють у формі публічних торгів у наперед визначеному місці і часі за встановленими нею правилами. Виходячи з цього визначення та відповідно до чинного законодавства, що регламентує діяльність товарної біржі, вона забезпечує:

• створення умов для здійснення біржової торгівлі;

• регулювання біржових операцій;

• регулювання цін на основі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;

• надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;

• збирання, обробку і поширення інформації стосовно кон'юнктури ринку.

Таким чином, біржа - це самостійна спеціалізована установа, юридична особа, що виражає інтереси добровільного об'єднання комерційних посередників, банків, виробників для здійснення торгових операцій. Самі біржі не здійснюють комерційної діяльності, що чітко визначено законодавством. У країнах зі сталою ринковою економікою товарні біржі функціонують як безприбуткові організації. Біржі, так само, як добродійні і релігійні організації, мають некомерційний статус. Часто біржам надають істотні податкові пільги [1, c.6].

У США окремі біржі, особливо найбільші, для підвищення власного престижу іноді вказують у своїх річних звітах, маючи обороти в мільярди доларів, чисто символічний прибуток, наприклад $500-1000. У цій країні біржам дозволяється також продавати і купувати на інших біржах (в основному фондових) цінні папери товарних бірж.

Звичайно, сучасний некомерційний статус головних бірж світу не був таким завжди. В епоху становлення біржової торгівлі їхній комерційний характер не викликав сумніву й у країнах з розвиненою ринковою економікою. Проте надалі відбулася зміна в розумінні функцій біржі її членами.

Діяльність біржі як комерційної організації допускає, що її учасники - це інвестори, котрі очікують прибутків на вкладений капітал. Можливим засобом збільшення прибутків інвесторів у такому разі стає подорожчання послуг біржової торгівлі для її клієнтів, тобто збільшення різноманітних платежів, зборів тощо. На певному етапі це починає гальмувати подальше зростання операцій на біржі, а відповідно і надходжень від торгової діяльності у вигляді комісійних з клієнтів. У результаті члени біржі дійшли висновку, що більш раціональним є існування біржі як безприбуткового підприємства, основна мета якого - забезпечувати торгову діяльність своїх членів, а прибутки від членства на біржі збільшуватимуться завдяки активній роботі з клієнтами.

Не отримання прибутку самими біржами, а надання можливостей своїм членам отримувати прибуток за рахунок торгівлі або виконання наказів клієнтів - основна мета біржі. Саме тому, що членство на біржі дає можливість одержувати прибуток, окремі особи й організації погоджуються сплачувати за привілей бути членом біржі. Товарна біржа створюється шляхом укладення засновниками відповідної угоди.

Засновники біржі - це, як правило, члени ініціативної групи, що є організаторами її створення. Засновники біржі формують з власних внесків статутний фонд, призначений для придбання основних фондів, формування оборотних засобів та резервного фонду, достатнього для страхування ризиків. Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні й фізичні особи, які зацікавлені у придбанні, реалізації та обміні профільної для біржі продукції на постійній основі. У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов'язки засновника. Членство на біржі визначається паями, які забезпечують право на участь у біржовій діяльності та управлінні біржею, а також на першочергове користування її послугами. Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості "біржового місця", що визначається, виходячи з попиту та пропозиції. Члени товарної біржі мають законодавче визначені права і можуть самі або через свого посередника виконувати такі дії:

• здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

• брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, бути обраними до її керівних органів;

• здійснювати всі правочинності, що випливають зі сплати пайового або вступного внеску;

• відкривати брокерські контори;

• користуватись всіма послугами біржі.

Член товарної біржі зобов'язаний:

• дотримуватися статуту біржі, Правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та Біржового комітету (Ради біржі);

• провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати Біржовий комітет (Раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;

• сплачувати членські внески;

• вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною Правилами біржової торгівлі;

• не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність.

Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за дорученням Біржовим комітетом і встановлюється, виходячи з максимального поєднання інтересів усіх учасників біржових торгів [7, c.94].

На товарних біржах нашої держави, як правило, кількість членів біржі становить 60-80 юридичних осіб. Так, на Українській аграрній біржі - 56 юридичних осіб, а вартість місця становить 29 тис. грн. Кількість повних членів на товарних біржах США залежить від багатьох чинників і коливається від 1402 на Чиказькій торговій біржі з вартістю місця $340 тис. до 192 - на Товарній біржі Канзас-Сіті і відповідно вартістю місця $30 тис. Крім того, в роботі американських товарних бірж практикується асоційоване членство, а також "членство за інтересами". Власники цих місць мають право здійснювати торгівлю лише за окремими видами товарів і в окремих "біржових ямах". Проте це дає змогу додатково залучати значну кількість брокерів до біржової торгівлі. На Чиказькій торговій біржі загальна кількість членів становить 3490, з них повних членів - 1402, асоційованих - 716 і 1372 члени з різним статусом (члени за інтересами) [28, с. 231]. Як бачимо, загальна кількість учасників біржових операцій на цій біржі набагато перевищує встановлену офіційно кількість повних членів біржі.У діяльності товарних бірж нашої країни, таких, як Одеська, Вінницька, Українська аграрна біржа, також практикується надання права неповного членства при здійсненні торгівлі на біржі. Згідно з Тимчасовими правилами проведення торгів на Українській аграрній біржі поряд з членами біржі, що мають повні брокерські місця типу "А", запроваджено брокерські місця типу "Б", що дає право власнику такого місця здійснювати операції виключно з продажу сільськогосподарської продукції і сировини без права здійснювати операції з реалізації інших видів біржових товарів та купівлі будь-якого біржового товару. Право на використання брокерського місця типу "Б" регламентується на 360 днів, а вартість цього місця у 5 разів менша порівняно з брокерським місцем типу "А" [2, c.155].

Управління товарною біржею здійснюють три органи, які мають різний рівень компетенції:

• загальні збори членів товарної біржі;

• Біржовий комітет;

• Виконавча дирекція.

Загальні збори членів біржі, як вищий орган управління товарною біржею та законодавчий орган внутрішньо біржової діяльності, виконують такі функції:

• здійснюють загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;

• затверджують і вносять зміни і доповнення до статуту біржі;

• обирають і відкликають голову Біржового комітету, членів Ревізійної комісії, членів Біржового арбітражу;

• обирають Біржовий комітет;

• призначають і звільняють виконавчого директора;

• розглядають і затверджують правила біржових торгів, регламенти, положення та інші рішення, обов'язкові для виконання суб'єктами біржових правовідносин;

• затверджують організаційну структуру біржі, річний звіт голови Біржового комітету про результати фінансово-господарської діяльності біржі;

• створюють, реорганізують і ліквідують філії та представництва, затверджують їх статутні документи;

• затверджують рішення голови Біржового комітету та Біржового арбітражу про виключення з членів біржі;

• встановлюють розмір плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати;

• приймають рішення про припинення діяльності біржі, призначають ліквідаційну комісію, затверджують ліквідаційний баланс;

• затверджують кошторис на утримання Біржового комітету та персоналу біржі [16, c.109].

2.2 Фондова біржа і фондовий ринок

Фондовий ринок, або ринок цінних паперів, становить систему відносин купівлі-продажу різноманітних фінансових активів або фондових цінностей. Фондовий ринок поділяється на первинний і вторинний. На первинному ринку здійснюється продаж, первинне розміщення нових випусків (емісії) цінних паперів з метою одержання емітентом фінансових ресурсів. Емітентами можуть бути уряд, місцеві органи влади, різноманітні підприємства, організації. Покупцями на цьому ринку є індивідуальні та інституційні інвестори. До них належать державні установи, інвестиційні і пенсійні фонди, інвестиційні банки, страхові компанії, трастові відділи комерційних банків, траст-компанії та ін.

Після того як цінні папери нових випусків розміщені на первинному ринку, вони стають об'єктом перепродажу. Перепродаж цінних паперів здійснюється на так званому вторинному ринку.Як на первинному, так і на вторинному ринку є багато способів продажу і купівлі цінних паперів. Основним з них є торгівля цінними паперами на фондовій біржі.

Биржи и биржевая деятельность 📙 Курсовая → 🆔 40430