Дефіцит бюджету

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                               

РОЗДІЛ 1. Економічна сутність, форми та роль бюджетного дефіциту в

                      економіці країни      

             1.1. Сутність бюджетного дефіциту, його види та форми прояву

             1.2. Причини виникнення  бюджетного дефіциту                                              

             1.3. Погляди на бюджетний дефіцит та його вплив  на економіку  …... .                      

                    країни                                                                                                            

РОЗДІЛ 2.Аналіз показників  бюджетного дефіциту України                           

                2.1. Оцінка причин виникнення дефіциту бюджету

                2.2.Аналіз динаміки дефіциту Державного бюджету України за

                      2007-2013 рр.                                               

                2.3. Джерела фінансування бюджетного дефіциту                                     

                2.4. Вплив бюджетного дефіциту  на економічну безпеку держави  

РОЗДІЛ 3. Наукові  підходи щодо управління бюджетним дефіцитом

                   в Україні                                                                                        

               3.1. Зарубіжний досвід  управління дефіцитом державного бюджету

                      та можливості його запровадження в Україні                                          

               3.2. Шляхи скорочення бюджетного дефіциту в Україні   

               3.3. Пошук ефективних джерел фінансування  бюджетного дефіциту

                        в Україні

               3.4. Альтернативні шляхи використання бюджетного дефіциту в

                     контексті політики стабілізації  державного                          

 ВИСНОВКИ                                                                                                                    

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                            

ДОДАТКИ                                                                                                                       

http://uchil.net/?cm=44791

ВСТУП

        В умовах поглиблення економічних реформ і кризових явищ важливого значення набуває необхідність пошуку теоретичних і практичних шляхів, спрямованих на стабілізацію і розвиток економіки України. Одним з основних напрямків наукових досліджень в сучасних умовах є дослідження процесу формування дефіциту бюджету і його зв'язок з основними показниками розвитку економіки держави. Нестабільності, кризи неплатежів, невиконання доходів бюджетів всіх рівнів процес зростання дефіциту бюджету є однією з найбільш дискусійних проблем і вимагає подальшого дослідження.

       Бюджетний дефіцит характеризується перевищенням видатків державного бюджету над його доходами. Реальністю сьогодення є те, що більшість як розвинутих країн, так і країн з перехідною економікою не можуть збалансувати бюджети за доходами і видатками, а тому зводять його з дефіцитом. Зазначений факт зумовлює необхідність дослідження цих процесів в економіці та виявлення граничного розміру дефіциту, його впливу на економіку в короткостроковому і довгостроковому періоді та джерел його фінансування.

      Актуальність даної теми зумовлена проблемою існування в Україні дефіциту бюджету, що здійснює певний вплив на розвиток держави та перебіг її  економічних процесів.

         Бюджетний дефіцит потребує застосування термінових заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед, це скорочення витрат бюджету. Доцільними є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім до зростання виробництва та його ефективності. В іншому випадку дефіцит бюджету стає додатковим найбільш несправедливим податком з населення. Бюджетний дефіцит - явище майже постійне в економіці кожної держави,  тому важливого значення набувають  його розміри  та   методи ліквідації .

      Об’єктом дослідження є  структура  доходів і видатків бюджету,   бюджетний дефіцит  та джерела його фінансування.   Предметом  дослідження є   економічні відносини, пов’язані з фінансуванням бюджетного дефіциту, що проявляється у тенденціях формування та впливу дефіциту на економічний розвиток країни .

     Основною метою дослідження є комплексне теоретичне і практичне вивчення економічної природи і суті дефіциту бюджету та його впливу на стабілізацію і розвиток економіки України у сучасних умовах  та можливих шляхів його  подолання.

   Відповідно до зазначеної мети, завданнями до курсової роботи є : визначення причин бюджетного дефіциту; аналіз поглядів на дане явище, та його вплив на розвиток економіки країни; аналіз динаміки бюджетного  дефіциту;  розгляд шляхів його фінансування;  дослідження наукових підходів  до  вирішення проблем дефіциту,  визначення   шляхів скорочення  дефіциту та  зменшення його негативного впливу на   економіку України.

        Згідно сучасної економічної теорії бюджетний дефіцит є одним із важливих інструментів державного регулювання економічної активності. За умов фінансово-економічної кризи відсутність заходів із стимулювання сукупного попиту, у тому числі через дефіцит бюджету, у значній мірі може підвищити циклічні коливання економіки. 

.     Штучне обмеження дефіциту бюджету в умовах кризи вимагатиме або скорочення важливих видатків по забезпеченню соціальних стандартів та здійсненню державних інвестицій, або посилення податкового тиску. Разом з цим, неконтрольоване збільшення дефіциту бюджету може призвести до порушення макроекономічної стабільності, яка є необхідною умовою економічного розвитку. Тому бюджетний дефіцит, визначений на економічно безпечному рівні, є однією із рушійних сил розвитку економіки, що дозволяє здійснювати державні інвестиції та забезпечувати необхідний рівень споживання в соціальній сфері. Уряд в умовах кризи проводить виважену боргову політику, здійснює заходи по стабілізації економіки України .

……Питанням дефіциту бюджету присвячені праці науковців О.Д. Василика « Теорія фінансів», Ю.О. Шевцова «Передумови виникнення дефіциту  державного бюджету України», А.О. Єпіфанова «Бюджет і фінансова політика України», О.Д. Заруби «Моделювання взаємозв’язку дефіциту бюджету  та економічної динаміки», Г.О. П'ятаченка «Удосконалення  механізму наповнення дохідної частини бюджету», В.М. Федосова «Бюджетний дефіцит  в контексті західноєвропейської трансформації» А.І. Машка « Теоретичний еклектизм дефіциту бюджету» та інших. Проте, потрібно детальніше визначити причини виникнення дефіциту бюджету України в умовах перехідної економіки Визначити шляхи подолання даного явища, враховуючи особливості саме нашої країни .

       В курсовій використовувалися методи аналізу, порівняння, алгебраїчні та графічні способи дослідження, за допомогою яких ми розглянули питання бюджетного дефіциту, дослідили та проаналізували його складові.  ……

         Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури .

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО РОЗКРИТТЯ СУТНОСТІ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ

1.1. Причини виникнення  бюджетного дефіциту

       В умовах ринкової економіки бюджет є основним  інструментом фінансової політики кожної держави. Україна не є винятком. Проте, на практиці часто виходить так, що держава не може профінансувати всі намічені у фінансовому плані заходи через значну невідповідність дохідної та видаткової частини бюджету.

      Бюджетний дефіцит виражає об’єктивні економічні відносини, що виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання коштів, що перевищують прибуток через зростання граничних витрат виробництва. Такі засоби утворюються головним чином унаслідок грошової та кредитної емісії, продажу облігацій державних позик, сертифікатів та інших видів цінних паперів, здійснення великомасштабних зовнішніх позик. Визначені дії, що призводять до дефіциту бюджету, обумовлюють необхідність розроблення чіткої програми фінансового маневру в межах грошового потенціалу країни, а також пошуку ефективних джерел покриття бюджетного дефіциту і контролю за його розвитком, визначення платоспроможності суб’єктів бюджетного фінансування. Під бюджетним дефіцитом розуміють перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету) [2].

      Досвід використання дефіцитів бюджету в антикризових та стимулюючих заходах у різних країнах і у різні періоди є досить суперечливим для того, щоб беззастережно використовувати цей інструмент як гарантію покращення економічного становища країни [4, С. 32].

      Дане явище потребує застосування термінових заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед, це скорочення витрат бюджету. Доцільними є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім до зростання виробництва та його ефективності. В іншому випадку дефіцит бюджету стає додатковим найбільш несправедливим податком з населення. Бюджетний дефіцит - явище майже постійне в економіці кожної держави, тому важливого значення набувають його розміри та методи  ліквідації [5, с. 83].

        Бездефіцитний бюджет є об’єктивною  вимогою економічного розвитку  держави. Однак, нині в більшості країн світу дефіцит бюджету становить від 15% до 2% валового внутрішнього продукту при середньосвітовій його величині 4,5%. Існує тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту у середньосвітовому вимірі 4-5%. Слід зазначити, що розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 5% валового внутрішнього продукту, призводить до різкого зниження інвестиційної активності, що переростає в подальшому в різні форми кризових явищ [28, С. 212].

       Унікальним, складним і поширеним у світі явищем є дефіцит бюджету. Його наявність свідчить про  недостатні фінансові можливості держави забезпечувати виконання своїх функцій за рахунок наявних бюджетних ресурсів, внаслідок чого уряд змушений  знаходити додаткові джерела фінансування державних видатків. Таким чином, наявність дефіциту спричиняється до дефіцитного фінансування державних потреб і негативно впливає на кризову ситуацію в державі. На практиці існує причинно-наслідковий зв'язок бюджетного дефіциту з економічною, а в її складі фінансовою кризою. З одного боку, дефіцит є однією з причин кризи, а з іншого - її наслідком. Тому фінансова наука і практика бюджетному дефіциту та його ролі у суспільстві приділяють особливу увагу [8,С34].

         В наслідок незбалансованості бюджету, тобто нестачі бюджетних коштів у порівнянні з потребою в них для фінансування всього необхідного обсягу державних видатків виникає бюджетний дефіцит. Тимчасова незбалансованість бюджетів, загалом пов’язана з циклічним характером виробництва, а також з надзвичайними подіями, мала місце й у домонополістичний період розвитку суспільного виробництва [5, С. 47].

        Дефіцит ускладнює рішення економічних і соціальних проблем не тільки у конкретній країні, а й впливає на економічну ситуацію в інших країнах. Внаслідок цього найважливішою фінансовою проблемою сучасності є проблема раціонального фінансування бюджетних дефіцитів. Вирішувати ці питання потрібно, в першу чергу, через збалансування бюджету за рахунок наповнення дохідної частини, ефективності витрачення бюджетних коштів, скорочення мережі бюджетних установ та удосконалення структури управління. Необхідною умовою є зменшення навантаження на дохідну частину бюджету за рахунок залучення позабюджетних джерел фінансування.

         Прояви і причини  бюджетного дефіциту різні. Він не підлягає однозначній оцінці, оскільки завжди необхідно враховувати всі його чинники. Основними причинами виникнення бюджетного дефіциту є [24,С.22 ]:

    кризові явища в економіці, неефективність фінансово-кредитних зв’язків;

     надзвичайні події, що потребують використання великих коштів, а звичайних ресурсів для цього не вистачає;

     нездатність влади тримати під контролем фінансові ситуації;

     нецільове та неефективне використання бюджетних коштів;

     неефективний механізм оподаткування суб’єктів господарювання;

     застосування тіньових схем в економіці;

    структурна розбалансованість економіки та несвоєчасне й неефективне проведення структурних перетворень;

    невідповідна наявним фінансовим можливостям держави структура бюджетних витрат;

       відсутність чіткої фінансової стратегії;…

   циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі та тривалі;  

. скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування державних витрат;

  збереження значної кількості нерентабельних державних підприємств, що одержують дотації тощо.

   ,…Існують глибинні та загальні причини бюджетного дефіциту, властиві будь-якій державі, в якій видатки бюджету перевищують доходи, і конкретні, особливі причини, що мають місце в окремій країні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні є спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки та підприємств, невиважена соціально-економічна політика держави [4, С. 117].

         Отже, бюджетний дефіцит ускладнює рішення економічних і соціальних проблем не тільки у конкретній країні, а й впливає на економічну ситуацію в інших країнах. Бюджетний дефіцит сам по собі не може бути надзвичайно негативним для розвитку економіки і динаміки життєвого рівня населення. Усе залежить від причин його виникнення і напрямів використання коштів. Детальніше про погляди на бюджетний дефіцит та його вплив на економіку розглядено у пункті 1.2.

1.2. Погляди  на бюджетний дефіцит та його  вплив  на економіку   . .    .                   країни

     Бюджетний дефіцит як складова економічних реалій багатьох країн світу,  уряди котрих  зацікавлені у постійному  збільшенні  державних видатків (згідно  Закону  Вагнера) а, отже,  у  пошуку  джерел  фінансування  зростаючих „апетитів” держави,  постав як доволі  неоднозначний  об’єкт  всебічного  теоретико-практичного аналізу, що зумовило суперечливість у підходах економістів та науковців до вивчення економічної сутності, наслідків та політики управління ним. Зокрема,  західна фінансова теорія  передбачає  класичні  підходи до  питання бюджетного  дефіциту,  кожен з яких має характерні риси й економічні наслідки.

.     Грунтовні дослідження бюджетного дефіциту здійснено у працях відомого українського вченого дорадянської доби  М. Мітіліно.  Першопричиною  бюджетних дефіцитів він вважав необґрунтоване витрачання державних коштів і  марнославство правителів. [15,С.327]. Аналізуючи  способи збалансування бюджету,  М.  Мітіліно зазначив, що „...королі  почали  вдаватися до варварських способів покривати свої дефіцити. Наприклад, ...джерелом покриття дефіциту була надто поширена у Франції система продажу державних  посад” [15,  С. 328].

  .  .  Довго це явище не привертало уваги вітчизняних вчених, які вважали, що  бюджетний  дефіцит  існує  лише  у  капіталістичних  країнах.  Зокрема, професор  Н. Любимов  стверджував,  що  найчастіше  з  дефіцитом „...виконуються головні фінансові плани капіталістичних держав”, а тому з метою збалансування таких бюджетів уряди цих країн здійснюють емісію паперових грошей, залучають  позикові ресурси або збільшують податкове навантаження. [23, С. 182, 183].

        Більш радикальну позицію відстоював вчений А. Скачко, який запевняв,  що „бюджетний  дефіцит –  одне  з  найбільш  яскравих  проявів  фінансової кризи”,  а  його  причинами є проблеми, що виникають у промисловості та  сільському господарстві.  Водночас,  дефіцит бюджету зумовлює  порушення функціонування грошово-кредитної системи і стимулює інфляцію [22, С. 10]. Аналогічну думку висловив російський дослідник В. Лавров, резюмуючи при цьому: „Один із  показників економічних проблем капіталістичних держав – хронічна дефіцитність їхніх бюджетів” [22, С. 23].

         Н.Яценко визначає недосконалість системи органів державної влади у питаннях виконання бюджету та формування ефективної бюджетної політики. Даний автор один з небагатьох, який у своїх працях досліджує процедуру складання бюджету та його затвердження. Проте він не висвітлює пріоритетні напрямків розвитку бюджетної політики.

       Російський економіст  Д. Боголєпов  у  своїй  праці „Короткий  курс фінансової науки”  зауважує,  що  головною  причиною  виникнення  бюджетного  дефіциту  є невиправдана емісія паперових грошей і зростання державного боргу [3, С. 49].

Окрім того, науковець наголошує, що часто потребу фінансування дефіциту заміняють терміном „надзвичайні доходи”, а саме  існування бюджетного дефіциту  уряди визнають лише тоді, „...  коли державі загрожує банкрутство” [3,  С. 49].Як  показує практика, уряди багатьох країн намагалися витрачати коштів значно  більше, ніж їх було в наявності, що призводило до  значного  зростання  бюджетного  дефіциту й державного боргу, а отже, завжди існувала можливість  фінансового  краху  держави.

       Аналізуючи проблему дефіцитності  бюджету,  сучасні  українські  та  російські економісти пов’язують  її,  насамперед, із складністю процесів відтворення та недостатністю інвестиційних ресурсів. Так, російські дослідники М. Романовський і О. Врублевська наголошують, що бюджетний дефіцит відображає певні зміни в процесі відтворення,  фіксує  результат  цих  змін . Можемо  зробити висновок,  що основну причину виникнення дефіциту бюджету  фахівці  вбачають  у  сповільненні (падінні) темпів економічного розвитку, в кризі формування достатніх ресурсів для стабілізації (розширення) виробництва,  і,  як  наслідок, -  зниження  надходжень до бюджетів  усіх рівнів  на фоні зростаючих бюджетних видатків та підвищених показників  інфляції. Зокрема, такий зв’язок обґрунтовує  вітчизняний  науковець   С. Юрій, який наголошує, що, перш за все, структура доходів і видатків бюджету зумовлюється соціально-економічною стратегією суспільства й визначається на основі потенційних можливостей та функцій будь-якої держави, а тому формування бюджету має відбуватися з урахуванням реальних показників стану економіки України, а „… відмова від практики фінансового планування доходів і видатків бюджету держави веде до важких наслідків незбалансованості й різкого  збільшення  дефіциту  бюджету” [28, С. 189]. Продовжуючи думку, згаданий вчений зазначає: „За своєю природою бюджетний дефіцит...  визначається,  з  одного  боку,  законами  зростання  вартості,  а  з іншого –  законами  інфляції” [28, С 190].

        До  певної  міри  схожими  є  думки, які  висловлюють  вітчизняні  науковці    В. Федосов та В. Опарін, відображаючи всю проблематику такого економічного явища як бюджетний дефіцит. Насамперед, вчені зауважують, що Україна успадкувала не  тільки  дефіцитність фінансів  колишнього Союзу, а й негативне  ставлення до бюджетних дефіцитів, оскільки в умовах соціалізму економіка і фінанси  мали  бути збалансованими,  тому  вважалося, що дефіцит бюджету існує  тільки в ринковій економіці. Така політика зумовила неготовність влади до  офіційного визнання існуючих бюджетних дефіцитів, а неефективні спроби їхнього  збалансування  лише загострили ситуацію [13, С. 82].

      Отже, охарактеризовані погляди на бюджетний дефіцит свідчить, що дана проблема є досить давно і її досліджувало багато науковців. Проте на даний момент   все ж достеменно причини та наслідки даного явища не  виявлені, що і стало однією з причин даної роботи. Детальніше аналіз динаміки бюджетного дефіциту розглянемо у розділі 2

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ  ПОКАЗНИКІВ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ УКРАЇНИ

2.1. Аналіз  динаміки  бюджетного дефіциту

              За роки незалежності у політиці дефіцитного фінансування можна умовно поділити декілька  етапів (Додаток 1) [19].

      Перший етап ( 1992-1999)  характеризується тенденцією скорочення бюджетного дефіциту з 13,7% до 1,5% ВВП (Рис.2.1).

Цей період пов'язаний з економічною  кризою і негативним її впливом на обсяги дефіциту, з одного боку, та негативним впливом бюджетного дефіциту  на соціально-економічні процеси у суспільстві з іншого. Негативні соціально-економічні наслідки характеризуються різким збільшенням обсягів ВВП, обвальною інфляцією  та підвищенням цін, що  призвело  до зменшення валютних резервів, неефективним  управлінням бюджетними коштами та інше[20].

       Рис. 2.1 Державний бюджет України   ( дані, закладені у Законі про бюджет України)  [18].

      Другий етап (2000 – 2002 рр) характеризується зведенням Державного бюджету з профіцитом, що позитивно відобразилося на усіх показниках соціально-економічного розвитку країни.

        Третій етап ( 2002-2005 рр) пов'язаний з проголошенням політики пріоритетного соціального розвитку та реалізацією соціальних програм, внаслідок  чого спостерігається тенденція до зростання обсягів дефіциту бюджету та його частки у ВВП з 0,4 до 2,6%.

  .   Стрімке зростання темпів бюджетного дефіциту України залежить у першу чергу від стану  економічної ситуації як у країні, так і у світі. Таке різке зростання дефіциту у 2004 році було підкріплено найвищими темпами ВВП у порівнянні з європейськими країнами. Тобто подібний дефіцит можна назвати дефіцитом економічного зростання, в цей період встановлювався фундамент на подальші періоди.

  Четвертий етап (2005-2010 рр.) характеризується поступовим скороченням частки бюджетного дефіциту, проте в умовах останньої фінансової кризи дана тенденція порушена. ………                                ……………………  зростання    .       . . . Зростання дефіциту у 2007 та  2009  можна пояснити економічною нестабільністю економіки. 2007 рік характеризувався економічною нестабільністю в країні, викликаною політичними негараздами, нове керівництво держави не змогло втримати темп  зростання економіки через постійний розподіл політичних сфер впливу. Через що в країні почався спостерігатися значний спад в економічному секторі та підвищення темпів інфляції.

  . . У другому періоді ( 2009 року) спостерігалася так звана тенденція «снігового кому», по-перше, негативні економічні фактори які відбулися в Україні у 2007 році, лише збільшили свій негативний вплив, по-друге, Україна у 2008 році відчула вплив світової фінансової кризи. До внутрішніх негативних факторів додалися ще й зовнішні. Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України,є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики.

      П’ятий етап ( 2010 – 2012 рр) характеризується тим, що уже відбувається скорочення бюджетного дефіциту, стабілізацією економічного розвитку, хоча фінансова криза і завдала значних збитків нашій економіці.                     .                                                             ..   Загальну картину ( останні 3 роки)  динаміки доходів , видатків та  дефіциту бюджету, державного боргу та обсягу запозичень можна  прослідкувати  з Додатку Б [25].

            Боргова політика щодо внутрішніх запозичень характеризувалася поступовим збільшенням відсоткових ставок з метою залучення додаткових грошей. З огляду на стан економіки і брак фінансових ресурсів держава змушена була погашати існуючі позики за рахунок залучення нових боргів. З рисунку 2.1 видно, що у 2012 прогнозовано зберігання тенденції до зменшення бюджетного дефіциту, так у порівнянні із 2011 роком майже на 10 млрд. грн., що є досить позитивним. Проте однозначно трактувати  отримані дані не можна, оскільки  потрібно враховувати також структуру видатків, розмір державного боргу та ін. показники.

       У 2012 році заплановано зменшити видатки (Додаток 3) [22]. Зокрема різниця між видатками  державного бюджету України у 2011 році та 2012 на президента та його обслуговуючий апарат, Верховну Раду, Кабінет міністрів,  Міністерство науки і освіти, молоді і спорту та  на МОЗ. Це з одного боку дає можливість збільшити інвестиції  в розвиток економіки.

       Необхідно констатувати, що в Україні за 2011 рік значно зріс державний борг  та зменшилися доходи зі спеціального фонду та збільшився дефіцит загального фонду бюджету (Додаток 4) [23]. Це негативно позначається на стані збалансованості бюджету наступних років, оскільки навантаження на погашення основної частини боргу та виплату процентів за боргом відбуваються за рахунок видаткової частини державного бюджету. Необхідно зазначити, що більшість запозичень, взятих Україною протягом цих років, залучалися на коротко- та середньостроковій основі. Це негативно вплинуло на стан бюджетної політики країни, адже необхідно щорічно виплачувати значні відсотки за користування кредитними ресурсами та великі суми на погашення основної суми боргу [20].

     У більшості країн світу, у тому числі в Україні, бюджетні дефіцити набули хронічного характеру, що сприяло поглибленню фінансової нестабільності. Вони дають поштовх інфляційним процесам і відволікають значні обсяги фінансових ресурсів з приватного сектору. Не контрольованість і зняття питання про бюджетне обмеження дефіциту є причиною погіршення фінансової дисципліни в країні та поглиблення фінансової безвідповідальності урядів.

        Отже, можемо зробити висновок, що дефіцит державного бюджету України пройшов кілька етапів. Бюджетний дефіцит в Україні - це вимушений дефіцит. Недостатність доходів державного бюджету головним чином зумовлюється недостатнім обсягом доходів підприємств і громадян. А відтак бюджетний дефіцит походить не з фінансової політики держави у сфері долходів, а з дефіциту фінансових ресурсів у нашому суспільстві.  Детальніше джерела фінансування бюджетного дефіциту розглянемо у підрозділі 2.2.

2.2. Фінансування державного дефіциту України

      Оскільки бюджет є важливим інструментом регулювання соціально-економічних процесів у державі, то його стан значною мірою визначає рівень суспільного добробуту в цілому [9].

        Проблеми дефіциту державного бюджету належать до досить гострих та  дискусійних. Як науковці, так і політики, дотримуються різних, прямо  протилежних, точок зору щодо результативності вирішення цих проблем. Це  пов'язано з тим, що дефіцит бюджету та його фінансування здійснює  неоднозначний вплив на розвиток країни [14,С.165].

   . Виходячи із визначення дефіциту бюджету, очевидно, що для більшого збалансування бюджету необхідно певним чином збільшити дохідну частину бюджету або дещо зменшити видаткову, але в тих межах, які б не загрожували розвитку виробництва та не знижували б життєвий рівень населення та якість життя.

   І  В Україні формування бюджет з дефіцитом зумовлюється тим, що дуже велика  потреба в проведенні реформ у багатьох сферах життєдіяльності держави, фінансуванні розвитку інфраструктури, підвищенні якості адміністративних і соціальних послуг. Для їх забезпечення необхідно залучити додаткові джерела фінансування  шляхом більш активного використання  економічного потенціалу країни ( Табл 2.1 ).

Існує три основні  способи фінансування дефіциту державного бюджету:

грошово-кредитна емісія (монетизація);

внутрішні і  зовнішні позики (боргове фінансування);

збільшення  податкових надходжень до бюджету.

Окрім того до джерел фінансування бюджетного дефіциту належать скорочення бюджетних витрат на соціальні програми та додаткові джерела надходження (наприклад приватизація) . До цього напряму слід віднести скорочення видатків на народне господарство, зменшення участі держави у виробничих інвестиціях.Також напрямами скорочення видаткової частини бюджету є зменшення видатків на оборону за рахунок встановлення оптимальної чисельності військових та військової техніки та зменшення дотацій, субвенцій. [10,С.3-12].