Державне регулювання експорту залізної руди

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Основи  митної справи»

на тему «Державне регулювання експорту залізної руди»

 

 

 

 

 

 

Студент 4 курсу 2 групи

Заочної форми навчання

Факультету товарознавства і 

торговельного підприємництва

Іваницький  В.В.

доц. Калиновська Л.Є.

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналіз законодавчої бази  з питань переміщення залізної руди через митний кордон України
2. Особливості класифікації залізної руди за УКТЗЕД
3. Декларування експорту залізної руди
4. Державне регулювання експорту залізної руди

Висновки  та пропозиції

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Залізна руда - природне мінеральне утворення з вмістом заліза у таких кількостях, при яких його економічно вигідно видобувати.

Доля світового споживання заліза серед інших металів складає 95%. Це — головний «кит», на якому  тримається сучасна цивілізація.

 Залізо входить до складу чотирьох головних рудних мінералів: магнетиту, гематиту, гетиту та сидериту. Родовища, що пов'язані з магматизмом, багаті на вміст заліза (близько 70%) і складаються із гематиту та магнетиту.

 В Україні розвідано  49 родовищ залізних руд, загальні запаси яких становлять понад 28 млрд. тонн, що складає близько 8-9% від світових.

Світові розвідані запаси залізної руди становлять близько 160 млрд тонн, що містять близько 80 млрд тонн чистого заліза. За даними Геологічної  служби США, Україна володіє найбільшими в світі розвіданими запасами залізної руди.

Розглядаючи питання експорту залізної руди, слід відмітити, що у 2012 році показники експорту є дещо нижчими, ніж у попередньому році. Але все ж дане питання є актуальним, так як Україна має великі поклади залізної руди.

Одним із найважливіших  показників економічного розвитку країни є наявність стабільного експортного  потенціалу, який безумовно має перевищувати імпортний попит. З метою досягнення даної тенденції головним завданням  України, як країни з багатими родовищами, є підтримання вітчизняних виробників та створення відповідних умов для успішного виходу вітчизняної продукції на світовий ринок.

Таким чином розвиток експортного потенціалу вітчизняних  виробників (особливо в умовах світової економічної кризи) є першочерговим заходом збереження ліквідності українських підприємств.

Головними експортерами залізної руди є такі країни: Австрія, Китай, Німеччина, Польща, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Словаччина, Туреччина, Угорщина.

Метою даної курсової роботи є набуття навиків щодо державного регулювання  залізної руди при експорті через митний кордон України.

Об’єктом курсової роботи є залізна руда.

Предметом курсової роботи є державне регулювання при експорті залізної руди через митний кордон України.

Для   досягнення   поставленої   мети   необхідно   було   вирішити   наступні завдання:

• проаналізувати законодавчу базу, що регламентує порядок і правила переміщення залізної руди через митний кордон України;
• перевірити правильність класифікації залізної руди за УКТ ЗЕД;
• здійснити декларування залізної руди в режимі експорту;
• проаналізувати державне регулювання експорту залізної руди через митний кордон України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Аналіз законодавчої бази  з питань переміщення залізної руди через митний кордон України

 

 

Основним законом, яким визначено загальні принципи здійснення зовнішньоекономічної діяльності є  Закон України «Про зовнiшньоекономiчну  дiяльнiсть», який Верховна Рада України  прийняла 16.04.1991 [1].

Так, згідно з ним зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть – це дiяльнiсть суб'єктiв господарської дiяльностi України та iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, що має мiсце як на територiї України, так i за її межами.

Статтею 2 Закону визначено 6 принципів зовнiшньоекономiчної дiяльностi:

А) Принцип суверенiтету народу України у здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi полягає у:

- виключному правi народу  України самостiйно та незалежно  здiйснювати зовнiшньоекономiчну  дiяльнiсть на територiї України, керуючись законами, що дiють на територiї України;

- обов'язку України  неухильно виконувати всi договори i зобов'язання України в галузi  мiжнародних економiчних вiдносин;

Б) Принцип свободи  зовнiшньоекономiчного пiдприємництва полягає у:

- правi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної  дiяльностi добровiльно вступати  у зовнiшньоекономiчнi зв'язки;

- правi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної  дiяльностi здiйснювати її в  будь-яких формах, якi прямо не  забороненi чинними законами України;

- обов'язку додержувати при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної дiяльностi порядку, встановленого законами України;

- виключному правi власностi суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi  на всi одержанi ними результати  зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

В) Принцип юридичної  рiвностi i недискримiнацiї полягає у:

- рiвностi перед законом  всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної  дiяльностi, незалежно вiд форм  власностi, в тому числi держави,  при здiйсненнi зовнiшньоекономiчної  дiяльностi;

- заборонi будь-яких, крiм  передбачених цим Законом, дiй держави, результатом яких є обмеження прав i дискримiнацiя суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi, а також iноземних суб'єктiв господарської дiяльностi за формами власностi, мiсцем розташування та iншими ознаками;

- неприпустимостi обмежувальної дiяльностi з боку будь-яких її суб'єктiв, крiм випадкiв, передбачених цим Законом;

Г) Принцип верховенства закону полягає у:

- регулюваннi зовнiшньоекономiчної  дiяльностi тiльки законами України;

- заборонi застосування  пiдзаконних актiв та актiв управлiння мiсцевих органiв, що у будь-який спосiб створюють для суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi умови менш сприятливi, нiж тi, якi встановленi законами України;

Ґ) Принцип захисту iнтересiв  суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рiвний  захист iнтересiв всiх суб'єктiв  зовнiшньоекономiчної дiяльностi  та iноземних суб'єктiв господарської  дiяльностi на її територiї згiдно  з законами України;

- здiйснює рiвний захист  всiх суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України за межами України згiдно з нормами мiжнародного права;

- здiйснює захист державних  iнтересiв України як на її  територiї, так i за її межами  лише вiдповiдно до законiв України,  умов пiдписаних нею мiжнародних  договорiв та норм мiжнародного права;

Д) Принцип еквiвалентностi обмiну, неприпустимостi демпiнгу при  ввезеннi та вивезеннi товарiв [1].

Згідно зі статтею 7 цього  Закону України регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi здiйснюється  за допомогою:

- законiв України;

- передбачених в законах України актiв тарифного i нетарифного регулювання, якi видаються державними органами України в межах їх компетенцiї;

- економiчних заходiв  оперативного регулювання (валютно-фiнансового,  кредитного та iншого) в межах  законiв України;

- рiшень недержавних органiв управлiння економiкою, якi приймаються за їх статутними документами в межах законiв України;

- угод, що укладаються  мiж суб'єктами зовнiшньоекономiчної  дiяльностi i якi не суперечать законам  України [1].

Забороняється регулювання  зовнiшньоекономiчної дiяльностi прямо не передбаченими у цiй частинi актами i дiями державних i недержавних органiв.

Тепер проаналізуємо  законодавство, яким регламентовано порядок  переміщення через митний кордон України товару «агломерована залізна  руда» в режимі експорту.

Так, згідно з Митним кодексом України Експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, вiдповiдно до якого  українськi товари випускаються для  вiльного обiгу за межами митної територiї  України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Статтею 75 Митного кодексу України визначено обов’язки особи, на яку покладається дотримання вимог митного режиму:

1) подати митному органу, що здiйснює випуск товарiв  у митному режимi експорту, документи  на такi товари;

2) сплатити митнi платежi, якими вiдповiдно до закону обкладаються товари пiд час вивезення за межi митної територiї України у митному режимi експорту;

3) виконати вимоги  щодо застосування передбачених  законом заходiв нетарифного регулювання  зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

4) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвiл на проведення зовнiшньоекономiчної операцiї з вивезення товарiв у третю країну (реекспорт) [2]. (дану вимогу ми не розглядаємо, так як екпортна поставка має кінцевого отримувача)

Розглянемо дані вимоги більш детально.

Подання митному органу, що здійснює випуск товарів, документів на товар «агломерована залізна  руда»

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України  митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в  межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку [2].

Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю наведено у ст. 335 Митного кодексу України. Згідно з нею, разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують  повноваження особи, яка подає  митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний  договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні)  документи;

4) комерційні документи,  наявні у особи, яка подає  декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують  дотримання обмежень, які виникають  у зв'язку із застосуванням  захисних, антидемпінгових та компенсаційних  заходів (за наявності таких  обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують  сплату та/або забезпечення сплати  митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують  право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують  зміну термінів сплати митних  платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу [2].

Таким чином, при вивезенні  товару «агломерована залізна руда»  у режимі експорту, декларант повинен  подати митному органу:

1. Картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами;
2. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів тощо;
3. Довiдку про проведення декларування валютних цiнностей, доходiв та майна, що належать резиденту України i знаходяться за її межами (про вiдсутнiсть за межами України валютних цiнностей та майна) (ДПА України);
4. Міжнародну автомобільну накладну (CMR) тощо;
5. Книжку МДП (Carnet TIR);
6. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару;
7. Рахунок-фактуру (інвойс);
8. Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу "Радіологічний контроль ввіз/вивіз дозволено").

Далі проаналізуємо  порядок використання та подання  митному органу наведених вище документів:

1. Порядок облiку осiб, якi здiйснюють операцiї з товарами та порядок заповнення граф картки облiку особи, яка здiйснює операцiї з товарами затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 634 [3].
2. Законом України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» визначено основний документ на підставі якого здійснюється зовнішньоекономічна операція. Це зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) –  матерiально оформлена угода двох або бiльше суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi та їх iноземних контрагентiв, спрямована на встановлення, змiну або припинення їх взаємних прав та обов'язкiв у зовнiшньоекономiчнiй діяльності [1].

Його форму із переліком  обов’язкових реквізитів наведено у  Положенні про форму зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв), затвердженому наказом Міністерства економіки та з питань європеської інтеграції України від 06.09.2001 № 201[4].

3. Довідка про проведення декларування валютних цінностей підтверджує відсутність незаконного находження валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Декларування валютних цiнностей, доходiв та майна здiйснюється  суб'єктами пiдприємницької дiяльностi за формою, завтердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207 в регiональних вiддiленнях Нацiонального банку України та в державних податкових iнспекцiях за мiсцем знаходження суб'єктiв пiдприємницької діяльності [5].

4. Порядок використання Міжнародної автомобільної накладної (CMR) визначено Міждержавною угодою від 19.05.1956 "Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ)". Зокрема, сфера дії Конвенції: «Настоящая Конвенция применяется ко всякому договору дорожной перевозки грузов за вознаграждение посредством транспортных средств, когда место погрузки груза и место доставки груза, указанные в контракте, находятся на территории двух различных стран, из которых по крайней мере одна является участницей Конвенции. Применение Конвенции не зависит от местожительства и национальности заключающих договор сторон.» [6].
5. Порядок переміщення із застосуванням книжки МДП та пред’явлення її митному органу визначено Міждержавною угодою від 14.11.1975 "Митна конвенцiя про мiжнародне перевезення вантажiв iз застосуванням книжки МДП (Конвенцiя МДП)" та Порядком реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженим наказом Держмитслужби України від 21.11.2011 № 755. Зокрема, зазначеними вище нормативними актами визначено, що дія Конвенції МДП поширюється на перевезення товарів, які виконуються без проміжного перевантаження останніх, з митниці відправлення в митницю призначення транспортними засобами, зчепами дорожніх транспортних засобів або в контейнерах з перетином одного чи декількох кордонів за умови, що все МДП чи його частина від початку й до кінця здійснюється автомобільним транспортом [7,8].

6, 7) Документи, що підтверджують  витрати на доставку товарів  застосовуються в комерційній  практиці для оформлення відповідних угод та викорстовуються декларантами для визначення митної вартостi товарів.

В якості таких документів можуть використовуватися:

• документ, що визначає вiдносини сторiн в угодi по наданню послуг по доставцi товарiв вiд мiсця вiдправлення до мiсця призначення;
• рахунок-фактура вiд виконавця угоди доставки, що мiстить реквiзити сторiн, суму та умови платежу, а також предмет платежу;
• банкiвськi платiжнi документи, що пiдтверджують факт сплати послуг по доставцi у вiдповiдностi до виставленого рахунку-фактури.

Рахунок-фактура (invoicе, rechnung) - документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх ідентифікувати.

Використовуються для  здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди.

Є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються  через митний кордон України.

Згідно з частиною 11 статті 52 Митного кодексу України  заявлення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України в режимах, вiдмiнних вiд режиму iмпорту, здiйснюється при декларуваннi цих товарiв шляхом заявлення в митнiй декларацiї вiдомостей про числове значення їх митної вартостi та про документи, що його підтверджують [2].

Таким чином, витрати  на доставку товару та його вартість мають бути підтверджені відповідними документами та заявлені безпосередньо у митній декларації. Тобто, в даному випадку декларація митної вартості не подається.

8) Наказом Міністерства  охорони навколишнього природного  середовища та ядерної безпеки України від 08.09.1999 № 204 затверджено Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць. Згідно з п. 5.2 даного Положення екологічний контроль вантажів передбачає два послідовних етапи контролю:

- перевірка товаросупровідних  документів на вантажі, які  перетинають кордон;

- безпосередній екологічний  контроль вантажів [9].

Зокрема, при експорті товару «агломерована залізна руда»  відповідно до п. 5.3 Положення перевірці підлягають наступні документи:

1. Міжнародна товаротранспортна накладна (CMR).
2. Контракт (тільки у випадку здійснення екологічного контролю в зоні діяльності регіональних митниць і митниць).
3. Рахунок фактура (invoice, account, final invoice, Rechnung тощо).

У подальшому Держекоінспектором на товарно-транспортних та товарно-супровідних  документах проставляється відповідний  штамп, що засвідчує факт здійснення контролю.

Наявнiсть штампу "Екологiчний контроль" на товаросупровiдних документах свiдчить про проведення радiологiчного контролю

Сплата митних платежів, якими відповідно до законів України  обкладаються товари

Законодавством України  визначено, що товар «агломерована  залізна руда» при заявленні  в митному режимі експорту не підлягає тарифним заходам регулювання, тобто, при вивезенні з митної території вказаного товару митні платежі не сплачуються.

Виконання встановлених відповідно до закону вимог щодо заходів  нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності при вивезенні з митної території України агломерованої залізної руди.

Ураховуючи викладені  вище вимоги щодо подання митному  органу документів, необхідних для  вивезення товару «агломерована  залізна руда», законодавством України  визначено наступні нетарифні заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності при вивезенні з митної території України агломерованої залізної руди:

Радіологічний контроль.

Таким чином, після виконання  зазначеної вище вимоги можна розглядати питання щодо надання дозволу  на вивезення з митної території  України товару «агломерована залізна руда».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Особливості класифікації залізної руди за УКТЗЕД

 

 

Митним кодексом України  визначено, що товари при їх декларуваннi пiдлягають класифiкацiї, тобто у  вiдношеннi товарiв визначаються коди вiдповiдно до класифiкацiйних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД [2].

Порядком роботи вiддiлу митних платежiв, пiдроздiлу митного оформлення митного  органу та митного поста при вирiшеннi питань класифiкацiї товарiв, що перемiщуються  через митний кордон України (затверджено наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 650) визначено, що класифiкацiя товару – визначення коду товару вiдповiдно до вимог Основних правил iнтерпретацiї УКТ ЗЕД, передбачених Законом України "Про Митний тариф України" (далi - Основнi правила iнтерпретацiї УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рiшень Комiтету з Гармонiзованої системи опису та кодування товарiв Всесвiтньої митної органiзацiї, методичних рекомендацiй щодо класифiкацiї окремих товарiв згiдно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сферi митної справи на виконання статтi 68 Кодексу, до початку перемiщення товару через митний кордон України, пiд час митного оформлення та пiсля завершення митного оформлення [10].

Щодо класифікації, то для зручності  вибору вірного коду Законом України «Про митний тариф України» визначено примітки до товарної групи 26 «Руди, шлак i зола». Так, згідно з ними до даної групи не включаються:

(a) шлак або аналогiчнi промисловi  вiдходи, пiдготовленi у виглядi макадаму (товарна позицiя 2517);

(b) карбонат магнiю природний  (магнезит), кальцинований або некальцинований  (товарна позицiя 2519);

(c) шлам iз бакiв - сховищ нафтопродуктiв,  що складається переважно з  нафти або нафтопродуктiв (товарна  позицiя 2710);

(d) основний шлак (група 31);

(e) шлаковату, мiнеральну силiкатну  вату та аналогiчнi мiнеральнi вати (товарна позицiя 6806);

(f) вiдходи або брухт дорогоцiнних  металiв або металiв, плакованих  дорогоцiнними металами; iншi вiдходи  та брухт iз вмiстом дорогоцiнних  металiв або сполук дорогоцiнних металiв, якi використовують в основному для видобування дорогоцiнних металiв (товарна позицiя 7112); або

(g) мiдний, нiкелевий або кобальтовий  штейн, одержаний будь-яким способом  плавки (роздiл XV).

Код товару складається з десяти знаків і ділиться відповідно на групи, позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії. Більш детально наведено на рис. 1.

                                                       1     2      3     4          5     6        7     8             9     10

   ХХХХ  ХХ ХХ   ХХ

        Група

 Товарна позиція

 

 Товарна  підпозиція 

 

Товарна категорія

 

Товарна підкатегорія

Рис. 1 Структура десятизначного коду товару в УКТЗЕД

Крім того, у прімітках  до групи 28 визначено, що у товарних позицiях 2601 - 2617 термiн «руди» означає мiнерали, що фактично використовуються в металургiйнiй промисловостi для видобування ртутi, металiв товарної позицiї 2844 або металiв роздiлу XIV чи XV, навiть якщо вони призначенi для неметалургiйних цiлей. Однак до товарних позицiй 2601 - 2617 не включаються мiнерали, якi були пiдданi обробцi, не властивiй для металургiйної промисловостi.

Вказана група товарів  згідно з УКТ ЗЕД розподілена  на позиції в залежності від основної складової руди (залізо, титан, уран тощо). Зокрема, позиція 2601 у себе включає «Руди та концентрати залiзнi, включаючи випалений пiрит», позиція 2614 включає «Руди та концентрати титановi», а позиція 2613 містить «Руди та концентрати молiбденовi» тощо.

Розглянемо особливості  класифікації товару «агломерована залізна руда».

Згідно з правилом 2 а Оновних правил інтерпретації, товар «агломерована залізна руда» відповідає позиції 2601.

Українським класифікатором товарів ЗЕД визначено пояснення  до товарної позиції 2601. Так, згідно з  ними основними рудами, що звичайно включаються до цiєї товарної позицiї, є:

(a) червоний гематит,  включаючи спекулярит i мартит - оксиди  залiза - та коричневий гематит  - гiдратованi оксиди залiза, що мiстять  залiзо i карбонати кальцiю;

(b) лiмонiт (бурий залiзняк), гiдратований оксид залiза;

(c) магнетит (магнiтний залiзняк), магнiтний оксид залiза;

(d) сидерит (залiзний  шпат), карбонат залiза;

(e) випалений пiрит  або пiритнi недогарки, агломерованi  чи неагломерованi.

До цiєї товарної позицiї  також включаються руди i концентрати  залiза з вмiстом марганцю менше 20 мас. % у перерахунку на суху речовину (пiсля їхнього нагрiвання до 105-110°C).

 Залежно вiд вмiсту  в них марганцю цi руди вiдомi  або як марганцевистi залiзнi руди, або як залiзистi марганцевi руди.

Однак, до цiєї товарної позицiї  не включаються тонкоподрiбнений магнетит та iншi тонкоподрiбненi залiзнi руди, використовуванi як пiгменти (група 32).

Ця позиція ділиться на:

2601 11 – неагломеровані  руди та концентрати залізні,  крім випаленого піриту;

2601 12 – агломеровані  руди та концентрати залізні,  крім випаленого піриту.

2601 20 00 00 – випалений  пiрит.

Ураховуючи наведені пояснення до товарної позиції та правило 2 а Основних правил інтерпретації  товар «агломерована залізна  руда» слід вднести до 2601 12.

У свою чергу «агломеровані  руди та концентрати залізні, крім випаленого піриту» розподілено за принципом кінцевого виду продукції:

• Котуни з руди залізної (2601 12 00 10);
• інше (2601 12 00 90), в яку входить інші види агломерованої залізної руди.

Ураховуючи даний розподіл, опис нашого товару, його призначення та складову частку основного елемента руди – залізо, ступінь обробки тощо, товар «агломерована залізна руда» має бути віднесено до підкатегорії 2601 12 00 90.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Декларування експорту залізної руди

 

Декларування залізної руди здiйснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дiй) точних вiдомостей про товари, мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомостей, необхiдних для здiйснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуваннi письмової форми декларування можуть використовуватися як електроннi документи, так i документи на паперовому носiї.