Дослідження підготовленості майбутніх вчителів біології до організації наукових досліджень

Глухівський національний педагогічний університет 

імені Олександра Довженка

Кафедра загальної  і соціальної педагогіки та психології

КУРСОВА РОБОТА

з педагогіки

на тему: ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ДО НАУКОВОЇ-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Студентки 2  курсу  22-Б  групи

напряму підготовки 6.040102 Біологія*

Теслєвої М. О.

Керівник: кандидат педагогічних наук, старший викладач Коломієць  М.Б.

Національна шкала ____________   

Кількість балів: _____Оцінка:  ECTS ____

                                                        Члени комісії          ________________  ___________________________________

                                                                                                                                             ^{(підпис)                        (прізвище та ініціали)}

                                                                              ________________  ___________________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                     ________________  ___________________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

м. Глухів – 2012 рік.

ЗМІСТ

ВСТУП

Учитель - людина, якій за фахом  належить відкривати молодій генерації  глибини наук, життєву мудрість, передавати навички діяльності. Усвідомлене  входження в педагогічну справу починається з осягнення її засад  і суті, призначення, функцій і структури педагогічної діяльності, раціональних методів професійного самовиховання. [1.]

Становлення української  державності, інтеграція нашої країни в європейське й світове співтовариство, відмова від тоталітарних управлінських методів і побудова громадянського суспільства зумовлюють орієнтацію на особистість, націю, духовно-моральну та інтелектуальну культуру, визначають пріоритетні напрямки науки й освіти , серед яких – підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного росту. Сучасні умови суспільного розвитку України потребують переходу вищої школи на нову концепцію підготовки майбутніх спеціалістів, її постійного вдосконалення, підвищення рівня професіоналізму, компетентності, інтелектуальної культури вчителя. Визначені національною доктриною розвитку української освіти в ХХI столітті завдання передбачають забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної та практичної підготовки фахівців. Саме на реалізацію цих завдань і спрямована підготовка майбутнього педагога, зокрема вчителя біології.

Аналіз навчальних програм  для вищої школи, методичної літератури засвідчив, що існує суперечність між змістом методичної підготовки вчителя та завданнями, які йому необхідно розв`язувати в процесі практичної діяльності. В методичній підготовці майбутнього вчителя нині недостатньо враховуються нові педагогічні технології, що впроваджуються останніми роками в загальноосвітній школі, а саме: переорієнтація в напрямках гуманізації, культуро відповідності та природо доцільності; посилення особистісної орієнтації змісту й технологій навчання; індивідуалізація освітніх траєкторій учнів; творча й розвивальна спрямованість базової освіти; технологізація та комп`ютеризація навчального проце.  Сучасна школа перебуває в стані принципових перетворень: перехід до 12-ти річного терміну навчання за новими базовими навчальними планами й стандартами, до профільного навчання в страшай школі; включення в загальноосвітній процес дистанційних форм навчання; використання електронних підручників та Інтернет – ресурсів. Ці процеси є основними чинниками вдосконалення методичної підготовки майбутнього вчителя біології.

Одним із головних напрямків  якісної перебудови освітньої системи  є перехід від концепції підтримувального навчання до концепції випереджаючого, орієнтованого в майбутнє - на умови життя й професійної діяльності, в які випускник потрапляє після закінчення школи. Такий підхід дуже актуальний, оскільки зазвичай знання застарівають протягом 3-5 років. Тому в цій роботі основну увагу звернемо на розвиток творчих можливостей майбутнього вчителя, проаналізуємо функції і зміст педагогічної діяльності, завдання і обов`язки сучасного вчителя біології, вмонтованості біологічної освіти в систему наукових досліджень.

Актуальність цієї теми безперечна, тому що знання, уміння, навички, переконання, духовність не може передати дітям  не впевнений в собі не кваліфікований викладач.

Тому, метою даної роботи є розглянути професійну підготовку та якості майбутніх вчителів біології, необхідні для успішної організації психолого-педагогічних досліджень.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати функції педагогічної діяльності вчителя біології.
2. Охарактеризувати основні професійні якості сучасного вчителя.
3. Визначити місце науково-дослідної роботи студентів у структурі підготовки вчителя біології.
4. Дослідити підготовленість майбутніх вчителів біології до проведення психолого-педагогічних досліджень.

Об`єктом дослідження є процес підготовки майбутніх вчителів біології.

Предмет дослідження - підготовка майбутніх вчителів до організації науково-педагогічних досліджень..

РОЗДІЛ 1

Аналіз  змісту психолого – педагогічної підготовки вчителя

1. Аналіз функцій і змісту педагогічної діяльності майбутніх вчителів біології.

Сучасні вимоги до педагога висвітлено в законі України «Про загальну середню освіту» (1999); «Педагогічним  працівником повинна бути особа  з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах середньої освіти». Педагог має бути культурною людиною, провідником ідей державотворення й демократичних змін, сповідувати загальнолюдські цінності, мати велику душу й добре серце. Любов до дитини — це, за словами В. О. Сухомлинського, «плоть і кров вихователя як сили, здатної впливати на духовний світ іншої людини. Педагог без любові до дитини — це все одно, що співак без голосу, музикант без слуху, живописець без відчуття кольору». К. Д. Ушинський «золотим правилом» науки виховання вважав тезу: «Вихователеві треба бути таким, яким він хоче бачити своїх вихованців».  Головне завдання вчителя — навчати й виховувати. Зважаючи на характер та особливості педагогічної діяльності, варто виокремити такі функції вчителя біології: інформаційну, розвивальну, орієнтацій-ну, мобілізаційну, конструктивну, комунікативну, організаторську й дослідницьку.

Інформаційна  функція. В навчальному процесі від учителя до учнів передається наукова інформація. Цю інформацію учні дістають із різних джерел, які використовує вчитель: із «живого слова», наочних посібників, підручників та науково-популярних книжок, із телепередач, дослідної роботи тощо.

Засвоєння наукової інформації починається зі сприйняття, яке потім  переходить на рівень уявлень та понять, і кінцевим результатом цього процесу є знання.

Отже, інформаційна функція  вчителя біології передбачає оволодіння ним такими знаннями, вміннями та навичками:

знаннями провідних ідей, законів, теорій і методів науки; вмінням бачити прогресивну роль науки в розвитку суспільства; вміннями й навичками виявлення суті біологічних явищ та об'єктивних законо­мірностей їхнього розвитку;  елементарними знаннями ораторського мистецтва; вмінням володіти словом як засобом передавання інформації; вмінням розмовляти з дітьми логічно, чітко, коротко, виразно, дохідливо й красиво; у зв'язку з цим треба зміцнювати, розвивати й ставити голос, підвищувати культуру власної усної й письмової мови, тобто навчитися викладати свій предмет грамотною літературною мовою;  уміннями графічно виражати свою думку за допомогою нескладних схематичних малюнків; умінням малювати й користуватися зображувальною грамотою;  умінням використовувати в процесі викладання різноманітні, перевірені досвідом шкіл методи передавання наукової інформації, застосовувати різні наочні посібники й технічні засоби навчання;  уміннями й навичками застосування всієї різноманітності методів навчання з урахуванням вікової фізіології й психології, вимог шкільної гігієни;  умінням розрізняти методи за джерелами знань і ступенем самостійної активності учнів, поділяти їх на групи й застосовувати, зважаючи на їхні переваги й недоліки; добирати методи викладання згідно із завданнями уроку, з урахуванням його змісту та засобів інформації;  уміннями застосовувати методи в доцільному поєднанні, послідовно змінюючи й розвиваючи їх з урахуванням попередньої підготовки та вікових особливостей учнів; умінням розумно поєднувати традиційне й нетрадиційне навчання;  уміннями й навичками забезпечення зворотного зв'язку, тобто не лише повідомляти нові знання, а й організувати перевірку, оцінку, облік, корекцію та закріплення їх у пам'яті учнів: слухати й аналізувати відповідь учня, стежити за його мовою; аналізувати письмові відповіді; оцінювати малюнки; виявляти рівень оволодіння найпростішими інструментами

приладами, знаряддями праці; перевіряти знання об'єктів та явищ, що вивчаються; визначати здатність  дітей до розпізнавання природних  об'єктів; застосовувати прийоми корекції й закріплення засвоєних знань, домагатися не лише глибоких, а й міцних знань. Учитель має чітко усвідомити свою моральну відповідальність перед народом і державою за якість знань учнів та їх виховання;  умінням користуватись оцінковим фактором для досягнення високої якості біологічних знань учнів; умінням бути не лише вимогливим, а й тактовним, що викликає повагу учнів і заохочує їх до навчальної діяльності.(№1. Ст 549-551).

Розвивальна функція. Основні зусилля вчителя біології, що спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів (логічного мислення, спостережливості тощо), пов'язані з проведенням дослідів і спостере­жень. У зв'язку з цим для розвитку загальних і спеціальних здібностей дітей учитель біології має оволодіти такими знаннями, вміннями й навичками:  знаннями й уміннями постановки завдань і запитань, що вимагає застосування порівнянь і висновків, як індуктивних, так і дедуктивних умовиводів, розчленування цілого на частини, й навпаки, об'єднання окремих частин у ціле, визначення головного й другорядного;  уміннями здійснювати дидактичну переробку методів науки на методи навчання; вміннями й навичками використання методів спостереження за тваринами й рослинами в кабінеті біології на уроці, в куточку живої природи й безпосередньо в природі (фенологічні та інші); навичками й уміннями проведення з дітьми екскурсії до музеїв, у природу, сільськогосподарське виробництво, занять на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці;  навичками створення в процесі навчання проблемних ситуацій, що вимагають самостійного мислення дітей, установлення причинно-наслідкових зв'язків;  умінням організувати й чергувати різні види пізнавальної активності учнів. Орієнтаційна функція. В діяльності вчителя біології важливим завданням є формування ціннісних орієнтацій і позитивного ставлення школярів до природи, життя людей і до себе як суб'єкта діяльності. Ця функція тому й називається орієнтаційною, що визначає зміст ціннісних орієнтацій вихованців в їхньому природному й соціальному середовищі, спонукає школярів до різних видів діяльності, примушує діяти так, а не інакше, не так, як хочеться, а як диктує дійсність. Отже, орієнтаційна функція вимагає від учителя біології таких умінь і навичок:  уміння прищеплювати інтерес до навчальної діяльності (вивчення предмета біології) та науки; навичок і вміння прищеплення учням інтересу до продуктивної сільськогосподарської праці;  уміння й навичок здійснення професійної орієнтації школярів з урахуванням інтересів суспільства, нахилів та можливостей учнів; умінь і навичок здійснення різних видів виховання учнів, як того вимагає суспільство; уміння доводити навчальний процес до його логічного завершення й переводити знання в переконання, впливати не лише на розум, а й на почуття школярів; уміння проводити природоохоронну та іншу пропаганду.(1. Ст.551-552).     

Мобілізаційна функція проявляється в діяльності вчителя, що спрямована на застосування набутих учнями знань на практиці й пов'язана з формуванням у школярів різноманітних умінь і навичок, які сприяють розвиткові їхньої пізнавальної активності й самостійності. Це завжди передбачає концентрацію уваги учнів на певному завданні, вплив на їхню волю. Отже, вчитель біології має оволодіти такими мобілізаційними вміннями й навичками:  умінням використовувати набуті учнями знання, організовуючи їхню пізнавальну діяльність, формувати й зміцнювати в учнів не лише навчальні вміння, а й навички продуктивної праці, навчити їх готувати робоче місце, спостерігати («бачити» й «чути»), правильно сприймати й оцінювати природу, працювати з книжкою, інструментами тощо; навичками й уміннями навчання учнів застосовувати біологічні знання в продуктивній праці — під час вирощування рослин у відкритому й закритому ґрунті, в процесі догляду за тваринами й вирощування їх;  навичками й уміннями навчання учнів застосовувати біологічні знання для охорони природи: ґрунтів (від вітрової та водної ерозії), мисливських тварин, риб, лісів; для приваблювання птахів у штучні гнізда; для охорони й збагачення зелених насаджень; навичками й уміннями навчання учнів застосовувати біологічні  знання в цілях суспільної та особистої гігієни.

Конструктивна функція  вчителя біології має два основних аспекти: педагогічний і технічний. У педагогічному плані конструктивна діяльність учителя пов'язана з відбором і компонуванням змісту курсу біології, з проектуванням навчально-виховного процесу, плануванням і побудовою своєї роботи, системи змісту й методів викладання. В цій роботі вчитель спирається на навчальні плани, програми, підручники, методичні посібники та рекомендації. Щодо організації викладання вчитель має оволодіти такими конструктивними вміннями й навичками: умінням здійснювати відбір і добір фактичного наукового матеріалу згідно з метою й завданнями школи, з урахуванням попередньої підготовки та вікових особливостей учнів. Завдяки цим умінням учитель із механічного виконавця чужих методичних рекомендацій перетворюється на свідомого й активного вдосконалювача навчального процесу, досягає рівня високої педагогічної майстерності; умінням здійснювати дидактичну переробку матеріалу науки на матеріал навчального предмета. Це потрібне з кількох причин: у разі зміни програми шкільної біології вчителеві доводиться самому розв'язувати такі завдання; крім того, в школах різних типів до викладання біології ставляться різні вимоги. Оволодівши цим умінням, учитель зможе працювати творчо; умінням бачити й виокремлювати найголовніші дидактичні одиниці — провідні уявлення, основні поняття, ідеї, вміння й переконання, що прищеплюються дітям даним курсом, виробляти методику їх формування. Звичайно, все це певним чином визначається навчальними програмами, підручниками, методичними посібниками тощо; але якщо вчитель ними не оволодіє, не зробить особистим надбанням, то він не зможе працювати творчо;  умінням визначати оптимальні шляхи формування основних біологічних понять, установлювати між і внутрішньо предметні дидактичні зв'язки, формувати цілісні природничо-наукові знання й на цій основі — цілісний науковий світогляд; умінням чітко уявляти зміст кожного біологічного курсу, не звертаючись до підручника;  умінням планувати викладання предмета в часі (складати річні, тематичні плани, плани-конспекти уроків тощо); умінням планувати й визначати зміст позакласних заходів. Технічний аспект конструктивної діяльності вчителя біології пов'язаний зі створенням сучасної матеріальної бази викладання. Вчитель має оволодіти такими важливими знаннями, вміннями й навичками: умінням конструювати всі розділи матеріальної бази викладання біології в сучасній школі, проектувати шляхи її створення; знаннями й навичками конструювання простих саморобних приладів для проведення дослідів, виготовлення нескладних наочних посібників; умінням спроектувати й створити куточок живої природи;  умінням спроектувати й створити типову шкільну навчально-дослідну земельну ділянку. [1.]

Комунікативна функція. Педагогічна діяльність завжди була спільною: вчитель викладає, учні навчаються. Тому її успіх багато в чому залежить від того, як складуться стосунки між учителем та учнем, чи працюватимуть учитель і клас як одне ціле чи цього не відбувається. Вирішальну роль у встановленні прямих і зворотних комунікативних зв'язків із колективом дітей відіграє вчитель. Для успішного виконання комунікативної функції вчитель має оволодіти такими знаннями, вміннями й навичками: умінням наперед передбачати особливості класних колективів, з якими йому доведеться працювати, та знанням прийомів керування ними; умінням легко й швидко налагоджувати контакт як із класом, так і з окремими учнями; умінням установлювати ділові контакти з учителями школи й усім шкільним колективом, бути частинкою колективу й підкорятися вимогам адміністрації школи; уміннями й навичками встановлення ділових контактів із батьками учнів;  умінням дотримуватись моральних норм у спілкуванні з людьми, бути тактовним, привітним, ввічливим і зібраним, гуманним у розв'язанні педагогічних ситуацій.

Організаторська функція вчителя біології тісно взаємозв'язана з комунікативною й також має низку аспектів, оскільки поширюється за кількома напрямками: організація людей, навчальної роботи в різних формах, матеріальної бази. Вона реалізується тим успішніше, чим організованіший, зібраніший сам учитель. Щодо керування людьми вчитель біології має володіти такими вміннями й навичками: уміннями й навичками організації класного колективу й спрямування його діяльності на успішну навчальну роботу; уміннями й навичками створення натуралістичних гуртків різних профілів; умінням організувати школярів для проведення факультативних курсів.

Щодо організації навчальної роботи вчителю біології необхідні  такі вміння й навички: організувати урок, тобто як свою роботу, так і  працю учнів; організувати різні  види позаурочної роботи; організувати суспільно корисну працю дітей; організувати такі масові позакласні заходи, як «День птахів», «Свято врожаю», «Свято квітів» тощо; організувати   науково-пізнавальні   вечори,   КВК,   натуралістичні олімпіади; планувати й організовувати роботу як класного керівника. Щодо організації матеріальної бази, то в загальних рисах про це йшлося під час розкриття конструктивної функції.

Дослідницька  функція. Важливим завданням учителя — майстра своєї справи є оволодіння методом наукового пізнання педагогічних явищ. Дослідницька функція вчителя проявляється в процесі вивчення учня, класу, групи, спостереження й аналізу уроку, внесення нового до змісту навчання, апробації методів викладання, аналізу власного досвіду, критичної оцінки методичних рекомендацій, творчого розв'язання педагогічних завдань. Усе це вимагає від учителя певних навичок і вмінь наукового підходу до педагогічних явищ, спеціальної організації педагогічного експерименту, застосування наукового методу до пізнання явищ природи, під час вивчення новітніх досягнень науки тощо. До дослідницьких належать уміння вчителя: спостерігати («бачити») педагогічні явища; аналізувати урок за змістом, побудовою, методами викладання й визначати психологічні процеси в діяльності учнів; висувати гіпотезу в разі виникнення проблемно-педагогічних питань, спроектувати й провести нескладний педагогічний експеримент; відрізняти об'єктивне від суб'єктивного в педагогічних судженнях і висновках, застосовувати діалектичний метод мислення в оцінці цих суджень; аналізувати статті й книжки; навчитися працювати з каталогами й бібліографією; спостерігати й аналізувати досвід інших учителів та оволодівати ним для самовдосконалення.[1.]

2. Професійно зумовлені вимоги до особистості вчителя.

Учитель є творцем духовної сутності учня, його інтелектуального потенціалу, світобачення; він відповідальний за долю дитини. Найважливіше його призначення - сприяти розвитку дитини, її особистості, утвердженню людського в людині. З огляду на це педагогічна професія ставить дуже високі вимоги до особистості вчителя. Сучасні вимоги до педагога висвітлено в Законі України "Про загальну середню освіту": " Педагогічним працівником повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки у навчальних закладах середньої освіти". Однією з найважливіших вимог є чіткість соціальної і професійної позиції. Саме в ній учитель постає як суб'єкт педагогічної діяльності.(3.2.1)

Позиція (лат. Position , від ропо - розміщую, ставлю) педагога - система сформованих настанов і ціннісних орієнтацій, ставлень і оцінок світу, педагогічної діяльності, педагогічних явищ, які визначають характер діяльності, поведінки, спілкування вчителя, його місце та роль у професійній діяльності і повсякденному житті. У позиції педагога виявляються його особистість, соціальна орієнтація, тип громадської поведінки і діяльності. Найважливіше для педагога, щоб його позиція була гуманістичною, характеристиками якої є любов до дітей, захист їхніх прав та інтересів, турбота про їх фізичне і психічне здоров'я, емпантійне ставлення до кожного, діалогічне спілкування тощо.

Основним нормативним  документом, у якому зафіксовано  вимоги до різних категорій педагогічних працівників, у т. ч. і до вчителів, є кваліфікаційна характеристика фахівця. Кожна група вимог складається із трьох розділів: "Посадові обов'язки", "Повинен знати", "Вимоги до кваліфікації з розділів оплати праці". На підставі кваліфікаційної характеристики (тобто вимог ринку праці) і вимог суспільства щодо соціально важливих якостей випускника вищого навчального закладу формується освітньо-кваліфікаційна характеристика, яка є переліком його основних компетентностей. На основі розроблених кваліфікаційних характеристик педагогічних працівників виокремлюють такі їх категорії: учитель ("спеціаліст"), учитель другої категорії, учитель першої категорії, учитель вищої категорії. Сукупність професійно зумовлених вимог до вчителя визначається як професійна готовність до педагогічної діяльності. У її складі виокремлюють психологічну, психофізіологічну готовність, а також науково-теоретичну і практичну підготовку як основу професіоналізму.

Зміст професійної готовності як відображення мети педагогічної освіти акумульовано у професіограмі.

Професіограма (лат. professio - спеціальність і грец. gramma - риска, написання) особистості вчителя - ідеальний портрет учителя, зразок, еталон, у якому представлені якості особистості, якими він має володіти, а також знання, уміння, навички, необхідні для виконання педагогічних функцій. Вона є своєрідним реєстром, що охоплює сукупність особистісно-ділових рис, суспільно-політичних, психолого-педагогічних і спеціальних знань, а також програму педагогічних умінь і навичок, необхідних для виконання вчителем його повсякденних професійних обов'язків. Професіограма дає повну кваліфікаційну характеристику педагога з погляду вимог до його знань, умінь, навичок, особистості, здібностей, психофізіологічних можливостей і рівня підготовки. Близьким за змістом до поняття "професіограма" є поняття "акмео-грама" - опис усіх аспектів праці конкретного професіонала, вимог до його індивідуальності, зорієнтованих на продуктивний творчий розвиток особистості фахівця. Нині накопичено значний досвід побудови професіограми вчителя, що дає змогу об'єднати професійні вимоги до нього у такі основні взаємопов'язані комплекси: а) громадянські якості. До них належать: широкий світогляд, принциповість і стійкість переконань, громадянська активність, цілеспрямованість, відповідальність, патріотизм, гуманізм, оптимізм; віра в людей, у свої сили і можливості; працелюбність; потреба в постійній самоосвіті і готовність до неї тощо; б) якості, зумовлені специфікою професії вчителя. Ідеться про професійно значущі особистісні якості, що характеризують інтелектуальний, емоційно-вольовий аспекти особистості, істотно впливають на результат професійної діяльності і визначають індивідуальний стиль діяльності ("почерк"). Це насамперед любов до дітей; чесність, совісність, справедливість, об'єктивність; твердість характеру, витримка, терпіння і самовладання; вимогливість; чуйність; адекватність сприйняття дитини та уважність до неї, тактовність, толерантність; організаторські здібності, вміння працювати з дитячим колективом, творчий склад мислення, педагогічна інтуїція, педагогічна спостережливість; висока культура мовлення (фонетична чіткість, емоційність, експресія, виразність, змістовність мовлення); комунікативність, фізичне і психічне здоров'я; професійна працездатність; швидкість орієнтації у складних педагогічних ситуаціях тощо; в) спеціальні знання, уміння та навички з предмета (спеціальності). Особистісні якості у педагогічній діяльності невіддільні від професійних, тобто тих, яких набувають у процесі засвоєння знань, умінь, способів мислення, методів діяльності; володіння предметом і методикою його викладання; психологічна підготовка; володіння технологіями навчання і виховання; педагогічний такт; педагогічна техніка, уміння спілкуватися тощо. Зазначені якості педагога забезпечують повноцінне виконання ним своїх професійних функцій та обов'язків.

Професійно недопустимими  є такі якості: грубість, безвідповідальність, безпринципність, некомпетентність у питаннях виховання і викладання, вузькість, обмеженість світогляду, низька морально-духовна культура, мстивість, неврівноваженість, байдужість до учнів і свого предмета тощо.

 На основі особистісних  якостей у процесі професійної  підготовки, а згодом і в практичній  діяльності у педагога формуються  необхідні педагогічні вміння. Психолого-педагогічні  якості у поєднанні з уміннями  створюють надійний фундамент для розвитку педагогічної майстерності. Знання професійно значущих особистісних якостей сучасного педагога, їх ролі у професійній діяльності дасть змогу майбутньому вчителю діагностувати свій ступінь сформованості на певному етапі професійного становлення, визначити шляхи їх подальшого удосконалення. 

3. Аналіз навчального плану вчителів біології,  перелік дисциплін які забезпечують педагогічну підготовку вчителів.

Кваліфікаційні вимоги. Вчитель  біології повинен:

ЗНАТИ:

Предмет викладання - Зміст навчальної програми з біології;  Державний стандарт вивчення біології в загальноосвітніх навчальних закладах;  Зміст основних та додаткових підручників, навчальних посібників з біології.  Методику викладання - Методологічні основи викладання біології;  Форми, методи та засоби навчальної роботи;  Тематичне планування навчального матеріалу;  Методику та техніку навчального дослідження;  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою оцінювання;  Форми позакласної роботи з біології; Основні здобутки кращого педагогічного досвіду - Ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом та методами його продовження в практику викладання біології;  Ознайомлення з авторськими школами та творчими групами.Законодавчо-нормативне забезпечення - Конституція України;  Нормативні документи про освіту;  Закон України “Про освіту”;  Державна національна програма “Освіта України 21 століття”;  Основи трудового законодавства.

УМІТИ:

Аналізувати програми з біології, структуру та зміст підручників  та навчальних посібників;

Опрацьовувати науково-методичну  та спеціальну літературу, присвячену сучасним досягненням біології, адаптувати одержану інформацію для використання на уроці;

Аналізувати результати власної  педагогічної роботи та планувати пошук  щодо її вдосконалення;

Сприяти самовихованню, саморозвитку учнів, володіти прийомами розвитку творчих здібностей учнів.