Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Екологічне оподаткування в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

Курсова робота

з дисципліни “ПОДАТКОВА СИСТЕМА”

на тему: «Екологічне оподаткування в Україні»

студента 20 групи 4 курсу

фінансово-економічного факультету

зі спеціальності “Фінанси”

Приходько Анастасії Володимирівни

Науковий керівник: Овчарова Світлана Михайлівна

КНЕУ-КИЇВ-2013

План

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Значення та основні закономірності екологічного оподаткування…………5
2. Реалізація фіскальної функції при справлянні екологічного податку до бюджету за 2007-2012 роки………………………………………………………10
3. Шляхи удосконалення екологічного оподаткування в Україні……………..16

Висновок…………………………………………………………………………..20

Список використаної літератури………………………………………………...22

Додатки…………………………………………………………………………….24

ВСТУП

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища в Україні є :
а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов‘язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;
б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров‘я людей;
в) запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;
г) екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;
д) збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об‘єктів і комплексів;
и) безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;
і) стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;
й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;
Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що для реалізації принципів екологічного захисту природного середовища в Україні необхідно створення достатнього обсяга джерел відновлення природних ресурсів на державному та місцевому рівнях.
Мета курсової роботи проаналізувати і визначити шляхи вдосконалення сплати екологічних податків та зборів в Україні.
Об‘єктом курсової роботи були екологічні податки та збори в Україні:
- збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;
- плата за користування надрами для видобування корисних копалин;
- плата за користування надрами в цілях, не пов‘язаних з видобуванням корисних копалин;
- збір за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
- збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
- плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів;
- збір за забруднення навколишнього природного середовища;
Предметом дослідження курсової роботи були методологічні розрахунки та правила стягнення екологічних податків та зборів в України, а також їх перерозподіл між Державним та місцевими бюджетами.

1 РОЗДІЛ: Значення та основні закономірності екологічного оподаткування

Вперше ідея екологічного оподаткування з'явилась у працях економіста-теоретика Пігу, який запропонував стягувати податки з підприємств-забруднювачів і надавати субсидії тим, хто знижує рівень викидів у навколишнє природне середовище. Одними із перших їх почали застосовувати скандинавські країни ще в 80-ті роки. Де під екологічними податками розуміють податки на небезпечні для навколишнього середовища види господарської діяльності[3, с.18].

Отже, екологічний податок — це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року[11,c.17]. Для більш наявного уявлення про цю систему оподаткування потрібно навести декілька важливих визначень в таблиці 1.1 щодо цієї теми.

Таблиця 1.1

Основні терміни і поняття до теми

Терміни і поняття	Визначення терміну / поняття	Джерело (автор, назва джерела, реквізити видання, номер сторінки)	Критичне зауваження автора курсової роботи
1	2	3	4
1. Екологічне оподаткування	Загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючі речовини, розміщення відходів, фактичний обсяг радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками.	Федосов В.М. –Бюджетна система, графа 7.4.[9]	Це визначення найбільш точно пояснює даний вид податку. Але провівши аналіз я виявила,що воно є ідентичним до визначення в податковому кодексі.

Продовження таблиці 1.1

2.Забруднююча речовина	Речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.	Державний комітет статистики України-методика, розділ 2.[21]	Воно є дуже близьким до екологічного оподаткування, тому що за викиди забруднюючих речовин стягуюється екологічний податок
3. Джерело забруднення атмосфери	Підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.	Андрейцев У. І. Право екологічної безпеки: навчальний та науково-практичний посібник[10]	Визначення звужене до промислових забруднень, хоча повинно бути більш обширне.
4. Збір за забруднення навколишнього природного середовища	плата, що справляється в Україні за:викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та у системи канналізації.розміщення відходів.утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.	Постанова КМУ від 1 березня 1999 р. N 303[13]	Перед появою екологічного оподаткування існував збір за забруднення навколишнього середовища, відмінністю є те що він не є обов’язковим платежом.
5. Екологічне право громадян України	система юридично закріплених за громадянами повноважень та зобов'язань в екологічній сфері, що дає право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.	Екологічне право України/ за ред. Попова У. До., Гетьмана[8]	Це є дуже важливе право на справляння платежів за забруднення до навк. серед. до бюджету

*Примітка:Побудовано автором на основі [21],[9],[10],[13,[8]

Україна, проголосивши про європейську інтеграцію, прийняла велику кількість законів, направлених на охорону навколишнього середовища, це насамперед Закони України: «Про охорону навколишнього природного середовища », «Про охорону атмосферного повітря», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про екологічну експертизу» та кодекси: Водний, Земельний, Лісовий, Кодекс України про Надра; та кількість, як відомо, не завжди дорівнює якості, відтак законодавець вирішив за необхідне дисциплінувати суб'єктів в сфері захисту навколишнього середовища, встановивши екологічний податок в Податковому Кодексі України[2,c.87].

Ефективним інструменом запровадження екологічної економіки є екологічні податки та збори, що є платою за користування послугами природи. Згідно з Податковим Кодексом в Україні від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI в Україні введено в дію загальнодержавний екологічний податок, до цього діяв Збір за забруднення навколишнього середовища. Розробниками кодексу проголошено ідею зміни рівня ресурсних платежів відповідно до світових тенденцій посткризового періоду з метою впливу на раціональне використання природних ресурсів та вдосконалення технологій виробництва[15].

Зарубіжний досвід екологічного оподаткування свідчить про ефектив-

ність цього інструменту. Теоретичні, методологічні та прикладні аспекти еко-

логічного оподаткування розглянуто в наукових працях багатьох українських

вчених, зокрема О.О. Веклич, Т.П. Галушкіної, І.М. Синякевича, Є.В. Хло-

бистова. Однак ціла низка важливих питань цієї проблеми поки що не

знайшла свого вирішення Робота має на меті висвітлення змін в екологічному оподаткуванні, які пов'язані з введенням у дію Податкового кодексу, а також розроблення пропозицій для подальшого удосконалення чинної системи екологічного оподаткування[12,c.47].

У Податковому кодексі України Кабінет Міністрів України ініціював

введення розділу VIII "Екологічний податок", робота над яким була розпоча-

та ще у 90-х роках минулого століття. Проте часті зміни урядів, різні політич-

ні погляди та інтереси провідних партій стосовно окремих питань не давали

змогу це зробити раніше. Звернемо увагу на той факт, що Концепцію рефор-

мування податкової системи підготовлено ще у 2007 р. та цим самим створе-

но робочу групу для підготовки проекту Податкового кодексу. За основу еко-

логічного податку розробники Податкового кодексу взяли Постанову Кабіне-

ту Міністрів України від 1 березня 1999 р. за № 303 "Про затвердження По-

рядку встановлення нормативів збирання за забруднення навколишнього

природного середовища і стягнення цього збирання". Таким чином, екологіч-

ний податок запроваджується замість збирання за забруднення навколишньо-

го природного середовища, сплата якого з 1 січня 2011 р. призупиняється[2,c.54].

Проблеми екологічного оподаткування в Україні досліджені в працях Кащенка О.Л., Яндиганова Я.Я., Гірусова Е.В., Шимової О.С., Андрєєва Н.Н., Маслюківської О.П., Данилишина О.Л., Борисової В.А., Левандівського О.Т., Христенка С.І. та інших[5,c.64].

*Примітка:Побудовано автором на основі[4], [15]

Рис. 1.1. Дискусійні питання в екологічному оподаткуванні

Одним з головних недоліків екоподатку є необґрунтованість більшості ставок. Наднизькими є ставки за використання підземних та поверхневих вод (0,2-0,4 грн/куб), тоді як у Європі на два три порядки вищі. Також низькі ставки за мінеральні води для промислового розливу. Також наявне істотне спрощення формул за рахунок відсутності коригуючи коефіцієнтів, що були раніше. Через це платники податку отримали підвищення ставок на 4-5 разів, і різні за рівнем екологічного забруднення регіони отримали однакові обсяги платежів. В розвинених країнах застосовуються індивідуальні схеми нарахування податків в залежності від значень екологічних показників. На сьогодні в податковому кодексі відсутні вимоги щодо застосування лімітового коефіцієнта при розрахунку екоподатку суб’єктами господарської діяльності, за що в Великобританії можуть позбавити підприємства ліцензії. Ще є важлива проблема щодо тарифної схеми для деяких підприємств, які не мають фінансової можливості сплачувати податки у повному обсязі або не можуть швидко змінити стару виробничу технологію та устаткування на ефективні.

РОЗДІЛ 2: Реалізація фіскальної функції при справлянні екологічного податку до бюджету за 2007-2012 роки

Розглядаючи екологічне оподаткування на макроекономічному рівні я досліджую склад місцевого бюджету, державного бюджету та зведеного бюджету за роки з 2006 по 2011. Для більш розширеного аналізу порівняємо заплановані показники з виконаними. Також за даними складу екологічних податків розрахуємо приріст по всім рокам. І я маю на меті показати частку екологічного податку в складі ВВП України.

Таблиця 2.1

Показники, які характеризують об’єкт дослідження

Показник	Формула розрахунку	Економічний зміст	Доцільність розрахунку (можливість використання результатів під час прийняття управлінських рішень)
1	2	3	4
Відсоток виконання плану	%ВП=ЕП(факт)/ЕП(план) *100%	Показує рівень фактичного надходження запланованих надходжень від екологічного податку	Доцільність розрахунку визначається необхідністю визначення, на скільки відсотків виконаний план за ППП у звітному періоді
Показник структури	(∑ЕП/∑ПН)*100%	Показує частку екологічного податку у загальному обсязі податкових надходжень	За допомогою відносних величин структури можна оцінити структурні зрушення, тобто зміни у складі сукупності за певний період часу.
Темп приросту (ланцюговий)		Показує, на скільки процентів рівень більший (менший) від бази порівняння.	Показник функціонально пов’язаний з темпом зростання, але на відміну від останнього завжди виражається в процентах
Податкове навантаження ЕП на економіку		Показує частку екологічного податку у загальній сумі ВВП	Доцільність розрахунку визначається необхідністю визначення, яку частину становить екологічний податок загальній сумі ВВП

*Примітка: побудовано автором на основі [17]

Структура екологічного податку в бюджетах різних рівнів за 2006-2011 роки

*Примітка: побудовано автором на основі даних [Табл. 2.2. додатку до розділу 2]

Рис. 2.1. Структура екологічного податку в бюджетах різних рівнів за 2006-2011 роки

Висновок: Тож ми можемо побачити,що найбільшу частку екологічного податку в зведеному бюджеті займає місцевий бюджет. І найважливіше, що з роками ця часка тільки збільшується і аналогічно частка державного бюджету зменшується. В бюджетному кодексі визначено, що в 2011-2012 році до бюджету повинно сплачуватись 30% а до місцевого 70% проте в 2011 частка державного бюджету складає 12,9%. Це свідчить про неефективне планування урядом екологічного оподаткування через недостатню увагу до не бюджетоутворюючих податків.

Відсоток екологічного податку зведеного бюджету у складі ВВП за 2006-2011 роки

*Примітка: побудовано автором на основі даних [Табл. 2.3. додатку до розділу 2]

Рис. 2.2. Відсоток екологічного податку зведеного бюджету у складі ВВП за 2006-2011 роки

Висновок: Якщо подивитись на дану діаграму то можна побачити, що рівень частки екологічного податку зведеного бюджету в складі ВВП дуже малий. При чому з 2006 р. по 2009 р. спостерігається незначне підвищення (0,9%-1,2%) але з 2010 р. знову йде тенденція до спаду(1,2%-1,1%). Я вбачаю проблему саме в зміні разом з новим законодавством і ставок, умов для пільг та систему штрафів. Збільшилась кількість боржників і тим самим зменшились надходження до бюджету з екологічного податку.

Відсоток екологічного податку зведеного бюджету в податкових надходженнях за 2006-2011 роки

*Примітка: побудовано автором на основі даних [Табл. 2.3. додатку до розділу 2]

Рис. 2.3. Відсоток екологічного податку зведеного бюджету в податкових надходженнях за 2006-2011 роки

Висновок: Частка екологічного податку зведеного бюджету в податкових надходженнях дуже незначна. З діаграми видно, що з 2006 року по 2009 рік відбувався підйом (3,8%-5,4%) але з 2010 року по 2011 рік відсоток почав зменшуватись (5,4%-4,4%). Це свідчить про низьку фіскальну ефективність екологічного податку. А його тенденцію до зменшення можна пояснити тим, що законодавство веде неправильну політику, тобто ігнорує даний вид оподаткування, так як він не є бюджетоутворюючим.А також поглиблює проблеми замість шляхів їх вирішення.

Структура виконання планових завдань екологічного податку в бюджетах різних рівнів за 2006-2011 роки

*Примітка: побудовано автором на основі даних [Табл. 2.2. додатку до розділу 2]

Рис. 2.4. Структура виконання планових завдань екологічного податку в бюджетах різних рівнів за 2006-2011 роки

Висновок: З даної діаграми видно, що доходи бюджетів усіх рівнів плануються неефективно. Перевиконання плану є в місцевому бюджеті в 2006 р.-2,8% в 2007 р.-6,3%, 2008 р.-3,7%. Також в державному бюджеті в 2007 році перевищували план на 1,7%, в 2011 році на 4,3%, що є позитивним зрушенням, тому, що в минулих роках показники державного бюджету дуже відрізнялись від планових Наприклад в 2008 році становили (-15,8%) а в 2010 році(-25%). Зведений бюджет перевищував план тільки в 2007 році на 4,7%, через те, що 2007 рук був найприбутковішим. Але в 2010 році його показники різнились від планових на (-11,8%). Ці показники показазала нам, що планування урядом доходів даного податку є вкрай неефективним і це зменшує його фіскальну ефективність.

Таблиця 2.4

Результати проведеного аналізу

Питання, які підлягали аналізу	Виявлені явища, факти, процеси, тенденції	Висновки автора курсової роботи (оцінка результатів аналізу, причини виникнення, вплив, наслідки)
1. Аналіз структури екологічного податку в бюджетах всіх рівнів.	Виявили, що найбільша частка екологічного податку в місцевому бюджеті. Державний бюджет складає чверть доходів і має тенденцію до зменшення.	Ми виявили, що в бюджет- тному кодексі вказано, що до місцевого бюджету по- винно сплачуватись 70% доходів а до державного відповідно 30%. Проте в ході дослідження виявлено, що частка державного бюджету складає 12,9%.Це свідчить про неефективне планування урядом доходів і недостатню увагу до не бюджетоутворюючих податків.
2, Аналіз відсотку екологічного податку зведеного бюджету у складі ВВП.	Виявили що екоподаток складає мізерну частку в складі ВВП, і що має тенденцію до змен- шення з роками.	Проблема в зміні з новим податковим законодавством ставок, умов для пільг, системи штрафів. Збільшення кількості боржників, зменшення надходжень до бюджету.
3. Аналіз відсотку екологічного податку зведеного бюджету в податкових надходженнях.	Незначна частка екоподатку в податкових надходженнях. Зниження цих показників в останні роки.	Низька фіскальна ефективність даного податку. Уряд веде неправильну політику, щодо цього податку, тобто ігнорує його. І поглиблює проблеми замість пошуку шляхів вирішення.
4. Аналіз структури планових завдань в бюджетах різних рівнів.	Недовиконання усіма бюджетами планів, найбільший розрив в державному бюджеті.	Неефективне планування доходів бюджетів всіх рівнів, та зменшення цим його фіскальної ефективності.

*Примітка: побудовано автором на основі даних [4], [15]

3 РОЗДІЛ: Шляхи удосконалення екологічного оподаткування в Україні

Таблиця 3.1

Ключові проблеми у сфері екологічного оподаткування

Виявлені в ході дослідження проблеми	Вплив на досліджувані процеси і явища	Критичне зауваження автора курсової роботи
Необгрунто ваність податкових ставок[4]	Одним з головних недоліків екоподатку є необґрунтованість більшості ставок. Через це зменшуються податкові надходження до бюджету. Також зменшується зацікавленість підприємців покращувати своє виробництво.	Збільшення або зменшення ставок оподаткування, це і так є стресом для платників, але коли вони є зовсім необґрунтованими (тобто збільшеними для бідних підприємств і навпаки) це відображається негативно і на бюджеті країни. Зменшуються податкові надходження і менше коштів виділяється на поліпшення екологічної ситуації в країні.
Низький рівень фіскальної ефективності[4]	Через незацікавленість та ігнорування урядом екологічного податку, його частка в податкових доходах є дуже мізерною і майже ніяк не впливає на основну структуру доходів.	Проблема нашого уряду щодо екологічного оподаткування це те що він майже не звертає увагу на не бюджетоутворюючі податки та збори. Неефективно здійснює процедуру планування і загострює вже існуючі проблеми.
Спрощення формул[4]	Через це платники податку отримали підвищення ставок на 4-5 разів, і різні за рівнем екологічного забруднення регіони отримали однакові обсяги платежів.	В розвинених країнах застосовуються індивідуальні схеми нарахування податків в залежності від значень екологічних показників. Уряду потрібно більше звертати увагу на досвід зарубіжних країн.

Продовження таблиці 3.1

Відсутність понад

лімітового коефіцієнта[15]

Це сприяє зменшенню податкового доходу з екологічного податку за понаднормові викиди забруднюючих речовин і збільшенню забруднення навколишнього середовища.

Ця проблема є дуже важливою, тому що в ній відображаються інтереси не тільки наповнення державного бюджету а погіршення навколишнього природного середовища, з ним і нашого здоров’я.

Відсутність пільг для окремих підприємств[15]

Це призводить до великого податкового навантаження на підприємства які не мають змогу сплатити, за такими високими ставками, податку і не в змозі швидко замінити старе обладнання на нове. І через це виникає заборгованість по екоподатку.

Тиск на малорентабельні підприємства не дасть ніяких результатів для економічного екологічного податку. треба запровадити заохочувальну систему інструментами якої можуть бути субсидії, депозитні компенсаційні системи.

*Примітка: побудовано автором на основі даних [4], [15]

Таблиця 3.2

Пропозиції щодо вирішення проблем

Виявлені в ході дослідження проблеми	Пропозиції щодо вирішення проблем	Власне критичне зауваження щодо висловлених позицій
Необгрунто ваність податкових ставок[4]	Необхідно встановити відповідні вимогам часу ставки податків та єдину базу оподаткування. Збільшити ставки за використання підземних та поверхневих вод , за мінеральні води для промислового розливу. [4]	Зрозуміло, що збільшивши, ставки на деякі види забруднень не вирішать проблеми надходження податку але це дасть поштовх в подальшому для меншого забруднення а з цим і менше грошей потрібно буде витрачати на очищення екології країни.
Низький рівень фіскальної ефективності[4]	Варто розробити ефективну схему розподілу отриманих від екологічного оподаткування доходів державного бюджету: з їх допомогою можна не тільки поліпшити екологічну ситуацію в країні, а й створити нові робочі місця, зменшити податки на працю. [23]	Розподіл доходів і ефективне планування екологічного податку дуже потрібне на даний момент в нашому бюджеті. З вирішенням цього питання покращиться економічний та екологічний стан.
Спрощення формул[4]	Необхідно ввести індивідуальні системи обчислення суми податку, щоб для кожного підприємства і для кожного регіону застосовувались індивідуальні схеми нарахування податку в залежності від значень екологічних показників. [4]	Через нововведення в податковому кодексі, відбулось спрощення формул що призвело до підвищення ставок в 4-6 разів. Ні в одній країні світу не розраховуються ці показники без коригуючи коефіцієнтів. Тож це нововведення не вдалось.

Продовження таблиці 3.2

Відсутність понад

лімітового коефіцієнта[15]

Потрібно розробити чітку систему відповідальності за несплату податків та створення загроз екологічній безпеці держави. Ввести ліміти щодо коефіцієнта при розрахунку екологічного податку суб’єктам господарської діяльності, які здійснюють скиди забруднюючих речовин. [23]

Ігноруванні даного коефіцієнта може потягнути за собою тяжкі наслідки. В першу чергу це відсутність покарання для тих хто понадлімітно здійснює викиди забруднюючих речовин тому потрібні жорсткі штрафи з позбавленням ліцензії на виробництво.

Відсутність пільг для окремих підприємств[15]

Треба розробити систему стимуляції сплати екологічного податку та ведення екологічно ефективного господарства, до таких засобів заохочення можна віднести субсидії, певні податкові пільги після зменшення підприємством навантаження на навколишнє середовище; запровадити депозитні компенсаційні системи. [23]

Це є проблемою для малих підприємств, особливо у тих хто займається гірничо-добувною промисловістю. Великі податкові ставки душать їх і не дають змоги вдосконалювати своє виробництво задля зменшення забруднення навколишнього середовища. Можна розробити окремі зменшені ставки для них, щоб надати поштовх для покращення виробничого процесу.

*Примітка: побудовано автором на основі даних[4], [15], [23]

ВИСНОВОК

Тож, можна зробити висновок, що для вирішення завдань щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів дієвим інструментом є використання екологічного оподаткування. Це підтверджується і досвідом розвинених країн світу, насамперед Європейського Союзу.

Позитивний вплив застосування екологічного податку на економіку проявляється у можливості використовувати податкові надходження для підтримки державної політики зайнятості, у зниженні податків на працю або особистий дохід, у підвищенні зайнятості.

Зростання екологічного оподаткування підприємств-виробників призводить до підвищення загальних виробничих витрат у короткостроковому періоді, проте у довгостроковій перспективі слід очікувати зростання конкурентних переваг завдяки інноваціям.

Враховуючи все вище викладене пропонуємо за необхідне запровадити:

1. екологічне оподаткування готової продукції, наприклад, енергоносіїв, акумуляторних батарей та пакетувальних матеріалів;

2. пільгове кредитування (шляхом зниження відсотка за користування кредитом або безвідсоткове надання кредитних ресурсів);

3. використання стимулюючих цін та надбавок за екологічно чисту продукцію;

4. пільгове оподаткування підприємств, які здійснюють екологічний аудит з подальшими інвестиціями у природоохоронні заходи та впровадження ресурсоохоронних та безвідходних технологій.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що екологічне оподаткування в змозі зіграти виняткову роль при вирішенні екологічних проблем в умовах виходу України із соціально-економічної кризи, при обмеженості фінансових і матеріальних ресурсів, так як за рахунок податків, що сплачуються та надання пільг і субсидій в сфері екологічного оподаткування, уряд впливає (стимулює або протидіє) на учасників суспільних відносин та макроекономіку в цілому. Відтак, отримувані при оподаткуванні кошти мають направлятися саме на стимулювання охорони природи споживачами, розробку і впровадження безвідходних технологій, утилізацію відходів, розчищення старих звалищ і тому подібне, а не для латання дір в бюджеті, адже екологічні податки – це податки, що слугують для охорони навколишнього середовища, відтак, основною їх ціллю є стимулювання платника до позитивної, з точки зору охорони навколишнього середовища, поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Безпалова О. В. Екологічне оподаткування в Україні його перспективи. / Безпалова О. В. // Науковий Вісник. – 2004 – № 14.
Борейко В.І. Ефективність системи екологічних зборів в Україні. / Борейко В.І. // Вісник СумДУ. – Серія “Економіка”. – 2010 – №2.
Синякевич І.М. Економічні інструменти екополітики: теорія і практика / Синякевич І.М. // Економіка України. – 2003. – № 10. – С. 188.
БуркинськийБ.В. "Зелена" економіка крізь призму трансформаційних зрушень в Україні: монографія/ Б.В. Буркинський, Т.П.Галушкіна, В.Є. Реутов. – Одес-Саки: Вид-воІПРЕЕД НАНУкраїни; ПП"Підприємство"Фенікс", 2011. – 348 с.
Міжнародний досвід застосування економічних важелів для здійснення екологічної політики. – К. : Вид-во"Либідь", 2009. – 64 с.
Назаркевич І. Місцеве оподаткування та механізми його удосконалення/ І. Назаркевич// Регіональна економіка: наук.-практ. журнал. – 2008. – No2. – С. 290-291.
Синякевич І.М. Економічні інструменти екополітики: теорія іпрактика.
Екологічне право України/ за ред. Попова У. До., Гетьмана А. П. – Х., 2001. – 480 з.
Федосов В.М. Бюджетна система, графа 7.4.
Андрейцев У. І. Право екологічної безпеки: навчальний та науково-практичний посібник.- До., 2002. – 332 з.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р., № 2755-VI // Верховна Рада України від 08.04.2011. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17. – стор. 556.
Веклич О.О. Екологічне оподаткування в Україні: реалії та напрями вдосконалення з урахуванням світового досвіду : монографія / О.О. Веклич / НАН України, Ін-т економіки. – К.: Вид-во "Либідь", 2011. – 47 с.
Постанова КМУ від 1 березня 1999 р. N 303
Статистичний щорічник України за 2010 рік: стат. зб. / заред. О.Г. Осауленка. – К. : ТОВ"Август Трейд", 2011. – 559 с.
Горобець В.В. Новий екологічний податок в Україні / В.В. Горобець. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com.
Distribution of environmental taxes in Europe by tax payers in 2007, [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-10-067/EN/ KS-SF-10-067-EN.PDF
www.ibser.org.ua – Всеукраїнська громадська неприбуткова організація «Інститут бюджету та соціально-економічних досліджень» (ІБСЕД)
http://www.treasury.gov.ua – Державне казначейство України
Податковий кодекс України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/
ДовкілляУкраїни у 2010 р. [Електронний ресурс]. – Доступний зhttp://www.ukrstat.gov.ua.
http://www.minfin.gov.ua - Міністерство фінансів України
Шишова Ю.Г., Ведмідь Н.Система екологічного оподаткування в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення [Електронний ресурс].

Додаток до розділу 2

Таблиця 2.2

Склад екологічного податку в бюджетах різних рівнів за 2006-2011 роки

Доходи від використання природних ресурсів

2006

млн.грн.

2007

млн.грн.

2008

млн.грн.

2009

млн.грн.

2010 млн.грн.

2011

млн.грн.

Місцевий бюджет у т.ч.:

-заплановано;

3132,02

3770,97

6674,17

8892,13

10506,02

13874,99

-виконано.

3220,18

4006,79

6922,07

8606,27

9780,65

12919,04

Виконання планових завдань

+2,8

+6,3

+3,7

-3,3

-6,9

Всього податкових надходжень

30931,56

44593,38

59281,39

59157,57

67575,56

73086,91

Державний бюджет у т.ч.:

-заплановано;

2109,49

1908,56

2815,93

3196,37

3904,40

1828,11

-виконано.

1526,50

1941,44

2369,91

2624,38

2928,86

1907,37

Виконання планових завдань

-27,6

+1,7

-15,8

-17,9

-25,0

+4,3

Всього податкових надходжень

94811,54

116670,80

167883,45

148915,64

166872,19

261604,99

Зведений бюджет у т.ч.:

-заплановано;

5241,52

5679,53

9490,10

12088,49

14410,42

15703,10

-виконано.

4746,68

5948,23

9291,98

11230,65

12709,50

14826,41

Виконання планових завдань

-9,4

+4,7

-2,1

-7,1

-11,8

-5,6

Всього податкових надходжень

125743,09

161264,18

227164,84

208073,21

234447,74

334691,90

Екологічне оподаткування в Україні 📙 Курсовая → 🆔 77315