Еластичність попиту і пропозиції

Міністерство Освіти і Науки України 
Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України

 
 
 
кафедра економічної теорії 
 
 

Курсова робота

на тему: «Еластичність попиту і пропозиції» 
 
 

Виконав: студент  
ФАМ, 2 курсу, 6 групи 
Потапенко Андрій Олександрович 
 
Науковий керівник:  
кандидат економічних наук,  
доцент Власенко Юрій Григорович

 

 

 
Київ 2014

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...…3Розділ 1. Еластичність………………………………….……………………… 6 Розділ 2.Еластичність попиту………………………….................................…8                                                                                                           2.1. Еластичність попиту за ціною……………………………………………....8                                                                           2.2. Перехресна еластичність попиту…………………………………………..14                                                                                 2.3. Еластичність попиту за доходом…………………………...………………15                                                                   Розділ 3. Еластичність пропозиції…………………………………………..18 
3.1. Еластичність пропозиції за часом…………………………………………21 
Розділ 4. Чинники що впливу на еластичність……………………………..23 
Розділ 5. Практичне використання теорії еластичності………………….26 
Висновки………………………………………………………………………29 
Список використаних джерел………………………………………………..31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Будь-який ринок, незалежно від його конкретного виду, базується на трьох основних елементах: ціні, попиті і пропозиції, конкуренції.

Інструменти котрі сприяють встановленню рівноваги на ринку.

По-перше, це ціни. Зміна відносних цін служить орієнтиром для виробника при визначенні необхідності зміни обсягів виробництва. Зміна цін вплине на вибір технології виробництва. Ціни в остаточному підсумку обумовлять і те, ким при даному рівні прибутків буде спожитий продукт.

По-друге, це попит і пропозиція. Попит (платоспроможний) - це подана на ринку потреба в товарах, обумовлена кількістю тих або інших товарів, котрі споживачі можуть купити при сформованих цінах і грошових прибутках. Пропозиція - це кількість товарів, що є в продажі при даній ціні. Зміна співвідношення між попитом і пропозицією породжує коливання ринкових цін навколо так званої ціни рівноваги. Через ці коливання встановлюється той рівень цін, при якому забезпечується рівновага попиту і пропозиції і в остаточному підсумку рівновага виробництва і споживання.

По-третє, це конкуренція. Ціль кожного підприємця - максимізація прибутку, а отже, і розширення масштабів господарської діяльності. Це з неминучістю призводить до взаємної боротьби підприємців за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів, росту обсягів виробництва, і в результаті цього виступають по відношенню один до другого як суперники або конкуренти. Якщо пропозиція якогось товару більша за попит на нього, то посилюється конкурентна боротьба між продавцями. Кожний із них, щоб продати свій товар, найчастіше змушений знижувати ціну, що, як правило, спричиняє за собою скорочення даного товару. Якщо попит більший за пропозицію, то конкурувати один з одним змушені вже покупці. Щоб мати можливість набути дефіцитного товару, кожний із них намагається запропонувати по можливості більш високу ціну, ніж його суперники. Ціна підвищується, і це стимулює збільшення пропозиції даного товару. .

Найбільше ефективно ринковий механізм діє в умовах вільної, конкуренції, тобто коли ситуація на ринку характеризується множиною покупців і продавців, однорідністю продукції, яка реалізується, вільним входом фірм на ринок. При вільній конкуренції жодний  із продавців або покупців сам по собі не в змозі впливати на ринкову ціну.

Актуальність теми дослідження. В умовах зробленої конкуренції на ринку постійно зустрічаються продавець і покупець, і в такий спосіб при їхньому зіткненні визначається ціна товару. При цьому враховуються витрати чи продавця виробника на виробництво, збереження, транспортування товару, цінність і корисність цього товару для споживача, а також багато інших факторів, що впливають на ціну.

”Пропозиція” і “попит” — два найважливіших поняття економіки. Їх можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища. Як відомо, у ринковій економіці попит визначає пропозиція.  Але це зовсім не виходить, що пропозиція менше по своєму значенню,  ніж попит. Його вивчення так само необхідне для правильного розуміння і рішення проблем, що встають перед економістами і менеджерами.

З точки зору мікроекономіки, ринок – це механізм взаємодії основних мікроекономічних суб'єктів – споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація. Споживачі на ринку виступають як покупці, а фірми – як продавці товарів і послуг. Поведінку покупця описує категорія  "попит", поведінку продавця – категорія "пропонування".  Ринкова ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців. 
Рівень ринкової ціни відображає не тільки витрати виробництва, котрі виступають визначальним фактором пропонування, але й вплив багатьох факторів, які формуються на боці попиту. Найважливішу роль для попиту відіграє суб'єктивно-психологічна оцінка споживачем корисності блага, яка на ринку проявляється як цінність товару. Саме до характеристики спільного впливу чинників попиту та пропонування на утворення ринкової ціни А. Маршалл застосував образну характеристику "лез ножиць", зазначивши, що можна на однакових підставах сперечатися про те, чим регулюється ринкова ціна – корисністю чи витратами виробництва, як і про те, яке лезо ножиць розрізає аркуш паперу – верхнє чи нижнє. Таким чином, ціна виступає як складна функція попиту і пропонування. Але з іншого боку, ціна  сама впливає на величину попиту і пропонування, її рух змінює як обсяги попиту, так і обсяги пропонування.  Тобто попит і пропонування виступають як функції ціни. Здатність однієї економічної змінної реагувати на зміни, що відбулися в іншій економічній змінній, називають еластичністю. Отже, три складові ринку – попит, пропонування, ціна – тісно пов'язані між собою і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання. Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади мікроекономіки.

Предмет дослідження – еластичність попиту та пропозиції, практичне застосування знань про еластичність.

Метою курсової роботи є дослідження еластичності попиту та пропозиції та її практичного застосування.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань: 
– дослідити основи теорії еластичності: зміст, способи вимірювання; 
– охарактеризувати можливості практичного застосування знань про еластичність.

              

Розділ 1. Еластичність

               Еластичність – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин. Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних.

Еластичність змінюється в залежності від обраного цінового інтервалу. Для кривих попиту звичайно еластичністі надається більшого значення у верхньому лівому куті графіка в порівнянні з правим нижнім.  Це арифметична властивість одиниць виміру еластичності і пов'язано з початковою кількістю і ціною, від  яких ведеться відлік. Більша зміна в кількості продукції, поділена на меншу зміну ціні, дає в результаті еластичний попит. Стосовно до правої нижньої ділянки кривої попиту справедливим буде обернене твердження. Тоді процентна зміна кількості продукції буде, як правило, невеликою, оскільки велика початкова кількість, від якого ведеться відлік процентної зміни. Менша зміна  кількості, поділена на більшу зміна ціни, дає в результаті нееластичний попит.

Загальна формула для обчислення коефіцієнта еластичності буде такою:

 

 

Де Q – заміна величини попиту, у відсотках ;

Р – заміна ціни, у відсотках.

У мікроекономіці застосовується багато різних показників еластичності в залежності від чинників, що викликають зміну досліджуваного явища – попиту, пропонування чи виробництва.  
Економічний зміст коефіцієнта еластичності полягає в тому, що він показує, на скільки відсотків змінюється залежна зміна при зміні незалежної  змінної на один відсоток. Останньою може бути ціна даного товару, ціни інших товарів, рівень доходу споживачів тощо. Вперше еластичність досліджував А. Маржалл в 1881 – 1882 рр. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Еластичність попиту

 

Терміном «попит» позначають бажання та здатність людей купувати товари. Що вища ціна на певний товар, то менше людей захочуть його купити. І навпаки: що нижча ринкова ціна товару, то більше одиниць цього товару буде придбано. Отже, попит показує, яку кількість продукту (блага) споживачі хочуть та можуть купити за кожною окремою ціною протягом окремого періоду.

 Дані про еластичність попиту потрібні за для прийняття рішень щодо перегляду цін, його спрямованість та ступеню зміни цін на окремі товари. Це дає змогу здійснювати обґрунтовану політику цін як з точки зору комерційної вигоди, так і підвищення рівня життя населення.

Використання цих даних дає можливість визначити реакцію споживача на зміну ціни,  підготувати виробництво до зміни попиту, здійснити регулювання ринку. 

Інформація про еластичність попиту може також використовуватися при встановлені рівня товарного податку (акцизу), при прийнятті рішень щодо відповідної маркетингової політики фірми, виконання різних операцій на зовнішньому ринку (експортно-імпортних операцій,  операцій з валютними курсами тощо).

Розрізняють декілька видів коефіцієнтів еластичності попиту: коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною, коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною, коефіцієнт еластичності попиту за доходом. 

2.1. Еластичність  попиту за ціною

 
Коефіцієнт прямої еластичності попиту за ціною характеризує чутливість попиту до цінових змін і показує на скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар при зміні його ціни на 1%. Отже, його можна написати як:

 

 

Рис.1 Визначення дугової еластичності попиту

 

Отже, дугова еластичність визначається як середня еластичність.

Тут слід зауважити, що будь-яка функція попиту, що проходить через ці точки, буде характеризуватись однаковим коефіцієнтом еластичності, хоча форма самої дуги (її кривизна) може бути різною. Тобто у розрахунку беруться до уваги лише крайні значення попиту та ціни і не враховується реальний характер функції попиту між ними.

Ця формула використовується тоді, коли відсотки зміни ціни та кількості значні. У разі, коли функція попиту неперервна, дугова еластичність змінюється точковою, яку слід розуміти як границю дугової еластичності у міру того, як довжина дуги наближається до нуля, тобто при нескінченно малій зміні ціни. Тоді:

 

Водночас треба врахувати, що дія закону попиту приводить до від’ємного значення коефіцієнта прямої еластичності за ціною. Тому коефіцієнт еластичності визначається за модулем. Величина коефіцієнта еластичності залежно від функції попиту може змінюватися від нуля до безмежності.

Для аналізу розглянемо лінійну функцію попиту.

                           Рис. 2. Лінійна функція попиту

Еластичність цієї функції змінюється залежно від рівня ціни: якщо ціна прямує до нуля, то еластичність також прямує до нуля (в точці ), у міру зростання ціни і її наближення до , еластичність прямує до нескінченості. Посередині цього інтервалу (при ) коефіцієнт еластичності дорівнює .

На цьому ж рисунку для цін понад , що відповідає обсягу попиту до , цінова еластичність перевищує , а для цін, нижчих за , - еластичність менша . Інакше кажучи, еластичність попиту вища при високих і середніх цінах і нижча за низьких.

Лінійну функцію попиту можна записати як Похідна цієї функції  , а значення і P змінюється вздовж кривої попиту, що приводить до зміни еластичності. Тоді коефіцієнт попиту за ціною розраховуються згідно з формулою:

.

Отже, якщо функція попиту лінійна, а її графік пряма лінія, то еластичність набуває різних значень в кожній точці графіка. Тому без попереднього вимірювання неможливо сказати еластичний чи не еластичний попит в даній точці.

Водночас спостерігається  значний зв’язок між значенням еластичності і нахилом лінії попиту. Щоб збільшити кут нахилу лінії попиту, то менший коефіцієнт еластичності і навпаки.

Еластичність буває дуговою і точковою. Нехай маємо яку-небудь функцію попиту:

 

Розрізняють декілька видів еластичності попиту за ціною. Розглянемо їх поряд із зміною виручки (TR)

Еластичний попит (Ed>1).

 Якщо попит еластичний, зменшення ціни призведе до  збільшення загального виторгу. Тому що навіть при меншій  ціні, що сплачується за одиницю  продукції, приріст продажів буде  достатнім для компенсації втрат  від зниження ціни. Вірно й  обернене: при еластичному попиті  збільшення ціни призведе до  зменшення загального виторгу.Якщо  попит еластичний, то зміна ціни  викликає зміну загального виторгу  в протилежному напрямку.

Якщо невеликі зміни в ціні призводять до значних змін у кількості продукції що купується, то такий попит називають відносно еластичним або просто еластичним.

 

 

 

 

 

Нееластичний попит (Ed<1).

Якщо попит нееластичний, зменшення ціни призведе до зменшення загального виторгу. Розширення продажів є недостатнім для компенсації зниження виторгу з одиниці продукції і в результаті загальний виторг зменшується. Обернене твердження теж вірно: якщо попит нееластичний, збільшення ціни викликає зміну загального виторгу в тому ж напрямку.Якщо попит нееластичний, то зміна ціни змінює загальний виторг в томуж напрямку.

Якщо істотна зміна в ціні веде до невеликої зміни в кількості покупок, то такий попит відносно нееластичний або просто нееластичний.

 

 

 

 

 

 

Одинична еластичність (Ed=1).

Збільшення або зменшення ціни залишить загальний виторг незмінним. Втрати виторгу внаслідок зниження ціни одиниці продукту повністю компенсуватимуться приростом виторгу завдяки збільшенню продажу. І навпаки .

Коли процентна зміна ціни і наступна зміна кількості продукції рівні за розміром, то такий випадок називають одиничною еластичністю

Абсолютно еластичний попит

Якщо найменше  зниження ціни спонукає покупців збільшувати покупки від нуля до межі своїх можливостей, то такий попит є еластичним.

 

 

 

 

 

Абсолютно еластичний попит

Якщо зміна ціни не призводить до жодної зміни кількості продукції, то такий попит є абсолютно нееластичним.

 

 

 

 

 

2.2. Перехресна  еластичність попиту

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту за ціною показує відносну зміну обсягу попиту на даний (i-й)  товар при зміні ціни другого (j-й) товару. Цей коефіцієнт позначається і розраховується за формулою:

 

Коефіцієнт перехресної еластичності може бути додатним, від’ємним і нульовим.

• Якщо , то такі товари називаються взаємозамінними (субститутами), тобто підвищення ціни на один товар супроводжується підвищенням попиту на інший.
• Якщо , то це такі товари взаємодоповнювані (комплементи), тобто за підвищення ціни одного товару попит на інший товар скорочується
• Якщо , то товари називаються незалежними, тобто зміна ціни на один товар не впливає на попит іншого товару.

Коефіцієнт перехресної еластичності може використовуватися для характеристики взаємозамінюваності та взаємодоповнюваності товарів лише за незначних змін цін. При значних змінах цін проявляється ефект доходу, що приведе до зміни попиту на обидва товари.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту на і-й товар зі ціною j-й товару не дорівнює коефіцієнту перехресної еластичності попиту на  j-й товар за ціною і-го товару.

 

 

 

 

2.3. Еластичність попиту за доходом

Еластичність попиту за доходом дозволяє виміряти процентну зміну кількості  продукції, зумовлене тою чи іншою зміною доходу споживача.

Величина попиту на даний товар залежить не тільки від зміни цін на нього та інші товари, але й від зміни доходів споживачів. У цьому разі розраховують коефіцієнт еластичності попиту за доходом, який характеризує відносну зміну попиту на товар при зміні доходу споживача (I). Він позначається і обчислюється за формулою:

 

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом необхідний при розрахунку споживчого кошика, визначені структури споживання осіб з різними доходами, обчисленні ступеня споживання того чи іншого товару при зміні рівня доходу тощо. Отримані дані щодо зміни обсягу попиту можуть бути використані при вирішенні питань розвитку виробництва.

Товар називають:

• низькоякісним, або неповноцінним, якщо при збільшені доходу попит на товар скорочується, тобто ;
• нормальним, якщо при збільшені доходу попит на товар зростає, тобто .

Серед нормальних товарів, в свою чергу, можна виділити три групи товарів:

• товари першої необхідності, попит на які зростає повільніше, ніж підвищення доходів () і, отже, має межу насичення;
• предмети розкоші, попит на які випереджає зростання доходів () і тому не має межі насичення;
• товари, попит на які змінюються пропорційно зміні доходів (). Іноді такі товари називають товарами «другої необхідності».

При розрахунку коефіцієнтів еластичності попиту за доходом слід використовувати дані бюджетних обстежень. Підприємства роздрібної торгівлі намагаються мати інформацію про рівень коефіцієнта еластичності попиту за доходом для товарів, якими вони торгують. Якщо у них є ці дані, то вони можуть регулювати свої запаси й замовлення так, щоб бути готовими до будь-яких змін у кон’юнктурі ринку.

Це можна проілюструвати за допомогою кривих Торнквіста для товарів першої необхідності (1), не першої необхідності (2) та розкошів (3).

Рис.4. Криві Торнквіста для різних груп товарів

 

Для  товарів  вищої  категорії  (нормальний товар)  цей  коефіцієнт  буде мати  позитивне  значення,  тобто  призбільшенні  доходу споживач будемати змогу спожива якісніший товар. Значення коефіцієнта буде значно змінюватись від товару до товару. Наприклад: еластичність попиту на автомобілі оцінюється приблизно +3,00, тоді як для більшості сільськогосподарських продуктів вона коливається коло +0,20. Негативне значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом свідчить про товар нижчої категорії. Маркарин, картопля, капуста, автобусні білети, “second hand”, дешеві вина мають наюбільшу ймовірність попасти до товарів цієї категорії. Споживачі як правило скорочують покупки такого роду в міру зростання своїх доходів.

Практичне значення коефіцієнта еластичності за доходом полягає в полегшенні прогнозування того, які саме галузі мають шанс на процвітання і розширення, а які в майбутньому очікує застій і скорочення виробництва. Висока позитивна еластичність за доходом означає, що внесок конкретної галузі в  економічний ріст буде більшим, ніж її частка в структурі економіки. Невеликий позитивний або негативний коефіцієнт вказує на перспективу скорочення виробництва в галузі. Наприклад: висока еластичність попиту на автомобілі прогнозує процвітання автомобільної промисловості на довгострокову перспективу, тоді як низька еластичність попиту за доходом на сільськогосподарську продукцію припускає хронічні труднощі в даній галузі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Еластичність пропозиції

Еластичність пропозиції - це показник, що виражає зміни пропозиції, що відбуваються в зв'язку із зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевевишує ріст цін, пропозиція є еластичною. Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, то пропозиція називається одиничною, а показник його еластичності дорівнює 1 (така еластичність, як правило, позитивна, оскільки вища ціна стимулює виробників до збільшення виробництва товарів). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, пропозиція нееластична. Коротше кажучи, еластичність пропозиції - це поняття, що характеризує чутливість (реакцію) пропозиції товарів на зміну їхньої ціни.

Ми також можемо розглядати еластичність пропозиції щодо таких змінних, як процентні ставки банків, розміри зарплати й ціни на сировину та інші проміжні товари, що використовуються для виробництва кінцевого продукту . Наприклад, для більшості  товарів коефіцієнт еластичності пропозиції відносно цін на сировину є від’ємним. Зростання цін на сировину означає для фірми збільшення витрат, а отже, за незмінності решти показників пропозиція зменшиться.

 

Пропозиція показує, яку кількість продукту виробник бажає і здатний виробити та запропонувати на ринку за кожною конкретною ціною з низки можливих цін протягом певного періоду часу. Іншими словами, пропозиція – це таблиця, що описує зміну обсягу пропозиції залежно від зміни ціни товару. Цей зв'язок називається законом пропозиції. Закон пропозиції відображає прямий зв’язок між ціною і обсягом пропозиції.

За аналогією з попитом, пропозиція може буди задана функціонально:

.

Лінійну залежність обсягу пропозиції від ціни можна представити так:

 

На відміну від попиту, функція пропозиції має позитивний нахил

Рис. 5. Лінійна крива пропозиції

 

 

Крива пропозиції на графіку відображає лінійну функцію і позначається S. Побутова кривої пропозиції ґрунтується на припущенні, що ціна є основним чинником обсягу пропозиції будь-якого продукту.

Однією з найважливіших характеристик пропозиції є її еластичність. Еластичність пропозиції відображає характер залежності відносної зміни обсягу пропозиції блага від відносної зміни його ціни.

Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною показує на скільки відсотків зміниться обсяг пропозиції блага, якщо його ціна зміниться на один відсоток. При цьому можна розрахувати цей коефіцієнт як окремого підприємства, так і галузі і цілому, тобто і основі визначення може бути як крива пропозиції окремого підприємства, так і крива галузевої пропозиції.

Коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною визначається за формулою:

 

Якщо розглянути лінійну функцію пропозиції  , то відношення  показує абсолютне значення кута нахилу кривої пропозиції і дорівнює d. Тоді формула еластичності пропозиції зміниться і набуде вигляду:

 

Рис.6. Графічне визначення цінової еластичності пропозиції

 

Якщо , пропозиція називається еластичною, якщо – нееластичною і якщо -  одиничної еластичності. Крім того, є абсолютно нееластична пропозиція ( та абсолютно еластична пропозиція (.

Лінійна крива пропозиції (), яка перетинає вісь цін, еластична за всіх цін (Рис.6.). Лінійна крива пропозиції ), яка перетинає вісь обсягу пропозиції, нееластична за всіх цін (Рис.6.). Якщо лінійна крива пропозиції проходить через початок координат, то еластичність пропозиції дорівнює 1(Рис.6.).

На еластичність пропозиції впливає декілька чинників.

3.1. Еластичність  пропозиції за часом

1. Еластичність пропозиції зростає з плином часу. Зазвичай розглядають три проміжки часу.

а.) миттєвий ринковий період. Це час, протягом якого виробники не встигають відреагувати на зміну попиту і ціни. Пропозиція у цьому періоді залишається незміною (Рис.7.), і вона абсолютно нееластична.

 

Рис. 7. Крива пропозиції у миттєвому ринковому періоді

 

б.) короткостроковий ринковий період.  У цьому періоді виробничі потужності окремих фірм і всієї галузі залишаються незмінними. Проте підприємства мають досить часу, щоб використати свої потужності інтенсивніше.

 

Рис. 8. Крива пропозиції у короткостроковому ринковому періоді

 

в.) довгостроковий ринковий період. У довгостроковому періоді виробник має вдосталь часу, щоб пристосувати свої ресурси до вимог ринкової ситуації. Окремі фірми можуть розширити (або скоротити) свої виробничі потужності; нові фірми можуть увійти в галузь (а старі – залишити її).

 

Рис. 9. Крива пропозиції у довгостроковому ринковому періоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. Чинники  що  впливають на еластичність

Значимість товару для споживача. Товари, без яких споживач не може обійтися, нееластичні за ціною. Товари першої необхідності нееластичні, а предмети розкошів - еластичні.

Наявність і доступність товарів-субститутів. Чим більша кількість товарів-субститутів доступна споживачеві, тим еластичнішим буде попит на товар-субститут, ціна якого змінюється, і навпаки.

Значимість товарів-комплементів у загальній структурі споживання. Так, зростання цін на електроенергію може вплинути на скорочення споживчого попиту на електричні насоси більшою мірою, ніж на мастильні матеріали для насосів.

Фактор часу. У довгостроковому періоді попит на товари еластичніший, ніж у короткостроковому, з таких причин:

а) реакція споживачів на зміни цін товарів, споживання яких було традиційним і тривалим, потребує певного адаптаційного періоду. Наприклад, українська сім'я традиційно звикла споживати більше свинини, ніж м'яса птиці, тому переважання останнього у споживанні не може відбутися водночас, а здійснюватиметься поступово;

б) підприємець також не може миттєво відреагувати на зростання ціни певного товару й запропонувати споживачам товари-субститути, оскільки налагодження виробництва товарів-замінників потребує певного часу;

в) довгострокова зміна ціни на товари, споживання яких займає значну частку в доході, потребує тривалого часу для по шуку альтернативного джерела. Наприклад, обмеження традиційного палива для теплових електростанцій та зростання ціни на нього змусило вдатися до використання палива для атомних електростанцій, що потребувало ґрунтовних наукових досліджень.

    Вартість розширення виробництва. Що більших витрат вимагає розширення виробництва, то нижча еластичність пропозиції. Навіть за суттєвого підвищення ціни мало фірм обере шлях економічно ризикованого розширення виробництва.

Можливості та вартість зберігання товару. Що кращі можливості і невисока вартість зберігання товару,  то еластичніша пропозиція. Наприклад, за зниження ціни на товар фірма вирішує чи продовжувати продаж товару за низькими цінами, чи зберігати продукцію на складі. Рішення залежить від того, к довго можна зберігати товар, а також від вартості складування товару. Сприятливі умови зберігання підвищують еластичність пропозиції.

Взаємозаміність ресурсів у виробництві. Якщо фактори виробництва (земля, праця, капітал) можуть бути швидко переведені з виробництва одного товару на виробництво іншого, то еластичність пропозиції такого товару буде високою.

Якщо підприємство виробляє багато видів продукції, то обсяг продукції  кожного з продуктів залежить не лише від його ціни, але й від цін інших продуктів. Кількісною характеристикою такої залежності є коефіцієнт перехресної еластичності пропозиції за ціною (), який показує, на скільки відсотків змінився обсяг пропозиції товару i при зміні ціни товару j на один відсоток:

 

Кількість товару, що виробляється спільно, для виробника взаємозамінювані (). Якщо , то для виробника ці товари є взаємодоповнювальними.

             Акцизний збір. Обираючи, які з товарів і послуг оподаткувати акцизом, уряд бере до уваги еластичність попиту на них. Припустимо, що на якийсь продукт встановлено податок у 1 $., а обсяг продажів складає 10 000 одиниць.Прибуток від оподатковування, очевидно, дорівнює 10 000 $. Тепер, якщо податок буде підвищений, скажемо, до 1,5 $, і відповідно більш висока ціна призведе до скорочення продажів до 5000 одиниць у силу еластичності попиту, прибуток від оподатковування впаде до 7500 $. Підвищення податку на продукт, попит на який є еластичним, спричинить за собою скорочення прибутку від оподатковування. Це змушує законодавців, встановлюючи акцизні податки, шукати такі продукти, попит на який нееластичний, наприклад, алкогольні напої і сигарети.