Еластичність попиту та пропозиції

2

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Поняття і роль попиту в ринковій економіці………………….6

1.1.  Економічна сутність, еластичність та закони попиту……………….6

1.2.  Взаємозв’язок попиту і пропозиції ……………………………….....9

Розділ 2. Еластичність попиту за ціною…………………………………16

2.1. Еластичність попиту за ціною та її види……………………..……16

2.2. Практичне застосування теорії еластичності ………………………20

Розділ 3. Особливості еластичності попиту за доходом………………31

3.1.  Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.

……………………………………………………………………………....31

3.2.  Практичне використання концепції еластичності попиту…………35

Висновки …………………………………………………………………..38

Список використаних джерел та літератури………………..………….41

ВСТУП

Відомо, що попит - це кількість товару, яку споживачі готові і бажають придбати за одну ціну, на даному ринку, протягом даного періоду. Існує кілька головних факторів, що визначають величину попиту: існуючий рівень цін на товари, доходи споживачів, їхня поведінка, смаки і запити, цінова еластичність попиту, ціна на товари-замінники тощо.

Так, закон попиту стверджує, що на ринку існує зворотня залежність між цінами та кількістю товарів, на які є попит. Якщо товар дешевшає, його купуватимуть більше (ефект заміни).

До класичної схеми дії закону попиту споживачі часто вносять власні корективи. Так, зниження ціни впливає на реальний дохід споживачів (ефект доходу). На відміну від ефекту заміни ефект доходу може призвести до того, що споживачі купуватимуть порівняно меншу кількість товару, що став дешевшим, якщо вони вирішать, що цей товар гірший за інші товари, які вони можуть купити тепер, коли їхній реальний дохід збільшився. Отже, сумарний ефект заміни ціни залежить від відносної величини та відносного напрямку дії ефекту заміни і ефекту доходу.

Також суттєво впливає на попит кількість покупців, інфляційні очікування та процеси. В свою чергу, обсяг запропонованого на ринку товару залежить від технології виробництва, цін на економічні ресурси, кількості товаровиробників, податків та субсидій. Зокрема можна розглянути декілька правил, до яких призводить взаємодія попиту та пропонування.

Збільшення попиту призводить до зростання рівноважної ціни і рівноважної кількості товару. Зменшення попиту призводить до падіння рівноважної ціни і зменшення рівноважної кількості товару.

Збільшення пропонування призводить до зменшення рівноважної ціни та збільшення рівноважної кількості товару. Скорочення пропонування веде до збільшення рівноважної ціни і зменшення рівноважної кількості товару.

Чутливість ринкового попиту по відношенню до ціни визначається сукупністю факторів. Так, ринок менш відчуває зміни, коли:

-товар унікальний за своїми якостями (ефект унікальності);

-покупці не повідомлені про можливі замінювачі;

-покупці невзмозі порівняти якості продукту з його аналогами;

-витрати на покупку даного товару невеликі в порівнянні з загальними доходами покупців;

-витрати на даний товар невеликі в порівнянні з ціною кінцевого продукту, заради нормального використання якого купується даний товар;

-частина ціни, її зміни викликані під дією фірм-конкурентів, органами влади та управління;

-товар використовується разом із тим, що був куплений раніше (наприклад, деяка приставка);

-товар має високу якість, престиж, засвідчує індивідуальність того, хто його придбав.

У випадку, коли конкуренти не реагують на активність компанії з приводу зміни цін, вона взмозі спробувати спрогнозувати залежність попиту від визначеної нею ціни на товар чи простим опитуванням, чи експериментальним шляхом в спеціально відведених для цього магазинах, секціях. Якщо ж передбачається, що такі дії безповоротно викличуть відповідну реакцію конкурентів, то зарання аналізуються характерні для них стратегії якості та ціноутворення.

Коли зміни цін не впливають ні на попит, ні на пропозицію ( як це трапляється в галузях, що отримують великі дотації чи, навпаки, мають завеликий податок з обороту), - це вірна ознака відсутності розвинених ринкових відносин, як і у випадку, коли ціни в принципі не взмозі змінюватися. Ринок розвивається лише там, де попит і пропозиція гнучко реагують на зміни цін, проте самі ціни утворюються у відповідності із особливостями попиту та пропозиції.

Метою курсової роботи є дослідження поведінки еластичності попиту під впливом ціни та доходу.

Об’єктом  дослідження є попит, його поведінка, утворення еластичності попипу.

Предметом дослідження курсової роботи є сукупність чинників, які впливають на еластичність попиту- зміна ціни та доходу.

Основні завдання, які ставляться при написанні роботи:

-         розкрити сутність, закони попиту;

-         з’ясувати, що являє собою еластичність попиту;

-         визначити роль впливу ціни на еластичність попиту;

-         з’ясувати як дохід впливає на еластичність попиту;

РОЗДІЛ 1

ПОНЯТТЯ І РОЛЬ ПОПИТУ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

1.1. Економічна сутність, еластичність та закони попиту

Попит - це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону [1, c. 34].

Разом з цими узагальненими визначеннями попит характеризується рядом властивостей і кількісних параметрів, з яких перш за все слід виділити об'єм або величину попиту. З позицій кількісного виміру попит на товар, розуміється як об'єм попиту, означає кількість даного товару, яку покупці (споживачі) бажають, готові і мають грошову можливість придбати за деякий період за певними цінами. Іншими словами — попит як об'ємний показник характеризує кількість продукту, яку покупці здатні, мають намір, будуть, купувати по різних можливих цінах.

Але окрім ціни на величину попиту впливає і ряд інших чинників, які іноді називаю неціновими. Це перш за все споживчі смаки, мода, величина доходів (купівельна спроможність), величина цін на інші товари, можливість заміщення даного товару іншими.

Закон попиту - величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x) [2, c. 68].

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший - товар субститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію - згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею [3,c . 79].

Еластичність попиту - це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

Якщо показники падіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці: Ed=1.

У разі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний: Ed<1. Отже, еластичність попиту - показник ступеня чутливості (реакції) споживачів до змін ціни товару.

Еластичність попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміною доходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та еластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною еластичністю. Це ситуація, за якої і дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток, отже загальний дохід залишається постійним у міру зміни ціни.

Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.

Еластичність попиту вимірюється кількісно через коефіцієнт еластичності за формулою:

       Ko — коефіцієнт еластичності попиту

       Q — відсоток зміни кількості продажів

       P — відсоток зміни ціни

Як правило, існують товари з різною еластичністю за ціною. Зокрема, хліб та сіль є прикладами нееластичного попиту. Підвищення або зниження на них цін в цілому не впливає на кількість їх споживання.

Знання ступеня еластичності попиту на товар має велике практичне значення. Так, наприклад, продавці товару з високою еластичністю попиту можуть піти на зниження ціни з метою різко збільшити об'єм продажів і отримати прибуток більший, ніж якби ціна товару була вища.

Для товарів з низькою еластичністю попиту подібна цінова практика неприйнятна — при зниженні ціни об'єм продажів зміниться слабо і не компенсує упущену вигоду.

За наявності великої кількості продавців попит на будь-який товар буде еластичним, бо навіть незначне підвищення ціни одним з конкурентів примусить споживачів звертатись за покупкою до інших продавців, що пропонують цей же товар дешевше.

Графік 1.1. Крива попиту

Крива попиту. Р — це ціна, Q — це кількість.

Графік попиту (Крива попиту) — відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї.

Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний час по цінах даного рівня. Що еластичніший попит, то вища ціна може бути встановлена на товар. Еластичність попиту — це реакція ринку на відсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін, небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари, підвищення якості товарів, природне зростання інфляції і на інші чинники [6,c . 326].

Всіх виробників (продавців) на ринку об'єднує пропозиція: при низькій ціні продавець запропонує менше товару або може його притримати; при високій — запропонувати більше товару; при дуже високій - спробує максимально збільшити виробництво. Так утворюється ціна пропозиції - гранично мінімальна ціна, за якої продавці готові реалізовувати свої товари.

1.2. Взаємозв’язок попиту і пропозиції

Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть з якісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом. Об'єм, величина пропозиції - це кількість продукту (товару, послуг), яку продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни [7, c. 88].

Як і об'єм попиту, величина пропозиції залежить не тільки від ціни, але і від ряду нецінових чинників, включаючи виробничі можливості, стан технології, ресурсне забезпечення, рівень цін на інші товари, інфляційні очікування.

Закон пропозиції - при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.

Зростання величини пропозиції товару при збільшенні його ціни обумовлене в загальному випадку тією обставиною, що при незмінних витратах, витрати виробництва одиниці товару із збільшенням ціни росте прибуток і виробникові (продавцеві) стає вигідним продати більше товару. Реальна картина на ринку складніше за цю просту схему, але виражена у ній тенденція має місце.

Еластичність пропозиції — показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевершує зростання цін, останнє характеризується як еластичне (еластичність пропозиції більше одиниці — E>1). Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, пропозиція називається одиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці (E=1). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, формується так звана нееластична пропозиція (еластичність пропозиції менше одиниці — E<1). Таким чином, еластичність пропозиції характеризує чутливість (реакція) пропозиції товарів на зміни їх цін.

Еластичність пропозиції обчислюється через коефіцієнт еластичності пропозиції за формулою:

 Km- коефіцієнт еластичності пропозиції

 G — відсоток зміни кількості пропонованого товару

 F — відсоток зміни ціни

Еластичність пропозиції залежить від таких чинників, як особливість виробничого процесу, час виготовлення продукту і особливість його до тривалого зберігання. Особливості виробничого процесу дозволяють виробникові розширити виробництво товару при підвищенні ціни, а при пониженні його ціни переходить на випуск іншої продукції. Пропозиція такого товару є еластичною.

Еластичність пропозиції залежить і від часового чинника, коли виробник не в змозі швидко реагувати на зміни ціни, оскільки для додаткового виробництва товару необхідний значний час. Наприклад, збільшити виробництво автомобілів за тиждень практично неможливо, хоча ціна на них може зрости в багато разів. У таких випадках пропозиція є нееластичною. Для товару, який не може зберігається тривалий час (наприклад, продукти, що швидко псуються), еластичність пропозиції буде низькою.

Багато економістів виділяють такі фактори, що змінюють пропозицію:

-         зміни в собівартості виробництва за рахунок цін на ресурси, зміни податків і дотацій, досягнень науки і техніки, нових технологій. Зниження собівартості дозволяє виробникові доставити на ринок більше товарів. Зростання собівартості призводить до протилежного результату — пропозиція знижується.

-         зміни цін на інші товари, зокрема на товари субститути.

-         індивідуальні смаки споживачів.

-         перспективні очікування виробників. При прогнозах щодо зростання цін в майбутньому виробники можуть скоротити пропозицію, щоб незабаром продати товар за вищою ціною, і навпаки, очікування падіння цін змушує виробників позбавитись товару якнайскоріше, щоб не зазнати збитків в майбутньому.

-         кількість товаровиробників безпосередньо впливає на пропозицію, оскільки чим більше постачальників товарів, тим вище пропозиція і навпаки, при зменшенні числа виробників різко скорочується пропозиція.

Графік 1.2. Крива пропозиції

Крива пропозиції. Р — це ціна, Q — кількість пропозиції.

Графік пропозиції (крива пропозиції) показує співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати. Основний чинник, що впливає на рух кривої пропозиції — це витрати виробництва. Як відомо товари, виготовляються фірмами заради прибутку. Наприклад, фірми вирощують пшеницю. Вони вирощують пшениці більше, тому що на даний момент пшеницю вигідно продати, ніж іншу культуру. І навпаки. Основний чинник, що впливає на рух кривої пропозиції — це технічний прогрес. Новий посівний матеріал, більш ефективніший трактор, краща комп'ютерна програма сівозміни — все це дозволяє фермерові понизити витрати виробництва і змінити пропозицію свого товару. Виробничі витрати - ключовий елемент довготривалої дії на «криву пропозиції» [9, c. 81].

Графік 1.3. Рівноважна ціна

Рівноважна ціна

Конкретні параметри операцій залежать не тільки від співвідношення сил суб'єктів даного ринку, але і від багатьох інших чинників, наприклад, від рівня інформованості учасників або ступені залученості в ринкові відносини (у адміністративній економіці СРСР багато підприємств були парадоксально зацікавленими у високих витратах на закупівлю сировини і комплектуючих виробів, що збільшують у свою чергу їх звітні валові показники).

Такі ситуації типові для ринків країн з перехідною економікою, або відчутною ринковою владою, що дозволяє проводити дискримінацію покупця. Збіг цін і об'ємів попиту і пропозиції, що досягається при цьому, навряд чи можна назвати стійким, оскільки принаймні в однієї з сторін операції тут в наявності стимул змінити положення, що утворилося.

Такий стан ринку можливий коли його кон'юнктура характеризується на графіці точкою Е (рівновага), що лежить на перетині кривих попиту і пропозиції. Тоді при даній кількості товару Q* максимальна ціна, за якої можуть собі дозволити придбати його покупці (ціна попиту PD), співпаде з ціною, мінімально прийнятною для продавців (ціна пропозиції PS), що і означатиме встановлення на даному ринку єдиної стійкої рівноважної ціни P*, за якої і продаватиметься й купуватиметься рівноважна кількість товару Q*.

У аналітичному вигляді, використовуючи зворотні функції попиту і пропозиції, це можна записати так:

Важливо відзначити, що при цьому ні у тієї, ні у іншої сторони не буде бажання змінити дану ситуацію: спад цін нижче рівноважної стане невигідно не тільки продавцям, але і покупцям, оскільки скоротить кількість пропонованого товару, а зростання ціни вище за рівноважний рівень не влаштує ні покупців, ні продавців, оскільки зменшить об'єм товару, що є об'єктом купівлі. Виходить, що при вказаних відхиленнях ціни від рівноважного значення в самій ринковій системі виникнуть сили, що повертатимуть її до первинного стану.

Переміщення кривої попиту

Переміщення попиту — змінює ціну та кількість товару

D1 — стара крива попиту

D2 — нова крива попиту

S — крива пропозиції

Як вже вказувалося, на попит впливає і ряд нецінових факторів, багато яких отримують ефект за досить довгий час порівняно з часом встановлення рівноваги. Коли число людей, що бажають придбати будь-який товар зростає, кількість товару, який буде проданий за тією ж самою ціною прагнутиме зрости. Збільшення попиту через нецінові фактори може бути представлена графічно як переміщення кривої попиту вправо, що вказує на більший попит для кожної ціни, на зображення від початкової кривої D1 до нової кривої D2. Цей процес піднімить рівноважну ціну з P1 до P2 та рівноважну кількість товару на ринку з Q1 до Q2. У цій ситуації ми говоримо, що мало місце зростання попиту, який викликав розширення постачання.

З іншого боку, якщо попит зменшується, трапляється протилежний результат. Якщо початкова крива попиту D2, а потім зменшується до D1, ціна зменшиться, і необхідна кількість товару також зменшиться — викликається скорочення в постачанні. Відмітьте, що це виключно ефект змін у попиті. Кількість, що забезпечується за кожною ціною, така ж сама як і до переміщення попиту. Причина зміни ціни в тому, що рівноважна кількість і ціна змінюється, якщо змінюється попит.

Особливі випадки (нееластичність)

При попиті D1, ціна P1. При попиті D2 ціна стане P2. Відмітьте, при обох цінах кількість товару Q залишається постійною через незмінність запропонованого товару.

Інколи зустрічаються випадки, що крива пропозиції вертикальна: кількість товару, що постачається постійна незалежно від ціни. Наприклад, кількість землі в світі може розглядатися постійною. В даному випадку байдуже, скільки б хто-небудь був готовий заплатити за шматок землі, додаткова територія не може бути створеною. Також, та ж територія існувала б і без попиту не неї. Якщо земля розглядається таким чином, це гарантує вертикальну криву постачання, надаючи ней нульову еластичність (тобто, байдуже, яка зміна в ціні, кількість не змінюватиметься).

Аналогічно зустрічається і вертикальна крива попиту, прикладом якої може розглядатися ціни на деякі екзотичні види сировини протягом короткого часу. У цьому випадку раптова зміна у ефективності добичі не зможе змінити необхідну кількість, через довгий час, потрібний для пристосування підприємств [16,c . 287].

РОЗДІЛ 2.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ЗА ЦІНОЮ
2.1. Еластичність попиту за ціною та її види
 

Розрізняють наступні випадки цінової еластичності попиту.
Попит еластичний якщо, однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту. Попит нееластичний коли однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту.
Існують також граничні випадки еластичності. Абсолютно еластичний попит означає що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише за однією ціною. Найменше зростання ціни зменшує попит до нуля, а будь-яке зниження ціни веде до безмежного його зростання. Крива попиту є горизонтальною лінією. Абсолютно нееластичний попит означає, що покупці зовсім нечутливі до зміни ціни, незалежно від її рівня попит пред’являється на одну й ту саму кількість товару. Крива попиту має вигляд вертикальної лінії.

Факторами цінової еластичності попиту виступають:

- наявність товарів – замінників: чим більше близьких і досконалих замінників має товар, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;

- питома вага товару у видатках споживача: чим більшу частку займає товар у видатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;

- фактор часу у споживанні: у короткостроковому періоді попит менш еластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань і структури споживання потрібен час;

- важливість товару для споживача: попит на товари першої необхідності є нееластичним, на предмети розкоші – еластичним за ціною.

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом. Обидва показники вимірюють на скільки процентів зміститься крива попиту під впливом даного нецінового чинника.

Перехресна еластичність попиту- це процентеа зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару. Для товарів – субститутів перехресна еластичність попиту додатна, тому що при зростанні ціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінник зростає. Для товарів-комплементів перехресна еластичність попиту від’ємна, оскільки зростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цей товар, і на товар–доповнювач. У випадку, коли два товари є незалежними у споживанні, перехресна еластичність попиту рівна нулю.

Цінова еластичність пропонування – це процентна зміна обсягу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною ціни товару.
Оскільки крива пропонування має позитивний нахил, то значення коефіцієнта еластичності пропонування завжди є додатним, зміни цін і обсягів пропонування відбуваються в одному напрямку [21, c. 47]. 

Для пропонування, як і для попиту, розрізняють декілька випадків еластичності: еластичне пропонування, не еластичне пропонування, пропонування з одиничною еластичністю. Абсолютно не еластичне пропонування означає, що обсяг пропонування не реагує на зміни ціни. Крива пропонування є вертикальною прямою. Абсолютно еластичне пропонування відсутнє доти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продавці готові продати будь-яку кількість продукції. В цьому випадку крива пропонування є горизонтальною лінією. Продавці також можуть переключатись з виробництва одного товару на виробництво іншого, і тому для пропонування застосовується показник перехресної еластичності, значення якого є від’ємним.

Основним фактором еластичності пропонування є фактор часу. Часові періоди є найважливішою характеристикою в мікроекономіці, вони враховуються при аналізі всіх змін у ринкових процесах і в сфері виробництва.
       Розрізняють три часових періоди: 

        -найкоротший (миттєвий) період - m- це період часу, протягом якого у попиті чи пропонуванні не відбувається жодних змін: ні продавці, ані покупці не встигають відреагувати на зміну ціни. Попит і пропонування є абсолютно нееластичними, відповідні криві є вертикальними прямими (Dm, Sm);

       -короткостроковий період - s - це період часу, протягом якого відбувається часткова адаптація виробників і споживачів до зміни ціни, а попит і пропонування стають більш еластичними. Виробничі потужності залишаються незмінними, але виробники можуть збільшити випуск продукції за рахунок більш інтенсивного їх використання. Споживачі можуть знайти замінники певного товару або обмежити споживання. Попит і пропонування стають більш еластичними (криві DS, SS) [24, c. 168];

     -довгостроковий період – l – це період, достатній для повної адаптації і покупців, і продавців до зміни ціни. За цей період виробники можуть розширити виробничі потужності. Споживачі можуть змінити смаки і уподобання. Попит і пропонування стають надзвичайно еластичними (криві DL,SL).
 

Пристосування ринку до змін у пропонуванні ілюструє рис. 3.4. Початкова рівновага встановлюється в точці , рівноважна ціна . При зменшенні пропонування до у короткостроковому періоді точка рівноваги поступово переміщується вздовж кривої попиту до . Оскільки короткострокова крива є досить стрімкою, попит нееластичний, ціна різко зростає з до , а обсяг попиту знижується незначно, з до . Різке зростання ціни спонукає споживачів до заміни дорогого товару дешевшим. З перебігом часу покупці змінюють свої смаки, знаходять все більше замінників. Довгострокова крива попиту стає пологішою, а попит – більш еластичним. Рівновага зміщується у точку вздовж кривої пропонування . При цьому ціна знижується з до , а обсяг попиту значно зменшується до.
 

Пристосування ринку до змін у попиті ілюструє рис. 3.5. Початкова рівновага встановлюється в точці на перетині кривих попиту і пропонування , значна крутизна якої демонструє його нееластичність у короткостроковому періоді. Припустимо, що доходи населення зросли, крива попиту зміщується праворуч у положення. Точка рівноваги переміщується вздовж короткострокової кривої пропонування до, ціна стрімко зростає до, а обсяг пропонування збільшується незначно – до, оскільки виробники можуть збільшити виробництво лише за рахунок його інтенсифікації.
Поступово виробники нарощують потужності, і крива пропонування у довгостроковому періоді стає пологішою. Точка рівноваги переміщується до вздовж нової кривої попиту, рівноважна ціна знижується до , а рівноважний обсяг продукції зростає до. Отже, як і в попередньому випадку, в короткостроковому періоді в першу чергу відстежується реакція ціни, значне підвищення якої сигналізує виробникам, що нарощувати виробництво вигідно [27,c . 74].