Категорія граничності в англійській мові

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Аспект і фазовість в аспектуально-темпоральній парадигмі мови………………………………………………………………………………...6

1.1. Фразові дієслова в англійській мові як засіб вираження аспектуального значення завершеності………………………………....6

1.2. Фазовість та її  зв'язок з іншими категоріями  аспектуально-темпоральної парадигми  у сучасній англійській мові………………..11

Розділ 2. Основні складові  функціонально-семантичного поля зачинності у сучасній англійській мові……………………………………………………….16

2.1. Історична динаміка  семантичної класифікації предикатів………..16

2.2. Взаємозв’язок  між предикатами знання та  думки, компаративний аналіз предикатів  в українській та англійській  мовах………………….22

Розділ 3. Сполучуваність фазових дієслів та їх структурні моделі ………….31

Висновок………………………………………………………………………….37

Список використаної літератури та джерел……………………………………40

Вступ

Проблеми, пов`язані з  виявленням і описом специфіки категорії  аспектуальності, її складових, а також  засобів їхнього вираження, неодноразово привертали увагу лінгвістів. Про це красномовно свідчать наукові пошуки таких видатних лінгвістів, як Б.М. Балін (1969), Н.С. Авілова (1976), М.Я. Гловінська (1982), В.Б. Касевич (1983), М.А. Шелякін (1983), Ю.С. Маслов (1984), В.В. Богданов (1985), О.М. Соколов (1985), І.Б. Долініна (1988), О.В. Бондарко (2001, 2002), Дж. Свартвік (1966), З. Вендлер (1967), Дж. Росс (1972), Т. Гівон (1973), Дж. Міллер (1973), А. Спіерс (1974), П. Фрідріх (1974), Б. Комрі (1976), Д.Р. Дауті (1977), Н. Телін (1978), А. Фрід (1979), Х.Р. Меліг (1981).

Проте проблема фазовості все ще недостатньо досліджена як у вітчизняній, так і зарубіжній лінгвістиці. Найбільш відомі серед них дослідження  сполучуваності дієслівних актантів і  семантичних класів суб`єктів дієслів  із фазовим значенням Т.В. Булигіної (1982), Н.Ю. Шведової (1983), В.С. Храковського (1987) та О.М. Селіверстової (2004).

Зацікавлення проблемою фазовості  пояснюється загальною увагою до аспектології загалом і тим значним  місцем, яке фазовість починає  займати у вивченні системи аспектологічних значень зокрема. Початок, кінець, поновлення, різноманітні форми розвитку дії – невід`ємні компоненти внутрішньої структури дії у простих і складносурядних реченнях, зв`язкові ланки окремих дій у поліпредикативних комплексах. Фазові значення проникають у систему видочасових форм англійської мови, створюючи складні аспектуально-таксисні ситуації, а також ситуації конкретизації та характеризації дії.

Актуальність курсової роботи зумовлена зацікавленням мовознавців сучасного дослідження аспектуально-темпоральних характеристик взагалі та фазової лексики зокрема. Використання формально орієнтованого підходу до опису мовних явищ робить наше дослідження важливим для сучасних прикладних досліджень аспектуальних способів англійського дієслова. Актуальність роботи зумовлена також необхідністю єдиного підходу до розуміння та формалізації концепту зачинності. Представлена у роботі типологія зачинних дієслів може стати певним внеском у подальшу формалізацію фазовості.

Мета курсової роботи – встановити аспект фазовості в аспектуально-темпоральній парадигмі мови; виявити основні складові функціонально-семантичного поля за чинності та особливості сполучуваності зачинних дієслів, уточнити семантику зачинності та розробити типологію зачинних предикатів.

Досягнення  поставленої мети передбачає виконання  таких завдань:

1. проаналізувати фразові дієслова в англійській мові як засіб вираження аспектуального значення завершеності;
2. визначити місце фазовості в аспектуально-темпоральній  парадигмі англійської мови;
3. простежити зв`язок фазовості з іншими категоріями аспектуально-темпоральної парадигми;
4. проаналізувати семантику зачинної фази та її зв`язок із фазами продовження та завершення;
5. дослідити історичну динаміку семантичної класифікації предикатів;
6. розробити типологію зачинних дієслів у сучасній англійській мові;
7. змоделювати функціонально-семантичні мікрополя інгресивних та інхоативних дієслів;
8. проаналізувати взаємозв’язок між предикатами знання та думки, компаративний аналіз предикатів в українській та англійській мовах;
9. охарактеризувати синтаксичну та лексико-семантичну сполучуваність фазових дієслів та їх структурні моделі.

Об`єктом дослідження став корпус англійських дієслів, фразових дієслів та ідіом, зафіксованих у лексикографічних джерелах і верифікованих у сучасній британській та американській художній літературі.

Предметом вивчення є функціонально-семантичні зв’язки фазових дієслів, а також специфіка і закономірності сполучуваності зачинних дієслів.

Методологічна основа курсової роботи визначається системним підходом до оцінки мовних явищ. Дедуктивно-індуктивний метод сприяв висуненню гіпотези про структуру центру зачинності у сучасній англійській мові. Описовий метод із застосуванням прийомів зовнішньої та внутрішньої інтерпретації слугував визначенню конституентів мікрополів зачинності. За допомогою дистрибутивного методу досліджено специфіку сполучуваності одиниць зачинної лексики. Контекстологічний метод дозволив проаналізувати засоби вираження зачинності. Семантичну структуру конституентів інгресивного та інхоативного мікрополів досліджено за допомогою компонентного аналізу та методу словникових дефініцій. Аналіз мовних явищ здійснено на основі методологічних вимог послідовності та об`єктивності.

Обсяг і структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до них, загальних висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг курсової роботи – 41 сторінки. Список використаних джерел налічує 33 публікацій.

Розділ 1. Аспект і фазовість в аспектуально-темпоральній парадигмі мови

1.1. Фразові  дієслова в англійській мові  як засіб вираження аспектуального  значення завершеності

Аспект – це граматична категорія дієслова, яка вказує на те, “як протікає в часі чи як розподіляється в часі” (А.М. Пешковский) зазначена дієслівна дія. На відміну від категорії часу, аспект пов’язаний не із дейктичною часовою локалізацією дії, а з його внутрішньою “часовою структурою”, з тим як вона інтерпретується мовцем. Категорія аспекту в різних мовах характеризується різноманітністю як з боку внутрішніх (синтетичних і аналітичних) форм свого вираження, так і з боку змісту [15, с.83]. В англійській мові, аспект стосується переважно того, наскільки мовець сприймає тривалість (протікання) подій, і як різні події співвідносяться між собою в часі [27, с.223].

Джордж Керм у своїй праці  “The Grammar of English Language” (1931р.), у розділі про дієслова, висловив думку, що в англійській мові є категорія виду “аспект”: durative – тривалий, inhoative – початковий, effective – завершальний. Хоча його концепцію інші науковці підтримали лише частково. Read on, play on – вираження тривалості; up, down, out, off, in – в багатьох випадках служать відтінком початковості; а в інших випадках з елементами through, out, up, off – вираження граничності. Частки можуть мати не лише конкретне, але й віддалене значення, абстрактного характеру. Напр. eat up – виражає граничність дуже абстрактно [29].

Аспектуальне значення дієслова може бути вбудованим у семантичну структуру дієслова, формуючи незмінну, похідну (вихідну) категорію, а також може бути представлене в інших граматичних категоріях [5, с.155]. Універсальною формою вираження граничності, що пов’язана з аспектуальністю, являються локальні елементи – постпозитиви (термін, запропонований Н.Н.Амосовою [2, с.131-135]).

Значно пізніше інші науковці зробили інші цікаві спостереження  щодо граничності. Наприклад, М.Г.Ігнатьєва зазначала, що транзитивність, яка локалізує дію в об’єкті, обмежує тим самим цю дію, хоча граничність як особливість дії/процесу міститься лише у семантиці дієслова [8, с.28-31].

Пізніше у лінгвістиці з’явилося чимало праць, в яких науковці запропонували інвентаризацію засобів вираження певних аспектуальних значень [20].

Зауважимо, що ми, значною  мірою, спираємось на ідеї Ю.О. Жлуктечка щодо вираження різноманітних аспектуальних значень за допомогою дієслів і постпозитивних приставок, які, будучи лексичними морфемами, у поєднанні з дієсловами на основі своїх власних значень розвинули ряд функціональних значень [12, с.13]. У працях цього видатного науковця-філолога представлено ряд постпозитивних приставок, які можуть виражати різні значення [10, с.112], проте нас цікавлять лише ті, за допомогою яких може бути виражене аспектуальне значення завершеності, а саме постпозитивні приставки up, out, off.

Таким чином, ми, використовуючи словники фразових дієслів і, розглянули значення, які вони виражають і обрали саме ті, які належать до фразових дієслів із аспектуальним значенням завершеності [28; 12]. Так як і фразові дієслова, що виражають аспектуальне значення інхоативності, фразових дієслів, що виражають аспектуальне значення завершеності є дуже багато: blank out (16), block out (50), blot out (51) – to deliberately stop yourself thinking about something or someone, because it is too painful or it upsets you to think about them; branch off (18), turn off (244) – to leave the main road and turn onto a smaller one; break down (634), go off (677) – to stop working; break off (118) – if talks between people, countries, etc. stop suddenly before they have finished; call off (68) – to stop an event that has been arranged from taking place, especially because of a problem; cast off (142) – to finish something you have been knitting by taking the last stitches off the needle in a way that stops it from coming undone; finish work; come off (593) – 1) to stop being connected to something or to stop sticking to something; 2) to stop taking drugs, medicines, or alcohol; cool off (38) – to stop feeling attracted to someone; cut off (1134) – to stop the supply of electricity, gas, water, money, or goods from getting to a place; cut out (864) – to stop eating, drinking, smoking etc something, especially in order to improve your health or lose weight; drift off (34) – to stop listening or paying attention to someone or something; dry out (132) – to stop being an alcoholic; fade out (16) – to gradually disappear or stop happening; finish up (116 – усне мовлення переважає) – to arrive or end at a particular place, after going to other places first; finish off (166); get off (863) – 1) to stop being dependent on something that you used to have regularly; 2) to stop talking about a subject and talk about something else; give up (1717) – to stop doing something that you did regularly, for example a gob or a sport ; to stop smoking, drinking etc; go off (677) – to stop liking someone or something that you used to like; when food stops to be good for eating; hang up (86), ring off (21) – to end a telephone conversation by putting the part of the telephone that you speak into back in its usual place; knock off (42) – to stop working because it is time to go home, have your midday meal etc; lay off (112) – to stop doing or having something, especially in order to rest or because it may have a bad effect on your health; leave off (33) – to stop doing something; move out (308) – to stop living in a particular apartment, house or area; pass away (21) – to disappear or stop existing; poop out (0), drop out (179) – to stop doing something because you are too tired; shut off (66), turn off (244), switch off (253)– to turn something off to stop it working; shut up (1277) – to stop talking, or to make someone stop talking; sign off (26) – to finish doing something, especially after you have been doing it for a long time; take off (682) – to stop someone from doing a particular type of work, usually because they are doing something badly; to leave; if you take off your clothes you become naked; use up (162) – to use all of something so that there is none left; wash off (33)/away (40) – to remove something using water or some other liquid; eat up (89) – to finish eating, etc. Наприклад: This sight encouraged Sid and I to increase our efforts to finish off our double trench. Additionally he will sign off client reports. He tells her to shut up. „Don't you ever switch off?‟ I've cut out the crisps, and that's not been easy. The activated lymphocytes are able to use up glucose extremely quickly. It can eat up your very essence. Turn off the tap, then restore the water supply to the tap. I asked her to move out at once. — But don't take off, mind, while I'm getting it for you!‟ You then knit two rows, and cast off using the linker.

Оскільки найбільш типовими часовими формами є прості часові форми Present Simple, Past Simple, ми детально переглянули використання різноманітних фразових дієслів саме у цих формах. Слід зазначити, що майже всі фразові дієслова вживаються як в писемному, так і в усному мовленні, окрім лише деяких, що є засобами вираження ітеративного аспектуального значення (linger over, pore over, rake over) і, загалом, використовуються рідко. Ми зауважили також, що фразові дієслова часто вживаються у пасивному стані, наприклад: The short-term objectives for instruction in online information retrieval, for end-user and intermediaries, are set out in a user-orientated manner in table 3. A host of new opportunities were opened up, once again revitalizing the market.

Зауважимо, що серед усіх фразових дієслів, які виражають  аспектуальне значення завершеності, ми обрали найбільш частотні і детальніше розглянули їх використання як в писемному, так і в усному мовленні (в дужках біля кожного з дієслів подана частотність їх використання): give up (1717), shut up (1277), cut off (1134), cut out (864), take off (682), get off (863), go off (677),  reak down (634), come off (593), move out (308), switch off (253), turn off (244), drop out (179), finish off (166), use up (162), cast off (142), dry out (132), break off (118), finish up (116). Наприклад: ‘My alarm clock didn't go off.’ ‘Oh shut up!’ yelled Jo. The activated lymphocytes are able to use up glucose extremely quickly. Anyway I'll better get off. It's gonna come off. Розглянуті нами фразові дієслова вживаються як в писемному, так і в усному мовленні. Слід зазначити, що найбільш типовими і ергономічними фразовими дієсловами як засобами вираження аспектуального значення завершеності в усному мовленні є shut up, get off, go off, come off (усі ці фразові дієслова, окрім finish up, найчастіше вживаються в часовій формі Present Simple, і менше – в Past Simple), які найбільш типово використовуються у повсякденному спілкуванні. Такі фразові дієслова як cut out, cast off, три дієслівні форми яких співпадають, також частіше вживаються в Present Simple, ніж в Past Simple, а от фразові дієслова cut off (типово вживаються в пасивному стані), take off, go off, move out, switch off, turn off, drop out, use up, break off, finish up, навпаки, частіше вживаються в часовій формі Past Simple, ніж у Present Simple. Наприклад: So they all went off to lunch with the mayor, while a messenger was sent to the Registrar of Births, Marriages and Deaths to get the necessary information. His Dad turned off the road they were in, into one lined with trees. The doctor finished and cut off the end of the tape neatly. She broke off, wiping her eyes. Спільним між усіма фразовими дієсловами вираження аспектуального значення завершеності є те, що майже всі вони найчастіше зустрічаються в художній літературі і віршах. Крім того, такі фразові дієслова як give up, cut off, cut out, move out, drop out, use up, break off часто вживаються також в неакадемічній прозі і бібліографії, а break down часто вживається і в академічній, і в неакадемічній прозі та бібліографії. Зауважимо, що фразові дієслова, які виражають аспектуальне значення завершеності є поширеними також і в газетах, і в інших опублікованих матеріалах. Що стосується усного мовлення, то, окрім повсякденного спілкування, яке насичене вище згаданими фразовими дієсловами, вони вживаються також і в розділах вільного часу і освіти, значно менше їх є в розділі бізнесу, і найменше – в розділі інституційного спілкування. Розподіл використання таких фразових дієслів за віковими характеристиками вказує на те, що, як завжди, основну позицію у використанні їх займають дорослі люди, але цікавим виявляється факт, що деякі з дієслів частіше вживають діти, ніж підлітки – це shut up, cut out, а також дієслівні форми went off, switched off, turned off, broke off. Якщо порівнювати використання фразових дієслів, що є засобами вираження аспектуального значення завершеності, чоловічою і жіночою статтю, то ми зауважили, що, як і раніше, жінки дещо частіше вживають більшість з цих фразових дієслів, винятками є лише drop out, яке частіше вживають чоловіки, ніж жінки (10 прикладів з цим фразовим дієсловом чітко вживають чоловіки, а 8 – жінки), а також finished off, яке вживають обидві статі майже однаково (10 прикладів – чоловіки, 11 – жінки). Слід зазначити, що найбільш типовими і ергономічними утвореннями фразових дієслів, що виражають аспектуальне значення завершеності є такі, що складаються із найбільш частотних і, тим самим, типових дієслів, таких як go, get, give: ‘Shut up!’ Get off my desk!’ Any idiot can go off and do that. So she could come off the lead. ‘Can you finish up here?’ she asked.

Дані про використання фразових дієслів у сучасній англійській мові вказують на те, що абсолютну більшість вживання цих одиниць складають найпростіші часові форми – Present Simple і Past Simple. У порівнянні з ними інші кількісні дані виглядають незначними. Слід зазначити, що частотність вживання фразових дієслів у формах Continuous значно нища за форми Simple.

Цей факт ще раз доводить поширеність двох часових форм Present Simple і Past Simple, з одного боку, та їх ергономічність, з іншого. При чому це стосується різних жанрів як письмового, так і усного мовлення. Хоча фразові дієслова вже давно отримали репутацію атрибутів усного мовлення, зустрічаються вони в абсолютній більшості у мовленні дорослих. Очевидно, незначна кількість слововживань у мовленні дітей і підлітків вказує на те, що відповідна складова мовної і комунікативної компетенції людини формується пізніше.

1.2. Фазовість та її зв'язок з іншими категоріями аспектуально-темпоральної парадигми у сучасній англійській мові

Початок, кінець, поновлення, різноманітні форми розвитку дії – невід`ємні компоненти внутрішньої структури дії у простих і складносурядних реченнях, зв`язкові ланки окремих дій у поліпредикативних комплексах. Фазові значення проникають у систему видо-часових форм англійської мови, створюючи складні аспектуально-таксисні ситуації, ситуації конкретизації та характеризації. Зацікавлення проблемою фазовості пояснюється загальною увагою до аспектології загалом і тим значним місцем, яке фазовість починає займати у вивченні системи аспектологічних значень, зокрема. Метою нашого дослідження даного підпункту є проаналізувати зв’язок фазовості з іншими категоріями аспектуально-темпорального комплексу.

Незважаючи на те, що фазові іменники та прикметники набувають спеціалізованих  значень, більшість фазової лексики  характеризується значеннями, що мають багато характеристик аспектуально-таксисних ситуацій. Вони передають лімітативність, тобто початкову/кінцеву межу дії, часову локалізованість, просторову локалізованість, процесність, відношення одночасності/різночасності.

Наявність у висловлюванні фазових лексем так чи інакше характеризує “етапи дії, яка спливає у часі” [22, с. 153], а це складова частина аспектуальних значень. Так, на периферії поля лімітативності знаходяться лексичні показники – фазові маркери, які імплікують поступовість досягнення межі: finally, lastly, at length, at last, in the end.

Імпліцитна процесність та пов`язана  з нею тривалість часто випливають “з позначення доведеної до межі початкової фази дії” [6,  с. 97]. Досягнення початкової межі у цілому може виражатися обставинними лексичними показниками типу immediately, suddenly, at once. Визначаючи специфіку розгортання та розподілу дії у часі, фазові маркери можуть вказувати на точку, яка відзначає початок/кінець дії або на відрізок часу, протягом якого виконується дія.

Лімітативність найтіснішим чином  пов`язана з позначенням межі дії, зокрема, її початком або кінцем. Реалізація зачинного значення вказує на межу, починаючи з якої дія  вступає до фази свого розвитку.

У логічному відношенні зачинну  граничність готує попередній розвиток подій; у тексті їй можуть передувати лексеми зі значенням слідування, наближення, готовності, та нарешті, безпосереднього вступу суб`єкта до нової ситуації: precede, near; advancing darkness, coming storm.

Досягнення початкової або кінцевої межі може бути еволютивним, коли фазове дієслово приймає форму прогресива, який віддзеркалює фазу дії, що не досягла повноти свого прояву. Граничність початку специфічна, оскільки вона імплікує подальший розвиток дії. Імпліцитна процесність та пов`язана з нею тривалість часто випливають з “позначення доведеної до межі початкової фази дії”, але “елемент очікуваного (або явно позначуваного) продовження знаходиться за межею тієї виділеної у мовному вираженні дії фази, яка дійсно себе вичерпала” [6, с. 47, 97].

Це дає нам змогу зробити  висновок про те, що зачинна межа може мати або не мати подальшого розвитку. Для мовця може бути важливим саме початок дії, а її розвиток або  завершення може бути іррелевантним. Продовження  дії може бути припинено зовнішніми чинниками або перервано на початковому етапі. Граничність досягається у момент реалізації суб`єктом приступу до дії. Ще одним різновидом зачинної межі є невдалий розвиток розпочатої дії. Зачинна граничність, таким чином, недостатньо прогнозується щодо подальшого розвитку дії.

Фазовість та неодноразовість також  тісно взаємозв`язані. Виділяють  такі види зачинності: “одиночна, ітеративна, циклічна, актуальна, неактуальна, обставинна” [22, с. 154] або “фазова та серійна зачинність” [22, с. 49]. Це пов`язано з тим, що одна й та сама дія може повторюватися як однією особою, так й різними суб`єктами. Різнореферентне повторення певної фази дії по суті не пов`язано безпосередньо з одним і тим самим початком тієї ж дії. Такі повторення поєднані лише спільною ситуативною базою. Інша справа, коли дія повторюється одним суб`єктом від початку й до кінця. Для передачі неодноразової зачинності в англійській мові є спеціальна лексема keep/keep on, яка вказує на неодноразове поновлення дії і здатна далі перейти у морфему. Вона не використовується для позначення повторного початку дії. Крім дієслів поновлення, повторне поновлення можуть передавати фазові іменники у множині: beginnings, openings, pauses, stops. Фазові дієслова у цьому відношенні скоріше вказують на повторення початку: begin anew, start afresh. Аналогічними є фразеологічно зв`язані вирази з фазовими іменниками: make a new beginning, make a fresh start.

Повторення дії також може передаватися ад`єктивованими прислівниками минулого часу: renewed, revived, restored, repeated або прислівниками теперішнього часу: faltering (voice), halting (pace).

Фазові маркери та самі фазові дієслова тимчасового припинення дії прогнозують  появу повторної ситуації у висловлюванні. Відзначені випадки, коли очікуване  поновлення дії не отримує своєї реалізації, але це, як правило, залежить від зовнішніх факторів. Поновлення дії імплікують лексеми break, halt, falter, pause, interrupt, interfere.

Фазова лексика передає прикріпленість ситуації не тільки до часових обмежень, але й до просторових границь.  Фазові дієслова місцезнаходження у фазі буття характеризуються як дієслова початку, які не просто виражають початок стану або дії, але також мають інгресивне значення, тобто значення досягнення результату на самому початку, коли “дія та результат злиті докупи” [1, с. 203].

В англійській мові фазова лексика місцезнаходження фіксує розташування об`єкта відносно інших об`єктів  або відзначає їхнє розташування у часі. Початкова фаза, тобто  поява об`єкта у полі зору спостерігача, найчастіше передається лексично: come into being/view/show. Фіксація моменту появи об`єкта у сприйнятті спостерігача відбувається, як правило, за допомогою фазового дієслова: «Going to the window, he saw that his room was some thirty feet above the stone-flagged courtyard, and also that it looked at an angle upon other windows in the old castle where lights were beginning to show» (E. R. Burroughs “The Outlaw of Torn”).

Фазові прислівники  та фазові прикметники рідко вживаються для позначення місцезнаходження об`єкта. Це, зазвичай, відбувається  при позначенні крайніх точок об`єкта: the terminal point, the end door.

Отже, більшість фазової  лексики характеризується значеннями, що мають багато характеристик аспектуально-таксисних  ситуацій. Вони передають лімітативність, тобто початкову/кінцеву межу дії, часову локалізованість, просторову локалізованість, процесність, відношення одночасності / різночасності.

Розділ 2. основні складові  функціонально-семантичного поля зачинності у сучасній англійській мові

2.1. Історична динаміка семантичної класифікації предикатів

 К.Ф. Шульжук дає таке визначення предикату: «Предикат – центральна синтаксема у семантичному простому елементарному реченні, що формує його семантико – синтаксичну структуру» [25, с.402].

Семантичній класифікації предикатів присвятили свої наукові розвідки Л.М.Васильєв, Л.В. Щерба, З. Вендлер, У. Чейф, Т.В. Булигіна, О.Н. Селіверстова, Т.Д. Шабанова, Л.А. Львов, Г.Г. Сильницький, Т.Б. Алісова, Г.А. Золотова, В.В. Прокопов, Ю.Д. Апресян. Н.С. Авілова, І.Р. Вихованець, А.П. Загнітко та ін. У мовознавстві існує чимало підходів, пов’язаних з класифікацією предикатів. У лінгвістичних дослідженнях їх налічують від трьох до восьми. Доцільним вважаємо узагальнити відомі концепції щодо виокремлення таких одиниць.

За першу спробу таксономії предикатів прийнято вважати 10 категорій, які були визначені ще Аристотелем. Це – Сутність (Субстанція), Кількість, Якість, Відношення (Релятивність), Місце (Де?), Час (Коли?), Положення, Стан, Дія, Страждання, які Аристотель назвав найвищими сутностями об’єктивного буття і які постали основою структурних схем речення. Ці категорії тісно пов’язані з мовою, адже «детальний розгляд їх … вказує, що у вигляді категорій у Аристотеля перераховані, причому у певному порядку, усі форми дієслова, які можуть зустрітися у простому реченні давньогрецької мови» [19, с.121]. З окреслених категорій філософ виокремлює три основні категорії, що мають зв’язок з реальністю: сутність, відношення та стан, які ототожнюють з предикатними знаками.

Сучасні вчені зазначають, що вже сам перелік цих категорій, по суті, пов’язаний з мовою і багатий на відношення предикації: ім’я є здебільшого підметом, решта – головним чином присудком або означенням у складі деяких висловлень. Платон виокремив клас іменників і клас дієслів, урахувавши, що перші називають речі й можуть функціонувати в реченні як суб’єкт, а другі стверджують дещо про речі, позначені суб’єктом. Стагіріт стверджував, що «дієслово завжди є знаком для сказаного про нього, наприклад, про те, що міститься в підметі» [9, с.56].

Особливе місце в типології  предикатів посідає класифікація, яка  булла запропонована Л.В. Щербою. Ім’я науковця пов’язують із формальним підходом у цій галузі. Виокремлені ним три типи предикатів (предикати із значенням дії, процесу (виражаються дієсловом); із значенням стану (виражаються зв’язкою плюс слово категорії стану); із значенням якості (виражаються зв’язкою плюс прикметник) відповідають за морфологічними ознаками певним частинам мови [23, с.90].

Російський лінгвіст О.М. Селіверстова, котра займалася питаннями класифікації предикатів, підвела семантичну основу під формально-морфологічну класифікацію. Науковець аргументовано довела, що між мовленнєвою формою та змістом існує тісний зв’язок навіть на рівні класифікації. О.М. Селіверстова та Т.В. Булигіна визначають основними предикати дії, процесу, стану, властивості, якості, явища, класу [18, с.86-157].

К.Ф. Шульжук виoкремлює  за семантикою предикати дії, предикати процесу, предикати стану, предикати якості, локативні предикати, предикати кількості [25, с.402].

До визначення семантичних  типів предикатів існує також  тестова система. За допомогою системи тестів у семантиці предиката встановлюють такі семантичні ознаки як статичність/ динамічність, тривалість/ миттєвість, контрольованість/ неконтрольованість, агентивність/неагентивність. Так, відомий російський мовознавець Т.Б. Алісова визначає критерії класифікації предикатів, як нерозчленованість /розчленованість понять про субстанцію та її ознаку; абсолютність/ відносність; статичність/ динамічність; активність/ неактивність; локальність/ нелокальність контакту; предикат абсолютний статальний; предикат абсолютний неактивний; предикат абсолютний динамічний активний; предикат відносний локальний статальний; предикат відносний локальний динамічний неактивний; предикат відносний локальний динамічний активний; предикат відносний нелокальний статальний; редикат відносний нелокальний динамічний неактивний; предикат відносний нелокальний динамічний активний [1, 97 - 98].

Традиційно предикати  поділяють на два узагальнені класи. Однією з вдалих з-поміж подібних класифікацій предикативних синтаксем вважаємо класифікацію І.Р. Вихованця. Мовознавець сформував шестикомпонентну класифікацію, виокремивши предикати дії, стану, процесу, якості, кількості та локативні предикати (власне-локативні, процесуально-локативні, акціонально-локативні предикати). Дж. Лайонз поділяє предикати на класи «процесу» та «стану», він визначає декілька пар ознак, а саме: статичність/динамічність ситуації, тривалість/ миттєвість ситуації, контрольованість/неконтрольованість ситуації. На ґрунті цих ознак Дж. Лайонз виокремлює такі типи предикатів: діяльність /activity/ - тривала динамічна ситуація, якою керує агент; процес /process/ - тривала динамічна ситуація, якою не керує агент; стан /state/ - статична ситуація, якою не керує агент; акт /action/ - миттєва динамічна ситуація, якою керує агент; подія /event/ - миттєва динамічна ситуація, якою не керує агент. Така класифікація має на меті передовсім розмежувати дієслівну лексику на динамічну та статичну.

Н.М. Арват зазначає, що «на  основі обліку категоріально – лексичного виразу предиката утворюється певна система його підкатегорій, які в цілому об’єднуються у два різновиди: предикати статальні та предикати активні» [4, с.7]. До статальних предикатів лінгвіст відносить предикати буття, існування, належності; предикати не існування чи відсутності; предикат стану; предикат належності, предикат сприйняття, предикат відношення, предикат детермінації; предикат модальний чи модальних відношень та ін. До групи активних предикатів належать предикат дії, предикат руху, предикат процесу.

О.В. Падучева виокремлює дві  групи ментальних дієслів: дієслова ментального стану (знати, помічати, довідуватися, пам’ятати, розуміти і под.); дієслова розумової діяльності і розумового стрибка (згадує – згадав, зважує – зважив, впізнає – пізнав і т. д.) [16]. Розподіл, запропонований О.В. Падучевою, охоплює як лексичні, так і граматичні значення дієслів.

Цікавою є класифікація, яка була запропонована З. Вендлером. Науковець характеризує предикати за ознакою часової протяжності. Він розмежовує предикати за такими критеріями: можливість вживатися у тривалій формі (недоконаний вид), здатність поєднуватися з обставинами часу. Таким чином, З. Вендлер поділяє «процеси» (динамічні ситуації) на «діяльність» та «виконання», «непроцеси» (статичні ситуації) – на «стан» і «досягнення» [31].

Функціонально-семантична класифікація, яка була запропонована  науковцем, зазнавши деяких змін, успішно використовувалася як базова для пізнання категорійно-лексичної семантики дієслів.