Казахстан, як суб’єкт міжнародних економічних відносин

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет  «Львівська політехніка»

Інститут економіки  і менеджменту

 

Кафедра менеджменту  і міжнародного підприємництва

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота

з дисципліни

«Міжнародні економічні відносини»

на тему: «Казахстан, як суб’єкт  міжнародних економічних відносин»

 

 

 

 

Виконала:

ст. гр. МЕм-22з

Цвігун Т.В.

Перевірив:

Книш М.Г.

 

 

 

 

 

Львів – 2011

Анотація

В даній індивідуальній роботі на тему: «Казахстан як суб’єкт міжнародних  економічних відносин» розглядається  загальна характеристика економіки  країни, де розповідається про географічне положення, населення та загальний огляд аналізу економічних показників країни, забезпеченість факторами виробництва.

Описано значення Казахстану на регіональному та глобальному рівнях, зв’язки з іншими країнами. Розписано соціально культурний потенціал, свята, традиції та інша культура країни.

Представлено співробітництво  між Казахстаном і Україною, імпорт та експорт, основні питання взаємовигідного  торгово-економічного співробітництва, які розглядаються на засіданнях Казахстансько-Української комісії  з економічного співробітництва.

 

Annotation

In this individual work on a theme: «Kazakhstan as a subject of international economic relations» is examined general description of economy of country, where told about geographical position, population and general review of analysis of economic indicators of country, material well-being the factors of production.

The value of Kazakhstan is described on regional and global levels, copulas with other countries. It is painted socially cultural potential, holidays, traditions and other culture of country.

A collaboration is presented between Kazakhstan and Ukraine, import and export, basic questions of mutually beneficial trade and economic collaboration, which are examined on meetings Kazakhstan-Ukrainian commissions on an economic collaboration.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..…….….………4

Розділ 1 Загальна характеристика економіки країни………………………….….………..….5

Розділ 2 Забезпеченість факторами  виробництва……………………………………………..7

Розділ 3 Значення країни на регіональному та глобальному рівнях…………………………9

Розділ 4 Соціально-культурний потенціал……………………………………………….…..10

Розділ 5 Стосунки з Україною……………………………………………………………..….16

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………………………...21

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………….………….23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Економіка Казахстану, як і  всіх країн світового співтовариства, характеризується насамперед глобалізацією  економічних відносин, підвищенням  конкуренції на ринку. Після отримання  незалежності, Республіка з кожним роком все активніше приєднується до інтеграційних процесів, завдяки  проведенню реформ наближається до отримання  статусу рівноправного члена  ринкових відносин і збільшує привабливість  своєї економіки для іноземних  інвесторів через розташування між  Європою і Азією та наявності  багатого запасу корисних копалин. З  цієї точки зору досить актуальним є питання дослідження розвитку економіки цієї країни та перспектив взаємозв’язків з Україною.

Ціль даної роботи полягає  у дослідженні і аналізі економічного розвитку Казахстану, співробітництва  з Україною і перспективних напрямків  розвитку країни.

Ціль роботи зумовлює певні  задачі, серед яких основними є:

• дослідження особливостей географічного положення Казахстану;
• проаналізувати історію виникнення і розвитку економіки держави;
• дослідження пріоритетних напрямків зовнішньоекономічних зв’язків країни;
• проаналізувати відношення Казахстану і України.

Предметом аналізу індивідуальної роботи є економічний розвиток Казахстану і відношення і взаємозв’язки з Україною в економічній сфері.

Об’єктом аналізу виступає економіка Казахстану.

Літературні джерела, що використовувались  при написанні роботи включають  до себе економічні труди різних вчених, дані періодичної печаті, статистичних збірників (Агентство Республіки Казахстан  зі статистики, статистичні збірники і звіти різних країн і міжнародних  організацій) і Інтернет.

Дана індивідуальна робота містить у собі анотацію, вступ, п’ять розділів, висновки, перелік використаної літератури.

В першому розділі роботи приведено економіка Казахстану, а саме: особливості географічного  положення країни, історія виникнення та розвитку економіки держави.

Другий розділ роботи присвячений  забезпеченості факторами виробництва Казахстану( природні ресурси, капітальні ресурси, трудові ресурси та промисловий товар).

У третьому розділі роботи розглядаються значення Казахстану на регіональному та глобальному рівнях, тобто внутрішні та зовнішні зв’язки країни з іншими країнами світу.

В четвертому розділі роботи описується соціально-культурний потенціал, звичаї, традиції, свята.

У п’ятому розділі роботи розглядаються і аналізуються стосунки Казахстану і України.

Розділ 1 Загальна характеристика економіки країни

Республіка Казахстан  розташована в центрі Євразійського  материка. Територія РК простягається  із заходу на схід на 3000 кілометрів і  з півночі на південь - на 1700 км. Загальна площа: 2 724,9 тис. кв. км. Протяжність  кордонів: на заході і півночі Казахстан  межує з Росією, на півдні і південному заході - з Туркменістаном, Узбекистаном, Киргизстаном, на південному сході  й сході – з КНР. Загальна довжина  кордонів – 12,3 тис. км, в т.ч. з Росією – 6846 км, Узбекистаном – 2202 км, Китаєм – 1871 км, Киргизстаном – 1051 км та Туркменістаном – 379 км.

Територіально-адміністративний поділ складається з 14 областей, Алмати і Астани – міст республіканського підпорядкування. Столиця – Астана (700 тис. мешканців), інші найбільші міста – Алмати, Караганда, Костанай, Актобе, Павлодар, Актау, Уральськ, Атирау, Шимкент.

Казахстан – аграрно-промислова країна з розвиненим гірничим сектором. Валовий внутрішній продукт Казахстану $ 133,726 млрд. [Міжнародний валютний фонд, квітень 2008] $ 11 000 на душу населення 54-й  у світі (2007). Основним джерелом економічного зростання економіки є видобуток корисних копалин.

Казахстан складається з  п'яти великих економічних районів.

Північний Казахстан - розвинуті  зернове господарство, видобуток  залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. Східний Казахстан - кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувній регіон, машинобудування, приладобудування, виробництво будівельних матеріалів зокрема черепашнику, крейди, цементу. Центральний Казахстан - чорна та кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. Південний Казахстан - бавовна, рис, вовна, зерно, фрукти, овочі, тютюн, виноград, конопля,; розвинені кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне та лісове господарство.

Основні галузі промисловості: гірнича (нафта, вугілля, марганець, цинк, мідь, титан, боксити, золото, срібло, сірка, залізо), чорна і кольорова металургія, тракторобудування, моторобудування, конструкційних матеріалів. Транспорт: залізничний, автомобільний, трубопровідний, суднохідний (по Каспійському м., о. Балхаш, рікам Іртиш, Сирдар’я, Урал). Розвивається повітряний транспорт (відкриті прямі  авіалінії в Німеччину, Туреччину, Іран, Китай і ряд інших країн). Транспортна мережа Казахстану розвинена  недостатньо. Основні перевезення  вантажів і пасажирів здійснюються залізничним транспортом. Відсутні зручні шляхи для транспортування  вантажів між східними і західними  районами країни.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 20 млрд. Темп зростання ВВП – (-1,9%). ВВП на душу населення – $ 1281. Прямі закордонні інвестиції – $679 млн. Імпорт (нафтопродукти, транспортні засоби, папір, споживчі товари, машини і обладнання) – $ 12 млрд. (в. ч. Росія – 39,4%, Німеччина – 8,6%, США – 6,3%, країни ЄС – 23,9%). Експорт (нафта, природний газ, кам'яне вугілля і залізняк – 38%, феросплави, рафінована мідь – 33%, зерно, вовна – 13%, продукція хімічної промисловості – 7%) – $ 11,7 млрд. (в. ч. Китай – 29,1%, Росія – 28,9%, країни ЄС – 31,6%).

За іншими даними у 2001 р  ВВП в Казахстані зріс на 13%, що є  найкращим результатом серед  країн СНД. Зокрема індустріальне  виробництво зросло на 13.5%, сільськогосподарське виробництво – на 16.9%, інвестиції в основному капіталі – на 21%, транспортне обслуговування – на 11.3%, послуги зв'язку – на 33.6%.

У 1990-х рр. спостерігалося зниження ВВП і зміна його структури. До максимального рівня виробництва (1990) ВВП в 1997 становив лише 63%. У структурі  ВВП різко зросла частка послуг (з 35 до 50%) і скоротилася частка сільського, лісового і рибного господарства (з 27 до 13%). Великі надії в Казахстані покладаються на ресурси, що є в країні, зокрема нафту і газ, які спроможні  забезпечити процвітання країни за умови глибоких економічних і  соціальних перетворень.

Казахстан складається з  п'яти великих економічних районів. На Півночі розвинені зернове  господарство, видобуток залізняку  і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазодобувний регіон не тільки Казахстану, але і СНД. Основні  галузі господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. У Південному Казахстані проводяться бавовна, рис, вовна, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинені кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова  промисловість, рибне і лісове господарство. Розміщення промисловості прив'язане  до родовищ корисних копалин, великих  міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості  обумовила погіршення екологічної  обстановки, що особливо характерно для  міст Східного, Центрального і Південного Казахстану. На початок 1999 безробіттям  було охоплено бл. 25% працездатного населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, в сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, в промисловості - 16%.

Велика частина енергії  проводиться В країні працює 37 ТЕС, які використовують вугілля Екібастузького, Майкубінського, Тургайського і Карагандинського басейнів. Експлуатуються 3 великі ГЕС - Бухтармінська, Усть-Каменогорська (р. Іртиш) і Капчагайська (р. Ілі), що забезпечують 10% потреб країни, і атомна електростанція недалеко від Актау (колишнє Шевченко). У 1990 виробництво електроенергії в Казахстані становило 87,4 млрд. кВт/год., з яких 85% було використано всередині республіки, а 15% передане в російські регіони (Урал, Центр). До 1997 вироблення електроенергії скоротилося на 43%.

 

Розділ 2 Забезпеченість факторами виробництва

Природні умови та ресурси  країни дуже різноманітні, що уможливлює розвиток багатогалузевого господарства. Казахстан має значний природно-ресурсний  потенціал. На його території є запаси залізних руд (Тургайська западина), мідних (Казахський дрібносопковик), поліметалічних руд (передгір'я Алтаю), хромітів та нікелю (Мугоджари). Значні поклади паливних ресурсів представлені вугіллям, нафтою й газом. Кам'яне вугілля добувають у Карагандинському та Екібастузькому басейнах. Нафтогазоносна провінція охоплює Прикаспійську западину і півострів Мангишлак. Крім того, в країні є поклади фосфоритів, калійної та кухонної солей, азбесту, будівельних матеріалів.

Найбільшими водними басейнами  є Каспійське і Аральське моря, озера Балхаш, Алаколь, Тенгіз, води яких солоні. Прісні озера - Зайсан, Маркаколь та ін. Водні джерела використовуються для зрошення, забезпечення населення і у виробництві. Для цього споруджені канали Іртиш - Караганда, Волга - Урал, Великий Алматинський. На окремих річках побудовані ГЕС (Чардаринська, Кзил-Ординська, Капчагайська).

Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (1997). Число зайнятих знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно  з 7,7 у 1991р.. На початку 1999 безробіттям  було охоплено приблизно 25% працездатного  населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, у промисловості - 16%. У промисловості  в основному зайняті росіяни, серед селян і керівників переважають  казахи. Значну частину працівників  нафтової промисловості на заході країни становлять азербайджанці.

Станом на 1 липня 2001 року чисельність населення Казахстану становила 14,95 млн. осіб. За цим показником країна посідає 55 місце у світі.

Під час перепису населення 1999 року було зареєстровано 14,95 млн. осіб. З 1991 по 1997 народжуваність знизилася  на третину (з 21 до 14,7 на 1000 жителів), а  смертність зросла з 8 до 10,2 ос. на тисячу жителів. Природній приріст зменшився  з 13 до 4,5%, що в сукупності призвело до скорочення чисельності населення  республіки за 1991-1997 на 1150 тис. осіб.

Станом на 01.05.2009 року чисельність  населення Казахстану становила 15,87 млн. осіб, казахи - 9,3 млн., росіяни - 3,7 млн. осіб.

Переселення слов'ян, німців, татар, чеченців і корейців у Казахстан  у різні періоди ХІХ-ХХ ст. і  вольове проведення кордонів республік  за радянських часів призвели до того, що казахи в загальній чисельності  населення республіки становили  меншість (у 1980-х роках - 38-39%). У 1998 році частка казахів збільшилася до 50,6%, частка росіян знизилася до 32,2%, українців - до 4,5%, німців - до 1,9%.

У Північному Казахстані більшість  становлять росіяни, у Східному Казахстані, Семиріччі і Західному Казахстані компактно проживають російські  козаки, які виділяються своєрідною культурою і життєвим устроєм. У  республіці проживають представники понад 100 національностей, в тому числі  більше 300 тисяч українців.

За переписом 2009 року з 16 004 800 осіб населення країни: 63.1% казахи, 23.7% росіяни, 2.9% узбеки, 2.1% українці, 1.4% уйгури, 1.3% татари, 1.1% німці, 4.5% інші.

Активна індустріалізація економіки  Казахстану 50-70-х років сприяла  розвитку міст і збільшенню частки міського населення (до 52%). Вже у 1970 році було 16 міст з населенням понад 100 тис. осіб, у тому числі два міста - Алмати і Караганда - понад 500 тис. мешканців (776 і 541 тис. осіб).

Великі центри індустрії  виникли в районах Центрального Казахстану - Караганда, Теміртау (179 тис. жит.), Балхаш (78 тис.), Джезказган (68 тис.), у Північному Казахстані - Рудний (101 тис.), Єрмак, Аркалик; у Південному Казахстані - Каратау, Кентау, Текелі. Збільшилась чисельність населення і в старих містах: Алматі, Чимкенті (265 тис.), Семипалатинську (251 тис.), Усть-Каменогорську (241 тис.), Павлодарі (208 тис.), Джамбулі (205 тис.), Актюбінську (159 тис. жит.).

Найбільша частка міського населення в промислово-розвинутих областях: Східно-Казахстанській, Джезказганській, Карагандинській, Мангишлакській. У той же час у Тургайській, Кокчетавській областях, де природні умови сприятливі для сільського господарства, у містах живе тільки приблизно 1/3 населення.

Понад дві третини населення  Алматинської, 63% Південно-Казахстанської і 62% Північно-Казахстанської областей проживають у сільській місцевості. Сільське населення становить меншість у Кизилординській (39,5%), Східно-Казахстанській (41,2%), Атирауській (41,8%) і Актюбінській (43,8%) областях.

З 7684 сіл республіки тільки 344 (4,3 % від їх загальної кількості) є великими, у кожному з них  мешкає в середньому від 3 до 5 тис. жителів. На ці села припадає майже третя  частина сільського населення, або 2010,7 тис. осіб. У той же час у 2084 малих селах (26%), з чисельністю населення до 200 осіб, проживає 3,2% від числа всіх селян, або 211,3 тис. осіб.

Кількість чоловіків порівняно  з 1989 р. знизилася на 8,2% і становить 7201,8 тис. осіб, жінок, відповідно, на 7,2% і 7751,3 тис. Чисельність жіночого населення  продовжує переважати над чоловічим. При цьому частка чоловічого населення  знижується. Так, якщо в 1989 році чоловіки становили 48,4%, то в 1999 році - 48,2%. Частка жіночого населення перевищує 52% у  Карагандинській, Східно-Казахстанській, Павлодарській і Кустанайській областях, 53% - в Астані. Якщо загалом по країні у 1989 році на 1000 жінок припадало 939 чоловіків, то в 1999 році - тільки 929.

Розміщення населення  дуже нерівномірне. Середня густота - 6 осіб на 1 кв. км. Найбільш густо заселена південна передгірська смуга, де в оазисах  поливного землеробства густота  сягає подекуди більше 100 осіб на 1 кв. км. Порівняно висока густота і  на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі - до 20 і більше осіб. Висока густота  населення спостерігається в  ряді промислових вузлів і районів. Разом з цим, величезні простори пустель і напівпустель дуже слабко заселені. У західній, центральній  і південній частинах середня  густота становить 1,4 - 1,8 ос. на 1 кв. км.

 

Розділ 3 Значення країни на регіональному та глобальному  рівнях

Республіка Казахстан  завдяки своєму вигідному географічному  положенню, багатому запасу природних  копалин і інвестиційній привабливості  притягає до себе увагу багатьох країн  світу. Все це сприяє налагодженню багатьох зовнішньоекономічних зв’язків і розвитку співробітництва між Казахстаном  і країнами світу.

Республіка Казахстан  співробітничає перш за усе з країнами СНД, бо є членом Співдружності, з  країнами Європейського Союзу, з  країнами Європи і Америки, Азії та Африки.

Партнерами в Європі і  Америці виступають такі країни, як Австрійська Республіка, Сполучені  Штати Америки, Аргентинська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Бразилія, держава Ватикан, Сполучене  Королівство Великобританії і Південної  Ірландії, Угорська Республіка, Федеративна  Республіка Німеччини, Грецька Республіка, Королівство Данія, Королівство  Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Ірландія, Канада, Республіка Куба, Латвійська Республіка, Республіка Мальта, Литовська  Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Королівство  Норвегія, Португальська Республіка, Румунія, Турецька Республіка, Республіка Польща, Французька Республіка, Фінляндська  Республіка, Швейцарська Конфедерація, Королівство Швеція, Словацька Республіка, Республіка Словенія, Чеська Республіка, Хорватська Республіка та Естонська Республіка.

Щодо країн Азії та Африки, то тут Казахстан підтримує зв’язки  з Ісламською Республікою Афганістан, Королівством Бахрейн, Арабською Республіко. Єгипет, Державою Ізраїль, Республікою  Індія, Ісламською Республікою Іран, Державою Катар, Китайською Народною Республікою, Республікою Корея, Державою Кувейт, Малайзією, Монголією, Султанатом Оман, Державою Палестина, Ісламською Республікою  Пакистан, Королівством Саудівська Аравія, Республікою Сінгапур, Королівством Таїланд, Сполученими Арабськими Еміратами, Східно-Африканською Республікою, Японією, Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамахірією, Йорданським Хашимітським Королівством, Королівством Марокко, Сірійською Арабською Республікою і Ліванською Республікою.

В даний час експортний потенціал Казахстану має яскраво  виражену сировинну спрямованість  і формується за рахунок паливного, металургійного, хімічного комплексу. У структурі казахстанського  експорту основну частку займають нафта  та нафтопродукти (35%), іншими важливими  товарними групами є кольорові  метали (17%), чорні метали (16%), руди (12%), певна частина експорту припадає на зернові культури (9% ). Основною імпортованою продукцією є машини та обладнання, засоби транспорту, прилади та автомати, хімічна продукція, мінеральне паливо, продовольчі товари, готові вироби та товари народного споживання. Структура  казахстанського експорту-імпорту  з року в рік зазнає зміну в  бік диверсифікації ділових зв'язків. Однак частка торгівлі з традиційними партнерами — країнами СНД і Балтії — все ще велика: на них припадає близько 59% експорту і до 63% імпорту. При цьому основним торговим партнером  залишається Росія.

Загальний товарообіг у зовнішній  торгівлі РК за січень 2010 року склав 5,73 млрд. дол. США (131,0% до аналогічного періоду 2009 року), у тому числі експорт  – 4,26 млрд. дол. США (166,2%), імпорт – 1,47 млрд. дол. США (81,3%).

 

Розділ 4 Соціально-культурний потенціал

У Казахстані мешкають представники понад 130 націй і народностей, багато з яких мають власні культурні  центри. Для вирішення питань щодо здійснення конституційних прав представників  кожного народу, що проживає у Казахстані, щодо користування рідною мовою та культурою, у 1995 році була створена Асамблея народів Казахстану, що займається виробленням стратегічних завдань  національної політики у країні. Головою  Асамблеї обрано Президента Республіки Казахстан Н.А.Назарбаєва. Виконанням усіх прийнятих рішень займається постійно діючий орган при президентові Республіки Казахстан - секретаріат Асамблеї і заступник голови Асамблеї.

Малі асамблеї в обласних центрах, очолювані Акимами (Главами Адміністрацій), займаються питаннями міжнаціональних відносин, що піднімаються культурними національними центрами на місцях, зокрема, відродженням культури і мови, виданням газет, розподілом ефірного часу на телебаченні і радіо, вирішенням побутових, соціальних та інших проблем.

Нині в Казахстані видається 11 національних газет, функціонує 44 телестудії 12 мовами, 18 радіостанцій 6 мовами. Викладання у школах ведеться 7 мовами. В столиці  країни - Астані - під патронатом Посольства України працює українська гімназія. Для представників національних діаспор і малих народів, за пропозицією Н.Назарбаєва, щороку виділяється 10-відсоткова квота для вступу у вищі та середні навчальні заклади республіки.

У Республіці Казахстан - відзначаються  національні свята, державні свята, професійні й інші свята.

Національні свята - свята, встановлені  у Республіці Казахстан в ознаменування  подій, що мають особливе історичне  значення, справили істотний вплив  на розвиток казахстанської державності. Святкування національних свят супроводжується  проведенням офіційних заходів  у центральних і місцевих державних  органах. Національним святом Республіки Казахстан є День незалежності 16 грудня, що відзначається 16-17 грудня.

Державні свята - свята, присвячені подіям, що мають суспільно-політичне  значення, а також ті, що традиційно відзначаються громадянами Республіки Казахстан. Святкування державних  свят може супроводжуватися проведенням  офіційних заходів.

Державними святами Республіки Казахстан є наступні свята:

1 - 2 січня - Новий рік;

7 січня — Різдво;

8 березня - Міжнародний  жіночий день;

22 березня - Науруз Мейрами;

1 травня - Свято єдності  народу Казахстану;

9 травня - День Перемоги;

6 липня - День столиці  Казахстану – Астани;

30 серпня - День Конституції  Республіки Казахстан;

27 листопада — Курбан айт;

16 грудня — День незалежності  Казахстану.

Професійні й інші свята - свята, що не наділені статусом національних і державних свят, але відзначаються  окремими категоріями громадян.

Професійні й інші свята  є святковими датами в Республіці Казахстан.

Перелік святкових дат  встановлюється Президентом Республіки Казахстан.

Відповідно до трудового  законодавства Республіки Казахстан, дні, у які відзначаються національні  та державні свята Республіки Казахстан, визнаються святковими днями. Святкові Дні в Республіці Казахстан є  неробочими днями. При збігу вихідного  і святкового днів вихідним днем є  наступний після святкового робочий  день.

НАУРИЗ МЕЙРАМИ. Науриз мейрами - свято весняного оновлення в Казахстані. Він виник у народів Сходу задовго до прийняття мусульманства, тому позбавлений релігійної обрядовості і спрямованості. За східним календарем Науриз - початок нового року, збігається з днем ​​весняного рівнодення.

Для казахів це свято є  символом весняного оновлення, торжества  любові, родючості та дружби. За старих часів до приходу Науриза люди приводили свої будинки і господарство в порядок, на честь свята саджали дерева, квіти. Вважалося, що якщо Науриз входить у чистий будинок до хорошого господаря, то хвороби, невдачі, негаразди обходять його стороною.

«Науриз» означає «народження весни». Це найбільш важливий і стародавній фестиваль східних народів. Власне кажучи, це Новий Рік за давнім східним календарем. У нього є і інша назва, Улис Куни («Перший день Нового Року») або Улистин Ули Куни («Великий день народу»). Вважається, що щедре святкування свята Науриз принесе в дім достаток і успіх на цілий рік. Ці переконання пояснюють велику кількість святкових ритуалів і звичаїв.

З приходом свята казахи одягаються у святковий одяг, ходять один до одного в гості і обмінюються  привітаннями та побажаннями благополуччя в наступаючому році.

Святкування супроводжуються  повсюдним веселощами, іграми, кінськими  скачками і ін звеселяннями. Головним ритуальним блюдом цього свята є Науриз-коже. Науриз-шкірі повинен складатися з 7 інгредієнтів, які символізують 7 елементів життя: вода, м'ясо, сіль, жир, борошно, злаки (рис, кукурудза або пшениця) та молоко. Ці інгредієнти символізують радість, удачу, мудрість, здоров'я, добробут, швидкість, зростання і божественний захист.

Коли казахи святкують  Науриз, наявність цифри «7» є обов'язковим - вона містить в собі 7 днів тижня - тимчасові одиниці нескінченності всесвіту: навпаки аксакала (білобородий, старий) повинні бути поставлені 7 чаш з Науриз-коже. Кожен повинен відвідати 7 будинків і запросити 7 гостей.

Святково оформлена юрта

«Кокто Туди» («З народженням  весни») - так казахи вітають один одного на вулицях, у парках, скверах  і на стадіонах зі святом Науриз. Тисячі людей спостерігають за гострими змаганнями слова акином, за змаганнями у національних видах спорту - казахша курес, Тогуз кумалак, кінські скачки (Киз-Куу і байга). Різноманітні вистави і театральні сценки, що представляють національні традиції та ритуали, приваблюють людей і навчають їх поважати свою культуру і рідну землю, прагнути до збереження миру і взаєморозуміння між різними національностями Казахстану.

Ближче до вечора починається  айтис - словесне змагання акином в супроводі домбри. У ньому можуть брати участь чоловіки і жінки, літні й молоді. Триває айтис до світанку. Перемагає той, хто краще прославляв Добро!

Святковий концерт

У розпал свята молодь збирається біля гойдалок - алтибакан. Всі співають пісні, танцюють, веселяться і грають в національні ігри.

У Казахстані Науриз не святкувався всенародно з 1926 року по 1988 рік. З 2001 року Науриз оголошений державним святом, а з 2009 року свято відзначається 3 дні поспіль, починаючи з 21 березня. Ці три дні в Казахстані оголошені неробочими.

СВЯТО ЄДНОСТІ НАРОДУ КАЗАХСТАНУ. Свято Першого травня зазнав невеликі зміни з часів Радянського  Союзу, і тепер він відзначається  під назвою Свята єдності народу Казахстану.