Комплексна організація виробництва морквяного соку

Міністерство  освіти, науки, молоді та спорту України

Одеська національна академія харчових технологій

 

Кафедра маркетингу та логістики

 

 

 

Курсова робота

на тему:

«Комплексна організація виробництва морквяного соку»

 

Виконала:

Студентка ЕМ-372

Бабич Т. В.

 

Керівник:

Коренман Є. М.

 

 

м. Одеса-2012р.

Зміст

 

Вступ 3

Розділ І. Організація виробничого потоку по випуску нової продукції 4

1.1.Короткий  опис технологічного процесу  по виробництву морквяного соку…………………………………………………………………………………4

1.2. Формування  раціональної структури виробничого  процесу ……………5

1.3.Розрахунок  планового змінного виробничого  завдання потокової лінії 6

1.4.Розрахунок  планових змінних виробничих  завдань кожному робочому місцю…………………………………………………………………………….7

1.5.Розрахунок  планової продуктивності та кількості  обладнання по кожному робочому  місцю……………………………………………………...8

1.6.Розрахунок  планової чисельності працівників  на кожному робочому місці  та розподіл робіт між виконавцями……………………………………12

1.7.Компонування  робочих місць ……………………………………………13

Розділ ІІ. Аналіз рівня організації виробничого  процесу по випуску нової продукції. 15

Розділ ІІІ. Організація технічного обслуговування і ремонтів потокової лінії. 22

Розділ ІV. Організація системи матеріального обслуговування нового виробництва 30

Висновки 33

Література 35

 

 

                                          

 

 

 

 

Вступ

Консервування є одним  із методів збереження харчових продуктів. Воно виникло  одночасно з потребою продовжити терміни зберігання деяких видів харчових продуктів (в тому числі овочів, фруктів, грибів і т.д.). Найбільш простими способами зберігання харчових продуктів є: сушка, засолення, квашення, консервація, охолодження. Саме з цією метою і з’явилася порівняно нова галузь – консервна промисловість.

Головні задачі консервної промисловості України:

1. урізноманітнити асортимент плодоовочевих продуктів;
2. забезпечити протягом року населення сезонними продуктами;
3. скоротити витрати праці та часу на приготування їжі в домашніх умовах;
4. скоротити збитки сільськогосподарської продукції[1].

Успішне виконання цих  завдань в значній мірі залежить від того на скільки ефективне  співробітництво між сільськогосподарськими та переробними підприємствами. Для виробництва консервів використовують різноманітні плоди та овочі, які класифікують залежно від ботанічних особливостей. Рослинні продукти відіграють надзвичайно важливу роль в споживанні.

Незмінним етапом у переробці  моркви є її очищення після відмивання забруднень. Видалення шкірки, некондиційних  екземплярів передують розварюванню моркви перед її протиранням у технології морквяних соків. Ця технологія найбільш поширена з огляду на об’єми промисловості переробки моркви.

Пропонують  застосовувати  морквяні відходи у свіжому вигляді  як корм великій рогатій худобі або  як сировину для виготовлення спирту, живильного середовища для мікроорганізмів, зокрема плісеневих грибів і вітамінних концентратів каротину. Проблема утилізації подібних відходів з одночасним вилученням цінних компонентів може бути успішно вирішена тільки за умов належного запасу сировини.

Морква, яка доставляється  на переробку без гички, миється, очищується від шкірки, вузької частини коренеплоду і залишків гички. Коренеплоди очищують на заводі механічним способом, який відрізняється, як відомо, підвищеною кількістю відходів. Очищені коренеплоди нарізають кубиками. Така технологія  властива виготовленню овочевих натуральних і закусочних консервів. При очищенні, митті та нарізанні відходи моркви досягають 10,5% від маси вихідної сировини.

Аналіз морквяних відходів за загальновживаними методиками показав  їх високу цінність. Так, при перерахунку  на абсолютно сухі речовини вміст  у відходах становить (%): сахаридів  – 10,2; клітковини – 68; жирів – 3,9. Очистки моркви мають у порівнянні із шкіркою більш високий вміст безазотистих екстрактивних речовин (до 65%), 8,5% протеїну. Середня проба сукупних морквяних відходів містить 125 мг% каротину, що свідчить про їх перспективність для отримання вітамінних концентратів. Уміст пектину у відходах складає 2–2,2% на сиру масу, що також визначає їх як сировину для екстрагування цього полісахариду.

Аналіз технології отримання  морквяного соку показав, що миту, очищену та бланшовану моркву подрібнюють і потім протирають до пюреподібного стану. В цьому випадку у відходи потрапляє до 40% вихідної сировини.

 Мета виконання курсового проекту: закріплення теоретичних знань, здобуття навичок самостійних досліджень і підготовки інформації для прийняття рішень щодо організації основних та допоміжних процесів виробництва, що забезпечить найбільш ефективну діяльність підприємства для виробництва нового виду продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Організація  виробничого потоку по випуску нової  продукції

 

1. Короткий опис технологічного процесу по виробництву морквяного соку

 

Моркву  загружають в  мийну машину. Далі проводиться первинне миття, потім сировина перевіряється, внаслідок чого здійснюється обрізання кінців моркви. Після обрізування кінців здійснюється механічна чистка плодів, потім чергове миття моркви, подрібнення, обшпарювання, протирання, змішування, гомогенізація та деаерація, для подальшого підігріву, фасуванню герметизації, та стерилізація. Далі готовий сік в банках етекетирують, укладають банки в коробки для подальшого транспортування.

 

2. Формування раціональної структури виробничого процесу

 

Таблиця 1.1. – Структура  технологічного процесу по виробництву  морквяного соку

Назва виробничих операцій	Класифікація  виробничих операцій
	За  призначенням	За  способом виконання
1	2	3
1. Загрузка  моркви до мийної машини	Допоміжна	Машинна
2. Первинне миття	Основна	Машинна
3. Інспекція	Допоміжна	Ручна
4. Обрізання кінців	Основна	Ручна
5. Механічне чищення	Основна	Машинна
6. Миття моркви	Основна	Машинна
7. Подрібнення	Основна	Машинна
8. Обшпарювання	Основна	Машинна
9. Протирання	Допоміжна	Машинна
10. Змішування	Основна	Машинна
11. Гомогенізація	Основна	Машинна
12. Деаерація	Основна	Машинна
13. Підігрівання	Основна	Машинна
14. Фасування	Основна	Машинна
15. Герметизація	Основна	Машинна
16.Стерилізація	Основна	Машинна
17. Етикування	Основна	Машинна
18. Складання  банок в коробки	Основна	Ручна
19. Установка  коробок на штабеля	Основна	Ручна
20. Транспортування  готової          продукції на склади	Допоміжна	Ручна

 

Частка основних операцій:

                                             

 

Коефіцієнт механізації

 

 

 

 

Висновок: так як, , а , то можна вважати, що ця структура виробничого процесу є раціональною.

 

3. Розрахунок планового змінного виробничого завдання потокової лінії

 

Визначимо плановий обсяг  виробництва продукції на наступний  рік за формулою:

 

де,   – плановий  річний обсяг виробництва продукції, нат.од.;

 –  ємність ринку даного продукту, нат.од.;

 – ринкова  частка підприємства, %

 

та перспективний  річний обсяг виробництва продукції ( ), нат.од.:

    

Тоді планове  виробниче завдання на зміну розрахуємо за формулою: 

де,   – ефективний річний фонд роботи потокової лінії, діб.

 – кількість змін роботи  потокової лінії на добу, зм.

 

 

(т)

 

4. Розрахунок планових змінних виробничих завдань кожному робочому місцю

 

 

Виробниче завдання робочому місцю потоку являє собою кількість  предметів праці, яка повинна  бути оброблена на кожному робочому місці потоку за одиницю часу, щоб забезпечити виконання планового завдання потокової лінії.

Планові виробничі завдання кожному робочому місцю, як для машинних операцій, так і для ручних та машинно-ручних операцій встановлюють за можливим виробітком потокової лінії.

Можливу виробку потокової  лінії за зміну знайдемо,виходячи з розрахованого у попередньому розділі змінного завдання потокової лінії  за формулою:

де,   – плановий коефіцієнт напруженості змінного завдання

 

Далі кожному робочому місцю визначаємо планове виробниче  завдання, тобто така кількість предметів праці, яка повинна бути оброблена на даному робочому місці за прийняту одиницю часу (годину- , зміну- ).

 Розрахунок робимо  за формулами та заносимо в  таблицю 1.2

  

 

_^(т/зм)

_^(т/зм)

Таблиця 1.2 - Розрахунок планових виробничих завдань  робочим місцям

Назва операцій	№ операції		Планове виробниче завдання по операціях за зміну,  т/зм Nізм	Планове виробниче завдання по операціях  за годину,  т/год Nі.год
1	2	3	4	5
1. Загрузка моркви до мийної  машини	1	0,58	15,43	1,99
2. Первинне миття	2	0,57	15,16	1,96
3. Інспекція	3	0,56	14,9	1,92
4. Обрізання кінців	4	0,55	14,63	1,89
5. Механічне чищення	5	0,53	14,10	1,82
6. Миття моркви	6	0,51	13,57	1,75
7. Подрібнення	7	0,50	13,3	1,72
8. Обшпарювання	8	0,49	13,03	1,68
9. Протирання	9	0,48	12,77	1,65
10. Змішування	10	0,47	12,50	1,61
11. Гомогенізація	11	1,03	27,40	3,54
12. Деаерація	12	1,02	27,13	3,50
13. Підігрівання	13	1,02	27,13	3,50
14. Фасування	14	1,01	26,87	3,47
15. Герметизація	15	1,01	26,87	3,47
16.Стерилізація	16	1,01	26,87	3,47
17. Етикування	17	1,00	26,6	3,43
18. Складання банок в коробки	18	1,00	26,6	3,43
19. Установка коробок на штабеля	19	1,00	26,6	3,43
20. Транспортування готової продукції  на склади	20	1,00	26,6	3,43

 

5. Розрахунок планової продуктивності та кількості обладнання по кожному робочому місцю

 

Розрахунок планового  виробничого завдання кожному робочому місцю потоку дозволяє визначити  по машинних операціях необхідну  для його виконання кількість машин певної марки і продуктивності, а по ручних операціях - необхідну кількість робітників.

Кількість одиниць обладнання визначаємо шляхом порівняння планового виробничого завдання з технічною нормою продуктивності  машини за формулою:

     

де,  — виробниче завдання і-му робочому місцю на годину; т/год;

--  технічна норма продуктивності  і-го обладнання, т/год

Розраховану кількість машин  доводимо до більшого цілого числа, це буде

кількість обладнання по розстановці ( )_.

Далі розраховують сумарну  технічну норму продуктивності для  кожної операції для трьох варіантів  за формулою:

   

_{(т/год) ( т/год ) ( т/год)}

_{( т/год ) ( т/год ) ( т/год)}

Результати розрахунків  поступово  заносимо в таблицю 1.3

 

 

 

 

Таблицю 1.3 заповнюється тільки для машинних операцій.

Назва операцій	№ операції	Назва обладнання, тип, марка	Виробниче завдання по операціях за  годину Niгод	Коефіцієнт а0	Технічна  норма продуктивност, т/год Пт і;	Кількість обладнання		Сумарна технічна норма продуктивності, т/год (у предметах  праці) ΣПті;
						За розрахунком Кiмрозр	За  розстановкою Кiмрозст
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Загрузка  моркви до мийної машини	1	контей-нероопра-кидыватель	1,99	0,58	0,8	2,49	3	2,4
					2,0	0,99	1	2,0
					5,0	0,4	1	5,0
Первинне  миття	2	Моечная машина	1,96	0,57	1,0	1,96	2	2,0
					2,5	0,78	1	2,5
					6,0	0,33	1	6,0
Механічне чищення	5	Агрегат А9-КЧЯ	1,82	0,53	0,4	4,55	5	2,0
					2,0	0,91	1	2,0
					5,0	0,36	1	5,0
Миття моркви	6	Моечная машина	1,75	0,51	0,7	2,5	3	2,1
					1,5	1,17	2	3
					4,0	0,44	1	4,0
Подрібнення	7	Дробилка Д1	1,72	0,50	0,6	2,87	3	1,8
					2,0	0,86	1	2,0
					5,0	0,34	1	5,0
Ошпарювання	8	Шнековый  бланширо-ватель	1,68	0,49	0,5	3,36	4	2,0
					1,8	0,93	1	1,8
					3,0	0,56	1	3,0
Протирання	9	Протирочная машина Т1-КП4Д	1,65	0,48	0,6	2,75	3	1,8
					1,5	1,1	2	3,0
					2,5	0,66	1	2,5
Змішування	10	Выпарной  аппарат МЗС-320	1,61	0,47	0,3	5,37	6	1,8
					1,5	1,07	2	3,0
					4,0	0,40	1	4,0
Гомогенізація	11	Гомогенизатор А1-ОГМ	3,54	1,03	1,0	3,54	4	4,0
					2,5	1,41	2	5,0
					4	0,88	1	4,0
Деарація	12	Деаэратор	3,50	1,02	0,8	4,38	5	4,0
					1,5	2,33	3	4,5
					3,5	1	1	3,5
Підігрів	13	Выпарной  аппарат МЗС	3,50	1,02	0,6	5,8	6	3,6
					2	1,75	2	4,0
					3,5	1	1	3,5
Фасування	14	Автомат дозирвочно-наполнитель-ный БЧ-КАД	3,47	1,02	0,5	6,94	7	3,5
					1,7	2,04	3	5,1
					4	0,87	1	4,0
Герметизація	15	Закаточная  машина Б4-КАД	3,47	1,01	0,4	8,68	9	3,6
					1,5	2,31	3	4,5
					3,5	0,99	1	3,5
Стерилізація	16	Стерилизатор Хунистр	3,47	1,01	0,6	5,78	6	3,6
					1,5	2,31	3	4,5
					3,5	0,99	1	3,5
Етекування	17	Автомат Б4-КЭМ	3,43	1,00	0,3	11,43	12	3,6
					1,0	3,43	4	4,0
					2,5	1,37	2	5,0

 

Далі  вибираємо один з  трьох варіантівта при цьому  враховуємо наступне.

Підбирати треба так, щоб  значення сумарної технічної норми  продуктивності по кожній операції (ΣПт_і) якнайближче підходило до значення планового виробничого завдання на годину (Niгод) даному робочому місцю, при цьому бажано вибирати варіант з меншою кількістю машин.

В таблицю 1.4 заносимо дані тільки для прийнятого варіанта:  планову  кількість обладнання та планову  сумарну технічну норму продуктивності обладнання, виражену у предметах праці, які обробляються.

В таблиці розрахуємо планову  приведену сумарну технічну норму  продуктивності обладнання, т/год. готової  продукції за формулою:

  

_{(т/год)  (т/год)}

 

Таблиця 1.4 - Розрахунок планової приведеної сумарної технічної норми продуктивності обладнання.

Назва операцій	№ операції	Назва обладнання, тип, марка	Планова кількість обладнання	Планова сумарна технічна норма продуктивності, т/год
				ΣПті; у предметах праці	ΣПтіпр;приведена у ГП
1	2	3	4	5	6
Загрузка  моркви до мийної машини	1	контей-нероопра-кидыватель	1	2,0	3,45
Первинне  миття	2	Моечная машина	1	2,5	4,39
Механічне чищення	5	Агрегат А9-КЧЯ	1	2,0	3,77
Миття моркви	6	Моечная машина	1	4,0	7,84
Подрібнення	7	Дробилка Д1	1	2,0	4,0
Ошпарювання	8	Шнековый бланширо-ватель	1	1,8	3,67
Протирання	9	Протирочная машина Т1-КП4Д	1	2,5	5,21
Змішування	10	Выпарной аппарат МЗС-320	1	4,0	8,51
Гомогенізація	11	Гомогенизатор       А1-ОГМ	1	4,0	3,88
Деаерація	12	Деаэратор	1	3,5	3,43
Підігрів	13	Выпарной аппарат МЗС	1	3,5	3,43
Фасування	14	Автомат дозировочно-наполнитель-ный БЧ-КАД	1	4,0	3,92
Герметизація	15	Закаточная машина Б4-КАД	1	3,5	3,47
Стерилізація	16	Стерилизатор Хунистр	1	3,5	3,47
Етекування	17	Автомат Б4-КЭМ	2	5,0	5,0

 

6. Розрахунок планової чисельності працівників на кожному робочому місці та розподіл робіт між виконавцями

 

Розрахунокчисельності робітниківдля  кожної ручної та машинно-ручної операції проводиться за формулою:

 

де,  . – це норма часу на виконання ручної або машинно-ручної операції, год/т готової продукції (наведені у «Завданні»)

 

Чисельність робітників для  обслуговування машин на машинних операціях  визначається відповідно до норм обслуговування (), наведених у завданні для кожного типу обладнання за формулою:

 

 
Одержану розрахункову чисельність робітників доводимо до більшого цілого значення, що є чисельністю  робітників по розстановці по операціях  потокової лінії. Якщо розрахункова чисельність на 2^х або 3^х сусідніх операціях далека від цілого значення по кожній окремо, а сума розрахункової чисельності на них близька до цілого, то проводимо суміщення виконання цих операцій. При цьому чисельність по розстановці на цих операціях буде дорівнювати визначеному цілому значенню. Суміщення приводить до кращого використання робочого часу робітників.

Розрахунки заносимо у  таблицю 1.5. При цьому колонки 3 і 4 заповнюємо для ручних та машинно-ручних операцій,  колонки 5 і 6 – для машинних операцій, а колонки 7 і 8 – для  всіх операцій.

Таблиця 1.5 Розрахунок планової чисельності працівників на кожному робочому місці та розподіл робіт між виконавцями.

Назва операцій	№ операції	Виробниче завдання по операціях тонн за годину Niгод	Норма часу, год/т Нічас	Норма  обслуговування, чол Нобсл.і	Кількість  обладнання по розстановці Км.і. розст	Чисельність робітників, чол
						За  розра хунком	За  розста новкою
1	2	3	4	5	6	7	8
Загрузка  моркви до мийної машини	1	1,99		1	1	1	1
Первинне  миття	2	1,96		0,5	1	0,5	1
Інспекція	3	1,92	2,92			5,61	6
Обрізання кінців	4	1,89	3,03			5,73	6
Механічне чищення	5	1,82		1	1	1	1
Миття моркви	6	1,75		1	1	1	1
Подрібнення	7	1,72		1	1	1	1
Обшпарювання	8	1,68		1	1	1	1
Протирання	9	1,65		1	1	1	1
Змішування	10	1,61		0,25	1	0,75	1
Гомогенізація	11	3,54		0,5	1
Деаерація	12	3,50		0,25	1	1	1
Підігрівання	13	3,50		0,25	1
Фасування	14	3,47		0,5	1
Герметизація	15	3,47		0,5	1	1	1
Стерилізація	16	3,47		0,5	1
Етикування	17	3,43		0,5	2	1	1
Складання банок в коробки	18	3,43	2,11			13,93	14
Установка коробок на штабеля	19	3,43	1,95
Транспортування готової продукції на склади	20	3,43	1,07			3,67	4

Підсумовуючи чисельність  робітників за розстановкою на всіх операціях  ми одержимо явочну чисельність робітників на потоковій лінії у цілому.

 

7. Компонування робочих місць

 

У цьому розділі ми описуємо як проводиться раціональна компоновка робочих місць.

Під компоновкою розуміють  розміщення робочих місць та потокових  ліній на виробничій площині. Методи компоновки знаходяться у прямій залежності від технологічних особливостей виробництва та його типу. Основними вимогами, що пред’являються до компоновки робочих місць з’являються:

- додержання потоковості  виробничого процесу, досягнення  найкоротшого шляху переміщення предмета праці у процесі його обробки;

- найбільш повне використання  виробничої площини;

- додержання усіх правил  техніки безпеки ,охорони  праці  та промислової санітарії.

Оскільки при проектуванні потокової лінії на певній виробничій площині з багатьох варіантів ,що повинні бути розглянуті з метою  обрання найбільш оптимального і, який відповідає наведеним вище вимогам  треба обрати варіант оптимальний, то для цього найбільш доцільно застосувати  комп’ютерну техніку. Якщо ж такі можливості у підприємства відсутні, то компоновку робочих місць проектують методом моделювання.

На цьому етапі як видно  з табл. 1.5, слід об’єднати операції, які за розрахунковою чисельністю далекі від цілого значення, а саме операції 10-16 і 18,19.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Аналіз рівня  організації виробничого процесу  по випуску нової продукції.

 

По закінченні проектування потокової лінії необхідно проаналізувати рівень організації основного виробництва  та якщо необхідно, сформулювати пропозиції для його вдосконалення.

В даному розділі ми проводимо  аналіз організації потокової лінії  і оцінюємо рівень її раціональності, за такими показниками:

- перевірка можливості задоволення потреб ринку;

- ступінь використання  виробничої потужності;

- узгодженість продуктивності машин на кожній операціїз продуктивністю ведучої машини;

- рівень безперервності виробничого потоку;

- ступінь завантаження устаткування;

- рівень використовування устаткування в часі;

- рівень використовування робочого часу.

Для перевірки можливості задоволення потреб ринку розрахуємо виробниче завдання потокової лінії та виробничу потужність, виходячи з запропонованого обладнання.

де, ΣПт^пр_min-сумарна приведена норма продуктивності лімітуючої машини, т/год готової продукції;

Кн – коефіцієнт напруженості змінного завдання.

В нашому випадку  , = (т/зм), = , то проектоване обладнання дозволяє задовольнити потреби ринку у даній продукції на перспективу.

Після цього необхідно  визначити плановий фонд роботи лінії (Фпл), що дозволить виробити планований річний обсяг продукції.

      

Результат треба  округлити до більшого цілого значення.

Виробнича потужність потокової лінії визначається за ведучим обладнанням (яке вказане у „Завданні”).

     Виробнича  потужність потокової лінії на  зміну

   

де,ΣПт_вм^пр- сумарна приведена технічна норма продуктивності ведучої машини, т/год готової продукції.

Виробнича потужність потокової  лінії за рік:

    

де, Феф–ефективний річний фонд роботи потокової лінії, який складається з двох складових: це робочий період потокової лінії, тобто кількість діб на рік, коли лінія працює (РП) та кількість змін на добу (Кзм) та надається у завданні.

Феф = РП х Кзм

 

Феф=108*2=216(діб)

 

При зміні попиту на продукцію  можливо змінювати ту чи іншу складову, в результаті буде змінюватися випуск продукції.

Використання виробничої потужності  оцінюють за наявністю  резервів використання виробничої потужності та за кефіцієнтами використання потужності.

Інтегральний сумарний резерв використання виробничої потужності розраховуємо за формулою:

Rінтег = ВПр  – Qр 

Rінтег = 14247,36-4884 = 9363,36(т/рік) 

Абсолютний резерв інтенсивного використання виробничої потужності

Rінт =(ВПл.зм – Nлзм’)*Феф    

Rінт = (65,96 – 22,60) * 216 = 9363.36(т/рік)

Абсолютний резерв есктенсивного використання виробничої потужності:

Rекс = (Феф –  Фпл) *ВПл.зм     

Rекс = (108– 195) * 26,58 = 0

Ступінь використання виробничої потужності  можливо оцінити шляхом розрахунку коефіцієнтів викоритання  потужності.

Коефіцієнти використання потужності  дорівнюють:

Кінтег = Qр / ВПр     

Кінтег = 4884/14247,36 = 0,35

Кінт = N л.зм’ / ВП л.зм    

Кінт = 22,60/65,96 = 0,35

Кекс = Фпл /Феф      

Кекс = 195/108 = 0

Резерви використання виробничої потужності можливо задіяти, якщо збільшиться  попит на продукцію та ємність  ринку зросте. Наявність резервів свідчить про можливість збільшення обсягу виробництва продукції за потребами ринку та за рахунок яких факторів це можливо зробити.

Узгодженість продуктивності машин на кожній операції з продуктивністю ведучої машини визначається таким показником, як коефіцієнт узгодженості (Куз_і).

Коефіцієнт узгодженості (пропорційності) Куз_і– визначають відношенням сумарної приведеної продуктивності устаткування на i– тій операції (П_і^пр) до сумарної приведеної продуктивності ведучої машини (П_вм^пр). Дані для розрахунку беруть з таблиці 1.3.

     

Якщо значення коефіцієнта  узгодженості на операціях виробничого  процесу відрізняється від одиниці  більше (менше), ніж на 5,0%, то виробничий потік можна вважати безперервним.

Крім того, якщо коефіцієнт узгодженості на операції буде менший за одиницю, то ця операція називається  «вузьким місцем» потоку, обладнання на такій операції необхідно замінити на більш продуктивне.

 

Даний потік можна вважати перервним, бо значення коефіцієнта узгодженості на операціях виробничого процесу відрізняється від одиниці більше (менше), ніж на 5,0%.

Далі перевіряємо ступінь завантаженості обладнання. Перевірка ведеться шляхом визначення коефіцієнта завантаження обладнання та коефіцієнта його використання в часі по кожному виду обладнання окремо.

Коефіцієнт завантаження Кз_і— це відношення розрахункової необхідної кількості машин (К_м.і^розр) до прийнятої для установки на потоковій лінії проектованої  кількості машин (К_м.і^розст). Дані для розрахунку беруть з таблиці1.3.

 

Коефіцієнт використання обладнання у часі (К_вик^об.і) знаходять як відношення розрахункового часу роботи машини (обладнання) до номінального часу за зміну, добу.

   

 

Тобто чим ближче ці коефіцієнти  до одиниці, тим краще використовується обладнання і чим ближчі між собою значення коефіцієнтів по окремих видах машин (обладнання) потокової лінії, тим краще підібране обладнання.

Необхідно також зробити  висновки про рівень організації  праці і виробництва на організованому виробничому потоці.

Співвідношення розрахункової  чисельності робітників на операціях  виробничого процесу Чрозр_і реальної по розстановці Чрозст_i, яка враховує можливості робітника суміщати операції і виконувати розширений об'єм робіт, дозволяє .визначити коефіцієнт використання робочого часу на окремих операціях (Квик.час_i):

     

 

Значення коефіцієнтів використання робочого часу близьке до одиниці  свідчить про високий рівень використання робочого часу і рівень організації  праці на потоковій лінії .

У результаті наводимо основні  результати комплексного аналізу і  формулюємо загальний висновок про  рівень організації виробництва  і праці на проектованому виробництві. Він у нас на досить високому рівні.

Результати розрахунків  основних коефіцієнтів вносимо в  таблицю 2.1.

Основні резерви удосконалення  організації потокового виробництва  можуть бути реалізовані внаслідок  розробки та здійснення таких заходів:

—  спеціалізації потокових  ліній;

—  підвищення рівня механізації  робіт на потокових лініях;